Beginning
Застереження Північному Ізраїлю
28 Горе прекрасній Самарії,
пишному ґрону Ефраїмових п’яниць.
Горе квітці в’янучій славної його краси,
що серед долини родючої на горі всихає
перед очима тих, хто заливається вином.
2 Поглянь, у Господа є чоловік міцний та дужий,
мов злива з градом, наче вітер руйнівний,
мов повінь безупинна від штормової зливи.
Самарію[a] він до землі пригне рукою.
3 Вона затоптана ногами буде.
4 А квітка в’януча славної його краси,
яка серед родючої долини на горі стоїть,
постане, як та перша стигла фіґа перед літом.
Хто їх побачить, враз зірве і проковтне умить.
5 Тоді Господь Всемогутній стане схожим
на прекрасний вінок, для свого народу, який уцілів.
Він буде пишною короною, увінчаною квітом.
6 Тим, хто в суді сидить,
Він дасть дух справедливості,
а тим, хто захищає від вторгнення браму міську,
подарує мужність.
7 Але ці правителі зараз сп’янілі,
бо напилися вина і пива.
Вони спотикатимуться й падатимуть на землю,
пророки п’яні, коли бачать свої з’яви,
а судді сп’янілі приймають рішення.
8 Усі столи у блювотині,
ніде немає чистого місця.
Бог прагне допомогти Своєму народу
9 Вони кажуть: «Кого Він навчатиме розуму,
кого Він змусить зрозуміти почуте?
Відлучених від материнського молока,
забраних від груді?
10 Він розмовляє з нами, наче з немовлям:
„Сав ласав, сав ласав,
кав лагав, кав лагав,
зеер шам, зеер шам”[b].
11 Тоді справді Господь говоритиме кумедною,
дивною мовою з цим народом,
12 якому Він сказав: „Ось затишний куточок.
Це місце відпочинку.
Нехай притомлені знайдуть спочинок
у цьому затишному куточку”.
Але вони не хотіли слухати.
13 Ось чому Господь звертатиметься до них саме так:
„Сав ласав, сав ласав,
кав лагав, кав лагав,
зеер шам, зеер шам”.
Люди зробили, що їм заманилося зробити;
впали, побилися й потрапили в полон».
Нікому не уникнути Божого суду
14 Тож слухайте слово Господнє,
пихаті чоловіки, правителі Єрусалима.
15 Тому що ви сказали:
«Ми уклали Угоду зі смертю і договір з Шеолом.
На нас не впаде жахливе покарання,
воно пройде мимо.
Бо ми знайшли притулок у неправді
й сховалися за брехнею».
16 Через це Господь, мій Володар, сказав:
«На Сіоні Я встановлю камінь як підвалину,
випробуваний камінь, цінний наріжний камінь—
надійну основу, й той, хто вірить,
не матиме розпачу[c].
17 Я зроблю справедливість відвісом,
а праведність—лотом.
Град поб’є ваш притулок олжі,
повінь накриє і зруйнує ваші схованки.
18 Вашу угода зі смертю буде відмінено,
ваш договір з Шеолом порветься.
Коли насуватиметься жахливе покарання,
воно вас втопче в землю.
19 Воно прийде уранці,
та продовжуватиметься до пізньої ночі.
Ваше розуміння послання Господа
нічого вам не дасть крім страху.
20 Тільки тоді ви зрозумієте цю приказку:
„чоловік спав на ліжку, замале,
щоб на ньому простягнутися, та ковдрою,
завузьку, щоб накритися нею”.
Такі ж нікчемні та безглузді будуть й ваші союзи.
21 Бо підніметься Господь на битву,
як на горі Перазим, і розлютиться,
як в долині Ґівеоновій[d].
Він зробить Він свою незвичну справу
і завершить свою дивну роботу.
22 А ви не насміхайтеся,
бо ще тугіше затягнуться навколо вас вузли.
Я довідався, що мій Володар,
Господь Всемогутній прийняв рішення
знищити всю землю.
Господній суд справедливий
23 Послухайте й почуйте мій голос,
зважте на мої слова і зрозумійте їх.
24 Хіба сіяч постійно оре землю?
Хіба він увесь час розбиває грудки
і не скородить поле?
25 Хіба він не висіває кріп і тмин після того,
як розрівняв землю?
Хіба не сіє пшеницю рядками,
ячмінь—у належному місці, а полба—по межі?
26 Його навчає Бог, як треба працювати на землі.
27 Землероб не молотить кріп зубчастим катком
і не котить молотильне колесо по тмину,
щоб вибити зерно.
Землероб вибиває зерно кропу невеличким ціпом,
а тмин—кийком.
28 Зерно на вимолочують, щоб мати хліб,
а не колотять по ньому без упину.
Чоловік котить по ньому молотильне колесо,
яке тягнуть коні[e], але не розбиває його.
29 Ці знання ідуть також від Господа Всемогутнього.
Він дає прекрасні поради, Він дуже мудрий!»
Божа любов до Єрусалима
29 Ось що Бог говорить:
«Горе Аріелу, місту, де Давид отаборився.
Рік за роком там череда численних свят тривала.
2 Тоді на Аріел накликав Я біду,
наповнив місто сльозами й жалобою,
і вівтарем для мене став Аріел.
3 Я отаборився навколо тебе
й оточив місто укріпленнями з усіх боків,
звів повсюди штурмові башти.
4 Ти був до землі пригнутий, промовляв із землі,
просив пощади з пороху.
Твій голос, мов голос привида,
з землі долинав, твій шепіт долітав з порохняви.
5-6 Були стерті на порох твої численні вороги,
жорстоке військо відлетіло, немов полова.
І зненацька Господь встає Всемогутній з громом
і гуркотом, і землетрусом, і бурями,
й сильним вітром, і вогнем нищівним.
7 Усі численні народи, що пішли в бій на Аріел,
усі, хто обложив тебе й твої укріплення,
щоб туди потрапити, здавалися маревом,
страшним видінням нічним.
8 Як голодний снить про їжу,
а прокидається все одно неситий,
як спраглий тягнеться у сні до джерела з водою,
а вранці відчуває спрагу і знесилення,
таке ж довелося пережити й тим народам,
що йшли війною проти гори Сіон.
Ніхто з них не отримає те, що хоче».
9 Оглушіть себе й глухими будьте,
засліпіть себе й сліпими будьте,
п’янійте, та не від вина,
хай ноги заплітаються, хоча ви пива й не ковтали.
10 Бо то Господь на вас навіяв сон.
То Він примусив вас глибоким сном заснути.
Пророки, вам Він очі затулив,
провидці, затьмарив Він голови ваші.
11 Передбачення ці стали для вас книгою з нерозрізаними сторінками, змісту якої ви ще не знаєте. Якщо дати таку книгу людині, що вміє читати, і сказати: «Прочитай, що там написано»,—той відповість: «Не можу, бо сторінки нерозрізані». 12 Або якщо дати цю книгу тому, хто не вміє читати, й попросити: «Прочитай!»—у відповідь почуєте: «Я не вмію читати».
13 Мій Володар говорить:
«Цей народ на лиш словах стверджує,
що він зі Мною, тільки устами промовляє,
що вшановує Мене, а серцем далекий від Мене
і шанує Мене тільки тому, що так годиться.
14 Тому Я знову дивуватиму цей народ
неймовірними, вражаючими дивами.
І мудреці перестануть щось розуміти,
зникне їхня мудрість».
15 Горе тим, хто намагається
щось дуже глибоко приховати від Господа
або втаємничити свої плани.
Горе тим, хто творить зло у темряві
й при цьому примовляє:
«Хто нас бачить? Хто про нас знає?»
16 Недалекоглядні! Ви вважаєте,
що глина те саме, що й гончар.
Хіба може річ сказати тому, хто її створив:
«Не він мене зробив!»
Хіба може виліплений горщик відізватися
про свого творця: «Він нічого не розуміє?»
Наближаються кращі часи
17 Чи справді Ливан незабаром стане садом,
а Кармел[f] розростеться, наче ліс?
18 Тоді глухий почує слова книги.
Після мороку й темряви очі сліпого прозріють.
19 Бідні знову возрадуються Господу,
а найнужденніші знайдуть своє щастя у Святого Ізраїлю.
20 Це станеться тому, що зникнуть жорстокі,
пропадуть зарозумілі, не стане більше всіх тих,
хто тче лихі наміри.
21 Зникнуть ті, хто обмовляє людей,
хто розставляє пастки при розслідуванні в суді,
хто оббріхує невинного,
щоб несправедливо звинуватити його.
22 Тому Господь, який звільнив Авраама, ось що говорить роду Якова:
«Народ Якова не буде більше посоромлений,
ніколи не збліднуть їхні обличчя від сорому.
23 Коли вони побачать усіх своїх дітей, створених Мною,
вони шануватимуть[g] Моє святе ім’я.
Вони шануватимуть Якова Святого
й благоговітимуть перед Богом Ізраїлю.
24 А ті, хто вперто не корився,
зрозуміють гріхи свої й приймуть Мої настанови».
Не складайте Угоди з Єгиптом
30 Господь говорить: «Горе впертим дітям,
які роблять те, що надумали,
а не йдуть Моїм шляхом.
Вони складають угоди з іншими народами,
але проти Моєї волі,
і тим помножують гріхи.
2 Не порадившись зі Мною,
вони намірилися вирушати до Єгипту
просити захисту у фараона,
щоб сховатися під крилом Єгипту.
3 Заступництво фараона стане вашою ганьбою,
захист під крилом Єгипту буде вашим соромом.
4 Хоч його представники вже в Зоані[h],
його посланці дійшли до Ганеса[i],
5 на кожного впаде ганьба від народу,
який не може їм допомогти.
Єгипет не допоможе їм і не підтримає,
а принесе лише сором і ганьбу».
Господнє послання Юдеї
6 Ось сумне послання[j] про тварин Неґевських[k]:
Це небезпечна земля, де чатує біда на людей.
Там живе багато левиць і рикаючих левів,
отрутних гадюк і стрімких[l] змій.
Люди проходять цією землею,
поклавши своє добро на спини віслюків,
везучи скарби на горбах верблюдів,
щоб віддати їх народові, який не може допомогти.
7 Марно сподіватися на Єгипет,
допомога їхня нічого не варта.
Тому Я й назвав Єгипет
«драконом, який нічого не робить»[m].
8 Іди й напиши це на таблиці,
щоб побачили, запиши це в книгу,
щоб назавжди залишилося свідчення для прийдешнього.
9 Це неслухняні люди, мов брехливі діти,
що відмовляються слідувати вченню Господа.
10 Вони говорять провидцям: «Не дивіться снів[n]».
Вони просять пророків:
«Не передрікайте нам правди,
а говоріть про щось утішне, провіщайте приємне.
11 Зійдіть зі шляху, дайте дорогу.
Годі говорити нам про Святого Ізраїлю».
Юдеї допоможе тільки Бог
12 Тому Святий Ізраїлю говорить:
«Оскільки відмовилися ви прислухатися до послання,
а довірилися жорстокості й обману,
покладаючись лише на них,
13 цей гріх ляже на вас.
Це як тріщина у високій стелі,
яка розширяється і раптом розламує стелю.
14 Цей розлам, ніби глиняний горщик,
який через недбалість розпався на дрібні черепки,
що ними не можна навіть витягнути з вогнища вуглинку
чи зачерпнути води з колодязя».
15-16 Ось що говорить мій Володар, Господь, Святий Ізраїлю:
«Якби ви повернулися до Мене й були спокійні,
то мали б порятунок.
Якби ви спокійно довірилися мені,
то дістали б сили».
Але ж ви відмовилися, сказавши:
«Ні, ми втечемо верхи».
Через це ви й тікатимете.
Ви обіцяли: «Ми поскачемо на прудких конях».
Через це й гнатимуться за вами швидко.
17 Від погрози одного ворога втікатимуть тисячі.
П’ять ворогів вам пригрозять, а ви всі втікатимете,
доки не залишиться від вас хіба що
держално чи прапор на вершині гори.
Бог допоможе народу Своєму
18 Господь хоче виявити милосердя до вас, Він піднімається, щоб утішити вас, бо Господь є Богом справедливості. Благословенними будуть усі, хто чекає на Нього.
19 Так, народе Сіону, мешканці Єрусалима! Ви більше не ридатимете. Господь змилостивиться над вами, коли почує, що ви плачете й просите в Нього допомоги. Як тільки Він почує ваші голосіння, то прийде вам на допомогу.
Господь допоможе Своєму народові
20 Хоч мій Володар дав вам хліб печалі й воду гноблення, але ваш Учитель уже не ховатиметься, ваші очі побачать Його. 21 І якщо ви збочите праворуч, чи ліворуч, ваші вуха почують голос позаду, який промовить: «Ось шлях. Ідіть цим шляхом».
22 Ви не доглядатимете в чистоті срібних бовванів та позолочених божків. Ви їх викинете, мов забруднену спідню білизну. Ви їм скажете: «Геть звідси!» 23 Господь пошле вам дощ, щоб добре проросло зерно, яке ви посієте. Він дасть вам їжу, бо посіви принесуть багатий, щедрий урожай. Того дня худоба пастиметься на просторих пасовиськах. 24 Ваші воли й віслюки, які допомагають обробляти землю, їстимуть найкращі корми, перевіяні вилами й лопатами.
25 З кожної високої гори, з кожного узвишшя потечуть струмки того дня, коли багатьох людей уб’ють, коли впадуть укріплення ворога. 26 Світло місяця буде схоже на сонячне, а сонячне світло буде в сім разів яскравішим. Того дня, коли Господь перев’яже завдані Ним рани Свого народу і зцілить болячки від ударів, йому заподіяних, сонячного світла буде стільки, скільки його буває протягом семи днів.
27 Погляньте, ім’я Господа йде здалеку,
Його гнів, як палючий вогонь,
оточений клубами диму.
На вустах Його закарбований гнів,
а язик Його схожий на руйнівне полум’я.
28 Його дихання, немов повновода ріка,
що підбирається до горла.
Господь просіє народи крізь сито знищення,
й закріпить у щелепах народів вудила,
які ведуть їх на манівці.
29 Ви співатимете пісню, як святкової ночі. Ви почуватиметеся щасливими, як ті, хто під музику флейти піднімається до Скелі ізраїльської схилами гори Господньої.
30 Господь змусить кожного почути Його величний голос і побачити його могутню руку, яка опускається в буйному гніві та всепожираючому полум’ї з грозою та градом.
31 Ассирія злякається, почувши Господній голос, коли Він ударив її Своїм дубцем. 32 Під звуки тамбуринів та арф Господь на всі боки наноситиме удари ассирійцям Своїм караючим дубцем.
33 Тофет[o] уже давно наготовлений для царя[p]. Широка й глибока його яма для вогнища, там багато вогню й дров. Господнє дихання, подібне до сірчаного потоку, запалить багаття.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International