Beginning

Суд над пастирями неправедними

23 «Горе пастухам^[a], що занедбують і розгонять овець стада Мого»,—каже Господь. ² Тож ось що Господь Бог Ізраїлю каже про пастухів, що народ мій пасуть: «Ви розігнали овець Моїх і вигнали їх, про них не дбаючи. Тож Я тепер вам відплачу за все те зло, що наробили ви»,—каже Господь. ³ «Я позбираю рештки стада Мого з усіх земель, куди Я повиганяв їх, і поверну назад на пасовисько їхнє, щоб плодилися й множилися вони. ⁴ Поставлю Я над ними пастухів і тоді вівці не будуть більше боятися, ані лякатися, і жодна більше не загубиться»,—каже Господь.

Праведний «Парост»

⁷ Господь продовжує: «Ось час надходить, коли народ ізраїльський більше не казатиме: „Клянусь Всевишнім, що вивів синів Ізраїлю з землі Єгипетської”. ⁸ Натомість казатимуть: „Клянусь Господом, що вивів їх із землі північної, куди Він вигнав непокірних. І повернуться вони знов на землю праотців”».

Суд над брехливими пророками

Так говорить Господь: ²⁵ «Я чув, що ті пророки говорили, яку неправду пророкують Моїм ім’ям. Вони кажуть: „Я бачив сон! Я бачив сон!”^{[e] 26} Як довго будуть ці пророки брехати і дітей Моїх вводити в оману? ²⁷ Вони вважають, що через ті сни, які вони переказують, народ ізраїльський забуде ім’я Господнє. Сподіваються вони, що Мій народ забуде Всевишнього так само, як батьки їхні забули Бога свого й вклонялися Ваалу. ²⁸ Солома—не зерно, а всі ці сни не йдуть від Мене. Якщо чоловік, що бачив сон, розповідає його, це гаразд, але пророк, який має Моє слово, хай промовляє його правдиво». ²⁹ «Хіба слово Моє не вогонь?—Каже Господь.—Не молот, що скелю в порох кришить?»

³⁰ «Через те Я проти пророків,—каже Господь,—які одне в одного крадуть слова Мої. ³¹ Я проти пророків, що розпускають язики, щоб виголосити якесь пророцтво лживе». ³² «Я проти тих, хто пророкує сни облудні,—мовить Господь.—Вони оповідають їх, щоб своєю зухвалою брехнею збити з пантелику народ Мій. Я їх не посилав і не велів їм говорити. Та, насправді, вони не принесли ніякої користі людям Ізраїлю». Так каже Господь.

Сумні вісті

³³ «Якщо цей народ, пророк, чи священик спитає: „Що таке оракул^[f] Господній?”—тоді ти їм скажеш: „Ви—той тягар! Я відштовхну вас”»,—Всевишній каже. ³⁴ «Якщо пророк священик, чи люди скажуть: „Я маю оракул Господній”,—Я покараю того чоловіка і його дім. ³⁵ Ось що кажіть одне одному: „Що відповів Господь? Що Господь сказав?” ³⁶ Та не згадуйте оракула Господнього, бо ви перекручуєте слова живого Бога, Всемогутнього Господа нашого. ³⁷ Ось що в пророкові спитаєш: „Що Всевишній тобі відповів? Що Господь сказав?” ³⁸ Але якщо ви спитаєте: „Який тягар був тобі від Господа?”—тоді ось що Господь каже: „Оскільки ви сказали, що пророцтво Господа—це тягар, та Я заповідав вам не казати цього, ³⁹ тож Я неминуче забуду вас, відкину геть від Себе: вас і місто те Єрусалим, що Я дав вам і батькам вашим. ⁴⁰ Я наведу на вас вічну наругу й непозбутню ганьбу”».

Два кошики з фіґами

24 Господь показав мені два кошики з фіґами, що стояли перед храмом Господнім. Було це після того, як Навуходоносор, цар Вавилона, вислав із Єрусалима^[g] Єгояхина^[h], сина Єгоякима, царя Юдеї, а також із ним вельможу юдейського і ремісників, і ювелірів, і привів їх до Вавилона. ² В одному кошику були дуже добрі фіґи, найкращі. А в другому—дуже погані, які не можна було їсти—такі негодящі.

³ І спитав мене Господь: «Що ти бачиш, Єреміє?» Я відповів: «Добрі фіґи—дуже добрі, а погані—такі погані, що й не можна їсти». ⁴ І слово Господа дійшло до мене. Він сказав: ⁵ «Ось що Господь Бог Ізраїлю каже: „Як над цими добрими фіґами, так само Я зглянуся над вигнанцями юдейськими, яких із цього місця вигнано було в халдейську землю. ⁶ З прихильністю наглядатиму за ними й поверну їх назад до цієї землі. Я відбудую народ цей й не руйнуватиму більше і не викорінюватиму. ⁷ Я дам їм серце, щоб Мене пізнали, що Я—Господь. Вони народом Моїм будуть, а Я—Богом їхнім. Кажу це, бо вони повернуться до Мене всім серцем”».

⁸ Що ж до поганих фіґ, що їх не можна їсти, то ось що Господь каже: «Ось як Я чинитиму з Седекією, царем юдейським та вельможами його, і з тією рештою, хто лишився в Єрусалимі, в цьому краю, та з тими, хто мешкає в Єгипті. ⁹ Я їх виставлю на острах і огиду для царств усієї землі. У всіх на очах терпітимуть вони наругу, ставши притчею во язицех, посміховиськом і прокляттям по всіх землях, куди Я їх повиганяю. ¹⁰ Я нашлю на них війну, голод і хворобу, доки не буде вигублено цей народ нікчемний із землі, яку Я віддав їм і батькам їхнім».

Суд Божий над Юдеєю

25 Слово, що було до Єремії про весь народ юдейський на четвертому році царювання Єгоякима^[i], сина Йосії. То був перший рік правління Навуходоносора, царя вавилонського. ² Ось що пророк Єремія проголосив усьому народу Юдеї і всім мешканцям Єрусалима. Він сказав: ³ «З тринадцятого року царювання Йосії, сина Амона, царя юдейського, й досі, протягом двадцяти трьох років, проголошую я слово Господа. Я промовляю його вам невтомно, та ви не слухаєте. ⁴ Господь невтомно посилає до вас усіх Своїх слуг-пророків, але ви не слухаєте їх, не докладаєте зусиль, щоб почути.

⁵ Ті пророки говорили вам: „Відверніться кожен від нечестивого путі свого й грішних вчинків. Живіть на тій землі, що Господь вам і батькам вашим віддав на віки вічні. ⁶ За іншими богами не ходіть, щоб їм служити й поклонятися низько, і не дратуйте Мене тим, що зробили власними руками. То й від Мене вам не буде лиха.^{[j] 7} Але Всевишнього не слухали ви. Прогнівив Мене цей народ тим, що зробив власними руками собі на лихо”». Так мовить Господь.

⁸ Тож ось що Господь Всемогутній каже: «Ви не слухали слів моїх. ⁹ Через те Я посилаю слово, щоб скликати всі племена півночі, та Навуходоносора, царя вавилонського, слугу Мого. І поведу Я всіх їх проти землі цієї та її мешканців і проти тих народів, що навкруги. Назавжди силою Своєю вижену їх, вигублю ущент, зробивши народ цей посміховиськом та вічною руїною». Господь мовить так: ¹⁰ «І знищу Я голос радощів і звуки свята, голос нареченого і нареченої, звуки жорна й світло каганця. ¹¹ Увесь цей край обернеться на висушену пустелю, й народи ці служитимуть царю вавилонському сімдесят років».

¹² «А як завершаться сімдесят років, Я покараю царя вавилонського і весь народ той,—каже Господь,—за беззаконня їхнє й покараю халдейську землю і приречу її на вічне запустіння. ¹³ Я наведу на землю цю всі обіцяні лиха, що проти неї Я промовив, усе, що написано в книзі цій, що Єремія пророкував проти всіх народів. ¹⁴ Багато народів і царів великих стануть їхніми рабами, навіть халдеї, які поневолили інші народи. Я відплачу їм за вчинками їхніми, за творіння нечестивих рук».

Суд Божий над поганськими народами

¹⁵ Тож ось що Господь Бог Ізраїлю сказав мені: «Візьми з руки Моєї винний келих цей, сповнений гніву Мого. Я примушу всі народи випити його. ¹⁶ Вони вип’ють його й захитаються, й будуть, мов божевільні перед мечем, що знище їх».

¹⁷ Тож взяв я з руки Господа той келих і примусив усі народи, до яких Він послав мене, випити його: ¹⁸ то були Єрусалим і всі міста юдейські з їхніми царями й вельможами. Я дав їм той келих, щоб зробити з них пустку й посміховисько, як і є воно зараз.

¹⁹ Я змусив і фараона, царя єгипетського, слуг, вельмож і усіх людей його випити той келих гніву Господа. ²⁰ Я змусив випити усіх кочівників і всіх царів країни Уз, усіх царів землі Филистимської, Ашкелону, Ґазу, Екрон та решту Ашдода. ²¹ Осушили його Едом, Моав і сини Аммона. ²² Усі царі Тира і Сидона випили, а також і всі царі узбережжя по той бік моря. ²³ Я змусив випити Дедан, Тему й Буц, та всі землі, де люди голять собі скроні. ²⁴ Випили всі правителі Аравії і всі царі на прикордонних землях, що живуть у пустелі. ²⁵ І всі царі Зимрі, Еламу і Мидії пили з цієї чаші. ²⁶ І всі царі півночі, як сусідні, так і ті, що далеко одне від одного, і всі царства землі, що на тверді її існують, а цар Шешака^[k] вип’є останнім.

²⁷ Ти скажеш їм: «Ось що Господь Всемогутній, Бог Ізраїлю, каже: „Пийте, упийтеся, хай вас повивертає, падайте й не стійте перед мечем, що Я на вас насилаю. ²⁸ Але якщо відмовляться вони з руки твоєї взяти келих цей і пити, тоді ти скажеш їм, що Господь Всемогутній каже: „Ви неодмінно вип’єте! ²⁹ Бо Я вже насилаю лихо на Єрусалим, місто що носить ім’я Моє, то невже ви гадаєте, що уникнете кари? Вас кара не мине, бо ось Я меч насилаю на всіх мешканців землі”». Так каже Господь Всемогутній.

Суд Божий над усією землею

³³ Від краю землі до краю лежатимуть побиті Богом. За ними не тужитимуть, їх не попідбирають і не поховають, вони гнитимуть, кинуті просто на землі.