Beginning

Бог не забув Свій народ

11 Тож я питаю: «Невже Бог відмовився від Свого народу?» Зовсім ні! Бо я теж ізраїльтянин, нащадок Авраама з роду Веніамина. ^2-3 Бог не відмовився від Свого народу, який Він обрав заздалегідь! Чи може, ви не знаєте, що у Святому Писанні сказано про Іллю? Коли він звертався до Бога, нарікаючи на ізраїльтян, він казав: «Господи, вони вбили Твоїх пророків, зруйнували Твої вівтарі. Я єдиний, хто залишився. Та вони й мене шукають, щоб убити»^[a].

⁴ І що ж Бог відповів йому? Бог сказав: «Я зберіг для Себе сім тисяч чоловіків, який не зігнули колін перед Ваалом»^(A). ⁵ Так і тепер: є невелика група людей, яких Бог обрав, явивши милість Свою. ⁶ І якщо це сталося завдяки милості Божій, то не за їхні вчинки їх обрали. Бо інакше то не була би милість.

⁷ Що ж тоді? Чого прагнув народ ізраїльський, того він не знайшов, але обрані Богом досягли праведності. Решта ж зачерствіли й не стали слухати слова Божого. ⁸ Як сказано у Святому Писанні:

⁹ Ось що Давид казав:

¹¹ Тож я питаю: «Чи впали юдеї, спіткнувшись?» Звісно, ні! Через їхню помилку спасіння прийшло до поган, щоб у них, юдеїв, викликати ревнощі. ¹² Оскільки їхня помилка означає велике благословення для світу, а їхня втрата означає добро для поган. Тож їхнє повне прилучення до Царства Божого буде ще більшим благословенням для всього світу.

¹³ А зараз я звертаюся до вас, погани, саме тому, що я—апостол, який був посланий до вас. Я надаю великого значення своїй праці, роблячи усе, що в силах моїх. ¹⁴ Сподіваюся, що викличу ревнощі у декого із співвітчизників своїх і таким чином приведу їх до спасіння. ¹⁵ Бог відвернувся від юдеїв, тим самим примирившись із усім світом. Тож коли Він прийме їх, що означатиме це, як не воскресіння із мертвих? ¹⁶ Якщо першу скибку хліба ти віддаєш Богу, то й уся хлібина буде святою! А якщо коріння у дерева святе, то святе й гілля.

¹⁷ Ти, народ Ізраїлю, подібний до сильної оливи, з якої були відламані гілки; а ви, погани, дике оливне дерево, прищеплені були. Ви тепер здобуваєте життя від сильного кореня оливи.

¹⁸ Тож не вихваляйся, що ти набагато кращій ніж зламане гілля. Коли ж хвалишся, то пам’ятай, що це не ти живиш коріння, а воно годує тебе. ¹⁹ Але ти можеш сказати: «Адже гілля зламали, щоб мене приєднати». ²⁰ Так, його повідламували через невіру, а ти зостаєшся на місці, бо маєш віру. Тож не пишайся, а краще відчуй страх. ²¹ Бо якщо Бог не щадив природних гілок, то й тебе не помилує.

²² Отже, зважай на доброту і суворість Божу: суворість до тих, хто відтятий, та доброту до тебе, якщо залишишся в Його милості. Інакше й тебе буде відламано від дерева і викинуто геть.

²³ Якщо ж юдеї не стоятимуть уперто на своїй невірі, то Бог знову прищепить їх до дерева, бо Він має таку владу. ²⁴ Якщо ти є та гілка, яку відрізано від дички і наперекір природі прищеплено до домашньої оливи, то наскільки легше приживеться гілка від культурної оливи до свого рідного дерева.

²⁵ Брати і сестри мої, я не хочу, щоб ця правда лишалася таємницею для вас, щоб ви не покладалися тільки на власну мудрість. Часткове зачерствіння прийшло до народу ізраїльського, і це триватиме доти, доки достатньо поган не прийде до Божої родини. ²⁶ І так весь Ізраїль буде врятований. Як сказано у Святому Писанні:

²⁸ Щодо Доброї Звістки, то, відмовляючись прийняти її, юдеї стають ворогами Богу на користь вам, поганам. Та Бог вибрав юдеїв і любить їх. Він дав обіцянку засновникам їхнього роду^[b]. ²⁹ Адже Бог ніколи не змінює Свого рішення про Свої дарунки і покликання.

³⁰ Колись ви були непокірними, а зараз маєте милість Божу через непокірливість юдеїв. ³¹ Так і вони зараз не слухають Бога, бо Він вам явив милість Свою. Так сталося, щоб і вони могли одержати милість Божу. ³² Бог зібрав разом до в’язниці всіх неслухняних для того, щоб показати Своє милосердя до всіх них. ³³ О, яка незрівнянно велика щедрість Божа! Яке багатство знань, яка глибока мудрість Його! Які непередбачені судження і незбагненні шляхи Його! ³⁴ Так сказано у Святому Писанні:

³⁶ Бо все було створене Богом й існує через Нього і для Нього. Слава Йому навіки! Амінь!

Присвятіть своє життя Богу

12 Отже, благаю вас, брати і сестри мої, через милосердя Боже віддайте життя^[c] своє Богу, як живу пожертву, що є свята й мила Богу. То буде вашим духовним служінням Йому. ² Не підкоряйтеся світу цьому. Краще нехай ваш розум зміниться і відновиться, щоб змогли ви пізнати й прийняти волю Божу, щоб збагнули ви, що є добре, досконале й бажане Богу.

³ Оскільки Бог дав мені особливий дар, то я звертаюся до кожного з вас. Не треба цінувати себе більше, ніж то годиться. Будьте розсудливими, виходячи з тієї віри, якою Бог наділив кожного з вас. ⁴ Кожен із нас має тіло, що складається з різних частин. І не всі частини мають однакове призначення. ⁵ Так само й ми є багатьма частинами, які утворюють одне тіло у Христі. Кожна частина належить до всіх інших.

⁶ Ми маємо дари, які різняться згідно з благодаттю, даною нам. І якщо хтось одержав обдарування бути пророком, то він мусить користатися ним настільки, наскільки він вірить. ⁷ Якщо хтось одержав дар служіння іншим, той нехай присвятить життя своє служінню. Якщо хтось має хист навчати інших, той нехай навчає. ⁸ Хто обдарований умінням утішати, той нехай втішає. А хто має дар ділитися з людьми, нехай робить це щиро. Хто має здатність керувати, нехай керує сумлінно. Наділений же талантом милосердя нехай це милосердя з радістю несе людям.

⁹ Нехай любов ваша буде щирою. Ненавидьте зло й горніться до добра. ¹⁰ Будьте відданими братерській любові одне до одного. Шануйте одне одного більше, ніж себе самого. ¹¹ У праці будьте завзятими й не лінуйтеся. Палайте серцем у служінні Господу.

¹² Втішайтеся надією. Будьте терплячі в біді й наполегливі в молитвах ваших. ¹³ Допомагайте святим людям Божим у скруті, гостинними будьте до перехожих. ¹⁴ Благословляйте тих, хто переслідують вас; благословляйте, а не проклинайте.

¹⁵ Радійте з тими, хто радіє, і плачте з тими, хто плаче. ¹⁶ Живіть у злагоді. Не пишайтеся, краще товаришуйте з приниженими. Не вважайте себе мудрими.

¹⁷ Нікому не відповідайте злом за зло. Дбайте про те, щоб робити добро на очах у всіх людей. ¹⁸ Якщо це можливо і якщо це залежить від вас, живіть у мирі з усіма людьми. ¹⁹ Любі друзі, не будьте мстивими, краще залиште місце гніву Божому. Адже сказано у Святому Писанні: «Мені належить помста. Я відплачу,—говорить Господь»^(H). ²⁰ Отож:

²¹ Не піддавайся злу, а перемагай його добром.

Коріться Закону

13 Кожен має підкорятися верховній владі, бо існуюча влада встановлена й призначена Богом. ² Отже, хто опирається владі, той протидіє тому, що було наказано Богом. Ті ж, хто чинить так, будуть засуджені. ³ Правителі викликають страх не в тих, хто чинить добро, а в тих, хто чинить зло. Хочеш не боятися влади? То чини добро і матимеш похвалу від влади.

⁴ Так, володарі—слуги Божі, які працюють тобі на благо. Та якщо чинитимеш зло, бійся, бо в їхній владі покарати тебе й віддати на смерть. Адже вони не даремно носять меч. Вони—слуги Божі, месники, які несуть гнів Божий проти тих, хто чинить зло.

⁵ Через те треба коритися не лише зі страху перед покаранням Божим, а й з власного сумління. ⁶ Ось чому ви податки платите, адже влада—то слуги Божі. Вони ненастанно дбають про все те, що ми згадували щойно. ⁷ Віддайте кожному належне. Заплатіть податки, кому мусите їх сплатити. Віддайте податки збирачам податків, повагу—тим, кого ви повинні поважати, а пошану—кого повинні шанувати.

⁸ Нікому нічого не будьте винні, крім любові один до одного. Бо хто любить іншого, той дотримується Закону. ⁹ Кажу я так через те, що заповіді: «Не чини перелюбу», «Не вбий», «Не вкради», «Не зажадай чужого»^(J), а також усі інші об’єднуються в одній: «Люби ближнього^[e] свого, як самого себе»^(K). ¹⁰ Любов не чинить зла ближньому, ось чому це і є виконанням Закону.

¹¹ Виконуйте все це, бо ви знаєте, в який час ми живемо. Ви знаєте, що час прийшов вам прокинутися від сплячки, бо спасіння наше зараз ближче до нас, ніж тоді, коли ми вперше повірили. ¹² Ніч уже майже минула, і день наближається. Тож звільнімося від вчинків, що належать темряві. Зодягнімося у зброю світла. ¹³ Живімо ж пристойно, як люди живуть при денному світлі: не в гульні та пияцтві, не в перелюбі й розпусті, не у сварках та заздрощах. ¹⁴ Краще будьмо подібні до Господа нашого Ісуса Христа, і не потураймо нашому гріховному людському єству і його бажанням.