Beginning
Юда і Тамар
38 На той час Юда залишив своїх братів і подався до одного адулламіта, якого звали Гіра. 2 Там Юда побачив дочку одного ханаанця, якого звали Шуа. Він одружився з нею і ввійшов у неї. 3 Вона завагітніла й народила сина. І назвала вона його Ером.
4 Потім вона завагітніла знову й народила сина. І назвала вона його Онаном. 5 Потім вона народила ще одного сина і назвала його Шелах. Вона жила тоді в Кезиві, коли народився в неї Онан.
6 Юда знайшов своєму первістку Еру дружину на ім’я Тамар. 7 Та Юдин первісток Ер був лихим в очах Господніх. Тож Господь його вбив.
8 І Юда сказав Онану: «Ввійди до дружини покійного брата твого і виконай свій обов’язок перед братом[a], зачни нащадка йому».
9 Онан знав, що дитина не вважатиметься його дитям, і хоч коли б спав з жінкою свого брата, то марнував своє сім’я на землю, щоб не давати більше нащадків своєму братові. 10 Те, що робив Онан, не сподобалося Господу, і Він убив також і Онана.
11 Тоді Юда і сказав своїй невістці Тамар: «Вертайся до дому свого батька й не виходь заміж, аж доки не підросте мій син Шелах». А сам подумав: «Не вмер би й він так само, як його брати». Отже, Тамар пішла і жила у домі свого батька.
12 Після того минуло чимало часу. Юдина дружина, дочка Шуа, померла. Коли минув час жалоби, Юда зі своїм другом адулламітом Гірою пішли до Тимни до чоловіка, який стриг його овець. 13 Хтось сказав Тамар: «Поглянь, он твій свекор іде до Тимни стригти свої вівці».
14 Знявши з себе вдовине вбрання, вона накинула на себе покривало, закуталася, та й сіла коло брами Енаїма, що по дорозі до Тимни. Бо знала вона, що Шелах уже виріс, а її не віддали йому за дружину. 15 Побачивши її, Юда подумав, що то повія, оскільки вона закрила обличчя. 16 Він звернув з дороги і підійшовши до неї, мовив: «Ходімо й любитимемо одне одного». Бо він не знав, що то була його невістка. А вона спитала: «Що ти даси мені, якщо любитимемося?»
17 Юда відповів: «Я пришлю тобі козеня зі свого стада». Тамар каже: «Тільки якщо даси мені щось у заставу, доки пришлеш його». 18 Юда й питає: «Яку заставу я маю тобі дати?» Вона й каже: «Свою печатку на мотузці і палицю, що в руці тримаєш». То він віддав їй те все. Потім спізнав її, і вона завагітніла від нього.
19 Тоді Тамар устала й пішла додому. Вона зняла з себе покривало і вдягнулась у своє вдовине вбрання. 20 Потім Юда послав козенятко зі своїм другом Гірою-адулламітом, щоб він забрав його печатку на мотузці та палицю в тієї жінки, але Гіра не знайшов її. 21 Він розпитував людей: «Де та повія, що була біля Енаїма край дороги?» Але ті відповіли: «Ніякої повії тут не було».
22 Тож Гіра повернувся до Юди й каже: «Я не знайшов її, а тамтешні люди сказали мені: „Ніякої повії тут не було”. 23 Тоді Юда сказав: „Нехай та застава залишається в неї, інакше з нас сміятимуться. Я посилав до неї козенятко, але ти її не знайшов”».
24 Через три місяці Юді сказали: «Твоя невістка Тамар поводилась як повія. Он поглянь, вона й завагітніла від цього». Юда мовив: «Виведіть її і спаліть». 25 Коли її виводили з хати, вона послала сказати своєму свекру: «Я вагітна від того, кому ці речі належать». І запитала: «Чиї це печатка, мотузка і палиця?» 26 І тоді Юда впізнав їх і сказав: «Вона права, а не я, бо я не віддав їй мого сина Шелаха». Він більше не спав з нею.
27 Коли прийшов час їй народжувати, то виявилося, що вона носить близнят. 28 Коли вона народжувала, то одне дитя висунуло ручку і повитуха пов’язала на неї червону стрічку й мовила: «Цей з’явився першим». 29 Але як тільки ручка сховалася, його братик з’явився. І повитуха каже: «Ти таку перешкоду здолав!» І назвали його Перезом[b]. 30 Потім з’явився і його брат. У нього була червона стрічка на руці. І назвали його Зерою[c].
Йосипа купує Потифар
39 Отже, Йосипа було привезено до Єгипту. Потифар, військовий, начальник фараонової варти, єгиптянин купив його у купців[d], що привезли його туди. 2 Та Господь був з Йосипом, і йому щастило. І оселився він у домі свого єгипетського господаря. 3 І той побачив, що Господь був з Йосипом і що Господь усе зробив, щоб йому щастило.
4 Йосип здобув прихильність у очах свого господаря і став його слугою. Той зробив Йосипа управляючим своїм домом і поставив наглядати за всім своїм майном. 5 З того часу, як він зробив Йосипа управляючим своїм домом і всім своїм майном, Господь благословив дім єгиптянина через Йосипа. Благословення Господнє було на всьому, що мав Потифар і вдома, і в полі. 6 Отже, Потифар залишив усе під наглядом Йосипа і завдяки йому не турбувався ні про що, крім хліба щоденного. Йосип був доброї статури і гарний на обличчя.
Йосип і Потифарова жінка
7 Згодом дружина господаря почала накидати оком на Йосипа. Якось вона сказала: «Візьми мене!» 8 Та Йосип відмовився. Він сказав їй: «Послухай, зі мною мій господар не турбується ні про що в домі, і все, що має, залишив під моїм наглядом. 9 Немає вищого в цьому домі, крім мене. Він не відмовляє мені ні в чому, не віддає лише тебе, бо ти його дружина. То як же можу я чинити таке зло і грішити проти Бога?»
10 День-у-день вона повторювала йому те саме, але він відмовлявся лягти поруч неї або ж бути з нею. 11 Одного дня, коли Йосип прийшов у дім виконувати свої обов’язки, нікого з слуг не було в хаті. 12 Потифарова дружина схопила його за вбрання і каже: «Лягай зі мною в постіль!» Він же, залишивши свій одяг у неї в руках, вирвався й вибіг надвір.
13 Вона побачила, що він залишив свій одяг в її руках і втік надвір. 14 Тоді вона загукала домашнім: «Погляньте, мій чоловік привів сюди цього єврея, щоб він насміхався з нас. Він прийшов до мене, щоб переспати зі мною, та я голосно закричала. 15 Почувши, що я здійняла ґвалт, він утік надвір, залишивши свій одяг».
16 Вона залишила в себе той одяг, аж доки господар не прийшов додому. 17 Тоді вона розповіла йому те саме: «Слуга-єврей, якого ти привів до нас, прийшов позбиткуватися з мене. 18 Та коли я здійняла ґвалт, він залишив свій одяг коло мене і втік надвір».
Йосип у в’язниці
19 Вона сказала: «Отаке вчинив твій слуга зі мною». Почувши ці слова, господар дуже розлютився. 20 Йосипів господар схопив його та й кинув до в’язниці, де утримувалися фараонові в’язні. І Йосип залишився у тій в’язниці.
21 Але Господь був із ним і виявив милість до нього. Він дарував йому прихильність начальника в’язниці. 22 Начальник в’язниці зробив його старшим над усіма в’язнями, але він виконував ту ж роботу що й інші. 23 Начальник в’язниці не стежив за тим, що довірено було Йосипові, бо Господь був із ним і Господь робив усе, щоб йому щастило.
Виночерпій і пекар
40 Якось згодом виночерпій та пекар фараона Єгипту завинили перед своїм володарем. 2 Фараон розгнівався на двох своїх підлеглих: на головного виночерпія та головного пекаря. 3 Він кинув їх до в’язниці, за якою наглядав начальник охорони. До тієї в’язниці, в якій був ув’язнений Йосип. 4 Начальник охорони віддав їх під нагляд Йосипа, і він доглядав за ними, поки вони перебували у в’язниці.
5 І приснилися їм обом, виночерпію та пекарю єгипетського царя, який посадив їх до в’язниці, однієї ночі сни, кожному свій, що мав для них особливе значення. 6 Прийшовши до них уранці, Йосип побачив, що вони були стурбовані чимось. 7 І спитав тоді Йосип фараонових підлеглих, що були разом із ним у в’язниці їхнього володаря: «Чом обличчя ваші сьогодні такі сумні?»
8 Вони й кажуть: «Приснилися нам сни, кожному свій, але немає нікого, хто розтлумачив би нам їх». І сказав їм Йосип: «Тільки Бог спроможний тлумачити сни. Розкажіть мені, що вам приснилося».
Сон виночерпія
9 І розповів виночерпій Йосипові свій сон. Він сказав йому: «Сниться мені виноградна лоза, 10 а на ній три пагони. Як тільки бруньки почали розпукуватися, то одразу ж розквітли, а тоді з’явилися достиглі ґрона. 11 В руках у мене була фараонова чаша. Я взяв ті грона, видавив сік із них та й подав чашу фараонові в руку».
12 Йосип тоді й каже виночерпієві: «Ось тлумачення цього сну: три пагони, то три дні. 13 Не мине й трьох днів, як фараон помилує тебе й поверне на твою посаду[e]. І ти подаси фараонові чашу в руку так само, як ти це робив раніше, коли був його виночерпієм. 14 Але згадай про мене, коли звільнишся, і зроби таку ласку: нагадай фараонові про мене і звільни мене з цієї в’язниці. 15 Бо мене було викрадено з землі гебрейської, і тут я нічого не скоїв лихого, щоб вкинути мене до цієї ями (в’язниці)[f]».
Сон пекаря
16 Побачивши, що тлумачення доброзичливе, головний пекар і собі мовив до Йосипа: «Мені також приснився сон: неначе на голові в мене три кошики білого хліба. 17 А у верхньому кошику різне печиво для фараона, та птахи клювали його прямо з кошика на моїй голові».
18 Йосип відповів: «Ось тлумачення цього сну. Три кошики, то три дні. 19 Не мине й трьох днів, як фараон відітне тобі голову[g] й почепить твоє тіло на стовп, а птахи відриватимуть шматки твоєї плоті».
Виночерпій забуває про Йосипа
20 На третій день був день народження фараона, і він влаштував свято для своїх слуг. Він звільнив головного виночерпія і головного пекаря в присутності своїх підлеглих[h]. 21 Він повернув головного виночерпія на своє місце, і той вклав чашу в фараонову руку. 22 Головного пекаря він повісив, як Йосип і тлумачив їм. 23 Але виночерпій не згадав про Йосипа. Він забув про нього.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International