Beginning
Про захист майна
22 Якщо хтось украде вола чи вівцю і, забивши, продасть її, то він мусить віддати п’ять биків за одного вкраденого або чотири вівці за одну забиту. 2-4 Якщо ж у нього немає ніякого майна, то злодія буде продано в рабство. У тому ж випадку, коли вкрадена худоба ще знаходиться у крадія, то він мусить відшкодувати по дві тварини за кожну вкрадену. Якщо злодія зловлено, коли він залазить до хати вночі й забито на смерть, то кровної вини не буде на тому, хто вбив його. Якщо ж над ним зійшло сонце, то буде кривавий злочин.
5 Коли хтось використає чуже поле чи виноградник як пасовисько й пустить свою худобу пастися на чужому полі, то він має відшкодувати кращу частину свого врожаю.
6 Якщо хтось вогонь підпалить чагарник, та так, що спалить скирту, жниво чи поле сусіди, то той, хто спричинив пожежу, мусить відшкодувати за збитки.
7 Коли якийсь чоловік дасть гроші чи речі своєму сусідові на схов, а те буде вкрадене з хати, та злодія буде знайдено, крадій мусить удвічі відшкодувати. 8 Якщо ж злодія не буде знайдено, то власник тієї хати мусить стати перед Богом[a], щоб можна було з’ясувати, чи то не він наклав руку на сусідське майно.
9 В кожному випадку суперечки з приводу пропажі бика, осла, вівці, вбрання чи будь-чого іншого, якщо один скаже: «Це належить мені»,—а інший відмовляє: «Ні, це моє»,—то справа обох має постати перед Богом. І кого Бог визначить винним, той і має відшкодувати вдвоє.
10-11 Якщо хто дасть сусідові осла, вівцю чи якусь іншу худобу на догляд і вона згине чи буде скалічена або хтось потай забере її, то він має присягнути перед Господом, що не простягав руки на сусідське майно. Господар, у свою чергу, має визнати і прийняти клятву, та тоді не треба буде відшкодовувати. 12 А якщо справді її вкрав сусід, то він має відшкодувати власникові за втрачену худобу. 13 Якщо ж худобу було задерто, хай принесе йому залишки й тоді не відшкодовуватиме.
14 Якщо хтось позичить худобу у свого сусіда, і з тією станеться каліцтво або вона згине, коли власника немає, то слід уповні відшкодувати. 15 У тому випадку, коли власник був присутній при цьому, відшкодовувати не треба. А також, коли її було найнято за гроші, бо ця платня і є ціна худобі.
16 Коли хтось звабить незаручену дівчину[b] й пізнає її, то мусить дати за неї повний викуп і взяти її собі за жінку. 17 Якщо ж її батько рішуче відмовиться віддавати за нього, то той мусить заплатити гроші відповідно до встановленої плати за цнотливу дівчину.
18 Не дозволяйте відьмі жити.
19 Кожному, хто має статеві стосунки з твариною,—смерть.
20 Кожному, хто приносить жертви іншим богам, а не Господу,—смерть.
21 Не зневажайте і не пригноблюйте чужинця, бо й самі ви були чужинцями в єгипетській землі.
22 Не завдавай лиха ні вдовам, а ні сиротам. 23 Якщо ж учиниш їм зле, вони, напевно, звернуться до Мене. І тоді, почувши їхнє волання, 24 Я розгніваюсь і віддам тебе мечу, а твої жінки стануть вдовами, а діти—сиротами.
25 Якщо позичиш гроші якомусь убогому з-поміж Мого народу, то не будь гендлярем і не вимагай користі з нього. 26 Якщо взяв у заставу одяг свого сусіди, то мусиш повернути йому все ще до заходу сонця. 27 Бо то єдине його вбрання, одяг для його тіла. Чим він укриється на ніч? Коли ж він звернеться до Мене, Я неодмінно почую його, бо Я—Господь милосердний.
28 Не шли прокльони на Бога або правителя свого народу. 29 Не зволікай, принось Мені першу частку свого багатого врожаю та сік плодів. Ти також мусиш віддавати Господу первістка з синів своїх. 30 І так само волів та овець: сім днів воно буде зі своєю матір’ю, а на восьмий ти віддаси його Мені.
31 Будьте святими людьми Моїми. Не їжте м’яса тварин, розірваних у полі звіром, а киньте його собакам.
Не кривди ближнього свого
23 «Не рознось хибні чутки. У суді не будь на боці нечестивого, щоб не стати лжесвідком. 2 Не йди за більшістю на зло. Не свідчи перед позовом, спотворюючи правду тільки тому, що інші так роблять. 3 Не потурай убогому в суді, тому що тобі його шкода. Захищай його тільки коли на ньому нема провини.
4 Якщо натрапиш на бика чи осла, що заблукав, поверни хазяїну, навіть коли він ворог твій. 5 Якщо побачиш осла свого ворога, що впав під своєю ношею, не залишай його, допоможи!
6 Не дозволяй людям перекручувати справедливість проти убогого, навіть він має право на чесний суд. 7 Уникай брехні, не звинувачуй чоловіка без причини. Якщо дозволиш вбити невинного чи праведного, тобі Я цього не прощу. 8 Не бери хабарів, бо хабар сліпить зрячого й нівечить розсудливість справедливих. 9 Не пригноблюй чужинця. Ви знаєте душу чужинця, бо самі були чужинцями в Єгипетській землі.
Свята
10 Шість років ти можеш засівати свою землю і збирати з неї врожай, 11 а на сьомий залиш її під паром і дай відпочити. Вбогі твого народу їстимуть, а дикий звір, що в полі, харчуватиметься тим, що вони залишать. Так само зробиш зі своїми виноградниками й оливними деревами.
12 Шість днів можеш займатися своїми справами, а на сьомий день відпочиватимеш, щоб і воли, й осли твої також могли відпочити, і син твоєї невільниці, й чужинець зможуть відновити сили.
13 Затям усе, що Я сказав, і не згадуй імен інших богів, щоб інші імена не злітали з уст твоїх. 14 Тричі на рік відзначатимеш свята Мої, та приноситимеш Мені пожертви. 15 Дотримуйся свята Опрісноків: сім днів їстимеш прісний хліб, як Я наказав, у призначений час у місяці авіві, бо саме тоді ти вийшов з Єгипту. Кожний повинен принести Мені пожертву!
16 Відзначай свято Седмиць, свято перших плодів твоєї праці, що ти посіяв у полі, а також свято Кущів під кінець року, коли ти збираєш увесь урожай зі свого поля. 17 Тож тричі на рік усі чоловіки мусять явитися перед Господом Богом.
18 Не принось крові Моєї жертви разом із закваскою, а жир Моєї святкової пожертви не повинен залишатися до ранку. 19 Кращі з перших плодів твоєї землі принеси до Дому Господа[c], твого Бога. І не їж м’яса козеняти, звареного в молоці його матері.
Бог допомагає Ізраїлю одержати землю
20 Я посилаю Ангела до тебе стерегти тебе в дорозі й привести до місця, що Я приготував. 21 Будь уважний і слухайся Його. Не будь лихий з ним, бо Він не вибачить твоїх переступів, в Ньому—Моє ім’я[d]. 22 Але якщо ти й справді слухатимешся Його й робитимеш так, як Я кажу, то Я буду ворогом твоїх ворогів і недругом твоїх недругів.
23 Коли Мій Посланець йтиме попереду тебе й приведе тебе до аморійців, хиттитів, перизійців, ханаанців, хивійців та євуситів, Я знищу їх. 24 Не поклоняйся їхнім богам, не служи їм і не наслідуй їхніх вчинків, а повали і вщент порозбивай їхні кам’яні стовпи молельні. 25 Якщо служитимете Господу, вашому Богові, то Я благословлю твій хліб і твою воду і відверну від тебе хвороби. 26 Жодна жінка не викине, й не буде безплідних у твоїй землі. Я примножу число твоїх днів. 27 Я пошлю Свій жах поперед тебе і приведу в замішання всі народи, проти яких ти йтимеш, примушуючи всіх твоїх ворогів тікати з поля бою.
28 Я пошлю шершнів (або Ангелів) поперед тебе, й вони повиганяють хивійців, ханаанців і хиттитів перед тобою. 29 Та не за один рік Я повиганяю їх для тебе, щоб не спустошена була та земля і щоб не примножився дикий звір проти тебе. 30 Поступово Я повиганяю їх від тебе, поки ти примножишся й заволодієш землею. 31 Я встановлю твої кордони від Червоного моря[e] до моря Филистимського[f], й від пустелі до Євфрату. Бо Я віддам у ваші руки всіх мешканців тієї землі, й ти поженеш їх з неї поперед себе. 32 Не укладай ніякої Угоди ні з ними, ні з їхніми богами. 33 Вони не повинні залишатися в твоїй землі, щоб не ввести тебе в гріх переді Мною, бо якщо ти служитимеш їхнім богам, то це буде пасткою для тебе».
Угода з Ізраїлем
24 І мовив Він до Мойсея: «Піднімись до Господа ти, Аарон, Надав, Авігу й сімдесят старійшин Ізраїлю і поклоняйтеся звіддалік. 2 Тоді Мойсей нехай наблизиться до Господа. Вони ж нехай не підходять, та народ нехай не залишиться з ними».
3 Тож Мойсей прийшов і переказав народові всі слова Господа і всі настанови. І всі люди в один голос відповіли так: «Ми виконаємо все, що наказав Господь». 4 Мойсей записав усі слова Господа. Рано вранці він устав і спорудив під горою вівтар на дванадцяти каменях для дванадцятьох колін Ізраїлю. 5 Тоді він послав юнаків з-поміж дітей Ізраїля, і вони принесли жертви всеспалення, а також пожертвували телят як мирні пожертви Господу. 6 Мойсей налив половину крові в чаші, а другою половиною покропив вівтар. 7 Тоді він узяв книгу з Угодою і прочитав, щоб народ почув. Вони сказали: «Все, що Господь наказав, ми виконаємо й будемо слухатися».
8 Мойсей узяв чашу з кров’ю і покропив людей. Він сказав: «Це кров Угоди, що Господь уклав з вами згідно з усіма цими словами».
Мойсей сходить на гору
9 Мойсей, Аарон, Надав, Авігу і сімдесят старійшин Ізраїлю зійшли на гору. 10 Вони побачили Бога Ізраїлю. Під Його ногами було щось ніби вимощене сапфірами, та таке ясне, як саме небо. 11 Та Він не поклав Своєї руки на вождів дітей Ізраїля. Вони бачили Бога, але Господь не побив їх[g], та вони разом їли й пили.
12 Господь мовив до Мойсея: «Зійди до Мене на гору й зачекай там, щоб Я зміг дати тобі кам’яні скрижалі з Законом і заповідями, які Я написав для їхнього навчання». 13 І встали Мойсей та його слуга Ісус, і пішли на Божу гору. 14 А старійшинам він сказав: «Зачекайте нас тут, Аарон і Гур будуть з вами. Якщо хтось матиме суперечку, нехай іде до них».
Зустріч Мойсея з Господом
15 Мойсей зійшов на гору і хмара вкрила її. 16 Слава Господа зійшла на гору Синай, і хмара вкривала її шість днів, а на сьомий день Всевишній покликав Мойсея із хмари. 17 Поява слави Господа була, мов той вогонь, що охопив вершину гори на очах дітей Ізраїля. 18 Мойсей увійшов у хмару й зійшов на гору. І перебував він на горі сорок днів і сорок ночей.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International