Beginning

Свічник

8 І сказав Господь Мойсею: ² «Скажи Аарону: „Коли ти ставитимеш світильники, сім світильників мають освітлювати те, що перед світильником”».

³ Тож Аарон так і зробив. Він поставив світильники так, що вони освітлювати те, що перед світильником, як наказав Господь Мойсею. ⁴ Ось як зроблено світильник: його виготовлено з кованого золота, кованого від поставця аж до квітів. Світильник було зроблено точно за зразком, що Господь показав Мойсею.

Посвята левитів

⁵ Господь сказав Мойсею: ⁶ «Візьми левитів з-поміж народу Ізраїлю й очисть їх. ⁷ Ось що ти зробиш, щоб очистити їх: покропи їх водою очищення^[a], і нехай вони поголять тіла свої і виперуть одяг, щоб бути чистими.

⁸ Тоді нехай візьмуть молодого бичка й пожертву з добірного борошна, змішаного з оливою. А потім другого бичка з череди як жертву очищення. ⁹ Тоді ти маєш привести левитів перед намет зібрання і зібрати всю громаду народу ізраїльського. ¹⁰ Коли приведеш левитів перед Господом, люди Ізраїлю мають покласти руки на левитів. ¹¹ Аарон представить левитів як особливу жертву Господу від народу Ізраїлю і так вони служитимуть Господу.

¹² Левити ж покладуть руки на бичків. Одного принесеш як жертву очищення, а другого як жертву всеспалення Господу, щоб очистити левитів. ¹³ Тоді поставиш левитів перед Аароном та його синами й віддаси їх в жертву колихання Господу. ¹⁴ У такий спосіб ти вилучиш левитів з-поміж народу Ізраїлю. Левити будуть Моїми.

¹⁵ Після цього левити почнуть свою роботу в наметі зібрання після того, як ти очистиш їх і віддаси як жертву колихання. ¹⁶ Бо кожен із них виділений з-поміж народу ізраїльського й відданий Мені. Вони Мої. Я взяв їх замість кожного первістка кожної жінки. ¹⁷ Бо всі первістки народу ізраїльського—Мої, чи то людина, чи то тварина. Того дня, коли Я вигубив усіх первістків у Єгипті, Я виділив їх Собі. ¹⁸ Але Я взяв левитів замість усіх первістків народу ізраїльського. ¹⁹ І Я віддам левитів цілком Аарону та його синам з-поміж народу Ізраїлю, щоб виконували службу народу Ізраїлю в наметі зібрання і щоб заплатили сповна за народ Ізраїлю, щоб ніяке лихо не спіткало народ Ізраїлю за наближення до святих речей».

²⁰ Мойсей та Аарон і вся громада народу ізраїльського зробили це. Народ Ізраїлю зробив з левитами саме так, як Господь наказав Мойсею щодо них. ²¹ Левити очистились і випрали одяг, і Аарон віддай їх як жертву колихання Господу, і очистили їх, щоб зробити чистими. ²² Після цього левити увійшли в службу свою в наметі зібрання під наглядом Аарона та його синів. Вони вчинили з левитами саме так, як Господь наказав Мойсею щодо них.

²³ Господь сказав Мойсею: ²⁴ «Цей закон для левитів: від двадцяти п’яти років і старше ставатиме кожен із них до служби в наметі зібрання. ²⁵ Але у п’ятдесят років мусить залишити службу й не повинен більше виконувати важку роботу. ²⁶ Він може допомагати братам своїм у наметі зібрання, стояти на варті, але не повинен виконувати відправи. Ось так мусиш розподілити обов’язки левитів».

Пасха

9 Господь промовив до Мойсея у пустелі Синай в перший місяць другого року після того, як вийшли вони з Єгипту. Він сказав: ² «Народ Ізраїлю має святкувати Пасху в належний час. ³ Святкуйте її у призначений час чотирнадцятого дня цього місяця надвечір. Святкуйте згідно з усіма правилами та настановами».

⁴ Тож Мойсей наказав народу Ізраїлю святкувати Пасху. ⁵ Вони святкували Пасху на чотирнадцятий день першого місяця у присмерках у пустелі Синай. Народ Ізраїлю зробив це, дотримуючись усього того, що Господь звелів Мойсею.

⁶ Та були серед них і такі, хто став нечистим, бо торкнувся мертвяка і тому не міг того дня святкувати Пасху. Тож прийшли вони того дня до Мойсея та Аарона. ⁷ І сказали вони Мойсею: «Ми нечисті через померлого, чому ж нам заборонено приносити дари Господу в належний час з усіма іншими людьми Ізраїлю?»

⁸ Мойсей відповів: «Заждіть, дайте почути Господній наказ щодо вас».

⁹ Господь сказав Мойсею: ¹⁰ «Скажи народу Ізраїлю: „Якщо хтось нечистий через померлого або якщо ви чи нащадки ваші в довгих мандрах, то вони ще можуть святкувати Пасху. ¹¹ Вони мусять відзначати її чотирнадцятого дня другого місяця надвечір. Вони мусять їсти пасхальне ягня з опрісноками та гірким зіллям. ¹² Вони не повинні нічого з нього лишати до ранку й не повинні трощити кістки ягняти. Вони мусять святкувати її дотримуючись усіх настанов щодо Пасхи. ¹³ Але того, хто чистий і не в дорозі, однак не спромігся відсвяткувати Пасху, буде викорінено з-поміж народу його, бо він не приніс жертву Господу в належний час. Чоловік цей страждатиме через гріх свій.

¹⁴ Якщо чужинець, який живе між вами, забажає святкувати Пасху Господню, він може це робити згідно з усіма настановами щодо Пасхи та її правил. Ви матимете один закон і для чужинця і для людей цієї землі”».

Хмара і полум’я

¹⁵ Того дня, коли поставили намет зібрання, хмара вкрила святий намет, намет Свідчення. Ввечері вона висіла над святим наметом і була вогняною до ранку. ¹⁶ Так було завжди: хмара вкривала його вдень, а вночі ставала вогняною. ¹⁷ Як тільки хмара з’являлася над наметом, то народ Ізраїлю мав рушати. І щоразу, як хмара зупинялася, народ Ізраїлю ставав табором. ¹⁸ За знаком Господа народ Ізраїлю рушав і за знаком Господа ставав табором. Вони стояли табором весь час, доки хмара перебувала над святим наметом. ¹⁹ Навіть коли хмара перебувала над святим наметом багато днів, народ Ізраїлю дотримувався наказів Господа і не рушав. ²⁰ І коли хмара була над святим наметом лише кілька днів, за знаком Господа вони ставали табором і за знаком Господа вони рушали. ²¹ Коли хмара була з вечора до ранку, а вранці піднімалася, вони рушали. Чи день, чи ніч, та коли хмара здіймалася, вони рушали. ²² Чи два дні, чи місяць, чи рік, увесь час доки хмара перебувала над святим наметом, спочиваючи на ньому, народ Ізраїлю стояв табором і не рушав. Та коли вона піднімалася, вони рушали. ²³ За знаком Господа вони ставали табором, і за знаком Господа вони рушали. Вони дотримувалися наказів Господа за Господніми знаками, що отримували від Мойсея.

Срібні сурми

10 І сказав Господь Мойсею: ² «Зроби дві срібні сурми. Зробити їх із кованого срібла, вони служитимуть для того, щоб скликати громаду і будуть сигналом табору зніматися. ³ Коли сурмлять обидві, вся громада має збиратися перед тобою при вході до намету зібрання. ⁴ Та коли сурмить одна, тоді вожді колін Ізраїлю мають зібратися перед тобою.

⁵ Коли сурмите ви короткими звуками, рушати мають східні табори. ⁶ Коли ви вдруге засурмите на сполох, рушати мають південні табори (щоб вони рушили, треба сурмити короткими звуками). ⁷ А якщо ви збираєте громаду, то сурміть, але не короткими звуками. ⁸ Сурмити в сурми мусять сини Аарона, священики. Це буде законом для вас повіки, для прийдешніх поколінь.

⁹ Коли підете в землі ваші війною на ворога, який напав на вас, сурмити у сурми на сполох, і Господь ваш Бог помітить вас і врятує від ворогів. ¹⁰ І за днів радості, і на свята, і за днів Нового Місяця сурміть у сурми, коли приносите жертви всеспалення й мирні жертви, і сурми нагадуватимуть про вас Богу вашому. Я—Господь Бог ваш».

Народ ізраїльський знімається табором

¹¹ Двадцятого дня другого місяця другого року хмара знялася зі святого намету Свідоцтва. ¹² Тож народ Ізраїлю вирушив у мандри з пустелі Синай. Хмара зупинилася в пустелі Паран. ¹³ Тож вони рушили вперше за знаком Господа, даним через Мойсея.

¹⁴ Прапор табору Юди рушив першим за полками своїми. На чолі війська був Нашон, син Аммінадава. ¹⁵ Нетанел, син Зуара очолював військо коліна Іссаха́ра. ¹⁶ Еліав, син Гелона, очолював військо коліна Завулона.

¹⁷ Знявши святий намет і люди Ґершона, і люди Мерарі, що несли його, рушили.

¹⁸ Тоді вирушив прапор табору Рувима за полками. Очолював це військо Елізур, син Шедеура. ¹⁹ Шелуміел, син Цурішаддая, очолював військо коліна Симеона. ²⁰ Еліасаф, син Деуела^[b], очолював військо коліна Ґада. ²¹ Тоді вирушили люди Когата, що несли святі речі. Святий намет має бути поставлено, перш ніж вони прийдуть.

²² Тоді за полками вирушив прапор табору Ефраїма. Елішама, син Аммігуда, очолював це військо. ²³ Ґамаліел, син Педазура, очолював військо коліна Манассії. ²⁴ Авідан, син Гідоні, очолював військо коліна Веніамина.

²⁵ Прапор табору Дана, охоронців тилу всіх таборів, вирушив полками. Агіезер, син Аммішаддая очолював це військо. ²⁶ Паґіел, син Окрана, очолював військо коліна Ашера. ²⁷ Агіра, син Енана, очолював військо коліна Нафталі. ²⁸ Це був порядок, за яким ішов увесь народ Ізраїлю, за полками, коли вони вирушали.

²⁹ Мойсей сказав Ховаву, сину Реуела-мидіанина, свого тестя: «Ми йдемо до того місця, про яке Господь сказав, що Він його дає нам, ходімо з нами, і ми будемо добре ставитися до тебе, бо Господь обіцяв добро Ізраїлю».

³⁰ Але той відповів: «Я не піду, я піду до свого краю і до родини своєї».

³¹ Тоді Мойсей промовив: «Не кидай нас, будь ласка, бо ти знаєш, де ми можемо ставати табором у пустелі. Ти будеш очима нашими. ³² Якщо ти підеш з нами, то хоч які блага зробив би ти нам, ми таке ж зробимо для тебе».

³³ Тож вони вирушили від гори Господньої і мандрували три дні. Ковчег Заповіту йшов поперед них усі ці три дні, щоб знайти їм місце для табору. ³⁴ Хмара Господа щодня була над ними, відколи вони вийшли з табору.

³⁵ Коли ковчег Заповіту вирушив, Мойсей мовив:

³⁶ А коли ковчег поставили, Мойсей сказав: