Beginning
Авіжа, цар Юди
15 На вісімнадцятому році царювання Єровоама, сина Невата, Авіжа став новим царем Юдеї. 2 Він правив у Єрусалимі протягом трьох років. Його матір звали Маака, яка була дочкою Авішалома[a].
3 Він чинив усі ті гріхи, що й його батько перед ним. Його серце було не повністю присвячене Господу його Богу, як серце Давида, його діда. 4 Тим не менше заради Давида Господь його Бог дав йому царство в Єрусалимі, піднісши його сина до наслідування престолу й зміцнивши Єрусалим. 5 Оскільки Давид робив те, що було правильно в очах Господа, і не схибив, виконуючи всі накази Господа протягом усіх днів свого життя, крім того випадку з Урією-хиттитом.
6 Точилася війна між Реговоамом та Єровоамом упродовж усього життя Авіжі.[b] 7 Щодо інших подій правління Авіжі та всього, що він зробив, то вони описані у книзі Хронік Царів Юдеї. Була тоді війна між Авіжею та Єровоамом. 8 І Авіжа спочив зі своїми батьками й був похований у місті Давидовому. І Аса, його син, став царем після нього.
Аса, цар Юдеї
9 На двадцятому році царювання Єровоама в Ізраїлі Аса став царем Юдеї. 10 Він правив в Єрусалимі сорок один рік. Його бабусю звали Маака, дочка Авішалома.
11 Аса чинив правильно в очах Господніх, як його пращур Давид. 12 Він прогнав чоловіків, що служили іншим богам, продаючи своє тіло для розпусти, з краю і позбувся бовванів, зроблених його предками. 13 Він навіть усунув свою бабусю з престолу цариці-матері, бо вона зробила відразливий стовп Ашери. Аса розрізав стовп і спалив його в долині Кідрон. 14 Хоча він і не знищив узвиш, серце Аси було віддане Господу впродовж усього його життя. 15 Він вніс у храм Господній срібло і золото, і речі, які він і його батько присвятили.
16 Була війна між Асою та Ваашею, царем Ізраїлю, впродовж усього їхнього правління. 17 Вааша, цар Ізраїлю, виступив проти Юдеї і зміцнив Раму, аби перекрити вхід та вихід на землі юдейського царя Аси.
18 Тоді Аса взяв усе срібло й золото, яке лишилося в скарбницях храму Господнього і в його власному палаці. Він дав його своїм урядовцям і вирядив їх до Бен-Гадада, сина Тавріммона, сина Гезіона, царя арамійського, який у цей час правив у Дамаску. 19 «Давай укладемо угоду між нами,—сказав він,—як то було між твоїм батьком та моїм. Ось я надсилаю тобі в подарунок срібло й золото. Отож тепер розірви свою угоду з Ваашей, царем Ізраїлю, і тоді він залишить мене у спокої».
20 Бен-Гадад погодився з царем Асою і послав командирів своїх військ проти міст Ізраїлю. Він захопив Іжон, Дан, Авель-Бет-Мааку і весь Кіннерет на додачу до Нафталі. 21 Коли Вааша почув про це, він зупинив будівництво Рами й осів у Тирці. 22 Тоді цар Аса видав наказ усім мешканцям Юдеї, щоб кожний з них, без винятку, приніс з Рами каміння й деревину, що використовував Вааша. З них цар Аса збудував Ґеву у землі Веніамина, а також Міцпу.
23 Щодо всіх інших подій Асиного правління, всіх його досягнень, всього, що він зробив, і міст, які він збудував, то все це описано в книзі Хронік Царів Юдеї. Однак на старість він занедужав на ноги.
24 Потім Аса спочив біля своїх батьків й був похований у місті свого пращура Давида. І Єгошафат, його син, став царем після нього.
Надав, цар Ізраїлю
25 Надав, син Єровоама, став царем Ізраїлю на другий рік правління Аси, царя Юдеї, і правив Ізраїлем протягом двох років. 26 Він чинив зле в очах Господа, йдучи шляхом свого батька й батькового гріха, на який він штовхнув і весь Ізраїль.
27 Вааша, син Агіжі, з дому Іссаха́ра, змовився проти нього і вбив його в Ґівветоні, филистимському місті, поки Надав і весь Ізраїль тримали його в облозі. 28 Вааша вбив Надава на третьому році правління Аси, царя Юдеї, і став царем після нього.
29 Як тільки він почав царювати, він убив усю родину Єровоама. Він не залишив жодного з роду Єровоамового в живих, а знищив їх усіх, згідно зі словом, яке дав Господь через слугу свого Агіжу шилонійського, 30 за гріхи, які вчинив Єровоам і змушував Ізраїль чинити, і за те, що він розгнівив Господа, Бога Ізраїлю.
31 Щодо інших подій Надавового правління і всього, що він зробив, то їх записано в книзі Хронік Царів Ізраїлю. 32 Була війна між Асою та Ваашею, царем Ізраїлю, впродовж усього їхнього правління.
Вааша, цар Ізраїлю
33 На третьому році правління Аси, царя юдейського, Вааша, син Агіжі, став царем над усім Ізраїлем у Тирці і правив двадцять чотири роки. 34 Він чинив зле в очах Господа, йдучи шляхом Єровоама та його гріха, на який штовхав і весь Ізраїль.
16 Тоді слово Господа проти Вааші дійшло до Єгу, сина Ханані: 2 «Я підняв тебе з бруду і поставив тебе над Моїм народом ізраїльським, але ти пішов шляхом Єровоама і змусив людей Ізраїлю грішити, вони розбудили Мою лють своїми гріхами. 3 Я знищу Ваашу і його дім, як дім Єровоама, сина Невата. 4 Пси пожиратимуть тих із Ваашиного дому, хто вмиратиме в місті. А птахи небесні поїдатимуть тих, хто вмиратиме в полі».
5 Щодо інших подій Ваашиного царювання, його вчинків та досягнень, то всі вони описані в книзі Хронік Царів Ізраїлю. 6 Вааша спочив разом зі своїми батьками й був похований у Тирці. І Ела, його син, став царем після нього.
7 Більше того, слово Господнє дійшло до Вааші та до його дому через пророка Єгу, сина Ханані, бо все зло, яке він зробив в очах Господа, розгнівало Господа, розлютили його вчинки, і сталося з ним те ж, що й з домом Єровоама, бо Він вигубив усіх з Єровоамового роду.
Ела, цар Ізраїлю
8 На двадцять шостому році правління Аси, царя Юдеї, Ела, син Вааші, став царем Ізраїлю і правив у Тирці два роки.
9 Зимрі, один з його урядовців, який командував половиною колісниць, повстав проти нього. Ела був у Тирці на той час, пиячив у домі Арзи, управляючого палацом у Тирці. 10 Зимрі ввійшов, ударив і вбив його на двадцять сьомому році правління Аси, царя Юдеї. І сам став царем після нього.
11 Тільки-но він почав правити й сів на престол, він повбивав усю родину Вааші. Він не залишив жодного чоловіка: ні родича, ані друга. 12 Тож Зимрі вигубив увесь рід Вааші, як казав Господь про Ваашу через пророка Єгу, 13 за всі гріхи, що вчинили Вааша та його син Ела і призвели чинити Ізраїль. Тож вони викликали гнів Господа Бога Ізраїлю своїми нікчемними бовванами.
14 Щодо інших подій правління Ели і всіх його вчинків, то всі вони описані у книзі Хронік Царів Ізраїлю.
Зимрі, цар Ізраїлю
15 На двадцять сьомому році правління Аси, царя Юдеї, Зимрі правив у Тирці протягом семи днів. Військо розташовувалася біля Ґівветона, филистимського міста. 16 Коли ізраїльтяни в таборі почули, що Зимрі повстав проти царя і вбив його, вони того ж дня проголосили в таборі Омрі, командуючого військом, царем Ізраїлю. 17 Тоді Омрі і всі ізраїльтяни з ним знялися від Ґівветона й обложили Тирцу. 18 Коли Зимрі побачив, що місто захоплене, він пішов у цитадель царського палацу й підпалив палац разом із собою. Тож він помер, 19 оскільки скоїв гріхи, діючи зле в очах Господа, йдучи шляхом Єровоама, за гріхи, які він учинив і призвів Ізраїль чинити.
20 Щодо інших подій правління Зимрі та заколоту, який він очолив, то їх описано у книзі Хронік Царів Ізраїлю.
Омрі, цар Ізраїлю
21 Тоді люди Ізраїлю були розколоті на два табори—половина підтримувала Тивні, сина Ґіната, як можливого царя, а друга—Омрі. 22 Але послідовники Омрі довели, що вони дужчі за послідовників Тивні, сина Ґіната. Тож Тивні помер, а Омрі став царем.
23 На тридцять першому році правління Аси, царя Юдеї, Омрі став царем Ізраїлю, і він правив дванадцять років, шість із них у Тирці. 24 Він придбав пагорб Самарію в Шемера за два таланти[c] срібла і збудував місто на цьому пагорбі, назвавши його Самарія на честь Шемера, давши ім’я колишнього власника пагорба.
25 Але Омрі чинив зле в очах Господа і грішив більше, ніж усі ті, хто був до нього. 26 В усьому він ішов шляхами Єровоама, сина Невата, і своїм гріхом, який він чинив і змушував Ізраїль чинити, тож вони викликали гнів Господа Бога Ізраїлю бо йшли за нікчемними бовванами.
27 Щодо інших подій правління Омрі, його досягнень, то чи не описано їх у книзі Хронік Царів Ізраїлю. 28 Омрі спочив зі своїми батьками й був похований у Самарії. І Агав, його син, став царем після нього.
Агав стає царем Ізраїлю
29 На тридцять восьмому році правління Аси, царя Юдеї, Агав, син Омрі, став царем Ізраїлю. І правив він у Самарії над Ізраїлем протягом двадцяти двох років. 30 Агав, син Омрі, зробив більше зла в очах Господа, ніж усі ті, хто були до нього. 31 Йому мало було чинити гріхи Єровоама, сина Невата, він ще й одружився з Єзевел, дочкою Етваала, царя сидонян, і став служити Ваалу й поклонятися йому. 32 Він установив вівтар Ваалові у храмі Ваала, який збудував у Самарії. 33 Агав також робив стовпи Ашери й більше ніж усі інші царі Ізраїлю до нього, викликав гнів Господа Бога ізраїльського.
34 За часів Агава, Гієл із Бетела відбудував Єрихон. Він заклав фундамент ціною життя свого первістка Авірама і встановив браму ціною життя свого наймолодшого сина Сеґува, згідно зі словами, сказаними Господом через Ісуса Навина[d].
Круки годують Іллю
17 Ілля тишвійський, з Тишве у Ґілеаді, сказав Агаву: «Як і те, що Господь, Бог Ізраїлю, якому я служу, живий, так не буде ні роси, ні дощу протягом кількох найближчих років, якщо я не накажу».
2 Тоді слово Господа було Іллі: 3 «Піди звідси, поверни на схід і сховайся біля річки Керіт, на схід від Йордану. 4 Ти питимеш зі струмка, а годувати тебе там Я наказав крукам».
5 Тож він зробив, як Господь наказав йому. Він пішов до річки Керіт, на схід від Йордану, і залишився там. 6 Круки приносили йому хліб і м’ясо щоранку й щовечора, а пив він зі струмка.
Удова з Зарефата
7 Через деякий час струмок пересох, бо не було дощів у цих землях. 8 Тоді слово Господа дійшло до нього: 9 «Йди зараз до Зарефата в Сидоні й залишайся там. Я наказав удові в цьому місці постачати тобі харчі».
10 Тож він подався до Зарефата. Коли він прийшов до міської брами, вдова там збирала хмиз. Він звернувся до неї і спитав: «Чи не принесеш ти мені попити трохи води в кухолі?» 11 І коли вона зібралася принести воду, він гукнув: «І принеси мені, будь-ласка, кусень хліба».
12 Вона відповіла: «Клянусь тобі: так само, як і те, що Господь твій Бог живий, я не маю хліба, лише пригорщу борошна у жбані та трохи оливи у глечику. Я збираю хмиз, щоб узяти додому й приготувати поживу для себе й мого сина, щоб з’їсти й померти».
13 Ілля сказав їй: «Не бійся. Іди додому і зроби, як кажеш. Але спершу спечи маленьку хлібину для мене з того, що маєш, і принеси мені, а тоді спечи з решти борошна хліб для себе й свого сина. 14 Бо так Господь Бог Ізраїлю каже: „Цей жбан борошна не спорожниться і цей глечик оливи не пересохне до того дня, доки Господь не дасть дощу на ці землі”».
15 Вона пішла і зробила, як Ілля їй сказав. Там було достатньо їжі для Іллі й для жінки та її родини. 16 Бо жбан борошна не спорожнявся і глечик оливи не пересихав, згідно зі словом Господнім, промовленим Іллєю.
17 Через деякий час син цієї жінки, господарки дому, захворів. Йому ставало все гірше й гірше, і зрештою він перестав дихати. 18 Вона запитала Іллю: «Що ти маєш проти мене, чоловіче Божий? Ти прийшов, щоб нагадати мені про мій гріх і вбити мого сина?»
19 «Дай мені твого сина»,—відповів Ілля. Він узяв його з її рук, поніс до верхніх кімнат, де жив, і поклав на ліжко. 20 Тоді він звернувся до Господа: «О Господи мій Боже, чи не приніс Ти горе навіть цій удові, в якої я живу, вмертвивши її сина?» 21 Тоді він тричі простягся над хлопчиком і звернувся до Господа: «О Господи мій Боже, нехай життя цього хлопця повернеться до нього!»
22 Господь почув плач Іллі, життя повернулося до хлопчика, і він ожив. 23 Ілля підняв дитину й поніс її з кімнати вниз. Він віддав хлопчика матері й сказав: «Дивись, твій син живий!»
24 Тоді жінка сказали Іллі: «Тепер я знаю, що ти—чоловік Божий, і що слово Господа з уст твоїх—правдиве».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International