Beginning

Цариця Шеби приходить до Соломона

9 Коли цариця Шеби почула про славу царя Соломона, вона приїхала до Єрусалима, щоб випробувати його складними питаннями. Прибувши з дуже великим караваном верблюдів, навантажених пахощами, великою кількістю золота та коштовного каміння, вона прийшла до Соломона й говорила з ним про все, що мала на думці. ² Соломон відповів на всі її запитання й нічого не було такого, чого б він не міг їй роз’яснити. ³ Коли цариця Шеби побачила всю мудрість Соломонову і палац, який він збудував, ⁴ страви на його столі, місця його наближених, слуг у їхньому вбранні, чашників у їхньому вбранні та жертви всеспалення, які приносив він у храмі Господньому, вона була дуже вражена.

⁵ Вона сказала цареві: «Те, що я чула в моїй країні про твої досягнення та про мудрість твою, то є правда. ⁶ Але я не вірила, що мені казали, аж поки не прийшла й не побачила все на власні очі. Звісно, навіть про половину твоєї мудрості мені не розповіли. Ти значно перевищуєш усе те, про що я чула. ⁷ Якими щасливими повинні бути твої люди^[a]! Які щасливі твої наближені, які постійно поруч із тобою і чують мудрість твою! ⁸ Нехай благословенний буде Господь твій Бог, Який вподобав тебе й настановив на престол царем, щоб царювати для Господа, твого Бога. Завдяки любові твого Бога до Ізраїлю та бажанню Його ствердити їх повік Він зробив тебе царем над ними, щоб забезпечити справедливість та праведність».

⁹ Тоді вона дала цареві сто двадцять талантів золота^[b], велику кількість пахощів та коштовного каміння. І ніколи більше не було таких пахощів, як ті, що цариця Шеби подарувала царю Соломону.

¹⁰ Слуги Гірама та слуги Соломона привозили золото з Офіру. Вони також привозили сандалове^[c] дерево й коштовне каміння. ¹¹ З сандалового дерева цар зробив сходи у храмі Господньому та царському палаці, а також арфи й ліри для музик. Нічого подібного ніхто досі в Юдеї не бачив.

¹² Цар Соломон дав цариці Шеби все, що вона побажала і чого попросила. Він дав їй більше, ніж вона привезла. Тоді вона поїхала в супроводі своїх слуг і повернулася до своєї країні.

Соломонове багатство

¹³ Вага золота, яке Соломон щорічно отримував, становила шістсот шістдесят шість талантів^[d], ¹⁴ не рахуючи золота і срібла, яке сплачували купці, торгівці, царі аравійські та управителі земель.

¹⁵ Цар Соломон виготовив двісті великих щитів з кованого золота. Шістсот шекелів^[e] золота пішло на кожен щит. ¹⁶ Він також зробив триста малих щитів з кованого золота. Триста шекелів^[f] золота пішло на кожен такий щит. Цар розмістив їх у палаці Ливанського Лісу^[g].

¹⁷ Потім цар виготовив великий престол зі слонової кістки й покрив його щирим золотом. ¹⁸ Престол мав шість сходинок і золотий підніжок, що кріпився до нього. З обох боків сидіння були поруччя з левами, що стояли поруч із кожним з них. ¹⁹ Дванадцять левів стояли на шести сходинках: по одному з кожного боку сходинки. Нічого подібного ніколи не було в жодному іншому царстві. ²⁰ Усі келихи царя Соломона були золоті, і так само все домашнє начиння^[h] у палаці Ливанського Лісу було зі щирого золота. Нічого не було срібного, оскільки срібло не цінувалося за часів Соломона. ²¹ Бо цар мав флот торговельних суден, на яких служили люди Гірама. Один раз на три роки кораблі поверталися, привозячи золото, срібло, слонову кістку, мавп та бабуїнів.

²² Цар Соломон став найбагатшим і наймудрішим серед усіх царів світу. ²³ Всі царі землі шукали зустрічі з Соломоном, аби почути мудрість, яку Бог дав йому. ²⁴ Рік за роком кожен, хто приходив до нього, приносили дарунки: вироби зі срібла та золота, вбрання, зброю та спеції, коней і мулів.

²⁵ Соломон мав чотири тисячі стаєнь для коней та колісниць, дванадцять тисяч колісничих, що були в колісничних містах, а також при ньому в Єрусалимі. ²⁶ Він правив над усіма царями, від ріки до землі филистимлян і аж до кордону з Єгиптом. ²⁷ Цар зробив срібло таким звичайним в Єрусалимі, як просте каміння, кедру було стільки, як сикоморових дерев, що ростуть у підгір’ях. ²⁸ Коней Соломону привозили з Єгипту та інших країн.

Смерть Соломона

²⁹ А щодо інших подій Соломонового царювання, від початку до кінця, то всі вони описані в літописах пророка Натана, у пророцтвах Агіжі шилонійського та в видіннях провидця Іддо, котрий пророкував про Єровоама, сина Невата. ³⁰ Соломон правив у Єрусалимі над усім Ізраїлем протягом сорока років. ³¹ Потім він спочив зі своїми батьками й був похований у місті Давида, свого батька. І Реговоам, його син, став царем після нього.

Ізраїль повстав проти Реговоама

10 Реговоам пішов до Сихема, оскільки всі ізраїльтяни зібралися там, щоб проголосити його царем. ² Коли Єровоам, син Невата, почув про це (він був у Єгипті, куди втік від царя Соломона), він повернувся з Єгипту. ³ Отож люди послали по Єровоама, і він та усі ізраїльтяни прийшли до Реговоама й сказали йому: ⁴ «Твій батько поклав на нас тяжке ярмо, але зараз полегши наш жорстокий труд і тяжке ярмо, яке він поклав на нас, і ми служитимемо тобі».

⁵ Реговоам відповів: «Приходьте до мене через три дні». Тож люди пішли геть. ⁶ Тоді цар Реговоам порадився зі старійшинами, які служили його батькові Соломону впродовж його життя. Він запитав їх: «Яку відповідь порадите мені дати цим людям?»

⁷ Вони відповіли: «Якщо ти будеш милостивий до цих людей і даси їм прихильну відповідь, то вони завжди служитимуть тобі».

⁸ Але Реговоам відхилив пораду старійшин і порадився з юнаками, з котрими виріс, і які служили йому. ⁹ Він спитав їх: «Яка ваша порада? Як я повинен відповісти цим людям, які кажуть мені: „Полегши ярмо, яке твій батько поклав на нас?”»

¹⁰ Тоді юнаки, з якими він виріс, відповіли: «Скажи людям, що говорили тобі: „Твій батько поклав на нас тяжке ярмо, а ти полегши його”. Дай їм таку відповідь: „Мій мізинець могутніший ніж усе тіло мого батька! ¹¹ Мій батько поклав на вас тяжке ярмо, а я зроблю його ще важчим. Мій батько карав вас батогами, а я каратиму вас батогами з металевими шипами^[i]”».

¹² Через три дні Єровоам і всі люди повернулися до Реговоама, як цар і наказав їм: «Приходьте до мене через три дні». ¹³ Цар відповів їм суворо. Відхиливши пораду старійшин, ¹⁴ він вчинив за порадою юнаків і сказав: «Мій батько поклав на вас тяжке ярмо, а я зроблю його ще важчим. Мій батько карав вас батогами, а я каратиму вас батогами з металевими шипами». ¹⁵ Тож цар не послухався поради людей, і були ті події від Бога, щоб збулися слова, сказані до Єровоама, сина Невата, які Господь промовив через пророка Агіжу шилонійського.

¹⁶ Коли весь Ізраїль побачив, що цар відмовився слухати їх, люди відповіли цареві:

Отож усі ізраїльтяни розійшлися по своїх домівках. ¹⁷ А щодо ізраїльтян, які мешкали в містах Юдеї, Реговоам усе ще царював над ними.

¹⁸ Коли цар Реговоам вирядив Адонірама^[j], який був наглядачем над рабською силою, то ізраїльтяни забили його камінням на смерть. Царю Реговоаму, однак, вдалося вскочити в свою колісницю і втекти до Єрусалима. ¹⁹ Отак Ізраїль повстав проти дому Давидового, і так воно є й по сьогодні.

Реговоамове царювання

11 Коли Реговоам прибув до Єрусалима, він зібрав сто вісімдесят тисяч найкращих воїнів із сімей Юди та Веніамина. Він зібрав їх для того, щоб піти війною проти Ізраїлю й повернути царство Реговоаму.

² Але Шемая, Божий чоловік, почув таке слово Господнє: ³ «Скажи Реговоаму, сину Соломона, царю юдейському, та всім ізраїльтянам в Юдеї та в землі Веніамина про те, ⁴ що каже Господь: „Ви не повинні воювати з братами своїми! Кожен із вас мусить повернутися до дому, оскільки це Я зробив, щоб усе так сталося”». Тож цар Реговоам та його військо послухалися слова Господнього й повернулися. Вони не напали на Єровоама.

Регововам зміцнює Юдею

⁵ Реговоам жив в Єрусалимі й будував укріплені міста в Юдеї, щоб мати захист від нападів. ⁶ Він відновив міста Віфлеєм, Етам, Текоа, ⁷ Бет-Зур, Соко, Адуллам, ⁸ Ґат, Марешу, Зиф, ⁹ Адораїм, Лахиш, Азеку, ¹⁰ Зору, Айжалон та Хеврон. Ці міста було укріплено. ¹¹ Коли ж Реговоам укріпив ці міста, він настановив там командирів. А також забезпечив ті міста запасами харчів, оливи та вина. ¹² А ще Реговоам запасся щитами й списами в кожному місті й зробив ці міста могутніми. Тож Реговоам володів землями Юдеї та Веніамина.

¹³ Священики та левити всього Ізраїлю підтримували Реговоама й приєдналися до нього. ¹⁴ Левити навіть лишали свої пасовиська й свої поля і приходили до Юдеї та Єрусалима. Левити робили так, бо Єровоам та його сини не дозволяли їм правити службу як священикам Господнім. ¹⁵ Єровоам настановив своїх священиків нести службу на узвишшях, де він поставив виготовлених ним козячих та телячих бовванів. ¹⁶ Коли левити пішли з Ізраїлю, то ті люди в усіх родах Ізраїлю, які присвятили серце своє пошуку Господа Бога Ізраїлю, цілими родинами прийшли до Єрусалима, щоб принести жертви Господу, Богу своїх батьків. ¹⁷ Ці люди ще більше зміцнили царство юдейське. І вони підтримували Соломонового сина Реговоама три роки, йдучи весь цей час дорогою Давида й Соломона.

Реговоамова родина

¹⁸ Реговоам одружився з Магалат, дочкою Єримота, а мати її була Авігайл. Єримот був сином Давида. Авігайл була дочкою Аліава, а Аліав був сином Єссея. ¹⁹ Вона народила Реговоаму синів: Єуша, Шемарію та Загама. ²⁰ Потім Реговоам одружився з Маакою. Маака була онукою^[k] Авесалома. І Маака народила Реговоаму дітей: Авіжу, Аттая, Зизу й Шеломита. ²¹ Реговоам кохав Мааку, онуку Авесалома, більше від усіх дружин та наложниць. Усього він мав вісімнадцять дружин та шістдесят наложниць, двадцять вісім синів та шістдесят дочок.

²² Реговоам призначив Авіжу, сина Мааки, головним над усіма його братами, бо хотів настановити його царем. ²³ Він вчинив мудро, що порозсилав своїх синів у різні частини земель Юдеї та Веніамина й по всіх укріплених містах. Він доволі забезпечив їх і дав їм багато жінок.

Шишак нападає на Єрусалим

12 Реговоам став могутнім царем і зміцнив своє царство. Потім Реговоам та вся Юдея^[l] відмовилися коритися закону Господньому. ² На п’ятому році царювання царя Реговоама, Шишак, цар Єгипту, напав на Єрусалим. Так сталося через те, що Реговоам та люди Юдеї не були вірні Господу. ³ Шишак мав тисячу двісті колісниць, шістдесят тисяч вершників і військо, чисельність якого ніхто й підрахувати не міг. У величезному війську Шишака були лівійські, суккотські та ефіопські воїни. ⁴ Шишак здобув укріплені міста Юдеї. Потім він привів своє військо до Єрусалима.

⁵ Тоді пророк Шемая прийшов до Реговоама й старійшин Юдеї. Ті юдейські старійшини зібралися в Єрусалимі, бо всі були налякані Шишаком. Шемая сказав Реговоаму та старійшинам Юдеї: «Ось що каже Господь: „Реговоаме, ти й люди Юдеї покинули мене й відмовилися коритися Моєму закону. Отож тепер Я залишу вас без Своєї підтримки перед Шишаком”».

⁶ Тож старійшини Юдеї і цар засмутилися і впокорилися. Вони сказали: «Господь правий».

⁷ Господь побачив, що цар та старійшини Юди покорилися. Тоді до Шемая дійшло таке слово Господнє. Господь сказав Шемаї: «Цар і старійшини скорилися. Отож Я не буду їх знищувати, а незабаром врятую їх. Я не буду через Шишака виливати Мій гнів на Єрусалим. ⁸ Але люди Єрусалима стануть рабами Шишака. І станеться так, аби знали вони, що служити Мені—це не те саме, що служити царям інших народів».

⁹ Коли Шишак, єгипетський цар, напав на Єрусалим, він пограбував і вивіз скарби храму Господнього й скарби царського палацу. Він забрав усе, в тому числі золоті щити, які зробив Соломон. ¹⁰ Тож цар Реговоам зробив бронзові щити замість золотих і дав їх командирам, що відповідали за охорону входу до царського палацу. ¹¹ Хоч коли б цар ішов до храму Господнього, сторожа йшла з ним, несучи бронзові щити, а потім, як заведено, вони повертали бронзові щити до сторожової кімнати.

¹² Оскільки Реговоам упокорився, Господь відвернув від нього Свій гнів, тож його не було знищено вщент. Звісно, і в Юдеї справи пішли краще.

¹³ Цар Реговоам зміцнив свою владу в Єрусалимі. Коли він став царем, йому був сорок один рік. Реговоам царював протягом сімнадцяти років у Єрусалимі, який Господь обрав поміж усіх родин Ізраїлю, аби там було ім’я Його. Мати Реговоама звали Наама; вона була аммонійка. ¹⁴ Він чинив зле, оскільки серцем не прийняв покірливість Господу.

¹⁵ Щодо подій Реговоамового правління від самого початку до кінця, то їх записано у літописах пророка Шемаї та провидця Іддо, який вів родоводи. Між Реговоамом та Єровоамом точилися війни увесь час їхнього царювання. ¹⁶ Реговоам спочив зі своїми батьками й був похований в місті Давида. І Авіжа, син Реговоама, став царем після нього.