Beginning
Амазія, цар Юдеї
25 Амазії сповнилося двадцять п’ять років, коли він став царем, і правив він у Єрусалимі протягом двадцяти дев’яти років. Його матір звали Єгоаддін і була вона родом з Єрусалима. 2 Він робив те, що було правильне в Господніх очах, але не від щирого серця. 3 Зміцнивши свою владу, він стратив тих вельмож, які вбили його батька-царя. 4 Але він не повбивав їхніх синів, бо діяв згідно з тим, що записано в книзі Закону Мойсея, де Господь наказав: «Батьків не слід вбивати за провини дітей і дітей не можна вбивати за вчинки батьків—кожен має прийняти смерть за свої власні гріхи»[a].
5 Амазія скликав усіх юдеїв і за родами підпорядкував їх командирам тисячних та сотенних загонів—усіх юдеїв та веніаминіїв. Тоді він зробив перелік усіх, кому виповнилося двадцять років і старше і з’ясував, що їх було триста тисяч чоловік, придатних для військової служби, тих, хто вправно володів списами та щитами. 6 Він також найняв сто тисяч воїнів з Ізраїлю за сто талантів[b] срібла.
7 Але до нього прийшов чоловік Божий і сказав: «О царю, ці війська ізраїльські не повинні виступати з тобою, бо Господь не з ізраїльтянами та ні з ким з людей Ефраїмових. 8 Навіть якщо ти підеш і відважно битимешся, Бог завдасть тобі поразки від ворога, бо у владі Божій допомогти чи завдати поразки».
9 Амазія спитав чоловіка Божого: «А як же з тією сотнею талантів, шо я заплатив ізраїльському війську?»
Чоловік Божий відповів: «Господь може дати тобі набагато більше».
10 Отож Амазія розпустив військо, що прийшло до нього від Ефраїма, і відправив людей по домівках. Вони дуже розлютилися на юдеїв і пішли додому у великому гніві. 11 Тоді Амазія зібрав усю свою мужність і повів своє військо в Солону долину, де він убив десять тисяч людей Сеїра[c]. 12 А ще юдейське військо взяло в полон десять тисяч чоловік. Вони відвели їх на вершину скелі й скинули вниз. Отож усі вони розбилися.
13 Тим часом війська, які Амазія відіслав назад і яким не дозволив брати участі у війні, напали на юдейські міста від Самарії до Бет-Горона. Вони вбили три тисячі чоловік і забрали величезну кількість здобичі.
14 Коли Амазія повернувся після розгрому едомійців, він приніс із собою божків людей Сеїра. Він встановив їх як своїх богів, поклонявся їм і спалював для них запашне куріння. 15 Гнів Господній упав на Амазію. Він послав до нього пророка, що сказав: «Чому ти радишся з богами цих людей, які навіть свій народ не змогли врятувати від тебе?»
16 Він іще не скінчив говорити, як цар сказав йому: «Хіба ми призначали тебе радником царя? Облиш! Бо будеш страчений!»
Отож пророк замовк, але зазначив: «Я знаю, що Господь вирішив знищити тебе, бо ти вчинив таке й не вислухав моєї поради».
17 Порадившись зі своїми радниками, цар Юдеї Амазія послав такий виклик Єгоашу, сину Єгоагаза, який доводився сином Єгу, царя Ізраїлю: «Приходь, поміряємося силами сам-на-сам».
18 Але Єгоаш, цар ізраїльський, так відповів Амазії, царю юдейському: «Чортополох ливанський надіслав листа кедру ливанському: „Віддай свою дочку заміж за мого сина”. Потім пробігав дикий ливанський звір й розтоптав чортополох. 19 Ти собі кажеш, що підкорив Едом, і пнешся від пихи. Але залишайся вдома! Навіщо шукати собі клопоту, це тільки призведе до твого падіння, а також падіння Юдеї?»
20 Однак, Амазія не послухався, бо то Бог так зробив, адже Він мав віддати їх Єгоашу за те, що вони йшли за богами Едома. 21 Отож Єгоаш, цар ізраїльський виступив. Він зустрівся віч-на-віч з Амазією, юдейським царем, в Бет-Шемеші, що в Юдеї. 22 Ізраїльтяни розбили юдеїв, і ті розбіглися по своїх домівках. 23 Ізраїльський цар Єгоаш захопив у полон Амазію, юдейського царя, сина Йоаша, який доводився сином Агазії, в Бет-Шемеші. Єгоаш привів його в Єрусалим і зруйнував єрусалимську стіну від Ефраїмової брами до Кутньої брами—частину муру чотириста ліктів[d] завдовжки. 24 Він забрав усе золото й срібло та всі речі, знайдені у храмі Божому, за якими наглядав Овед-Едом, разом з усім скарбом із царського палацу та кількома полоненими й повернувся до Самарії.
25 Юдейський цар Амазія, син Йоаша, прожив ще п’ятнадцять років після смерті Єгоаша, сина Єгоагаза, царя ізраїльського. 26 Щодо інших подій за часів правління Амазії від початку до кінця, то все це описано в книзі Хронік Царів Юдеї та Ізраїлю. 27 Як Амазія відвернувся від Господа, деякі люди сплели змову проти нього в Єрусалимі, тож він утік до Лахиша, але вони послали людей за ним у Лахиш і там убили його. 28 Його на конях привезли до Єрусалима, де він був похований коло своїх батьків у Давидовому місті.
Уззія, цар Юдеї
26 Тоді всі юдеї взяли й настановили царем Уззію замість його батька Амазії. Йому тоді було шістнадцять років. 2 Саме він відбудував місто Елат і відновив його для Юдеї після того, як Амазія спочив з батьками своїми.
3 Уззії було шістнадцять років, коли він став царем, і правив він у Єрусалимі протягом п’ятдесяти двох років. Його матір звали Єколія, родом вона була з Єрусалима. 4 Уззія чинив так, як було праведно в очах Господа, як і його батько Амазія. 5 Він наслідував Бога, поки жив Захарія, який навчав його боятися Бога. І поки він шукав Господа, Бог давав йому успіх.
6 Він пішов війною проти филистимлян і зруйнував вали Ґата, Явне і Ашдода. Потім він відбудував міста біля Ашдода і ще подекуди на землях филистимлян. 7 Бог допомагав йому у війні проти филистимлян та аравійців, що жили в Ґур-Ваалі, та у війні проти меунійців. 8 Аммонійці платили данину Уззії, і слава його поширилася аж до кордону з Єгиптом, бо став він вельми могутнім.
9 Уззія побудував вежі в Єрусалимі біля Кутової брами, Брами долини та на розі валів. Він також зміцнив їх. 10 Він також побудував вежі в пустелі й вирив багато криниць, бо мав багато худоби у підгір’ях та долинах. Люди його працювали на полях та виноградниках, у горах та на чорноземі, бо любив він землю.
11 Уззія мав добре навчене військо, готове виступити за підрозділами згідно з номером, як настановив писар Єєл та військовий начальник Маасія під керівництвом Хананії, одного з царських наближених. 12 Загальне число голів родин, що командували військом, становило дві тисячі шістсот чоловік. 13 Під їхнім командуванням було військо в триста сім тисяч п’ятсот чоловік, тренованих до бою, могутні сили підтримували царя в війні з ворогами. 14 Уззія забезпечив усе військо щитами, списами, шоломами, латами, стрілами та камінням для пращ. 15 В Єрусалимі він зробив машини, придумані умільцями, що використовувалися на вежах та на кутових оборонних спорудах для стрільби стрілами та кидання величезних каменів. Слава про нього все поширювалася, бо дуже багато йому допомагали, аж доки не став він могутнім.
16 Але коли Уззія став могутнім, його пиха привела до такого ж занепаду. Він не був вірний Господу своєму Богу і увійшов до храму Господнього, аби спалювали запашне куріння на вівтарі спалювання. 17 Священик Азарія з іще вісімдесятьма іншими мужніми священиками Господа ввійшли за ним. 18 Вони стали перед ним і сказали: «Ти не маєш права, Уззіє, спалювали запашне куріння Господу. Це справа священиків, нащадків Аарона, які були посвячені для кадіння фиміаму. Вийди зі Святеє Святих, бо ти не був вірним і не матимеш від Господа Бога почесті за це».
19 Уззія, який тримав кадило напоготові для спалювання запашного куріння, страшенно розлютився. Поки він лютував на священиків, що були там перед вівтарем спалювання у храмі Господньому, на його чолі з’явилася проказа. 20 Коли первосвященик Азарія та всі інші священики глянули на нього й побачили на його чолі проказу, вони стали квапити його, щоб він вийшов. Звісно, він і сам тепер був радий піти звідти, бо Господь вразив його.
21 Цар Уззія був хворий на проказу аж до самої смерті. Він жив в окремому будинку, і не міг заходити до храму Господа. Йотам, його син, відповідав за палац й правив народом тієї землі.
22 А щодо інших подій за часів царювання Уззії від початку до кінця записано пророком Ісаєю, сином Амоса. 23 Уззія спочив зі своїми батьками і був похований в полі біля царського цвинтаря, бо люди казали про нього: «Він—прокажений». Йотам, його син, став царем після нього.
Йотам, цар Юдеї
27 Йотаму виповнилося двадцять п’ять років, коли він став царем, і правив він у Єрусалимі протягом шістнадцяти років. Його матір звали Єруша, яка була дочкою Задока. 2 Йотам чинив праведно в очах Господа, як і його батько Уззія, але, на відміну від батька, він не заходив до храму Господнього, щоб спалювали запашне куріння. Однак люди й далі жили неправедно. 3 Йотам збудував Верхню браму храму Господнього і зробив велику роботу по укріпленню стіни біля гори Офел. 4 Він побудував міста в юдейських горах, фортеці та вежі в лісах.
5 Йотам пішов війною проти царя аммонійців і підкорив їх. Того року аммонійці платили йому сто талантів[e] сріблом, десять тисяч ко́рів[f] пшениці і десять тисяч ко́рів ячменя. Стільки ж аммонійці сплатили й на другий і на третій роки.
6 Йотам набирав могутності, бо послідовно дотримувався шляху Господа його Бога.
7 А щодо інших подій за правління Йотама, всі війни, які він вів, то все це описано в книзі Хронік Царів Ізраїлю та Юдеї. 8 Йому виповнилося двадцять п’ять років, коли він став царем, і правив у Єрусалимі протягом шістнадцяти років. 9 Йотам спочив зі своїми батьками й був похований у місті Давида. Його син Агаз почав царювати після нього.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International