Beginning

Йосія святкує Пасху

35 Йосія святкував Пасху Господню в Єрусалимі. Пасхальне ягня було забито на чотирнадцятий день першого місяця. ² Він призначив священиків для виконання їхніх обов’язків і надихнув їх на службу в храмі. ³ Він сказав левитам, які навчали ізраїльтян і освятилися для служби Господу: «Поставте Святий ковчег у храмі, збудованому Соломоном, сином Давида, царя ізраїльського. Не треба носити його на плечах. Тепер служіть Господу вашому Богу та Його ізраїльському народу. ⁴ Підготуйтеся за родами у ваших групах згідно з письмовими настановами Давида, царя ізраїльського, та його сина Соломона.

⁵ Станьте у святому місці й розділіться на групи левитів за кількістю родин ваших земляків. ⁶ Заколіть пасхальне ягня, очистіться й приготуйте ягнят для ваших земляків, як і наказував Господь через Мойсея».

⁷ Йосія дав усім колінам, що були там, тридцять тисяч овець та кіз для пасхальних жертв, а також три тисячі голів великої рогатої худоби—і все це з особистої власності царя.

⁸ Його вельможі також зробили добровільні внески для людей, священиків та левитів. Гилкія, Захарія та Єгіел, відповідальні в храмі Господньому, дали священикам дві тисячі шістсот пасхальних жертв та три тисячі бичків. ⁹ А також Конанія зі своїми братами Шемаєю та Нетанелом і старшими левитів Гашавією, Єєлом та Йозавадом поставили левитам п’ять тисяч пасхальних жертв та п’ятсот голів великої рогатої худоби.

¹⁰ Все було підготовлено для служби, і священики зайняли свої місця з левитами, за їхніми підрозділами, як і наказав цар. ¹¹ Пасхальних ягнят закололи. Священики кропили кров’ю, а левити знімали з тварин шкуру. ¹² Вони відкладали окремо жертви всеспалення, аби розділити їх за родами для жертв Господу, як записано в книзі Мойсея. Так само вони чинили і з великою рогатою худобою. ¹³ Вони засмажували пасхальних тварин на багатті, як було вказано, й варили священні жертви в горщиках, казанах та каструлях і швидко розносили людям. ¹⁴ Після того вони приготували все для священиків, бо священики, що були нащадками Аарона, приносили жертви всеспалення та мирні жертви до пізньої ночі. Отож левити приготували все для себе й Ааронових священиків.

¹⁵ Музики, нащадки Асафа, стояли на місцях, що вказані були Давидом, Асафом, Геманом та царським провидцем Єдутуном. Охоронці, що стояли біля брам, не залишали свої пости, оскільки їхні брати-левити все їм приготували.

¹⁶ Отак тоді службу Господню було відправлено на честь святкування Пасхи, було принесено жертви всеспалення на вівтарі Господа за наказом царя Йосії. ¹⁷ Ізраїльтяни, що були тоді там, відзначили Пасху і ще сім дні відзначали свято Опрісноків. ¹⁸ Такої Пасхи не було в Ізраїлі від часів пророка Самуїла. Жоден цар ізраїльський не відзначав Пасху так, як Йосія зі священиками, левитами та всіма юдеями й ізраїльтянами, які були там, а також з усіма жителями Єрусалима. ¹⁹ Ця Пасха святкувалася на вісімнадцятому році правління Йосії.

Смерть Йосії

²⁰ Після того, як Йосія привів до ладу храм, єгипетський цар Неко пішов війною на Карчемиш на Євфраті, а Йосія вийшов на битву з ним. ²¹ Але Неко послав до нього гінців зі словами:

«Хіба ж є між нами якась свара, о царю юдейський? Цього разу я нападаю не на тебе, а на дім, з яким у мене війна. Бог наказав мені поспішити, отож перестань чинити опір Богу, Який на моєму боці, інакше Він знищить тебе».

²² Йосія, однак, не відступився і вступив з ним у битву. Він не прислухався до того, що сказав Неко за наказом Божим, а пішов битися з ним на рівнину Меґіддо.

²³ Лучинки вцілили царя Йосію і він сказав своїм командирам: «Заберіть мене звідси. Мене тяжко поранено». ²⁴ Отож вони витягли його з колісниці, поклали в іншу й відвезли до Єрусалима, де він і помер. Його поховали поруч із його батьками, і вся Юдея та Єрусалим побивалися за ним. ²⁵ Єремія склав жалобні пісні з приводу смерті Йосії, і посьогодні всі співаки та співачки згадують Йосію в жалобних піснях. Ці пісні записані в книзі жалобних пісень.

^26-27 Про інші події царювання Йосії та його самовіддані діла, згідні з Законом Господнім та усі події від початку до кінця описані у книзі Хронік Царів Ізраїлю та Юдеї.

Єгоагаз, цар Юдеї

36 А народ цієї землі взяв Єгоагаза, сина Йосії, і настановили на батькове місце царем в Єрусалимі. ² Єгоагазові було двадцять три роки, коли він став царем, і правив він в Єрусалимі протягом трьох місяців. ³ Цар єгипетський скинув його з трону в Єрусалимі й наклав данину в сто талантів^[a] срібла та один талант^[b] золота. ⁴ Цар Єгипту настановив Еліакима, брата Єгоагаза, царем в Юдеї та Єрусалимі, але замінив ім’я Еліаким на Єгояким. Неко взяв брата Еліакима Єгоагаза й відвіз його до Єгипту.

Єгояким, цар Юдеї

⁵ Єгоякиму було двадцять п’ять років, коли він став царем, і правив він у Єрусалимі протягом одинадцяти років. Він чинив зле в очах Господа свого Бога. ⁶ Навуходоносор, цар вавилонський, напав на нього, закував його в мідні кайдани й забрав до Вавилона. ⁷ Навуходоносор також вивіз до Вавилона добро з храму Господнього й поклав його в своєму палаці.

⁸ Інші події Єгоякимового царювання та мерзенні справи, які він чинив, і все, в чому він був винний, записано в книзі Хронік Царів Ізраїлю та Юдеї. Після нього царем став його син Єгояхин.

Єгояхин, цар Юдеї

⁹ Єгояхину було вісімнадцять років^[c], коли він став царем, і правив він у Єрусалимі протягом трьох місяців і десяти днів. Він чинив зле в очах Господа. ¹⁰ Навесні цар Навуходоносор послав по нього, щоб привезли його до Вавилона разом з цінними речами з храму Господнього, і він настановив царем Юдеї та Єрусалима Седекію, Єгояхинового дядька.

Седекія, цар Юдеї

¹¹ Седекії був двадцять один рік, коли він став царем, і правив він у Єрусалимі протягом одинадцяти років. ¹² Він чинив зле в очах Господа свого Бога і не змирився перед пророком Єремією, який переказував слова Господні. ¹³ Він навіть виступив проти царя Навуходоносора, який примусив його присягнутися ім’ям Бога. Він був впертий і жорстокосердий настільки, що не міг навернутися до Господа Бога Ізраїлю. ¹⁴ Більше того, всі головні священики та люди ставали все більш і більш невірними, наслідуючи мерзенні вчинки інших народів та оскверняючи храм Господній, який Він освятив у Єрусалимі.

Падіння Єрусалима

¹⁵ Господь Бог їхніх батьків попереджав їх знову й знову через посланців Своїх, бо жалів Він народ Свій і оселю Свою. ¹⁶ А вони насміхалися з Божих посланців, зневажали слова Його, глузували з Його пророків, аж поки гнів Господній таки впав на Його народ, і не було вже йому порятунку. ¹⁷ Він наслав на них царя вавилонського Навуходоносора, який віддав мечу їхніх юнаків у Святеє Святих, не пожалів ні юнаків, ні дівчат, ні старих, ні літніх. Усіх їх Бог віддав до рук Навуходоносора^[d]. ¹⁸ Він переніс до Вавилона всі речі з храму Бога, великі й маленькі, всі скарби Господнього храму, а також скарби царя й вельмож. ¹⁹ Вони спалили Божий храм і зруйнували мури Єрусалима. Вони попідпалювали всі палаци й знищили все цінне, що там було.

²⁰ Тих, хто залишився в живих і уник їхнього меча, Навуходоносор забрав до Вавилона в полон. І стали вони рабами його та його синів, аж доки не прийшло до влади царство Перське. ²¹ Земля мала спочинок, увесь час свого запустіння земля спочивала в бездіяльності—сімдесят повних років, як і казав Господь через Єремію^[e].

²² У перший рік^[f] царювання перського царя Кира, на виповнення слів Господніх, сказаних через Єремію, Господь надихнув перського царя Кира написати об’яву і розіслати її по всіх усюдах свого царства. Ось що там мовилося:

²³ «Так каже Кир, цар перський:

„Господь Бог Небесний віддав мені всі царства землі й призначив мене побудувати для Нього храм у Єрусалимі, що в Юдеї. Кожен з вас, хто Йому належить, вільний іти і нехай Господь Бог буде ним”».