Beginning
Вожді родин, що повернулися з Езрою
8 Ось голови родин (та їхній родовід), які прийшли з Вавилона зі мною під час правління царя Артаксеркса:
2 від нащадків Фінегаса—Ґершон. Від нащадків Ітамара—Даниїл. Від нащадків Давида—Гаттуш.
3 Від нащадків Шеканії, від нащадків Пароша—Зехарія, а з ним іще сто п’ятдесят чоловік за списком.
4 Від нащадків Пагата моавського—Еліегоенай, син Зарахії, а з ним іще двісті чоловік.
5 Від нащадків Затту—Шеканія, син Ягазіела, і з ним іще триста чоловік.
6 Від нащадків Адіна—Евед син Йонатана і з ним п’ятдесят чоловік.
7 Від нащадків Елама—Єшая, син Аталії, і з ним сімдесят чоловік.
8 Від нащадків Шефатії—Зевадія, син Михаїла, і з ним вісімдесят чоловік.
9 Від нащадків Йоава—Овдія, син Єгіела, і з ним двісті вісімнадцять чоловік.
10 Від нащадків Вані—Шеломит, син Йозифаї, і з ним сто шістдесят чоловік.
11 Від нащадків Вевая—Зехарія, син Вевая, і з ним двадцять вісім чоловік.
12 Від нащадків Азґада—Йоханан син Хаккатана, і з ним сто десять чоловік.
13 Від нащадків Адонікама останні були такі, за іменами: Еліфелет, Єуел, Шемая, а з ними ще шістдесят чоловік.
14 Від нащадків Віґваї—Утай і Заккур, а з ними ще сімдесят чоловік.
Повернення до Єрусалима
15 Я зібрав їх біля річки, що впадає в Агаву, і там ми три дні стояли табором. Я довідався, що серед цих людей були священики, але не знайшов там жодного левита. 16 Отож я послав за вождями Еліезером, Аріелом, Шемаєю, Елнатаном, Яривом, Елнатаном, Натаном, Захарією та Мешулламом, а також за мудрими вчителями Йояривом та Елнатаном.
17 Я послав їх до Іддо, вождя місцевості Касифія, з наказом переказати Іддо та його братам, а також служникам храму в місцевості Касифія, щоб вони прислали до нас помічників у храм нашого Бога. 18 Оскільки рука Бога нашого була з нами, вони прислали до нас мудрого чоловіка з нащадків Маглі, сина Левія, сина Ізраїля, на ім’я Шеревія з його синами та братами. Їх було вісімнадцятеро. 19 А також прислали Гашавію разом з Єшаєю з нащадків Мерарі з братами та синами. Їх було двадцятеро. 20 Іще були храмові слуги, яких Давид і вельможі призначили служити левитам—усього двісті двадцять храмових слуг. Усі вони були переписані за іменами.
21 Там, на березі Агави я оголосив, що ми не будемо їсти певний час, щоб принизити себе перед нашим Богом, щоб дарував він нам легку путь, для нас і наших дітей, і для всього нашого добра. 22 Бо мені незручно було просити царя дати нам воїнів та вершників, щоб охороняли нас від ворогів у подорожі. Бо ми сказали цареві: «Рука Бога нашого з усіма, хто вірить в Нього, але влада Його і гнів—проти тих, хто відвернувся від Нього». 23 Отож ми постилися й молилися за це, і Він почув наші молитви.
24 Потім я відібрав дванадцять вождів із священиками. Серед них були Шеревія та Гашавія та десятеро їхніх братів. 25 Тоді я віддав їм срібло та золото, а також посуд, які були пожертвувані для храму нашого Бога царем, його радниками й наближеними та всіма іншими людьми Ізраїлю. 26 Я зважив і віддав їм шістсот п’ятдесят талантів[a] срібла, сто талантів[b] срібного посуду, та сто талантів[c] золота. 27 Я дав їм двадцять золотих чаш, вартих тисячі дариків[d] і два блюда з прекрасної обробленої міді, що коштували немов золото.
28 І я сказав їм: «Ви посвячені Богу, і посуд цей священний. Це срібло й золото є добровільна пожертва Господу, Богу наших предків. 29 Бережіть його пильно, доки не здасте за вагою головним священикам, левитам і вождям сімей ізраїльських в Єрусалимі, у приміщеннях храму Господа». 30 Отож священики та левити одержали золото і посуд за вагою щоб віднести до Єрусалима в храм нашого Бога.
31 На дванадцятий день першого місяця[e] ми вирушили від річки Агави до Єрусалима. Бог наш був із нами, і Він захищав нас від ворогів та розбійників на нашому шляху. 32 Так ми дісталися до Єрусалима й відпочивали там три дні. 33 На четвертий день ми поскладали срібло, золото й посуд у храмі нашого Бога і здали все Меремоту, сину Урії, який був священиком разом з Елеазаром, сином Фінегасовим. Там також були присутні левити Йозавад, син Ісуса та Ноадія, син Віннуя. 34 Все було перевірено поштучно і за вагою. І тоді ж була зареєстрована загальна вага.
35 Потім євреї, які повернулися з заслання, принесли пожертву всеспалення Богові Ізраїля: дванадцять бичків за весь Ізраїль, дев’яносто шість баранів, сімдесят сім ягняти і дванадцять козлів як жертву очищення. Все то була офіра всеспалення Господу. 36 Вони також передали царський наказ правителям та царським урядовцям землі, що на захід від ріки Євфрат. І ті підтримали ізраїльський народ і храм Божий.
Про одруження з неєвреями
9 Після того, що було зроблено, до мене прийшли вожді й сказали: «Люди Ізраїлю, священики та левити не відмежувалися від народів навколишніх земель. Вони чинять так само мерзотно, як і ханаанці, хиттитів, перизійці, єфусити, аммонійці, моавійці, єгиптяни та аморійці. 2 Бо вони одружувалися самі, а також їхні сини з жінками навколишніх народів і змішували святе сім’я з навколишніми народами. А правителі та можновладці були першими у цій небогоугодній справі».
3 Коли я почув ті слова, то розідрав своє вбрання і плащ свій, я рвав волосся на голові, скуб свою бороду. Я був у розпачі. 4 І всі люди затряслися від страху, почувши слова Бога Ізраїлю, які дійшли до мене. Вони злякалися, бо люди, як повернулися з вигнання, не були віддані Богу. І так я просидів аж до вечірньої пожертви. 5 Тоді під час вечірньої пожертви я оговтався від приниження. Вбрання і плащ на мені були розідрані, я впав на коліна й простягнув руки до Господа, мого Бога.
6 Я гукнув: «О Боже мій, мені так соромно, я такий розгублений, що не можу очей підвести до Тебе, о Боже. Бо гріхів наших уже вище голови, а провини сягнули неба. 7 Від часів наших предків і донині вина наша величезна. За гріхи наші нас, наших царів і священиків було віддано в руки чужоземних царів: мечем, вигнанням, пограбуванням і приниженням. І так донині. 8 А тепер, на короткий час, Господь Бог наш виявив милість Свою, тож рештки нас лишилися в живих, і місце святе віддане нам для спокійного поселення. Отож наш Бог дав нам у рабстві нашому надію і нове життя.
9 Хоч ми й раби, але Бог наш не полишив нас у рабстві. Він виявив милість Свою перед царями перськими, даруючи нам нове життя для відбудови храму нашого Бога, щоб підняти його з руїн і щоб ми мали захищені мури в Юдеї та Єрусалимі. 10 А тепер, наш Боже, що можемо ми сказати після цього? Ми ж не виконували заповіді Твої.
11 Ти наставляв нас через слуг Своїх пророків і говорив так: „Земля, на яку ви вступаєте, сплюндрована мерзотними вчинками людей, які живуть на ній. Своєю гидотою вони забруднили її від краю і до краю. 12 Отож не віддавайте своїх дочок за їхніх синів і не одружуйте синів своїх з їхніми дочками. Ніколи не шукайте миру з ними й процвітання, щоб могли ви зміцніти і втішатися з добра цієї землі, і щоб могли все передати її назавжди у спадщину своїм нащадкам”.
13 У всьому, що сталося, винні ми, ми самі, наші мерзотні вчинки і наша велика провина. Хоча ти, наш Боже, покарав нас меншою мірою, ніж та, на яку ми заслуговуємо. І нарешті Ти дозволив декому з нас вижити. 14 То невже ми знову будемо порушувати заповіді Твої і родичатимемося з людьми, які чинять мерзоту? То хіба не розгніваєшся Ти на нас знову, хіба не знищиш до останку? 15 О, Господи, Боже Ізраїлю, Ти справедливий! Сьогодні лишилася нас невеличка купка. І ми тут, перед Тобою, у провині своїй. І ніхто не може стати перед Тобою через цю вину».
Люди визнають свій гріх
10 Поки Езра молився і сповідався, плакав і падав долілиць перед храмом Бога, великий натовп ізраїльтян: чоловіки, жінки та діти—зібралися навколо нього. Ці люди теж плакали вголос. 2 Шеканія, син Єгіела, один із нащадків Елама, сказав Езрі: «Ми не були вірні Богу, бо в вступали в шлюб із чужоземними жінками, які були з-поміж народів навколишніх земель. Але зараз іще є тут надія для Ізраїля. 3 Отож давайте тепер укладемо з Богом Угоду й викинемо всіх цих жінок із дітьми, за порадою Езри і тих, хто шанує заповіді Бога нашого. І нехай буде так, як за Законом. 4 Вставай! Бо це залежить від тебе, а ми з тобою. Сміливіше до справи!»
5 Тож Езра підвівся і звелів вождям, священикам, левитам і всім людям Ізраїлю присягнутися в тому, що так воно й буде зроблено. 6 Потім Езра залишив місце перед храмом Божим і пішов до оселі Єгоганана, сина Еліашива, де й заночував. Він ні хліба не їв, ні води не пив, бо все ще сумував про гріхи тих, хто повернувся з заслання.
7 Було оголошено по всій Юдеї та Єрусалиму, щоб усі переселенці зібралися в Єрусалимі. 8 А той, хто не прийде за три дні, згідно з рішенням вождів та старійшин, втратять усе своє майно і будуть відлучені від громади переселенців. 9 Отож усі люди Юди та Веніамина зібралися в Єрусалимі за три дні. І було то на двадцятий день дев’ятого місяця[f]. Усі люди сиділи на площі перед храмом Божим і були засмучені з того, тремтіли від сильного дощу, який саме лив.
10 Тоді священик Езра підвівся й звернувся до них: «Ви вчинили гріх, оженившись із чужинками і тим додали провини Ізраїлю. 11 Отож тепер покляніться Господу, Богу наших пращурів, і виконайте волю Його. Відцурайтеся інших народів та ваших жінок-чужинок».
12 Уся громада відповіла голосно: «Так! Ми зробимо, як ти кажеш. 13 Але тут дуже багато людей, ще й до того зараз пора дощів. Отож ми не можемо стояти надворі. І цю справу не можна вирішити за день чи за два, бо грішних у цьому багато. 14 Нехай наші вожді вирішать за всіх і нехай одружені з чужинками з усіх наших міст приходять сюди в призначений час із нашими вождями та суддями, доки палаючий гнів нашого Бога за зчинене не відвернеться від нас!»
15 Тільки Йонатан, син Асагела, та Ягзея, син Тікви були проти такого рішення. Їх підтримували Мешуллам та левит Шавветай.
16 Тож переселенці так і зробили. Священик Езра відібрав чоловіків, голів сімей, щоб ті представляли свої родини, усіх їх назвав поіменно. Першого дня десятого місяця[g] сіли вони, щоб вивчити справу. 17 І закінчили вони ту справу з чоловіками, які одружилися з чужинками, першого дня першого місяця[h] наступного року.
Список тих, хто одружився з чужинками
18 Серед нащадків священиків, які взяли собі за дружин чужинок, були:
із нащадків Ісуса, сина Йозадака, та його братів—Маасея, Еліезер, Ярив та Ґедалія. 19 Усі вони обіцяли розлучитися зі своїми дружинами і принесли в жертву барана з отари за свою провину.
20 З нащадків Іммера—Ханані та Зевадія.
21 З нащадків Гарима—Маасія, Ілля, Шемая, Єгіел та Уззія.
22 З нащадків Пашхура: Еліоенай, Маасія, Ізмаїл, Нетанел, Йозавад та Еласа.
23 З левитів:
Йозавад, Шимей, Келая (тобто Келіта), Петагія, Юда та Еліезер.
24 Зі співаків—Еліашив. З наглядачів брами—Шаллум, Телем та Урі.
25 З інших ізраїльтян:
З нащадків Пароша—Рамія, Іззія, Малкія, Міжамин, Елеазар, Малкія та Беная.
26 З нащадків Елама—Маттанія, Захарія, Єгіел, Авді, Єремот та Ілля.
27 З нащадків Затту—Еліоенай, Еліашив, Маттанія, Єремот, Завад та Азіза.
28 З нащадків Вевая—Єгоганан, Хананія, Заввай та Атлай.
29 З нащадків Вані—Мешуллам, Маллух, Адая, Яшув, Шеал та Єремот.
30 З нащадків Пагата моавського—Адна, Келал, Беная, Маасея, Маттанія, Безалел, Віннуй та Манассія.
31 З нащадків Гарима—Еліезер, Ішия, Малкія, Шемая, Шимеон, 32 Веніамин, Маллух та Шемарія.
33 З нащадків Хашума—Маттенай, Маттата, Завад, Еліфелет, Єремай, Манассія та Шимей.
34 З нащадків Вані—Маадай, Амрам, Уел, 35 Беная, Ведея, Келугі, 36 Ванія, Меремот, Еліашив, 37 Маттанія, Маттенай та Яасу.
38 З нащадків Віннуя: Шимей, 39 Шелемія, Натан, Адая, 40 Макнадевай, Шашай, Шарай, 41 Азарел, Шелемія, Шемарія, 42 Шаллум, Амарія та Йосип.
43 З нащадків Нево: Єєл, Маттитія, Завад, Зевіна, Яддай, Йоїл та Беная.
44 Всі ці чоловіки одружилися з чужинками, і деякі з цих жінок народили їм дітей.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International