Beginning
35 Потім Елігу сказав:
2 «Чи справедливим ти вважаєш те, що кажеш:
„Я більш правий, аніж Господь.
Не Бог, а я правий?”
3 Коли ти кажеш: „Що мені з того,
коли я Богу догоджати буду,
коли не буду я грішити знов?”—
4 я хочу відповідь тобі і твоїм друзям дати.
5 Поглянь на невеличкі хмари,
що пропливають високо над головою.
6 Якщо грішиш, чи дошкуляєш Богу ти,
Йому завдати шкоди неможливо.
Якщо ти скоїв злочинів багато, що Богу з того?
7 Якщо невинний, що то є для Нього?
Що з рук твоїх одержить Бог для себе?
8 Твої провини вплинуть на таких, як ти, людей,
а не на Бога, і праведність твоя—
також лише для них.
9 Страждають люди від немислимого гніту
і звільнення від рук гнобителів чекають.
10 Ніхто не каже: „Де мій Бог, Творець мій,
який дарує нам пісні вночі,
11 який навчає більше нас, аніж тваринний світ,
який нам більше мудрості дає,
аніж птахам небесним”.
12 Волають люди, але Він уваги не звертає,
бо пихи нечестивці мають забагато.
13 Не дослухається Господь до закликів пустопорожніх,
Всесильний і не помічає їх.
14 Як можеш ти жалітися, що ти Його не бачиш,
чекати мусиш ти, бо твоя справа—перед Ним.
15 І справді, Він не виливає гнів на тебе
і не зважає на твої гріхи.
16 Устами марно Йов ворушить,
багато він говорить, але мало знає».
36 І Елігу додав:
2 «Ще трохи почекай, дозволь мені все пояснити,
бо через мене Бог сказати хоче.
3 Я здалеку почну й переконаю в тому,
що мій Творець—правий.
4 Нема обману в твердженнях моїх, ручаюсь.
З тобою розмовляє той, хто добре знає.
5 Могутній Бог, людей не зневажає Він.
Могутній Він у мудрості Своїй.
6 Зловмисникам Він не дозволить жити,
але пригніченим віддасть належне.
7 Від праведних Він не відступиться,
не відверне очей від справедливого правителя,
дозволить йому завжди посідати трон.
8 Якщо закутий хтось в кайдани,
захоплений в полон болючим ланцюгом,
9 тоді роз’яснить Він, що скоїли, пихаті,
у чому схибили, бо діяли нахабно.
10 Він вуха їм прочистить, аби чули,
як треба виправлятися, і скаже,
аби тримались далі від гріха.
11 Якщо послухаються і служити будуть,
то житимуть в багатстві й щасті все життя.
12 Якщо не схочуть покоритися, проткне стріла їх,
перейдуть річку смерті й щезнуть без сліду.
13 Злоститься той, у кого заржавіле серце,
і навіть коли Бог кара його, не просить допомоги.
14 Помруть вони у розквіті років,
як юнаки розпутні[a].
15 Але стражденних Бог врятує,
Бог радий слухати таких людей.
16 Він витягне тебе з лещат біди, на простір,
де утисків немає, в вільний і просторий світ,
твій стіл ломитись буде від наїдків.
17 Але обтяжений ти хибними ділами,
весь час твій відбирає тяжба, суд,
18 не дай багатим обдурить себе,
не допускай, щоб підкупи тебе схитнули.
19 Чи зможуть твої статки чи впливові люди
тебе порятувати від біди? О, ні.
20 Не треба ждати тої ночі,
коли пощезне із землі увесь народ[b].
21 Пильнуй, щоб ти до зла не повернувся,
бо ти, здається, зло, а не страждання, вибрав.
22 Всевладний і Всесильний Бог.
Хіба ще є такий, як Він, наставник?
23 Хто Йому вказував, що має Він робити?
Хто міг би вимовить, що Він зробив щось зле?
24 Не забувайте возвеличувати Бога,
завжди Його оспівувати у піснях.
25 Діяння Божі всі бачить кожен,
всі смертні стежать звіддалік за Ним.
26 Величний Бог, та ми його не можем осягнути,
нам не дано пізнати, скільки Він живе.
27 По краплі Він з землі збирає воду,
і умиває землю мрякою, дощем.
28 Він змушує слабенькі хмари мжичить
і зливи проливає на голови людей.
29 Хто може передбачити погоду
і грізний тріск Його шатра[c].
30 Це ж Він бо розкидає блискавки по небу
і дно морське ховає під водою.
31 Так Він народами керує
і дбає, щоб була пожива їм.
32 Він блискавку бере в долоні
і направляє точно в ціль.
33 То грім Його, що провіщає бурю,
худоба, й та це відчуває».
37 «Коли я думаю про бурю ураганну,
тріпоче серце і нерівно б’ється.
2 Прислухайтесь до грому голосу Його,
послухайте, як гуркіт ллється з уст Його.
3 Він посилає блискавку, щоб освітила небо,
заграва розлягається з кінця в кінець землі.
4 Гучний, величний голос Божий розсилає громи,
ніхто не спинить гуркіт грому Божого.
5 Гримить чудовий голос Божий,
вершить великі справи Він,
яких ми осягнуть не в змозі.
6 Тому що снігу Він наказує: „На землю падай”.
А зливі промовляє: „Дужче лий”.
7 Він кожного печаткою позначив,
щоб всі могли довідатись, що Він зробив.
8 До лігва утікає все живе,
щоб заховатись, пересидіти.
9 Із півдня налітає вітер штормовий,
північні вітри холод принесуть.
10 Від подиху Бога утворюється лід
і неосяжні води замерзають.
11 До того ж хмари Він наповнює водою,
скрізь розсилає блискавки із них.
12 Кружляють небом хмарища важенні,
виконуючи Боже повеління.
Як Він бажає, над землею линуть.
13 Чи то заради покарання для землі,
а, може, милості заради Він це зробив.
14 Про це послухай, Йове.
Встань і поміркуй про чудеса Господні.
15 Чи знаєш ти, як хмарами керує Бог,
як змушує вистрілювати блискавками небо?
16 Чи знаєш ти, як темні хмари розвіюються?
Чи знаєш ти про неймовірні чудеса Того, Хто знає все?
17 Чи можеш ти, хто в одязі потіє, знати,
чому південний вітер віє і змушує завмерти землю?
18 Чи можеш ти разом з Ним хмари розстилати,
важкі, як дзеркало шліфоване латунне?
19 Скажи, що мусимо Йому сказати.
Не можемо придумати нічого, бо не знаєм.
20 Хіба годиться перебивати Бога, щоб сказати самому?
Це також безглуздо, як просити Бога смерті?
21 Отож ніхто не бачив світла, яскравого такого,
як коли подує вітер і розвіє хмари,
й очистить повітря, зробить прозорим його.
Тоді яскравий жар приходить
22 із Зафона[d]—те страшне й яскраве світло,
що навколо Бога.
23 Не можем Всемогутнього ми осягнути,
величний Він у силі, справедливості та правді.
Він перед нами не звітує[e].
24 Тому Його й бояться люди,
хоч Він на мудрагеля кожного і не зважає».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International