Beginning
Господь звертається до Йова
38 Тоді із бурі до Йова звернувся Господь:
2 «Хто це, хто це чорнить пораду
словами нерозумними?
3 Підпережись, як воїн.
Тоді тебе спитаю Я, а ти Мені усе поясниш.
4 Де був ти в час, коли землі основи Я творив?
Ну ж бо, скажи, якщо розумний ти.
5 Хто її виміри окреслив? Ти ж бо знаєш.
І хто її відміряв потім?
6 Що є підґрунтям для земних основ,
і хто землі поклав наріжний камінь,
7 коли всі зорі вранішні співали,
і веселились Ангели[a],
прославляючи плоди Його творінь?
8 Хто широчінь морську у брами взяв,
коли вона лилась, немов із лона,
9 коли їй хмари одягнув
і мрякою її запеленав,
10 коли кордони моря я провів
і встановив залізні ґрати й двері,
11 коли сказав: „Ти можеш докотитися сюди й не далі,
ось тут межа твоїх (могутніх) хвиль”.
12 Чи ти колись давав накази ранку,
чи вказував зорі, де місце їй,
13 вхопити світлом край землі
і витрясти негідників ізвідти?
14 Земля міняється, мов глина під печаттю,
і постає, мов у святкових шатах.
15 Злим людям світло лише заважає:
віднімеш темряву і руйнуються їх плани.
16 Чи довелось тобі колись на дно морське спуститись?
Чи зміряв кроками незвідані глибини ти?
17 Чи показали тобі брами смерті,
чи бачив браму, за якою смерті тінь?
18 Чи зміг ти дослідити шир землі безкраю?
Якщо усе це знаєш ти, скажи.
19 Де шлях туди, де оселилось світло?
А морок—де ночує він?
20 Ти, безперечно, знаєш, де кордони тьми,
де стежка, що веде до її дому.
21 Ти все це знаєш, бо тоді вже народився,
і не злічити, скільки днів прожив.
22 А чи бував колись ти у скарбниці сніжній,
чи бачив місце, де сховався град,
23 який ховаю про лиху годину,
коли настане час тривожний битви та війни?
24 Де шлях в той край, в якому розділяю світло
і східний вітер дме в усі кінці землі.
25 Хто відкриває русла для бурхливих вод
й дорогу перекатам грому прокладає,
26 щоб напоїть дощем безлюдні землі,
пустелю, де немає ні душі,
27 щоб пустище напилося вологи
і буйною травою проросло?
28 Чи має батька дощ,
і звідки крапельки роси беруться?
29 З якого лона лід виходить?
Чиїм дитям є вранішній мороз?
30 Чом каменем вода рідка береться?
Чом замерзає дзеркало водойм?
31 Чи можеш ти зв’язати зірки Волосожара,
чи розв’язати віжки Оріона?
32 Чи в час призначений ти виведеш сузір’я,
чи поведеш Ведмедицю і ведмежат?
33 Чи знаєш ти небесні закони,
чи можеш їх впровадить на землі[b]?
34 Чи можеш голосно звеліти хмарам,
щоб водами тобі омили тіло?
35 Чи можеш наказати блискавкам летіти,
чи згодяться, чи скажуть: „Ми вже тут?”
36 Хто мудрість заховав у потаємне місце,
чи хтось загнав свій розум в закуток?
37 Чи злічені розумним хмари в небі,
і хто з пляшок небесних воду вилив,
38 щоб порох на багно перетворився
і збився у глевкі грудки?
39 Чи ти шукаєш здобичі для лева,
чи левенятам віддаєш поживу,
40 коли вони у лігвищі лежать
чи затаїлись в засідці у хащі?
41 Хто корм для ворона знайде,
коли його пташата здіймуть крик до Бога
і вирушать далеко в пошуках харчів?»
39 «Чи знаєш час, коли гірські козли народжуються в світ?
Чи бачив ти олениху, як телиться вона?
2 Чи знаєш, скільки місяців виношує вона дітей,
чи можеш вичислити день, коли народить?
3 Вона звивається, й з’являються телята,
вони у муках повивають немовлят.
4 Набравшись сили, дітлахи ростуть на волі,
а потім йдуть назавжди від батьків своїх.
5 Хто пустить неприрученого віслюка на волю?
Хто з нього пута зніме?
6 Пустелю Я зробив для нього домом,
Я поселив їх на солончаках.
7 Вони кепкують з гомінкого міста
і окрику погонича не чують.
8 Бреде осел по схилах, пасовиськах,
шукає різну зелень для поживи.
9 Чи дикий бик погодиться тобі служити?
Чи біля повних ясел проведе він ніч?
10 Чи дикого бика впряжеш у плуг?
Чи скородити землю за тобою буде?
11 Чи покладешся ти на його буйну силу?
Чи звалиш ти на нього всю свою тяжку роботу?
12 Доручиш ти йому збирати урожай
і довезти його до току?
13 Злітають весело в повітря страусині крила,
як і лелечі, тільки що без пір’я.
14 На землю відкладає яйця страус,
і зариває у пісок, щоб зігрівав їх.
15 Забуде потім так, що й наступити може,
чи дикий звір роздавить мимоволі.
16 Не буде страусиха доглядати пташенят,
їй байдуже, що потрудилась надаремне,
17 оскільки мудрості її позбавив Бог,
оскільки розумом не наділив її.
18 Коли стає на лапи страус і біжить,
тоді глузує з вершника й коня.
19 Чи ти даєш коневі силу?
Чи ти йому на шию гриву начепив,
яка тріпочеться на вільнім вітрі?
20 Чи ти примушуєш його, мов сарану, скакати,—
того, чиє іржання горде викликає страх?
21 Він землю шпарко риє копитом
пишається з своєї сили,
а потім скаче в бій завзято.
22 Над страхом він сміється,
не журиться і з поля битви не тікає.
23 В сагайдаку дзвенять при його боці стріли,
блискучий спис й короткий дротик теж.
24 Гарцює кінь, летить земля із-під копит[c],
не може встояти на місці, коли чує сурму.
25 Озвався він на голос сурми: „В бій!”
Ще здалеку він нюхом відчуває запах битви.
Він чує гуки воїнів і битви гам.
26 Хіба літає яструб через те, що ти його навчив?
Чи завдяки тобі розкинув крила і летить на південь?
27 Хіба орел парить під небесами за твоїм наказом?
Чи через тебе він гніздо так високо звиває?
28 Над урвищем він селиться і ночі там проводить,
на бескиді свою фортецю влаштував.
29 Він здобич видивляється для себе звідти,
і пильний зір його далеко бачить.
30 Де тільки трупи, там і він кружляє,
його пташата кров’ю упиваються».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International