Beginning
1 Славімо Господа!
Дякуйте Господу за Його доброту,
за справжню милість Його вічну!
2 Ніхто не годен полічити сил Господніх!
Ніхто не виспіває всі хвали Йому!
3 Благословенний той, хто зберігає справедливість,
хто праведність вершить!
4 Згадай мене, о Господи, коли народу явиш милість,
коли народ спасатимеш, про мене не забудь.
5 Дозволь мені побачити благополуччя обраних Твоїх,
Твого народу радощі мене також хай тішать,
дозволь радіти з того, що Тобі належу.
6 Ми, як і пращури, грішили, були неправедні,
і це провина наша.
7 З твоїх чудес в Єгипті не навчилися нічого,
не пам’ятали наші предки Твоєї щирої любові.
Там, де Червоне море розлилося,
вони повстали проти Бога.
8 Але Господь їх врятував, щоб показати Свою велич,
порятував заради імені Свого.
9 Він море посварив, і висохло воно,
Він їх провів по дну морському, наче по пустелі.
10 Від ненависників Він врятував їх
і викупив від ворогів.
11 А їхніх кривдників вода накрила,
не врятувався жоден з них.
12 Тож слову Божому повірили вони
і прославлять Його піснями почали.
13 Та швидко знов забули всі Його діяння,
були занадто нетерплячі для Його порад.
14 В пустелі піддались спокусам
і випробовувати Бога почали.
15 Тоді Він дав їм те, чого бажали:
наслав на них Він згубну моровицю.
16 В святому таборі Господньому вони
палко підтримали Мойсея та Аарона.
17 А щодо послідовників Датана й Авірама,
то розверзлася, поглинула й зімкнулася земля.
18 Перед збіговиськом вогонь зметнувся
й спалив зловмисників усіх.
19 А потім спорудили золоте теля в пустелі
і долілиць попадали в покорі.
20 Преславного зміняли на боввана,
подобу травоїдного вола.
21 Забули, Хто творив великі справи у Хамовій землі,
чудесні дива на Червонім морі.
22 У Хамовій землі Він творив великі справи
і неймовірні дива на Червонім морі.
23 Він знищив би усіх, якби не раб Його Мойсей,
який вступився, гнів Господній пригасив
і від загибелі порятував їх.
24 І знов вони Його відринули,
й в жаданім краї відкинули Його веління.
25 Вони сиділи по наметах і на Бога нарікали,
не прислухалися до голосу Господнього.
26 Тож Він поклявся знову їх пожбурити в пустелю,
27 нащадків їхніх вимести й розвіяти по світу.
28 У Ваал-Пеорі вони пристали до поклоніння Ваалу
і поділяли жертви мертвих[a].
29 Тож вчинками своїми прогнівили Бога,
і Він за те наслав на них хвороби.
30 Встав Фінегас, помолився й спинив моровицю[b].
31 Той вчинок праведним вважають,
із роду в рід і навічно.
32 Та знову Бога прогнівили у Меріві
і через те примусили Мойсея зле вчинити.
33 Мойсея гірко засмутили,
він нерозсудливо заговорив.
34 Не знищили вони народів інших,
як наказав Господь.
35 Натомість розбрелися між племенами,
навчилися чинити, як народи інші.
36 І почали бовванам поклонятись,
що стало пасткою для них.
37 Дітей приносити почали в жертву,
то ж віддавати демонам дітей.
38 Невинну кров вони лили синів і дочок,
принесених бовванам ханаанським в жертву,
тією кров’ю землю осквернили[c].
39 Й себе неправедністю осквернили,
немов розпустою повії.
40 Тож розлютивсь Господь на Свій народ,
почав Свій спадок зневажати.
41 Господь віддав їх іншим племенам,
тож їхні вороги вже ними керували.
42 Їх вороги нещадно гнобили й гнітили.
43 Він знову й знову рятував їх,
Його ж не слухались вони, чинили що хотіли,
тому й приймали кару за вину свою.
44 Але щоразу у біді, коли молились Богу,
Він чув їх, дбав про них, не залишав в біді.
45 Він згадував Свій Заповіт
і щирою любов’ю їх втішав.
46 Він змусив ворогів їм ласку виявляти.
47 Тож нині, Господи наш Боже,
врятуй нас, збери нас із-поміж народів,
щоб ми до храму повернулись прославляти Твоє ім’я
й Тебе піснями величати.
48 Благословенний є Господь наш Бог на всі віки!
І весь народ сказав: «Амінь!»
Славімо Господа!
Книга П’ята
(Псалми 107-150)
1 Вславляйте Господа, бо добрий Він,
за щирую любов, яка існує вічно!
2 Повторюйте це ті, кого Господь порятував,
кого Він визволив від ворогів!
3 Він позбирав їх із усіх країв:
із заходу і сходу, півночі і півдня[d].
4 Вони блукали по сухих пустелях,
шукаючи, де б оселитися, та не знайшли.
5 Зів’яли життєдайні сили їхні
від голоду та спраги.
6 Зверталися до Господа вони в своїй біді,
і Він їх визволив з напасті.
7 Господь їх вивів до їхніх рідних міст.
8 Тож хай благословляють Господа за щирую любов,
за всі ті чудеса, які зробив Він людям.
9 Адже Господь напоїть спраглу душу,
голодну душу він добром наситить.
10-11 Люд у пітьмі жив, чорній, наче смерть,
з залізним ланцюгом на шиї,
за те, що проти Господа пішов,
що не сприймав Всевишнього поради.
12 Їх працею впокорили, вони спіткнулись,
й не було кому допомогти.
13 Зверталися до Господа вони в своїй біді,
і Він їх визволив з напасті.
14 Він вивів їх з пітьми, що чорна, наче смерть,
й порозбивав кайдани їхні.
15 Хай Господу подякують за щирую любов,
за всі ті чудеса, які зробив Він людям,
16 що розтрощив Він бронзові брами,
й засуви поламав залізні.
17 Повстали проти Бога нетямущі
і постраждали через підлі свої справи.
18 Вони були нездатні споживати їжу
й до брами смерті близько підійшли.
19 Зверталися до Господа вони в своїй біді,
і Він їх визволив з напасті.
20 Він слово мовив і зцілив їх,
послав їм порятунок від страшної згуби.
21 Хай Господу подякують за щирую любов,
за всі ті чудеса, які зробив Він людям.
22 Нехай приносять жертви дяки
розкажуть весело про те, що Бог зробив.
23 Навіть мандрівники й купці, що вийшли
кораблями в плавання до далеких берегів,
24 побачили усе, на що Він здатен:
всі чудеса, що Він творив в безодні водної стихії.
25 Лиш слово мовив, й розгулялись хвилі,
лиш наказав, і почалася буря.
26 До неба кораблі здіймалися миттєво
й раптово падали у глибочінь морську.
І мужність щезла, лиш біда настала.
27 Вони хитались, спотикались, наче п’яні,
вся моряцька вправність зникла вмить.
28 Зверталися до Господа вони в своїй біді,
і Він їх визволив з напасті.
29 Він бурю стишив і хвилі вгамувались.
30 Вони зраділи, що затихло море,
і Він привів їх у жаданий порт.
31 Хай Господу подякують за щирую любов,
за всі ті чудеса, які зробив Він людям.
32 Нехай уславлять Господа на зібранні,
хай славлять Господа старійшин збори.
33 Річки перетворив Він на пустелі,
джерела повноводі повсихали.
34 Солончаками Він зробив родючі землі
за все те зло, що чинять люди на землі.
35 Та Він також перетворив пустелі на оази,
сухі степи перетворив Він на джерельний край.
36 Він там людей голодних поселив,
а вже вони для себе там звели рідні міста.
37 Вони засіяли лани,
посадили лози й зібрали врожаї.
38 Він цей народ благословив, примножив,
дав розплодитися худобі свійській.
39 Народів інших стало менше довкруги,
тяжкі випробування і нещастя їх зігнули.
40 Господь вельможним пиху збив,
пустив поневірятись по безлюдних, здичавілих землях.
41 А жебраків Він визволив з убозтва,
примножує родини їхні, як отари.
42 Засвідчують це праведні й радіють,
уста безбожників скувала німота.
43 У кого мудрості стає, щоб осягнути це,
той розуміє справжню милість Божу!
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International