Beginning
Значення мудрості й розуміння
4 Послухайте, сини мої, батьківські настанови
й зважте на них, щоб дійти розуму,
2 бо я даю вам корисні поради;
не забувайте моєї науки.
3 Був я слухняним сином у батька,
ніжним єдиним[a] сином, доглянутим ненькою.
4 Коли він почав мене навчати, він казав:
«Закарбуй у серці Мої слова.
Виконуй Мої заповіти, то й житимеш.
5 Стань мудрим, тямущим,
не забувай і не відвертайся від Моїх слів.
6 Не кидай мудрості, й вона захистить тебе.
Люби її, і вона тебе оберігатиме».
7 Мудрість ґрунтується ось на чому:
стань мудрим і прозорливим
навіть коштом усього, чим володієш.
8 Шануй її, і вона тебе возвеличить.
Якщо ти її триматимешся, вона прославить тебе.
9 Вона прикрасить твоє чоло чудовим вінком,
дасть тобі славну корону.
10 Прислухайся, сину, прийми мої слова,
тоді примножиш роки свої.
11 Я спрямовую тебе дорогами мудрості,
веду тебе прямими шляхами.
12 Коли йтимеш, ході твоїй не буде тісно,
а якщо побіжиш, то не спіткнешся.
13 Дотримуйся настанов, не полишай,
пильнуй їх, бо вони—твоє життя!
14 Не ступай на стежку кривдників,
не йди шляхом зловмисників.
15 Уникай його, не йди ним, зверни з нього,
йди своїм шляхом.
16 Бо вони не заснуть, доки не вчинять кривди,
їх сон не зморить, доки вони комусь не підставлять підніжку.
17 Бо вони їдять хліб зла,
а запивають вином насилля.
18 А путь праведного, як зоря ясна,
що розгоряється все дужче,
аж доки день не настане.
19 Шлях кривдників, як непроглядна пітьма,
вони не знають, що змушує їх спотикатися.
20 Сину мій, прислухайся до моїх слів,
прихили вухо до моїх оповідей.
21 Не упускай їх з поля зору, тримай їх у серці.
22 Бо вони—життя для тих, хто їх знайде,
і зцілення для плоті.
23 Понад усе, що потребує догляду,
пильнуй свій розум, бо він—джерело життя.
24 Жени від себе лукаві промови,
не вступай у лихі балачки.
25 Нехай очі твої дивляться просто перед себе,
погляд твій хай буде спрямований тільки вперед.
26 Пильнуй, куди йти,
й тоді всі твої дороги будуть безпечними.
27 Не відхиляйся ні праворуч, ані ліворуч,
тримайся подалі від зла.
Мудрість уникати перелюбу
5 Сину мій, прислухайся до моєї мудрості,
і налаштуйся на мою розважливість,
2 щоб зберегти обачливість,
щоб уста твої могли утримати знання,
3 бо губи звабниці, як мед, солодкі,
улесливі слова її, слизькіші, ніж олива.
4 Та зрештою вона така ж гірка, як і полин,
така ж разюча, як меч обидвогострий.
5 ЇЇ ноги до смерті ведуть,
її стопи прямують до Шеола[b].
6 Покручений шлях життя її,
дорога її звивається, а вона й не знає цього.
Перелюб може знищити тебе
7 А зараз, сини мої, послухайте мене,
і не забудьте, що мої вуста промовляють.
8 Тримайтеся подалі від перелюбодійки,
десятою дорогою обходьте навіть двері її оселі,
9 щоб не віддати честь свою,
щоб не змарнувати в немилості роки свої,
10 щоб чужі не втішалися з твого майна,
щоб не пішло трудом нажите в чужий дім,
11 а сам ти потім стогнатимеш,
коли твоє тіло, твоя плоть зів’яне.
12 Ти скажеш: «Як ненавидів я повчання,
як моє серце зневажало докори.
13 Я не дослухався вчителів,
я не зважав на те, чого мене вчили.
14 Я був майже знищений серед люду в громаді».
Втішайся власною дружиною
15 Стосовно ж шлюбу і дітей твоїх:
пий воду лише з власної криниці,
з тих струмків, які течуть із власного джерела.
16 Чи ж слід твоїм джерелам виливатися на вулицю,
а твоїм живильним потокам—на майдани?
17 Бережи їх лише для себе,
не діли їх із чужинцями.
18 Нехай благословенним буде твоє джерело,
знаходь радість у дружині своєї молодості:
19 чарівній лані, граційній гірській кізочці,
нехай її перса завжди тебе втішають,
нехай кохання її отруює тебе ненастанно.
20 Навіщо тобі, мій сину, упадати за іншою жінкою,
припадати до персів спокусниці?
21 Адже шляхи людини—
перед очима Господніми,
Він вирівнює всі стежки її.
22 Лихі вчинки нечестивця стануть пасткою для нього,
він втрапить у тенета власного гріха.
23 Він помре, бо не прийняв повчання,
він блукає через власне невігластво.
За іншого ручатись небезпечно
6 Сину мій, якщо ти поручився за борги сусіда,
якщо уклав угоду з іншим,
2 якщо ти зв’язав себе власним словом,
спіймався на слові, що злетіло з уст твоїх,
3 тоді зроби ось що, сину мій, рятуючись,
бо ти підпав під владу ближнього:
іди, змирившись, і благай ближнього
звільнити тебе від його боргів.
4 Не давай очам спати, не змикай повіки.
5 Рятуйся, як сарна від мисливця,
як пташка від рук птахолова.
Ледачим бути небезпечно
6 Піди до мурашки, лінивцю,
поглянь на її шляхи й наберися мудрості.
7 Немає в неї ні володаря, ні керівника, ні правителя.
8 Але вона заготовляє їжу влітку,
в жнива складає запаси харчів.
9 Чи довго ще, ледацюго, ти там лежатимеш?
Коли підведешся, прокинувшись?
10 «Трохи поспати, трохи подрімати,
скласти руки на хвильку, щоб відпочити»,—каже ледачий.
11 Але з часом здолає його бідність і нужда,
мов загарбник, відбере його скарби.
Кривдник
12 Пустопорожній чоловік—то хибний чоловік,
що розповсюджує облудні балачки,
13 підморгує, човгає ногами, вказує пальцем.
14 Серце його лихе,
він замислює зло, завжди сіє розбрат.
15 Тож раптово нападе на нього лихо,
вмить його буде знищено і вороття назад не буде.
Сім речей, які ненавидить Господь
16 Господь ненавидить шість, навіть сім[c] лихих властивостей:
17 погляд пихатий і язик брехливий,
руки, що невинну кров проливають,
18 серце, що наміри лихі снує,
ноги, що спішать до зла,
19 лжесвідка, що брехнею дихає,
і того, хто поміж рідних та сусідів сіє чвари.
20 Сину мій, тримайся батькових заповітів,
не відкидай материних напучувань.
21 Зав’яжи їх назавжди на серці,
оповий ними шию.
22 Коли ти йтимеш, вони тебе вестимуть,
коли ти спати ляжеш, стерегтимуть твій сон,
коли прокинешся—до тебе заговорять.
23 Бо всі батьківські заповіді—це світильник,
а навчання—то світло,
а докори й перевиховання—то шлях життя.
24 Вони вбережуть тебе від зловмисниці,
від медового язика спокусниці.
25 Не плекай у серці своєму жаги до її вроди,
не дозволяй їй захопити тебе в полон чарами її очей.
26 Адже вартість розпусниці—
то лише буханець хліба,
а чужа дружина полює на життя безцінне.
27 Чи може чоловік вогонь на грудях нести,
щоб не спалити одяг свій?
28 Якщо людина ходить по розпеченому вугіллю,
хіба не обгорять її ноги?
29 Так і той, хто з чужою дружиною злигався.
Хоч хто б її торкнувся, покараний буде.
30 Люди не зневажають злодія, якщо він краде,
аби вгамувати голод.
31 Але якщо його зловлять, то віддасть усе, що має.
32 Перелюбник не має розуму:
зваблюючи, себе губить.
33 Він дістане побої, безчестя знайде,
його ганьба ніколи не зітреться.
34 Бо ревнощі запалять чоловіка гнівом,
і він не помилує, коли кинеться мститися.
35 Він не прийме ніяких відкупів
і відмовиться від найбільшого хабаря.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International