Beginning
Світло у темряві
9 У минулому землі Завулона та Нафталі були покинуті, але в майбутньому ці землі стануть шанованими—це місця, що прилягають до моря, а іншим краєм—до річки Йордан, Ґалилеї, де мешкають інші народи.
2 Люди, які ходили у пітьмі,
побачили яскраве світло.
Засяяло «Велике Світло» тим,
хто жив на землі мороку.
3 Це Ти, Боже, примножив народ.
Ти приніс людям щастя.
Вони веселяться перед Тобою,
як ті щасливі землероби в дні жнив,
як збуджені від задоволення вояки,
коли здобуте в битві ділять.
4 Тому що звільнив Ти їх від тягаря непосильного,
зняв з їхніх плеч ярмо і переламав дубця,
яким їх вороги лупцювали,
як це було тоді, коли наніс поразку мидіанцям[a].
5 Бо кожний чобіт, що відміряв битви путь,
і закривавлений одяг згорять, як дрова, у вогні.
6 Бо народився для нас син, нам подарували сина,
на плечі якого покладено владу.
І назвали його Чудотворним Радником,
Всемогутнім Богом, Вічним Батьком, Князем Благоденства.
7 Бо влада Його постійно зростатиме,
і настане безпечний мир для престолу й землі Давида,
стверджуючи й зміцнюючи їх
у справедливості та праведності відтепер і навіки.
Палка відданість[b] Господа Всемогутнього,
народу Своєму все це дасть.
Бог покарає Ізраїль
8 Господь послав слово проти Якова,
і воно тяжко вдарить Ізраїль.
9 Про це швидко дізнаються всі
в землі Ефраїма та в Самарії.
Погордливі й пихаті, вони скажуть:
10 «Попадала цегла, потрощилася,
проте ми відбудуємо знову з тесаного каменя.
Потрощено сикоморові балки,
але ми натомість покладемо значно міцніші крокви кедрові».
11 Господь Підняв проти них ворогів
на чолі з Рецином і нацькував їхніх ворогів:
12 Сирію зі сходу та филистимлян із заходу—
і вони зжерли Ізраїль, проковтнувши його вмить.
Все одно Його гнів не вщух,
а рука все ще занесена, щоб покарати їх.
13 Та не прийшли люди до Того, Хто їх покарав,
не шукали Господа Всемогутнього.
14 Через те й відтяв Господь і голову, й хвіст Ізраїлю,
того ж таки дня зламав і гілля, і стовбур.
15 За голову правили старійшини й вельможі,
хвостом були пророки, що проповідували брехню.
16 Проводирі народу ввели його в оману,
а ті, хто йшов за ними, заблукали.
17 Через те Господь не радів молоді,
не виявляв милосердя до їхніх сиріт і вдів,
адже кожен протистояв Богу
і з кожних уст злітали грішні слова.
Він все ще гнівається,
і рука Його все ще занесена для покарання.
18 Бо зло розгорілося, мов вогонь,
який пожер бур’яни та колючки.
Він перекинувся на підлісок,
і заклубочився той стовпами диму.
19 Гнівом Господа Всемогутнього було спалено землю дотла,
а люди перетворилися на паливо для багаття,
і ніхто не кинувся рятувати іншого.
20 Люди хапали щось справа, та не вгамували голоду,
пожирали щось зліва, і теж було мало;
кожен пожирав плоть дітей своїх[c].
21 Манассія пожирав Ефраїма,
а Ефраїм накинувся на Манассія,
разом вони пішли на Юдею.
Однак Він усе ще лютує,
а Рука Його занесена, щоб покарати.
Горе несправедливим законодавцям
10 Горе тим, хто складає несправедливі закони,
хто пише закони, які народу життя погіршують.
2 Вони бідних відштовхують від справедливості
й забирають у нещасних права,
щоб самим щось украсти у вдови
й пограбувати, може, сироту.
3 Що робитимете ви в судний день,
в руйнівну годину, яка прийде здалеку.
До кого ви помчите по допомогу?
Де сховаєте свою славу?
4 Нічого не лишається,
як тільки зігнутися між полоненими
і впасти між убитими.
Однак і після цього Він розлючений,
рука Його занесена для покарання.
Суд над завойовниками
5 Господь сказав: «Горе Ассирії, кийку Мого гніву,
в ассирійській руці затиснута різка Моєї люті.
6 Я пошлю їх проти безбожного народу,
Я накажу їм виступити війною проти людей,
що розбурхали Мій гнів.
Щоб відібрали добро і стоптали їх,
мов багнюку на шляху.
7 Але Ассирія цього не зрозуміє,
не так планує у своєму серці.
Вона виношуватиме плани геть розбити не один народ.
8 Ассирія скаже: „Усі мої начальники—царі.
9 Місто Хално таке ж, як і Карчемиш.
Гамат, мов той Арпад.
І Самарія така ж, як Дамаск.
10 Якщо я заволоділа царствами бовванів,
де божків було більше, ніж в Єрусалимі та Самарії,
11 то хіба я не зроблю з Єрусалимом та його бовванами того ж,
що я зробила з Самарією та її божками?”»
12 Коли Володар мій закінчить усі справи на горі Сіон та в Єрусалимі, Він провчить нахабного хвалька—царя ассирійського, та скарає його за погорду в очах. 13 Бо цар Ассирії говорить:
«Я перемогу власними силами здобув,
власною мудрістю, бо маю розум.
Я зруйнував кордони між народами,
захопив їхнє багатство.
Мов бик, я звалив мешканців тих країв.
14 Як із гнізда видирають яйця,
покинуті напризволяще,
так і моя рука зібрала на землі багатство,
заграбала всю землю.
І не знайшлося нікого,
хто б забив на сполох крилами,
хто розтулив би уса й запищав».
15 Чи може сокира твердити,
що вона краща, ніж той, хто нею змахне?
Чи може пилка твердити,
що важливіша, ніж її хазяїн?
Чи жезл керує тим, хто піднімає його,
чи ціпок піднімає людину?
16 Тому Володар, Господь Усемогутній
пошле хворобу на розгодованих ассирійців,
і вона висушить їх.
Слава Ассирії згорить, як горить пожежа,
поки не спалить усе вщент.
17 Світло Ізраїлю стане вогнищем нищівним,
а Святий його—полум’ям,
яке спалить, знищить бур’яни й колючки за один день.
18 А потім вона спопелить славний ліс і сад,
який зачахне, як згасає хворий.
19 Дерев залишиться так мало,
що й дитя їх порахує.
20 Відтоді вцілілі ізраїльтяни, врятовані люди з роду Якова вже не залежатимуть від своїх ворогів, а щиросердно покладуться на Господа, Святого Ізраїлю. 21 Лише уцілілі повернуться до Могутнього Бога[d]—купка врятованих із родини Якова.
22 Хоча, Ізраїле, твоїх людей стільки, скільки в морі піску, та повернеться з них усього кілька чоловік. Бог вирішив, що знищить країну. Справедливість явиться, мов повінь. 23 Бо мій Володар, Господь Всемогутній, як і проголосив, принесе руїну на всю землю.
24 Ось що мій Владика, Господь Всемогутній говорить: «Не бійся Ассирії, о народе мій, що мешкає на Сіоні. Вона може кийком тебе відлупцювати чи замахнутися ломакою, як той Єгипет. 25 Але невдовзі Мій гнів на тебе вщухне, а лють Моя знищить їх». 26 Бо Господь Усемогутній підніме дубець на Ассирію, як ударив Він мидійця біля скелі Орев[e]. Його жезл простягнеться до моря,[f] і Він підніме його, як колись підняв на Єгипет.
27 Тоді тягар Ассирії впаде з ваших плеч,
а ярмо її—з вашої шиї;
це ярмо спаде, бо ви зміцнієте.
Військо ассирійське вторгається в Ізраїль
28 Загарбники підійшли до Аята[g].
Вони пройшли через Міґрон[h],
у Микмаші[i] зберігають свої припаси.
29 Вони перейшли річку Маабару[j] і сказали:
«Отаборимося на ніч у Ґеві!»
Рама[k] нажахана, а Ґівеа Саулова втекла.
30 Кричи щосили, Бат-Галліме!
Прислухайся, Лайшо! Відгукнися, Анатоте!
31 Втікає Мадмена, а мешканці Ґевіма[l] шукають,
де б сховатися.
32 Цього дня зайди зупиняться в Нобі
й кулаками погрожуватимуть горі Сіон,
Єрусалимському пагорбу.
33 Стережіться, Володар, Господь Всемогутній
рішуче намірився відсікти галуззя.
Найвищі дерева буде зрубано,
наймогутніші похиляться.
34 Господь сокирою викорінить ліс,
і величний Ливанський ліс упаде.
Цар Світу йде
11 З кореня Єссея[m] зросте новий пагін[n],
немов нова гілка відросте від коренів Єссея.
2 В ньому прибуватиме Дух Господній:
Дух мудрості й розуму, Дух лідерства й сили,
Дух знання й шани Господньої.
3 Він радо підкорятиметься Господу.
Цій нащадок не судитиме зопалу,
покладаючись лише на те,
що Йому здається, чи що Він почув.
4 Він судитиме бідняків праведно,
і виноситиме вирок найбіднішим людям землі
чесно й справедливо.
За його повелінням каратимуть кривдників,
а зловмисників стратять, якщо Він так вирішить.
5 Праведність буде оперезовувати Його,
чистота віри служитиме пов’язкою навколо стегон.
6 Уживатиметься вовк поряд з вівцею,
а леопард дріматиме біля ягняти.
Теля, лев і бичок житимуть мирно разом,
а дитинча доглядатиме їх.
7 Корова і ведмідь мирно пастимуться,
а їхні малята ляжуть відпочити поряд.
Лев їстиме сіно, як вівці.
8 Немовля зможе гратися над норою кобри,
малюк зможе встромити руку в гніздо отруйної гадюки.
9 Вони не ображатимуть і не вбиватимуть
одне одного на всій Моїй Святій горі,
тому що земля буде жити,
сповнена знанням про Господа,
як вода наповнює море.
10 Тоді нащадок Єссея постане прапором для народів, до нього тягнутимуться народи, а те місце, де він житиме, обросте славою. 11 Тоді мій Володар знову підведе руку, щоб повернути Свій народ, який уцілів в Ассирії, Нижньому Єгипті, Патросі, Ефіопії, Еламі, Шинарі[o], Гаматі та островах на морі.
12 Він підніме знамено для народів
і збере вигнаних з Ізраїлю людей,
згуртує розкиданих по світу людей Юдеї,
збере їх з усіх кутків землі.
13 Ефраїм облишить ревнощі,
в Юдеї не буде вже ворогів.
Ефраїм не ревнуватиме більше Юдею,
а Юдея не ворогуватиме з Ефраїмом.
14 Тоді вони накинуться на филистимлян на заході
і заберуть багатство у людей Сходу[p].
Вони приберуть до рук Едом і Моав,
і люди Аммона[q] упокоряться їм.
15 Господь геть висушить протоку Єгипетського моря,[r]
змахне рукою над Євфратом,
і шалений вітер розділить річку на сім потічків,
через які зможуть люди перейти,
не знімаючи сандалів.
16 Відкриється шлях з Ассирії для тієї купки людей,
що залишаться там, так само, як і тоді,
коли в Ізраїль повернулися люди з Єгипту.
Хвала Господу
12 Ти скажеш того дня:
«Тобі я, Господи, подяку шлю.
Звичайно, Ти лютивсь на мене,
тож гнів Свій відверни
й любов’ю обласкай мене.
2 Мій Бог—рятунок мій, Я вірю в Нього,
і тому не побоюсь нікого.
Так, Господь[s]—у моїх піснях і гімнах[t],
Він став моїм спасінням.
3 Ви з радістю дістанете води
з джерел спасіння
4 і скажете тоді:
„Вславляйте Господа, Його ім’я промовте.
Народи хай про Його справи знають,
усім скажіть, який величний Він.
5 За все, що наш Господь звершив, співайте Йому славу,
нехай уся земля дізнається про це.
6 На голос весь вигукуйте і радісно співайте, мешканці Сіону,
Святий Ізраїлю, Величний,—поміж вами!”»
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International