Beginning

Смерть ідолопоклонців

9 І почув я, як Він голосно вигукнув: «Приведи сюди відповідальних за покарання міста, кожного з його руйнівною зброєю в руках^[a]». ² І я пробачив шість чоловік, що наближалися від верхньої брами, зверненої на північ, кожен із смертоносною зброєю у руці. З ними був чоловік, одягнений у полотняний одяг^[b], із писарським приладдям при боці. Вони підійшли й зупинилися поряд з бронзовим вівтарем.

³ Тепер слава Бога Ізраїлю піднялася з-над Херувима, над яким вона перебувала, і перенеслася до порогу храму. Тоді Господь звернувся до чоловіка у полотняному вбранні, що мав писарське приладдя при боці. ⁴ Він сказав йому: «Пройди по всьому Єрусалиму і постав знак на чолах тих, хто сумує та тужить через усю мерзоту, що чиниться в місті».

⁵ А іншим він сказав, і я це чув: «Ідіть за ним по місту і вбивайте без милосердя і співчуття. ⁶ Забивайте на смерть старих чоловіків та молодих хлопців, дівчат, жінок та дітей, але не чіпайте жодного, хто має знак на чолі. Починайте з моєї святині». Тож вони почали зі старійшин, що були перед храмом. ⁷ Тоді він сказав їм: «Оскверніть храм і наповніть тілами вбитих подвір’я. Ідіть!» Тож вони пішли й почали вбивства по всьому місту. ⁸ Поки вони вбивали, я лежав долілиць вигукуючи: «О, Господи Боже! Невже ти збираєшся винищити всю решту Ізраїлю в цьому виливі своєї люті на Єрусалим?»

⁹ Він відповів мені: «Цей гріх дому Ізраїля та Юди неймовірно великий; земля залита кров’ю, і місто повне кривди. Вони кажуть: „Господь покинув землю. Господь не бачить”. ¹⁰ Тож Я дивитимуся на них без співчуття і милосердя, але поверну на їхні голови те, що вони накоїли». ¹¹ Тоді чоловік у полотняному вбранні з писарським приладдям при боці прозвітував такими словами: «Я зробив так, як Ти наказав».

Слава йде від храму

10 Я подивися й побачив щось подібне до престолу з сапфіру над простором, що був над головами Херувимів. ² Господь сказав чоловікові в полотняному вбранні^[c]: «Іди поміж коліс під Херувимами. Набери повні жмені розжареного вугілля з-під Херувимів і розкидай його по місту». Тож він пройшов повз мене. ³ Херувими саме стояли праворуч^[d] від храму, коли чоловік увійшов і хмара оповила внутрішнє подвір’я. ⁴ Тоді Слава Господа піднялася з-понад Херувимів і перенеслася до порогу храму. Хмара наповнила храм, і подвір’я було сповнене сяйвом слави Господа.

⁵ Звук Херувимових крил долітав аж до зовнішнього подвір’я, як голос Всемогутнього Бога, коли Він говорить. ⁶ Коли Господь звелів чоловікові в полотняному вбранні: «Візьми вогонь з-поміж коліс, з-поміж Херувимів»,—чоловік увійшов і зупинився поряд з колесами. ⁷ Тоді один з Херувимів простягнув руку до вогню, що був між ними. Він узяв трохи вогню й поклав у руки чоловіка в полотняному вбранні, а той узяв вогонь і вийшов.

⁸ Під крилами в Херувимів можна було побачити щось таке, що нагадувало руки людини. ⁹ Я подивився й побачив поряд з Херувимами чотири колеса, по одному біля кожного з Херувимів; колеса виблискували, мов хризоліт. ¹⁰ На вигляд усі чотири були подібні: кожне, мов колесо, що перетинає інше. ¹¹ Коли вони рухалися, то йшли в будь-якому з чотирьох напрямків, куди Херувими поверталися; колеса не оберталися, коли Херувими йшли. Вони йшли в будь-якому напрямку, куди була повернена голова і, йдучи, не оберталися. ¹² Всі тіла кожного з них: їхні спини, руки, крила—були вкриті очима, як і їхні четверо коліс. ¹³ Я чув на власні вуха, що колеса називалися «вихором»^[e]. ¹⁴ Кожен із Херувимів мав чотири обличчя: одне обличчя—бика^[f], друге—людини, третє—лева, і четверте—орла. ¹⁵ І Херувими піднялися вгору. Це були ті живі істоти, яких я бачив біля каналу Кевар^[g]. ¹⁶ Коли Херувими рухалися, колеса при них рухалися, і коли Херувими розгорнули крила, щоб злетіти з землі, колеса лишалися при них. ¹⁷ Коли Херувими стояли спокійно, вони теж стояли спокійно, і коли Херувими здіймалися вгору, вони здіймалися разом з ними, бо вітер^[h] був у колесах.

¹⁸ Тоді слава Господа відійшла від порогу храму і стала над Херувимами. ¹⁹ Херувими розгорнули крила і знялися з землі на моїх очах. І коли вони летіли, колеса лишалися при них. Вони зупинилися біля входу до східної брами дому Божого і слава Бога Ізраїлю була над ними. ²⁰ Це були живі істоти, яких я бачив під Богом Ізраїлю біля каналу Кевар, і я зрозумів, що то були Херувими. ²¹ Кожен мав чотири обличчя і чотири крила, а під їхніми крилами було щось схоже на руки людини. ²² Їхні обличчя мали той самий вигляд, що й ті, які я бачив біля каналу Кевар. Кожен ішов прямо вперед.

Кара вождям Ізраїлю

11 Потім Дух^[i] підняв мене вгору і приніс до східної брами храму Господнього. Там, біля входу було двадцять п’ять чоловік, та між ними я побачив деяких вождів народу: Яазанію, сина Аззура, та Пелатію, сина Бенаї. ² Господь сказав мені: «Сину людський, це ті люди, що замислюють лихе і дають нечестиві поради в цьому місті. ³ Вони кажуть: „Чи не настане невдовзі час знову ставити будинки? Ми в цьому місті, мов м’ясо в казані”. ⁴ Ось чому пророкуй проти них, пророкуй, сину людський».

⁵ Тоді Дух Господа зійшов на мене і велів мені сказати, що Господь говорить: «Хоч би що ви казали, о доме Ізраїлю, але я знаю що у вас на думці. ⁶ Ви вбили багато людей у цьому місті й наповнили його вулиці мертвими. ⁷ Через те ось що говорить Господь Бог: „Тіла, що ви повикидали, то є м’ясо, а це місто—казан, але він (Навуходоносор) прийде, та забере вас з нього. ⁸ Ви боїтеся меча, та саме меч Я спрямую на вас”».

Так проголошує Господь Бог: ⁹ «Я випроводжу Вас із міста й віддам до рук чужинців. Я покараю вас. ¹⁰ Ви поляжете від меча, і творитиму Я суд над вами на кордонах Ізраїлю. Тоді ви збагнете, що Я—Господь. ¹¹ Так, це місто стане казаном для вас, ані ви м’ясом у ньому. Я творитиму суд над вами на кордонах Ізраїлю. ¹² І знатимете ви, що я Господь, бо ви не дотримувалися моїх заповідей не виконували моїх законів, а підкорилися звичкам довколишніх народів». ¹³ Зараз, коли я пророкую, Пелатія, син Бенаї помер. Тож я впав долілиць і скрикнув голосно: «О, Господи Боже! Невже ти знищиш остаточно залишки Ізраїлю?»

¹⁴ І знову слово Господа дійшло до мене: ¹⁵ «Сину людський, пам’ятай твоїх братів, народ ізраїльський. Їх виженуто^[j] було з рідної країни, та Я їх до землі своєї поверну. Але зараз люди Єрусалима кажуть: „Тримайтеся далеко від Господа! Цю землю віддано нам у наше володіння!”»

Обіцянка повернення Ізраїлю

¹⁶ Через те скажи, що говорить Господь Бог: «Хоч Я й заслав їх далеко між поганами й розкидав по різних країнах, а все ж таки Я ще недовго буду для них святинею в країнах, куди вони пішли. ¹⁷ Через те скажи, що Господь Бог так говорить: „Я зберу вас з-поміж народів і приведу назад із країн, де вас порозкидано, і Я віддам вам землю Ізраїльську знову. ¹⁸ Вони повернуться туди і заберуть геть усі бридкі зображення, мерзенних бовванів.

¹⁹ Я дам їм єдине серце і вкладу в них новий дух^[k]; Я заберу з їхніх тіл кам’яні серця і дам їм серце з плоті. ²⁰ Тоді вони дотримуватимуться Моїх заповідей і старанно виконуватимуть Мої закони. Вони будуть Моїм народом, а Я буду їхнім Богом. ²¹ А щодо тих, чиї серця прикипіли до тих бридких зображень та мерзенних бовванів, то я оберну на їхні голови те, що вони наробили”». Так проголошує Господь Бог.

²² Тоді Херувими з колесами розкинули свої крила і слава Бога Ізраїлю перебувала над ними. ²³ Слава Господня знялася з-посеред міста і зупинилася над горою на схід^[l] від нього. ²⁴ Дух підняв мене вгору й відніс у з’яві до вигнанців у Вавилон, а після цього залишив мене. Потім з’ява, яку я, бачив зникла. ²⁵ І я розповів вигнанцям усе, що Господь показав мені.

Віщування про вигнання

12 Слово Господа дійшло до мене: ² «Сину людський, ти живеш серед бунтівного народу. Вони мають очі, щоб бачити, але не бачать, і вуха, щоб чути, але не чують, бо вони—непокірний народ. ³ Через те, сину людський, поскладай свої пожитки для вигнання і серед ясного дня, на їхніх очах, вибирайся та йди з того місця, де ти був, в інше. Можливо, вони зрозуміють, хоча вони й бунтівний дім. ⁴ Ясним днем, на їхніх очах, винеси свої пожитки, складені для вигнання. Тоді ввечері, на їхніх очах, вийди, як ті, що йдуть у вигнання. ⁵ На їхніх очах, пробий стіну й витягни свої речі крізь пролам. ⁶ Поклади їх на плечі на їхніх очах і винеси в темряву. Закрий своє обличчя так, щоб ти не міг бачити землю, бо я зробив тебе знаком для дому Ізраїлю».

⁷ Тож я зробив так, як мені наказано. Ясним днем я виніс свої речі, спаковані для вигнання. Тоді ввечері я прорив стіну руками, витяг мої пожитки в темряві і, несучи їх на плечах, пішов геть на їхніх очах.

⁸ Вранці слово Господа дійшло до мене: ⁹ «Сину чоловічий чи не питав тебе цей бунтівний дім Ізраїлю про те, що робиш ти? ¹⁰ Скажи їм, що Господь Бог так говорить: „Це віщування щодо князя Єрусалима і всього дому Ізраїлю, хоч би хто там є”. ¹¹ Скажи їм: „Я—знак для вас. Як я зробив, так буде зроблено і з ними. Вони підуть у вигнання як полонені. ¹² Князь серед них покладе свої речі собі на плече в темряві й піде, і для того, щоб він пройшов, у стіні буде вирито пролам. Він закриє своє обличчя, щоб люди не впізнали його, та через те не бачитиме землю. ¹³ Я розставлю на нього тенета і його буде зловлено в Мою пастку. Я відведу його до Вавилона, землі халдеїв, але він не побачить її^[m]. ¹⁴ Я розпорошу на всі вітри всіх тих, хто навколо нього: його помічників та його військо—і Я переслідуватиму їх з оголеним мечем. ¹⁵ Вони збагнуть, що Я Господь, коли я розсію їх серед поган і порозкидаю по країнах. ¹⁶ Але я збережу кількох із них від меча, голодомору та чуми, щоб серед народів, куди вони підуть, вони могли визнати всі свої мерзотні звичаї. Тоді вони знатимуть, що Я—Господь”».

¹⁷ Слово Господа дійшло до мене: ¹⁸ «Сину людський, тремти, коли ти будеш їсти їжу і здригайся від жаху коли п’єш воду. ¹⁹ Скажи людям краю: „Ось що Господь Бог говорить про тих, хто мешкає в Єрусалимі та в землі Ізраїльській: „Вони споживатимуть свою їжу у тривозі й питимуть свою воду в розпачі, бо все в країні їхній буде знищено через насильство тих, хто живе там. ²⁰ Нині людні міста лежатимуть спустошені, і земля буде занедбана. Тоді всі узнаєте що Я—Господь”».

²¹ Слово Господа дійшло до мене: ²² «Сину людський, що то за прислів’я що ви мали в землі Ізраїльській:

²³ Скажи їм, що Господь Бог так говорить: «Я збираюся покласти край цьому прислів’ю, вони більше не повторюватимуть його в Ізраїлі. Скажи їм:

²⁴ «Бо не буде більше ніяких хибних з’яв чи облудливих віщувань серед народу ізраїльського. ²⁵ Я, Господь, говоритиму те, що волію, і воно виповнюватиметься без зволікань. Бо за твоїх днів, о, доме бунтівний, Я виповню все, хоч би що Я сказав»,—проголошує Господь Бог.

²⁶ Слово Господа дійшло до мене: ²⁷ «Сину людський, дім Ізраїлю говорить, що з’ява, яку він бачить, збудеться через багато років, і він пророкує про далеке майбутнє. ²⁸ Тож скажи їм, що Господь Бог так говорить: „Жодне з Моїх слів не буде більше відкладене, хоч би що Я сказав, виповниться”». Так проголошує Господь Бог.