Beginning

Дві розпутні сестри

23 Слово Господа дійшло до мене: ² «Сину людський, послухай притчу про Самарію та Єрусалим: були дві жінки, дочки однієї матері. ³ Стали вони повіями в Єгипті, і займалися розпустою з самого юного віку. Там вони вперше дали торкнутися їхніх сосків, там уперше стиснули їхні дівочі груди. ⁴ Старшу сестру звали Огола^[a], а меншу—Оголива^[b]. Були вони Моїми жінками й народили багато синів та дочок. Огола—це Самарія, а Оголива—Єрусалим. ⁵ Огола займалася розпустою, коли вона була ще Моя. Вона була хтива до своїх коханців, ассирійців-воїнів, ⁶ вбраних у блакитне, а ще й до правителів й начальників—все вродливих молодиків і вершників на конях. ⁷ І віддавала вона себе як розпусниця найдобірнішим із ассирійців і поганила себе всіма бовванами кожного з них, до кого була хтива.

⁸ Окрім того, вона не кинула розпусти, що почала ще в Єгипті, коли за часів її молодості чоловіки спали з нею, голубили її дівочі перса й виливали свою хтивість на неї. ⁹ Через те Я передав її коханцям-ассирійцям, до яких вона була хтива. ¹⁰ Вони роздягли її до голизни^[c], забрали її синів і дочок і вбили її мечем. І стала вона притчею во язицех серед жінок, і було на неї накладено кару.

¹¹ Сестра її Оголива бачила це, однак у своїй хтивості й розпусті була вона ще розбещеніша, ніж сестра. ¹² Вона теж була хтива до ассирійців: правителів і начальників, воїнів у повному вбранні, вершників на конях, усіх вродливих молодиків. ¹³ Я бачив, що вона також ганьбила себе; обидві йшли однією дорогою, робивши ті ж самі помилки.

¹⁴ Але Оголива зайшла у своїй розпусті ще далі. У Вавилоні побачила вона чоловіків, змальованих на стіні, постаті халдеїв-воїнів у червоному вбранні. ¹⁵ Вони мали пояси навколо стану зі спадаючими тюрбанами на головах, усі вони виглядали, як вавилонські військові старшини, що родом із Халдеї. ¹⁶ Як тільки вона побачила їх, то запалала бажанням до них і послала до них посланців у Халдею. ¹⁷ Тоді вавилоняни прийшли до неї, до ліжка любові й у хтивості своїй осквернили її. Після того, як вони її опоганили, вона відвернулась від них із огидою.

¹⁸ Коли Оголива так відкрито займалася розпустою й виставляла голизну свою, Я відвернувся від неї з огидою, так само, як відвернувся й від сестри її. ¹⁹ Однак вона ставала все менш розбірливою, згадуючи дні своєї молодості, коли була розпусницею в Єгипті. ²⁰ Там вона злягалася зі своїми коханцями, статеві органи яких були як в ослів, а пожадливість, мов у жеребців. ²¹ Тож ти тужила за розпустою своєї молодості, коли в Єгипті коханці лоно твоє голубили й молоді твої груди пестили».

²² Через те, Оголиво,^[d] ось що Господь Бог говорить: «Я підніму проти тебе твоїх коханців, тих, що відвернулися від тебе з огидою, і поведу їх на тебе з усіх боків. ²³ Я підніму вавилонян та всіх халдеїв, людей з Пекоду, Шоа, Коа, та всіх ассирійців з ними, вродливих молодиків, усе правителів та начальників, військових старшин і високих чином, усе верхи на конях. ²⁴ Вони прийдуть проти тебе зі зброєю, колісницями й возами і силою силенною людей. Вони обступлять тебе з усіх боків із великими й малими щитами і в шоломах. Я віддам їм тебе на кару, і вони каратимуть тебе за своїм мірилом.

²⁵ Я спрямую мій ревний гнів проти тебе, і вони люто розправляться з тобою: вони відріжуть твої ніс і вуха, а ті, хто виживе в тебе, поляжуть від меча. Вони заберуть синів твоїх і дочок, а тих, що залишаться в тебе, вогонь пожере. ²⁶ Вони поздирають з тебе одяг і заберуть твої чудові прикраси. ²⁷ Так я покладу край твоїй розпусті єгипетській. Ти більше не підведеш очі на все це і ніколи більше не згадаєш Єгипет».

²⁸ Бо ось що Господь Бог говорить: «От Я віддам тебе в руки тих, кого ти ненавидиш, від кого ти відвернулася з огидою. ²⁹ Вони з тобою люто розправляться, вони заберуть усе, що тобою створено. Залишать вони тебе голу й неприкриту, і ганьбу розпусти твоєї буде викрито. Всі побачать, що мрії твої були гріховні. ³⁰ І дістанеться тобі за те, що ти злягалася з народами й поганила себе їхніми бовванами. ³¹ Ти пішла дорогою сестри своєї Оголи^[e], тож я дам тобі її чашу покарання».

³² Ось що Господь Бог говорить:

³⁵ Бо ось що Господь Бог говорить: «За те, що ти, Єрусалиме, забула й відштовхнула Мене, віддавшись розпусті та блуду, покарання понесеш».

Суд над Оголою та Оголивою

³⁶ Господь сказав мені: «Сину людський, чи судитимеш ти Оголу й Оголиву? Тоді постав їх віч-на-віч із їхніми мерзенними звичками. ³⁷ Бо вони перелюб чинили, і кров на руках їхніх. Вони перелюб чинили з їхніми бовванами, вони навіть дітей своїх, яких мені народили, приносили в жертву на поживу їм. ³⁸ Вони ще й таке робили: поганили мої святині й оскверняли мої суботи. ³⁹ Того самого дня, коли вони принесли в жертву бовванам своїх дітей, вони ввійшли в Мою святиню й осквернили її. Ось що зробили вони у храмі Моїм^[f].

⁴⁰ Навіть посилали по чоловіків, які приходили здалеку, і коли з’являлися, ти купалась для них, підмальовувала очі й прикрашалась дорогоцінностями. ⁴¹ Ти сиділа на пишному ложі, а перед чоловіками був розставлений стіл, на якому було запашне куріння і олива^[g], що належали Мені. ⁴² Галас безжурної юрби оточував Єрусалим; п’яниць приводили з пустелі разом із чоловіками з натовпу і вдягали вони браслети на руки цієї жінки й сестри її, і розкішні корони на голови їхні. ⁴³ Тоді Я спитав одну з жінок, виснажену від перелюбів: „Невже ж коханці й надалі будуть приходити до неї, вимагаючи розпусти, а вона залюбки віддаватиметься їм?”

⁴⁴ Так само, як чоловіки входять до повій, так і вони ходили до тих розпусних жінок Оголи та Оголиви. ⁴⁵ Але праведні мужі судитимуть їх і присудять до покарання за перелюб і кров, бо вони розпусниці і кров у них на руках».

⁴⁶ Ось що Господь Бог говорить: «Приведіть натовп на них, віддайте їх жаху і грабунку. ⁴⁷ Натовп поб’є їх камінням і порубає мечами; вони повбивають їхніх синів і дочок і спалять їхні будинки. ⁴⁸ Так Я покладу край розпусті в цій землі, щоб усі жінки мали науку і не йшли таким шляхом. ⁴⁹ Ти багато страждатимеш через свою розпусту і нестимеш кару за гріхи ідолопоклонства. Тоді ти знатимеш, що Я—Господь Бог».

Казан і м’ясо

24 Дев’ятого року, десятого місяця, на десятий день^[h] виходу, слово Господа дійшло до мене: ² «Сину людський, запиши це число, цю саму дату, бо саме в цей день цар Вавилону оточив Єрусалим. ³ Розкажи цьому бунтівному дому притчу, яку Господь Бог говорить:

¹⁴ Я, Господь Бог, так сказав: «Час діяти настав для Мене, Я не відступлюсь, не змилуюсь, не подарую. Тебе судитимуть за твоєю поведінкою та вчинками твоїми». Так проголошує Господь Бог.

Дружина Езекиїла помирає

¹⁵ Слово Господа дійшло до мене: ¹⁶ «Сину людський, ти дуже кохаєш свою дружину, та Я єдиним ударом заберу її, втіху очей твоїх. Однак не тужи, не плач, не проливай сліз. ¹⁷ Тихо стогни, не сумуй за мертвою. Не розвивай свій тюрбан, не знімай сандалії на, не ховай вуса й не їж жалобних страв».

¹⁸ Тож я поговорив з людьми вранці, а ввечері дружина моя померла. Наступного ранку я зробив, як мені було наказано. ¹⁹ Тоді люди спитали мене: «Чи не скажеш ти нам, яке відношення до нас має все це?»

²⁰ Тож я сказав їм, що слово Господа дійшло до мене: ²¹ «Скажи дому Ізраїлю, що Господь Бог говорить: „Я спаплюжу святиню Свою, твердиню, якою ви пишалися, втіху очей ваших, предмет любові вашої. І сини та дочки ваші, яких ви залишили за собою, поляжуть від меча”. ²² І ви робитимете так, як я зробив. Ви не закриватимете вуса свої, не їстимете жалобних страв, не сумуватиме. ²³ Ви не скидатимете тюрбани свої з голів, ані сандалії з ніг, не журитиметеся й не плакатимете, а будете сохнути за свої гріхи і стогнатимете самі з собою. ²⁴ Езекиїл буде вам знаком: робіть так, як він зробив. Коли це станеться, ви знатимете, що Я Господь Бог.

²⁵ А ти, сину людський, того дня, коли я заберу їхню твердиню, їхню радість і славу, втіху очей їхніх, бажання серця їхнього (Єрусалим), а також їхніх синів і дочок, ²⁶ того дня втікач прийде розповісти тобі цю новину. ²⁷ І тієї миті уста твої відкриються, ти говоритимеш із ним і більше не мовчатимеш. Тож ти будеш знаком для них, і вони знатимуть, що Я—Господь».