Beginning
Цар і свята
46 Ось що Господь Бог говорить: «Брама внутрішнього двору, звернена на схід, мусить бути зачинена протягом шести робочих днів, але в суботу і в день нового місяця мусить бути відчинена. 2 Правитель увійде з двору через ґанок брами й стане в воротах. Священики принесуть його жертви всеспалення й мирні жертви. Він помолиться на порозі брами, а потім вийде, але браму не буде зачинено аж до вечора. 3 А в суботу й Новолуння люди країни також молитимуться в присутності Господа при виході до цієї брами.
4 Жертвами всеспалення, що цар принесе Господу в суботу, будуть шість ягнят і баран—усі без вад. 5 З бараном він мусить дати ефу зерна, а з ягнятами він може дати стільки, скільки йому заманеться. Але з кожною ефою він мусить дати один гін оливи.
6 На Новолуння він мусить принести молодого бичка, шість ягнят і барана без вад. 7 З биком він мусить дати ефу зерна і з бараном ефу зерна, а з ягнятами стільки, скільки схоче дати, але неодмінно з гіном оливи на кожну ефу.
8 Коли князь заходить, він мусить пройти крізь ґанок східної брами, і виходити він має тим самим шляхом.
9 Коли прості люди прийдуть поклонитися Господу на призначені свята, то хто входить через північну браму, виходити мусить через південну, а хто входить через південну браму, виходить мусить через північну. Ніхто не повинен повертатися через ту браму, через яку заходив, кожен мусить виходити через протилежну[a]. 10 Цар повинен бути серед людей: як вони заходять, то й він заходить, як вони виходять, то й він виходить.
11 В урочисті дні й свята, з биком завжди треба давати ефу зерна як хлібну жертву, і з бараном ефу, а з ягнятами стільки, скільки людина схоче, але з гіном оливи на кожну ефу. 12 Коли князь приносить добровільну пожертву Господу, чи жертву всеспалення, чи мирні жертви—східна брама мусить бути відчинена для нього. Він приносить свої жертви всеспалення чи мирні жертви так само, як робить він це в суботу. Після того, як він піде, браму слід зачиняти.
Денні пожертви
13 Щодня ви мусите принести ягня-однолітка без вад як жертву всеспалення Господу. Це слід робити щоранку. 14 Ви мусите також разом із ним щоранку приносити офіру з шостої частини ефи та з третьої частини гіна оливи, щоб замісити тісто. Ця щоденна пожертва Господу назавжди. 15 Тож ягня, хліб і олива будуть принесені щоранку як повсякчасна жертва всеспалення».
Закони наслідування для царя
16 Ось що Господь Бог говорить: «Якщо правитель передає в дар одному з синів своїх зі спадщини своєї, то ця земля належатиме й його синам, вона стане й їхньою спадщиною. 17 Якщо ж цар дарує землю зі спадщини своєї одному з рабів своїх, той може тримати її до ювілею[b], а по тому подарунок повернеться до володаря. Спадщина його належить тільки синам його, вона їхня. 18 Володар не повинен брати нічого зі спадщини людей, ані змушувати їх залишити свою землю. Він мусить виділяти синам своїм спадщину зі своєї особистої власності, щоб ніхто з народу Мого не позбувся власності».
Особливі кухні
19 Тоді чоловік вивів мене через вхід, що збоку від брами, до священних приміщень, звернених на північ, що належали священикам, і показав мені приміщення на західному краї. 20 І сказав він мені: «Це те місце, де священики готуватимуть жертву за провину й жертву за гріх. І пектимуть хлібну жертву, щоб не виносити ці святі речі в зовнішній двір, де всі люди».
21 Тоді він привів мене у зовнішній двір і повів по всіх його чотирьох кутах. І побачив я в кожному куті інше подвір’я. 22 У чотирьох кутах зовнішнього двору було чотири закритих[c] подвір’я сорок ліктів[d] завдовжки, і тридцять ліктів[e] завширшки. Всі вони були однакові за розмірами. 23 У середині кожного з чотирьох подвір’їв був кам’яний виступ; під виступом, довкола, було влаштовано місця для вогню. 24 І сказав він мені: «Це кухні, де ті, що служать у храмі, варитимуть пожертви, принесені народом».
Ріка, що тече від храму
47 Чоловік привів мене назад до входу в храм і побачив я воду, що витікала з-під порогу храму на схід (бо храм звернений був на схід). Вода текла з-під південної сторони храму, південніше жертовника. 2 Тоді він вивів мене крізь північні ворота й повів до зовнішніх воріт, звернених на схід, а вода втікала з південної сторони.
3 Чоловік пішов на схід із вимірювальною мотузкою в руці. Він відміряв тисячу ліктів[f], а тоді перевів мене через воду, якої було по кісточки. 4 Відміряв він іще одну тисячу ліктів і перевів мене через воду, якої було по коліна. Відміряв він іще одну тисячу ліктів і перевів мене через воду, яка була до пояса. 5 Відміряв він іще одну тисячу, але тепер то вже була ріка, яку я не міг перейти, бо вода піднялась і була вже досить глибока, щоб плисти. То була ріка, яку ніхто не міг перейти. 6 І спитав він мене: «Сину людський, чи бачиш ти це?» Тоді привів він мене знову до берега ріки.
7 Прийшовши туди, побачив я дуже багато дерев на кожному березі ріки. 8 І сказав він мені: «Вода ця тече на схід, до Арави. Потім тече далі і впадає в Мертве Море, аж у Мертвому морі стає чистою. 9 Безліч живих істот оселиться скрізь, хоч би де протікав цей потік. Буде там і багато риби, бо ріка ця зробить солону воду прісною, тож де ріка тече, все житиме. 10 Рибалки стоятимуть вздовж берега. Від Ен-Ґеді до Ен-Еґлаїма вони ставитимуть сіті. Риби буде дуже багато, як у Середземному морі. 11 Але болота й драглисті береги не стануть чистими, їх лишать на сіль. 12 Різноманітні плодові дерева ростимуть по обох берегах ріки. Листя їхнє не в’янутиме, не падатимуть плоди їхні. Щомісяця вони родитимуть, оскільки вода з храму тече до них. Плоди їхні підуть на поживу їжу, а листя—на ліки».
Розподіл землі між родами
13 Ось що Господь Бог говорить: «Це—межі, по яких ви мусите поділити земельну спадщину між дванадцятьма колінами Ізраїлю, враховуючи дві частини для Йосипа. 14 Ви мусите поділити їх рівно між ними, бо Я поклявся з піднятою рукою дати її вашим батькам. Земля ця стала вашою спадщиною. 15 Ось кордони вашої землі: на півночі вона проляже від Середземного моря Гетлонським шляхом, де дорога повертає на Гамат і далі на Цедад. 16 Потім на Берот і Сибраїм (що лежить на кордоні між Дамаском та Гаматом), аж до Гацер-Гаттікона, що на кордоні Гаврану. 17 Кордон проляже від моря до Гацар-Енана, вздовж північної границі Дамаска, по кордону Гамата на півночі. Це буде північний кордон.
18 На сході кордон ітиме між Гавраном та Дамаском, уздовж Йордану між Ґілеадом та землею Ізраїльською, до Східного моря й аж до Тамара. Це буде східний кордон.
19 На півдні він ітиме від Тамара аж до оазису Меріва-Кадеш, тоді вздовж потоку Єгипетського до Середземного моря. Це буде південний кордон.
20 На Заході Середземне море буде кордоном аж до місцевості навпроти Лебо-Гамата. Це буде західний кордон.
21 Ви мусите поділити цю землю між собою за колінами Ізраїлю. 22 Ви мусите розподілити спадщину для себе й для чужинців, що оселилися серед вас і мають дітей. Ви мусите вважати їх за уродженців Ізраїлю, і разом із вами їх треба наділити спадщиною серед колін Ізраїлю. 23 Хоч би в якому коліні перебував чужинець, там і дайте йому спадщину його». Так проголошує Господь Бог.
Розподіл землі
48 «Оці землі належали колінам ізраїльським: на північному кордоні Дан матиме одну частину; вона йтиме по Гетлонській дорозі до Гаматського входу. Гацар-Енана та північний кордон Дамаска поруч із Гаматом буде частиною кордону від східного краю до західного. 2 Ашер матиме одну частину; вона межуватиму з землею Дана зі сходу на захід. 3 Нафталі матиме одну частину; вони межуватиме з землею Ашеровою із сходу на захід. 4 Манассія матиме одну частину; вона межуватиме з землею Нафталі зі сходу на захід. 5 Ефраїм матиме одну частину; вона межуватиме з землею Манассієвою зі сходу на захід. 6 Рувим матиме одну частину; вона межуватиме з землею Ефраїма зі сходу на захід. 7 Юда матиме одне частину; вона межуватиме з землею Рувимовою зі сходу на захід. 8 Поруч з землею Юдиною зі сходу на захід буде земля, що ви мусите подарувати, як особливий дар. Матиме вона ширину в двадцять п’ять тисяч ліктів[g], а довжина її зі сходу на захід буде такою ж, як і в усіх колін. В середині її буде храм.
9 Цю землю ви посвятите Господу. Буде вона двадцять п’ять тисяч ліктів завдовжки і двадцять тисяч ліктів[h] завширшки. 10 Цю землю буде поділено між священиками (левитами). Буде вона двадцять п’ять тисяч ліктів завдовжки по північній стороні, десять тисяч ліктів завширшки по західній стороні, десять тисяч ліктів завширшки по східній стороні й двадцять п’ять тисяч ліктів завдовжки по південній стороні. В центрі її буде храм Господній. 11 Ця земля для священиків, освячених синів Задока, що були вірні в служінні Мені й не відступили, як левити, коли ізраїльтяни відвернулися від Мене. 12 Це буде особливий дар їм—найсвятіша частина, що межує з землею левитів.
13 Разом із землею священиків, левити матимуть наділ у двадцять п’ять тисяч ліктів завширшки. Довжина загалом буде двадцять п’ять тисяч ліктів, а ширина—десять тисяч ліктів. 14 Вони не мають права ні продавати, ані обмінювати її. Це найкраща з земель, і не повинна вона переходити до інших рук, бо свята вона для Господа.
Частка міської власності
15 Земля, що залишилася після того, як левити й священики отримали свою частку: п’ять тисяч ліктів[i] завширшки і двадцять п’ять тисяч ліктів[j] завдовжки—яка відводилася для загального користування міста: для будинків і пасовиська. Місто буде в центрі її. 16 Воно матиме такі розміри: північна сторона чотири з половиною тисячі ліктів[k], південна сторона також чотири з половиною тисячі ліктів, східна сторона чотири з половиною тисячі ліктів, і західна сторона чотири з половиною тисячі ліктів. 17 Пасовисько для міста буде на двісті п’ятдесят ліктів[l] на північ, двісті п’ятдесят ліктів на південь, двісті п’ятдесят ліктів на схід і двісті п’ятдесят ліктів на захід. 18 Решта цієї землі, що межує зі священною частиною по всій довжині її, становитиме десять тисяч ліктів на східній стороні й десять тисяч ліктів на західній. Те, що родитиме вона, харчуватиме робітників у місті. 19 Робітники з міста, що оброблятимуть її, приходитимуть із усіх колін Ізраїлю.
20 Вся ця особлива частина буде квадратом зі стороною в двадцять п’ять тисяч ліктів. Його слід залишити для священиків, для левитів і для міста—рівними частинами.
21 Що лишилося між священною землею та власністю міста, належатиме володарю. Ця земля простягатиметься від східної межі священної землі на схід двадцять п’ять тисяч ліктів до східного кордону і з західної сторони також на двадцять п’ять тисяч ліктів до західного кордону. Обидва ці клапті землі, що тягнуться вздовж землі, яка належить колінам ізраїльським, належатимуть царю, а священна частина з храмом буде посередині їх.
22 Тож власність левитів і власність міста лежатиме в центрі землі, що належить царю. Царева земля лежатиме між кордоном Юдеї та Веніаминової спадщини.
23 Щодо решти колін: Веніамин матиме одну частину; вона простягатиметься від східного кордону до західного.
24 Симеон матиме одну частину; вона межуватиме з землею Веніаминової від сходу до заходу.
25 Іссаха́р матиме одну частину; вона межуватиме з землею Симеоновою від сходу до заходу.
26 Завулон матиме одну частину; вона межуватиме з землею Іссаха́ровою від сходу до заходу.
27 Ґад матиме одну частину; вона межуватиме з землею Завулоновою від сходу до заходу. 28 Південний кордон Ґада пролягатиме від Тамара до вод Меріва Кадеш, тоді вздовж Єгипетського потоку і вздовж Середземного моря.
29 Це земля, яку ви мусите поділити як спадщину між колінами ізраїльськими, і такі будуть наділи їхні»,—проголошує Господь Бог.
Ворота міста
30 А ось входи міста, починаючи з північної сторони, що були чотири з половиною тисячі ліктів завдовжки. 31 Брами міста називатимуться за колінами Ізраїлю. Троє брам на північній стороні будуть Рувимова, Юдина та Левієва.
32 На східній стороні, що була чотири з половиною тисячі ліктів завдовжки,—три брами: Йосипова, Веніаминова й Данова.
33 На південній стороні, що були чотири з половиною тисячі ліктів завдовжки,—три брами: Симеонова, Іссаха́рова й Завулонова.
34 На західній стороні, що була чотири з половиною тисячі ліктів завдовжки,—три брами: Ґадова, Ашерова й брама Нафталі.
35 Всього навколо міста буде вісімнадцять тисяч ліктів[m]. І назва міста віднині й надалі буде: «Господь Тут»[n].
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International