Beginning
З’ява над річкою Тигр
10 У третій рік правління Кира, царя Персії, Даниїлу (що звався Валтасар) було одкровення. Це послання було правдиве й стосувалося великої війни. Тлумачення послання прийшло до нього у з’яві.
2 У той час, я, Даниїл, був у жалобі три тижні. 3 Я не їв ніякої вишуканої їжі, ні м’ясо, ні вино не торкалося моїх уст, я не мастив оливою волосся, доки не минули три тижні. 4 На двадцять четвертий день першого місяця я стояв на березі великої ріки Тигр. 5 Я підвів очі, а там переді мною був якийсь чоловік, одягнений у полотняний одяг, стан його був підперезаний найдобірнішого золота[a] паском. 6 Тіло його було, мов хризоліт, обличчя, мов блискавка, його очі, мов палаючі смолоскипи, руки й ноги, мов відблиск відшліфованої бронзи, а голос, мов гук юрби.
7 Я, Даниїл, був єдиним, хто бачив цю з’яву, та люди, що булі зі мною, не бачили його, але такий жах охопив їх, що вони втекли й поховалися. 8 Тож я лишився один, вдивляючись у цю велику з’яву; мене залишили сили, обличчя моє сполотніло, я був геть безпорадний. 9 Тоді я почув, як він говорить, і поки я слухав його, я глибоко заснув, опустивши обличчя до землі.
10 Мене торкнулася рука й поставила мене, тремтячого, на руки та коліна. 11 Чоловік у з’яві сказав мені: «Даниїле, ти, якого так високо цінує Господь, послухай уважно, що я збираюся сказати тобі, й підведись, бо мене тепер послали до тебе». І коли він сказав це, я підвівся, тремтячи.
12 Тоді він вів далі: «Не бійся, Даниїле. З першого дня, як ти прихилив свій розум, щоб зрозуміти, щоб підкоритися Богу твоєму, слова твої почуто, і я прийшов завдяки словам твоїм. 13 Але князь[b] перського царства чинив мені опір двадцять один день. Тоді Михаїл, один із головних князів, прийшов мені на допомогу, бо мене було там затримано з царем Персії. 14 Тепер я прийшов пояснити тобі, що станеться з твоїм народом у майбутньому, бо з’ява стосується останніх часів».
15 Поки він казав мені це, я схилив обличчя аж до землі й мовчав. 16 Тоді хтось, що мав вигляд чоловіка, доторкнувся до моїх уст, і я розтулив уста й почав говорити. Я сказав тому, хто стояв переді мною: «Мене сповнює біль через цю з’яву, мій пане, я безпорадний. 17 Володарю, як я, твій слуга, можу розмовляти з тобою? Сили залишили мене, я ледь здатний дихати».
18 Знову той, що мав вигляд чоловіка, торкнувся мене і дав мені силу. 19 «Не бійся, Даниїле, о чоловіче, якого любить Господь,—сказав він.—Мир тобі! Будь дужий тепер, будь сильний». Коли він промовляв до мене, я набрався сили й сказав: «Зараз я спроможний говорити, бо ти, мій пане, дав мені силу».
20 Тож він сказав: «Чи знаєш ти, чому я прийшов до тебе? Невдовзі я повернуся, щоб воювати з князем Персії, і коли я піду, прийде князь Греції. 21 Але спочатку я скажу тобі, що написано у книзі Правди. Ніхто не підтримає мене в борні проти персів, крім Ангела Михаїла, князя над твоїм народом».
Царі Півдня і Півночі
11 І в перший рік правління Дарія-мидіанина я став на підтримку й захист Ангела Михаїла[c] у битві з князем Персії.
2 А тепер я скажу тобі правду: ще три царі з’являться в Персії, а потім четвертий, який буде багатший за всіх інших. Коли він здобуде владу завдяки своєму багатству, він підбурить усіх проти Грецького царства. 3 Тоді з’явиться могутній цар, що матиме велику владу й чинитиме все, що схоче. 4 Після його появи, царство розвалиться і розділиться за чотирма вітрами небесними. Воно не перейде до його нащадків і не збереже ту міць, яку мало, бо його царство буде викорінене й віддане іншим.
5 Цар Півдня стане сильним, але один із його начальників стане навіть дужчим за нього й правитиме своїм власним царством з великим могуттям. 6 За кілька років вони стануть союзниками. У ті дні Дочка царя Півдня стане дружиною царя Півночі, щоб принести мир, але вона, та цар Півдня будуть занадто слабкі. Народ повстане проти неї, її дитини, та того, хто привів її у цю країну.
7 Але один із її роду підніметься, щоб зайняти місце царя Півдня. Він виступить проти сил царя Півночі й посяде його фортецю; він воюватиме їх і візьме гору. 8 Він також захопить їхніх богів, їхніх металевих бовванів і дорогоцінні речі зі срібла та золота й відвезе їх до Єгипту. Кілька років він не чіпатиме царя Півночі. 9 Потім цар Півночі вступить у володіння царя Півдня, але відступить у свою власну землю. 10 Його сини підготуються до війни й зберуть велике військо, що розіллється, мов невтримна повінь, і донесе битву аж до найукріпленнішій фортеці його.
11 Тоді цар Півдня виступить у люті й битиметься з царем Півночі, який підніме велике військо, але воно буде розбите. 12 Коли військо потрапить у полон, цар Півдня сповниться гордістю і повбиває багато тисяч, однак не лишиться переможцем. 13 Бо цар Півночі за кілька років збере інше військо, більше ніж перше. Він виступить величезною і геть озброєною армією.
14 У ті часи багато хто повстане проти царя Півдня. Відчайдушні мужі з-поміж твого власного народу повстануть, щоб здійснилася з’ява, але марно. 15 Тоді цар Півночі прийде й побудує вали і візьме укріплене місто. Загони Півдня будуть безсилі чинити опір; навіть їхні добірні частини не зможуть вистояти.
16 Загарбник (цар Півночі) чинитиме, що заманеться, і ніхто не зможе встояти проти нього. Він утвердиться в Прекрасному Краї й матиме сили сплюндрувати його. 17 Він замислить прийти з міццю всього свого царства й укласти угоду з царем Півдня. І віддасть за нього дочку, щоб подолати те царство, але нічого в нього не вийде, плани його не здійсняться.
18 Тоді він зверне увагу на узбережжя і загарбає чимало прибережних земель, але один воєначальник покладе край його нарузі й оберне ту наругу проти нього. 19 По тому він повернеться до фортеці своєї власної країни, але після повернення, знесилений, він впаде, щоб ніколи більше не з’явитися.
20 Його наступник пошле збирача податків щоб підтримувати царські розкоші. Однак за кілька років він загине, та не в битві.
21 Йому на зміну прийде жалюгідний чоловічок, який не буде з царського роду[d]. Він вторгнеться у царство, коли народ почуватиме себе в безпеці, й захопить його підступом. 22 Тоді величезне військо буде розгромлене перед ним; і воно, і один з вождів союзу будуть розбиті. 23 Багато народів підпишуть мирну Угоду з цим жорстоким царем, але він обдурить їх. Він доб’ється великої влади, але лише декілька наближених підтримуватимуть його.
24 Коли найбагатші краї почуватимуться в безпеці, він нападе на них і вчинить таке, чого ні його батьки, ані батьки його батьків не робили. Він розподілить награбоване майно та багатство між своїми послідовниками. Він замишлятиме зруйнувати фортеці, але тільки на короткий час.
25 З великим військом він збурить свою силу й відвагу проти царя Півдня. Цар Півдня вестиме війну великим і дужим військом, але не зможе встояти через підступи проти нього. 26 Ті, хто їв із царського столу,[e] підуть проти нього; його військо буде розгромлене, і багато народу поляже у битві. 27 Двоє царів, серця яких повернені до зла, сидітимуть за одним столом і брехатимуть одне одному, але марно. Їхня брехня та хтиві плани не здійсняться ніколи, бо Господь вже призначив час, коли їм прийде кінець. 28 Цар Півночі повернеться у свою власну країну з великим багатством, та серце його буде настроєне проти Святого Заповіту[f]. Він піде проти святого Заповіту й потім повернеться до своєї власної країни.
29 У призначений час цар Півночі знову вторгнеться на Південь, але цього разу наслідок відрізнятиметься від того, що було раніше. 30 Кораблі західного узбережжя (Кіпру) вийдуть проти нього, і він, занепавши духом, обернеться і спрямує свою лють проти Святого Заповіту. Він повернеться і ставитиметься прихильно до тих, хто зрадив Святий Заповіт.
31 Його збройні загони піднімуться, щоб осквернити стіни храму і твердині, скасують щоденну жертву. Вони поширять таку гидоту, що спричинить спустошення. 32 Лестощами він розбестить тих, хто порушить Заповіт, але люди, які знають свого Бога, твердо протистоятимуть цьому.
33 Ті мудрі наставники навчать багатьох про те, що трапиться, хоч до пори й коситиме їх меч, палитиме вогонь, їх ув’язнюватимуть і грабуватимуть. 34 Коли їх каратимуть, невелику матимуть вони допомогу, бо чимало нещирих лицемірів пристане до них. 35 Дехто з мудрих помилиться й спіткнеться. І то для того, щоб вони могли очиститися, відновитися й відмитися ще до остатньої години, бо вона таки настане в призначений час.
Цар, що підносив себе
36 Цар Півночі чинитиме що заманеться: він прославлятиме й підноситиме себе вище будь-якого бога й говоритиме нечувані речі проти Бога богів. Йому буде таланити, доки не вивершиться час гніву, бо призначене мусить здійснитися. 37 Він не шануватиме богів своїх батьків, ані улюбленого бога жінок, не поважатиме він ніякого бога, бо ставитиме себе над усіма ними. 38 Замість них він шануватиме бога сили й моці, бога невідомого його батькам; він шануватиме його золотом і сріблом, коштовним камінням і дорогими подарунками. 39 Він нападатиме на могутніші фортеці за допомогою цього чужого бога й високо шануватиме тих, хто визнаватиме його. Він поставить їх правителями над багатьма людьми, та примусить їх плати данину за землю, над якою вони царюють.
40 В остатню годину цар Півдня встане з ним до бою, і цар Півночі кинеться на нього з колісницями, кіннотою і численним флотом. Він завоює багато країн і пронесеться по них, мов та повінь. 41 Він також вторгнеться до Прекрасного Краю. Багато країн поляже, але Едом, Моав та вожді Аммона врятуються від його руки. 42 Він поширить свою владу на багато країн; Єгипту не врятуватися. 43 Він розпоряджатиметься золотими й срібними скарбами й усіма багатствами Єгипту. Він триматиме в покорі лівійців і нубійців. 44 Та новини зі сходу й півночі бентежитимуть його, і він виступить у великій люті, щоб розбити й знищити багатьох. 45 Він розкине царські намети між морями на славній Святій горі[g]. І настане йому кінець, і ніхто йому не допоможе.
Остатня година
12 У той час підніметься Ангел Михаїл, великий князь, що охороняє твій народ. То буде час страждань, яких не було раніше від початку людства. Але в ті часи твій народ: кожен, чиє ім’я можна знайти в Книзі[h],—спасеться. 2 Безліч тих, що сплять у поросі земному, прокинуться, дехто на вічне життя, інші—на ганьбу й вічний сором. 3 Мудрі світитимуться, мов сяйво небесне, а ті, хто навернув багатьох до справедливості, мов зорі віковічні[i]. 4 Але ти, Даниїле, заховай і запечатай слова сувою до остатніх часів. Багато людей будуть ходити й шукати, як здобути це знання.
5 Тоді я, Даниїл, подивився, а там переді мною стоять іще двоє: один на цьому березі потоку, а другий—на протилежному. 6 Один із них сказав чоловікові у полотняному вбранні, що був над водами потоку: «Скільки часу пройде до того, як ці дивовижні події збудуться?»
7 Чоловік у полотняному вбранні, що був над водами потоку, підвів свою праву й ліву руки до Небес, і я почув, як він клянеться Тим, Хто живе вічно, кажучи: «Це станеться через час, часи й половину часу[j]. Після того, як опір святого народу буде геть зламано, всі ці переслідування припиняться».
8 Я чув, але не зрозумів. Тож я запитав: «Мій пане, що ж вийде з усього цього?»
9 Він відказав: «Іди своїм шляхом, Даниїле, бо ці слова заховані й запечатані до остатніх часів. 10 Чимало людей очистяться, стануть бездоганними, але нечестиві залишаться нечестивими. Жоден із нечестивих не зрозуміє, але ті, хто мудрі, зрозуміють. 11 Від того часу, як щоденна жертва буде скасована і встановиться мерзотність, що викличе спустошення, мине тисячі двохсот дев’яноста днів. 12 Благословен той, хто чекатиме й дійде до кінця тисячі трьохсот тридцяти п’яти днів.
13 А щодо тебе, йди своїм шляхом до кінця. Ти спочинеш, а потім, в остатню годину, встанеш з мертвих, щоб отримати призначену тобі спадщину».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International