Beginning
Вступ
1 Це слова Амоса, що був одним із пастухів з Текоа. Він бачив ці з’яви про Ізраїль за часів юдейського царя Уззії та ізраїльського царя Єровоама за два роки до землетрусу.
Кара Араму
2 Амос сказав:
«Всевишній рикає мов лев з Сіону,
з Єрусалима голос подає.
Пастуші пасовиська тужать,
і висохла гора Кармел[a]».
Покарання Арама
3 Ось що говорить Господь:
«За численні злочини Дамаска
Я не стримаю Свого гніву проти нього,
бо його народ зруйнував Ґілеад залізним цепом.
4 Тож Я нашлю вогонь на дім Газаела[b],
і він дощенту спалить твердині Бен-Гадада[c].
5 Я зламаю засув Дамаської брами
і погублю правителя долини Авен[d],
який тримає скіпетр в Бет-Едені[e],
а народ Араму піде в полон до Киру[f]».
Так говорить Господь.
Кара филистимлянам
6 Ось що Господь говорить:
«За численні злочини Ґази[g]
Я не стримаю Свого гніву проти нього,
бо його народ вигнав в неволю цілі громади,
щоб зробити їх рабами Едома.
7 Тож Я нашлю вогонь на стіни Ґази,
і він дощенту спалити її твердині.
8 Я погублю того, хто сидить в Ашдоді,
хто тримає скіпетр в Ашкелоні[h].
І Я простягну руку Свою проти Екрона[i],
і ті филистимляни, що живими лишилися, помруть».
Так говорить Господь Бог.
Кара Фенікії
9 Ось що Господь говорить:
«За численні злочини Тира,
Я не стримаю Свого гніву проти нього,
бо він продав у рабство цілі загони полонених Едома,
він не пам’ятає угоди між братами[j].
10 Тож Я нашлю вогонь на стіни Тира,
і він дощенту спалить його твердині».
Кара Едому
11 Ось що Господь говорить:
«За численні злочини Едома[k]
Я не стримаю Свого гніву проти нього,
бо він переслідував свого брата (Ізраїля) мечем
і не виявив милосердя.
Гнів володів ним одвіку,
тож він розривав Ізраїль на шматки як дикий звір.
12 Тож Я нашлю вогонь на Теман[l],
і він дощенту спалить твердині Боцри[m]».
Кара Аммону
13 Ось що Господь говорить:
«За численні злочини Аммона
Я не стримаю Свого гніву проти нього,
бо він вбивав вагітних жінок у Ґілеаді,
щоб розширити землі країни своєї.
14 Тож Я запалю вогонь на стіни Равви,
і він дощенту спалить її твердині серед галасу в день битви,
з могутнім смерчем у штормову днину.
15 Тоді цар їхній піде у заслання
разом зі своїми князями».
Так говорить Господь.
Кара Моаву
2 Ось, що Господь говорить:
«За численні злочини Моава[n]
Я не стримаю Свого гніву проти нього,
бо він перепалив кістки царя едомського
на вапно негашене[o].
2 Тож Я нашлю вогонь на Моав,
і він дощенту спалить твердині Керіота[p],
і помре Моав у галасі битви,
серед криків та грому сурм.
3 Я погублю правителів[q] його
і понищу всіх князів його разом з ним».
Так говорить Господь.
Кара Юдеї
4 Ось що Господь говорить:
«За численні злочини Юдеї
Я не стримаю Свого гніву проти неї,
бо її народ відмовився підкорятися закону Господа,
і не дотримувався Його настанов.
Лжебоги, за якими ходили її батьки,
збили їх з путі Божої (праведної).
5 Тож Я нашлю вогонь на Юдею,
і він дощенту спалить твердині Єрусалима».
Кара Ізраїлю
6 Ось що Господь говорить:
«За численні злочини Ізраїлю
Я не стримаю Свого гніву проти народу Ізраїлю,
бо ізраїльтяни продавали людей праведних за срібло,
а нужденних—по ціні пари сандалій.
7 Вони втоптали голови бідних у порох земний,
та слабким відмовляли у справедливості.
Траплялося навіть таке,
що син і батько до однієї дівки ходили.
Вони знеславили Моє ім’я святе.
8 Ізраїльтяни сидять на одязі,
який забрали в бідних як заставу за борги[r].
При кожному вівтарі та при храмі їхнього бога,
п’ють вино, куплене за гроші людей,
з яких стягли штрафи.
9 Але Я Сам винищив перед ними аморійців[s],
які всі були високі, мов кедри, та дужі, мов дуби.
Я вщент їх вигубив: їх коріння і плоди[t].
10 Я Сам вивів вас із землі Єгипетської,
Я водив вас пустелею сорок років,
щоб ви посіли землю аморійців.
11 З-поміж ваших дітей підніс Я пророків,
з-поміж ваших юнаків виділив назореїв.
Чи не так це, о люде Ізраїлю?»
Так каже Господь:
12 «Та назореїв ви змушуєте пити вино,
пророкам ви наказуєте: „Не пророкуйте!”
13 Тож розчавлю Я вас,
як розчавлює віз надмірний вантаж зерна.
14 Порятунок утече від найпрудкішого,
дужому забракує сили,
і навіть воїн не зможе себе захистити.
15 Ні той, хто з луком, не встоїть,
ні прудконогий не втече,
ні вершник на коні не врятує свого життя.
16 Тікатиме й той, хто має відважне серце,
залишивши зброю, в той день».
Так каже Господь.
Попередження Ізраїлю
3 Почуйте слово це, що Господь каже проти вас, о народе ізраїльський, проти всього роду, що Він вивів з землі Єгипетської: 2 «Серед усіх народів світу Я обрав саме вас, але ви відвернулися від Мене, тож тепер Я покараю вас за всі провини ваші».
Покарання Ізраїлю
3 Двоє чоловіків не можуть йти поруч,
якщо не домовлялися мандрувати разом.
4 Лев не рикає у лісі,
якщо він здобичі не має.
Левеня не подає голос із лігва свого,
якщо воно нічого не зловило.
5 Птах не потрапить в сильце на землі,
якщо для нього там нема принади.
Сильце підскочить із землі тільки тоді,
коли щось потрапило до нього.
6 Тож коли народ чує звуки сурми[u] в місті,
люди тремтять від жаху,
та коли лихо прийшло у місто,
то це Господь спричинив його.
7 Справді, Господь Бог мій нічого не робить,
не відкривши задумів Своїх
слугам Своїм—пророкам.
8 Коли рикає Лев, люди лякаються,
коли Господь Бог мій говорить,
пророки пророкуватимуть про те.
9 Примусьте почути це твердині Ашдода[v]
і твердині землі Єгипетської.
Скажіть: «Разом зберіться в горах Самарії
і побачите страшне безладдя в ній,
як люди знущаються з людей».
10 Господь говорить: «Вони не знають честі,
ті, хто під час війни насильством й здирництвом
зібрав у своїх палацах скарби».
11 Тож ось що Господь Бог говорить:
«Оточить землю ворог і зламає оборону вашу,
й оплоти ваші пограбує».
12 Ось що Господь говорить:
«Коли лев нападає на вівцю,
то пастух не зможе врятувати її,
лиш дві ноги чи клаптик вуха
вихопить із пащі лева.
Так і народ Ізраїлю,
який живе в Самарії, не спасеться,
„врятується”, либонь, лише куточок ліжка,
або трісочка з підніжка».
13 Слухайте і свідчіть проти дому Якова. Це твердження мого Бога, Господа Всевишнього:
14 «Тоді, коли каратиму Я Ізраїль за злочини його,
зруйную Я й вівтарі Бетела.
Роги жертовника відбито буде,
й вони впадуть на землю.
15 Зруйную Я оселі зимові разом з оселями літніми,
і оселі зі слонової кістки розвалю,
і настане край великим спорудам».
Так говорить Господь.
Жінки, що полюбляють втіху
4 Почуйте це слово, ви, «корови Башана»[w], що на горі Самарії:
«Ви, хто гнобите бідних
і утискаєте нужденних.
Ви говорите своїм чоловікам[x]:
„Принесіть нам щось випити!”»
2 Господь, мій Бог, поклявся Своєю святістю:
«Справді, час надходить,
коли потягнуть вас гаками,
а дітей ваших—гарпунами.
3 Кожна з вас вибігатиме крізь пролами в мурах
і кидатиметься на купу мертвих тіл[y]».
Так говорить Господь:
4 «Ідіть у Бетел[z] і грішіть,
ідіть до Ґілґала[aa] й ще більше грішіть.
Приносьте жертви свої щоранку
й десятини щодня під час триденних свят.
5 Спалюйте хліб як жертву подяки,
оголосіть привселюдно про свої добровільні пожертви.
Бо ви любите таке, діти Ізраїлю,
тож йдіть й робить що Я вам наказав!»
Ось що Господь Бог говорить:
6 «Я голод спричинив на вашій землі[ab],
нестачу хліба по всіх містах ваших,
та навіть після того ви не повернулися до Мене».
Господь говорить:
7 «Я навіть дощ від вас відвів,
коли було ще три місяці до жнив.
Я насилав дощ на одне місто,
а на інше—не насилав.
Одне поле дощем кропилося,
а інше поле висихало.
8 Люди з двох або трьох міст
плентались до іншого води напитись,
та її не було вдосталь.
І все ж до Мене ви не повернулися».
Так Господь говорить:
9 «Я вразив ваш урожай хворобою і цвіллю,
коли ваші сади й виноградники розросталися.
Сарана пожерла ваші смокви та оливи.
Та все ж ви до Мене не повернулися».
Господь говорить:
10 «Я наслав чуму, як на Єгипет,
Я викосив мечем юнаків ваших
і захопив коней ваших.
Я зробив так,
щоб сморід таборів ваших бив вам у ніздрі,
та ви не повернулися до Мене».
Господь говорить:
11 «Я вигубив декого з вас,
Я зруйнував Содом з Ґоморрою.
Ви були мов палаюча головешка,
витягнута з вогню,
та ви не повернулися до Мене».
Господь говорить:
12 «Тож ось Я що зроблю з тобою, Ізраїлю.
Готуйся зустріти Бога твого!»
13 Він Той, Хто гори сформував,
Хто творить вітер[ac],
і Хто навчив людину розмовляти.
Він перетворює ніч на світанок
й походжає по горах земних.
Ягве, Господь численних військ[ad]—ім’я Його.
Журна пісня про Ізраїль
5 Почуйте жалобу Мою, що її Я підношу, як пісню тужну, о ізраїльський роде:
2 «Діва Ізраїлю[ae] впала,
вона вже не підведеться.
Лежить, геть покинута на власній землі,
і нікому їй помогти».
3 Бо так Господь Бог говорить:
«Військові, що вийшли з міста з тисячею воїнів,
повернуться хіба що з сотнею.
Військові, що вийшли з сотнею,
повернуться лише з десятком».
4 Бо ось що Господь говорить дому[af] Ізраїлю:
«Мене шукайте і живіть!
5 Не шукайте Бетел, не йдіть у Ґілґал,
не наближайтеся до Беершеби[ag],
бо Ґілґал неодмінно піде в заслання[ah],
а Бетел перетвориться в руїну[ai].
6 Прийдіть до Господа,
і будете ви жити.
Якщо ж цього не трапиться,
вогонь загориться у домі Йосипа.
Він пожере Бетел,
і нікому буде Його вгамувати.
7 Горе тому, хто зробив з правосуддя отруту[aj]
і справедливість у землю втоптав.
8 Та завжди моліть Господа про допомогу,
Того, Хто створив Оріон і Волосожар,
Хто перетворює темряву в світло,
а день перетворює в ніч,
Хто кличе води морські й виливає їх на сушу.
Ягве—Його ім’я!
9 Він Той, Хто волею Своєю
оберігає одне могутнє місто, а інше руйнує.
Переступи Ізраїлю
10 Ви зневажаєте того,
хто проти кривди виступає в суді,
ненавидите тих, хто каже правду.
11 Тому що бідних ви топчете
і забираєте в них їхню частку врожаю.
Ви збудували з тесаного каменю хороми,
та вам не жити в них,
ви насадили виноградники чудові,
та вам не пити їхнього вина.
12 Бо знаю ваших злочинів багато,
і знаю Я, які страшні гріхи у вас.
Ви гнобите людей, які живуть по правді,
ви хабарі берете й не даєте бідному
дістати справедливість у суді.
13 Тож мудрий і мовчатиме у час такий,
бо час—лихий.
14 Говорите ви, що Бог із вами,
тож робить добро, а не лихо, щоб жити.
І тоді Господь Усемогутній Бог із вами буде,
як ви казали.
15 Зло ненавидьте й любіть добро,
справедливість встановіть в суді.
Можливо, що Господь Бог Всемогутній
дарує милість решті[ak] Йосипового народу».
Надходить час великої печалі
16 Тож ось що Господь говорить, Бог Всемогутній:
«По всіх майданах та вулицях буде лемент,
і голоситимуть ті, хто вміє це робити».
17 «По виноградниках полине голосіння,
бо Я проходитиму поміж вас,
насилаючи кару Свою,—Господь говорить.—
18 Чому чекаєте на день, коли прийде Господь?
А що для вас цей день Господній?
То буде темрява для вас, не світло.
19 Це так же, як коли людина утече від лева,
лише для того, щоб зустрітися з ведмедем.
Або коли в оселю чоловік заходить,
ховаючись в безпеці свого дому,
зіпреться об стіну, щоб його змія вкусила.
20 Хіба Господній день—то темрява, не світло,
пітьма без проблиску?»
Господь відштовхує Ізраїлеве поклоніння
21 «Ненавиджу Я, зневажаю ваші свята,
Мені обридли ваші зібрання.
22 Навіть якщо приносите Мені
пожертви всеспалення та хлібні жертви,
Я їх не прийму.
Не подивлюся Я на ваші мирні жертви
на вашу відгодовану худобу.
23 Позбав Мене галасу пісень твоїх.
Не слухатиму звуків ваших арф.
24 Та справедливість хай тече,
немов ріка через країну,
а праведність, немов потік невпинний.
25 О доме Ізраїлю,
сорок років ти приносив
мені жертви і офіри у пустелі,
26 але ж у той самий час ти носив Саккута[al], свого царя,
Кайвана,[am] зоряного бога, своїх бовванів,
бовванів ваших, що собі ви їх зробили.
27 Тож пожену Я вас в заслання за Дамаск»,—
говорить Той, чиє ім’я Господь Бог Всемогутній.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International