Bible in 90 Days

Падіння Вавилона

18 Потім побачив я іншого Ангела, який спускався з небес. І була у нього велика сила, а земля освітилася славою його. ² Він вигукнув могутнім голосом:

⁴ Тоді я почув інший голос, що линув з небес. І мовив він:

Жалобний плач за Вавилоном

⁹ Земні царі, які з нею чинили розпусту й розкошували, будуть плакати й ридати за нею, як побачать дим від її пожежі. ¹⁰ Жах перед муками її триматиме їх подалі від неї. І скажуть вони:

¹¹ Купці всього світу теж заплачуть і затужать за цією блудницею, бо ніхто не купуватиме більше їхніх товарів: ¹² ні золота, ні срібла, ні коштовного каміння, ані перлів, ні лляного, пурпурового, шовкового й багряного вбрання, ні всіх видів пахучого дерева, ні всіляких виробів із слонової кістки, ні дорогої деревини, ні бронзи, ні заліза, ані мармуру, ¹³ ні кориці, ні бальзаму, ні пахощів, ні мирру, ні вина, ні олії, ні доброго борошна і пшениці, ні худоби, ні овець, ні коней і возів, ані рабів чи людських душ! Вони голосно плакатимуть, кажучи:

¹⁵ Купці, які розбагатіли торгівлею в тому місті, триматимуться осторонь, нажахані стражданнями Вавилона. І будуть вони голосити, сумувати й казатимуть:

Всі керманичі і всі, хто плаває морем, і всі моряки, і всі ті, хто з моря живе,—усі трималися осторонь. ¹⁸ Вони бачили дим її полум’я і вигукували: «Яке місто може з цим великим містом зрівнятися?» ¹⁹ Тоді посипали вони голови свої попелом, плакали, тужили й вигукували:

²¹ Тоді могутній Ангел підняв камінь завбільшки з жорно й кинув його в море зі словами:

Радість на небесах

19 Після цього почув я звук гучний, що лунав з небес, немов численний натовп. І люди ті співали:

³ І далі співали вони:

⁴ Тоді двадцять чотири старійшини і чотири живі істоти вклонилися й почали прославляти Бога, Який сидів на престолі. Вони казали:

⁵ Потім з престолу долинув голос, який казав:

⁶ Тоді почув я голос немовби численної громади. Він нагадував шум могутнього водоспаду або сильний гуркоту грому. Ті люди співали:

(Полотно—то праведні вчинки святих людей Божих).

⁹ І сказав мені Ангел: «Запиши: Щасливі ті, кого запрошено на це весільне свято Ягняти». А потім додав: «Це істинні слова Бога».

¹⁰ Тоді я впав до ніг його, щоб поклонитися йому, але він сказав: «Не роби цього! Я такий же слуга, як ти, й брати і сестри твої, хто має істинне свідчення Ісуса. Вклоняйтеся Богу! Бо свідчення Ісуса—то дух пророцтва».

Вершник на білому коні

¹¹ Тоді побачив я, як розкрилися Небеса і з’явився переді мною білий кінь, а на ньому Вершник, ім’я Якому Вірний та Істинний, бо справедливий Він, коли судить і коли воює. ¹² Очі Його були немов палаюче багаття, а на голові багато вінців. Й імені, що написане на Ньому, не знає ніхто, крім Нього Самого. ¹³ Вбраний Він був в одяг, просякнутий кров’ю. Ім’ям Його називали таким: «Слово Боже».

¹⁴ Війська Небесні, вбрані в чистий, білий й лляний одяг, їхали слідом за Ним на білих конях. ¹⁵ Гострий меч був в устах Його, щоб бити поган. Він буде правити ними залізним жезлом, і почавить виноград в чавилі страшного гніву Всемогутнього Бога. ¹⁶ На вбранні Його і на стегні було написане ім’я:

«ЦАР ЦАРІВ І ВОЛОДАР ВОЛОДАРІВ».

Знищення звіра і лжепророка

¹⁷ Тоді побачив я Ангела, який стояв на сонці. Гучним голосом закликав він усіх птахів, що шугали в піднебессі: «Злітайтесь на велике Боже свято, ¹⁸ щоб ви могли їсти тіла царів, генералів і славних мужів, й тіла коней і вершників, й тіла всіляких людей: вільних і рабів, великих і малих».

¹⁹ І побачив я звіра і царів світу цього разом з їхніми військами, зібраними на битву проти Вершника на білому коні та Його війська. ²⁰ Але звіра було схоплено разом із лжепророком, який в його присутності творив чудеса. Чудесами він обдурював тих, на кому було те тавро звіра і хто вклонявся його образу^[d]. Обох живцем було вкинуто у вогняне сірчане озеро. ²¹ Решту було вбито мечем, що стримів з уст Вершника на білому коні, а птахи всі вдосталь наїлися їхнього тіла.

Тисяча літ

20 Тоді побачив я Ангела, який спускався з небес. В руці він тримав ключ від безодні й великий ланцюг. ² Він схопив дракона, того змія старого, що є дияволом чи сатаною, і зв’язав його ланцюгом на тисячу років. ³ Ангел кинув його в безодню й замкнув її, поклавши печатку на вході над змієм, щоб не міг він більше зводити народи, доки не мине тисяча років. Після цього його мусить бути звільнено, але ненадовго.

⁴ Тоді побачив я престоли, на яких сиділи люди, котрим було дано владу судити. І побачив я душі тих людей, кому стяли голови, бо вони свідчили про Ісуса, і проповідували Слово Боже. Вони не поклонилися ні звіру, ні образу^[e] його, і не мали печатки ні на чолі, ані на руках. Вони ожили й царювали разом з Христом тисячу років. ⁵ (А інші мертві не ожили, доки тисяча років не минула). Це було перше воскресіння.

⁶ Блаженні ті, хто має частку у першому воскресінні. Вони—святі люди Божі і друга смерть не має над ними влади. Вони будуть священиками, які належать Богові й Христу, і царюватимуть разом з Ним тисячу років.

Поразка сатани

⁷ А через тисячу років звільнено буде сатану з в’язниці. ⁸ Тоді піде він по всьому світу обманювати народи, які звуться Ґоґ і Маґоґ, й обдурить їх і зведе для війни. І збереться там стільки людей, що і не перелічити їх, як піску на березі моря.

⁹ Вони наступатимуть по всій землі, й оточать стан людей Божих і Його улюблене місто, але вогонь зійде з небес і пожере їх. ¹⁰ Тоді диявол, який зводив народи, буде укинутий в озеро палаючої сірки, туди ж, де звір і лжепророк. І будуть вони зазнавати мук страшних день і ніч на вічні віки.

Останній суд

¹¹ Тоді я побачив великий білий престол і Того, Хто сидить на ньому. Земля і небо втекли і зникли від Його присутності. ¹² І побачив я мертвих—великих і малих, які стояли перед престолом. Там були розгорнуті книги. Й інша книга була розгорнута—Книга Життя; мертвих судили за вчинками їхніми, які були записані в тих книгах.

¹³ Море віддало тих мертвих, які в ньому були, смерть і пекло віддали тих мертвих, які в них перебували. І кожного судили згідно з ділами його. ¹⁴ Потім смерть та пекло були викинуті у вогняне озеро. Це і є друга смерть—вогняне озеро. ¹⁵ І якщо чиєсь ім’я не було записане в Книзі Життя, того було вкинуто в вогняне озеро.

Новий Єрусалим

21 Тоді побачив я «нове небо і нову Землю», бо ті небо й Земля зникли, і моря більше не існувало. ² Також побачив я святе місто, Новий Єрусалим^[f], що сходив з небес від Бога, як наречена, вбрана для свого нареченого.

³ І почув я гучний голос, що лунав з престолу. Він промовляв: «Ось оселя Бога з людьми. Він оселиться з ними, і будуть вони Його народом, й Сам Бог буде з ними їхнім Богом. ⁴ Він витре кожну сльозу з їхніх очей, і не буде більше смерті. Не буде більше ні суму, ні плачу, ні болю, бо все старе минеться».

⁵ Потім Той, Хто сидить на престолі, сказав: «Дивіться! Ось Я творю все нове!» І додав: «Запиши все це, бо слова ці правдиві та істинні».

⁶ І сказав Він мені: «Збулося! Я—Альфа і Омеґа^[g], Початок і Кінець. Я напуватиму спраглих водою із джерела життя. ⁷ Хто переможе, успадкує все, і Я буду Богом його, а він буде Моїм сином. ⁸ Але боягузи, невіруючі, мерзотники, вбивці, розпусники, чаклуни, ідолопоклонці і брехуни дістануть долю свою у вогняному сірчаному озері. Це і є друга смерть».

⁹ Тоді до мене підійшов один із семи Ангелів, які мали сім чаш, наповнених сімома останніми карами, і сказав: «Ходім. Я покажу тобі наречену, дружину Ягняти». ¹⁰ І Духом Святим він переніс мене на величезну високу гору й показав мені святе місто Єрусалим, що спускалося з небес від Бога.

¹¹ Місто те мало славу Божу, і сяяло, мов найкоштовніше каміння, як прозорий кришталевий яспис. ¹² Місто оточував великий і високий мур із дванадцятьма брамами. Дванадцять Ангелів стояли біля брам, а на воротах було написано імена дванадцяти ізраїльських племен. ¹³ Троє воріт були на схід, троє воріт—на північ, троє воріт—на південь і троє воріт—на захід. ¹⁴ Міський мур було збудовано на дванадцяти кам’яних основах, на яких були написані імена дванадцяти апостолів Ягняти.

¹⁵ Ангел, який говорив до мене, мав золоте мірило, яким міг він виміряти місто, брами й мур. ¹⁶ Те місто було квадратне—ширина його дорівнювала довжині. Ангел зробив заміри міста, і наміряв приблизно дві тисячі двісті кілометрів^[h]. ¹⁷ Потім він поміряв мур. Той становив приблизно сімдесят два метри^[i]. ¹⁸ Мур було збудовано з яспису, а місто—з чистого золота, і було воно сяйливе, мов чисте скло.

^19-20 Підвалини міського муру були оздоблені різноманітним коштовним камінням. Перша основа—ясписом, друга—сапфіром, третя—халкидоном, четверта—смарагдом, п’ята—сардоніксом, шоста—сардієм, сьома—хризолітом, восьма—берилом, дев’ята—топазом, десята—хрисопрасом, одинадцята—гіацинтом, дванадцята—аметистом. ²¹ Дванадцять брам—то були дванадцять перлин, а кожна брама була однією перлиною. Вулиця міста була вибрукована чистим золотом—ясна, як скло.

²² Я не бачив храму у ньому, бо храм його—Господь Бог Всемогутній і Ягня. ²³ І не потрібно для освітлення ні сонця, ні місяця, бо освітлювала його Божа слава, і Ягня—його світильник.

²⁴ Народи ходитимуть у світлі цьому, а земні царі принесуть місту славу. ²⁵ Ворота його ніколи не будуть зачинятися вдень, а ночі там не буде взагалі. ²⁶ Слава й честь народів будуть принесені туди. ²⁷ Ніщо нечисте не ввійде до того міста. І не ввійде туди ніхто з тих, хто робить щось ганебне або бреше, лише ті, чиї імена записані у Книзі Життя Ягняти.

Вічне царство

22 ^1-2 Потім Ангел показав мені річку води життєдайної, що текла від Божого престолу та Ягняти й збігала посеред вулиці міста. По берегах річки росло Дерево Життя, яке давало врожай дванадцять разів на рік і родило щомісяця. А листя того дерева служило для зцілення народів.

³ Не буде там нічого, що було прокляте Богом. Престол Бога і Ягняти знаходиметься у тому місті, а слуги Божі поклонятимуться Йому. ⁴ І бачитимуть вони Його обличчя, а ім’я Його буде на їхньому чолі.

⁵ Не буде там ночі, й не потрібно буде ні світильника, ні сонячного світла, бо Господь Бог дасть світло слугам Своїм, і царюватимуть вони вічно!

Чекайте приходу Господа

⁶ І сказав мені Ангел: «Слова ці правдиві та істинні. Господь, Бог духів пророчих, послав Свого Ангела показати слугам Своїм, що має статися незабаром». ⁷ «Слухайте! Ось невдовзі Я прийду! Щасливий той, хто підкоряється словам пророцьким, записаним у цій книзі».

⁸ Я, Іоан, чув і бачив все це. А коли почув і побачив, то низько вклонився до ніг Ангела, який показував мені те все. ⁹ Але він сказав мені: «Не роби так. Я такий же слуга, як ти й твої браття-пророки, і як ті, хто підкоряються написаному в книзі цій. Вклоняйся Богу!»

¹⁰ І ще він сказав мені: «Не тримай у таємниці пророцькі слова книги цієї, бо час наближається, коли усе це здійсниться. ¹¹ Нехай неправедні продовжують діяти неправедно, а нечисті—ще й далі поганяться. Нехай праведні чинять праведно, а святі лишаються святими.

¹² Слухай! Я незабаром прийду й відплачу кожному відповідно до вчинків його. ¹³ Я—Альфа і Омеґа^[j], Перший і Останній, Початок і Кінець.

¹⁴ Щасливі ті, хто омили одяг^[k] свій, бо матимуть вони право їсти плоди з Дерева Життя й право ввійти крізь браму в місто. ¹⁵ А пси, чаклуни, розпусники, вбивці, ідолопоклонці та всі, хто любить і чинить кривду, залишаться за муром.

¹⁶ Я, Ісус, послав Ангела Свого, щоб засвідчити вам в церквах оце все. Я—нащадок Давидового роду, сяйлива Вранішня Зірка».

¹⁷ Дух і наречена кажуть: «Прийди!» І нехай той, хто чує, повторює: «Прийди!» Нехай спраглий приходить. Хто хоче, може вільно брати життєдайну воду.

¹⁸ І Я попереджаю кожного, хто слухає пророцькі слова цієї книги: Якщо хто додасть хоч що до цих слів, Бог пошле йому всі ті покарання, про котрі в книзі цій написано. ¹⁹ Якщо хто вилучить щось із цієї пророцької книги, Бог забере частку його з Дерева Життя та зі Святого міста, що описані в книзі. ²⁰ Ісус, Котрий свідчить з пошаною про все це, говорить: «Так, Я прийду незабаром».

Амінь! Прийди, Господи Ісусе!

²¹ Нехай благодать Господа Ісуса буде з усіма вами.