Bible in 90 Days

²⁶ Усі ви—Божі діти через віру в Ісуса Христа. ²⁷ Бо усі, хто хрестилися в Христі, в Христа одяглися. ²⁸ Тож немає різниці між юдеєм і поганином, рабом і вільною людиною, чоловіком і жінкою, бо всі ви—єдині в Ісусі Христі. ²⁹ І якщо ви належите Христу, то ви—Авраамові нащадки і спадкоємці, згідно з обітницею, даною Авраамові Богом.

4 Ось що я хочу сказати: поки спадкоємець іще дитина, він нічим не відрізняється від раба, хоч і володіє всім. ² Він перебуває під охороною опікунів і домашніх слуг, аж доки не настане час, призначений його батьком. ³ Так само й ми, поки були «дітьми», то були поневолені непотрібними правилами^[a] цього світу.

⁴ Та коли настав час, Бог послав Сина Свого, Який був народжений від жінки і жив за Законом. ⁵ Бог послав Його, щоб Він визволив тих, хто жив під Законом, щоб Бог усиновив нас. ⁶ А через те, що ви Його діти, Бог послав Дух Сина Свого у ваші серця. І той Дух гукає: «Авва!»^[b]—тобто «Отче».

⁷ Тож якщо ви більше не раби, а діти Господа, то Бог також зробив вас Своїми спадкоємцями.

Про Павлову любов до галатських християн

⁸ У минулому, коли ви не знали Бога, ви були рабами богів, що не були справжніми богами. ⁹ Але тепер, коли ви пізнали істинного Бога, вірніше, це Господь пізнав вас, то чому ж ви повертаєтеся до тих немічних та непотрібних правил, яким знову намагаєтеся служити? ^10-11 Мене непокоїть те, що ви дотримуєтеся вчення про певні дні, місяці, сезони та роки. Я боюся, що праця моя для вас була марною.

¹² Браття і сестри, я вас благаю, будьте такими, як я! Адже після всього я став таким, як ви, та раніше, ви ставилися до мене досить добре. ¹³ Ви знаєте, що вперше я прибув до вас тому що був хворим і, в немочі тіла свого, я проповідував Добру Звістку. ¹⁴ Тож мій тілесний стан був великим випробуванням для вас, та ви не погордували мною, ані зневажили мене. Ви прийняли мене, мов Ангела Божого, неначе Самого Ісуса Христа! ¹⁵ То де ж поділася ваша радість? Я без сумніву можу засвідчити, що ви зробили б усе можливе, щоб допомогти мені: якби ви змогли, то повиймали б свої очі й віддали їх мені. ¹⁶ Чи, може, я став вашим ворогом, тому що кажу вам правду?

¹⁷ Ті, хто бажають^[c], щоб ви дотримувалися Закону, дуже завзяті, але нещирі у своїх діях. Вони намагаються розлучити нас із вами і привернути вас на свій бік. ¹⁸ Завжди приємно, коли хтось зацікавлений тобою, але тільки тоді, коли це з добрими намірами. Це добре завжди, а не лише на той час, поки я між вами.

¹⁹ Любі діти мої, заради вас я знову терплю біль і муки, подібні до тих, які відчуває жінка, народжуючи дитину. І терпітиму їх, аж доки ви не вподобитеся Христу. ²⁰ Хотів би я бути серед вас зараз і говорити з вами якось інакше, бо не знаю, що й робити з вами.

Ми—сини вільної жінки

²¹ Скажіть мені, ви, хто хоче бути під Законом, хіба ви не чуєте, що каже Закон? ²² А сказано, що в Авраама було двоє синів: один від рабині, а другий—від вільної жінки. ²³ Той, що народжений був від рабині, народився звичайно. Той же, що народжений був від вільної жінки, народився завдяки обітниці Божій.

²⁴ Ця історія має приховане значення: дві жінки уособлюють дві угоди. Одна з них іде від гори Синай і дає початок дітям, приреченим на рабство. Ця угода уособлює в собі Аґар^[d]. ²⁵ Аґар символізує гору Синай, що в Аравії, і відповідає сучасному Єрусалимові, бо вона перебуває в рабстві разом зі своїми дітьми. ²⁶ Небесний же Єрусалим—вільний. Він є матір’ю всім нам. ²⁷ Бо сказано у Святому Писанні:

²⁸ Ви ж, брати та сестри мої, діти, подібні Ісааку^[f], народжені через Божу обітницю. ²⁹ Народжений звичайним способом переслідував того, хто народився волею Духа. Так було тоді, так є й тепер. ³⁰ А що сказано у Святому Писанні? «Прожени геть рабиню і сина її, бо син цієї жінки-рабині не буде спадкоємцем разом із сином вільної жінки»^(B). ³¹ Тож, брати і сестри мої, ми не діти рабині, але діти вільної жінки.

Бережіть свою свободу

5 Христос визволив нас, щоб ми могли жити вільно. Будьте непохитні, й не дозволяйте знову впрягти себе в рабське ярмо.

² Послухайте! Я, Павло, кажу вам, якщо ви, слідуючи Закону, робите обрізання, то Христос нічим вам не зарадить. ³ Ще раз попереджаю всіх, хто піддається обрізанню: вони мусять дотримуватися всього Закону. ⁴ Ті з вас, хто намагається виправдатися перед Богом через Закон, не мають нічого спільного з Христом. Ви поставили себе поза милістю Божою. ⁵ Бо ми за допомогою Духа, вірою, з нетерпінням чекаємо, щоб здійснилася наша надія—наше виправдання перед Богом. ⁶ В Христі ні обрізання, ні необрізання однаково нічого не варті. Єдине, що має вартість—це віра, яка діє через любов.

⁷ Ви добре йшли шляхом християнським. Хто ж завадив вам коритися правді? ⁸ Звичайно не Той, Хто вас обрав. ⁹ Пам’ятайте: «Мала закваска заквашує все тісто»^[g].

¹⁰ Я впевнений в вас перед Господом. Ви будете мислити не інакше, як я навчив вас. Той же, хто зводить вас, терпітиме свою кару, хоч би хто б він був.

¹¹ Браття і сестри мої, якщо я все ще сповідую обряд обрізання, як дехто стверджує, то чому ж мене досі переслідують? Якби це було так, тоді принадність хреста зникла б. ¹² Хай ті, хто підбурюють вас, самі себе каструють^[h] на додаток до обрізання!

¹³ Та вас, брати і сестри, Бог покликав до вільного життя. Однак хай ваша воля не стане приводом для задоволення вашої гріховної натури. Краще служіть один одному з любов’ю. ¹⁴ Бо весь Закон зводиться до одного, а саме: «Любіть ближнього^[i] свого, як любите себе самого»^(C). ¹⁵ Але якщо ви приносите біль та страждання^[j] одне одному, то стережіться, аби не прийти до взаємознищення!

Святий Дух і людська натура

¹⁶ Але я кажу вам, хай Дух керує вашою поведінкою. Тоді ви не задовольнятимете бажання своєї гріховної натури. ¹⁷ Бо все, чого вона бажає,—проти Духа. Все ж, чого Дух бажає,—проти гріховної натури. Це дві протилежні речі; отже, ви не можете робити те, що вам насправді хочеться. ¹⁸ Але якщо ви керовані Духом, то непідвладні Закону.

¹⁹ Очевидні вчинки нашої гріховної натури: блуд, нечистота і розпуста, ²⁰ поклоніння бовванам, чаклунство, ненависть, суперечки, ревнощі, гнів, себелюбство, розбрат, єресі, ²¹ заздрість, пияцтво, оргії і тому подібне. Зважаючи на все це, я застерігав вас і застерігаю: якщо хто чинить таке, той не успадкує Божого Царства. ^22-23 Дух же породжує любов, радість, мир, терпіння, доброту, великодушність, вірність, лагідність і самовладання. Проти цього немає Закону.

²⁴ Ті, хто належить Ісусу Христу, розіп’яли свою стару, гріховну натуру з її егоїстичними пристрастями й лихими бажаннями. ²⁵ Раз Дух є джерелом нашого нового життя, слідуймо Духові. ²⁶ Не будемо чванливими, не будемо гнівити одне одного, не будемо заздрити одне одному.

Допомагаймо одне одному

6 Браття і сестри, якщо хтось впаде в гріх, то ви, слідуючи Духові, маєте повернути його на шлях праведний. Але робіть це лагідно і пильнуйте себе, бо також можете бути спокушені. ² Допомагайте одне одному долати життєві перешкоди, і так ви виконуватиме Закон Христовий. ³ Якщо дехто сповнений відчуттям своєї важливості, і через те не бажає так робити, той тільки обманює себе. ⁴ Кожен має сам бути суддею своїх вчинків, і тоді він зможе пишатися своїми досягненнями, не порівнюючи себе ні з ким. ⁵ Бо кожен має нести відповідальність за виконання своїх власних обов’язків.

Творімо добро всім людям

⁶ Той, кого навчають Послання Божого, мусить ділитись усіляким добром з учителем своїм. ⁷ Не обманюйте себе. Бога перехитрувати не можна, бо що посієш, те й пожнеш. ⁸ Хто сіє на полі своєї гріховної натури, той пожне руїну. А хто сіє на полі Духа, той пожне від Духа вічне життя.

⁹ Творімо ж добро невтомно, і пожнемо тоді вчасно, якщо не знесилимося й не відступимо. ¹⁰ Тож, маючи таку нагоду, творімо добро всім людям, а особливо, нашим братам по вірі.

Павло закінчує своє послання

¹¹ Погляньте, якими великими літерами я власноручно пишу вам це послання. ¹² Всі ті, хто прагнуть справити добре враження на свій народ, намагаються примусити вас зробити обрізання. Та роблять вони це лише для того, щоб уникнути переслідувань за хрест^[k] Христовий. ¹³ Адже навіть ті, хто робить обрізання, самі не дотримуються Закону, а лише від вас цього вимагають. І все це для того, щоб похвалитися, що ви підкорилися їм.

¹⁴ Я ж не буду вихвалятися ніколи й нічим, окрім хреста Господа нашого Ісуса Христа! Через той Хрест весь світ був розіп’ятий^[l] для мене, а я був розіп’ятий для світу. ¹⁵ Бо ні обрізання, ні необрізання не мають ніякого значення. Що справді важливе—це нове створіння^[m] Боже. ¹⁶ Отже, нехай буде мир і милість, всім тим, хто дотримується цього правила, тобто Божому Ізраїлю^[n].

¹⁷ І нарешті я прошу, щоб ніхто більше не обтяжував мене нічим, бо я вже ношу на тілі своєму рани^[o], які є свідченням того, що я належу Христу.

¹⁸ Нехай благодать Господа нашого Ісуса Христа буде з духом вашим, брати і сестри мої! Амінь.

Вітання ефесянам

1 Вітання від Павла, апостола Ісуса Христа волею Божою, до людей Божих в Ефесі^[p] віруючих в Ісуса Христа. ² Благодать і мир вам від Бога, Отця нашого, і від Господа нашого Ісуса Христа.

Духовні благословення у Христі

³ Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа. У Христі Він благословив нас усіма духовними благословеннями в Царстві Небеснім. ⁴ Бог обрав нас у Христі ще до створення світу, щоб були ми святими й чистими перед Ним, бо Він любить нас. ⁵ Він вирішив наперед, що всиновить нас через Ісуса Христа! Така була Його милостива воля. ⁶ І то на похвалу милості Його, якою обдарував Він нас в особі Свого улюбленого Сина.

⁷ Його пролита кров дала нам звільнення від гріхів. Нам прощено гріхи наші завдяки багатству милості Його. ⁸ Цю милість дарував нам Всевишній у Своїй глибокій премудрості й завбачливості. ⁹ Він відкрив нам таємницю волі Своєї, яка мала бути здійснена через Ісуса Христа.

¹⁰ Мета Божа в тому, щоб, коли настане належна година, об’єднати в Христі все, що є на небі й на землі.

¹¹ Завдяки Христові ми стали людьми Божими і спадкоємцями Його. Нам це було визначено наперед згідно з намірами Того, Хто все здійснює за Своєю волею. ¹² Це сталося для того, щоб ми, євреї, ті хто були першими в надії на Христа, змогли проголошувати хвалу славі Божій.

¹³ В Ньому і вас було позначено печаттю обіцяного Духа Святого, коли ви почули слово правди, Добру Звістку про спасіння й повірили в Христа. І зроблено це згідно з обітницею Божою. ¹⁴ Дух Святий є запорукою нашої спадщини, аж поки Бог не дасть звільнення нам, тобто тим, хто належить Йому. І ми вознесемо хвалу Його славі.

Павлова молитва

^15-16 Відтоді, як я почув про вашу віру в Господа Ісуса і про вашу любов до всіх людей Божих, я не перестаю дякувати Богові за вас, згадуючи вас у своїх молитвах. ¹⁷ Я молюся, щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, славний Отець, дарував вам мудре серце й відкритість до Його одкровення, щоб ви могли пізнати Його.

^18-19 Я молюся, щоб ваші серця відкрилися для сприйняття світла, і ви зрозуміли, що є надія, до якої Він закликає вас; яка багата й прекрасна спадщина, котру Бог її дарує святим людям Своїм; щоб ви збагнули, яка незрівнянно могутня влада Його для нас, хто вірить. Його сила й могутність ²⁰ були виявлені в Христі, коли Всевишній воскресив Його з мертвих і посадив праворуч від Себе на небесах. ²¹ Він посадив Христа вище всіх правителів, влади, сили й царів, вище будь-якого звання, що може бути присвоєне, і не лише в наші часи, а й у майбутньому. ²² Бог усе віддав під владу Христову і зробив Його Головою церкви. ²³ Церква—це Тіло Христове, яку Він наповнює Собою. І Він наповнює всесвіт.

Від смерті до життя

2 ^1-2 У минулому, ви були духовно мертвими через свої провини та гріхи проти Бога, в яких жили раніше, йдучи лихими шляхами цього світу. Ви корилися володарю, який править злими силами цього світу^[q], духові, що діє в непокірних.

³ Усі ми теж колись жили серед них, задовольняючи свою духовну природу, йдучи за її бажаннями та прагненнями. І, як усі люди на світі, були приречені зазнати гніву Божого.

⁴ Та Бог багатий милосердям через Його велику любов до нас. ⁵ Навіть коли ми були мертвими через гріхи свої, Він дарував нам нове життя разом із Христом (і були ви врятовані завдяки Божій милості). ⁶ Бог воскресив нас до життя разом із Христом і посадив разом із Ним на престолі у Царстві Небеснім. Господь зробив це заради нас в Ісусі Христі. ⁷ Бог зробив це для того, щоб показати на всі прийдешні часи незрівнянне багатство милості Своєї. Він зробив це завдяки доброті до нас в Ісусі Христі.

⁸ Бо саме Божою милістю спаслися ви завдяки вірі. Спасіння не є ваша заслуга, то є дар Божий. ⁹ То не винагорода за чийсь труд, й не те, чим хтось міг би хвалитися. ¹⁰ Бо ми—створіння Божі. Він створив нас у Ісусі Христі для добрих справ. І справи ті Бог приготував заздалегідь, щоб ми могли свої життя присвятити їм.

Єдині у Христі

¹¹ Тож пам’ятайте, що колись вас, народжених поганами, євреї називали «необрізаними», а себе вони називають «обрізаними»^[r] (маючи на увазі дію, яка виконується руками людськими). ¹² Пам’ятайте, тоді ви були без Христа і не належали до народу ізраїльського. Ви були чужими тим угодам^[s], що пов’язані з Божою обітницею людям, та жили в цьому світі без надії і без Бога.

¹³ Колись ви були такі далекі від Бога, але зараз ви—в Христі Ісусі, та стали близькими Йому через смерть Христову.

¹⁴ Христос є нашим джерелом миру. Він об’єднав нас в один народ і зламав перешкоду, стіну ворожнечі, пожертвувавши Своїм власним Тілом. ¹⁵ Він покінчив із Законом, з його правилами та заповідями, щоб забезпечити мир, створивши в Собі один новий народ із двох^[t]. ¹⁶ Він примирив ці два народи з Богом в одному тілі через Свою смерть на хресті і так Він припинив ворожнечу між ними. ¹⁷ Христос прийшов і приніс вам Звістку про мир—далеким від Бога і близьким^[u]. ¹⁸ Бо саме через Христа ми всі маємо доступ до Отця в єдиному Дусі.

¹⁹ Отже, ви, неюдеї, вже не чужинці й не сторонні. Ви співгромадяни з людьми Божими та Його родиною. ²⁰ Ви, віруючі, подібні до споруди, зведеної Господом: ви збудовані на підвалинах, закладених апостолами і пророками, а наріжним каменем^[v] є Сам Христос Ісус. ²¹ І вся будівля тримається на Ньому. Завдяки Христу вона росте, щоб стати святим храмом^[w] у Господі. ²² Через Нього і ви всі об’єднуєтеся і створюєте єдине житло, де Бог живе через Духа Святого.

Павло проповідує серед поган

3 Через те я, Павло, і став в’язнем тому, що я служу Ісусу Христу заради вас, поган. ² Напевне, ви чули про те, що Бог дав мені завдання проповідувати Його милість заради вас. ³ Ви чули, що Бог відкрив мені таємницю, про яку я вже коротко вам писав. ⁴ І коли ви прочитаєте це, то побачите, що я розумію таємну істину про Христа.

⁵ Попереднім поколінням ця таємниця не була оголошена, але вона зараз виявлена Його святим апостолам і пророкам через Духа. ⁶ Ця таємниця в тому, що слухаючи й приймаючи Добру Звістку, погани є спадкоємцями милості Господньої разом із юдеями. Вони є членами єдиного Тіла і співучасниками Божої обітниці в Христі Ісусі.

⁷ Я став служителем, щоб проповідувати цю Добру Звістку, завдяки дарові Божої милості, дарованої мені Його владою. ^8-9 Хоч я й найменший з усіх найнезначніших людей Божих, мені була дана ця милість Божа: проповідувати поганам Добру Звістку про незбагненні багатства Христові й відкрити всім людям те, що Він призначив для таємної істини Своєї. Від початку світу вона залишалася схованою у Бога, Який створив усе. ^10-11 Його намір був в тому, щоб зараз, через церкву, Він міг виявити правителям і володарям у Царстві Небеснім цю багатогранну мудрість Божу. Це була вічна Божа мета, яку Він здійснив через Христа Ісуса, нашого Господа.

¹² В Христі ми можемо наблизитися до Бога впевнено і без страху, через нашу віру в Нього. ¹³ Тож я молюся, щоб ви не відступили через мої страждання, бо страждання ці—на ваше благо, для вашої шани і слави!

Любов Христова

¹⁴ Через те я схиляю коліна в молитві перед Отцем. ¹⁵ Від Нього кожен рід на небі й на землі одержав своє ім’я. ¹⁶ Я молюся, щоб Бог, згідно зі своїм славним багатством, зміг дати вам силу і владу внутрішню через Його Духа. ¹⁷ Хай Христос живе у ваших серцях завдяки вірі вашій. Хай життя ваше засновується на любові, та зміцнюється в ній. ¹⁸ Зрозумійте разом з усіма людьми Божими, яка широка, довга, висока й глибока любов Христова. ¹⁹ Я молюся, щоб ви пізнали цю любов, яка перевершує всі знання, щоб вам сповнитися всією повнотою Божою.

²⁰ Слава Богу, Який може Своєю силою, яка діє в нас, зробити незрівнянно більше, ніж те, про що ми можемо молитися й мріяти. ²¹ Слава Йому в церкві і в Ісусі Христі на всі покоління і на віки вічні. Амінь.

Єдність тіла

4 Тож я, як в’язень, який належить Господу, благаю вас жити так, як то личить людям Божим, та бути гідними поклику Божого. ² Будьте завжди покірливими й лагідними, а також терплячими й приймайте один одного з любов’ю. ³ Намагайтеся зберегти єдність даровану Духом. Ревно бережіть її. ⁴ Є лиш одне Тіло і один Дух, і ви були покликані Богом, щоб розділити одну надію. ⁵ Є лише один Господь, одна віра, одне хрещення. ⁶ Є лише один Бог і Отець всіх. Він володар усього, виявлений в усьому, і Він усюди. ⁷ Але кожному з нас була дарована особлива милість, мірою щедрості Христової.

⁸ Ось чому сказано у Святому Писанні:

⁹ Що ж означають слова: «Він вознісся»—як не те, що Він спершу спустився на землю? ¹⁰ Таким чином, це саме Христос зійшов, а потім вознісся на вище з небес, щоб наповнити Собою цілком все.

¹¹ Він Сам дарував одним бути апостолами, другим—пророками, третім—проповідниками Доброї Звістки, а четвертим—пастирями й учителями. ^12-13 І зробив Він так, щоб підготувати людей Божих до служіння й підсилення Тіла Христова, і щоб ми всі прийшли до єднання у вірі та в пізнанні Сина Божого, до зрілості, і досягли висот досконалості Христової.

¹⁴ Тоді ми вже більш не будемо як немовлята або ті, хто постійно змінює свої думки, неначе то хвилі кидають човен з боку в бік. Вітер^[x] усякого нового вчення не захопить нас тоді, і ми не будемо втягнені в гріх обманами хитрунів. ¹⁵ Тож промовлятимемо істину з любов’ю і зростатимемо в усьому, щоб бути схожими на Христа. Бо Ісус—голова, ¹⁶ та усе тіло залежить від Нього. Його владою усі частини тіла з’єднані докупи, і все воно тримається разом завдяки Христу. І коли кожна окрема частина виконує те, що мусить, все тіло росте й міцніє завдяки любові.

Як слід жити

¹⁷ Тому кажу я це й застерігаю в ім’я Господнє, щоб ви більше не жили так, як погани живуть зі своїми нікчемними думками. ¹⁸ Розум їхній затьмарений, вони відірвані від життя, що йде від Бога. Вони нічого не розуміють, бо відмовляються слухати голосу істини. ¹⁹ Вони втратили почуття сорому й віддалися злу і розпусті. ²⁰ Але це життя, зовсім не те, про яке ви дізналися пізнавши Христа. ²¹ Та я не маю сумніву, що ви чули про Нього і, як Його послідовники, навчені істини, яка в Ньому. ²² Щодо вашого минулого життя, то вас вчили позбавлятися вашої старої суті, яка занепадає від облудних бажань. ^23-24 Ви повинні відновитися в ваших серцях і розумі, та «зодягнутися в нового чоловіка», який був створений у подобі Божій і відрізняється праведністю й святістю, що йдуть від істини.

²⁵ Отже, зречіться брехні! «Кожен має бути щирим із ближніми своїми»^(E), бо всі ми—частини одного тіла. ²⁶ «Не грішіть, гніваючись»^(F) та позбудьтеся гніву перш, ніж сонце зайде. ²⁷ Не потурайте дияволу. ²⁸ Хто крав, нехай більше не краде. Краще працювати й зробити щось корисне, щоб поділитися тим з нужденними.

²⁹ Нехай жодне огидне слово не сходить з уст ваших, а кажіть лише те, що допомагає людям духовно зростати згідно з їх потребою, щоб ви допомогли тим, хто чує вас. ³⁰ Не засмучуйте Божого Духа Святого, бо Він—доказ того, що ви належите Богу і що Він захистить вас до тих пір, коли настане час вашого звільнення. ³¹ Нехай усі прикрощі, лють, гнів, лихослів’я і наклепи полишать вас—разом з усіляким злом. ³² Будьте добрими й співчутливими одне до одного. Прощайте одне одному, як Бог простив вам в Христі.

Будьте дітьми світла

5 Будьте послідовниками Бога, як Його улюблені діти. ² Живіть у любові, як Христос любив і Він віддав Себе за нас, як запашне приношення і пожертву Богу.

³ Про розпусту, нечисть усіляку чи пожадливість нехай навіть не згадують поміж вас, бо це не личить Божим людям. ⁴ Не повинно бути ні ганебних промов, ні марнослів’я, ні непристойних жартів. Це також не личить вам. Нехай краще буде вдячність. ⁵ Будьте певні, що жоден розпусник, нечистий або лихий чоловік не успадкує Царства Христового й Божого, бо це те саме, що й ідолопоклонство.

⁶ Нехай ніхто не обманює вас марними словами, бо за це впаде гнів Божий на непокірливих. ⁷ Тож не будьте їхніми спільниками.

⁸ І кажу я так, бо колись ви були сповнені темряви, а зараз сповнені світла як послідовники Бога. Тож живіть як діти світла. ⁹ Бо вплив світла видно в кожному прояві доброти, в праведності й правді.

¹⁰ Завжди намагайтеся збагнути, що до вподоби Господу. ¹¹ Не беріть участі у марних і безплідних справах темряви, а краще викривайте їх. ¹² Соромно навіть казати про те, що деякі люди чинять потай. ¹³ Та світло викриває усі ті злі й негідні вчинки. ¹⁴ Так, все проясняється у світлі! Ось чому ми кажемо:

¹⁵ Тож пильнуйте, як ви живете: не чиніть, як нерозумні, але будьте розумними. ¹⁶ Використовуйте кожну нагоду творити добро, бо часи зараз недобрі. ¹⁷ Не будьте нерозсудливими, намагайтеся пізнати волю Господа.

¹⁸ Не впивайтеся вином, бо це приводить до розпусти^[y]. Краще сповнюйтеся Духом. ¹⁹ Спілкуйтеся між собою псалмами, гімнами й духовними піснями. Співайте й складайте в серцях своїх мелодію, прославляючи Господа. ²⁰ Дякуйте завжди й за все Богу, Отцю нашому, в ім’я Господа нашого Ісуса Христа.

Жінки й чоловіки

²¹ Підкоряйтеся одне одному, шануючи Христа. ²² Жінки, підкоряйтеся чоловікам своїм, як Господу. ²³ Бо чоловік—голова над жінкою своєю, як Христос—голова над церквою. Ісус Христос—Спаситель церкви, тіла Свого. ²⁴ Але як церква кориться Христу, так і жінка мусить коритися чоловікові у всьому.

²⁵ Чоловіки, любіть жінок своїх, як Христос полюбив Свою церкву, та віддав Себе за неї в жертву. ²⁶ Він зробив це, щоб освятити її для служіння Богу, очистивши її словом Доброї Звістки і обмивши в воді, ²⁷ щоб поставити Собі церкву як наречену: сяйливу, бездоганну, без будь-яких недоліків, святу й невинну.

²⁸ Чоловіки так повинні любити жінок своїх, як вони люблять тіла свої. Хто любить жінку свою, той любить себе самого. ²⁹ Бо немає таких, хто ненавидить тіло своє. Кожен годує його й піклується про нього, як Христос—про церкву, ³⁰ бо ми всі—частини Тіла Його. ³¹ Так сказано у Святому Писанні: «Тож чоловік залишить своїх батька й матір і з’єднається зі своєю жінкою, і вони стануть одним тілом»^(G). ³² Ця велика таємниця дуже важлива, і я кажу це про Христа й церкву. ³³ Проте кожен має любити свою дружину, як він любить себе самого, а жінка повинна поважати свого чоловіка.

Батьки й діти

6 Діти, слухайтеся батьків своїх, як це бажано Господу, бо так правильно поводити себе. ² «Шануйте батька й матір своїх»^(H)—це перша заповідь, що має обітницю. ³ Та ось що обіцяв Господь: «Все буде добре для тебе, й житимеш довго на землі»^(I).

⁴ Батьки, не дратуйте дітей своїх, а краще виховуйте їх в навчанні і в настановах Господніх.

Господарі й раби

⁵ Раби, коріться господарям вашим земним зі страхом і повагою, зі щирістю в серці, як корилися б Христу. ⁶ Працюйте не лише тоді, коли ви під наглядом, неначе заради похвали людської. Працюйте як раби Христові, виконуючи волю Божу від усього серця. ⁷ Працюйте ревно, як служили б Господу, а не тільки людям. ⁸ Якщо хто з вас творить добро, то добро йому й повернеться від Господа, однаково рабу, чи вільному.

⁹ Ви ж, пани, ставтеся до рабів своїх так само й полиште свої погрози. Пам’ятайте, що й ваш Господар і їхній—на небі. Він—справедливий, і ні до кого з вас не схиляється більше, ніж до іншого.

Уберіться в обладунок Божий

¹⁰ І нарешті таке. Будьте міцні в Господі, в Його могутній силі. ¹¹ Зодягніться в повний обладунок Божий, щоб протистояти диявольським підступам. ¹² Бо ми боремося не проти людей, не проти плоті й крові, а проти правителів, володарів темряви цього світу, духовних сил зла на небесах.

¹³ А тому зодягніться в повний обладунок Божий, щоб змогли ви протистояти, коли настане лихий день, і вистояти, перемігши все. ¹⁴ Тож будьте стійкими. Підпережіться паском правди, а праведність візьміть своїм панцирем. ¹⁵ І, щоб мати стійку опору, взуйтесь у Добру Звістку про мир. ¹⁶ А також візьміть віру як щит, за допомогою якого ви зможете зупинити всі вогняні стріли лукавого. ¹⁷ Візьміть спасіння своїм шоломом вашим, а мечем Духа—Послання Боже.

¹⁸ Палкими молитвами і благаннями в Дусі моліться завжди. Ви завжди мусите бути пильними в молитвах за всіх людей Божих.

¹⁹ Моліться також за мене, щоб хоч коли я говорив, вірні слова були дані мені, і я сміливо міг сповістити таємницю Доброї Звістки. ²⁰ Моє призначення—завжди проповідувати Добру Звістку, навіть зараз, знаходячись у в’язниці. Моліться, щоб я міг сміливо проповідувати: так, як це мені належить робити.

Прощальні вітання

²¹ А щоб ви також могли дізнатися все про мене і про те, що я роблю, то Тихик, наш улюблений брат і вірний слуга в Господі, докладно розповість вам. ²² Я посилаю його до вас саме для того, щоб він повідав вам усі новини про мене, і міг утішити серця ваші. ²³ Мир вам, брати і сестри мої, та любов, яка йде з вірою від Бога Отця і Господа Ісуса Христа. ²⁴ Благодать Божа усім тим, хто любить Господа Ісуса Христа любов’ю нескінченною.

Вітання филип’янам

1 Павло і Тимофій, слуги Ісуса Христа, шлють вітання всім вам, Божим людям в Ісусі Христі, які живуть у Филипах разом зі старійшинами^[z] і особливими слугами вашими. ² Благодать і мир вам від Бога, Отця нашого Господа Ісуса Христа.

Павлова молитва

³ Щоразу дякую я своєму Богові, згадуючи про вас. ⁴ Кожна моя молитва за всіх вас сповнена радості. ⁵ Адже ви допомагали мені проповідувати Добру Звістку від найпершого дня й донині. ⁶ Я певний у тому, що Господь, Який розпочав благодійну справу серед вас, продовжуватиме її аж до того дня, коли Христос прийде знову й завершить її.

⁷ Мені так і належить думати про вас, бо ви дуже близькі серцю моєму. І не лише у в’язниці, а й коли я захищаю й непохитно утверджую Добру Звістку, ви завжди були спільниками моїми у милості Божій. ⁸ І Бог мені свідок, що я дуже сильно хочу бачити вас, бо люблю усіх вас любов’ю Ісуса Христа.

⁹ Ось молитва моя за вас:

Щоб любов ваша все більше зростала разом із знанням і розумінням. ¹⁰ Молюся я, щоб ви повсякчас були спроможні розрізняти важливе від нікчемного, і завжди могли вибрати найкраще, й залишатися чистими і бездоганними до Дня приходу Христового; ¹¹ щоб ви з допомогою Ісуса Христа сповнилися плодами праведності на славу і хвалу Божу.

Павлові випробування допомагають у праці Господній

¹² Браття і сестри, я хочу, щоб ви знали, що все, що сталося зі мною, сприяло поширенню Доброї Звістки. ¹³ Бо вся сторожа палацу та всі інші дізналися, що причиною мого ув’язнення є те, що я служу Христу. ¹⁴ До того ж, через моє ув’язнення більшість братів у Господі підбадьорилася. Вони проповідують Слово Боже більш відверто і без страху.

¹⁵ Це правда, що дехто з них проповідує Христа через заздрість і суперечки. Та інші—завдяки своїй добрій волі. ¹⁶ Такі люди роблять це через свою любов, бо знають, що Бог поставив мене захищати Добру Звістку. ¹⁷ Інші ж говорять про Христа через своє егоїстичне честолюбство і нещиро, бо думають, що зможуть зробити мені прикрість, поки я ув’язнений.

¹⁸ Та яке це має значення? Важливо те, що так або інакше, з корисливих міркувань чи щиро, проголошують Христа, а те мені на радість. Це тішитиме мене і надалі. ¹⁹ Адже знаю я, що матиму визволення^[aa] завдяки вашим молитвам і допомозі від Духа Ісуса Христа. ²⁰ Моє ревне чекання і надія, що я не буду посоромлений нічим, а з усією своєю сміливістю, як завжди, і особливо тепер, вихвалятиму Христа у тілі своєму—байдуже, чи житиму я, чи помру. ²¹ Бо життя для мене—це Христос, а смерть—надбання^[ab].

²² Якщо ж і надалі житиму я в цьому тілі, то продовжуватиму свою працю в ім’я Господнє. Отже, не знаю, що мені вибрати. ²³ Мені важко зробити вибір. Інколи, я маю бажання піти з цього життя і бути з Христом, бо було б це значно краще для мене. ²⁴ Але ж вам необхідно, щоб я залишався жити. ²⁵ І оскільки я переконаний в цьому, то знаю, що залишатимуся тут і буду з вами всіма заради вашого духовного розвитку і втіхи, що йдуть від віри. ²⁶ Коли я знову до вас прийду, ви пишатиметеся тим, що Ісус Христос зробив, допомагаючи мені.

²⁷ Але у всякому разі живіть так, щоб життя ваше приносило шану Добрій Звістці про Христа. Тоді, будучи разом з вами, чи далеко від вас, зможу почути, що ви стійко, з єдиним серцем і душею боретеся за віру, яка проголошена в Добрій Звістці. ²⁸ Не лякайтеся тих, хто проти вас. Ваша мужність є доказом від Бога, що всі вороги ваші будуть знищені, а ви—врятовані. ²⁹ Бо привілей, дарований вам—не лише вірити в Христа, але також і страждати за Нього. ³⁰ Ви вступили в ту ж саму боротьбу, в яку, як ви бачили, було втягнуто й мене. Тож вам необхідно пройти через усі ті труднощі, що випали й на мою долю.

Єднайтесь і дбайте одне про одного

2 Отже, поміркуйте, що ми маємо у Хресті: втіху, яку Він дарував нам, радість, що йде від Його любові, спільність Духу, співчуття і милосердя, які Він відкрив нам. ² Тож доповніть радість мою, думаючи однаково, маючи одну й ту саму любов, з’єднавшись у досягненні однієї мети, живучи у злагоді. ³ Не робіть нічого через заздрість або нікчемну пиху. Краще, в покірливості своїй, вважайте іншого кращим за себе. ⁴ Кожен має переслідувати не лише свої інтереси, а й зважати на інтереси інших.

Приклад Христа

⁵ У житті своєму ви повинні думати й чинити так, як Ісус Христос.

Будьте бездоганними та щирими

¹² Тож любі друзі мої, як ви корилися мені не лише коли я був серед вас, але ще навіть більше коли я далеко, так само продовжуйте працювати заради вашого спасіння з повним благоговінням перед Богом. ¹³ Бо це Господь працює в вас, викликаючи прагнення і вчинки, бажані Йому.

¹⁴ Робіть усе без нарікань та суперечок, ¹⁵ щоб могли ви бути невинними й чистими дітьми Божими, бездоганними поміж розбещених і зіпсованих людей, серед яких ви сяєте, як зірки у темному світі. ¹⁶ Несіть Послання, що дарує життя. Робіть так, щоб я пишався вами у День повернення Христа, побачивши, що змагався я і трудився не даремно.

¹⁷ І навіть якщо кров моя проллється як пожертва, що йде з приношеннями, та служінням віри вашої, все одно я щасливий і радію разом з усіма вами. ¹⁸ У свою чергу вам також слід звеселитися і ділити свою радість зі мною.

Тимофій та Епафродит

¹⁹ Я маю надію в Господа Ісуса послати скоро до вас Тимофія, щоб утішитися, коли почую про вас. ²⁰ І хочу я послати саме його, бо не маю тут більше нікого, хто розділяє мої хвилювання і так щиро піклується про ваше благополуччя. ²¹ Адже всі інші переслідують лише свої інтереси, нехтуючи інтересами Ісуса Христа. ²² Вам відомо, що він за чоловік, і що, як син батькові своєму, служив він зі мною, поширюючи Добру Звістку.

²³ Тож маю надію негайно відіслати його до вас, як тільки побачу, як ідуть мої справи. ²⁴ Я впевнений, що Господь допоможе мені незабаром прийти до вас.

²⁵ Я вважаю за необхідне послати до вас Епафродита, мого брата в Христі, товариша в праці та соратника, і якого ви відправили допомогти мені у скруті моїй. ²⁶ Я вирішив це зробити, бо він сумує за вами всіма, й дуже занепокоївся, коли ви дізналися, що він хворів. ²⁷ Він і справді дуже хворів, мало не вмер. Та Бог змилувався над ним, і не лише над ним, а й наді мною, щоб я не мав ще більшого горя. ²⁸ І тому я ще більш прагну послати його, щоб ви, побачивши його, зраділи знову, і щоб мені позбутися свого смутку.

²⁹ Тож вітайте його в Господі з великою радістю, шануйте таких людей. ³⁰ Його слід шанувати, бо він мало не вмер, працюючи в ім’я Христове. Він був готовий віддати своє життя, щоб служити мені так, як ви не могли.

Христос понад усе

3 Більш того, брати і сестри мої, радійте в Господі. Мені не важко писати вам знову про одне й те саме, а для вас це повчально. ² Стережіться «собак», чиї вчинки приносять лише лихо! Стережіться тих, хто калічать^[ac] тіла ваші! ³ Бо ми—це ті, хто справді обрізані^[ad], служить Господу Духом Святим, хто пишається Христом Ісусом і не покладає надії на власні сили.

⁴ Хоча сам я маю підстави довіряти своїм можливостям, я ніколи цього не зроблю. І якщо хтось вважає, що він має підстави покладатися на свої власні сили, то я їх маю більше. ⁵ Та ось чому: мені зробили обрізання, коли мені було вісім днів від народження, й належу я народові ізраїльському, з коліна Веніаминового. Я чистокровний єврей, як і мої батьки, а за своїм ставленням до Закону—фарисей. ⁶ Я ревно переслідував церкву. Щодо відданості моїй релігії^[ae], то я був бездоганним.

⁷ Завдяки Христові все те, що колись було надбанням для мене, зараз я вважаю втратою своєю. ^8-9 Крім того, я все вважаю за ніщо порівняно з величчю пізнання Христа Ісуса, Господа мого. Заради Нього я зрікся всього і вважаю все за нікчемне сміття, нездатним допомогти здобути Христа і знайти себе самого в Ньому з праведністю, що йде не від Закону, а від віри^[af] в Христа, з праведністю, що йде від Бога й зумовлена вірою.

¹⁰ Я хочу пізнати Христа і ту силу, що виявилася під час Його воскресіння із мертвих. Я також хочу розділити страждання Христа і уподібнитися Йому навіть в Його смерті. ¹¹ Так я сподіваюся досягти воскресіння з мертвих.

Намагайтеся досягти мети

¹² Я не маю на увазі те, що вже досягнув мети або став досконалим. Я й далі докладаю зусилля, щоб досягти того, заради чого мене вибрав Ісус Христос.

¹³ Браття і сестри, я не вважаю, що вже досягнув мети. Та є одна річ, якої я завжди дотримуюся. Я не думаю про те, що лишилося у минулому, а роблю все можливе, щоб досягти того, що попереду мене, у майбутньому. ¹⁴ Я докладаю зусиль, щоб здобути ту Небесну винагороду, яку Бог покликав мене одержати через Христа Ісуса.

¹⁵ Тож нехай всі з нас, хто є Духовно зрілими, думають саме так. Якщо ж ви маєте іншу думку про те чи інше, то Бог і це вам пояснить. ¹⁶ Давайте триматися лише тієї істини, яку ми вже пізнали.

¹⁷ Браття і сестри мої, наслідуйте мене. Дивіться на тих, хто живе за прикладом, що ми його вам показали. ¹⁸ Бо як я вам уже багато разів казав і зараз, плачучи, кажу знову, багато хто живе як ворог хресту Христовому. ¹⁹ Доля їхня—загибель, їхній бог—власні бажання. Вони вихваляються тим, чого слід було б соромитися, та думають лише про справи земні. ²⁰ Наше громадянство—на небі! Звідти ми також чекаємо на Спасителя Господа Ісуса Христа. ²¹ Силою, якою Він може підкорити Собі все, змінить Він наші принижені тіла, щоб вони стали подібними до Його славного тіла.

Що робити

4 Отже, брати і сестри мої любі, Я дуже за вами сумую і хочу вас бачити. Ви—щастя моє і гордість моя. Будьте стійкими у вірі своїй, як я казав вам.

² Я закликаю Еводію та Синтихію бути в згоді між собою в Господі. ³ Я також прошу тебе, мій вірний соратнику: допомагай цим жінкам, які важко працювали разом зі мною, Клементом, та іншими соратниками, поширюючи Добру Звістку, і чиї імена занесені до Книги Життя^[ag].

⁴ Радійте в Господі і робіть це завжди. І знову я кажу: радійте!

⁵ Нехай ваша доброта стане відома усім, бо Господь вже близько. ⁶ Ні про що не турбуйтеся. За будь-яких обставин, через молитву прохайте Господа про що потребуєте, та завжди дякуйте Йому за все, що маєте. ⁷ І мир, який йде від Бога, що вище людського розуміння^[ah], буде стерегти серця ваші та думки в Христі Ісусі.

⁸ На закінчення, брати і сестри мої, скажу вам таке: думайте лише про те, що правдиве, благородне, справедливе, чисте, приємне, почесне, відмінне, й гідне похвали! ⁹ Робіть те, чого навчилися, що одержали й почули від мене. Наслідуйте мого прикладу: робіть усе так, як, ви бачили, роблю я. І Бог, джерело миру, буде з вами.

Павлова подяка

¹⁰ Я вельми зрадів у Господі, бо ви знову почали піклуватися про мене. Звісно ж, ви й раніше піклувалися, але не мали можливості показати це.

¹¹ Кажу так не тому, що маю потребу в цьому. Бо я навчився бути задоволений в будь-яких умовах. ¹² Я знаю, що то значить жити в нестатках і в достатку. За будь-яких обставин я навчився бути задоволений: ситий я, чи голодний, в статках чи в бідності. ¹³ Я все можу витерпіти завдяки Христу, Який зміцнює мене.

¹⁴ Та ви добре зробили, що розділили турботи мої. ¹⁵ Ви, филип’яни, самі знаєте, що на початку проповідування Доброї Звістки, коли я покинув Македонію, жодна церква не стала моїм спільником і не підтримала мене у той час, коли мені була потрібна допомога, окрім вас. ¹⁶ Бо навіть коли я перебував у Солуні, неодноразово ви надсилали допомогу мені у скруті. ¹⁷ І це не тому, що я прагну дарунків, а тому, що хочу, щоб ви мали добро, що приходить, коли віддаєш. ¹⁸ Я маю сповна і навіть більше. Я маю більше, ніж потребую, відтоді, як одержав від Епафродита дарунок, надісланий вами. Ваш дарунок запашний, пожертва бажана і приємна Богові. ¹⁹ І Бог мій задовольнить усі ваші потреби через славне багатство Своє в Ісусі Христі. ²⁰ Слава Богові нашому й Отцю на віки вічні! Амінь.

²¹ Вітайте всіх людей Божих у Христі Ісусі. Браття, які зі мною, вітають вас. ²² Усі люди Божі вітають вас, а особливо ті, хто з цезаревого дому. ²³ Нехай благодать Господа Ісуса Христа буде з вами.

Вітання колосянам

1 ^1-2 Павло, волею Божою апостол Христа Ісуса і Тимофій, брат наш, вітають людей Божих в Колосах, братів і сестер наших вірних в Христі. Благодать вам і мир від Бога, Отця нашого.

Павлова молитва

³ Коли ми молимося, то завжди дякуємо за вас Богові, Отцю Господа нашого Ісуса Христа. ⁴ Бо чули ми про вашу віру в Христа Ісуса і про вашу любов до всіх людей Божих. ⁵ Адже все, на що маєте надію, чекає вас на Небі. Ви вперше почули про це через Послання істинне, що є Доброю Звісткою, ⁶ коли вам про неї проповідували. Та зараз, вона по всьому світу поширюється й приносить плоди. Так було серед вас відтоді, як ви почули про милість Божу і визнали, що вона—істинна. ⁷ Ви дізналися про це від Епафраса, нашого улюбленого співробітника, вірного слуги Христа заради всіх нас^[ai]. ⁸ Він також розповів нам про любов вашу, натхненну Духом Святим.

⁹ Тому й ми з того дня, як почули про це, не переставали молитися за вас і благати Господа, щоб ви сповнилися пізнання волі Божої, великою мудрістю і духовним розумінням. ¹⁰ Щоб ви жили гідно Господа й у всьому догоджали Йому, приносячи плоди в усякому доброму ділі, і зростаючи в пізнанні Бога^[aj]. ¹¹ Щоб ви зміцнювалися Його великою силою завдяки Його славній могутності, щоб ви могли знести всі турботи з терпінням і радістю.

¹² Дякуйте Отцеві, Який дав вам можливість мати частину тієї спадщини, що належить Божим людям, які живуть у світлі. ^13-14 Він визволив нас із влади темряви й привів до Царства улюбленого Сина Свого, в Якому ми маємо визволення і прощення гріхів наших.

Споглядаючи Христа, ми бачимо Бога

²¹ Колись ви були чужими Богові, ви були ворогами Його через думки свої та лихі вчинки. ²² Тепер Христос примирив вас з Богом в Своєму Тілі, через Свою смерть, щоб постали ви перед Богом святими, непорочними й невинними. ²³ І Він зробить це, якщо ви залишитесь непохитними й твердими у вірі своїй, якщо не відвернетеся від надії, дарованої вам Доброю Звісткою, яку ви чули. Ця Добра Звістка проповідувалася всім, хто живе на землі, і слугою якої я, Павло, став.

Павлові страждання заради Церкви

²⁴ Я з радістю приймаю заради вас страждання, та готовий пройти через все те, що Христос ще мусить вистраждати, за Його Тіло, що є церквою. ²⁵ Я став одним з її служителів, бо був уповноважений Богом. Це було мені даровано заради вашого блага, щоб у всій повноті проповідувати Послання Боже. ²⁶ Це Послання—таємниця, яка була схована віками для поколінь, а зараз відкрилася Богом для Його людей святих.

²⁷ Господь відкрив Своєму народу, яким славним багатством є ця істина. Ця таємна істина, яка була призначена для всіх людей, полягає в тому, що Христос живе поміж вас, і є вашою надією на те, що розділите ви славу Божу. ²⁸ Тож ми продовжуємо проповідувати Христа, переконуючи і навчаючи кожного з усією нашою мудрістю, щоб представити Богові усіх людей досконалими^[an] у Христі. ²⁹ Заради цієї мети я й працюю, борючись з усім запалом, який Христос дає мені силою Своєю.

Живіть у Христі

2 Я хочу, щоб ви знали, як напружено я працюю, щоб допомогти вам і всім тим, хто мешкає в Лаодикії, а також й тим, хто не бачив мене особисто. ² Я роблю це, щоб їхні серця підбадьорилися, об’єдналися через любов і збагатилися впевненістю, яка йде від розуміння. Я хочу, щоб вони ясно зрозуміли таємницю Божу, якою є Христос. ³ У Ньому надійно сховані всі скарби мудрості й пізнання.

⁴ Кажу вам це, щоб ніхто не зміг обдурити вас улесливими доказами, які насправді—хибні. ⁵ Бо, хоч я й відсутній серед вас тілом, та я з вами духом і серцем. Радію я з порядку в житті вашому, і стійкості у вірі вашій в Христа.

⁶ Тож прийнявши Христа Ісуса як Господа, живіть у Ньому. ⁷ Вкорініться в Ньому, збудуйтеся на Ньому, зміцнюйтеся у вірі, якій вас навчили, завжди будьте вдячними Богові.

⁸ Стережіться, щоб ніхто не захопив вас пустими й оманливими ідеями, що йдуть від людських традицій та простих понять^[ao] цього світу, а не від Христа. ⁹ Бо в Ньому перебуває уся повнота Божества, навіть під час життя на землі, в тілесній формі. ¹⁰ Ви набули повноти своєї в Христі, Який є головою всім правителям і всякій владі.

¹¹ В Ньому також здійснено обряд обрізання над вами. Але то не дія, вчинена людськими руками,—ви звільнилися від влади гріховного буття обрізанням Христовим. ¹² Це сталося, коли ви були поховані разом з Ним під час хрещення і воскресли також разом із Ним через віру вашу в діяння Всевишнього Бога, Який воскресив Христа з мертвих.

¹³ Колись ви були мерцями через гріхи свої й через те, що не мали свободи від свого гріховного єства^[ap], та Бог дарував вам життя разом із Христом і щедро простив гріхи наші. ¹⁴ Порушивши закони Господні, ми стали боржниками перед Богом. Та Він скасував весь борг наш, прибивши його цвяхами до хреста. ¹⁵ Він обеззброїв правителів і владу духовного світу, та, торжествуючи над ними смертю Своєю, переможно повів за Собою, виставивши їх на привселюдний сором.

Не слідуйте законам людським

¹⁶ Нікому не дозволяйте придумувати для вас закони та правила про те, що їсти вам чи пити або яких свят дотримуватись: святкування Новолуння, чи суботи. ¹⁷ У минулому, ці речі були лише тінню, ознакою прийдешнього, але нове вчення приходить з Христом.

¹⁸ Деякі люди полюбляють удавати себе за тих, хто віддалися покірливості й служінню Ангелам^[aq]. Вони завжди говорять про те, що їм привиділося в видіннях, та не слухайте їх, коли вони засуджують вас через те, що ви не робите так само. Насправді, вони вихваляються без усякої причини тільки своїм плотським розумом. ¹⁹ Вони не слухаються Голови, під чиїм керуванням усе Тіло з’єднане. Завдяки Христу, усі частини тіла піклуються та допомагають одне одному, і все міцніє й росте згідно з задумом Божим.

²⁰ Якщо ви померли з Христом і звільнилися від простих понять світу цього, то чому ж ви коритеся його правилам, наче живете в «миру»: ²¹ «не бери цього в руки», «не їж того» або «не чіпай цього?» ²² Це є тільки правила і вчення, що створили люди, та усі ці земні закони згинуть після їх використання.

²³ Справді, вони можуть здатися мудрими з точки зору вигаданих релігій з їхнім хибним самоприниженням та знесиленням тіла. Але вони нікому не допомагають в протистоянні гріховному єству.

Нове життя ваше—в Христі

3 Ви воскресли з мертвих разом з Христом, тож живіть для того, що на небесах, де Христос сидить праворуч від Бога. ² Думайте тільки про те, що на Небі, а не про те, що на землі. ³ Бо ваше старе єство вмерло, а нове життя ваше сховане з Христом у Бога. ⁴ Так, Христос—ваше життя, та коли Він знову прийде, ви розділите з Ним славу Його.

⁵ Тож позбавтеся усього зла в вашому житті: розпусти, нечистоти усілякої, хіті, лихих бажань і зажерливості, що подібна поклонінню бовванам. ⁶ Бо за все це зло приходить гнів Божий^[ar]. ⁷ Ви теж чинили подібне, коли жили життям таким.

⁸ Тепер же вам слід позбутися всього цього: гніву, люті, злоби, наклепів і соромницьких розмов. ⁹ Не брешіть одне одному; скиньте з себе своє старе єство з його вчинками. ¹⁰ Та зараз, ви вже вбралися в нове життя, яке постійно оновлюється. Ви постійно зростаєте в розумінні Того, Хто створив вас, й все більше стаєте схожими на Нього.

¹¹ Тож, у цьому новому житті, немає різниці між юдеєм і поганином^[as], між обрізаним і необрізаним, між варваром і скифом, рабом чи вільним. Має значення лише Христос, Який живе в усіх вас.

Нове життя одне з одним

¹² Так живіть новим життям, як вибрані люди Божі, святі й улюблені, сповнені милосердя, доброти, покору, лагідністі й терпіння. ¹³ Будьте терпимими одне до одного, прощайте одне одного, якщо хто скаржиться на вас, як Господь простив вас. ¹⁴ Але ж найголовніше над усім у вашому житті—це любов до інших. Саме любов об’єднує усе досконалим союзом. ¹⁵ Хай же мир Христа керує серцями вашими, бо саме до нього ви були покликані з’єднатися в одному тілі^[at]. Та завжди будьте вдячні.

¹⁶ Нехай Слово Христове живе в вас у всьому його багатстві. Навчайте і переконуйте одне одного мудрістю. Співайте псалми, гімни й духовні пісні з подякою Богові у серцях ваших. ¹⁷ І хоч би що ви робили, чи казали,—все має бути в ім’я Господа Ісуса, дякуючи Богу-Отцю через Христа.

Нове життя вдома

¹⁸ Жінки, коріться чоловікам своїм, як і слід послідовникам Господнім.

¹⁹ Чоловіки, любіть жінок своїх і не будьте суворі з ними.

²⁰ Діти, будьте у всьому слухняні батькам своїм, бо це до вподоби Господу.

²¹ Батьки, не дратуйте дітей своїх, щоб ті не впали у відчай, та не перестали вас слухати.

²² Раби, коріться панам своїм земним у всьому. Чиніть так не лише під наглядом, як підлабузники, але робіть це у щирості серця свого, боячись Бога. ²³ І хоч би що ви робили, робіть це від усього серця. Працюйте так, якби ви працювали на благо Господа, а не людей. ²⁴ Пам’ятайте, що від Господа ви дістанете вашу частку у спадок як винагороду. Ви служите Господу Христу! Він—ваш істинний Господин!^{[au] 25} Хто чинить зле, той буде засуджений за те зло. Та перед Богом—усі рівні.

Павлові повчання християнам

4 Пани, віддайте слугам своїм належне й справедливе, пам’ятайте, що і ви маєте Господа на Небі.

² Присвятіть себе молитвам. Моліться з вдячністю й терпінням. ³ Одначасно моліться і за нас, щоб Бог відчинив нам двері для Свого Слова, щоб ми змогли нести таємницю про Христа, за яку мене і ув’язнено. ⁴ Моліться, щоб я зміг знайти необхідні слова, та пояснити усім цю істину.

⁵ Мудро поводьтеся з невіруючими. Не гайте часу, слушно використовуючи будь-яку можливість. ⁶ Промова ваша хай буде завжди приємною, мудрою, щоб ви змогли відповісти кожному, як слід.

Новини про Павлових соратників

⁷ Тихик, улюблений брат, вірний помічник і слуга в Господі, розповість вам усі новини про мене. ⁸ Я посилаю його до вас саме з цієї нагоди, щоб ви дізналися все про нас, і хай він утішить серця ваші. ⁹ Посилаю я його разом з Онисимом, нашим вірним і улюбленим братом, який є одним із вас. Вони розкажуть вам, що тут відбувається.

¹⁰ Вітають вас Аристарх, мій соратник по ув’язненню, а також Марко, двоюрідний брат Варнави. (Ви вже одержали настанови щодо нього. Якщо він навістить вас, то щиро прийміть його).

¹¹ Ісус, названий Юстом, також вітає вас. Серед віруючих юдеїв лише ці працюють разом зі мною заради Царства Божого. Вони—велика втіха мені.

¹² Вітає вас також і Епафрас, слуга Христа Ісуса, який є одним із вас. Він завжди гаряче молиться за вас, щоб ви були стійкі і зрілі в волі Божій. ¹³ І я свідчу про те, що він невпинно і старанно трудиться заради вас і тих, хто живе в Лаодикії та Єраполі. ¹⁴ Лука, улюблений лікар, і Димас теж вітають вас.

¹⁵ Вітайте братів, які живуть в Лаодикії. Вітайте Німфу з церквою, що збирається в її домі. ¹⁶ Коли прочитаєте цього листа у себе, то надішліть його до церкві, що в Лаодикії. Самі ж також прочитайте листа, що я написав до тієї церкви^[av]. ¹⁷ Та скажіть Архипові: «Дивись, щоб виконав служіння, яке Господь призначив тобі!»

¹⁸ Я, Павло, пишу це вітання власноручно. Пам’ятайте, що я ув’язнений. Та нехай благодать Божа буде з усіма вами!