Bible in 90 Days

Справжня мудрість

¹³ Хто серед нас насправді мудрий та розумний? Нехай той доведе це доброю поведінкою, своїми смиренними вчинками, породженими мудрістю. ¹⁴ Та якщо серце ваше сповнене гіркої заздрості й себелюбства, то у вас немає підстав вихвалятися, бо це просто приховування брехні за істиною. ¹⁵ Це не та мудрість, що сходить з небес, а земна, недуховна й диявольська. ¹⁶ Бо там, де є заздрість й себелюбство, там безладдя і усіляке лихо. ¹⁷ А мудрість, що сходить з небес, насамперед чиста, по-друге, мирна, добра, покірлива, багата на милосердя і добрі справи. Вона неупереджена і щира. ¹⁸ Плоди праведності отримають ті, хто мирно працює, щоб досягти миру.

Присвячуйте себе Богу

4 Звідки виникають ворожнеча і сварки між вами? Чи не від егоїстичних бажань, що вирують у ваших тілах? ² Ви чогось бажаєте, та все ж не одержуєте. Ви вбиваєте, заздрите іншим, і все одно не можете одержати того, що бажаєте. Ви сваритеся і ворогуєте, бо не просите Бога. ³ Та коли ви просите, то не одержуєте, бо просите ви не на добро, а для того, щоб використати це для свого задоволення.

⁴ Невірні, хіба ви не знаєте, що любов до земного життя, те ж саме, що й ворожнеча з Богом? Той, хто хоче бути в дружбі зі світом, стає ворогом Бога. ⁵ Чи ви думаєте, що у Святому Писанні даремно сказано: «Дух, який Бог вселив у нас, любить ревно»^[a]. ⁶ Але Всевишній дав нам ще більшу милість, ось чому сказано у Писанні: «Бог—проти пихатих, покірливим Він дарує благодать»^(A).

Підкоряймося Богу

⁷ Тож підкоріться Богу. Спротивляйтесь дияволові, і він утече від вас. ⁸ Наблизьтеся до Бога, і Він наблизиться до вас. Омийте руки свої грішні й очистіть ваше життя від гріха^[b]. Не слідуйте водночас за Богом і світом! ⁹ Сумуйте, страждайте і плачте! Нехай сміх ваш обернеться в сльози, а радість—в смуток. ¹⁰ Станьте покірними перед Богом, і Він вознесе вас.

Не судіть одне одного

¹¹ Брати і сестри, не судіть одне одного, бо хто лихословить проти свого брата або сестри своєї у Христі, чи осуджує їх, насправді ганьбить і осуджує Закон. А коли людина судить Закон, то вона стає не виконавцем його, а суддєю. ¹² Є лише один Законодавець і Суддя, Який може спасти чи погубити. А хто ти такий, щоб судити ближнього?

Покладаймося на Бога

¹³ Деякі з вас казатимуть: «Сьогодні або завтра вирушимо ми в те чи інше місто, де пробудемо рік. Там ми будемо торгувати й заробляти гроші». ¹⁴ Але ви ж не знаєте, що станеться у вашому житті завтра. Бо ваше життя, неначе туман, який з’являється на деякий час, а потім зникає. ¹⁵ Натомість необхідно казати: «Як буде на те воля Божа, ми будемо жити і робити так і так». ¹⁶ Ви ж, пишаючись, вихваляєтеся, а таке вихваляння—зло! ¹⁷ Отже, коли ви знаєте, як творити добро, та не робите його, то чините гріх!

Багатих буде покарано

5 Слухайте ви, багачі! Плачте й ридайте, бо велике лихо наближається до вас. ² Багатство ваше згніє, а одяг ваш міль поточить. ³ Золото й срібло ваше зіржавіє, а та іржа буде свідчити проти вас і з’їсть ваше тіло, неначе вогонь. Ви зібрали скарби свої в останні дні.

Платіть робітникам як належить

⁴ Погляньте! Робітники, які обробляли ваші поля і в котрих ви утримали плату, голосять. І бідкання женців дійшли до слуху Господа Саваота^[c]. ⁵ Ви жили у розкошах та надмірній насолоді, і розгодувалися^[d], як на заколення. ⁶ Ви засуджували і вбивали невинних, які не могли вам протистояти.

Щасливий той, хто вірить і має довготерпіння

⁷ Отож будьте терплячі, брати і сестри, аж до дня приходу Господа. Пам’ятайте, хлібороб чекає дорогоцінного врожаю від землі своєї, він терпляче чекає на ранні й пізні дощі^[e]. ⁸ Ви також маєте чекати терпляче. Не втрачайте надії, бо Господнє пришестя близько. ⁹ Браття і сестри, перестаньте скаржитися одне на одного, щоб не бути осудженими. Дивіться, Суддя вже стоїть біля дверей!

¹⁰ Браття і сестри, згадайте пророків, котрі говорили від імені Бога, як зразок страждань і довготерпіння. ¹¹ Пам’ятайте, що ми вважаємо блаженними тих, хто потерпає. Ви чули про довготерпіння Йова^[f] і знаєте, що після усіх страждань, Господь допоміг йому. Господь—милосердний і співчутливий.

Не присягайтеся

¹² І насамперед, брати і сестри мої, перестаньте присягатися небом і землею чи іншими якимись клятвами. Ваше «так» має бути «так», а «ні» має бути «ні», щоб не бути вам засудженими.

Сила молитви

¹³ Якщо хтось із вас потрапив в біду, нехай молиться. А як у радості, хай співає псалми. ¹⁴ Якщо хтось із вас занедужав, то нехай покличе старійшин із церкви, щоб вони помолилися за нього, помазавши його оливою^[g] в ім’я Господнє. ¹⁵ І молитва з вірою спасе недужого, й Господь зцілить його. Якщо він вчинив гріх, то Господь пробачить йому.

¹⁶ Отож завжди сповідуйте один одному гріхи, які ви чините, і моліться одне за одного, щоб зцілитися. Бог зглянеться на вас, бо молитва праведників може дуже багато. ¹⁷ Ілля був такою ж людиною, як і ми з вами. Він палко молився, щоб дощ не падав на землю, і дощу не було на землі три з половиною роки. ¹⁸ Потім він знову помолився, і з неба пішов дощ, і земля знову почала давати врожай.

¹⁹ Брати і сестри мої, якщо хтось із-поміж вас відійшов від істини, а інший повернув його до неї, ²⁰ то знайте, що людина, яка повернула грішника на дорогу правди, врятувала ту людську душу від смерті, та спричинила прощення багатьох гріхів.

Вітання

1 Вітання від Петра, апостола Ісуса Христа, до вибраних людей, які живуть далеко від рідної країни, і розкидані по Понтії, Ґалатії, Каппадокії, Азії та Віфінії.

² Ще з початку світу, згідно з задумом Бога, Отця нашого, через освячення Духом вас було обрано стати Його святим народом. Волею Бога вас було призначено бути слухняними Йому і очищеними завдяки жертовній крові Ісуса Христа.

Благодать і мир нехай вам примножаться!

Віра—коштовніша за золото

³ Благословенний Бог, Отець нашого Господа Ісуса Христа. Великою милістю своєю Він відродив нас до нового життя, яке приносить живу надію завдяки воскресінню Ісуса Христа з мертвих. ⁴ Це надія на нетлінну, непорочну, нев’янучу спадщину, що чекає нас на небесах.

⁵ Ви, захищені силою Божою завдяки вірі своїй, знайдете спасіння, яке отримаєте в кінці світу. ⁶ Радійте з цього, навіть якщо зараз ви й страждаєте від різних випробувань. ⁷ Випробувана віра ваша—набагато чистіша і коштовніша від золота, яке все ж таки тлінне, хоч і вогнем випробовується. Та коли з’явиться Ісус Христос, бездоганна віра ваша заслужить похвалу, славу і честь.

⁸ Хоча ви й не бачили Христа, але ви любите Його. Навіть якщо ви зараз не можете побачити Його на власні очі, ви віруєте у Нього і сповнюєтеся невимовною славною радістю. ⁹ І ви досягнете мети своєї віри—спасіння душ ваших.

¹⁰ Пророки ретельно вивчали й розшукували все, що стосується цього спасіння. Вони провіщали про обіцяну нам благодать. ¹¹ Дух Христа сповіщав через тих пророків про страждання, і про майбутню славу, яку отримає Ісус, прийнявши їх. Пророки намагалися збагнути те, про що Дух свідчив: коли це станеться, і яким буде світ у той час. ¹² І відкрилося їм, що не собі вони служать, а вам. Це було сповіщено Духом Святим, який зійшов з небес через благовісників. Навіть Ангели бажають дізнатися про все, що знаєте ви.

Заклик до святого життя

¹³ Тож приготуйте ваш розум для служіння й пильнуйте^[h]. Всі надії свої покладіть на благодать, що буде дана вам, коли з’явиться Ісус Христос. ¹⁴ У минулому ви не мали того розуміння, яке у вас є тепер, тож ви поводилися відповідно з своїми неблагочестивими бажаннями. Проте зараз, ви стали дітьми Бога, отже будьте слухняні Йому. ¹⁵ За прикладом Бога, Який обрав вас, прагніть святості в усіх вчинках своїх. ¹⁶ Бо сказано у Святому Писанні: «Будьте святі, тому що Я святий»^(B).

¹⁷ І якщо називаєте Його Отцем, Який безсторонньо судить вчинки кожного, то живіть з пошаною^[i] до Нього, поки перебуваєте на цій землі^[j]. ^18-19 Ви знаєте, що не тлінним сріблом та золотом вас було викуплено від марного життя, якому ви навчилися від ваших предків, а дорогоцінною кров’ю чистого і непорочного Ягняти—кров’ю Христа. ²⁰ Його було вибрано ще до створення світу, але ж з’явився Він останнім часом лише заради вас. ²¹ Завдяки Христу ми повірили в Бога. Він воскресив Ісуса з мертвих і дарував Йому славу, тож ваша віра й надія—на Бога.

²² Тепер, коли ви, сприйнявши Слово правди, очистили душі свої для справжньої братньої любові, любіть одне одного палко й від щирого серця. ²³ Ви відродилися не від насіння тлінного, а від життєдайного Слова Божого, яке існуватиме вічно.

У Писанні говориться:

І це Слово є Доброю Звісткою, яка була проповідувана вам.

Камінь наріжний

2 Позбавимося ж усілякої злоби, обману, лицемірства, заздрощів, різного роду наклепів та обмов. ² Як новонароджені немовлята, котрі потребують молоко, прагніть чистої духовної їжі, щоб від неї зростати для спасіння. ³ Бо тепер «ви пізнали Господню доброту».

⁴ Прийдіть до Господа Ісуса, Живого Каменя^[k], не прийнятого людьми, але обраного й дорогоцінного Богу. ⁵ І ви самі, неначе живе каміння, з якого Бог будує духовний храм^[l], щоб ви стали святим священицтвом і приносили духовні пожертви, приємні Богу через Ісуса Христа. ⁶ У Святому Писанні є такі слова:

⁷ І цінний він для вас, хто вірує, а для невіруючих:

⁸ Для невіруючих він:

Вони спіткаються, бо не підкорюються Слову Божому. Так Бог призначив, щоб їм було.

⁹ Ви ж люди вибрані, Царські священики, святий народ^[m], який належить Богу. Ви призначені сповіщати людям про великі вчинки Того, Хто покликав вас із темряви гріха у прекрасне Світло Своє.

Живіть для Бога

¹¹ Любі друзі, я закликаю вас як чужинців і мандрівників у цьому світі, не піддаватися бажанням тілесним, що ворогують із душею вашою. ¹² Живіть і поводьтеся серед поган, як належить. Хоч вони й звинувачуватимуть вас як грішників, але згодом, побачивши діла ваші добрі, вони прославлять Бога в День пришестя Його.

Будьте покірливі владі

¹³ Коріться всім людським владам^[o] заради Господа. ¹⁴ Коріться цареві як верховній владі і намісникам, яких він призначив, щоб карати тих, хто чинить зло, і нагороджувати тих, хто чинить добро. ¹⁵ Бо воля Божа в тому, щоб, творячи добро, ви змушували мовчати невігласів і нерозумних. ¹⁶ Живіть як люди вільні, але ж не використовуйте волю свою, як прикриття, щоб чинити зло. Живіть як слуги Божі. ¹⁷ Шануйте всіх і кожного, любіть родину людей Божих. Шануйте Бога, та поважайте царя.

Раби, наслідуйте прикладу Христа

¹⁸ Раби, підкоряйтеся з повною пошаною господарям своїм, не тільки добрим і м’яким, але й суворим. ¹⁹ То приємно Богу, коли людина стійко переносить незаслужені страждання і біль, завжди думаючи про Нього. ²⁰ Чому ж ви всі чекаєте хвали, коли страждаєте за свою ж провину? Але якщо вас покарано за добро і ви з терпимістю знесли покарання, то саме це Богу до вподоби. ²¹ До цього ви покликані Богом, бо Христос страждав за вас. Він залишив нам приклад, тож ми мусимо йти Його слідами:

²³ Коли Ісуса зневажали, Він не відповідав зневагою. Коли Він страждав, то не погрожував, а ввірявся Судді праведному. ²⁴ Він Сам ніс гріхи наші тілом Своїм на хрест, щоб ми могли вмерти для гріха і жити для праведності. Нас зцілено Його ранами. ²⁵ Бо були ви, немов вівці заблудлі, а тепер ви повернулися до Пастиря і Захисника душ ваших.

Про жінок та чоловіків

3 Щодо вас, жінки, то ви мусите бути покірні чоловікам своїм. Якщо хтось із них не підкоряється Слову Божому, то ви можете своєю власною поведінкою, а не балачками, навернути їх. ² Тоді ваші чоловіки самі побачать, що ви живете чистим й бездоганним життям, повним пошани до Бога. ^3-4 Нехай краса ваша буде не зовнішньою, завдяки розкішній зачісці, золотим прикрасам або пишному вбранню, а внутрішньою, що йде від самого серця. Богом цінується нев’януча краса—лагідний і спокійний дух. ⁵ Саме так у давні часи ті святі жінки, які покладали надії на Бога, прикрашали себе—вони підкорялися чоловікам своїм. ⁶ Так Сара підкорялася Аврааму й називала його паном. І ви, жінки—дочки її, якщо ви робите добро і нічого не боїтеся.

⁷ Так само й чоловіки мають жити зі своїми жінками з розумінням. Виявляйте їм шану як слабкій статі. Разом із вами вони успадкують милість Божу—дар істинного життя. Якщо ви будете все це виконувати, то не буде перешкод молитвам вашим.

Про страждання за праведний вчинок

⁸ Отже, всі мусять жити в мирі, бути співчутливими, любити одне одного, неначе братів і сестер, бути милосердними й покірливими. ⁹ Не відповідайте злом на зло, образою на образу. Навпаки, просіть Бога благословити тих людей, бо саме для цього ви були покликані, щоб ви самі могли успадкувати Його благословення. ¹⁰ У Святому Писанні сказано:

¹³ І хто зможе завдати вам болю, якщо ви ревно намагатиметеся творити добро? ¹⁴ Та якщо вам доведеться постраждати за праведні вчинки, то ви отримаєте Боже благословення. Отож «не майте страху перед тими, хто завдає вам болю і не тривожтеся»^(I). ¹⁵ Та в серцях своїх святіть Господа нашого Христа. Завжди будьте готові відповісти розсудливо тим, хто запитає вас, на чому грунтується ваша надія. ¹⁶ Але робіть це з повагою і лагідно. Нехай сумління ваше завжди буде чистим, щоб, якщо хтось пустив би про вас чутки, то нехай він сам осоромиться тим, що паплюжить вашу праведність у Христі. ¹⁷ Бо краще постраждати за праведні вчинки, якщо на те є воля Божа, ніж за лихі.

^19-20 Ісус прийшов, щоб проповідувати духам у ув’язненні, які не підкорилися Богу в далекому минулому, в часи Ноя. Але Бог терпляче чекав, доки буде збудовано ковчег. Тільки дехто, а саме восьмеро, потрапили до нього і врятувалися від потопу. ²¹ Ця вода є символом хрещення, яке й тепер спасає вас. Хрещення—це не відмивання тіла від бруду, а благання про чисте сумління, звернене до Бога. І все це відбувається завдяки воскресінню Ісуса Христа. ²² Він піднявся на Небеса і зайняв місце по правиці Божій, і всі Ангели, сили й влади підкорилися Йому.

Не повторюймо гріхів

4 Ісус витерпів тілесні страждання, тож озбройтеся й ви такими самими думками, які мав Христос. Бо той, хто виніс фізичні страждання, перестає грішити. ² Решту свого земного життя присвятить не тілесним бажанням, а виконанню волі Божої. ³ Досить довго ви прожили як ті безбожники в розпусті, хіті, пияцтві, гулянках й огидному поклонінні бовванам.

⁴ Тепер ваші так звані «друзі» дивуються тому, що ви більше не живете розпусно разом з ними, і тому вони зводять на вас наклепи. ⁵ Але ж згодом, вони відповідатимуть за свої вчинки перед Богом, Котрий готовий судити і живих, і мертвих. ⁶ Ось воління Боже: Добра Звістка проповідуватиметься людям ще до їх смерті, щоб вони могли отримати нове життя через Духа^[q].

Служіть одне одному

⁷ Наближається час, коли всьому настане кінець. Тож будьте розсудливі й стримані, це допоможе вам у молитвах ваших. ⁸ Але найголовніше за все—любіть одне одного палкою любов’ю, бо щира любов допомагає людям прощати багато гріхів. ⁹ Будьте гостинні одне до одного без нарікань. ¹⁰ Кожен із вас, залежно від того дару, що він отримав від Бога, має використати його для служіння ближньому як добрий розпорядник милості Господньої, виявленої вам у найрізноманітніших її проявах. ¹¹ Хто має дар проповідування, має говорити словами Бога; хто отримав дар служіння, нехай служить з силою, яку дав Всевишній, щоб усім цим вознести хвалу Богу через Ісуса Христа. Слава і влада Йому на віки вічні! Амінь.

Християнське довготерпіння

¹² Любі друзі, не дивуйтеся тим тяжким стражданням, які випали на вас, щоб випробувати вашу віру. Не ставтеся до них як до чогось несподіваного. ¹³ Навпаки, радійте, що ви прилучаєтеся до страждань Христових, бо будете ви радіти й веселитися, коли Він явить славу Свою. ¹⁴ Якщо вас принижують і ображають за те, що ви послідовники Христа, то вважайте те благословенням, бо славний Дух Божий із вами. ¹⁵ Нехай ніхто з вас не страждає тому, що він вбивця злодій, чи злочинець або як людина, яка втручається в чужі справи. ¹⁶ Та якщо хтось страждає як послідовник Христа, то нехай не соромиться, а прославляє Бога, бо носить він ім’я Його.

¹⁷ Ось настає час суду Божого і розпочнеться він з Божої сім’ї. І якщо він починається з нас, що ж тоді станеться з тими, хто не підкоряється Євангелії Божій?

¹⁹ Отож ті, хто страждають з волі Божої, мусять і надалі творити добро і покластися на волю Творця, Якому можна вірити.

Паства Божа

5 Тепер я хочу звернутися до старійшин ваших, бо й я старійшина. Я свідок страждань Христових, і мені належить частка у прийдешній славі, що відкриється нам. Благаю вас, ² пасіть^[r] отару Божу^[s], яка ввірена вам. Доглядайте її не з примусу, а за своїм власним бажанням, не заради неправедної наживи, а заради служіння Богу. ³ Не поводьтеся як господарі з тими, хто доручений вам. Краще будьте взірцем і прикладом для пастви. ⁴ І коли з’явиться, Христос, Верховний Пастир, то одержите ви нев’янучий вінець слави.

⁵ Також і ви, молодь, будьте слухняні старійшинам. Всі ви повинні покірливо ставитися одне до одного, бо

⁶ А тому підкоріться всемогутній руці Бога, щоб Він підніс вас до шани у призначений час. ⁷ Всі ваші клопоти покладіть на Нього, бо Він піклується про вас.

Протистаньте дияволу

⁸ Будьте обержні й пильнуйте, бо диявол, ворог ваш, нишпорить навколо, мов лев, який рикає і шукає, кого б пожерти. ⁹ Опирайтеся йому, будьте дужими у вірі своїй. Знайте, що через такі ж страждання проходять брати і сестри ваші по всьому світі.

¹⁰ Бог, джерело всілякої благодаті, покликав вас розділити Свою вічну славу в Ісусі Христі. Після вашого короткочасного страждання Він Сам вас відновить, зміцнить, підтримає, і не дасть вам упасти. ¹¹ Його влада—вічна! Амінь.

Прощання

¹² З допомогою Силуана, котрого я вважаю вірним братом у Христі, я перешлю цього коротенького листа до вас. Цей лист, щоб підтримати вас і засвідчити, що то правдива благодать Божа. Стійте ж твердо на цьому.

¹³ Церква у Вавилоні^[t], яка теж була вибрана Богом, а також і Марко, син мій у Христі, вітають вас. ¹⁴ Вітайте одне одного особливим вітанням^[u] любові.

Мир усім вам, хто у Христі.

Вітання

1 Вітання від Симона Петра, слуги і апостола Ісуса Христа, до тих, хто одержав ту ж дорогоцінну віру, що й ми від Бога нашого і Спасителя Ісуса Христа, праведного і справедливого.

² Нехай мир і благодать збільшуються в вас через пізнання Бога та Ісуса, нашого Господа.

Все від Бога

³ Все, що потрібно нам для духовного життя і служіння Богу, було дано Ісусом, Який має силу Божу. Ми отримали ті дари, бо знаємо Того, Хто покликав нас славою і добротою. ⁴ І завдяки тій славі й доброті Своїй, Він дав нам обіцяні дорогоцінні й великі дари, щоб змогли ми стати подібними Самому Богу, та уникнути духовного тління, яке панує у світі через лихі людські бажання.

⁵ Тому докладіть усіх зусиль, щоб додати до віри вашої доброчинність, а до доброчинності—знання. ⁶ Щоб до знань ви змогли додати стриманість, а до стриманості—терпіння, а до терпіння—побожність. ⁷ Щоб до побожності ви змогли додати братолюбство, а до братолюбства—любов. ⁸ І якщо все це у вас є і примножується, то дієво й плідно ви досягнете повного розуміння нашого Господа Ісуса Христа. ⁹ А хто не має цього, той сліпий, бо не бачить того благословення, яке отримав від Бога. Він забув, що був очищений від гріхів своїх минулих.

¹⁰ Тому, брати і сестри, намагайтеся знову й знову доводити, що ви справді покликані й обрані Богом. Бо якщо ви йдете цим шляхом, то ніколи не спіткнутися вам і не впасти. ¹¹ І будете ви жаданим гостем у вічному Царстві Господа нашого і Спасителя Ісуса Христа. ¹² Ось чому я завжди буду нагадувати вам про все це, навіть якщо ви знаєте і утвердилися в правді, що відкрилася вам. ¹³ Я вважаю справедливим повсякчас нагадувати вам про це, поки живу я на цій землі. ¹⁴ Адже знаю я, що скоро залишу тіло своє, як відкрив мені Господь наш Ісус Христос. ¹⁵ Отже, я буду робити все від мене залежне, щоб навіть після того, як покину я цей світ, ви про все це завжди пам’ятали.

Свідки Христової слави

¹⁶ Ми спиралися не на хитромудрі людські історії, коли сповіщали вам про силу і пришестя Господа нашого Ісуса Христа. Ми самі були свідками Його величі. ¹⁷ Христос одержав честь і славу від Бога-Отця. До Нього злинув голос великого й славного Бога, котрий мовив: «Це Син Мій улюблений, Якого Я вподобав». ¹⁸ Ми теж чули цей голос, який лунав з небес у той час, коли ми були з Ним на Святій горі^[v].

¹⁹ Ми вважаємо послання пророків найнадійнішими. Ви правильно робите, коли звертаєтеся до них, бо вони подібні до світла, що розганяє темряву, аж доки не прийде світання і ранкова зірка не засяє у серцях ваших. ²⁰ Найголовніше, що маєте ви зрозуміти,—це те, що жодне з пророцтв у Святому Писанні не було вигадане самими пророками. ²¹ Бо ніяке пророцтво не прийшло з волі людини. Ні, люди, натхнені Святим Духом, висловлювали послання Божі.

Лженаставники і лжепророки

2 У минулому з’являлися лжепророки серед людей Божих, так само, як і серед вас будуть лженаставники. Вони будуть нести згубні вчення і заперечувати Господу, Який заплатив за їхню свободу. Тим самим вони самі ведуть себе до загибелі. ² Багато хто йтиме за ними у своїй розпусті. І через них дорога правди буде зневажена. ³ Жадібні, вони зароблятимуть на вас, обдурених їхніми облесливими словами. Та вирок їм давно винесено, і Всевишній принесе їм неминучу загибель.

⁴ Адже Бог не помилував ангелів, які грішили, а відправив їх до темного підземелля у пекло, щоб перебували вони там аж до самого суду.

⁵ Всевишній не помилував й давнього світу, але захистив Ноя, людину, яка проповідувала праведне життя, і ще сімох, коли Він наслав потоп на світ безбожників. ⁶ Він прирік міста Содом і Ґоморру і спопелив їх. То був приклад суду над нечестивцями, щоб знали, що з ними трапиться. ⁷ Але Він врятував праведну людину Лота, який був пригнічений розпусною поведінкою нечестивих. ⁸ Цей добрий чоловік мучився в душі своїй праведній через беззаконні вчинки, котрі він бачив і про які він чув, живучи день у день серед них.

⁹ Отож Господь знає, як благочесних врятувати від випробувань. І так само Він знає, як неправедних дотримати до Дня Суду, коли їх буде покарано. ¹⁰ Це покарання головним чином для тих, хто потурає брудній хтивості своїй, своїй людській природі й зневажає Його владу.

Ці лжевчителі зухвалі й самовпевнені, і без страху зневажають славних^[w]. ¹¹ Хоч Ангели й дужчі й могутніші, вони ж ніколи не обмовляють їх перед Господом!

¹² Люди ці ганять те, чого не розуміють. Вони, мов та звірина нерозумна, яка чинить згідно з природою своєю, оскільки народжена для того, щоб її спіймали і вбили. І як та худоба дика, вони будуть забиті. ¹³ За їхнє зло їм заплатиться злом.

Ті люди насолоджуються злими вчинками, які роблять привселюдно серед білого дня. Вони—погань і мерзенність, та лише соромлять вас, бенкетуючи з вами. ¹⁴ У них хтиві очі, які дивляться на жінку тільки як на предмет перелюбу. Вони не можуть спинитися в гріховності своїй, та зваблюють нестійких, вводячи їх у пастку гріха. Серця їхні повні жадоби. Вони прокляті^[x]. ¹⁵ Вони заблукали, збилися з праведної дороги, пішовши шляхом Валаама, сина Восора, який любив одержувати плату за неправедне. ¹⁶ Але ж йому було показано ослицею, що він неправий, коли ослиця заговорила людським голосом і зупинила божевільного провидця.

¹⁷ Ці лжевчителі—неначе сухі, безводні джерела, чи гнані бурею хмари. На них чекає морок темряви вічної. ¹⁸ Вони вихваляються безглуздими словами, та вводять людей у пастку гріха. Використовуючи як спокусу тілесні бажання, вони знаходять тих, хто тільки-но втекли від неправедного життя й повертають їх до гріха. ¹⁹ Вони обіцяють тим людям волю, хоча самі є раби гріховного розтління. Адже людина є рабом того, що підкорило її.

²⁰ Бо коли люди, прийнявши й пізнавши Господа нашого і Спасителя Ісуса Христа, відійшли від опоганення світу, а потім знову загрузли в ньому, переможені, цього разу їхня доля буде ще гіршою, ніж коли вони вперше стали на шлях розпусти. ²¹ Краще для них було б і не пізнавати праведної дороги, ніж пізнати святу заповідь, передану їм, і знову зректися її. ²² Що трапляється з такими, справедливо говорить прислів’я: «Пес повертається до свого ж блювотиння»^(L) або «Як свиню не мий, вона все одно грязюку знайде».

День Суду

3 ^1-2 Любі друзі! Це вже друге послання пишу я вам. В обох листах намагався я нагадуванням розбудити ваш чесний розум, щоб пам’ятали ви слова, які у минулому донесли до нас святі пророки. І щоб також пам’ятною була заповідь Господа нашого й Спасителя, передана нам через апостолів.

³ По-перше, ви мусите зрозуміти, що у останні дні з’являться зухвалі насмішники, які живуть згідно зі своїми лихими бажаннями. ⁴ Вони насміхатимуться з вас, запитуючи: «Ісус обіцяв прийти удруге. Та де ж Він? Наші предки померли, і все ж таки усе йде без змін аж від часів сотворіння світу». ⁵ Але стверджуючи таке, вони навмисне забувають, що небо й земля існували споконвіку. Землю ж було створено з води, за волею Божою, і завдяки воді існує вона. ⁶ Ті ж сили діяли і в минулі часи, коли світ загинув, водою затоплений. ⁷ Завдяки цьому самому Слову Божому теперішні небеса й земля залишаються незмінні до того дня, коли небеса відкриються і все на землі буде віддано вогню. Це станеться тоді, коли безбожні люди будуть засуджені і знищені.

⁸ Та не забувайте, любі мої друзі, що для Бога один день, як тисяча років, а тисяча років, як один день. ⁹ Дехто вважає, що Господь бариться з виконанням обітниці Своєї. Ні, Він виявляє до нас терпіння, оскільки не хоче смерті жодної людини. Навпаки, Він хоче, щоб усі полишили гріховне життя й прийшли до покаяння.

¹⁰ Але День Господній підкрадеться зненацька, немов злодій. І небеса тоді зникнуть зі страшенним громом, а тіла небесні вогонь зжере. Земля й усе, що на ній—все буде віддано вогню^[y]. ¹¹ Оскільки все буде зруйновано саме таким чином, то подумайте, якими мусите бути ви. Адже вам належить життя присвятити Богу, і вчинки ваші повинні бути благочесними. ¹² Ви маєте з нетерпінням чекати й бажати скорійшого приходу Дня Господнього. Під час приходу його небеса будуть зруйновані вогнем, а небесні тіла від жару розплавляться. ¹³ Але згідно з Божою обітницею ми сподіваємося нових небес і нової Землі, де оселиться праведність.

¹⁴ Ось чому, любі друзі мої, поки ви сподіваєтеся, щоб це сталося, робіть усе від вас залежне, щоб постати незаплямованими, бездоганними і в мирі з Богом. ¹⁵ Пам’ятайте, що ми врятовані завдяки терпінню Господа! Саме так писав вам наш улюблений брат Павло з мудрістю, що була йому дарована Богом. ¹⁶ Саме про це він говорить в усіх інших своїх посланнях, але дещо в них буває важко зрозуміти. Тоді неуки та нестійкі у вірі перекручують їх, як вони роблять з іншими Писаннями, і цим накликають на себе загибель.

¹⁷ Отож, любі мої друзі, знаючи все наперед, пильнуйте, щоб не збили вас зі шляху помилки людей, які живуть без Закону, і щоб не відступилися ви від віри вашої. ¹⁸ Але зростайте в милості й пізнанні Господа нашого і Спасителя Ісуса Христа. Слава Богу віднині і навіки! Амінь.

Слово Життя

1 Про те, що було споконвіку, про що ми самі чули, свідками чого ми були, що бачили на власні очі й чого торкалися власними руками, про Слово^[z] Життя ми свідчимо. ² Той, Хто є Життям з’явився нам і ми бачили Його й зараз свідчимо про Нього. Тепер ми сповіщаємо про Вічне Життя, яке було з Отцем, і було явлене нам. ³ Ми бачили й чули Його і тепер сповіщаємо про Нього і вам, щоб ви також мали спільність^[aa] із нами. А наша спільність—з Отцем і Його Сином Ісусом Христом. ⁴ Отож і пишемо ми про це, щоб радість наша^[ab] була повною!

Бог прощає гріхи наші

⁵ Ось Послання, яке ми почули від Ісуса Христа і сповіщаємо вам: «Бог є Світло, і темряви в Ньому немає зовсім». ⁶ Якщо ж ми говоримо, що прилучилися до Бога, але й продовжуємо жити в темряві гріха, то обманюємо самі себе й не наслідуємо істини. ⁷ Але якщо ми живемо в Світлі та праведності, як і Він живе у Світлі, то маємо спільність одне з одним, а кров Ісуса, Сина Божого, очищає нас від усіх гріхів.

⁸ Якщо ж ми стверджуємо, що не маємо гріха, то обдурюємо самі себе. Це означає, що немає в нас правди. ⁹ Якщо ж ми визнаємо свої гріхи, то Всевишній, справедливий і праведний, прощає їх і очищає нас від усієї неправедності. ¹⁰ Якщо ж ми кажемо, що ми не чинили гріха, то робимо з Нього брехуна, і Послання Його—не в наших серцях^[ac].

Ісус Христос—наш Заступник

2 Любі діти мої! Я пишу до вас про це, щоб ви не грішили. Але якщо хтось і згрішить, то має заступника перед Отцем—праведного Ісуса Христа. ² Він і є тією жертвою, яка спокутує гріхи наші, і не тільки наші, а й усього світу.

³ Саме так ми можемо бути певні в тому, що пізнали Бога, якщо дотримуватимемося заповідей Його. ⁴ Хто говорить: «Я знаю Його!» і не виконує заповіді Його, той брехун, і правда не в його серці. ⁵ А хто слухняний вченню Його, в тому любов до Бога й справді прибуває. Саме так ми можемо переконатися в тому, що ми в Бозі. ⁶ Хто каже, що живе в Бозі, той мусить жити, як Ісус жив.

Ісус заповідав любити одне одного

⁷ Любі друзі мої! Я пишу не про нову, а про стару заповідь, яку ви мали споконвіку. Ця стара заповідь—Послання, яке ви чули. ⁸ А з іншого боку, те, що пишу вам, є водночас і новою заповіддю. І правду цю засвідчено життям Ісуса Христа і вашим життям, бо темрява відступає, а істинне Світло вже сяє.

⁹ Хто каже, що живе у світлі, але ненавидить брата чи сестру свою, той все ще знаходиться в темряві. ¹⁰ Хто любить братів і сестер своїх, той живе у світлі, і немає нічого в його житті, що б змушувало його грішити. ¹¹ А хто ненавидить брата чи сестру свою, той живе у темряві; він безпорадно блукає, не знаючи, куди йде, бо темрява засліпила його.

Підстави для написаного

Не любіть світського

¹⁵ Не любіть лихий світ, та всього того, що йому належить. Бо той, хто любить цей світ, не має в своєму серці любові до Отця. ¹⁶ Адже все, що в цьому світі: що приваблює нашу гріховну природу, що притягає зір наш, усе, чим пишаються люди в цьому світі,—це все не від Отця, а від цього світу. ¹⁷ Цей світ проминає разом з усіма своїми спокусами, а хто виконує волю Божу, той живе вічно.

Ворогів Христових не приймайте

¹⁸ Діти мої! Це остання година! Як ви чули, незабаром має прийти ворог Христовий^[ad]. І зараз вже з’явилося багато ворогів Христа, й з того ми знаємо, що остання година наближається. ¹⁹ Ці вороги вийшли з нашого кола, але насправді до нас не належать, бо якби вони до нас належали, то серед нас би й зосталися. Але вони пішли, і це свідчить про те, що насправді ніхто з них до нас не належить.

²⁰ Ви отримали дар^[ae] від Святого^[af], і всі ви знаєте правду. ²¹ Я ж пишу вам не тому, що ви не знаєте істини, а тому, що ви її знаєте, і тому, що брехня не йде з правди.

²² Хто ж тоді брехун, як не той, хто каже, що Ісус не є Христом? Така людина—ворог Христа. Вона відкидає і Отця, і Сина. ²³ Той, хто відрікається від Сина, не має й Отця, а той, хто визнає Сина, має й Отця.

²⁴ Отож усе те, що чули ви від самого початку, має лишитися з вами. І якщо з вами лишається те, що ви чули від початку, то й ви лишитеся в Сині і Отці. ²⁵ Ось, що Господь обіцяв нам,—вічне життя.

²⁶ Це написав я вам про тих, хто намагається обдурити вас. ²⁷ Але той особливий дар, що ви одержали від Христа, з вами лишається. Вам не потрібно, щоб хтось повчав вас, а натомість Дух, яким ви були помазані від Нього, навчає вас усього. І пам’ятайте, що Дух—істинний, а не хибний. Лишайтеся в Христі, як Він і вчив вас.

²⁸ Тепер, любі діти, залишайтеся в Христі, щоб коли Він з’явиться, ми могли бути певні і не засоромлені Ним, коли Він прийде. ²⁹ Якщо ви знаєте, що Христос праведний, то знайте й таке: хто живе праведно, є дитиною Божою.

Ми—Божі діти

3 Подумайте, яку велику любов виявив до нас Отець, щоб могли ми називатися дітьми Божими! І ми справді діти Божі! Тому світ і не знає нас, бо не признав і Його. ² Любі друзі, тепер ми діти Божі, та ще невідомо, ким ми станемо у майбутньому. Але ж ми знаємо, що коли Христос з’явиться знову, ми будемо подібні до Нього, бо ми побачимо Його таким, який Він є! ³ Кожен, хто надіється на Христа, очищає себе так само, як і Він чистий.

⁴ Кожен, хто грішить, порушує Закон Божий, бо гріх—це порушення Закону. ⁵ Ви знаєте, що Христос прийшов, аби забрати людські гріхи, сам же Він—безгрішний. ⁶ Кожен, хто живе у Христі, не може продовжувати грішити, а як хто й продовжує грішити, то значить, що він ніколи не бачив і не знав Його.

⁷ Любі діти! Не давайте себе обманювати. Той, хто живе праведно,—праведний, як Христос. ⁸ Той же, хто продовжує грішити, належить дияволу, бо диявол грішив від самого початку. На те й з’явився Син Божий, щоб зруйнувати зроблене дияволом.

⁹ Той, хто став дитям Божим, більше не живе у гріху, бо нове життя, дане Богом^[ag], залишається в цій людині. І вже не може він продовжувати грішити, бо став дитям Божим. ¹⁰ Ось як розпізнати, хто є дітьми Божими, а хто дияволовими: кожен, хто не живе праведно і не любить братів і сестер своїх, до Бога не належить.

Любіть ближнього

¹¹ Таким є зміст послання, яке ви чули від самого початку,—любіть одне одного. ¹² Не вподібнюйтесь Каїну, який належав лукавому і вбив свого брата. За що ж він убив його? Бо вчинки його були лихі, а братові—праведні.

¹³ Браття і сестри, не дивуйтеся, якщо світ ненавидить вас. ¹⁴ Ми знаємо, що перейшли від смерті до життя, бо любимо братів і сестер своїх. Той, хто не любить, залишається мертвим. ¹⁵ Хто ненавидить віруючого брата свого—вбивця^[ah], а ви знаєте, що жоден убивця не матиме вічного життя в собі.

¹⁶ Отак пізнали ми, що справжня любов—завдяки Христу, Який віддав Своє життя за нас. Нам також належить віддати життя своє за братів і сестер наших. ¹⁷ Якщо хтось має статки і бачить, що віруючий брат його у нужді, але не має до нього співчуття, то як можна сказати, що любов Божа живе в ньому? ¹⁸ Любі діти! Любов наша повинна бути не тільки словами й розмовами, а й вчинками, що виявляють справжню любов.

¹⁹ І так ми впевнюємося, що належимо до правди. Саме так ми заспокоюємо наші серця перед Богом, ²⁰ коли серця наші засуджують нас^[ai]. Це тому, що Бог величніший за наші серця і знає все.

²¹ Любі друзі, якщо серця наші нас не засуджують, то ми без страху наблизимося до Бога. ²² І ми одержуємо від Всевишнього все, про що просимо, бо виконуємо заповіді Його і діємо догідно Богу. ²³ Ось, що Він нам заповідав: щоб вірували ми в ім’я Сина Його Ісуса Христа і любили одне одного, як Він наказував нам. ²⁴ Той хто живе згідно з заповідями Божими, живе в Ньому, і Бог живе у такій людині. Ми знаємо, що Бог живе в нас завдяки Духу, який Він дарував нам.

Застереження проти лженаставників

4 Друзі мої любі! Не вірте кожному пророчому духу, але перевіряйте їх, щоб побачити, чи справді вони від Бога. Я кажу вам це, бо чимало лжепророків з’явилось у світі. ² Ось як ви можете розпізнавати Дух Божий: кожен дух, який визнає, що Ісус Христос прийшов на землю в людській подобі,—такий Дух від Бога. ³ А дух, який не визнає Ісуса,—не від Бога. Це дух ворога Христа^[aj], про якого ви чули, котрий наближається і вже в світі.

⁴ Діти мої любі, ви належите Богу і перемогли тих лжепророків, адже Бог, Який в вас,—більший, ніж диявол, який у світі. ⁵ Лжепророки належать світу. Отож те, про що вони говорять, йде від світу, і світ слухає їх. ⁶ А ми належимо Богу. Той, хто Бога знає, слухає нас, а хто не належить Богу, нас не слухає. Отак ми й можемо відрізнити Дух, який несе правду, від духа, котрий зводить людей.

Про любов істинну

⁷ Любі друзі! Любіть одне одного, бо любов—то від Бога. Кожен, хто любить, став Божою дитиною і пізнає Бога. ⁸ Той, хто не любить, Бога не пізнав, бо Бог—то любов. ⁹ Отак Бог виявив до нас любов Свою: Він послав Свого єдиного Сина в світ, щоб через Нього ми дістали життя. ¹⁰ Справжня любов не в тому, що ми полюбили Бога, а в тому, що Він нас полюбив і послав Свого Сина в жертву, щоб спокутувати гріхи наші.

¹¹ Любі друзі! Як Бог виявив таку любов до нас, то й ми маємо любити одне одного. ¹² Ніхто ніколи не бачив Бога, але якщо ми любимо одне одного, то Бог живе в нас, і любов Його в нас удосконалюється.

¹³ Отак ми розпізнаємо, що живемо в Бозі, а Він у нас, бо дав Він нам Дух Свій. ¹⁴ Ми самі бачили й зараз свідчимо, що Отець послав Свого Сина, щоб Він став Спасителем світу. ¹⁵ Якщо хтось визнає, що Ісус—Син Божий, Бог живе в ньому, і він живе в Бозі. ¹⁶ Отож ми знаємо і віримо в любов Бога до нас.

Бог—це любов. І той, хто живе в любові, живе з Богом, і Бог живе у ньому. ¹⁷ Оскільки любов Божа удосконалюється в нас, то ми будемо певні в День Суду, бо в цьому світі ми, як Христос^[ak]. ¹⁸ Там, де є любов, немає страху, бо досконала любов Божа проганяє страх, пов’язаний з покаранням. І той, хто боїться, не сповнений досконалої любові.

¹⁹ Ми любимо, бо спочатку Бог полюбив нас. ²⁰ Якщо хтось говорить: «Я люблю Бога»,—але ненавидить брата чи сестру свою, той брехун. Бо хто не любить брата чи сестру свою, яких він бачив, то як він може любити Бога, Якого не бачив? ²¹ Ми отримали цю заповідь від Христа: хто любить Бога, мусить також любити братів і сестер своїх.

Діти Божі перемагають світ

5 Хто вірить, що Ісус—Христос, той народився від Бога. А кожен, хто любить Отця, любить і дітей Його. ² Так дізнаємося ми, що любимо дітей Божих: полюбивши Бога і дотримуючись заповідей Його. ³ Ми виявляємо свою любов до Нього, виконуючи Його заповіді, котрі не такі й важкі для нас. ⁴ Бо кожен, хто народився від Бога, перемагає світ. ⁵ Так, наша віра перемогла світ. То хто ж переможе світ, як не той, хто вірить, що Ісус—Син Божий?

Бог свідчить нам про Ісуса Христа

⁶ Ісус Христос—це Той, Хто прийшов до нас із водою і кров’ю^[al]. Він прийшов не тільки з водою, а й з кров’ю, і Дух свідчить про те, а Дух—то істина. ⁷ Тому є три свідки: ⁸ Дух, вода і кров. І всі троє стверджують одне й те саме.

⁹ Якщо ми довіряємо свідченням людей, то маємо визнати, що Господнє свідчення—набагато значніше. Бо цінність Божого свідчення в тому, що Він свідчить про Свого власного Сина. ¹⁰ Той, хто вірить в Сина Божого, несе це свідчення у собі самому. А хто не вірить Богу, робить із Нього брехуна, бо не вірить Його свідченню про Сина Свого.

Бог дарував нам вічне життя

¹¹ Ось у чому це свідчення полягає: Бог дарував нам вічне життя, і життя це у Сині Його. ¹² Той, хто має Сина, має життя, а хто не має Сина, не має й життя. ¹³ Я пишу про це вам, хто вірує в ім’я Сина Божого, щоб знали ви, що маєте життя вічне. ¹⁴ Ми маємо впевненість в Бога, і якщо ми попросимо про щось згідно з волею Його, Він почує нас. ¹⁵ І якщо ми знаємо, що Всевишній чує нас, то хоч би про що ми просили, неодмінно одержимо від Нього.

Моліться за братів грішних

¹⁶ Якщо хтось бачить, що брат його чинить гріх, але не смертний, мусить молитися за брата, і Бог даруватиме грішному життя. Але це так, якщо той гріх не веде до смерті. Бо є гріхи, які ведуть до смерті, і я не про них кажу, щоб ви молилися. ¹⁷ Всякий неправедний вчинок є гріховним, але існує гріх, який не веде до смерті.

¹⁸ Ми знаємо, що хто став дитям Божим, більше не грішить. Навпаки, Син Божий охороняє його^[am], і лукавий не може завдати йому ніякої шкоди^[an]. ¹⁹ Ми знаємо, що належимо Богу, хоча світ—під владою лукавого. ²⁰ Але знаємо ми, що Син Божий прийшов і дав нам розуміння, щоб ми пізнали Того, Хто є істинний. І ми справді у Тому, Хто істинний, оскільки ми в Його Сині, Ісусі Христі. Він—істинний Бог і вічне життя. ²¹ Діти мої! Бережіть себе від лжебогів^[ao].

Привітання

¹ Від старця^[ap] до вибраної пані^[aq] Богом й до дітей її, яких я насправді люблю. І не тільки я люблю вас, а й усі ті, хто пізнав істину^[ar]. ² Ми любимо вас завдяки істині, яка живе в нас і буде з нами повік. ³ Благодать, милість і мир нам від Бога-Отця й від Ісуса Христа, Його Сина, в істині й любові.

Сповідуймо Слово Христове

⁴ Для мене було великим щастям знайти поміж дітей твоїх тих, які живуть слідуючи дорогою правди, як Отець заповідав нам. ⁵ А зараз я звертаюся до тебе, люба пані (і це не нову заповідь я пишу тобі, а споконвічну), щоб ми любили одне одного! ⁶ Ось що означає ця любов: нам слід жити згідно з заповіддю Божою, про яку ви чули споконвіку, а саме: «ви маєте жити в любові».

⁷ У світ пішло багато лжевчителів, які не визнають, що Ісус Христос прийшов в людській подобі. Такі люди—брехуни і вороги Христа. ⁸ Пильнуйте й стережіться, щоб не загубити того, для чого ми^[as] працювали, щоб уповні одержати свою винагороду.

⁹ Хто не залишається в істинному вченні про Христа і переступає його, той не має Бога. А хто вірний істинному вченню, має і Отця, і Сина.

¹⁰ Якщо хтось завітає до тебе без цього вчення, не приймай його в своєму домі, не бажай йому добра. ¹¹ Бо той, хто бажає такій людині добра, поділяє її лихі вчинки.

Закінчення

¹² Хоч у мене багато про що є писати тобі, я не хочу довіряти це чорнилу й перу. Натомість, я сподіваюся завітати до тебе і поговорити віч-на-віч, щоб наша радість була повною. ¹³ Діти сестри^[at] твоєї, вибраної Богом, вітають вас.

¹ Від старця^[au] до мого улюбленого друга Ґая, якого я насправді люблю.

² Любий друже! Я молюся, щоб ти процвітав в усьому, і щоб був здоровий, бо вже я знаю, що ти духовно процвітаєш. ³ Зрадів я безмежно, коли брати наші прийшли й засвідчили відданість твою правді^[av]. Вони розповіли, як неухильно йдеш ти дорогою правди. ⁴ І немає для мене більшої радості, ніж чути, що діти мої йдуть дорогою правди.

⁵ Мій любий друже! Ти чиниш правильно, коли робиш усе можливе для віруючих братів наших, хоча для тебе вони незнайомі. ⁶ Про любов твою вони засвідчили перед церквою. Ти добре зробиш, якщо допоможеш їм продовжити їхню мандрівку, і роби це так, як би то було Богу до вподоби. ⁷ Бо пішли вони служити Христу, не приймаючи ніякої допомоги від невіруючих. ⁸ Тож ми маємо підтримувати таких людей, щоб стати причетними до служіння істині.

⁹ Я написав листа до церкви, але Діотреф, який прагне бути главою її, не приділив йому ніякої уваги. ¹⁰ Тож коли я прийду, то матиму розмову з ним про те, що він робить. Він брехливо обмовляв нас, але й цього йому замало. Крім того, він не виявляє гостинності до віруючих братів наших, а тим, хто хоче їх прийняти, він заважає, і виганяє їх з церкви!

¹¹ Любий друже! Не наслідуй того, що зле, а наслідуй добре. Той, хто робить добро, належить Богу, а хто чинить зло, Бога не знає.

¹² Про Димитрія всі згадують добре, і то правда. Ми також свідчимо про нього, і ти знаєш, що свідчення наше—правдиве.

¹³ У мене є багато про що написати тобі, але не хочу довіряти чорнилу та перу. ¹⁴ Натомість, я сподіваюся побачити тебе незабаром і поговорити віч-на-віч. ¹⁵ Мир тобі! Друзі тут вітають тебе. Будь ласка, привітай пойменно кожного з друзів.