Bible in 90 Days
Жертви й приношення
1 Господь покликав Мойсея і говорив з ним із намету зібрання. Він мовив: 2 «Поговори з дітьми Ізраїлю й скажи їм: „Коли хтось із вас приноситиме в жертву Господу якусь домашню тварину, то вона мусить бути зі стада чи отари.
3 Якщо це буде жертва всеспалення великої худоби, то нехай принесе в жертву бичка без вади. Нехай приведе його до входу до намету зібрання, щоб він міг бути прийнятий перед Господом. 4 І мусить покласти він свою руку на голову жертви всеспалення, щоб вона була прийнята заради його очищення від гріха.
5 І нехай заб’є бичка перед Господом, а Ааронові сини, священики, принесуть кров і покроплять нею з усіх боків вівтар, що біля входу до намету зібрання. 6 І нехай тоді здере з бичка шкуру й розрубає його на шматки. 7 Сини священика Аарона нехай розпалять вогонь і підкладають дрова. 8 І нехай тоді Ааронові сини, священики, покладуть шматки, голову й жир на дрова, що палають на вівтарі. 9 І тоді слід вимити нутрощі й гомілки в воді, і священик нехай спалить усе це на вівтарі. Це жертва всеспалення як дар, пахощі, приємні Господу.
10 Якщо його принесення для жертви всеспалення—з отари овець або кіз, то нехай принесе самця без вади. 11 І нехай заб’є його перед Господом з північного боку жертовника. І сини Ааронові, священики, покроплять його кров’ю вівтар з усіх боків. 12 Тушу треба розрубати на шматки, і священик покладе їх, голову й жир на дрова, що палають на вівтарі. 13 Нутрощі й гомілки нехай обмиє водою. Священик принесе все це і спалить на вівтарі. Це жертва всеспалення як дар, пахощі, приємні Господу.
14 Якщо хтось принесе в жертву всеспалення Господу якусь пташину, то нехай приносить горлицю або молодих голубів. 15 Священик мусить принести її на вівтар і, скрутивши шию, спалити на вівтарі, а кров мусить бути зціджена на стіну жертовника. 16 Тоді нехай він виріже під хвостом і разом з зобом[a] кине біля жертовника зі східного боку, куди змітають попіл. 17 І нехай священик розітне її, розтягнувши за крила, але не розділяючи навпіл. Тоді спалить її на вівтарі на дровах у вогні. Це жертва всеспалення як дар, пахощі, приємні Господу.
Хлібна жертва
2 Коли хтось приносить хлібну жертву Господу, то його жертва мусить бути з добірного борошна. Нехай наллє в неї оливи й додасть ладану. 2 І нехай принесе тоді це Аароновим синам, священикам. І візьме священик звідти повну пригорщу того добірного борошна з оливою і з усіма пахощами, і спалить його на вівтарі як хлібну жертву, як дар, пахощі, приємні Господу. 3 Залишки хлібної жертви нехай будуть Ааронові та його синам як найсвященніша частина із пожертв Господу.
Жертва з випічки
4 Коли приносиш жертву хлібну, випечену в печі, то опрісноки мусять бути з найкращого борошна: опрісноки змішуються з оливою, а прісні коржі змащуються оливою.
5 Якщо приносиш жертву, і це хлібне приношення буде смажене на пательні, то воно мусить бути з найкращого борошна, змішаного з оливою і без закваски. 6 Розламай його на шматки й полий оливою. Це хлібна жертва.
7 Якщо пожертва твоя—це хлібне приношення, випечене на пательні, то воно мусить бути випечене з найкращого борошна з оливою.
8 Коли приносиш Господу таким чином приготовлені хлібні жертви, то запропонуй їх священику, а той принесе їх на вівтар. 9 Тоді священик візьме належну міру і спалить на вівтарі як хлібну жертву, як дар, пахощі, приємні Господу. 10 Залишки хлібної жертви нехай будуть Ааронові та його синам як велика святиня із жертв Господніх.
11 І не принось Господу ніякої заквашеної хлібної жертви, бо ні квасного, ні меду не можна спалювати в дар Господу. 12 Можеш приносити їх Господу як жертву від першого врожаю, та не слід приносити їх на вівтар як приємні пахощі. 13 Будь-яку хлібну жертву мусиш посолити. Не нехтуй в своїх хлібних жертвах сіллю твоєї Угоди з Богом. З кожною своєю жертвою принось сіль.
Хлібна жертва з першого врожаю
14 Якщо приносиш хлібну жертву Господу з першого врожаю, то принось розтовчені колоски, підсмажені на вогні як хлібну жертву з першого врожаю. 15 Полий це оливою і додай ладану. Це—хлібна жертва. 16 Священик мусить спалити розтовчене зерно з оливою та всім ладаном. Це дар Господу.
Мирна жертва
3 Якщо чоловік приносить Господу мирну жертву, то нехай це буде бичок, чи корова зі стада, але ця тварина повинна бути без вади. 2 І хай покладе руку на голову своєї жертви й заб’є її біля входу до намету зібрання. І Ааронові сини, священики, мусять покропити кров’ю вівтар з усіх боків. 3 Тоді нехай принесе з мирної жертви як дар Господу жир, що вкриває нутрощі, і жир, що навколо нутрощів, 4 і обидві нирки й жир, що навколо них, нижче м’язів спини, а також кращу частину печінки. Він мусить видалити її разом із нирками. 5 І спалять це Ааронові сини на вівтарі разом із жертвою всеспалення, що на дровах у вогні. Це дар, пахощі, приємні Господу.
6 Якщо він приносить мирну жертву Господу зі своєї отари, то мусить принести в жертву самця або самицю без вади. 7 Якщо з овець він приносить жертву свою, то нехай поставить її перед Господом. 8 І мусить покласти руку на голову своєї жертви й заколоти її біля входу до намету зібрання. І Ааронові сини мусять покропити кров’ю вівтар з усіх боків. 9 Потім хай принесе весь жир з мирної жертви як дар Господу. Це той жир, що відрізається від хребта, і той, що вкриває нутрощі і жир, що навколо них, 10 обидві нирки й жир, що навколо них і нижче м’язів спини, і кращу частину печінки. Він мусить видалити її разом із нирками. 11 І спалить це священик на вівтарі як поживу, як їстівну жертву, як дар Господу.
Козел у мирну жертву
12 Якщо він приносить у жертву козла, то мусить поставити його перед Господом. 13 Тоді нехай покладе руку йому на голову й заколе його перед входом до намету зібрання, а Ааронові сини мусять покропити кров’ю вівтар з усіх боків. 14 І мусить він принести з нього жертву всеспалення Господу—жир, що вкриває нутрощі, і весь жир, що навколо них, 15 обидві нирки й жир, що навколо них і нижче м’язів спини, і кращу частину печінки. І мусить він видалити її разом з нирками. 16 І спалить це священик на вівтарі як поживу, як жертву всеспалення—приємні пахощі. Весь жир належить Господу.
17 Це настанова на віки вічні для ваших поколінь і всіх ваших осель: „Не їжте ніякого лою, ані якої крові”».
Жертва за гріх
4 І мовив Господь Мойсею: 2 «Скажи дітям Ізраїлю: „Якщо хтось згрішить ненавмисне і вчинить щось, що суперечить якійсь із заповідей Господніх, те, чого не слід робити, то ось як слід поступати; 3 якщо помазаний священик згрішить, та провина ляже на народ, він мусить принести в жертву Всевишньому за вчинений гріх, бичка без вади з череди, як жертву очищення. 4 Він повинен привести бичка до входу до намету зібрання перед Господом, покласти руку худобі на голову й забити його перед Господом.
5 І мусить тоді помазаний священик взяти трохи крові бичка й занести до намету зібрання. 6 Тоді священик вмочить пальця в кров і покропить кров’ю сім разів перед Господом, перед запоною Святеє Святих. 7 Тоді священик трохи змастить кров’ю роги вівтаря для запашного куріння, що в наметі зібрання перед Господом. І виллє решту крові бичка до підніжжя жертовника для жертви всеспалення біля входу до намету зібрання. 8 Він мусить відділити жир бичка, приведеного як жертву за гріх, жир, що вкриває нутрощі, й жир, що навколо них, 9 обидві нирки й жир, що навколо них і нижче м’язів спини, і кращу частину печінки. Він мусить видалити її разом з нирками, 10 так само, як видаляє з бичка, приведеного як мирну жертву[b]. І спалить тоді священик це на вівтарі для жертви всеспалення. 11 А шкуру бичка, все його м’ясо разом з головою, ногами, нутрощами й нечистотами— 12 все, що залишилося від бичка, нехай винесе на купу попелу за табір, у чисне місце, і спалить у вогні на дровах. Його слід спалити на попелищі.
13 Якщо вся громада Ізраїлю ненавмисне згрішить і не збагне, що тим порушила одну з заповідей Господніх, то будуть вони винні. 14 І коли про той скоєний гріх стане відомо, то всією громадою мусять вони принести в жертву за гріх бичка з череди. Нехай приведуть його до намету зібрання. 15 І покладуть старійшини громади руки на голову бичка перед Господом, і заб’ють його перед Господом.
16 Тоді помазаний священик внесе трохи крові бичка до намету зібрання. 17 І вмочить священик пальця в кров і покропить сім разів перед Господом перед запоною. 18 Тоді священик трохи змастить роги жертовника кров’ю. А решту нехай виллє до підніжжя жертовника для жертви всеспалення біля входу до намету зібрання. 19 Тоді він відділить увесь жир із нього й спалить на вівтарі. 20 І вчинить він із бичком так само, як із бичком жертви очищення, так мусить він зробити з ним. Так очистить священик дітей ізраїльських, і буде їм прощення. 21 І винесе він бичка за табір, і спалить його, як спалив першого бичка. Це—жертва очищення громади.
22 Коли правитель згрішить і вчинить щось ненавмисне всупереч заповідям Господа Бога свого, і буде винний, 23 або коли усвідомить свій гріх, що вчинив, то нехай принесе в жертву козла без вади. 24 Тоді нехай покладе руку козлові на голову й заб’є його на тому місці, де жертви всеспалення забивають перед Господом. Це жертва очищення. 25 Тоді священик візьме трохи крові жертви очищення собі на палець, і змастить роги жертовника для жертви всеспалення. А решту крові виллє до підніжжя жертовника для жертви всеспалення. 26 І весь його жир священик мусить спалити на вівтарі так само, як жир від мирної жертви. І так очистить його священик від гріха, і його буде прощено.
27 Якщо хтось із громади ненавмисне згрішить і вчинить щось усупереч заповідям Господнім, і буде винний, 28 і якщо усвідомить свій гріх, то нехай принесе в жертву козу без вади за гріх, що вчинив. 29 Тоді нехай покладе руку на голову жертви очищення й заб’є її на місці для жертви всеспалення. 30 Священик тоді візьме трохи її крові на палець, і помастить роги жертовника для жертви всеспалення, а решту її крові виллє до підніжжя жертовника. 31 Хай він відділить увесь жир так само, як із мирної жертви. І спалить його священик на вівтарі як пахощі, приємні Господу. І так священик очистить того чоловіка, і його буде прощено.
32 Якщо ж той чоловік принесе в жертву очищення ягня, то нехай то буде овечка без вади. 33 Тоді хай він покладе руку на голову жертви очищення і заб’є її у жертву очищення на місці, де він забиває жертви всеспалення. 34 Священик тоді візьме трохи крові жертви очищення на палець і помастить роги жертовника для жертви всеспалення, а решту крові виллє до підніжжя жертовника. 35 Тоді нехай вийме весь жир так само, як із мирної жертви ягня, і спалить його на вівтарі разом з дарами Господу. І так священик очистить чоловіка від гріха, що той вчинив, і його буде прощено.
Жертва за провину
5 Якщо людина скоїла гріх: почула або побачила щось, але привселюдно не засвідчила про це, то мусить понести покарання за свій гріх. 2 Або він торкнеться чогось нечистого, чи то трупа нечистого звіра, або трупа нечистої худоби, чи трупа нечистого плазуна, не знаючи про це, то він все ж нечистий і винний у гріху. 3 Або коли хтось торкнеться людських нечистот, чи будь-яких нечистот, що оскверняють людину, не знаючи про це, а згодом дізнається, то він винний. 4 Або коли хтось нерозсудливо заприсягнеться в будь-чому доброму чи лихому, в чому людина може присягнутися, й забуде, а згодом усвідомить[c], то він винен у цьому.
5 Якщо він винний у чомусь такому, то мусить сповідатися, в чому згрішив. 6 І нехай принесе Господу відплату за гріх, що вчинив, самицю з отари, вівцю чи козу, як жертву очищення. І так священик очистить того чоловіка від його гріха. 7 Якщо ж чоловік той не в змозі принести вівцю, то він мусить принести Господу двох горлиць або двох молодих голубів у жертву за гріх, що скоїв. Одного—в жертву очищення, а другого—в жертву всеспалення. 8 Він мусить принести їх до священика, і той спочатку принесе одне в жертву очищення. Він зламає йому шию коло голови, але не відірве її.
9 Тоді покропить він трохи крові жертви очищення на стінку жертовника, а решту крові відцідить до підніжжя жертовника. Це жертва очищення. 10 Другого він має спалити як в жертву всеспалення за правилами. І так священик очистить того чоловіка від його гріха, що він скоїв, і його буде прощено. 11 Якщо ж чоловік не в змозі принести дві горлиці чи двох молодих голубів, то мусить принести в жертву вісім чашок[d] добірного борошна в жертву очищення. Нехай не ллє в нього оливи й не кладе ладану, бо це—жертва очищення. 12 Нехай він принесе борошно до священика, і священик візьме з нього повну пригорщу для належної міри і спалить її на вівтарі разом із дарами Господу. Це—жертва очищення. 13 І так священик очистить того чоловіка від скоєного гріха. І Господь простить його. Решта ж залишиться священикові, як хлібна жертва”».
14 Тоді Господь мовив Мойсею: 15 «Коли людина завинить, ненавмисне згрішивши проти святинь Господніх, то вона мусить принести Господу за провину свою барана без вади з отари по ціні в срібних шекелях (мірою священного шекеля) в жертву за провину.
16 І мусить він відшкодувати за провину, що вчинив проти святині, й додати ще одну п’яту частину до цього, віддавши це священикові, а священик очистить його жертвою барана, як жертву спокути, і буде того чоловіка прощено. 17 Коли людина згрішить і вчинить щось усупереч заповідям Господнім, не знаючи про те, то вона винна й несе відповідальність. 18 Нехай тоді принесе священику барана без вади в добру ціну з отари, як жертву спокути. Тоді священик очистить його й відпустить гріх, скоєний через необізнаність, і людину буде прощено. 19 Це жертва спокути. Чоловік завинив перед Господом».
Жертви за інші гріхи
6 І мовив Господь Мойсею: 2 «Коли чоловік згрішить і завинить перед Господом, збрехавши своєму сусідові про те, що той доручив йому стерегти, чи про заклад якийсь, чи про крадіжку, або обдурить свого ближнього, 3 або знайде щось загублене й скаже про те неправду або присягнеться неправдиво про те, що хтось зробив, і тим згрішить, 4 коли той чоловік згрішить, так само стане винний, він мусить повернути те, що вкрав, чи здобув обманом, чи те, що йому доручили стерегти, чи щось знайдене ним, 5 Якщо він присягався в чомусь неправдиво, то мусить віддати сповна, та ще додавши п’яту частину до того. Він мусить сплатити тому, кому та річ належить, в день, коли принесе жертву спокути. 6 І мусить він принести священику як жертву спокути барана без вади з отари за добру ціну, і це буде жертвою спокути. 7 І священик очистить його перед Господом, і буде його прощено за все, що він вчинив і за що став винним».
8 І мовив Господь Мойсею: 9 «Накажи Ааронові та його синам таке: „Ось закон для жертви всеспалення: жертва всеспалення мусить залишатися на вогнищі жертовника цілу ніч аж до ранку, і вогонь на вівтарі мусить горіти. 10 І нехай священик убереться в лляне вбрання, як у спіднє до тіла, так і верхнє, тоді збере попіл, що залишився від вогню на вівтарі, й покладе його поруч із жертовником. 11 І роздягнувшись, нехай перевдягнеться й винесе попіл поза табір, на чисте місце. 12 А вогонь на вівтарі нехай горить. Він не повинен погаснути. Священик мусить розпалювати дрова в ньому щоранку, класти жертву всеспалення на нього і спалювати на ньому жир мирних жертв. 13 Вогонь повинен постійно горіти на вівтарі й не згасати.
Хлібна жертва
14 Ось закон для хлібної жертви. Ааронові сини мусять приносити її Господу перед жертовником. 15 Нехай він візьме з неї повну пригорщу найкращого борошна, оливи хлібної жертви з усім ладаном хлібної жертви. І священик мусить спалити це на вівтарі, це—належна міра Господу. 16 Решту з’їсть Аарон зі своїми синами. І мусять вони з’їсти його прісним у Святому місці на подвір’ї намету зібрання.
17 Цей хліб не можна пекти з закваскою. Я віддав їм це як їхню частку від дарів Мені. Це найсвятіше, як і жертва очищення і жертва за провину. 18 І всі Ааронові нащадки чоловічої статі можуть їсти її як частку дарів Господу. І це на всі ваші покоління. І все, що торкнеться цих жертв, освятиться”».
Священикова хлібна жертва
19 І мовив Господь Мойсею: 20 «Ось жертва, яку Аарон та його сини мусять принести Господу в день Ааронового помазання. Вісім чашок[e] найкращого борошна, як для звичайної хлібної жертви,—половина для ранку й половина для вечора. 21 Борошно слід добре змішати з оливою і спекти на пательні. Це печиво ти розламаєш на шматки й принесеш як хлібну жертву, як пахощі, приємні Господу.
22 Священик, помазаний на його місце з нащадків його, мусить зробити так само. І це Господня частка на віки вічні. Її слід спалити повністю. 23 І будь-яка хлібна жертва священика мусить бути повністю спалена. Її не можна їсти».
Закон про жертву очищення
24 І мовив Господь Мойсею: 25 «Скажи Ааронові та його синам: „Ось закон для жертви очищення. Жертву очищення слід забити перед Господом на тому ж місці, що й жертву всеспалення. І це найсвятіше.
26 Їсти її мусить священик, що приносить жертву очищення. І їсти її слід у Святому місці, на подвір’ї намету зібрання. 27 І кожен, хто торкнеться м’яса її, освятиться. А якщо її кров бризне на вбрання, то забризкане слід випрати в Святому місці. 28 Глиняний посуд, у якому варилося м’ясо, слід розбити. Якщо ж варилося в мідному казані, то його слід вичистити й омити водою.
29 І кожен чоловік із роду священика може їсти його. Це—найсвятіше. 30 Будь-яку жертву очищення, від якої до намету зібрання вноситься кров для очищення у Святому місці, не можна їсти. Її слід спалити у вогні.
Жертва відшкодування
7 Ось закон про жертву відшкодування. Це—найсвятіше. 2 Жертва відшкодування мусить бути забита на місці, де забивається жертва всеспалення. Її кров’ю слід покропити вівтар з усіх боків.
3 Увесь жир слід принести в жертву: жир, що нижче м’язів спини, що вкриває нутрощі, 4 обидві нирки й жир, що на них, а також кращу частину печінки, що мусить бути видалена разом із нирками. 5 Священик мусить спалити це на вівтарі, як дар Господу. Це—жертва відшкодування.
6 Кожен чоловік із родини священика може їсти її. І їсти її слід у Святому місці. Це—найсвятіше. 7 Жертва відшкодування за провину така ж, як і жертва очищення, і закон для них один. І належатиме вона священику, який очищає з її допомогою. 8 Коли священик приносить чиюсь жертву всеспалення, то шкура тієї жертви належатиме йому. 9 І кожна хлібна жертва, що випечена в печі, і все, зготоване в глечику чи на сковороді, належатиме священику, який приносить це. 10 Та будь-яка хлібна жертва, змішана з оливою або суха належатиме всім Аароновим синам порівну.
Мирні жертви
11 Ось закон про мирну жертву, що приноситься Господу. 12 Якщо людина приносить її в знак подяки, то з жертвою подяки вона мусить принести опрісноки, замішані на оливі, прісні коржі, политі оливою, та хлібці з найкращого борошна, добре змішані з оливою. 13 Цю жертву належить приносити разом із заквашеним хлібом на додачу до мирної жертви подяки. 14 І принесе людина щось одне з кожної жертви в дар Господу. І це належатиме священику, який покропить кров мирної жертви. 15 М’ясо мирної жертви подяки мусить бути з’їдене того ж дня, коли приноситься жертва. Ніщо не повинно лишатися до ранку.
16 Якщо хтось приносить жертву обітниці чи жертву доброї волі, то її слід з’їсти в день приношення, а що залишиться, можна й наступного дня. 17 Залишки м’яса жертви слід спалити у вогні на третій день. 18 Якщо хтось їстиме м’ясо мирної жертви на третій день, то вона не буде визнана. Вона не зарахується тому, хто її приносить. Це огидно. Того, хто їстиме її, буде покарано за його гріх.
19 М’яса, що торкнеться чогось нечистого, їсти не можна. Воно мусить бути спалене у вогні. Щодо іншого м’яса, то кожен чистий може його їсти. 20 Та якщо хтось нечистий їстиме м’ясо мирної жертви, що приносить Господові, той мусить бути вилучений з-поміж свого народу. 21 Коли хтось торкнеться чогось нечистого, чи то скверни людської, чи нечистої тварини, чи огидної ненависної істоти, і їстиме м’ясо Господньої мирної жертви, то він повинен бути вилучений з-поміж свого народу”».
22 Господь мовив Мойсею: 23 «Скажи синам Ізраїлю: „Не смійте їсти жир ні з бичка, ні з вівці, ні з кози. 24 Лой падлої чи задертої звіром тварини, можна використовувати для будь-чого, але не їсти. 25 Якщо хтось їстиме жир з тварини, принесеної в дар Господу, того буде вилучено з-поміж його народу.
26 Не споживайте ніякої крові ні птаха, ні тварини в жодній з ваших осель. 27 Кожного, хто споживатиме кров, буде вилучено з-поміж його народу”».
Правила щодо жертви колихання
28 І мовив Господь Мойсею: 29 «Скажи дітям Ізраїлю: „Хто приносить мирну жертву Господу, той частину мирної жертви мусить принести Господу як особливу жертву. 30 Він повинен власноручно принести дар Господу. Він мусить віддати жир разом із грудиною. І підняти грудину перед Господом як жертву колихання. 31 Священик мусить спалити жир на вівтарі, а грудина належатиме Ааронові та його синам. 32 Праве стегно від мирної жертви віддавайте священикові в дар.
33 Праве стегно від мирної жертви належатиме тому священикові[f], який приносить у жертву кров і жир від мирної жертви, то його частка. 34 Бо Я взяв у дітей Ізраїля грудину жертви колихання і стегно приношення з мирної жертви й віддав їх священику Аарону та його синам як їхню вічну частку на всі часи від дітей Ізраїля”.
35 Це частка Аарона та його синів від дарів Господу з дня їхнього помазання та служіння Господу священиками. 36 І Господь наказав віддати їм це як вічну частку від дітей Ізраїля в день помазання їхнього на віки вічні, на всі покоління.
37 Оце закони для жертви всеспалення, хлібної жертви, жертви очищення, жертви відшкодування, жертви освячення на священство й мирної жертви, 38 які Господь заповідав Мойсею на горі Синай, коли Він наказав дітям Ізраїля принести їхні жертви Господу в Синайській пустелі».
Висвячення Аарона та його синів
8 І мовив Господь Мойсею: 2 «Візьми Аарона та його синів, вбрання, оливу для помазання, бичка для жертви очищення, двох баранів і кошик опрісноків. 3 Збери тоді всю громаду біля входу до намету зібрання».
4 Мойсей зробив так, як Господь звелів йому. Громада зібралася біля входу до намету зібрання. 5 І мовив тоді Мойсей до народу: «Ось що Господь наказав зробити».
6 І вивів Мойсей Аарона та його синів і омив їх водою. 7 І вдягнув він його в хітон і підперезав паском. Тоді вдягнув його в рясу й ефод і підперезав прикрашеним паском, яким прив’язав до нього ефод. 8 Тоді надів на нього нагрудник[g] і вклав у нього урим і туммим. 9 Тоді поклав йому на голову тюрбан і спереду на нього почепив золоту смужку—святий вінець, як Господь наказав Мойсею.
10 Тоді Мойсей узяв оливу для помазання й помазав святий намет і все, що було в ньому, таким чином освятивши їх. 11 Мойсей покропив нею вівтар сім разів. Він покропив вівтар, усе приладдя до нього, умивальник і підставку до нього, щоб освятити їх. 12 Тоді Мойсей вилив трохи оливи для помазання Ааронові на голову, помазавши його, щоб освятити. 13 Потім Мойсей вивів Ааронових синів і вдягнув їх у хітони, підперезав пасками і надів на них тюрбани, як Господь наказав Мойсею.
14 Тоді Мойсей привів бичка в жертву очищення. Аарон і його сини поклали руки на голову бичка для жертви очищення, 15 і його було забито. Мойсей узяв трохи крові бичка і помастив ріжки вівтаря пальцем з усіх боків. Так він очистив вівтар. І вилив тоді кров до підніжжя вівтаря. Так він освятив вівтар для спокути на ньому. 16 Тоді Мойсей взяв увесь жир, що вкривав нутрощі, сальник на печінці, обидві нирки й жир, що на них, і спалив їх на вівтарі. 17 І спалив він тушку бичка, його шкуру й нечистоти поза табором, як і наказував Господь Мойсею.
18 Тоді Мойсей привів барана для жертви всеспалення, і Аарон з синами поклали руки баранові на голову. 19 І зарізав його Мойсей, і покропив кров’ю вівтар з усіх боків. 20 Тоді він розрізав барана на шматки і спалив на вівтарі голову, шматки тушки й жир, 21 а нутрощі й гомілки облив водою. І спалив усього барана на вівтарі. То була жертва всеспалення—приємні пахощі, дар Господу, як Господь і наказував Мойсею.
22 Тоді він привів другого барана, барана посвячення. І поклали Аарон та його сини руки на голову барана. 23 І зарізав його Мойсей, і взявши трохи його крові, змастив мочку правого вуха Аарона, великого пальця його правиці й великого пальця на правій нозі. 24 Тоді Мойсей вивів Ааронових синів і змастив кров’ю мочки їхніх правих вух, великі пальці їхніх правиць і великі пальці на правій нозі кожного. Потім Мойсей покропив вівтар кров’ю з усіх боків. 25 Тоді Мойсей узяв баранячий жир, жир хвоста, сальник на печінці, обидві нирки й жир навколо них і праве стегно. 26 З кошика з опрісноками, що стояв перед Господом, він узяв один з хлібів, одне тістечко з оливою і один корж. І поклав він усе це на жир і на праве стегно. 27 Він дав усе це Аарону та його синам, щоб ті принесли це як жертву колихання Господу. 28 Тоді Мойсей узяв усе це з їхніх рук і спалив на вівтарі з жертвою всеспалення. Це була жертва посвячення, приємні пахощі, дар Господу. 29 Потім Мойсей узяв грудину, підняв її, як жертву колихання перед Господом. Це була Мойсеєва частка від барана посвячення, як Господь і звелів був Мойсеєві.
30 Тоді Мойсей узяв трохи оливи помазання й трохи крові на вівтарі й покропив Аарона, його вбрання, його синів і їхнє вбрання, й тим самим освятив їх.
31 І мовив Мойсей до Аарона та його синів: «Зваріть м’ясо біля входу до намету зібрання і з’їжте його там з хлібом, що в кошику для помазання, як я наказав. Аарон і його сини мусять це з’їсти. 32 Залишки м’яса і хліба мусите спалити. 33 Не відходьте від входу до намету зібрання протягом семи днів, доки не скінчиться час вашого посвячення, бо сім днів мусить тривати ваше посвячення. 34 Господь звелів робити так, як було зроблено сьогодні для вашого очищення. 35 Ви мусите сім днів і ночей залишатися біля входу до намету зібрання і мусите пильнувати Господній наказ, щоб не вмерти, бо так було наказано мені».
36 Отже, Аарон і його сини зробили все, що Господь звелів через Мойсея.
Бог приймає священиків
9 На восьмий день Мойсей покликав Аарона та його синів і старійшин Ізраїлю. 2 Він сказав Ааронові: «Візьми бичка зі стада для жертви очищення й барана для жертви всеспалення, обох без вад, і принеси їх у жертву Господу. 3 І скажи дітям Ізраїлю: „Візьміть козла для жертви очищення, однолітніх теля та ягня без вад для жертви всеспалення, 4 вола й барана для мирної жертви, щоб пожертвувати перед Господом, а також хлібну жертву, змішану з оливою. Бо сьогодні Господь явиться вам”».
5 Отже, вони принесли те, що Мойсей наказав, до намету зібрання. Уся громада прийшла й стала перед Господом. 6 І сказав Мойсей: «Ось що Господь наказав вам зробити, щоб слава Господня явилася вам».
7 Тоді Мойсей сказав Аарону: «Підійди до жертовника й принеси жертву очищення й жертву всеспалення, очисть себе й народ, і принеси жертву від народу й очисть його, як звелів Господь».
8 І Аарон підійшов до жертовника й забив теля, призначене, в жертву його очищення. 9 Тоді Ааронові сини піднесли йому кров, і він умочив свого пальця й трохи помастив роги жертовника й вилив решту до підніжжя жертовника. 10 І спалив тоді Аарон на вівтарі і жир, і нирки, й кращий шматок печінки від жертви очищення, як Господь і звелів Мойсею. 11 Він спалив м’ясо і шкуру на вогні поза табором.
12 І зарізав він тоді жертву всеспалення. Ааронові сини подали йому кров, і він покропив вівтар з усіх боків кров’ю. 13 І принесли вони йому шматки жертви всеспалення разом з головою. І спалив він усе це на вівтарі. 14 Тоді він облив нутрощі й гомілки й спалив їх разом із жертвою всеспалення на вівтарі.
15 Потім він приніс жертву від народу: він узяв козла для жертви очищення народу, зарізав його й приніс у жертву очищення, як і першого. 16 І приніс він жертву всеспалення і здійснив її відповідно до закону. 17 Тоді він приніс хлібну жертву і взяв звідти повну пригорщу й спалив на вівтарі на додаток до ранкової жертви всеспалення.
18 Потім він забив вола й барана мирної жертви для народу. І принесли Ааронові сини йому кров, і покропив він нею вівтар з усіх боків. 19 Ааронові сини принесли йому також і жир з вола та барана—товстий хвіст, жир, що вкриває нутрощі, нирки, а також кращий шматок печінки. 20 Поклали вони жир на грудину, і він спалив увесь жир на вівтарі. 21 Аарон приніс грудину й праве стегно як жертву колихання перед Господом, як і звелів Мойсей.
22 Тоді Аарон підняв руки до народу й благословив його. І після принесення жертви очищення, жертви всеспалення й мирної жертви він зійшов униз.
23 І увійшли Мойсей з Аароном до намету зібрання. І вийшовши, вони благословили народ. Тоді явилася всьому народу слава Господня. 24 І вийшов вогонь від Господа, і спалив жертву всеспалення й жир на вівтарі. І весь народ бачив і кричав, і всі попадали долілиць.
Бог убиває Надава й Авігу
10 Ааронові сини Надав і Авігу взяли кожен свою кадильницю, поклавши в неї вогню й запашного куріння на нього. І принесли вони перед Господом вогонь, та не праведний, не той, що Господь наказав їм використовувати. 2 І зійшов вогонь від Господа, і спалив їх, і померли вони перед Господом.
3 Мойсей тоді сказав Аарону: «Це те, що Господь мав на увазі, коли сказав: „Ті, хто наближається до Мене, мусять поважати Мене й славити перед усім народом”». Аарон мовчав.
4 Мойсей покликав Мишаела й Ельзафана, сина Уззіела, Ааронового дядька. Він їм сказав: «Ідіть-но й винесіть тіла ваших родичів за табір, геть від Святого місця».
5 То пішли вони й винесли тіла їхні в хітонах геть з табору, як сказав Мойсей.
6 І мовив тоді Мойсей до Аарона та до його синів Елеазара та Ітамара: «Голови не оголяйте й одягу не рвіть, не показуйте суму, щоб вам не померти, та не навести Його гнів на свою громаду. Але ваші рідні, всі люди Ізраїлю можуть плакати за спаленими, кого Господь спалив. 7 За поріг намету зібрання не виходьте, бо помрете через те, що на вас олива помазання Господнього». Тож і зробили вони так, як Мойсей сказав.
8 Тоді Господь сказав Аарону: 9 «Ні ти, ні сини твої не повинні пити вина, ані пива, коли заходите до намету зібрання, щоб не померти. Це закон на віки вічні й на всі ваші покоління. 10 Бо ви мусите чітко відрізняти священне від несвященного, чисте від нечистого. 11 Ви мусите навчати дітей Ізраїлю всіх законів, що Господь їм дав через Мойсея».
12 І мовив Мойсей Аарону та синам його, що залишилися, Елеазару й Ітамару: «Візьміть хлібну жертву, що лишилася від дарів Господу, і їжте її прісною перед жертовником, бо це найсвятіше. 13 Ви мусите їсти її в Святому місці, оскільки це ваша частка і частка синів ваших від дарів Господу. Бо мені так наказано.
14 Ти й сини твої, і дочки, їжте також грудину жертви колихання й стегно особливого приношення в чистому місці. Бо їх дано тобі як твою частку й частку синів твоїх від мирної жертви синів Ізраїлю. 15 Стегно приношення і грудину жертви колихання вони мусять приносити як жертву колихання перед Господом, разом із жертвами лою. І буде це часткою для тебе й для дітей твоїх на віки вічні, як звелів Господь».
16 І став Мойсей шукати козла жертви очищення та його вже було спалено. І розгнівався він на Елеазара й Ітамара, Ааронових синів, що залишилися. Він сказав: 17 «Чому ви не їли жертви очищення у Святому місці? Це ж найсвятіше! Господь дав її вам, щоб відвести провину від громади, очистити її перед Господом. 18 І кров того козла не була внесена до Святого місця. Ви могли б це з’їсти в Святому місці, як я звелів».
19 Тоді Аарон сказав Мойсею: «Послухай, сьогодні вони принесли свою жертву очищення й жертву всеспалення перед Господом, а зі мною таке сталося. Якби я з’їв жертву очищення сьогодні, чи бажано б це було Господу?»
20 Почувши таке, Мойсей погодився.
Правила про споживання м’яса
11 Господь сказав Мойсею та Аарону: 2 «Скажіть дітям Ізраїлю: „Ось ті тварини, яких можна їсти, з усіх тварин на землі. 3 Ви можете їсти будь-яку тварину, що має роздвоєні копита і жує жуйку.
4 Проте ви не повинні їсти жодного з тих, що лише жує жуйку або має роздвоєні копита: верблюда, оскільки хоч він і жує жуйку, але не має роздвоєних копит—він нечистий для вас. 5 Тушканчика, оскільки хоч він і жує жуйку, та не має роздвоєних копит—він нечистий для вас. 6 Зайця, оскільки хоч він і жує жуйку, та не має роздвоєних копит—він нечистий для вас. 7 Свиню, оскільки хоч у неї й роздвоєні копита, але вона не жує жуйку—вона нечиста для вас. 8 Не їжте їхнього м’яса й не торкайтеся їхнього падла. Вони нечисті для вас.
Правила про морську їжу
9 З усього того, що в воді, чи то в морях, чи в річках, можете їсти все, що має плавці й луску. 10 Але все, що в морях чи в річках, що не має плавців і луски, з усього, що плаває в воді, чи з якихось інших істот водяних—це огидне для вас. 11 Вони мусить бути огидними для вас. Не їжте їхнього м’яса й цурайтеся їхнього падла. 12 Будь-яка істота в воді, що не має плавців і луски, то огида для вас.
Птахи, яких не можна їсти
13 Ось яких птахів цурайтесь і не їжте, бо то огида для вас: орла, стерв’ятника, грифа, 14 шуліки, усіх різновидів сокола, 15 всіх різновидів ворона, 16 страуса, пугача, чайку, всіх різновидів яструба, 17 маленьку сову, баклана, велику сову, 18 білу сову, пустельну сову, ібіса, 19 лелеку, всіх різновидів чаплі, одуда й кажана.
Правила про споживання комах
20 Усі літаючі комахи, що повзають[h] на чотирьох ногах, мусять бути огидою для вас. 21 З усіх літаючих комах, що повзають на чотирьох ногах, ви можете їсти тих, що мають гомілки зверху на ногах, щоб стрибати по землі. 22 Ось кого з них їжте: різні види цвіркунів і цикад, всіляку сарану й різних коників.
23 Але всі інші літаючі комахи, що повзають на чотирьох ногах, мусять бути огидою для вас. 24 Ось від кого ви будете нечистими. І кожен, хто торкнеться їхнього падла, буде нечистим до вечора. 25 Кожен, хто взяв їхнє падло, мусить випрати своє вбрання й лишатися нечистим до вечора.
Ще правила про тварин
26 Будь-яка тварина, що має ратиці, але не роздвоєні або яка не ремигає,—нечиста для вас. І кожен, хто торкнеться її, буде нечистим. 27 Так само будь-яка тварина, що пересувається на м’яких лапах (із тих, що ходять на чотирьох), буде нечиста для вас. І кожен, хто торкнеться її падла, буде нечистим аж до вечора. 28 І кожен, хто підніме її падло, мусить випрати своє вбрання й лишатися нечистим аж до вечора. Вони нечисті для вас.
Тварини, що повзають
29-30 Тварини, що повзають по землі,—нечисті для вас: гекони, крокодили, ящірки й хамелеони. 31 Ці тварини нечисті для вас із-поміж повзучих. Кожен, хто торкнеться їхнього падла, буде нечистий аж до вечора.
Правила про нечистих тварин
32 І коли мертве тіло якоїсь із цих тварин впаде на щось, та річ стане нечистою, будь-що з дерева, одягу, шкіри, мішковини, що використовується для будь-яких цілей. Ту річ слід покласти в воду, і буде вона нечиста аж до вечора, а тоді стане чистою. 33 Якщо якась із нечистих істот упаде в глиняний посуд, в якому щось є, то він стане нечистим, і його слід розбити. 34 Якщо ж вода з того посуду потрапить на будь-яку їжу, то їжа та буде нечистою, і будь-який напій у ньому буде нечистий. 35 Усе, на що впаде щось із їхнього падла, буде нечистим: піч чи груба—їх слід розвалити. Вони нечисті для вас і будуть нечистими.
36 Лише джерело й криниця з водою лишатимуться чистими, хоча, якщо хтось торкнеться падлої або нечистої тварини, стане нечистим. 37 Якщо щось із їхнього падла впаде на насіння, призначене для сівби, то воно лишатиметься чистим. 38 Якщо ж зерно замочене в воді, і щось із їхнього падла впаде на нього, то зерно буде нечистим для вас.
39 Якщо здохне щось із вашої їстивної худоби, то кожен, хто торкнеться мертвого тіла, буде нечистий аж до вечора. 40 Хто з’їсть шматок падла, той мусить випрати своє вбрання й буде нечистим аж до вечора. Якщо хтось нестиме якесь падло, той мусить випрати своє вбрання й буде нечистим аж до вечора.
41 Все, що плазує по землі,—огидне. Не їжте його. 42 Все, що плазує по землі, чи то на череві, чи на чотирьох, чи на багатьох ногах, того не можна їсти,—то огидне. 43 Не поганьте себе нічим, що плазує. Не робіть себе нечистими[i], не ставайте через них нечистими. 44 Бо Я Господь, ваш Бог. Ставайте святими й будьте святими, бо Я Святий. Отже, не поганьте себе нічим, що плазує по землі. 45 Бо Я Господь, Який вивів вас із землі Єгипетської, щоб бути вашим Богом. То ж будьте святі, бо Я Святий”».
46 Ось такі закони про тварин, птахів, усіх істот, що плавають у воді, і все живе, що плазує по землі, 47 щоб відрізняти нечисте від чистого, тих тварин, що можна їсти, від тих, яких не можна їсти.
Про породіллю
12 І мовив Господь Мойсею: 2 «Скажи дітям Ізраїлю ось що. Якщо жінка зачне й народить хлопчика, то залишатиметься нечистою протягом сімох днів. Вона буде нечистою, як під час місячних. 3 Восьмого дня крайня плоть хлопчика мусить буди обрізаною. 4 І кров жінки має очищатися[j] тридцять три дні, поки кров її очиститься. Вона не повинна торкатися нічого святого, ані входити до Святого місця, аж доки не скінчаться дні її очищення.
5 Якщо ж вона народить дівчинку, то залишатиметься нечистою два тижні, як під час місячних, і шістдесят шість днів має чекати, доки кров її очиститься.
6 Як скінчаться дні очищення після народження чи то сина, чи то дочки, вона мусить принести священикові до входу в намет зібрання однолітнє ягня для жертви всеспалення й молодого голуба або горлицю для жертви очищення. 7 І тоді він принесе їх перед Господом і очистить її. І буде вона чиста від кровотечі. Це закон для жінки, яка народила хлопчика чи дівчинку. 8 Якщо ж вона не в змозі принести ягня, то нехай принесе дві горлиці або два молодих голуби: одного для жертви всеспалення, а другого—для жертви очищення. І очистить її священик, і буде вона чистою».
Про проказу
13 І мовив Господь Мойсею та Аарону: 2 «Якщо в когось на тілі з’явиться болячка, чи висип, чи світлий прищ, що перетвориться на виразку, то його слід привести до священика Аарона або до одного з його синів-священиків. 3 Священик подивиться на болячку на його тілі і, якщо волосся на ній побіліло і сама болячка заглибилась у шкіру на тілі, тоді це короста[k]. І оглянувши того чоловіка, священик мусить засвідчити, що він нечистий.
4 Якщо ж цей світлий прищ білий, але не заглибився в шкіру й волосся на ньому не посвітлішало, то священик мусить відокремити недужого на сім днів. 5 На сьомий день священик огляне його. Якщо він побачить, що болячка не змінилася й хворого не обкидало, то священик мусить відокремити його ще на сім днів. 6 І знову на сьомий день священик огляне його. І якщо побачить, що висип побляк і того не обкидало, то священик визнає, що цей чоловік чистий. Це просто прищ. Нехай чоловік той випере своє вбрання і стане чистий.
7 Якщо висип обкидає людину після того, як вона прийшла до священика, щоб очиститися, то вона мусить прийти ще раз до священика. 8 І якщо священик подивиться й побачить, що висип обкидав, то мусить визнати, що той чоловік нечистий. Це короста.
9 Якщо в когось короста, то його слід привести до священика. 10 Якщо священик подивиться й побачить світлу пухлину на тілі й волосся на ній посвітлішало, й на пухлині видно живе м’ясо, 11 то це застаріла короста на його тілі. Священик мусить визнати його нечистим. І він не відокремлюватиме того чоловіка, бо той справді є нечистим.
12 Якщо ж болячка обкидає тіло й буде по всій шкірі недужого, від голови й до ніг, хоч куди б глянув священик, 13 то побачивши, що короста вкрила все тіло хворого, священик визнає його чистим. Він весь стане білим. Він чистий. 14 Але як тільки з’явиться живе м’ясо на тілі, він стане нечистим. 15 Погляне священик на живе м’ясо й визнає його нечистим. Живе м’ясо нечисте. Це короста.
16 Якщо живе м’ясо змінить свій колір на білий, то цьому чоловікові слід піти до священика. 17 Священик подивиться і, якщо побачить, що вражене місце побіліло, то визнає недужого чистим. Він чистий.
18 Коли в когось на тілі з’явиться чиряк і загоїться, 19 а на місці чиряка з’явиться біла пухлина або світла червоняста пляма, він мусить іти до священика. 20 Священик огляне її, і якщо вона виявиться заглибленою в шкіру і волосся на цьому місці побіліло, то священик мусить визнати того чоловіка нечистим. Це короста, що виникла на місці чиряка. 21 Та якщо священик огляне її, а на ній немає світлого волосся, вона не заглибилась у шкіру й поблякла, то священик мусить відокремити цього чоловіка на сім днів. 22 Якщо вона обкидає тіло, то священик мусить визнати цього чоловіка нечистим. Це хвороба. 23 Але якщо світла пляма залишиться на своєму місці й не обкидає тіло, то це рубець від чиряка, і священик мусить визнати чоловіка чистим.
24 Або якщо в когось на тілі опік і живе м’ясо опіку стане світло-червоною або білою плямою, 25 то священик мусить оглянути його, і якщо волосся на світлій плямі побіліло і є заглиблення на шкірі, то це проказа, що виникла на місці опіку. Священик мусить визнати тіло нечистим. Це короста. 26 Але якщо священик огляне чоловіка і на плямі не буде світлого волосся, не буде заглиблення на шкірі й болячка поблякла, то священик мусить відокремити того чоловіка на сім днів. 27 На сьомий день священик знову огляне його і, якщо його обкидало, то священик мусить визнати його нечистим. Це короста. 28 Але якщо світла пляма лишається на місці, не поширюється й поблякла, то це пухлина від опіку. Священик мусить визнати чоловіка чистим, оскільки це рубець від опіку.
29 Якщо у чоловіка чи жінки буде болячка на голові або підборідді, 30 то священик мусить оглянути її, і якщо виявиться, що є заглиблення у шкірі й волосся тонке й пожовкле, то священик мусить визнати того чоловіка нечистим. Це короста, тяжке захворювання шкіри голови або підборіддя. 31 Але якщо священик огляне болячку і виявиться, що немає заглиблення її в шкіру і на ній немає чорного волосся, то священик мусить відокремити недужого на сім днів. 32 На сьомий день священик мусить оглянути болячку. І якщо він побачить, що тіло не обкидало й на ньому немає попсованого волосся, і виявиться, що немає заглиблення на шкірі, 33 то чоловік мусить поголитися, але не голити вражене місце. Тоді священик мусить знову відокремити недужого на сім днів. 34 На сьомий день священик мусить оглянути вражене місце, і якщо побачить, що короста не пішла по тілу, і виявиться, що немає заглиблення в шкіру, то священик мусить визнати його чистим. Чоловік мусить випрати своє вбрання, і буде чистий. 35 Але якщо хвороба піде по тілу після очищення, 36 то священик мусить оглянути того чоловіка. І якщо хвороба пішла по тілу, то священику не треба шукати попсоване волосся. Той чоловік нечистий. 37 Якщо ж вражене місце, на думку священика, залишилося без змін і на ньому виросло чорне волосся, то це місце загоїлося. Той чоловік чистий, і священик мусить визнати, що він чистий.
38 Якщо чоловік чи жінка має багато світлих плям на тілі, 39 то священик мусить оглянути їх. Якщо він побачить, що плями бліді, то це просто висип, що з’явився на шкірі. Та людина чиста.
40 Коли в нього повипадало волосся на голові, тоді він буде лисим, але чистим. 41 Якщо в нього випало волосся на голові спереду, то він полисів, але чистий. 42 Якщо на лисині чи на чолі з’являться черво-гноїста виразка, то це тяжке захворювання шкіри, що з’явилося на лисині або на чолі. 43 Священик мусить його оглянути, і якщо побачить, що підпухла виразка на лисині чи на чолі, черво-гноїста і схожа на болячку на тілі, то чоловік той має тяжке захворювання шкіри. 44 Він нечистий. Священик мусить визнати його нечистим. У нього на голові виразка.
45 На хворому повинно бути дрантя, волосся мусить бути скуйовджене, він мусить, прикриваючи рота рукою, вигукувати: „Нечистий! Нечистий!” 46 Той чоловік буде нечистий, доки матиме виразку. Він нечистий. Він мусить жити окремо. Його оселя мусить бути поза табором.
47 Коли є пліснява на вбранні, байдуже вовняному чи лляному, 48 на будь-якому полотні чи в’язаній тканині з вовни або льону, чи на шкірі, 49 якщо пляма на одязі шкіряному, тканому чи в’язаному, зелена чи червона, і ця пліснява збільшується, то її слід показати священикові. 50 Священик мусить оглянути цю пляму й покласти окремо на сім днів. 51 На сьомий день священик мусить оглянути пляму. І якщо вона пішла далі по одягу, тканому чи в’язаному, чи будь-якому шкіряному, і пляма плісняви збільшується, то цей одяг нечистий. 52 Він мусить спалити одяг, тканий чи в’язаний, вовняний чи лляний, чи шитий зі шкіри, що має плісняву, бо вона пішла далі. Його слід спалити у вогні.
53 Якщо священик подивиться й побачить, що пляма не пішла далі по одягу, тканому чи в’язаному або шитому зі шкіри, 54 то він мусить наказати, щоб люди випрали те, на чому пляма, й відокремити його ще на сім днів. 55 Після того, як виперуть, священик мусить оглянути знов, і якщо побачить, що пліснява не змінила свого кольору, хоча й не пішла далі, то одяг нечистий. Його слід спалити на вогні, і не має значення, чи пліснява ззовні, чи зсередини.
56 Та якщо священик подивиться й побачить, що пліснява поблякла після прання, то він мусить відірвати її від одягу шкіряного, в’язаного чи тканого. 57 Якщо вона знову з’явиться на тканині чи будь-чому шкіряному, то пліснява швидко пішла далі. Слід спалити у вогні те, на чому пліснява. 58 Але якщо пляма зникла з одягу, чи то тканого, чи в’язаного, чи будь-чого шкіряного після прання, то його слід знову випрати, й він стане чистим.
59 Це закон про плісняву на вовняному чи лляному одязі, тканому чи в’язаному, чи будь-чому шкіряному, щоб знати, чистий він чи нечистий».
Очищення від корости
14 І мовив Господь Мойсею: 2 «Ось який буде закон для хворого на коросту на час його очищення. Його приведуть до священика. 3 Священик мусить вийти з табору, і якщо він подивиться й побачить, що хворий на коросту зцілився, 4 то мусить наказати принести два диких чистих птахи, деревини кедру, червону стрічку та іссоп для того, хто має очиститися. 5 І мусить священик наказати зарізати одного птаха в глиняній посудині над протічною водою. 6 І візьме він живого птаха, кедрового дерева, червону стрічку, вмочить у кров птаха, якого зарізали над протічною водою, 7 і покропить сім разів того, хто очищається від корости. І оголосить тоді його чистим, і пустить живого птаха понад полем.
8 І випере тоді той, хто очищається, своє вбрання й поголить все волосся на собі, й викупається в воді. І тоді він стане чистим. І лише після цього він може ввійти до табору, але нехай не входить до свого намету протягом семи днів. 9 На сьомий день йому слід поголити все волосся: голову, бороду, брови. Він мусить поголити геть усе волосся на собі. І мусить випрати своє вбрання й викупатися у воді. І тоді він стане чистим.
10 Восьмого дня йому слід узяти двох баранів без вади й одну однолітню вівцю без вади. І ще шість кварт[l] найкращого борошна, змішаного з олією, для хлібної жертви і один лоґ[m] оливи. 11 І мусить священик, який очищає, привести чоловіка з цими пожертвами до Господа перед входом до намету зібрання. 12 І мусить тоді священик узяти одного з баранів і віддати його як жертву відшкодування та лоґ оливи й принести це в жертву колихання перед Господом. 13 І мусить він забити барана на тому місці, де забивають жертви очищення та всеспалення у Святому місці, бо жертва відшкодування, як і жертва очищення, належить священику. Це найсвятіше.
14 І візьме священик трохи крові жертви за провину, і помастить мочку правого вуха того, хто очищається, великий палець його правиці й великий палець правої ноги. 15 І візьме тоді священик з лоґа трохи оливи і виллє її собі на ліву долоню. 16 Тоді священик вмочить свого пальця правої руки в оливу, що на лівій долоні, й покропить пальцем оливу сім разів перед Господом. 17 Рештою оливи, що на долоні, священик помастить мочку того, хто очищається, його правий палець правиці й великий палець правої ноги, поверх крові жертви за провину. 18 Оливою, що залишилася на долоні священика, він намастить голову того, хто очищається. І таким чином священик очистить його перед Господом.
19 Тоді священик принесе жертву очищення й очистить того, хто очищається, від його нечистоти. І заб’ють після цього жертву всеспалення. 20 І покладе священик жертву всеспалення й хлібну жертву на вівтар, і очистить його священик, і тоді він стане чистим.
21 Але якщо той чоловік бідний і не може дати багато, тоді нехай візьме одного барана в жертву відшкодування. Це буде жертва колихання для його очищення. І ще дві кварти[n] найкращого борошна, змішаного з оливою для хлібної жертви і лоґ оливи. 22 А ще дві горлиці або два молодих голуби, на яких він спроможний. Одне буде для жертви очищення, а друге—для жертви спалення.
23 На восьмий день він мусить принести їх священикові для свого очищення до входу до намету зібрання перед Господом. 24 І візьме тоді священик барана для жертви відшкодування та лоґ оливи, і принесе їх як жертву колихання перед Господом. 25 І заріжуть тоді барана в жертву за провину, і священик візьме трохи крові жертви відшкодування, помастить мочку правого вуха того, хто очищається, великий палець його правиці й великий палець його правої ноги. 26 І наллє священик трохи оливи собі на ліву долоню. 27 І покропить він пальцем своєї правиці оливою, що на його долоні, сім разів перед Господом. 28 І візьме тоді священик трохи оливи зі своєї долоні й помастить мочку правого вуха того, хто очищається, великий палець його правиці й великий палець його правої ноги там, де помастив він кров’ю жертви відшкодування. 29 Рештою оливи, що на його долоні, священик помастить голову того, хто очищається, щоб очистити його перед Господом.
30 І принесе він одну з горлиць або одного з молодих голубів, що буде під рукою: 31 одного в жертву очищення, а одного в жертву всеспалення разом із хлібною жертвою. І так священик очистить його від гріха перед Господом. 32 Це закон для того, в кого короста, і він не може давати постійні пожертви очищення».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International