Bible in 90 Days
12 Мусиш також мати за табором відхоже місце. 13 І ще мусиш мати кийок і, коли спорожнюєшся, можеш викопати ним ямку, а потім закрити свій послід. 14 Бо Господь Бог твій іде табором твоїм, щоб врятувати тебе й допомогти тобі розбити ворогів. Тож табір твій має бути святим, щоб Він не побачив нічого негідного серед тебе й не покинув тебе.
Інші настанови
15 Не віддавай хазяїну раба, який утік від нього до тебе. 16 Він може лишатися в тебе, в тому місці, яке він обере в будь-якому з міст твоїх, де йому завгодно. Не пригноблюй його.
17 Жодна ізраїльська жінка не повинна стати храмовою розпусницею, жоден із синів Ізраїлю не стане храмовим розпусником. 18 Не принось платню розпусниці або розпусника до храму Господа Бога твого, щоб заплатити за обітницю, бо обидві гидкі Господу Богу твоєму[a].
19 Не бери відсотків з позики брата-ізраїльтянина, ні з грошей, ні з їжі, ані з будь-чого, що позичаєш. 20 Бери відсотки з позики чужинцю, але не братам-ізраїльтянам. Так Господь Бог твій може благословити тебе у всьому, що робиш на землі, якою скоро заволодієш.
21 Як даєш обітницю Господу Богу твоєму, не барися виконати її. Бо Господь Бог твій напевне вимагатиме, щоб ти сплатив її. Інакше будеш винний у гріху. 22 Якщо не даєш обітниці, ти не будеш винний у гріху. 23 Старанно виконуй те, що злетіло з уст твоїх, бо ти добровільно пообіцяв Господу Богу твоєму, власними устами своїми.
24 Якщо зайдеш ти у виноградник сусіди свого, можеш з’їсти стільки винограду, скільки завгодно, але не клади нічого в кошик свій. 25 Якщо йдеш полем сусіди свого, можеш зривати колоски, але не пусках свій серп на збіжжя сусіди.
Розлучення
24 Якщо чоловік мусить одружиться з жінкою, але буде нею незадоволений, бо знайде в ній щось негідне, тоді він напише посвідку про розлучення, дасть їй і відішле її з дому свого, 2 і вона вийде з дому його й піде, і стане дружиною іншого чоловіка, 3 а тоді новому чоловіку вона теж не сподобається, і напише він посвідку про розлучення, дасть їй, і вишле її з дому свого (або якщо він помре), 4 якщо таке станеться, тоді перший чоловік, що розлучився з нею, не повинен одружуватися з нею знову після того, як вона стала нечистою. Господь Бог гидує цим. Не допускай гріха на землю, яку Господь Бог твій дає тобі у власність.
5 Коли чоловік щойно одружився, він не повинен йти з військом, не можна на нього покладати ніяких інших обов’язків. Він вільний бути вдома протягом одного року й робити щасливою жінку, з якою одружився.
Про бідних
6 Не беріть у заставу верхній або нижній камені жорен, бо цим самим береться під заставу життя.
7 Якщо з’ясується, що хтось полонив одного з братів своїх, ізраїльтян, і погано з ним поводився або навіть продав його, тоді того, хто полонив, треба покарати. Мусиш викорінити зло з-поміж себе.
8 Пильнуй за шкіряними захворюваннями[b], старанно виконуй все, чого священики-левити навчатимуть вас. Робіть те, чого я навчив їх. 9 Пам’ятай, що Господь Бог твій зробив з Міріам[c] на шляху після того, як ви вийшли з Єгипту.
10 Коли позичаєш щось комусь, не заходь до його оселі, щоб узяти додаткову заставу. 11 Стій з-надвору, і чоловік, якому ти позичив, винесе тобі заставу надвір.
12 Якщо чоловік бідний, не спи в плащі його, який він тобі дав. 13 Поверни заставу при заході сонця, щоб він міг спати в плащі своєму, щоб він благословив тебе і щоб була твоя поведінка визнана Господом Богом твоїм як праведна.
14 Не обдурюй наймита, бідного та нужденного, хай буде він з ізраїльтян чи чужинець, що живе в землі твоїй, в одному з міст твоїх. 15 Сплачуй йому зароблене ним того ж дня перед заходом сонця, бо він бідний і потребує платню свою. Інакше він закличе проти тебе Господа, і гріх буде на тобі.
16 Не можна батьків убивати за дітей, а дітей убивати за батьків. Людину треба карати за її власний гріх. 17 Не будь несправедливим до чужинця чи сироти. Не бери вдовиного вбрання в заставу. 18 Пам’ятай, що ти був рабом у Єгипті, і Господь Бог твій визволив тебе звідти. Через це я й наказую тобі робити так.
19 Коли ти збираєш врожай свій на полі своєму і забудеш сніп на полі, не повертайся, щоб забрати його. Він буде для чужинця чи сироти, чи вдови, щоб Господь Бог твій міг благословити тебе у всьому, що ти робиш. 20 Коли трусиш оливи, не повертайся, щоб іще раз перевірити гілля після себе, бо то буде для чужинця, сироти чи вдови. 21 Коли збираєш виноград у винограднику своєму, не визбируй все дочиста, бо те, що ти залишиш, буде для чужинця, сироти чи вдови. 22 Пам’ятай, що ти був рабом у землі Єгипетській. Тому я наказую тобі так робити.
Покарання
25 Коли виникне суперечка між людьми, то вони повинні йти із цим до суду, та судді мусять розсудити їх і визначити правого й винного. 2 Якщо винуватий заслуговує на те, щоб його було бито, тоді суддя має примусити цю людину простертися на долівці, щоб його били перед ним числом ударів відповідно до його злочину. 3 Людина може дістати до сорока ударів, не більше. Інакше, якщо йому завдадуть більше ударів, його буде принижено.
4 Не зав’язуй рота волові, коли той молотить.
5 Коли двоє братів живуть разом і один з них помирає, і немає в нього сина, дружина небіжчика не повинна виходити заміж за межами родини, за чужого. Брат її чоловіка мусить одружитися з нею, лягти з нею й виконувати обов’язки чоловікового брата щодо неї. 6 Тоді первісток, якого вона народить, займе місце померлого брата, й ім’я його не забудеться в Ізраїлі. 7 Та якщо чоловік не одружитися з братовою дружиною, тоді вона має піти до старійшин міста, що збираються при брамі, й сказати: «Брат чоловіка мого відмовляється зберегти ім’я брата свого в Ізраїлі». 8 Тоді старійшини цього міста мусять викликати його й поговорити з ним. І він мусить при всіх сказати: «Я не хочу одружуватися з нею». 9 Тоді дружина брата його має підступити до нього перед очима старійшин і зняти з ніг його сандалі, й плюнути йому в обличчя, і сказати: «Ось що роблять з чоловіком, який не хоче дати братові своєму потомства». 10 Тоді його родину в Ізраїлі знатимуть як «родину босого»[d].
11 Якщо двоє чоловіків б’ються і жінка одного прийде рятувати свого чоловіка від кривдника й простягне руку, і схопить його за сороміцьке місце, 12 то відрубайте їй руку. Не виказуйте милосердя до неї.
13 Не носи двох ваг[e] із собою: одну важку, а другу легку. 14 Не тримай у себе вдома двох мірок: одну велику, а другу малу. 15 Тримай лише точні ваги й міри, щоб жив ти довго на землі, яку Господь Бог дає тобі. 16 Кожен, хто нечесний у такий спосіб, огидний Господу Богу твоєму.
Амаликійців треба вигубити
17 Пам’ятай, що з тобою вчинили амаликійці на шляху твоєму, коли ви вийшли з Єгипту, 18 як вони підстерегли тебе й напали на тебе ззаду, як вирізали всіх тих, хто йшов позаду, коли ти був слабкий і виснажений, і не боялися Бога. 19 Коли Господь Бог твій закінчить твої війни з усіма ворогами у всіх куточках землі, що Господь Бог твій дає тобі, ти повинен стерти пам’ять про амаликійців скрізь на землі. Не забудь!
Перші жнива
26 Коли ввійдеш у землю, що її Господь Бог твій дає тобі у власність, і заволодієш нею, й оселишся на ній, 2 візьми дещо з найперших плодів того, що виростиш на землі, яку дає тобі Господь Бог твій, склади їх у кошик і принеси до Його храму. 3 Піди до священика, який правитиме службу на той час і скажи йому: «Сьогодні я проголошую Господу Богу твоєму, що я прийшов на землю, яку Господь пообіцяв віддати нашим батькам».
4 Тоді священик візьме кошик із руки твоєї і поставить його перед вівтарем Господа Бога твого. 5 Тоді ти скажеш перед Господом Богом своїм: «Мій предок був арамійцем-кочівником[f], він пішов до Єгипту[g] й жив там як чужинець із малим числом людей. Але там став він великим народом, могутнім і численним. 6 Та єгиптяни були жорстокі до нас, утискали нас, і примушували тяжко працювати. 7 Тоді звернулися ми з благаннями до Господа Бога предків наших, і Він почув наш голос, і побачив наші страждання, тяжку працю й пригнобленість. 8 Тож Господь вивів нас із Єгипту виявами Своєї сили великої, що супроводжувалися великим страхом, знаками й чудесами. 9 Він привів нас сюди. Він дав нам цю землю, що тече молоком і медом. 10 Тож зараз я приніс перші плоди землі, що ти, Господи, дав мені».
Поклади їх перед Господом Богом своїм і вклонися низько перед Господом Богом своїм. 11 Радій з усього того добра, яке Господь Бог твій дав тобі й родині твоїй: ти й левит, і чужинець, що живе між тебе.
12 Коли виділиш десятину всього врожаю на третій рік, даси левитові й чужинцю, й сироті, й вдові, щоб було їм вдосталь їжі по всіх містах твоїх. 13 Тоді скажи перед Господом Богом твоїм: «Я виніс святу частку з оселі й дав її левиту, чужинцю, сироті та вдові, як Ти звелів мені. Я не порушив і не забув жодного з наказів Твоїх. 14 Я не їв нічого з того в жалобі своїй і не відкладав нічого, поки нечистий був, і не давав нічого з цього померлим. Я слухався Господа Бога мого. Я зробив усе, що Ти наказував мені[h]. 15 Поглянь з оселі Своєї святої, з Небес, і благослови народ Ізраїлю і землю, що Ти нам дав, що пообіцяв батькам нашим землю, що тече молоком і медом».
Слухайся наказів Господніх
16 Сьогодні Господь Бог твій заповідає тобі виконувати настанови та накази. Він—твій Бог. Пильно дотримуйся їх усіх своїм серцем і всією душею. 17 Сьогодні ти укладаєш цю Угоду з Господом. Він буде Богом твоїм, ти житимеш так, як Він хоче, й дотримуватимешся Його настанов, заповідей і наказів, і слухатимешся Його. 18 Сьогодні Господь укладає цю Угоду з тобою: ти будеш Його улюбленим народом, як Він і обіцяв тобі, і дотримуватимешся його заповідей. 19 І Він зробить тебе величнішим за всі народи, які Він створив Собі на хвалу, славу й честь, і будеш ти святим народом для Господа Бога твого, як Він сказав.
Камені нагадування
27 Мойсей і старійшини Ізраїлю наказували народу. Вони казали: «Дотримуйтесь усіх заповідей, які я даю вам сьогодні. 2 Того ж дня, як ви перейдете через Йордан у землю, що її Господь Бог твій дає тобі, мусиш поставити великі камені й потинькувати їх. 3 Напиши на них усі слова цього Закону, коли перейдеш Йордан, щоб увійти в землю, що її Господь Бог твій дає тобі, землю, що тече молоком і медом, як Господь Бог предків твоїх пообіцяв тобі.
4 Тож як перейдете Йордан, зробіть так, як я кажу: поставте камені на горі Евал і вкрийте їх тиньком. 5 Поставте там вівтар Господу Богу твоєму, вівтар із каменя, але не користуйтеся залізним знаряддям, щоб різати камінь. 6 Постав вівтар Господу Богу своєму з цілих каменів і принось на ньому жертви всеспалення Господу Богу своєму. 7 Принось там мирні жертви. Їжте й веселіться разом перед Господом Богом своїм. 8 І напиши на камені дуже чітко всі слова цього Закону».
Прокляття на горі Евал
9 Мойсей і священики-левити сказали всьому Ізраїлю: «Мовчи і слухай, Ізраїлю! Сьогодні ти став народом Господа Бога нашого. 10 Слухайся Господа Бога твого й виконуй Його заповіді й настанови, які я заповідаю тобі сьогодні».
11 Того дня Мойсей заповідав народу: 12 «Коли перейдете Йордан, станьте на горі Геризим, щоб благословити народ: Симеона, Левія, Юду, Іссаха́ра, Йосипа та Веніамина. 13 А інші стануть на горі Евал, щоб проклинати: Рувим, Ґад, Ашер, Завулон, Дан і Нафталі.
14 І скажуть левити гучним голосом до всіх ізраїльтян:
15 „Проклятий той, хто виготовляє різьбленого або залізного боввана і потай встановлюють його. Це огидне Господу, бо це просто витвори рук майстра.
Тоді весь народ скаже: „Амінь”.
16 Проклятий той, хто зневажає батька чи матір.
Тоді весь народ скаже: „Амінь”.
17 Проклятий той, хто пересуває межевий камінь іншого.
Тоді весь народ скаже: „Амінь”.
18 Проклятий той, хто безвідповідально зводить сліпого з путі.
Тоді весь народ скаже: „Амінь”.
19 Проклятий той, хто обдурює чужинця, сироту чи вдову.
Тоді весь народ скаже: „Амінь”.
20 Проклятий той, хто ляже з жінкою батька свого, бо це знечестить батька його.
Тоді весь народ скаже: „Амінь”.
21 Проклятий той, хто зійдеться з твариною.
Тоді весь народ скаже: „Амінь”.
22 Проклятий той, хто ляже з сестрою своєю чи з дочкою батька свого.
Тоді весь народ скаже: „Амінь”.
23 Проклятий той, хто ляже зі своєю тещою.
Тоді весь народ скаже: „Амінь”.
24 Проклятий той, хто потай уб’є когось.
Тоді весь народ скаже: „Амінь”.
25 Проклятий той, хто візьме плату, щоб убити невинного.
Тоді весь народ скаже: „Амінь”.
26 Проклятий той, хто не вповні дотримується цього Закону.
Тоді весь народ скаже: „Амінь”».
Благословення за дотримання Закону
28 Якщо ти будеш уважно слухати Господа Бога твого, старанно виконувати всі Його заповіді, що я їх тобі даю сьогодні, тоді Господь Бог твій високо піднесе тебе над усіма народами на землі. 2 Всі ці благословення вестимуть тебе й керуватимуть тобою, якщо ти слухатимешся Господа Бога твого.
3 Благословенний будеш в місті
й благословенний будеш в полі.
4 Благословенний будеш ти
дітьми й добрим врожаєм,
твоя худоба—телятами,
а твої вівці—ягнятами.
5 Благословенний буде кошик твій і діжа твоя.
6 Благословенний будеш у кожній справі своєї.
7 Господь дасть тобі перемогти ворогів твоїх, коли вони нападуть на тебе. Вони вийдуть проти тебе однією дорогою, а бігтимуть від тебе сімома.
8 Господь благословить тебе повними коморами, Він благословить усе, що ти здійсниш. Він благословить тебе на землі, що її Господь Бог дає тобі. 9 Господь поставить тебе святим народом для Себе, як Він поклявся тобі, якщо ти слухатимешся заповідей Господа Бога твого й житимеш, як Він того хоче. 10 Тоді всі народи землі побачать, що ти належиш Господу, й шануватимуть тебе.
11 І Господь зробить усе добрим: плід лона твого, плід худоби твоєї, плід поля твого на землі—те, що Він пообіцяв предкам твоїм дати тобі. 12 Відчинить Господь для тебе багату Свою скарбницю, небеса, щоб дати дощ землі твоїй у належний час, щоб благословити все, що ти здійсниш. Ти даватимеш у борг багатьом народам, та не позичатимеш у них. 13 Господь зробить тебе головою, а не хвостом, вершиною, а не дном. Так буде, якщо ти повністю підкорятимешся заповідям Господа Бога твого, які я даю тобі сьогодні. 14 Не відхиляйся від будь-якої з них поклонінням іншим богам.
Прокляття за непослух
15 Та якщо ти не слухатимешся Господа Бога твого й не виконуватимеш ревно всіх Його заповідей та настанов, що я даю тобі сьогодні, тоді всі ці прокляття впадуть на тебе.
16 Проклятий будеш у місті,
проклятий будеш у полі.
17 Проклятий буде кошик твій,
проклята буде діжа твоя.
18 Проклятий буде лона твого плід,
землі твоєї плід, і плід худоби.
19 Проклятий будеш ти, входячи,
і проклятий будеш, виходячи
(тобто у кожній справі своєї).
20 Господь нашле на тебе прокляття, розпач і кару у всьому, що ти здійсниш, доки хутко не загинеш через лихі вчинки свої, бо ти покинув Господа. 21 Господь наведе на тебе пошесть страшну, доки не звільнить землю, куди ти прямуєш, щоб посісти її. 22 Господь поб’є тебе сухотами, пропасницею, запаленням, гарячкою, посухою, суховіями й цвіллю. І все це переслідуватиме тебе до загину. 23 Небо над головою твоєю бронзовим стане, а земля під ногами твоїми буде мов залізо[i]. 24 Господь замість дощу дасть порох і пісок, що падатимуть на тебе з неба, доки не вигублять тебе.
25 Господь віддасть тебе на поталу ворогам твоїм. Ти вийдеш проти них одним шляхом, але втікатимеш від них сімома шляхами. Кожне царство побачить у тобі жахливий урок. 26 Твоє мертве тіло стане поживою для першого-ліпшого птаха небесного, для кожного звіра земного, й нікому буде їх відігнати.
27 Господь поб’є тебе єгипетською болячкою, пухлиною, коростою та паршою, які не можна вилікувати. 28 Господь покарає тебе божевіллям, сліпотою та розладом серця. 29 І шукатимеш ти путь свою навпомацки опівдні, як сліпий навпомацки знаходить путь свою у темряві, і не щаститиме тобі в усьому, хоч би що ти робив, і будуть тебе день за днем гнобити й грабувати, і нікому буде врятувати тебе.
30 Заручишся ти з дівчиною, та інший ляже з нею, побудуєш дім, та не житимеш у ньому. Насадиш виноградник, та не втішишся з нього[j]. 31 Заріжуть вола твого на очах у тебе, але ти не їстимеш м’яса. Осла твого заберуть у тебе, і він уже не повернеться. Віддадуть отару твою ворогам, і ніхто її не захистить.
32 Віддадуть синів і дочок твоїх іншому народу, й виплачеш ти очі, чекаючи на них щодня, але нічого не зможеш вдіяти.
33 Народ, про який ти нічого не чув, поїсть плід землі твоєї і твоєї праці. А тебе все життя утискати будуть і гнобити. 34 Ти збожеволієш від того, що побачать очі твої. 35 Господь вразить тебе страшними незагойними болячками на колінах і ногах—з ніг до голови.
36 Пожене Господь тебе й царя, настановленого над тобою, з яким ти ніколи не мав справи. Там служитимеш ти іншим богам або дереву й каменю. 37 І станеш ти страховиськом, притчею й посміховиськом серед усіх народів, куди Господь приведе тебе.
Прокляття безталанням
38 Посієш ти багато насіння в полі, та збереш мало, бо сарана поїсть його. 39 Насадиш ти виноградники, тяжко працюватимеш, та вина не питимеш і не збиратимеш виноград, бо черви пожеруть їх. 40 Матимеш оливи на землі твоїй, та не скористаєшся з олії, бо твої оливи попадають і зігниють. 41 Матимеш дочок і синів, та не зможеш утримати їх, бо полонять їх і заберуть у неволю. 42 Сарана сточить усі твої дерева й плід землі твоєї. 43 Чужинець між вами підноситиметься все вище й вище над тобою, а ти падатимеш все нижче й нижче. 44 Він позичатиме тобі, а ти не позичатимеш йому. Він стане головою, а ти—хвостом.
45 Всі ці прокляття переслідуватимуть тебе і не відступатимуть від тебе, доки не вигублять тебе, бо не слухався ти Господа Бога свого й не виконував заповідей Його і настанов. 46 І вони будуть з тобою і твоїми нащадками як знак і диво повіки. 47 Це за те, що ти не служив Господу Богу твоєму з радістю й щирим серцем, віддячуючи за всі твої статки.
48 Служитимеш ти ворогам своїм. Господь пошле їх проти тебе голод, спрагу, вбогість і нужду, надіне Він на тебе залізне ярмо, доки не вигубить тебе[k].
Прокляття ворогом
49 Наведе Господь на тебе народ здалеку. З краю землі, мов орел, злетить він на тебе—народ, мови якого ти не знаєш. 50 Це жорстокий народ, що не поважатиме старих і не матиме милосердя до дітей малих. 51 Пожере він плід худоби твоєї і плід землі твоєї, доки не знищить тебе. Не лишать вони тобі ні зерна, ні вина молодого, ні олії, ані телят чи ягнят, доки не знищать тебе.
52 Обложить він твої міста, доки не впадуть великі кам’яні мури, на які ти так покладаєшся. Він обложить кожне місто по всій землі, що дав її тобі Господь Бог твій. 53 Ти їстимеш плоть синів і дочок своїх, котрих Господь Бог твій дав тобі, коли ворог твій оточить тебе й нашле на тебе страждання. 54 Навіть найніжніший і найвитонченіший чоловік стане жорстоким до брата свого, до жінки своєї, яку кохає, і до решти дітей, що лишаться в нього. 55 І нікому з них не дасть він їсти дітей своїх, яких він їстиме, бо більше нічого йому не лишиться, коли ворог оточить і воюватиме з тобою в кожному місті.
56 Навіть найніжніша й найвитонченіша жінка серед тебе, яка ногою землі торкнутися не наважиться, така витончена й ніжна стане жорстокою до чоловіка свого коханого, до сина свого й дочки своєї, 57 вона ні з ким не розділить того, що вийде з тіла її при пологах, намагатиметься з’їсти його потай. Більше нічого їсти не буде, коли ворог твій оточить тебе і воюватиме з тобою в кожному місті.
58 Якщо ти старанно не виконуватимеш усі слова Закону цього, записані в цій книзі, й не шануватимеш цього славного і страшного ймення—Господа Бога твого. 59 Тоді Господь нашле на тебе й нащадків твоїх невигойні кари, могутні й невпинні, недуги болючі й невиліковні. 60 Він наведе на тебе всі хвороби єгипетські, яких ти так боїшся, і вони обсядуть тебе. 61 Між іншим Господь пошле на тебе ще й такі кари, які не описані в книзі, доки не вигубить тебе. 62 Лиш невелика кількість вас зостанеться, хоча й були ви численні, мов зорі на небі. Бо ти не слухався Господа Бога твого.
63 Як радів Господь, даруючи вам щастя й примножуючи вас, так радітиме Господь і тоді, коли Він принизить вас, коли буде вас викорінено з землі, в яку ви входите, щоб заволодіти нею. 64 Господь розкидає тебе поміж усіх народів з одного краю землі до іншого, і там тобі доведеться поклонятися іншим богам, яких ні ти, ні предки твої не знали—дереву й каменю.
65 І не матимеш ти спокою серед народів тих, і не буде для тебе місця, щоб назвати його своїм. І дасть тобі там Господь боязливе серце, тьмяні очі й печальну душу. 66 На життя твоє завжди чатуватиме небезпека, боятимешся ти і вдень, і вночі, і не матимеш певності чи житимеш, чи ні. 67 Вранці казатимеш: «Якби то вже настав вечір!» Увечері казатимеш: «Якби то вже настав ранок!»—через страх, що буде в серці, й через те, що бачитимуть очі. 68 Вишле тебе Господь назад до Єгипту на човнах тим шляхом, який тобі пообіцяв. Цього ти більше не побачиш! І там ви будете прагнути продати себе ворогам своїм, стати рабами й рабинями, але покупця не буде.
Угода в Моаві
29 Це ті слова Угоди, які Господь звелів Мойсею укласти з народом Ізраїлю в землі моавській, на додаток до Угоди, яку Він уклав з ним на горі Хорев.
2 Мойсей скликав увесь Ізраїль і промовив до них: «Ви бачили все, що Господь зробив у землі Єгипетській фараону, всім його урядовцям і всій його країні. 3 Очі твої бачили великі випробування, знаки та великі дива. 4 Але досі не дав вам Господь розуму, щоб збагнути, очей, щоб побачити, вух, що почути. 5 Господь сказав: „Я водив вас пустелею сорок років, одяг ваш не зносився і сандалі на ногах не стерлися. 6 Не їли ви хліба й не пили ні вина, ні пива, ані іншого якогось напою, щоб пізнали ви, що Я Господь Бог ваш”.
7 Прийшли ви до цього місця, й цар Хешбону Сихон і цар Башану Оґ пішли на нас війною, і ми перемогли їх. 8 Взяли ми край їхній і віддали його у власність Рувиму, Ґаду й половині коліна Манассієвого. 9 Пильно виконуйте всіх слова цієї Угоди, щоб мати успіх у всьому, що робите.
10 Сьогодні всі ви стоїте перед Господом Богом вашим, вожді колін ваших, старійшини ваші й начальники ваші, кожен ізраїльтянин, 11 діти ваші, жінки ваші й чужинці, що живуть серед тебе, які рубають дрова й носять воду тобі. 12 Ви тут, щоб увійти в Угоду з Господом Богом вашим, дістати обітницю Його, яку Він дає тобі сьогодні. 13 Сьогодні Він робить тебе народом Своїм, а Себе—Богом твоїм, як Він пообіцяв тобі, як поклявся предкам твоїм Аврааму, Ісааку та Якову. 14 Я укладаю сьогодні цю Угоду не лише з вами, 15 а й з тими, що стоять тут сьогодні перед Господом Богом нашим, і з тими, що не стоять з нами тут сьогодні. 16 Ви пам’ятаєте, як ми жили в землі Єгипетській, як ми проходили крізь народи, через які ми перейшли. 17 Ви бачили їхніх меренних бовванів з дерева й каменю, срібла й золота. 18 Хай не буде жодного чоловіка чи жінки, чи родини, чи племені серед вас, чиє серце відвернеться сьогодні від Господа Бога поклонінням богам інших народів. Хай не буде між вами коріння, що дає отруту чи гіркоту. 19 Коли хтось почує це прокляття й переконуватиме себе, думаючи: „Зі мною все буде гаразд, хоч я уперто живу за своєю волею”,—це приведе до нещастя.
20 Господь не захоче простити таку людину, а буде розгніваний на неї. Всі прокляття, записані з цієї книги, впадуть на неї, і Господь зітре будь-яку пам’ять про ту людину з-під небес. 21 І відокремить Господь ту людину від усіх колін Ізраїлю для покарання, згідно з усіма прокляттями Угоди, яку записано в цій книзі Закону.
22 Прийдешнє покоління, діти ваші прийдуть після вас, як і чужинець, який здалеку прийде, коли побачать вони ті лиха й нещастя цієї землі, що їх Господь наслав на її народ, 23 побачать усю землю, спалену сіркою і сіллю, це буде місце, де нічого посіяти, ніщо не росте, ніщо не сходить, як у Содомі й Ґоморрі, Адмі й Цевоїмі, знищених Господом у вогні його й люті, 24 тоді всі народи скажуть: „Чому Господь вчинив таке з цією землею? За що такий кривавий гнів?” 25 І відкажуть: „Бо вони відвернулися від Угоди Господа Бога з предками їхніми, яку Він уклав з ними, коли вивів їх із Єгипту. 26 І почали вони служити іншим богам і поклонятися їм—богам, яких не знали і яких Він їм не давав. 27 Тож Господь так розгнівався на землю ту, що навів на неї всі прокляття, записані в цій книзі. 28 Господь вирвав їх із їхньої землі, бо Він був дуже розлючений і розгніваний, і викинув Він їх у іншу землю, де вони й понині”.
29 Є те потаємне, що належить Господу, відкрите нам, Його дітям навіки. Ось воно: ми завжди мусимо виконувати всі слова Закону цього».
Ізраїльтяни повернуться на свою землю
30 Коли всі ці благословення і прокляття, що Я виголосив перед тобою стануться з тобою, і ти приймеш їх до серця поміж усіх тих народів, до яких Господь Бог твій розсіє тебе, 2 і коли ти або твої діти повернетеся до Господа Бога твого і слухатимешся Його у всьому, всім своїм серцем і єством, як я наказую тобі сьогодні, 3 тоді Господь Бог твій поверне тобі талан, змилосердиться над тобою і знову збере тебе з-поміж усіх народів, куди Він розкидав тебе. 4 Навіть коли тебе вигнали б на край землі, Господь Бог твій позбирає тебе звідти й поверне назад. 5 І більше того: Господь Бог твій приведе тебе на землю, якою володіли предки твої, і ти заволодієш нею. І зробить Він тебе багатшим і численнішим, ніж вони були. 6 Тоді Господь Бог твій очистить[l] твоє і нащадків твоїх серця, щоб ви могли любити Його всім серцем і всією душею, тож ти житимеш.
7 І Господь Бог твій наведе всі ці прокляття на ворогів твоїх і на тих, хто ненавидить і переслідує тебе. 8 Тоді ти знову слухатимешся Господа і виконуватимеш усі Його заповіді, які я даю тобі сьогодні. 9 Він зробить тебе успішним у кожному ділі рук твоїх. Діти твої, плід худоби, та землі твоєї процвітатимуть. Бо Господь знову радо дасть тобі достаток—так само, як Він радів предкам твоїм. 10 Так буде, якщо ти слухатимешся Господа Бога свого, виконуючи заповіді Його, Його настанови, записані в цій книзі законів, якщо повернувся до Господа Бога свого всім серцем і всією душею.
Життя або смерть
11 Справді, ця заповідь, що я даю тобі сьогодні, не така вже складна для тебе. Вона не недосяжна. 12 Вона не на небесах, щоб сказати: «Хто для нас підніметься на небеса й поверне її нам, щоб ми могли зрозуміти її й виконувати?» 13 Вона не за морем, щоб казати: «Хто перепливе через море й поверне її нам, щоб ми могли почути її й виконувати?» 14 Ні, те, що тобі треба почути—поруч з тобою, на устах твоїх і в серці твоєму. Можеш виконувати її.
15 Дивися, сьогодні я даю тобі вибір між життям і смертю, між добром і лихом. 16 Якщо слухатимешся заповідей Господа Бога твого, що я їх тобі даю сьогодні, якщо любитимеш Господа Бога твого й ходитимеш Його шляхами й виконуватимеш заповіді Його, Його настанови й закони, щоб ти жив і множився, Господь Бог твій благословить тебе в землі в яку ти входиш, щоб посісти.
17 Якщо ж серце твоє відвернеться, й ти не слухатимеш Його, зіб’єшся з дороги й поклонятимешся і служитимеш іншим богам, 18 тоді я застерігаю вас сьогодні, що ви загинете. Напевне, ви не житимете довго в землі, до якої, перейшовши Йордан, ви увійдете і якою заволодієте.
19 Я закликаю небеса й землю у свідки сьогодні. Я даю вам вибір між життям і смертю, благословенням і прокляттям. Вибирай життя, щоб жити й дітям твоїм. 20 Люби Господа Бога свого, слухайся Його, тримайся Його. Бо Він—життя твоє, і Він продовжить дні твої в землі, яку Він пообіцяв дати твоїм предкам: Аврааму, Ісааку та Якову.
Ісус буде новим провідником
31 Коли Мойсей закінчив промовляти ці слова всьому народу ізраїльському, 2 він сказав їм: «Мені зараз сто двадцять років, я більше не спроможний ходити. Господь сказав мені: „Ти не перейдеш Йордан”. 3 Господь Бог твій переведе тебе. Він знищить ці народи перед тобою, і ти займеш їхню землю. Ісус перейде перед тобою, як Господь пообіцяв.
4 Господь учинить з ними те ж саме, що Він зробив з Сихоном та Оґом, царями аморійців, з краєм їхнім, коли знищив їх. 5 Господь допоможе тобі здолати ті народи, зроби з ними те, що я наказав тобі. 6 Будьте сильні й відважні. Не бійтеся й не лякайтеся їх, бо Господь Бог твій іде з тобою. Він не покине тебе, не залишить».
7 Тоді Мойсей надхнув Ісуса, сказавши йому перед усім Ізраїлем: «Будь сильним і хоробрим. Бо ти приведеш цей народ у землю, що її Господь поклявся предкам їхнім дати їм. І ти допоможеш їм узяти її у власність. 8 Сам Господь поведе тебе. Він буде з тобою. Він не покине тебе, не залишить. Не бійся й не тривожся!»
Мойсей записує вчення
9 Тоді Мойсей записав це зведення правил і дав священикам-левитам, що несли скриню Угоди Господньої, і всім старійшинам Ізраїлю. 10 І заповів їм Мойсей: «Кожного сьомого року, року, коли відпускаються борги, у призначений час на свято Кущів, 11 коли весь Ізраїль приходить зустрітися з Господом Богом своїм у храмі, читай цей Закон перед усім Ізраїлем, щоб вони могли зрозуміти його. 12 Збери людей разом: чоловіків і жінок, малих дітей і чужинців, що живуть по містах своїх,—щоб вони слухали, навчалися й шанували Господа Бога вашого, щоб пильно слухалися всіх слів цього зведення правил. 13 Навіть твої діти, які раніше не знали Закону, можуть слухати й навчатися шанувати Господа Бога вашого все твоє життя на землі, що перейшовши Йордан, ти займеш».
Господь призиває Мойсея та Ісуса
14 Тоді Господь сказав Мойсею: «Вже близько час смерті твоєї. Поклич Ісуса й підіть і станьте в наметі зібрання, щоб Я дав йому накази». Тож Мойсей та Ісус прийшли й стали в наметі зібрання.
15 Тоді Господь з’явився в наметі у стовпі хмари, що стояв над входом.
16 Він сказав Мойсею: «Незабаром ти помреш, і цей народ швидко стане невірним Мені, почне вклонятися чужим богам у землі, в яку вони входять. Вони покинуть Мене і зламають Угоду, що Я уклав з ними. 17 Тоді Я розгніваюся на них. Я відштовхну їх, і сховаюся від них. Багато лиха їх спіткає. І тоді вони скажуть: „Ці нещастя сталися з нами через те, що не було з нами Господа”. 18 І Я відмовлюся допомагати їм за все те лихо, яке вони скоїли, повернувшись до інших богів.
19 Тож запишіть цю пісню для себе й навчіть її ізраїльтян, і вкладіть її в уста їхні, щоб ця пісня була Мені свідченням проти ізраїльтян. 20 Коли Я приведу їх у землю, яку Я обіцяв предкам їхнім, у землю, що тече молоком і медом, і вони понаїдаються й погладшають, тоді вже почнуть поклонятися іншим богам, і відмовляться від Мене і зламають Мою Угоду. 21 Коли вже багато лиха й нещасть станеться з ними, їхні діти цю пісню пам’ятатимуть, і вона свідчитиме проти них. Адже Я знаю думки їхні, що вони замислюють навіть зараз, перед тим, як Я привів їх у цю землю, що Я пообіцяв».
22 Тож Мойсей того дня записав цю пісню й навчив її синів Ізраїлю.
23 Тоді Господь дав накази Ісусу Навину: «Будь сильним і мужнім, бо ти поведеш ізраїльтян у землю, яку Я пообіцяв їм, і Я буду з тобою».
Мойсей застерігає Ізраїль
24 Коли Мойсей закінчив записувати всі слова цієї пісні в книгу, 25 він наказав левитам, що носили скриню Угоди Господньої: 26 «Візьміть цю книгу правил і покладіть її поруч зі скринею Угоди Господа Бога вашого. Вона лишатиметься там як свідчення проти тебе. 27 Бо я знаю, що ти бунтівний і затятий. Ви бунтуєте проти Господа й зараз, поки я ще живий із вами. І ви бунтуватимете ще більше по моїй смерті. 28 Приведіть до мене всіх старійшин колін ваших і начальників ваших, і я скажу їм усе це, і я прикличу небеса й землю у свідки проти вас. 29 Бо я знаю, що після того, як я помру, ви геть переведетесь і не житимете, як я заповідав вам. У майбутньому нещастя обсядуть вас за те, що ви чинити будете таке, що Господь вважає хибним, і ви розлютите Його своїми ділами».
30 Тоді Мойсей проспівав цю пісню до кінця. А вся громада Ізраїлю слухала.
Мойсеєва пісня
32 Слухайте, о небеса, я промовлятиму,
почуй, о земле, уст моїх слова.
2 Нехай дощем проллється моє вчення.
Нехай слова мої впадуть росою,
немов краплини дощові на молоду травицю,
мов дощ рясний на парость молоду.
3 Бо я проголошу ім’я Господнє,
хвалу воздайте Богові своєму.
4 Він—Скеля. Досконалі Його справи,
бо всі Його дороги справедливі.
Бог вірний, Він не чинить кривди,
Він чесний й праведний.
5 Вони чинили проти Нього кривду,
і більш вони Йому не діти через всі гріхи свої,
спотворене, зрадливе покоління.
6 Хіба ж то так віддячувати Господу,
дурний народе, нетямущий?
Хіба ж не твій Він Батько, не Творець,
Який створив і сформував тебе?
7 Згадай ті давні дні.
Подумай про літа, що вже давно минули.
Спитай у батька, він тобі розкаже,
спитай старійшин, ті повідають тобі.
8 Коли Всевишній дав народам їхні землі,
коли Він людство розділив,
Він встановив кордони між народами,
за числом Ангелів[m].
9 Але Господня частка—це Його народ.
Господній спадок—Яків.
10 Господь знайшов його у краю пустельнім,
у голих і незвіданих пустельних землях.
Він прикрив його й піклувався ним,
Він його беріг, немов зіницю ока.
11 Немов орел, що над гніздом літає,
і поруч з пташенятами кружляє.
Він крила простирає щоб підтримать їх,
і нести на своєму пір’ї.
12 Господь один вів Якова.
І жодного чужого бога не було.
13 Провів його через гірську країну
і годував його плодами поля.
Він медом годував його зі скель,
олією із каменя твердого.
14 Від череди давав Він масло,
від отари—молоко із жиром від ягнят й баранів із Башану,
й козлів разом з зерном добірним,
і пив вино ти з крові винограду.
15 Та погладкішав Єшурун[n] і вибрикнув.
Він став гладкий, вгодований і повний,
покинув Бога, що створив його.
16 Зневажив Скелю, що Його порятувала.
Вони розгнівали Його чужими богами.
Вони Його гидотами роздратували.
17 Вони приносили жертви бовванам, що Богом не були,
богам, яких вони не знали,
та новим, які з’явились нещодавно.
Батьки твої про них не знали.
18 Забув ти Скелю, що життя тобі дала.
Забув ти Бога, що тебе у муках породив.
19 Господь побачив і відринув їх,
сини й дочки Його роздратували.
20 І мовив Він: «На них Я і не гляну.
Побачу Я, яка їм буде доля.
Вони зіпсований народ, то діти,
які до батька вірності не мають.
21 Вони мене розгнівали своїми небогами,
нікчемними бовванами своїми розлютили.
Тож нелюдами розлучу Я їх,
Я їх розгніваю лихим народом.
22 Бо розгорівся вже вогонь Мого гніву,
палає він до підземелля мертвих.
І пожере він землю із її плодами,
й запалить він підніжжя гір.
23 Я наведу на них нещастя.
Я проти них нашлю всі Мої стріли.
24 Вони заслабнуть від голодомору,
їх пожеруть страшні хвороби й лютий жар.
Нашлю на них Я диких звірів
із гадами отруйними разом.
25 По вулицях на них чигає меч разючий,
а по оселях—жах.
Ворог вб’є і хлопців і дівчат,
і немовлят разом з дідами сивими».
26 Сказав Я: «Вигублю Я їх,
зітру про них всі згадки серед людства.
27 Боявся Я, що їхні вороги мене розлютять,
що їхні вороги все перекрутять, що скажуть:
„Ми перемогли самі, Господь нічого не робив цього”».
28 Адже вони народ, який не має глузду
і розуміння в них ніякого нема.
29 Якби вони були мудріші, то збагнули б,
то зрозуміли б те, який кінець на них чекає!
30 Як може воїн переслідувати тисячу,
як можуть двоє змусити втекти велике військо,
якщо лиш їхня Скеля їх не видала,
якщо Господь їх не покинув.
31 Бо їхня скеля не така, як наша Скеля,
і навіть вороги те можуть розсудити.
32 Поля й виноградники будуть зруйновані,
наче Содом і Ґоморра.
Їхній виноград—отруєний,
гіркі на ньому грона.
33 Вино у них—гадюча отрута,
смертельна отрута кобри.
34 Цю кару Я ховав ретельно,
приховував її в Своїй скарбниці.
35 Я покараю їх і відплачу.
Вже скоро послизнуться ноги їхні.
Надходить час стражданням їхнім.
І кара їхня наближається уже.
36 Господь судитиме народ Свій,
Він милосердя матиме до слуг Своїх,
коли побачить Він, що сила їхня зникла,
і не лишилось жодного, ні вільного, ані раба.
37 Тоді Він скаже: «Де ж ті їхні боги,
де камінь, у якому все шукали порятунку?
38 Де боги ті, що їли жир пожертв,
пили вино, принесене в пожертву?
Хай встануть, допоможуть вам, хай захистять вас.
39 Дивіться, отже, Я є Бог. Немає бога, окрім Мене.
Я і вбиваю, і даю життя. Я рани завдаю, і Я зціляю,
нікому врятуватися від рук Моїх не вдасться.
40 Підводжу руку Я Свою до неба і кажу:
„Так само правда це, як те, що Я живу повік”.
41 Я вигострю блискучого Свого меча
візьму Я в руку справедливість.
Я покараю ворогів Своїх,
тим відплачу Я, хто Мене ненавидить.
42 Я Свої стріли кров’ю напою,
Я нагодую меч Мій плоттю
і кров’ю вбитих, полонених,
і головами тих вельмож ворожих.
43 Хваліть Його народ, народи,
бо Він відплатить вам за кров рабів Своїх,
Він покарає ворогів Своїх,
очистить землю для Свого народу».
Мойсей навчає народ своєї пісні
44 Тоді Мойсей пішов і мовив усі слова цієї пісні, щоб почули всі люди Ізраїлю. Ісус, син Навина, був з ним. 45 Коли Мойсей прийшов і промовив усі слова до всього Ізраїлю, 46 він сказав їм: «Прийміть до серця слова, якими я сьогодні свідчу проти вас. Використайте їх як наказ своїм дітям, щоб сумлінно виконувати кожне слово цього зведення правил. 47 Бо це не пусте слово для вас. Це життя ваше. Цим словом ви будете жити довго в землі, яку ви, перейшовши Йордан, візьмете собі у власність».
Мойсей на горі Нево
48 Господь того самого дня говорив з Мойсеєм і сказав: 49 «Зійди на гори Аваримські, на гору Нево в землі Моав навпроти Єрихона. Подивись на землю Ханаанську, яку Я даю синам Ізраїлю у власність. 50 Ти помреш там на горі, на яку зійдеш, і приєднаєшся до свого народу, так само як твій брат Аарон помер на горі Гор і приєднався до свого народу. 51 Бо ви були невірні Мені серед синів Ізраїлю над водами Меріва біля Кадеша в пустелі Сін, бо не шанували святості Моєї серед синів Ізраїлю. 52 Тому ти побачиш її тільки звіддалік, але не ввійдеш у землю, яку Я даю синам Ізраїлю».
Мойсей благословляє народ
33 Ось благословення, яким Мойсей, чоловік Божий, благословив ізраїльтян перед своєю смертю. 2 Він сказав:
«Господь прийшов з Синаю,
зійшло для нас сонце з Сеїру.
Він засіяв з гори Паран,
із Ним були десятки тисяч святих[o],
а воїнство Його було праворуч Нього».
3 Він справді дуже любить Свій народ.
І всі Його святі в руці Його.
Вони сидять у Нього біля ніг
і дослухаються до слів Його.
4 Мойсей нам дав накази,
громаді Якова у володіння.
5 Тоді Господь царем у Єшуруні[p] став,
коли зібралися вожді народу
й ізраїльські коліна всі разом.
Благословення Рувима
6 «Нехай Рувим живе і не вмирає,
його чисельність хай не зменшиться ніколи».
Благословення Юди
7 А це Мойсей сказав про Юду:
«Послухай, Господи, народу Юди голос,
допоможи і приведи його до всіх.
Свої діла він боронить своїми власними руками,
допоможи йому протистояти ворогам».
Благословення Левія
8 Про Левія він сказав:
«Ти, Левій, вірно слідував за Господом,
тож урим і туммим було дано тобі.
Ти випробував Його при Массі
і сперечався з ним при водах Меріви.
9 Вони дотримуються Твого слова
і зберегли Твою Угоду,
заради якої вони відмовилися
від батька й матері, братів та дітей[q].
10 Вони навчать народ твоїх наказів, Якове,
навчать твоїх законів, Ізраїлю.
Вони перед Тобою ставлять запашне куріння,
всеспалення пожертви на Твоєму вівтарі.
11 Благослови, о Господи, його зусилля
і працю рук його прийми.
Тих вигуби, хто проти нього повстає,
і хто його ненавидить, щоби не нападали знову».
Благословення Веніамина
12 Він сказав про Веніамина:
«Улюбленець Господній житиме безпечно біля Нього,
Він захищатиме його завжди.
Йому Господь дозволив жити на схилах гір».
Благословення Йосипа
13 Про народ Йосипа він сказав:
«Нехай Господь благословить цю землю
найкращими дарунками з небес
і тими, що лежать в глибинах,
14 найкращими дарунками від сонця,
й найкращими дарунками від місяця,
15 й найкращими дарами з верхів’їв передвічних гір,
й найкращими дарами пагорбів довічних,
16 й найкращими дарунками землі, і всім, що є у ній,
і ласкою Того, Хто у палаючім кущі,
хай це благословення зійде на Йосипа,
на князеве чоло серед братів його.
17 І в величі своїй він, наче той бик-первісток,
його сини, як роги дикого буйвола.
Він ними битиме народи, аж навіть на краю землі.
То Ефраїма незліченна кількість й Манассії тисячі».
Благословення Завулона й Іссаха́ра
18 Сказав він про Завулона:
«Щасливий, Завулоне, будь,
в своїх наметах й поза ними, Іссаха́ре.
19 Вони скликатимуть народи до гори.
Вони приноситимуть жертви належні,
бо матимуть вони багатства моря
і сховані в берегових пісках скарби».
Благословення Ґада
20 Про Ґада він сказав:
«Благословен, Хто збільшив землю Ґада.
Немов той лев, розлігся він, полюючи на лань,
а через мить, вгризається їй в шию.
21 Найкраще відбирає він,
адже йому дісталась княжа частка.
Коли зберуться всі провідники народу,
він зробить те, що праведним вважав Господь,
що для людей Ізраїлю є добре».
Благословення Дана
22 Про Дана Мойсей сказав:
«Дан—левеня, як вискакує з Башану».
Благословення Нафталі
23 Про Нафталі він сказав:
«Нафталі ласкою вдоволений
й Господнім сповнений благословенням.
Він володітиме і Ґалилейським озером,
і землями на південь».
Благословення Ашера
24 Про Ашера Мойсей сказав:
«Ашер[r] найбільш благословенний із усіх синів.
Нехай улюбленцем своїх братів він буде,
хай вмочує в оливу ноги[s].
25 Нехай твої засуви будуть із заліза й бронзи,
будь дужим скільки ти живеш».
Мойсей восхваляє Бога
26 «Немає більш такого, як Бог Єшуруна,
Він скаче небесами, щоб допомогти тобі,
у величі Своїй літає Він на хмарах.
27 Довічний Бог,
тебе Він захищатиме довіку.
28 Отож безпечно житиме Ізраїль,
тож Яків житиме один в краю з зерном й вином,
де з неба падає роса.
29 Благословенний ти, Ізраїлю, хто ще, як ти?
Народе, Господом врятований,
Господь—то щит для тебе захисний,
то меч твоєї слави.
Стелитимуться вороги перед тобою,
ти пагорби священні їхні витопчеш».
Смерть Мойсея
34 Тоді Мойсей зійшов на гору Нево з Моавської долини до верхівки Пізґи, що навпроти Єрихона. І показав Господь йому всі землю від Ґілеада до Дана[t] 2 і весь край Нафталі, землю Ефраїма й Манассії, усю землю Юди аж до Середземного моря, 3 Неґев і долину Єрихона, пальмового міста, аж до Зоара. 4 Тоді Господь промовив до нього: «Ось земля, яку Я обіцяв Аврааму, Ісааку та Якову, що дам її твоїм нащадкам. Я дав тобі побачити її на власні очі, але ти не перейдеш туди».
5 Тоді Мойсей, слуга Господа, помер у землі Моавській, як і сказав Господь. 6 Він поховав Мойсея в долині в землі Моавській навпроти Бет-Пеора, але й дотепер ніхто не знає, де його могила. 7 Мойсею було сто двадцять років, коли він помер. Очі його не були слабкими, і сила його ще не зникла. 8 Сини Ізраїлю плакали за Мойсеєм тридцять днів по долинах Моаву.
Ісус стає новим провідником
Тоді скінчилися дні жалоби по Мойсею.
9 Тоді Ісус, син Навина, сповнився духом мудрості, бо Мойсей поклав руки свої на нього[u]. Тож ізраїльтяни слухали його й чинили, як Господь заповідав Мойсею.
10 І не було більше в Ізраїлі такого пророка, як Мойсей. Господь розмовляв з ним віч-на-віч. 11 Не було більше такого, хто вчинив усі знаки й дива, які Господь послав його зробити в землі Єгипетській над фараоном і всіма його начальниками, і всією його землею. 12 Бо ніхто ніколи не мав такої сили і не вершив таких страшних і дивовижних чудес, що їх являв Мойсей перед очима всього Ізраїлю.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International