Bible in 90 Days

Священики

24 Ось групи Ааронових синів: сини Аарона: Надав, Авігу, Елеазар та Ітамар. ² Надав і Авігу померли раніше за свого батька й по собі не залишили синів, отож Елеазар та Ітамар правили службу священиків. ³ Давид разом із Задоком із синів Елеазара та Агімелехом із синів Ітамара розподілили між ними обов’язки по службі. ⁴ Виявилося, що синів Елеазара було більше серед вождів родів, ніж синів Ітамара, отож вони призначили шістнадцять голів сімей із синів Елеазара та вісім голів із синів Ітамара. ⁵ Вони розподіляли їх за жеребом, адже були серед них відповідальні за святе місце й за службу Божу, як із синів Елеазара, так і з синів Ітамара.

⁶ Писар Шемая, син Нетанела, левит, записував їх у присутності царя, вельмож, священика Задока, Агімелеха, сина Авітара, та голів сімей священиків і левитів, по черзі записували одну сім’ю з роду Елеазара, а потім одну від Ітамара.

¹⁹ Для них було призначено обов’язки входити в храм Господа згідно з усіма правилами, встановленими їхнім предком Аароном, які Господь Бог Ізраїлю передав йому.

Решта левитів

²⁰ І щодо решти левитів:

Це були левити згідно з їхніми родами. ³¹ Вони кидали жереб разом зі своїми родичами, нащадками Аарона, в присутності царя Давида, Задока, Агімелеха й голів родин священиків та левитів. Сім’ї старших братів кидали жереб так само, як і молодших.

Групи музикантів

25 Давид і воєначальники відокремили для ритуальної служби синів Асафа, Гемана та Єдутуна, які мали пророкувати, граючи на лірах, арфах та цимбалах. Ось список тих людей, які несли цю службу.

⁶ Усі вони були співцями під керівництвом свого батька у храмі^[b] Господа, грали на цимбалах, арфах та лірах під час богослужіння у Божому домі. Асаф, Геман та Єдутун були підпорядковані царю. ⁷ Їхня чисельність разом із їхнім родичами, навченими співати пісень Господніх, митцями, складала двісті вісімдесят вісім чоловік. ⁸ І вони кидали жереб для розподілу обов’язків: як великих, так і малих—учителі нарівні з учнями.

Служителі брами

26 Ось розподіл служителів брами:

¹² Оце групи служителів брами, їхні керівники, так само, як їхні брати несли службу в храмі Господньому. ¹³ Вони кинули жереб, яка брама кому дістанеться за родинами, незважаючи на те, мала родина чи велика.

¹⁴ За жеребом східна брама дісталася Мешелемії.

І кинули вони жереб на сина Мешелемії Захарію, який був мудрим радником, і випала йому північна брама.

¹⁵ Овед-Едому було визначено південну браму, а його синам випало стерегти комори.

¹⁶ Шуппиму та Госі випала західна брама Шаллекет на дорозі, що веде в гори. І кожний вартовий був призначений на свій пост.

¹⁷ Щодня біля східної брами стояли шість левитів. Біля північної брами стояли по чотири щодня. Біля південної щодня стояли по чотири охоронці, й по два чоловіки вартувало біля комор. ¹⁸ На західних колонадах^[d] вартували четверо на дорозі та двоє біля колонади. ¹⁹ Такий був розподіл на групи служителів брами від Кораїтів та Мераріїв.

Скарбники та інші служителі

²⁰ Їхні брати левити відповідали за скарби храму Божого та коштовні святі речі. ²¹ Сини Ладана походили з родини Ґершона, а Єгіель був одним з лідерів родини Ладана. ²² Сини Єгіелі Зетам та його брат Йоїл відповідали за скарби в храмі Господньому.

²³ Інші лідери були обрані з родів Амраміїв, Іцгаріїв, Хевроніїв та Уззіеліїв.

Військові

27 Це список ізраїльтян, голів родин та командирів над тисячними та сотенними загонами й правителів, які несли царську службу в усіх справах, пов’язаних з військовими підрозділами. Вони заступали на службу і звільнялися з неї щомісяця протягом усього року. В кожній частині було двадцять чотири тисячі чоловік.

Вожді колін

¹⁶ Ізраїльські коліна очолювали:

Ось хто очолював коліна ізраїльські.

Перепис ізраїльтян

²³ Давид не перерахував тих, кому було менше двадцяти років, бо Господь пообіцяв примножити ізраїльтян, як зірок на небі. ²⁴ Йоав, син Зеруї, почав перепис, але не скінчив його^[f], бо Божа кара впала на Ізраїль, і чисельність та не ввійшла в літопис Царя Давида.

Цареві вельможі

²⁵ За царські комори відповідав Азмавет, син Адіела.

Усі вони були управителями власності царя Давида.

³² Йонатан, Давидів дядько, був радником, мудрецем та писарем. Єгіел, син Гахмоні виховував царських синів. ³³ Агітофел був радником царя, а Хушай аркійський був другом царя. ³⁴ Після Агітофела був Єгояда, син Бенаї, та Авіатар. Головнокомандуючим царського війська був Йоав.

Давидові задуми щодо храму

28 Давид зібрав до Єрусалима всіх вельмож ізраїльських, голів колін, командуючих військовими частинами, що служили цареві, командирів тисячних загонів, командирів сотенних загонів, відповідальних за царське майно й худобу, за царських синів, а разом із ними і служителів двору, витязів й шанованих осіб.

² Цар Давид підвівся і сказав: «Послухайте мене, брати мої і мій народе. Я хотів збудувати затишний Дім для ковчегу Заповіту Господнього, як підніжок нашому Богу, і підготував усе необхідне для будівництва. ³ Але Бог сказав мені: „Ти не повинен будувати дім в ім’я Моє. Бо ти людина, яка вела багато воєн і пролила багато крові людської”.

⁴ Та Господь, Бог Ізраїлю, із милості Своєї вибрав мене з усього мого роду бути царем Ізраїлю навічно. Бо вибрав Він Юдине коліно за головне, а в коліні Юдиному—мою родину, а серед синів батька мого Він милостиво призначив мене царем на усім Ізраїлем. ⁵ А з усіх моїх синів, бо Господь дав мені багато синів, Він вибрав мого сина Соломона посісти Господній царський престол над Ізраїлем. ⁶ Він сказав мені: „Твій син Соломон—той, хто збудує Мій храм та Мої подвір’я, бо Я вибрав його як Свого сина і Я буду батьком йому^[g]. ⁷ Я зроблю його царство тривалим назавжди, якщо він твердо дотримуватиметься Моїх заповідей та законів, як сьогодні”.

⁸ Отож, перед очима всього Ізраїлю, зібрання Господнього, щоб чув наш Бог, сумлінно виконуйте всі настанови Господа вашого Бога, щоб могли ви володіти цією доброю землею і передавати її в спадщину дітям своїм навічно. ⁹ І ти, мій сину Соломоне, визнавай Бога твого батька, служи Йому від усього серця натхненним духом, бо Господь знає, що в кожного на серці і в думках. Якщо ти шукатимеш Його, то знайдеш. Але якщо відвернешся від Нього, то зречеться Він тебе назавжди. ¹⁰ Отож, гляди, бо вибрав тебе Господь збудувати храм для святого місця. Будь мужнім і зроби це!»

¹¹ Тоді Давид дав своєму сину Соломону план ґанку та всієї будівлі, скарбниць, верхніх покоїв, внутрішніх кімнат Святеє Святих, ¹² а також начерк усього, що він продумав: подвір’їв храму Господнього та всіх приміщень навколишніх, скарбниць храму Божого та скарбниць для священних дарів, ¹³ для груп священиків та левитів, і для всілякої служби у храмі Господньому, і для різноманітного начиння, що використається для служби у храмі Господньому, ¹⁴ для золота за вагою та різних золотих виробів, для всілякого начиння різного використання, для всіх срібних виробів за вагою, та усілякого начиння щоденного використання.

¹⁵ Він установив вагу золочених світильників та ліхтарів, навіть вагу золота в кожному ліхтарі й світильнику і в кожному срібленому ліхтарі, він визначив вагу срібла і в ліхтарі, і в світильнику, згідно з призначенням кожного ліхтаря, ¹⁶ і вагу золота для столів для священного хліба, для кожного стола, і вагу срібла у срібних столах, ¹⁷ і вагу щирого золота у виделках, рукомийниках і позолочених чашах, окремо визначив вагу в кожній чаші і в срібних чашах, визначив вагу срібла в кожній окремо, ¹⁸ і вагу литого золота для вівтаря, де спалювали запашне куріння, а також начерк позолоченої колісниці з золотими Ангелами, які розправили крила й накрили ковчег Заповіту Господнього.

¹⁹ Давид передав Соломону усе те записане від Господа, бо хотів, щоб Соломон зрозумів усі деталі того начерку.

²⁰ Тоді Давид сказав своєму сину Соломону: «Будь сильним і мужнім, берися за діло. Не бійся й не відступай, бо Господь Бог, мій Бог, з тобою. Він не зречеться й не залишить тебе, доки вся робота по службі в храмі Господа не буде завершена. ²¹ І ось групи священиків та левитів для всілякої служби в храмі Божому. У твоєму розпорядженні вправні працівники для різноманітної роботи й служби, а також начальники і весь народ, ладний виконати всі твої накази».

Дари на храм

29 Цар Давид звернувся до всієї громади: «Мій син Соломон, єдиний Богом обраний, ще молодий і недосвідчений, а діло це велике, бо храм цей не для людини, а для Господа Бога. ² Що було в мене сили, я приготував для храму Божого золота для виготовлення золотих предметів, срібла для срібних, бронзи для бронзових, заліза для залізних, дерева для дерев’яних, оніксу для кам’яних виробів, різнокольорового каміння для мозаїки, всілякого коштовного каміння та мармуру у великій кількості.

³ Крім того, у мене є особистий скарб золота та срібла. Оскільки радію я в храмі Божому, то присвячую все це храму Божому. Я тепер віддаю це на храм мого Бога в додаток до всього того, що я приготував для священного храму. ⁴ А саме: три тисячі талантів^[h] щирого золота з Офіра та сім тисяч талантів^[i] чистого срібла для покриття стін у кімнатах, ⁵ золото для виготовлення золотих речей та срібло для срібних предметів і для всілякої роботи ремісників. Хто тепер бажає щиросердо пожертвувати Господу й посвятитися сьогодні?»

⁶ Тоді голови родин, голови колін Ізраїлю, командири тисячних і сотенних загонів та царські вельможі почали щиро жертвувати. ⁷ Вони віддали для служби в храмі Божому: п’ять тисяч талантів і десять тисяч даріїв^[j] золота й десять тисяч талантів^[k] срібла, вісімнадцять тисяч талантів^[l] бронзи та сто тисяч талантів^[m] заліза. ⁸ А в кого було коштовне каміння, то віддали до скарбниці храму Господнього під нагляд Єгіела ґершонійського. ⁹ Народ радів з тих великодушних пожертв, бо віддавали добровільно, від щирого серця Господу. І цар Давид теж мав велику втіху з того.

Давидова молитва

¹⁰ Тоді Давиди благословив Господа перед усієї громадою. Давид сказав:

²⁰ Тоді Давид звернувся до всієї громади: «Благословляйте Господа, вашого Бога». І вся громада благословила Господа, Бога їхніх предків. І вони вклонилися і впали долілиць перед Господом і царем.

Соломон стає царем

²¹ Наступного дня вони принесли пожертви Господу і жертви всеспалення: тисячу бичків, тисячу баранів і тисячу ягнят, різних напоїв у пожертву та всіляких офір у великій кількості з усього Ізраїлю. ²² Вони їли й пили того дня перед Господом з великою радістю. І вдруге вони зробили царем Соломона^[n], сина Давида. Вони перед Господом помазали його князем, а Задока—священиком.

²³ Отож Соломон посів престол Господній як цар замість батька свого Давида, і щастило йому в усіх його ділах, і весь Ізраїль корився йому. ²⁴ Всі вельможі й воїни, а також усі сини царя Давида дали присягу бути вірними царю Соломону. ²⁵ Господь вельми звеличив Соломона перед усім Ізраїлем і дав йому царську велич, яку не мав жоден цар Ізраїлю до нього.

Смерть Давида

²⁶ Давид, син Єссея, царював над усім Ізраїлем. ²⁷ Він царював над Ізраїлем сорок років. Сім років він правив у Хевроні, а тридцять три—в Єрусалимі. ²⁸ Він помер у похилому віці, проживши довге життя в багатстві та славі. Потім його син Соломон став царем після нього. ²⁹ Вся історія царювання Давида, від першого дня до останнього, записана в літописі провидця Самуїла, пророка Натана та провидця Ґада, а також ³⁰ повна історія його царювання і влади, всі події, що траплялися з ним та Ізраїлем і з усіма царствами в інших країнах.

Соломон просить мудрості

1 Соломон, син Давида, надійно зміцнився в своєму царстві, бо Господь його Бог був з ним і сприяв його звеличенню.

² Тоді звернувся Соломон до всього Ізраїлю: до командирів тисячних і сотенних загонів, до суддів та всіх старійшин, до голів родів. ³ І Соломон, і вся громада пішли на узвишшя в Ґівеоні, бо там був намет зібрання, який Мойсей, слуга Господній, встановив у пустелі. ⁴ Давид переніс ковчег Божий з Киріат-Єарима на місце, приготовлене для нього, встановив намет в Єрусалимі. ⁵ Але мідний вівтар, зроблений Безалелом, сином Урі, сина Гура, залишився в Ґівеоні перед наметом Господа. Отож Соломон та громада пішли туди просити Його поради. ⁶ Соломон піднявся до бронзового жертовника перед Господом біля намету зібрання і приніс тисячу жертв всеспалення.

⁷ Тієї ночі Бог явився Соломону і сказав йому: «Проси, що хочеш, щоб Я дав тобі».

⁸ Соломон відповів Богу: «Ти виявив велику милість до мого батька Давида й настановив мене царем після нього. ⁹ Тепер, Господи Боже, нехай обіцянка Твоя, яку Ти дав моєму батькові Давиду, сповниться, бо зробив Ти мене царем над народом, який такий чисельний, як порох на землі. ¹⁰ Дай мені мудрість і знання, щоб міг я вести цей народ, бо хто ж інакше у змозі правити цим великим народом?»

¹¹ Бог сказав Соломону: «Оскільки це щиросердне твоє бажання і не просив ти багатства, статків чи слави, і не просив смерті ворогам своїм, і не просив довгого життя, а просив мудрості та знань, щоб правити Моїм народом, над яким Я наставив тебе царем, ¹² тому дам Я тобі мудрість і знання. І дам тобі також багатство, статки і славу, яких не мав жоден цар до тебе і не матиме після тебе».

¹³ Тож пішов Соломон до місця поклоніння в Ґівеоні. Потім Соломон залишив намет зібрання, щоб правити Ізраїлем.

Соломон створює військо й примножує багатство

¹⁴ Соломон зібрав колісниці та коней: тисячу чотириста колісниць і дванадцять тисяч вершників, яких тримав у містах для колісниць, а також біля себе в Єрусалимі. ¹⁵ Цар зробив срібло та золото таким звичайним в Єрусалимі, як просте каміння, а кедру було стільки, як сикоморових дерев, що ростуть у підгір’ях. ¹⁶ Царські торговці купували коней в Єгипті й Кое^[o] та привозили їх Соломону. ¹⁷ Вони ввозили колісниці з Єгипту по шістсот шекелів^[p] срібла за кожну, а коней купували по сто п’ятдесят шекелів^[q]. Вони також продавали їх царям хиттійським та арамійським.

Соломон готується до розбудови храму та палацу

2 Соломон віддав наказ збудувати храм в ім’я Господа і царський палац для себе. ² Він виписав сімдесят тисяч простих робітників і вісімдесят тисяч каменярів у горах та три тисячі шістсот наглядачів за їхньою роботою.

³ Соломон направив послання до Гірама, царя Тира:

«Надішли мені кедрових колод, як робив ти це для батька мого Давида, коли надсилав йому кедр для побудови палацу, де він жив. ⁴ А тепер я збираюся розпочати будівництво храму в ім’я Господа мого Бога й присвятити його Йому для щоденних всеспалень та спалювання запашного куріння, для постійного покладання священного хліба, для всеспалень щоранку й щовечора, по суботах, у Новолуння та всі свята, призначені Господом, нашим Богом. Це віковічний порядок для Ізраїлю.

⁵ Храм, що я збираюся звести, має бути величним, бо наш Бог—Найвеличніший серед усіх богів. ⁶ Але хто ж спроможний збудувати для Нього храм, адже небеса і навіть всесвіт неспроможні вмістити Його? То чи можу я збудувати якийсь храм для Нього? Хіба що місце для жертв всеспалення перед Ним.

⁷ Отож пришли мені вправного майстра по золоту й сріблу, по міді й залізу, а також по пурпуру, червені та блакиті, аби працював він в Юдеї та Єрусалимі з моїми майстерними ремісниками, яких підготував мій батько Давид. ⁸ Надішли мені також кедрових, соснових та сандалових^[r] колод із Ливану, бо я знаю, що твої люди—вправні лісоруби. Мої робітники будуть працювати разом із твоїми, ⁹ аби забезпечити мені велику кількість деревини, бо храм, який я будую, має бути просторий і величний. ¹⁰ Я дам твоїм слугам-лісорубам двадцять тисяч корів^[s] подрібненої пшениці, двадцять тисяч корів ячменю, двадцять тисяч батів^[t] вина і двадцять тисяч батів оливи».

¹¹ Цар Гірам відповів Соломону таким листом:

«Оскільки Господь любить Свій народ, Він зробив тебе його царем». ¹² І додав Гірам: «Благословен Господь, Бог Ізраїлю, Який створив небеса й землю! Він дав царю Давиду сина, наділеного розумом і мудрістю, який збудує храм Господу і палац для себе. ¹³ Я посилаю тобі Гурама-Абі, великого майстра^[u]. ¹⁴ Його мати з Дана, а батько з Тира. Він вправно працює із золотом і сріблом, міддю й залізом, камінням і деревом, із пурпуром, блакиттю та червінню і з тонким полотном. Він дуже досвідчений майстер-гравер і може виконати будь-яке замовлення, що даси йому. Він буде працювати з твоїми ремісниками і з тими, що від мого володаря, батька твого Давида.

¹⁵ Тепер дозволь мені, мій пане, просити надіслати твоїх слуг, пшеницю, ячмінь, оливу та вино, які ти обіцяв, ¹⁶ а ми будемо заготовляти колоди з Ливану в потрібній тобі кількості й сплавляти їх плотами вниз по морю до Йоппи. Звідти ти зможеш їх доставляти до Єрусалима».

¹⁷ Соломон зробив перепис чужинців, що жили в Ізраїлі після того перепису, що зробив його батько Давид. І виявилося їх сто п’ятдесят три тисячі шістсот чоловік. ¹⁸ Він призначив із них сімдесят тисяч бути вантажниками, а вісімдесят тисяч—каменярами в горах, а ще три тисячі шістсот—наглядачами, що мали стежити за виконанням робіт.

Соломон будує храм

3 Потім Соломон почав будувати храм Господа в Єрусалимі на горі Морія, де Господь явився його батькові Давиду. Було це на току Арауни^[v] євуситського^[w]. Це місце було наготоване Давидом. ² Соломон розпочав будівництво на другий день другого місяця четвертого року свого царювання.

³ Підвалини, які Соломон заклав для будівництва храму Божого, були шістдесят ліктів^[x] завдовжки і двадцять ліктів^[y] завширшки (тоді використовувалися старі виміри). ⁴ Ґанок попереду храму був двадцять ліктів завширшки на всю довжину будинку та двадцять ліктів^[z] заввишки. Усередині він оздобив його щирим золотом. ⁵ Він обклав головну залу сосною та покрив щирим золотом і оздобив вирізьбленими пальмами й візерунками. ⁶ Він оздобив храм коштовним камінням; золото, яке він використовував, було з Парваїма. ⁷ Він обклав золотом сволоки на стелі, одвірки, стіни та двері храму й вирізьбив на стінах Херувимів.

⁸ Він збудував Святеє Святих, яка завдовжки дорівнювала ширині храму—двадцять ліктів у довжину та двадцять ліктів завширшки. Зсередини він обклав Святеє Святих шістьмастами талантами^[aa] щирого золота. ⁹ Золоті цвяхи важили п’ятдесят шекелів^[ab]. Він також обшив золотом кімнати нагорі.

¹⁰ Для Святеє Святих він зробив двох Херувимів і позолотив їх. ¹¹ Розмах крил Херувима був двадцять ліктів. Одне крило першого Херувима було завдовжки п’ять ліктів і торкалося стіни храму, а друге крило Херувима дорівнювало п’ятьом ліктям^[ac] і торкалося крила другого Херувима. ¹² Так само одне крило другого Херувима було п’ять ліктів завдовжки й торкалося стіни храму, а друге—також п’ять ліктів завдовжки, торкалося крила першого Херувима. ¹³ Крила цих Херувимів простягалися на двадцять ліктів. Вони стояли лицем до головної зали.

¹⁴ Він зробив запону з синьої, пурпурової та яскраво-червоної тканини та з вісону з зображенням Херувимів на ній.

¹⁵ Перед храмом він поставив дві колони, тридцять п’ять ліктів^[ad] завдовжки, капітель кожної колони була по п’ять ліктів. ¹⁶ Він зробив перекручений ланцюг і прикрасив капітелі колон. Він також виготовив сто плодів гранатового дерева й прикріпив до ланцюга. ¹⁷ Він встановив колони попереду храму: одну з південної сторони і одну з північної. Колону з південної сторони він назвав Якин, а північну колону—Воаз.

Опорядження храму

4 Він спорудив^[ae] бронзовий вівтар двадцять ліктів^[af] завдовжки, двадцять ліктів завширшки та десять ліктів^[ag] заввишки. ² Він зробив кругле Море з литого металу, розміри якого були десять ліктів від краю до краю та п’ять ліктів^[ah] заввишки. Довкола воно становило тридцять ліктів^[ai]. ³ Нижче вінця в два ряди по колу стояли постаті биків на кожні десять ліктів. Воли були розташовані в два ряди й становили одне ціле з Морем.

⁴ Море стояло на дванадцяти биках: троє дивилися на північ, троє—на захід, троє—на південь і троє—на схід. Море трималося на них зверху, задами вони були обернені всередину. ⁵ Воно було завтовшки в долоню^[aj], вінця нагадували вінця келиха і мали вигляд розквітлої лілії. Воно містило три тисячі батів^[ak].

⁶ Потім він зробив десять умивальниць і розмістив п’ять з південної сторони та п’ять з північної. В них омивалося все, що використовувалося для жертв всеспалення, а в Морі омивалися священики.

⁷ Він зробив десять золотих світильників за малюнками й розмістив їх у храмі—п’ять з південної сторони і п’ять з північної.

⁸ Він зробив десять столів і розмістив їх у храмі—п’ять з південної сторони і п’ять з північної. Він також зробив сто золотих кропильниць.

⁹ Він зробив подвір’я для священиків та великій двір і двері, які обклав бронзою. ¹⁰ Він розмістив Море в південній частині, у південно-східному кутку.

¹¹ Він також зробив казани, лопатки й кропильниці. Отож Гурам закінчив роботу, усі роботи, які він виконував для царя Соломона у храмі Божому:

Всі речі, які Гурам-Абі зробив царю Соломону для храму Господнього, були виготовлені з полірованої бронзи. ¹⁷ Цар наказав виливати їх у глиняних формах у долині Йордану між Суккотом та Заретаном.

¹⁸ Усіх цих речей Соломон зробив таку величезну кількість, що навіть бронзу, яка пішла на них, немислимо було зважити. ¹⁹ Соломон також зробив усе вмеблювання й прибори, що були в храмі Божому:

Перенесення ковчегу

5 Коли Соломон закінчив усі роботи по будівництву храму Господнього, він приніс усе, що присвятив його батько Давид: срібло, золото і меблі й передав усе це до скарбниці храму Божого.

² Тоді цар Соломон скликав до Єрусалима усіх старійшин Ізраїлю, голів колін та начальників ізраїльських родин, щоб перенести ковчег Господнього Заповіту з Сіону до міста Давида. ³ І всі мужі Ізраїлю зібралися до царя на свято^[al], і було то в сьомому місяці року.

^4-5 Коли всі старійшини Ізраїлю прибули, левити^[am] взяли ковчег та понесли його до Єрусалима разом з наметом зібрання і всі священні речі в ньому до храму. Священики і левити^[an] несли все це, ⁶ а цар Соломон разом з усім ізраїльським народом, який зібрався навколо нього, був перед ковчегом, приносячи в жертву незліченну кількість овець та биків.

⁷ Тоді священики занесли ковчег Господнього Заповіту на його місце—у внутрішнє святилище храму, Святеє Святих, і поставили його під крилами Херувимів. ⁸ Херувими розпростерли свої крила над ковчегом, прикриваючи його та шести, на яких його несли. ⁹ Ці шести були такі довгі, що їх кінці було видно зі Святого Місця, що перед внутрішнім святилищем, але не ззовні Святеє Святих. Там вони й по сьогодні. ¹⁰ У Ковчезі Заповіту нічого не було, крім двох скрижалів, які Мойсей поклав туди на горі Хорев, де Господь уклав Угоду з ізраїльтянами після їхнього виходу з Єгипту.

¹¹ Всі священики, що були там, пройшли обряд очищення, незважаючи на групи, до яких вони належали. Коли священики вийшли зі святині, вони служили разом. ¹² Левити-співці стояли зі східного боку вівтаря. Там були присутні всі групи співців Асафа, Гемана та Єдутуна. А також були там їхні сини та родичі. Ці співці-левити були вбрані в білий полотняний одяг. У них були цимбали, ліри та арфи. Всього було сто двадцять священиків разом із левитами-співцями. Ці сто двадцять священиків сурмили в сурми. ¹³ І ті, хто сурмив у сурми і ті, хто співав, звучали як один. Вони в один голос славили Господа й дякували Йому. Їхні сурми, цимбали та інші музичні інструменти звучали дуже голосно. Вони співали:

Потім храм Господній наповнився хмарою. ¹⁴ Священики далі не могли правити службу через ту хмару. І було то завдяки тому, що слава Господня наповнила храм Божий.

Соломонове благословення

6 Тоді сказав Соломон: «Господь каже, що буде Він жити в темній хмарі. ² Я збудував величезний храм для Тебе, місце Твого повічного перебування».

³ В той час, як весь народ Ізраїлю зібрався і стояв там, цар повернувся й благословив його. ⁴ Тоді він мовив:

«Господу хвала, Богу Ізраїлю, Хто власноручно виконав усе, що обіцяв Своїми устами моєму батькові Давиду. Ось що казав Господь: ⁵ „З того дня, як Я вивів народ Мій з Єгипту, Я не обрав міста в жодному з колін ізраїльських, щоб збудувати храм в Моє ім’я, і Я не обрав вождя для народу Ізраїля. ⁶ Але тепер Я обрав Єрусалим, щоб ім’я Моє там було, і Я обрав Давида правити Моїм народом ізраїльським”.

⁷ Мій батько Давид дуже хотів збудувати храм в ім’я Господа, Бога Ізраїлю. ⁸ Але Господь сказав моєму батькові Давиду: „Те, що було в тебе щире бажання побудувати храм в Моє ім’я—це добрий намір. ⁹ Однак ти не збудуєш храм, а твій син—кров і плоть твоя, саме він збудує храм в ім’я Моє”.

¹⁰ Господь дотримався Своєї обіцянки: я царюю після батька мого Давида і сиджу на троні Ізраїлю, як і обіцяв Господь. І я збудував храм в ім’я Господа, Бога Ізраїлю. ¹¹ В ньому я розмістив ковчег з Угодою, яку Господь уклав з народом Ізраїлю».

Соломонова молитва

¹² Соломон став перед вівтарем Господнім перед усім народом Ізраїлю й простягнув руки. ¹³ Він зробив бронзове узвишшя п’ять ліктів^[ao] завдовжки, п’ять ліктів завширшки та три лікті^[ap] заввишки й помістив його посередині двору. Він піднявся на узвишшя, а тоді упав на коліна перед усіма ізраїльтянами, що зібралися, й, простягнувши руки до небес, ¹⁴ і промовив:

«О Господи, Боже Ізраїлю, ні на небі, ні на землі немає такого Бога, як Ти. Ти виконуєш Свій Заповіт про любов до слуг Твоїх, які всім серцем дотримуються шляху Твого. ¹⁵ Ти виконав Свою обітницю, що дав Своєму слузі Давиду, моєму батькові. Ти устами Своїми пообіцяв і руками Своїми виконав її, як і сьогодні.

¹⁶ Тепер Господи, Боже Ізраїлю, виконай ту обіцянку, яку Ти дав Своєму слузі Давидові, батькові моєму, коли сказав: „Завжди твої сини сидітимуть на троні Ізраїлю, доки вони пильнуватимуть все те, що роблять, згідно з Моїми законами, як ти це робив”. ¹⁷ А тепер, о Господи, Боже Ізраїлю, нехай здійсниться слово Твоє, яке Ти дав Своєму слузі Давиду.

¹⁸ Та чи справді Бог житиме на землі з людьми? Небеса й навіть увесь всесвіт не можуть вмістити Тебе. Наскільки ж менший храм, збудований мною! ¹⁹ Отож зглянься на молитву й благання Твого слуги, о Господи, мій Боже. Почуй плач і молитву, якими Твій слуга звертається до Тебе. ²⁰ Нехай очі Твої будуть звернені до цього храму вдень і вночі, до місця цього, де, за словами Твоїми, помістиш Ти ім’я Своє. Тож почуй молитву слуги Твого, який молиться до цього храму. ²¹ Почуй благання Свого слуги й Свого народу ізраїльського, коли вони молитимуться на цьому місці до Тебе. Почуй з Небес, місця де Ти живеш, а почувши, прости.

²² Якщо хтось вчинить зле проти ближнього свого і стверджуватиме, що він невинний, то він буде змушений прийти до цього вівтаря й присягнутися у своїй невинності. ²³ Тоді почуй з Небес і розсуди слуг Своїх: засуди винного й покарай відповідно його вчинкам, та виправдай невинного й нагороди його згідно з його праведністю.

²⁴ Якщо ж ворог переможе Твій народ ізраїльський за те, що він згрішив проти Тебе, але він повернеться знову до Тебе й, сповідуючи ім’я Твоє, молитиметься, пощади проситиме в Тебе в храмі цьому, ²⁵ тоді почуй з Небес і вибач гріхи Твоєму народові ізраїльському й поверни його на землю, яку віддав його батькам.

²⁶ Якщо ж небеса зімкнуться й не буде дощу, бо Твій народ згрішив проти Тебе, і коли люди молитимуться на цьому місці й каятимуться іменем Твоїм, відвернувшись від свого гріха, бо Ти наслав страждання на них, ²⁷ тоді почуй їх з Небес і прости гріх слугам Своїм, Своєму народу ізраїльському. Настанови їх на шлях праведного життя й пошли дощ на землю, яка була дана Тобою в спадщину народу Твоєму.

²⁸ Коли ж на землю прийдуть голод або чума, або почнуть гинути рослини від іржі, сарани, чи черви, або вороги візьмуть їх в облогу в їхніх же містах, хоч яке б лихо або напасть спіткала їх, ²⁹ та коли хтось із Твоїх людей ізраїльських звернеться з молитвою та благанням (бо кожна людина знає свій біль і страждання) й простягне руки до цього храму, ³⁰ тоді почуй з Небес, місця де Ти живеш. Вибач і вчини з кожним згідно з вчинками його, оскільки Ти знаєш, що в кожного на серці. Тільки Ти знаєш, що на серці в кожної людини! ³¹ Тож вони боятимуться й поважатимуть Тебе протягом усього життя, що житимуть на землі, яку Ти дав нашим батькам.

³² Щодо іноземця, який не належить до народу Ізраїлю, але прийде з далеких земель завдяки величному імені Твоєму й правиці могутній, коли він прийде помолитися у цьому храмі, ³³ тоді почуй з Небес, де Ти живеш, і зроби те, про що просить Тебе чужинець, тоді всі народи землі знатимуть ім’я Твоє і боятимуться Тебе, як боїться Твій власний народ ізраїльський, і будуть знати, що цей храм, який я збудував, щоб вшанувати Тебе, носить Твоє ім’я.

³⁴ Коли ж народ Твій піде війною проти своїх ворогів, хоч куди б Ти їх послав, і коли вони молитимуться Тобі, дивлячись на це місто, обране Тобою, і на храм, що я збудував в ім’я Твоє, ³⁵ тоді почуй з Небес їхні молитви та благання і підтримай їх.

³⁶ Якщо вони скоять гріх проти Тебе, оскільки немає людини без гріха, і Ти розгніваєшся на них й віддаси їх ворогові, який забере їх у полон у далекі чи близькі землі, ³⁷ і якщо вони отямляться на чужині в полоні, покаються й благатимуть Тебе, кажучи: „Ми скоїли гріх, ми зробили зле й ганебне” ³⁸ —і якщо вони повернуться до Тебе всім своїм серцем і душею на чужині в полоні і молитимуться Тобі за ту землю, яку Ти дав їхнім батькам, про те місто, що Ти обрав, та храм, збудований мною в Твоє ім’я, ³⁹ тоді почуй з Небес, де Ти живеш, почуй їхні молитви й благання і підтримай їх. І пробач народ Свій, який згрішив проти Тебе. ⁴⁰ Отож, мій Боже, хай очі Твої будуть розплющені, а вуха—уважні до молитв, вознесених з цього місця.

Освячення храму

7 Коли Соломон скінчив молитися, вогонь зійшов з небес і поглинув жертви всеспалення й жертви, і слава Господня наповнила храм. ² Священики не могли зайти до храму Господнього, бо слава Господа наповнила його. ³ Коли всі ізраїльтяни побачили вогонь, що зійшов з небес, і славу Господню над храмом, вони впали долілиць на землю і вклонялися Господу, і дякували, промовляючи:

⁴ Тоді цар і всі люди принесли жертви Господу. ⁵ Цар Соломон приніс у жертву двадцять дві тисячі биків та сто двадцять тисяч овець і кіз. Отак цар і всі люди освятили храм Божий. ⁶ Священики зайняли відповідні місця, так само як і левити з Господніми музичними інструментами, які зробив цар Давид для уславлення Господа і які використовувалися, коли він возносив дяку, промовляючи: «Любов Його щира навічно!» Навпроти левитів священики сурмили в сурми, а всі ізраїльтяни стояли.

⁷ Соломон освятив внутрішню частину двору перед храмом Господнім і там приніс жертви всеспалення та жир мирної жертви, оскільки бронзовий вівтар не вміщав усіх жертв всеспалення, зерна та лою.

⁸ Протягом семи днів Соломон відзначав свято^[aq], а з ним і весь Ізраїль—величезне зібрання народу від Лебо-Гамата до Ваді в Єгипті. ⁹ На восьмий день вони скликали зібрання, оскільки відзначали освячення вівтаря протягом семи днів. Вони освятили вівтар, але відзначали його освячення ще сім днів. ¹⁰ На двадцять третій день сьомого місяця Соломон відправив по домівках людей, і серця їхні були сповнені радістю й задоволенням через те, що Господь зробив для Давида, Соломона та Свого народу ізраїльського.