Bible in 90 Days
Каяття Йова
42 І Йов відповів Господу:
2 «Я знаю, все Тобі під силу,
ніякий задум Твій не спростувати.
3 Спитав ти: „Хто чорнить пораду
словами нерозумними такими?”
Не відмовляюсь, справді я питав про те,
чого не зрозумів, що надто неймовірне,
що осягнути не вдалось мені.
4 Сказав Ти: „Вислухай Мене, Я буду говорити.
Тебе спитаю, ти ж бо поясни”.
5 Раніше я лиш чув про Тебе,
аж ось тепер уздрів на власні очі.
6 Тому я відкидаю все, що говорив[a],
прошу пробачення у поросі й пилюці»[b].
Виправдання Йова
7 Після того, як Господь поговорив з Йовом, Він звернувся до Еліфаза з Темана: «Я дуже гніваюся на тебе й двох твоїх друзів, бо ви нічого правдиво про Мене не сказали, а слуга Мій Йов сказав правильно. 8 Тепер же візьміть сім биків та сім баранів, йдіть до раба Мого Йова і складіть від себе пожертву. А раб Мій Йов молитиметься за вас. Я шаную прохання Йова, тож не воздам вам за вашу недолугість, за те, що говорили про Мене не так правдиво, як раб Мій Йов».
9 Тоді Еліфаз із Темана, Білдат із Шуа й Зофар із Наамата пішли й зробили так, як наказав їм Господь. А Господь почув молитву Йова. 10 Коли Йов помолився за своїх друзів, Бог відновив його талан. Він подвоїв колишні статки Йова.
11 Усі його брати й сестри, хто тільки знав його, зійшлися і всі разом мали учту в оселі Йова. Вони його втішали, співчували йому, за весь той біль, що Господь послав йому. А потім кожен подарував йому по срібній монеті й золотому персню.
12 Благословив Господь останні дні Йова більше, ніж попередні. Було у Йова чотирнадцять тисяч овець та кіз, шість тисяч верблюдів, тисяча пар биків та тисяча віслюків. 13 Мав він семеро синів та три доньки. 14 Першій дочці дав ім’я Єміма. Другу назвав Казією, а третю—Керенгаппух. 15 Не було в тому краї жінок вродливіших, ніж доньки Йова. Батько розділив спадок між ними та їхніми братами.
16 Після цього жив Йов іще сто сорок років і побачив чотири покоління своїх нащадків. 17 Помер Йов дуже старим, проживши добре життя.
Книга Перша
(Псалми 1-41)
1 Блажен той чоловік,
який не слідує зловмисників порадам.
Щасливий той, хто не звернув на шлях гріха.
Блаженний, хто не оселився в домі богохульців,
які глузують з Бога.
2 Натомість утішається вченням Господнім.
Над ним міркує день і ніч.
3 Він буде життєдайним,
мов теє древо, що зростає над потоком,
що вчасно плодоносить і ніколи не скидає листя.
Той чоловік у всьому, чим займеться,
успішний буде.
4 А грішні люди—не такі.
Вони, мов та полова, що її здуває вітер[c].
5 Тому й не виправдатись їм,
не буде місця їм між праведних людей.
6 Чому? Бо праведних Господь веде,
а грішники загинуть!
1 Чому погани повстають?
І марні наміри задумують навіщо?
2 Гуртуються царі чужі,
правителі змовляються на Всевишнього
й Його обранця[d]:
3 «Порвімо пута ці, що в’яжуть нас,
і викиньмо їх геть!»
4 Господь воссідає на Небеснім престолі,
глузує і кепкує з них.
5 А потім, в гніві, Він їм скаже,
обурений, їх настрашить,
посіє в них сум’яття.
6 Господь промовить:
«Я на Сіоні, на Моїй Святій горі
ось вибрав Я царя для Свого народу».
7 І ось його слова: «Дозвольте
Господнє Слово сповістити вам.
Господь сказав мені: „Ти—Син Мій.
Я батьком став Тобі сьогодні”[e].
8 Лиш тільки попроси Мене, і Я
віддам Тобі народи інші в спадок,
усі кінці землі віддам Тобі у володіння.
9 Ти правитимеш ними залізною рукою.
Ти зможеш потрощити їх,
мов глечик глиняний»[f].
10 Тож помудрішайте, царі.
Володарі земні, послухайте мою пораду.
11 Служіть Господу з повагою і страхом,
і поклоняйтесь трепетно Йому!
12 Цілуйте Сина[g], щоб Його не прогнівити!
Бо як розлютиться—не жити вам.
Спішіть! От-от терпець Його урветься.
Благословенні ті, хто покладається на Нього.
1 Псалом Давида, на втечу від свого сина Авесалома[h].
2 О як багато, Господи, я маю ворогів.
О як багато їх повстало проти мене.
3 О як багато тих, хто обмовляє мене.
Вони говорять:
«Бог не спасе його». Села
4 Але Ти, Господи, мій щит і моя слава.
І Ти підводиш голову мою[i].
5 Я піднесу до Господа свій голос,
і Він озветься з храму на Святій горі. Села
6 Я спати ліг, і я заснув.
Але я знаю, що прокинуся я, Господи,
бо впевнений, що Ти мене підтримаєш і захистиш.
7 І не лякають вже мене
ті юрмища, які оточують мене.
8 Встань, Господи![j]
Боже мій, підтримай мене.
Коли Ти вдариш ворогів моїх в лице,
всі зуби їм, лихим, повибиваєш.
9 За Господом звитяга[k].
Твоє благословення
нехай з Твоїм народом буде! Села
1 Для диригента. Зі струнними інструментами. Псалом Давида.
2 Мій правий Боже, відгукнись,
коли звертаюся до Тебе!
Дай звільнення, коли обступлять лихоліття.
Будь милостивим і почуй мою молитву.
3 Людські сини,[l]
як довго ще ганьбитимете мою славу?
Ви любите марноту.
Ви все брехню шукаєте про мене. Села
4 Вам, люди, знати слід:
Господь обирає вірних Своїх послідовників.
Господь почує і мій голос, коли волатиму до Нього.
5 Можете гніватись, та не грішіть![m]
І перегляньте свої задуми про себе,
перш, ніж спочити ляжете, й мовчіть! Села
6 Офіруйте пожертви з чистим серцем
й довіртесь Господу!
7 Багато хто з людей говорить:
«Так хочеться чиєїсь доброти!
Яви нам, Господи, Своє лице сяйливе![n]»
8 Ти серце моє більш наповнив щастям,
аніж воно тоді радіє,
як я збираю щедрий урожай зерна й вина.
9 Умиротворений лягаю спочивати.
Чому? Бо Ти лиш, Господи, лиш Ти
безпечний сон мені даруєш!
1 Для диригента хору. Для флейти. Псалом Давида.
2 Почуй молитву мою, Господи!
Сприйми слова, що в серці я плекав.
3 І зглянься, мій Боже й мій Царю,
на благання мої, як молюся Тобі.
4 Щоранку, Господи, Ти чуєш голос мій,
коли складаю я Тобі пожертву
і терпеливо відповіді жду.
5 Ти не бовван, що любить грішний люд.
Вони не ті, хто селиться з Тобою.
6 Дурні[o] не вклоняються Тобі!
Ти відвертаєшся від тих, хто лихо сіє.
7 Зі світу пощезають брехуни.
Господь ненавидить підступних, кровожерних
людей, що замишляють іншим зло.
8 Я ж, з милості великої Твоєї,
прийду в Твій храм,
вклонюся я з благоговінням
до храму святого Твого.
9 Навчи мене, о Господи, праведно жити,
пильнують бо мій кожен крок недоброзичливці мої.
Свій шлях зроби прямим[p].
10 Чому? Бо з уст недоброзичливців моїх
і слова правди не злетить ніколи.
Їхні серця народжують лише нещастя.
І пащі, мов розверзнуті могили,
на язиці у кожного брехня!
11 Ти покарай їх, Боже!
Нехай самі впадуть у власні пастки.
Їх розчави за їхні злочини численні.
За що? Адже вони повстали проти Тебе!
12 Хто ж вірить в Тебе і щасливі будуть,
навіки будуть втішені вони!
Усіх благослови, хто ймення Твоє любить,
і щастя у Тобі вони знайдуть!
13 Коли Ти праведних, о Господи, благословляєш,
довкола них стаєш Ти муром захисним.
1 Для диригента хору зі стрункими інструментами. На октаві[q]. Псалом Давида.
2 О Господи, не докоряй, коли Ти в гніві,
і не карай, коли Ти розлютивсь.
3 О Господи, до мене милосердний будь.
Я слабую, тремтять кістки. Зціли мене!
4 Душа моя тремтить у переляці.
Чи довго, Господи, мені чекати втіхи?
5 Вернися, Господи! Спаси мене!
Дай мені сили, Ти ж бо милосердий.
6 Навіщо? Бо мерці ім’я Твоє не славлять.
З Шеолу шана вже до Тебе не прийде.
7 Себе я цілу ніч виснажував в молитвах,
аж постіль мокра вже від сліз моїх.
8 Печалі і турботи виїдають очі.
9 Напасники, від мене забирайтесь геть!
Чому? Бо вже Господь почув мій слізний голос.
10 Господь почув моє благання,
Господь прийняв мою молитву.
11 Всі вороги мої втечуть,
нажахані й ганьбою гнані.
1 Жалібна пісня[r] Давида, яку він співав Господу, коли Саул, сину Куша з коліна Веніаминового облудно звинуватив його.
2 Господи, мій Боже, на Тебе покладаюсь я.
Від переслідувачів захисти мене,
врятуй мене.
3 Щоб беззахисного мене,
вони не розтерзали, наче леви!
Мене ж бо більш ніхто не захистить.
4 О Господи, мій Боже,
якщо я чинив зле,
якщо знялися мої руки на недобре,
5 якщо я лихо заподіяв другу[s]
чи безпричинно я на ворога напав,
його ж добро у нього відібравши,
6 тоді хай ворог переслідує мене,
хай мене зловить і на землю кине,
і хай мене в могилу зажене. Села
7 Встань, Господи[t], яви Свій гнів!
Повстань на ворогів!
Верши Свій правий суд,
якого й від людей чекаєш.
8 Нехай згуртуються довкруж Тебе народи,
суддею станеш їм.
9 Править народами Господь.
О Господи, суди мене,
мої достоїнства й чесноти Ти доведи.
10 Край поклади Ти злу,
що чинять лихі люди,
а праведних зміцни.
Бог добросердий, вивіряє Він
всі наші помисли й бажання.
11 Бог—мій щит,
спасіння людям доброчесним.
12 Бог—праведний суддя.
Він судить безупинно.
13 А хто не кається і не повернеться до Бога,
на того Він спрямує меч Свій.
І лук натягне свій, щоб був напоготові.
14 Бог підготує смертоносну зброю
на нечестивця, навіть стріли вогняні.
15 Поглянь, зло корчиться, мов породілля, в болях,
запліднившись бідою, породжує олжу.
16 Людина іншому викопати може яму,
але сама ж таки у неї і впаде.
17 Вона потрапить до своєї ж пастки,
і зло задумане на власну голову впаде.
18 Я славлю Господа за доброту Його,
в честь Господа Всевишнього псалми співаю.
1 Для диригента. В супроводі ґіттіта[u]. Псалом Давида.
2 Господи, наш Володарю!
Твоє ім’я найчудовіше в цілому світі
уславляє тебе в небесах!
3 Із уст дітей і немовлят хвала Тобі злітає.
Цим співом могутнім Ти їх наділив,
для того, щоб недоброзичливці змовкли.
4 Коли я подивлюсь на Небеса,
які Ти виліпив, на ясні зорі з місяцем,
які створив Ти, я думаю:
5 «Хто є той син людський,
що Ти про Нього пам’ятаєш,
хто є той чоловік, котрого помічаєш Ти?»
6 Мало не Богом Ти його зробив,
коронував і славою, і честю.
7 Ти владу дав йому над всім, що Ти створив,
до ніг його поклав усе на світі:
8 овець, худобу, диких звірів степових,
9 птахів небесних, риб з глибин морських.
10 Господи, наш Володарю,
Твоє ім’я найчудовіше в цілому світі!
1 Для диригента. «На смерть сина». Псалом Давида.
2 Я прославлятиму Господа всім своїм серцем,
про всі чудеса розповім, котрі створені Ним.
3 Я буду радіти і втішатися Тобою, Всевишній.
Співати псалми, щоб Твоє прославляти ім’я.
4 Всі вороги мої тікатимуть від мене лиш завдяки Тобі,
але вони впадуть і смерть свою знайдуть.
5 Як судиш Ти мене
й мою вирішуєш Ти справу,
Ти на суддевім троні праведний суддя.
6 Суворий Ти з народами чужими,
Ти знищуєш лихих людей,
їх імена назавжди витер з пам’яті людей.
7 І ворогу кінець!
Міста в руїнах вічних.
Ти їх навік безлюдними зробив.
І згадки більш ніде про них не буде.
8 Але Господь завжди сидітиме на троні.
Цей трон створив для того Він,
щоб існувала справедливість в світі.
9 Тож справедливо Він судитиме цей світ,
по совісті судитиме народи.
10 Нехай Господь притулком буде для стражденних,
тих, хто переживає тяжкі часи[v].
11 Щоб ті, хто знає Твоє ім’я[w], довірились Тобі.
Чому? А через те, що Ти, Господь,
не відштовхнеш людей, які прийшли до Тебе.
12 Оспівуйте Господа,
Який живе на горі Сіон.
Розповідайте народам
про вражаючі справи Його.
13 Він Той, Хто мститься за кров тих людей,
Він пам’ятає тих, хто прагне помсти.
Не забуває Він про бідних,
смиренних, що прийшли по допомогу.
14 Будь милосердний, Господи, до мене!
Поглянь, як мене гнали вороги.
І забери мене від брами смерті.
15 Я прославлятиму Тебе з Єрусалима брами,
радітиму, врятований Тобою.
16 Потрапили чужі народи в яму,
що вирили самі ж.
Заплутались самі вони в тенетах,
розставлених для інших.
17 Отак вони дізнаються нарешті,
що славний справедливістю Господь.
Він грішників у їхні ж пастки ловить,
розставлені для інших. Хігайон[x] Села
18 Хай люд лихий, який забув про Бога,
зійде в могилу.
19 А чому? Тому що жебраків Бог не забуде,
побачать бідні здійснення бажань.
Встань, Господи,[y] та народи віддай на суд Свій,
не дозволь їм навіть подумати,
що вони Над тобою перемогу святкуватимуть.
20 Провчи їх, Господи,
нехай знають вони, що смерть спіткає їх. Села
1 Чому Ти, Господи, далеко так?
Чому мовчиш у цю тяжку годину?!
2 Пихато кривдники знущаються із бідних,
та зрештою в свої ж потраплять пастки.
3 Лихі людці, ті, ясна річ,
зажерливістю хваляться своєю,
а Господа клянуть захланно й зневажають!
4 В погорді й люті нечестивець
поради в Бога не шукає.
У намірах його немає Богу місця.
5 Його дорога стелиться рівненько.
Твій суд для нього надто вже далекий,
сміється він із ворогів своїх.
6 Про себе думає він так,
що не помилиться ніколи.
Мовляв, ніколи саме з ним
не трапиться нічого злого.
7 Уста їх без упину проклинають,
серця їх чорні наміри снують,
на їхніх язиках брехня й прокльони.
8 При житлі, не захищенім стіною,
у засідці вони і тільки слушної чекають миті
на перехожих кинутися враз,
й життя в нещасних тих людей відняти.
9 Мов лев, у хащах причаївшись,
лиш миті ждуть, аби схопити бідолах
й оплутати своєю сіттю.
10 Нещасні жертви, збиті з ніг,
притиснуті зненацька до землі
потужною безбожника рукою.
11 А ті лиш заспокоюють себе:
«Бог забуває нас, на нас він не зважає,
не бачить Він, що робимо ми тут».
12 Встань, Господи! Скарай лихих людців, о Боже!
Не забувай про бідних і нещасних!
13 Чом відвертається від Бога лютий люд,
чому повторює собі постійно:
«Бог не воздасть мені за те, що я роблю?»
14 Але ж Ти, Боже, бачиш, що твориться!
Всі біди і страждання бачиш Ти!
І подаси Ти руку допомоги,
нещасні сиріти на Твою підтримку ждуть.
15 Здолай безбожника і зло, що він вчинив,
із коренем, щоб й духу не лишилось, вирви!
16 Господь на віки вічні править!
Й безбожників Він вижене з своїх земель!
17 Почув Ти, Господи, що треба бідним людям.
Дай їм відвагу! І прислухайся до них!
18 Зроби, що треба, для пригноблених людей[z].
Не допусти, щоб на Твоїй землі,
лихі людці залякували інших.
1 Для диригента. Псалом Давида.
Притулку в Господа шукаю.
Тож як ви смієте мені казати:
«Лети ховатись, птахо, в гори!»
2 Тікай, бо в темряві чатують,
уже напнувши тятиву, злі люди.
Людині добрій просто в серце
уже спрямовують стрілу.
3 Що людям праведним робить,
коли руйнуються основи[aa]?
4 Але Господь—в Своїм святому храмі,
Його престол—на небесах.
Він бачить все, що діють тут сини людські.
5 Господь, Він виправдовує й праведних і злих.
Ненавидить Він тих, хто насильство любить.
6 Господь проллє на них горючу сірку,
й розжареним вугіллям Він засипле їх.
Їм не дістанеться нічого, крім
гарячого, палаючого вітру[ab].
7 Господь наш—справедливий,
Він приймає праведних людей у Своє серце.
Тож благочесні зможуть бачити Його обличчя[ac].
1 Для диригента. На октаву[ad]. Псалом Давида.
2 Спаси нас, Господи!
Не стало вже на світі
богослухняних, набожних людей!
3 Базікають усі лиш про дрібниці,
в їх думах тільки лестощі й олжа.
І це усе, що одне одному говорять!
4 Як би хотілося, щоб Господь
звелів устам брехливим оніміти,
й тим язикам, що розносять балачки брехливі,
і теревенять про неважливе.
5 Ті люди просторікують:
«Ми знаєм, що і як казати,
аби було собі на користь.
То хто ж у світі може нами керувати?»
6 Господь говорить:
«Я повстану на ваш захист,
бо зболені й нужденні,
бо гноблені плачуть від болю.
Я дам вам порятунок той,
якого прагнете!»
7 Слова Господні чисті та правдиві,
немов те срібло, що очищене в горнилі[ae],
і переплавлене сім разів.
8 Оберігай їх[af], Господи! Пильнуй їх.
Завжди їх захищай від цього покоління.
9 Довкола ж бо безбожники кружляють,
важливо виступають, а насправді, як мішура:
виблискує дорогоцінно, та нічого не варта.
1 Для диригента. Псалом Давида.
2 Чи ти надовго, Господи, забув мене? Навіки?
Чи довго відвертатимеш Лице?
3 Як довго ще мені боротися з сум’яттям,
носити тугу в серці день-у-день?
І скільки ворогу ще панувати наді мною?
4 О Господи, мій Боже, зглянься, озовися!
Очам моїм дай світло,
бо інакше порину я в довічний сон.
5 Збуди мене, а то промовить ворог[ag]:
«Я з ним покінчив!»
І ворогів моїх охопить радість,
коли спіткнуся раптом і впаду.
6 Та вповні довіряюсь я Тобі!
І моє серце радістю налите,
тим, що мені Ти порятунок дав!
7 Співатиму Я Господу хвалу,
адже Він так подбав про мене!
1 Для диригента. Псалом Давида.
Пустоголові думають що немає Бога!
Вони—руйнівники,
які чинять зло і не творять добра.
2 Господь на всіх нас дивиться з Небес,
шукає мудрих, хто Його поради прагне.
3 Вони ж бо відвернулися від Бога,
усі зіпсовані, жоден не творить добра!
4 Чи ті лиходії, що нищать мій народ,
знають про існування Бога? Ні.
Безбожники лиш накопичують скарби
не вшановуючи Його.
5 Коли ж карає Бог, вони тремтять від страху.
Чому? Бо захищає праведників Бог.
6 Ви смієтеся, кривдники, з поради,
яку шукають вбогі. А чому?
Бо бідним тим Господь дає притулок.
7 Я хочу, щоб Господь з Сіону
приніс Ізраїлю спасіння!
Коли Господь поверне із полону ізраїльтян,
що ворог захопив,
зрадіє Яків й Ізраїль[ah] щасливий буде.
1 Псалом Давида.
Хто може, Господи, прийти до Тебе в святий намет?
Хто може на Святу піднятись гору?
Хто може поклонятися Тобі?
2 Лиш тільки праведні та чисті люди,
правдиві й щирі в мислях і словах,
3 хто не пащекує і зла не чинить своїм ближнім.
4 Хто може увійти в Твій храм?
Лиш ті, хто зневажає нечестивців,
людців, від котрих відвернувся Бог,
хто поважає тих людей,
що прославляють і шанують Господа;
той, хто обіцяне виконує завжди[ai].
5 Лиш той, хто не займається лихварством[aj]
і хабарів ніколи не бере,
аби за те зашкодити невинним.
Той, хто за цими нормами живе,
завжди безпечний (поряд з Богом) буде!
1 Міктам Давида.
Боже, опікуйся мною,
в Тобі я шукаю розради!
2 Кажу я[ak] Господу: «Ти—мій Володар.
Благословення все моє—від Тебе!»
3 І послідовникам, всім праведним Твоїм,
кого Ти любиш (я кажу):
«Вшановую шляхетність їхню й велич!»[al]
4 А хто богів шукає інших,
зазнає той тяжких страждань.
Мені не по дорозі з ними,
і я не буду проливати за них жертовну кров!
І ймення їхні з уст моїх не злинуть!
5 Господь—це спадщина моя,
мого життя це чаша.
Моє майбутнє у Твоїх руках.
6 Мені щасливий випав жереб,
о так, чудесну частку я здобув[am].
7 Благословляю Господа.
Дає мені поради Він і навіть уночі
керують мною почуття оті.
8 Господь завжди переді мною[an].
Коли зі мною Він, завжди я у безпеці.
9 Тому щасливий я, втішається душа,
я житиму в безпеці.
10 Чому? Тому що не залишиш Ти мене в могилі[ao],
не даси зотліть Твоєму вірному учневі[ap].
11 Навчи мене життя прожити!
З Тобою поряд бути—
для мене це велика насолода!
А при Твоїй правиці іти—
то вже для мене щастя навіки!
1 Молитва Давида.
Господи, почуй моє благання справедливості,
прислухайсь до мольби моєї,
почуй молитву, мовлену неложними устами.
2 Нехай мені від Тебе справедливість буде,
бо видна істина Твоїм очам.
3 Ти завітав вночі і моє серце перевірив,
мене Ти випробував і не знайшов щербинки.
Я вирішив, що не грішитимуть уста мої.
4 Хоч що б робили інші, я тримався
від кривдників подалі,
бо слухаю Тебе!
5 Тож прошу, Господи, не дай
мені звернуть з путі Твого,
не дай спіткнутися і впасти.
6 Я попросив у Тебе допомоги,
і, звісно ж, Боже, відгукнешся Ти!
Схили до мене вухо,
вислухай мої мольби!
7 Тобі багато довіряється людей.
Вони шукають допомоги в Тебе,
як люди повстають на них.
І Ти могутньою правицею рятуєш.
Яви ж любов прекрасну й безкінечну!
8 І захисти мене,
немов зіницю Свого ока!
Сховай мене під крилами Своїми
9 від тих людців, що хочуть погубить мене,
від ворогів смертельних, які оточили мене.
10 У них жалю немає,
бундючна їхня мова.
11 Ці люди мене гнали, потім оточили,
й тепер уже готові кинутись на мене.
12 Вони мов лев, який на здобич зазіхає,
мов левеня, що причаїлося в кущах.
13 Встань, Господи,[aq] на них, і підітни їм ноги.
Яви свій меч і мою душу порятуй
від ворога лихого!
14 Правицею Своєю оборони моє життя від цих людців,
які радіють надбанням своїм у цім лиш світі.
А людям тим, яких цінуєш, дай їжі досхочу,
і їхнім дітям вволю їжі,
щоб ще й онуків було чим нагодувати[ar].
15 А я молив Тебе про справедливість,
і я її побачу, коли Ти лице Своє мені покажеш,
і яка то буде втіха!
1 [as] Для диригента. Псалом Давида, слуги Господнього, проспіваний після того, як Господь врятував його від усіх ворогів, а особливо від Саула.
2 Сказав Давид:
«Моя Ти сило, Господи, я Тебе люблю».
3 Господь—то моя Скеля, мій притулок і моя фортеця.
Мій Бог—моя фортеця, куди я ховаюсь.
Він—щит мій, ріг[at], який мене рятує.
Він—моя схованка в горах неприступних!
4 Я Господа покликав, гідного хвали,
і врятувавсь від ворогів.
5 Мене оплутали тенета смерті.
Потоки шалені змивали мене в небуття.
6 Тенета Шеола скували мене,
розверзлися пастки смертельні.
7 У час небезпеки гукав я Господа,
звертався до Бога мого, порятунку шукав!
В палаці Своєму почув мене Бог,
почув, як я волав про допомогу.
8 Тоді здригнулася земля і затремтіла,
і захиталися підніжжя гір!
Чому вони трусилися? Бо розлютився Бог!
9 Із Його ніздрів дим пішов,
нищівне полум’я шугнуло з Його вуст,
посипалися іскри з них.
10 І Він розверзнув Небеса,
спустився Він, а під ногами—чорні хмари!
11 Він полетів на Херувимі,
ширяв на крилах вітру.
12 Господь сховався у густих і темних хмарах,
які шатром Його накрили.
13 Від сяйва перед Ним
з дощем і блискавками Його хмара припливла!
14 Та прогримів Господь у небесах.
До кожного доніс Всевишній голос Свій
із-поміж блискавок і граду[au]!
15 Він випустив вогненні стріли,
і розігнав Він ворогів,
послав на них Він громовиці й блискавиці.
Нажахані, розбіглись вороги.
16 А потім, Господи, коли Ти насварив їх,
коли Твої уста на них подули вітром,
відхлинула вода, відкрилося дно моря,
й основи світу ми могли побачить.
17 Тоді Він руку простягнув із висоти, узяв мене,
і витягнув із лиха вод ревучих!
18 Господь мене урятував
від ворога могутнього мого,
урятував від ворогів, за мене дужчих!
19 Вони накинулись на мене в час турбот,
але мене Господь підтримав.
20 Мене затиснули з усіх боків,
та вивів Він мене у край безпечний.
Він врятував мене, бо любить!
21 Мені Він нагороду дав, бо я невинний.
Він допоміг мені, бо чисті мої руки,
22 бо я шляху Господнього тримався,
зла не чинив, аби не втратить Бога.
23 Чому? Бо я постійно думаю про Нього,
про правила Його і настанови,
й законів не порушую Його.
24 Я з Ним був щирий і від зла тримавсь подалі.
25 Він винагородив мене, бо я—невинний.
Господь бо бачить—руки мої чисті.
26 Бог вірний з тим, хто вірний і Йому,
Ти чесний з тим, хто і з Тобою чесний.
27 Ти добрий і чистий із тими,
хто добрий і чистий.
Але підступний Ти з підступними людьми.
28 Рятуєш Ти бідних людей,
пихатих Ти ставиш на місце.
29 Ти, Господи, запалюєш світильник мій,
і темряву мою Ти перетворюєш на світло.
30 З Тобою ворогів я переможу,
з Твоєю допомогою мури я перескочу.
31 Шлях Божий—досконалий!
Випробувані обіцянки Його!
Він захищає тих, хто покладаються на Нього.
32 Немає іншого Бога, крім Господа,
немає іншої скелі, крім нашого Бога!
33 Він сили зміцнює мої,
і в чистоті допомагає жити.
34 Зробив мене Він прудконогим, ніби лань,
дає мені Він стійкість навіть на узвишшях!
35 Готує мої руки Він до бою,
дає їм силу найтугіший лук напнуть.
36 Ти, Боже, дав мені Свій щит звитяжний,
правицею підтримуєш мене,
Ти знов і знов мені допомагав!
37 Зробив прудкими мої ноги
і сильними стопи мої!
38 Тож ворога я можу гнати й наздогнати,
й не відвертатися, аж доки не здолаю.
39 Розіб’ю ворогів, вони не зможуть встати,
вони впадуть до моїх ніг.
40 Даєш Ти мені сили у бою,
Ти змушуєш повсталих проти мене
схилитися в покорі.
41 Перемогти допомагаєш ворогів,
я ненависників збиваю з ніг.
42 Вони волали допомоги,
але ніхто їх не порятував.
І навіть Господа вони просили,
та незворушний Він лишивсь.
43 Я їх розвіяв, мов полову на вітру.
Як пил дорожній, їх ногами потоптав.
44 Рятуєш Ти мене від натовпу людей,
мене Ти ставиш на чолі народів інших,
і ті служитимуть мені, хоч я раніше їх не знав.
45 Чужинці, до яких про мене
раніше долітали лиш чутки,
все зроблять, щоб підлеститись до мене.
46 І мужність втративши, чужинці ті,
зі схованок повибігають, тремтячи від страху.
47 Нехай живе Господь. Благословенна Скеля,
Мій Бог, Який дарує перемогу, хай піднесеться!
48 Він—Бог, Який моїх карає ворогів,
підпорядковує мені людей Він.
49 Від ворога рятує Він мене,
дає мені звитягу Він над тими,
хто намагається мене здолати,
рятує від жорстоких ворогів.
50 Тому вславлятиму я, Господи, Тебе
поміж народами співатиму хвалу.
51 Багато, Боже, дарував Ти переміг царю, обранцеві[av] Своєму,
Свою до нього проявив Ти доброту—
Давиду і його нащадкам на віки.
1 Для диригента. Псалом Давида.
2 Небеса розповідають про славу Бога,
а небозвід показує все те, що Він створив.
3 І день говорить із наступним,
і ніч дає знання наступній,
4 без мови і без слів,
ні голосу не чути.
5 Все ж їхній голос лине над землею,
і чує цілий світ слова.
Бог дав притулок сонцю в небі.
6 І щастям світиться воно,
немов у спальні наречений,
немов атлет, готовий до змагання.
7 На горизонті сонце починає шлях
й закінчує його на небосхилі!
Й від його жару[aw] не сховається ніщо.
8 Закон Господній досконалий,
він повертає життя душі.
Закон Господній довіри гідний,
приносить мудрість він звичайним людям.
9 Справедливі Господні веління
ощасливлюють наші серця,
Господні заповіді чисті
очам дарують світло їхнім.
10 До Господа пошана—вічна й чиста,
Його веління—справедливі і надійні.
11 За гори золота вони цінніші!
Вони солодші, ніж найкращий, найсвіжіший мед!
12 Вони застерігають справді,
від небезпеки слуг Твоїх.
Дотримуватись їх—велика нагорода.
13 Нікому не дано свої помилки передбачить.
Тому прости мені Ти помилки, яких не бачу.
14 І від людей пихатих вбережи мене,
не дай їм мною помикати.
Тоді невинний буду я й звільнюся від гріхів.
15 Господи, моя Ти Скеле,
мій Визволителю[ax], нехай Тебе потішать
слова, що виношені в серці.
1 Для диригента. Псалом Давида.
2 В тривожний час нехай Господь озветься,
Бог Якова хай захистить тебе.
3 Підтримку зі святого храму хай пошле Він!
Хай допоможе Він тобі з Сіону.
4 Нехай твої офіри Він згадає,
пожертви хай прийме всі твої. Села
5 Нехай Він дасть всього, чого ти забажаєш,
і все, що ти плануєш, хай здійснить.
6 Радіймо із твоєї перемоги, Боже ім’я![ay]
Господь хай виконає всі твої прохання.
7 Тепер я певен, що Господь
дасть перемогу Своєму обранцю-царю[az].
Чому? Бо Він з святих небес озветься
й правицею потужною Своєю
могутню перемогу принесе.
8 У когось колісниці, в когось коні главна сила,
у нас—ім’я Господнє, Бога нашого ім’я!
9 Людці оті впадуть, вони здадуться,
та ми піднімемось і будемо незламні.
10 О Господи, пошли цареві перемогу,
дай відповідь, коли благаємо про поміч!
1 Для диригента. Псалом Давида.
2 О Господи, щасливий цар з Твоєї сили,
який він радий, що з Тобою переміг!
3 Ти дав йому, чого душа його бажала,
і не відмовив Ти проханням уст його. Села
4 Ти шлеш йому благословення добросердні
і золотий вінець на голову кладеш.
5 Тебе просив він, щоб життя подарував Ти,
йому Ти вічне довголіття дав.
6 Він возвеличився звитягою тією,
яку Ти дав йому. На нього Ти пролив
велику славу й велич.
7 Благословляючи його повік,
Ти дав йому безмежне щастя,
оскільки він з Тобою.
8 Чому? Бо вірить Господу наш цар
й стоятиме завжди на цій любові,
і милості Всевишнього.
9 Всю міць Свою спрямуй на ворогів своїх,
зловмисникам правицею дай відсіч.
10 Коли Ти явишся, о Господи, спали їх у печі вогненній.
Господь поглине їх в Своїм вогненнім гніві.
11 Дітей Ти їхніх вигубиш з землі,
нащадків їхніх з-поміж люду.
12 Вони на тебе[ba] замишляють зле,
вигадують плітки, але то марно.
13 Чому? Тому, що стріли пустиш ти,
й вони повернуться і в страху повтікають.
14 Встань, Господи, в Своїм могутті,
Твою оспівуємо велич, Твою силу!
1 Для диригента. На мелодію[bb] «Світанкова лань». Псалом Давида.
2 Мій Боже, Боже мій! Навіщо Ти мене покинув?
Ти надто вже далеко, щоб мене спасти
і щоб почуть слова мого благання!
3 Мій Боже, день-у-день гукаю,
та не відповідаєш Ти.
Не замовкаю ні на мить вночі.
4 Боже, Ти—святий[bc],
Ти справжній цар Ізраїлю,
Тебе народ ізраїльський невтомно прославляє!
5 На Тебе покладались Наші предки,
і Ти їм порятунок дав!
6 Волання їх були про допомогу до Тебе,
й Ти їх врятував.
Вони довірились Тобі і не зганьбились.
7 А я—черв’як, ніщо, не чоловік!
Мене ганьбить народ і зневажає.
8 При зустрічі усі глузують з мене,
показують язик, хитають головою.
9 Вони глузують:
«Хай у Господа попросить допомоги.
Нехай Бог його врятує, визволить його,
адже Він так опікується ним!»
10 Ти той, Хто вивів з черева мене,
той, Хто втішав мене при материнських грудях.
11 Ти Бог мій від народження мого,
до рук Твоїх дбайливих я потрапив з лона.
12 І через те не полишай мене
у мить, коли турботи близько.
Хто ж може ще мені допомогти!
13 У наступ рвуться дужі вороги,
з усіх боків мене вже оточили.
14 Змикають вже щелепи,
вони, неначе леви розривають свою здобич.
15 Відвагу і надію втратив я,
немовби стік водою, як розійшлись кістки.
І розтопилось серце, наче віск в мені.
16 І сила, витекла, неначе та вода
із глечика розбитого на землю.
До піднебіння мій язик прилип,
підвів мене Ти до порога смерті.
17 Мов зграя псів скажених, оточили
мене погани.
Неначе леви, вгризлись в руки й ноги.
18 Я можу всі свої кістки порахувати.
Вони в’їдаються очима в мене.
19 Вони мій одяг ділять між собою,
моє вбрання за жеребом розподіляють.
20 Не віддаляйся, Господи, від мене.
Ти, моя сило, поспіши мені допомогти.
21 І від меча врятуй Ти мою душу,
дорогоцінне вбережи моє життя!
22 І порятуй мене від пащі лева.
Від буйволиних рогів захисти.
23 Бог врятував мене. Я сповіщу моїм братам
і моїм сестрам розповім про тебе,
про ті чудеса, що Ти зробив.
Перед народом всім співатиму про Тебе.
24 Восславте Бога, Боголюби!
Нащадки Якова, звеличуйте Його!
Його шануйте, всі нащадки Ізраїля[bd]!
25 Адже Господь опікується й досі
народом бідним у часи страждань!
Він не ховається, коли Його покличуть.
Він відгукнеться, Він прийде на допомогу.
26 Я прославлятиму Тебе серед людей
за всі діла Твої великі.
Перед лицем прибічників Твоїх,
я принесу обіцяні офіри.
27 Прийдуть смиренні, поїдять і наїдяться[be]!
Ті, хто шукає Господа, хваліть Його завжди,
і ваше серце буде щасливе на віки!
28 Всі люди у далеких землях, пам’ятайте
про Господа й до Нього поверніться!
Нехай усі народи на землі
в пошані схиляться перед Тобою!
29 Чому? Бо Господу належить царство,
правитель над всіма народами—Господь!
30 Трапезуватимуть усі здорові,
схилятимуться перед Ним!
І на порозі смерті й мертві:
всі схилятимуться перед Ним!
31 Нащадки їх служитимуть Йому.
Прийдешнім поколінням говоритимуть вони
про славу нашого Володаря.
32 А ті, коли прийдуть,
ще ненародженим розповідати будуть
про те добро, яке зробив Господь.
1 Псалом Давида.
Господь—мій пастир, через те я маю все.
2 В зелених луках Він дає мені спочити,
веде мене повз тихі води озерні.
3 Він оживляє мою душу,
шляхами добрими[bf] ведучи мене,
являючи всю доброту Свою.
4 І навіть у долині смерті чорній[bg]
нещастя не злякаюсь я, бо Ти завжди зі мною.
Твій жезл і палиця мене втішають[bh].
5 Накрив Ти стіл мені перед очима ворогів моїх.
Моє волосся Ти оливою змастив,
наповнив келих мій, аж через вінця ллється.
6 І справді, щедрість і любов Твої
до скону днів моїх мене не лишать.
І довго-довго ще лишатимуся я в Оселі[bi] Господа[bj].
1 Псалом Давида.
Земля належить Господу і світ,
і все живе, що є у цьому світі,
2 оскільки Бог є Тим, хто суходіл створив
і укріпив над морем і річками.
3 Кому дано піднятись на Господню гору[bk]?
Хто зійде до Його святого місця?
4 Лиш той, у кого думка чиста і праведне життя,
хто ім’ям[bl] моїм не присягав лукаво
і обіцянок лживих не давав,
5 лиш той у Господа знайде благословення,
дістане милість Божу лише той,
хто служить їм і принесе звитягу.
6 Це тих стосовно,
які шукають Якового Бога. Села
7 О Брами, свої голови зведіть!
Правічні двері, ширше відчиніться,
щоб увійшов крізь вас преславний Цар!
8 Хто цей славетний Цар?
То всемогутній Господь всесильний,
Господь, непереможний воїн.
9 О брами, свої голови зведіть!
Правічні двері, ширше відчиніться,
щоб увійшов крізь вас преславний Цар!
10 Хто той славетний Цар?
Господь Усемогутній,
це Він отой преславний Цар!
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International