The Daily Audio Bible
Today's audio is from the NLT. Switch to the NLT to read along with the audio.
24 І побачив Валаам, що Господеві вгодно поблагословити Ізраїля, і не пішов, як кожного разу, на ворожбу, і звернув лице своє до пустині.
2 І звів Валаам очі свої, та й побачив Ізраїля, що пробував за своїми племенами. І на ньому був Дух Божий!
3 І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Мова Валаама, сина Беорового, і мова мужа з очима відкритими,
4 це мова того, хто слухається Божих слів, хто бачить видіння Всемогутнього, що падає він, але очі відкриті йому.
5 Які, Якове, гарні намети твої, місця перебування твойого, Ізраїлю!
6 Вони розтяглися, немов ті долини, немов ті садки понад річкою, вони як дерева алойні, що Господь насадив, як кедри над водами!
7 Вода потече з його відер, а насіння його над великими водами. Його цар стане вищий за Аґаґа, і царство його піднесеться.
8 Із Єгипту Бог вивів його, Він для нього як міць однорожця! Поїсть він людей, що ворожі йому, і їхні кості потрощить, а стріли його поламає.
9 Нахилився він, ліг, немов лев, і як левиця, хто підійме його? Хто благословляє тебе той благословенний, а хто проклинає тебе той проклятий!
10 І запалав гнів Балаків на Валаама, і сплеснув він у долоні свої! І сказав Балак до Валаама: Я покликав тебе проклясти ворогів моїх, а ти ось, благословляючи, поблагословив їх оце тричі!
11 А тепер утікай собі до свого місця! Я сказав був: конче пошаную тебе, та ось стримав тебе Господь від пошани.
12 І сказав Валаам до Балака: Чи ж не казав я також до посланців твоїх, яких послав ти до мене, говорячи:
13 Якщо Балак дасть мені повний свій дім срібла та золота, то й тоді я не зможу переступити наказу Господнього, щоб зробити добре чи зле з власної волі, що казатиме Господь, те я буду говорити!
14 А тепер я оце йду до народу свого. Ходи ж, я звіщу тобі, що зробить той народ твоєму народові на кінці днів.
15 І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Мова Валаама, сина Беорового, і мова мужа з очима відкритими,
16 мова того, хто слухається Божих слів, і знає думку Всевишнього, хто бачить видіння Всемогутнього, що падає він, але очі відкриті йому.
17 Я бачу його, та не тепер, дивлюся на нього, та він не близький! Сходить зоря он від Якова, і підіймається берло з Ізраїля, ламає він скроні Моава та черепа всіх синів Сифа!
18 І стане Едом за спадщину, і стане Сеїр за посілість своїх ворогів, а Ізраїль робитиме справи великі!
19 І той запанує, хто з Якова, і вигубить рештки із міста.
20 І побачив він Амалика, і виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Початок народів Амалик, та загине наприкінці й він!
21 І побачив він кенеянина, і виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Міцна ця оселя твоя, і поклав ти на скелі гніздо своє!
22 Але вигублений буде Каїн, незабаром Ашшур поневолить тебе!
23 І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: О, хто ж буде жити, як зачне Бог робити оце?
24 І кораблі припливуть від кіттеїв, і Ашшура впокорять, і Евера впокорять. Та загине наприкінці й він!
25 І встав Валаам і пішов, та й вернувся до місця свого. А Балак також пішов на дорогу свою.
25 І осівся Ізраїль у Шіттімі, і народ зачав ходити на розпусту до моавських дочок,
2 а вони закликали народ до жертов їхнім богам, і народ їв та вклонявся богам їхнім.
3 І Ізраїль приліпився був до пеорського Ваала. І запалав гнів Господній на Ізраїля.
4 І сказав Господь до Мойсея: Візьми всіх голів народу, та й повішай їх для Господа навпроти сонця. І відвернеться палючий Господній гнів від Ізраїля.
5 І сказав Мойсей до Ізраїлевих суддів: Позабивайте кожен мужів своїх, приліплених до пеорського Ваала.
6 Аж ось прийшов один із Ізраїлевих синів, та й привів до братів своїх мідіянітянку на очах Мойсея й на очах усієї громади Ізраїлевих синів, а вони плакали при вході скинії заповіту.
7 І побачив це Пінхас, син Елеазара, сина священика Аарона. І встав він з-посеред громади, і взяв списа в свою руку.
8 І ввійшов він за Ізраїлевим мужем до середини мешкання, та й пробив їх обох ізраїльтянина та ту жінку, аж через її черево. І була стримана поразка Ізраїлевих синів.
9 І померло в поразці двадцять і чотири тисячі.
10 І промовив Господь до Мойсея, говорячи:
11 Пінхас, син Елеазара, сина священика Аарона, відвернув Мою лють від Ізраїлевих синів, коли він запалився горливістю Моєю серед них. І Я не вигубив Ізраїлевих синів у Своїй горливості.
12 Тому скажи: ось Я даю йому свого заповіта: мир.
13 І буде йому та насінню його по нім заповіт вічного священства за те, що він запалився для Бога свого, і очистив Ізраїлевих синів.
14 А ймення забитого Ізраїлевого мужа, що був забитий з тією мідіянітянкою, Зімрі, син Салу, начальник батькового дому Симеона.
15 І ім'я тієї забитої мідіянітської жінки Козбі, дочка Цура, що був головою племен батькового дому в Мідіяні.
16 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
17 Ненавидіти мідіянітів, і будете їх забивати!
18 Бож вони ненавидять вас у своїх підступах, що зводили вас через Пеора, і через Козбі, дочку мідіянітського начальника, сестру їх, забиту дня поразки за Пеора.
2 І трапилося тими днями, вийшов наказ царя Августа переписати всю землю.
2 Цей перепис перший відбувся тоді, коли владу над Сирією мав Квіріній.
3 І всі йшли записатися, кожен у місто своє.
4 Пішов теж і Йосип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Віфлеєм, бо походив із дому та з роду Давидового,
5 щоб йому записатись із Марією, із ним зарученою, що була вагітна.
6 І сталось, як були вони там, то настав їй день породити.
7 І породила вона свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, бо в заїзді місця не стало для них...
8 А в тій стороні були пастухи, які пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою.
9 Аж ось Ангол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим...
10 Та Ангол промовив до них: Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім.
11 Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.
12 А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме.
13 І ось раптом з'явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:
14 Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!
15 І сталось, коли Анголи відійшли від них в небо, пастухи зачали говорити один одному: Ходім до Віфлеєму й побачмо, що сталося там, про що сповістив нас Господь.
16 І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала.
17 А побачивши, розповіли про все те, що про Цю Дитину було їм звіщено.
18 І всі, хто почув, дивувались тому, що їм пастухи говорили...
19 А Марія оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм.
20 Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.
21 Коли ж виповнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був Ангол назвав, перше ніж Він в утробі зачався.
22 А коли за Законом Мойсея минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом,
23 як у Законі Господнім написано: Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу,
24 і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, пару горличат або двоє голубенят.
25 І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, людина праведна та благочестива, що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.
26 І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.
27 І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним,
28 тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:
29 Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром,
30 бо побачили очі мої Спасіння Твоє,
31 яке Ти приготував перед всіма народами,
32 Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!
33 І дивувалися батько Його й мати тим, що про Нього було розповіджене.
34 А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання,
35 і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох!
59 Для дириґетна хору. На спів: „Не вигуби". Золотий псалом Давидів, коли послав був Саул, і стерегли його дім. щоб убити його. (59-2) Визволь мене від моїх ворогів, о мій Боже, від напасників моїх охорони Ти мене!
2 (59-3) Визволь мене від злочинців, і спаси мене від кровожерних,
3 (59-4) бо ось причаїлись на душу мою, на мене збираються сильні, не моя в тім провина, о Господи, і не мій гріх!
4 (59-5) Без моєї провини вони он збігаються та готуються, устань же назустріч мені та побач!
5 (59-6) і Ти, Господи, Боже Саваоте, Боже ізраїлів, збудися, щоб покарати всіх поган, і не помилуй нікого із зрадників злих! Села.
6 (59-7) Надвечір вони повертаються, скиглять, як пес, і перебігають по місту,
7 (59-8) й ось слова вивергають устами своїми, мечі в їхніх губах, та хто це почує...
8 (59-9) Але посмієшся з них, Господи, і всіх поган засоромиш!
9 (59-10) Твердине моя, я Тебе пильнуватиму, бо Бог оборона моя!
10 (59-11) Мій Бог, Його милість мене попередила, Бог учинить мені, що побачу падіння своїх ворогів!
11 (59-12) Не вбивай їх, щоб народ мій цього не забув, міццю Своєю розвій їх і зниж їх, о щите наш, Господи!
12 (59-13) Гріх їхніх уст слово губ їхніх, і нехай вони схоплені будуть своєю пихою, і за клятву й брехню, яку кажуть!
13 (59-14) У гніві їх знищ, знищ і хай їх не буде, і хай знають вони, що царює Бог в Якові, аж до кінців землі! Села.
14 (59-15) А надвечір вони повертаються, скиглять, як пес, і перебігають по місту.
15 (59-16) Вони вештатись будуть, щоб їсти, коли ж не наїдяться, то скаржитись будуть.
16 (59-17) А я буду співати про силу Твою, буду радісно вранці хвалити Твою милість, бо для мене Ти був в день недолі моєї твердинею й захистом!
17 (59-18) Твердине моя, до Тебе співати я буду, бо Бог оборона моя, милостивий мій Боже!
14 Народ падає з браку розумного проводу, при численності ж радників спасіння буває.