The Daily Audio Bible
Today's audio is from the CSB. Switch to the CSB to read along with the audio.
18 Синів Рувима, і ґадян, і половини Манасіїного племени, людей військових, що носять щита й меча та натягують лука, та випрактикуваних у війні було сорок і чотири тисячі і сім сотень і шістдесят, що виходили з військом.
19 І провадили вони війну з агарянами, і з Ітуром, і з Нафішем, і з Нодавом.
20 І дана була їм поміч на них, і віддані були в їхню руку ті агаряни та всі, що з ними, бо вони кликали до Бога в бою, і Він був ублаганий, бо вони надіялися на Нього.
21 І вони зайняли їхні череди: їхніх верблюдів п'ятдесят тисяч, і дрібної худоби двісті й п'ятдесят тисяч, і ослів дві тисячі, а людських душ сто тисяч.
22 Бо трупів попадало багато, бо від Бога була ця війна. І сиділи вони на своєму місці аж до неволі.
23 А сини половини Манасіїного племени сиділи в краю від Башану аж до Баал-Хермону й Сеніру та гори Гермону. Вони розмножилися.
24 А оце голови домів їхніх батьків: і Ефер, і Їш'ї, і Еліїл, і Азріїл, і Їрмея, і Годавія, і Яхдіїл, мужі відважні, мужі славні, голови домів їхніх батьків.
25 Та спроневірилися вони Богові своїх батьків, і блудили за богами народів Краю, яких Бог вигубив перед ними.
26 І Бог Ізраїлів збудив духа Пула, царя асирійського, і духа Тілленат-Піл'несера, царя асирійського, і він виселив їх, Рувимівців і Ґадівців та половину Манасіїного племени, і запровадив їх у Халах, і Хавор, і Хару, та до річки Ґозан, і вони там аж до цього дня.
6 (5-27) Левієві сини: Ґершон, Кегат і Мерарі.
2 (5-28) А сини Кегатові: Амрам, Їцхар, Хеврон, і Уззіїл.
3 (5-29) А сини Амрамові: Аарон, і Мойсей, і Міріям. А сини Ааронові: Надав і Авігу, Елеазар і Ітамар.
4 (5-30) Елеазар породив Пінхаса, Пінхас породив Авішую,
5 (5-31) а Авішуя породив Буккі, а Буккі породив Уззі.
6 (5-32) А Уззі породив Зерахію, а Зерахія породив Мерайота.
7 (5-33) Мерайот породив Амарію, а Амарія породив Ахітува.
8 (5-34) А Ахітув породив Садока, а Садок породив Ахімааца.
9 (5-35) А Ахімаац породив Азарію, а Азарія породив Йоханана.
10 (5-36) А Йоханан породив Азарію, це той, що був священиком у Господньому домі, якого вибудував Соломон в Єрусалимі.
11 (5-37) І Азарія породив Амарію, а Амарія породив Ахітува.
12 (5-38) А Ахітув породив Садока, а Садок породив Шаллума.
13 (5-39) А Шаллум породив Хілкійю, а Хілкійя породив Азарію.
14 (5-40) А Азарія породив Сераю, а Серая породив Єгоцадака.
15 (5-41) А Єгоцадак пішов до неволі, коли Господь вивів Юду та Єрусалим через Навуходоносора.
16 (6-1) Сини Левієві: Ґершом, Кегат та Мерарі.
17 (6-2) А оце ймення Ґершомових синів: Лівні та Шім'ї.
18 (6-3) А сини Кегатові: Амрам, і Їцхар, і Хеврон, і Уззіїл.
19 (6-4) Сини Мерарієві: Махлі та Муші. А оце Левієві роди за їхніми батьками:
20 (6-5) у Ґершома: Лівні його син, син його Яхат, його син Зімма,
21 (6-6) його син Йоах, його син Іддо, його син Зерах, його син Єатрай.
22 (6-7) Сини Кегатові: Аммінадав син його, його син Корах, син його Ассір,
23 (6-8) син його Елкана, син його Ев'ясаф, син його Ассір,
24 (6-9) син його Тахат, син його Уріїл, син його Уззійя та Саул син його.
25 (6-10) А сини Елкани: Амасай та Ахімот.
26 (6-11) Елкана його син, Цофай син його, і Нахат син його,
27 (6-12) Еліяв син його, Єрохам син його, Елкана син його.
28 (6-13) А Самуїлові сини: первороджений Йоїл, а другий Авійя.
29 (6-14) Сини Мерарієві: Махлі, його син Лівні, його син Шім'ї, його син Узза,
30 (6-15) син його Шім'а, син його Хаґґійя, син його Асая.
31 (6-16) А оце ті, яких Давид поставив для співання в Господньому домі, від часу миру ковчега.
32 (6-17) І вони служили перед скинією, скинією заповіту, піснею, аж поки Соломон не збудував Господнього дому в Єрусалимі. І вони ставали, за уставом своїм, на свою службу.
33 (6-18) А оце ті, що стояли, та їхні сини: співак Геман, син Йоїла, сина Самуїла,
34 (6-19) сина Елкани, сина Єрохама, сина Еліїла, сина Тоаха,
35 (6-20) сина Цуфа, сина Елкани, сина Махата, сина Амасая,
36 (6-21) сина Елкани, сина Йоїла, сина Азарії, сина Цефанії,
37 (6-22) сина Тахата, сина Ассіра, сина Ев'ясафа, сина Кораха,
38 (6-23) сина Їцхара, сина Кегата, сина Леві, сина Ізраїля.
39 (6-24) А брат його Асаф, що стояв на правиці його: Асаф був сином Берехії, сина Шім'ї,
40 (6-25) сина Михаїла, сина Баасеї, сина Малкійї,
41 (6-26) сина Етні, сина Зераха, сина Адаї,
42 (6-27) сина Етана, сина Зіммі, сина Шім'ї,
43 (6-28) сина Йахата, сина Ґершома, сина Леві.
44 (6-29) А сини Мерарі, брати їхні на лівиці: Етам, син Кіші, сина Авді, сина Маллуха,
45 (6-30) сина Хашав'ї, сина Амації, сина Хілкійї,
46 (6-31) сина Амці, сина Бані, сина Шамері
47 (6-32) сина Махті, сина Муші, сина Мерарі, сина Леві.
48 (6-33) А брати їх Левити дані на всяку роботу скинії Божого дому.
49 (6-34) А Аарон та сини його палили на жертівнику цілопалення та на кадильному жертівнику, і були на всяку роботу Святого Святих, та на очищення Ізраїля, згідно зо всім тим, що наказав був Мойсей, раб Божий.
50 (6-35) А оце Ааронові сини: Елеазар син його, його син Пінхас, його син Авішуя,
51 (6-36) його син Буккі, його син Уззі, його син Зерахія,
52 (6-37) його син Мерайот, його син Амарія, його син Ахітув,
53 (6-38) його син Садок, його син Ахімаац.
54 (6-39) А оце місце їхнього сидіння за їхніми осадами, в їхніх границях, синам Аароновим, з роду Кегатівців, бо для них був такий жеребок.
55 (6-40) І дали їм Хеврон в Юдиному краї, та пасовиська його навколо нього.
56 (6-41) А міське поле та осади його дали Калеву, синові Ефунне.
57 (6-42) А Аароновим синам дали міста сховища: Хеврон, і Лівну та її пасовиська, і Яттір, і Ештемоа та пасовиська його,
58 (6-43) і Хілен та пасовиська його, Девір та пасовиська його,
59 (6-44) і Ашон та пасовиська його, і Бет-Шемеш та пасовиська його.
60 (6-45) А з племени Веніяминового: Ґеву та пасовиська її, і Алемет та пасовиська його, і Анатот та пасовиська його, усіх їхніх міст в їхніх родах тринадцять міст.
61 (6-46) А Кегатовим синам, позосталим із роду племени, дано з половини племени, племени Манасіїного, жеребком десять міст.
62 (6-47) А Ґершомовим синам, за їхніми родами, з племени Іссахарового, і з племени Асирового, і з племени Нефталимового, і з племени Манасіїного в Башані дано тринадцять міст.
63 (6-48) Синам Мерарієвим за родами їх із племени Рувимового, і з племени Ґадового, і з племени Завулонового дано за жеребком дванадцять міст.
64 (6-49) І дали Ізраїлеві сини Левитам ті міста та їхні пасовиська.
65 (6-50) Вони дали жеребком із племени Юдиних синів, і з племени Симеонових синів, і з племени Веніяминових синів ті міста, що їх вони назвали іменами.
66 (6-51) А щодо тих, що з родів Кегатових синів, то міста границь їх були від Єфремового племени.
67 (6-52) І дали їм міста сховища: Сихем та пасовиська його, в Єфремових горах, і Ґезер та пасовиська його,
68 (6-53) і Йокмеам та пасовиська його, і Бет-Хорон та пасовиська його,
69 (6-54) і Айялон та пасовиська його, і Ґат-Ріммон та пасовиська його.
70 (6-55) А з половини Манасіїного племени: Анер та пасовиська його, і Біл'ам та пасовиська його, за родами позосталих Кегатових синів.
71 (6-56) Ґершомовим синам із роду половини Манасіїного племени: Ґолан у Башані та пасовиська його, і Аштарот та пасовиська його.
72 (6-57) А з Іссахарового племени: Кедеш та пасовиська його, і Доврат та пасовиська його,
73 (6-58) і Рамот та пасовиська його, і Анем та пасовиська його.
74 (6-59) А з Асирового племени: Машал та пасовиська його, і Авдон та пасовиська його,
75 (6-60) і Хукок та пасовиська його, і Рехов та пасовиська його.
76 (6-61) А з племени Нефталимового: Кедеш у Ґалілі та пасовиська його, і Хаммон та пасовиська його, і Кір'ятаїм та пасовиська його.
77 (6-62) А позосталим Мерарієвим синам із Завулонового племени: Ріммон та пасовиська його, Фавор та пасовиська його.
78 (6-63) А з другого боку Йордану при Єрихоні, на схід від Йордану, з Рувимового племени: Бецер на пустині та пасовиська його, і Ягца та пасовиська її,
79 (6-64) і Кедемот та пасовиська його, і Мефаат та пасовиська його.
80 (6-65) А з Ґадового племени: Рамот у Ґілеаді та пасовиська його, і Маханаїм та пасовиська його,
81 (6-66) і Хешбон та пасовиська його, і Яазір та пасовиська його.
26 А Агріппа сказав до Павла: Дозволяємо тобі говорити про себе самого. Павло тоді простягнув руку, і промовив у своїй обороні:
2 О царю Агріппо! Уважаю себе за щасливого, що сьогодні я перед тобою боронитися маю з усього, у чім мене винуватять юдеї,
3 особливо ж тому, що ти знаєш усі юдейські звичаї та суперечки. Тому я прошу мене вислухати терпляче.
4 А життя моє змалку, що спочатку точилося в Єрусалимі серед народу мого, знають усі юдеї,
5 які відають здавна мене, аби тільки схотіли засвідчити, що я жив фарисеєм за найдокладнішою сектою нашої віри.
6 І тепер я стою отут суджений за надію обітниці, що Бог дав її нашим отцям,
7 а її виконання чекають побачити наші дванадцять племен, служачи Богові безперестанно вдень та вночі. За цю надію, о царю, мене винуватять юдеї!
8 Чому ви вважаєте за неймовірне, що Бог воскрешає померлих?
9 Правда, думав був я, що мені належить чинити багато ворожого проти Ймення Ісуса Назарянина,
10 що я в Єрусалимі й робив, і багато кого зо святих до в'язниць я замкнув, як отримав був владу від первосвящеників; а як їх убивали, я голос давав проти них.
11 І часто по всіх синагогах караючи їх, до богозневаги примушував я, а лютуючи вельми на них, переслідував їх навіть по закордонних містах.
12 Коли в цих справах я йшов до Дамаску зо владою та припорученням первосвящеників,
13 то опівдні, о царю, на дорозі побачив я світло із неба, ясніше від світлости сонця, що осяяло мене та тих, хто разом зо мною йшов!...
14 І як ми всі повалились на землю, я голос почув, що мені говорив єврейською мовою: Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш? Трудно тобі бити ногою колючку!
15 А я запитав: Хто Ти, Господи? А Він відказав: Я Ісус, що Його переслідуєш ти.
16 Але підведися, і стань на ноги свої. Бо на те Я з'явився тобі, щоб тебе вчинити слугою та свідком того, що ти бачив та що Я відкрию тобі.
17 Визволяю тебе від твого народу та від поган, до яких Я тебе посилаю,
18 відкрити їм очі, щоб вони навернулись від темряви в світло та від сатаниної влади до Бога, щоб вірою в Мене отримати їм дарування гріхів і долю з освяченими.
19 Через це я, о царю Агріппо, не був супротивний видінню небесному,
20 але мешканцям перше Дамаску, потім Єрусалиму й усякого краю юдейського та поганам я проповідував, щоб покаялися й навернулись до Бога, і чинили діла, гідні покаяння.
21 Через це юдеї в святині схопили мене та й хотіли роздерти.
22 Але, поміч від Бога одержавши, я стою аж до дня сьогоднішнього та свідкую малому й великому, нічого не розповідаючи, окрім того, що сказали Пророки й Мойсей, що статися має,
23 що має Христос постраждати, що Він, як перший воскреснувши з мертвих, проповідувати буде світло народові й поганам!
24 Коли ж він боронився отак, то Фест проказав гучним голосом: Дурієш ти, Павле! Велика наука доводить тебе до нерозуму!
25 А Павло: Не дурію сказав, о Фесте достойний, але провіщаю слова правди та щирого розуму.
26 Цар бо знає про це, до нього з відвагою я й промовляю. Бо не гадаю я, щоб із цього щобудь сховалось від нього, бо не в закутку діялось це.
27 Чи віруєш, царю Агріппо, Пророкам? Я знаю, що віруєш.
28 Агріппа ж Павлові: Ти малощо не намовляєш мене, щоб я став християнином...
29 А Павло: Благав би я Бога, щоб чи мало, чи багато, не тільки но ти, але й усі, хто чує сьогодні мене, зробились такими, як і я, крім оцих ланцюгів...
30 І встав цар та намісник, і Верніка та ті, хто з ними сидів.
31 І набік вони відійшли, і розмовляли один до одного й казали: Нічого, вартого смерти або ланцюгів, чоловік цей не робить!
32 Агріппа ж до Феста сказав: Міг би бути відпущений цей чоловік, якби не відкликавсь був до кесаря.
6 Для дириґетна хору. На струнніх знаряддях. На октаву. Псалом Давидів. (6-2) Не карай мене, Господи, в гніві Своїм, не завдавай мені кари в Своїм пересерді!
2 (6-3) Помилуй мене, Господи, я ж бо слабий, уздоров мене, Господи, бо тремтять мої кості,
3 (6-4) і душа моя сильно стривожена, а ти, Господи, доки?
4 (6-5) Вернися, о Господи, визволи душу мою, ради ласки Своєї спаси Ти мене!
5 (6-6) Бож у смерті нема пам'ятання про Тебе, у шеолі ж хто буде хвалити Тебе?
6 (6-7) Змучився я від стогнання свого, щоночі постелю свою обмиваю слізьми, сльозами своїми окроплюю ложе своє!...
7 (6-8) Моє око зів'яло з печалі, постаріло через усіх ворогів моїх...
8 (6-9) Відступіться від мене, усі беззаконники, бо почув Господь голос мого плачу!
9 (6-10) Благання моє Господь вислухає, молитву мою Господь прийме,
10 (6-11) усі мої вороги посоромлені будуть, і будуть настрашені дуже: хай вернуться, і будуть вони посоромлені зараз!
20 Із плоду уст людини насичується її шлунок, вона насичується плодом уст своїх.
21 Смерть та життя у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.