звиваючи, звине тебе на клубок, і кине, як кулю, у землю простору, і там ти помреш, і підуть туди й вози славні твої, о ганьбо ти дому свого господаря!
Потім скрутить тебе добряче й викине, мов м’яч, у розкриті долоні чужої країни. Там ти й згинеш, твої славні колісниці будуть ганьбою в оселі твого господаря.