Пожер мене й стер мене Навуходоносор, цар вавилонський, поставив мене, як той посуд порожній, ковтнув він мене, немов змій, моїми розкошами сповнив свого живота, випхнув мене...

В минулому, Навуходоносор, цар Вавилону, нам болю завдавав, приносячи руїну. Він наш народ в неволю забирав, до тих пір, доки для нього ми не стали мов пуста чаша. Немов дракон той ненажерний, усе найкраще він зжирав, та черево напхавши ласощами, подалі викинув він нас».