Beginning
Зцілення хворого на водянку
14 Якось у суботу Ісус прийшов до оселі одного з головних фарисеїв на обід. Присутні на обіді пильно стежили за кожним Його словом. 2 Навпроти Ісуса сидів чоловік, хворий на водянку. 3 Ісус запитав законників і фарисеїв: «Чи дозволено Законом зцілити хворого в суботу, чи ні?» 4 Та вони мовчали. Тоді Ісус узяв хворого чоловіка та й зцілив його і відпустив. 5 А по тому Він сказав законникам та фарисеям: «Якщо син ваш або віл упаде в криницю, невже ви не витягнете нещасного негайно, навіть коли це буде в суботу?» 6 І їм нічого було відповісти Йому на це.
Будьте покірливі
7 Тоді Ісус розповів гостям притчу, бо помітив, як усі вони намагалися вибрати собі найпочесніше місце за столом. Він мовив: 8 «Коли вас запрошують на весілля, не сідайте на місця для почесних гостей, бо серед запрошених може виявитися хтось важливіший за вас. 9 І якщо так станеться, тоді хазяїн, який запросив вас обох, муситиме підійти до вас і сказати: „Поступіться своїм місцем цьому чоловікові”. І посоромленому, вам доведеться пересідати на менш почесне місце. 10 Тож якщо вас запросили на весілля, прийдіть і сядьте на найскромнішому місці. Тоді господар підійде до вас і скаже: „Друже, пересядь на почесніше місце”. Тоді буде честь вам перед всіма іншими гістьми. 11 Адже кожен, хто підноситься, буде принижений, а хто принизиться, буде піднесений».
12 І звернувся Ісус до хазяїна, який запросив Його: «Коли ви влаштовуєте обід або вечерю, не запрошуйте тільки своїх друзів або братів, або родичів, або багатих сусідів через те, що вони, мовляв, запрошуватимуть вас у відповідь, і ви отак повернете витрачене. 13 Ні, коли ви приймаєте гостей, запросіть бідних, калік, кривих і сліпих. 14 І в тому, що вони не мають чим віддати вам, але Бог відплатить вам у День воскресіння праведних».
Притча про запрошених на багату вечерю
(Мт. 22:1-10)
15 І почувши ці слова, один із тих, хто сиділи разом з Ісусом за столом, вигукнув: «Блаженний той, хто їстиме хліб у Царстві Божім!» 16 То Ісус промовив до нього: «Один чоловік приготував великий бенкет й запросив на нього багатьох людей. 17 І в призначений час він послав свого слугу до всіх запрошених зі словами: „Приходьте, вже все готове!”
18 Але всі вони почали вибачатися. Перший сказав: „Я придбав землю і саме зараз мушу їхати подивитися її, вибач, будь ласка”. 19 Інший промовив: „Я придбав п’ять пар волів і оце виряджаюся випробовувати їх. Вибач, будь ласка”. 20 А ще інший відповів: „Я щойно одружився і з цієї причини не можу прийти”.
21 Отож слуга повернувся і все це переказав господареві. Той страшенно розгнівався і сказав слузі: „Вийди мерщій на вулиці й майдани міста і приведи сюди бідних, калік, сліпих і кривих!”
22 Пізніше слуга доповів: „Господарю, те, що ти наказав, виконано, але місця за столом іще багато”. 23 Тоді хазяїн наказав слузі: „Йди на дороги й на загороди й приведи тих, кого знайдеш там, щоб дім мій був повен. 24 Бо кажу тобі, що ніхто з тих, хто був запрошений, але не прийшов, не покуштує моїх страв!”»
Хто може бути Ісусовим учнем
(Мт. 10:37-38)
25 Сила-силенна людей ішла разом з Ісусом. Тож Він сказав їм: 26 «Якщо хтось приходить до Мене, але не любить Мене дужче, ніж своїх батька й матір, дружину й дітей, братів і сестер, і навіть дужче, ніж своє життя, той не може бути учнем Моїм. 27 Той, хто не несе хреста страждання свого і не йде за Мною, той не може бути учнем Моїм.
28 Якщо хтось із вас надумає звести башту, то чи не візьметься він спершу підрахувати, у що це йому стане,—чи має він достатньо грошей, аби довести справу до кінця? 29-30 Бо інакше може статися, що він закладе фундамент, але неспроможний буде закінчити. То люди сміятимуться з нього й казатимуть: „Це той, хто почав будувати, але не зміг добудувати!”
31 Або коли цар вирушає на війну проти іншого царя, чи не сяде він спершу й не поміркує, а чи зможе він зі своїми десятьма тисячами воїнів протистояти ворогові, який має двадцять тисяч бійців? 32 І якщо він не може протистояти йому, то поки ворог ще далеко, чи не вишле він до нього посла з проханням про перемир’я?
33 Так само й кожен із вас: якщо не може кинути все своє майно, то не зможе бути Моїм учнем».
Ціна солі
(Мт. 5:13; Мк. 9:50)
34 «Сіль—добра річ. Але коли вона стає прісною і втрачає свій смак, як її знову солоною зробити? 35 Вона не годиться ні в землю, ні в купу гною. Її тоді просто викидають геть.
Хто має вуха, нехай слухає Мене!»
Притча про заблудлу вівцю
(Мт. 18:12-14)
15 Довкола Ісуса зібралися послухати збирачі податків і грішники. 2 А фарисеї та книжники почали дорікати: «Цей Чоловік водиться з грішниками й, навіть, їсть із ними!»
3 На те Ісус розповів їм таку притчу: 4 «Якщо хтось із вас має сто овець, і одна з них відіб’ється від отари, чи не залишить він решту дев’яносто дев’ять на вигоні і шукатиме одну заблудлу, аж доки не знайде її? 5 А як знайде, то радісно візьме на плечі й понесе додому. 6 І прийшовши додому, покличе друзів і сусідів і скаже їм: „Порадійте разом зі мною: адже я знайшов мою заблудлу вівцю!” 7 Повірте, так само й на Небі більше буде втіхи з одного грішника, який розкається, ніж із дев’яноста дев’яти праведників, котрим немає потреби каятися».
Притча про загублену драхму
8 «Або уявіть собі жінку, яка має десять срібних драхм[a]. Якщо вона загубить одну з них, то чи не засвітить вогонь, і чи не местиме ретельно у хаті в пошуках монети, доки не знайде її? 9 А коли знайде, то покличе подруг і сусідок, і скаже їм: „Порадійте разом зі мною: адже я знайшла загублену драхму!” 10 Повірте, так само радіють і Ангели Божі за кожного грішника, який розкаявся в гріхах своїх».
Притча про блудного сина
11 І сказав Ісус: «У одного чоловіка було двоє синів. 12 Молодший син якось попросив: „Батьку, віддай мені мою частку майна”. І батько розділив своє добро між синами. 13 А незабаром молодший син продав майно, забрав усі гроші й вирушив у далекі краї. Жив він там безладно й розтринькав усі гроші.
14 І коли він витратив останнє, напав на ту країну, де він мешкав, жорстокий голод, та син впав у нужду. 15 Тоді він пішов і найнявся до одного з мешканців тієї країни. Той послав його в свій маєток годувати свиней. 16 Годуючи свиней, він ладен був набити живіт хоча б лушпинням, що їли свині, але й того йому не давали.
17 Опам’ятавшись, він сказав собі: „Наймані робітники в мого батька мають їжі вволю, а я тут з голоду гину! 18-19 Відразу вирушу до свого батька і скажу йому: „Батьку, я грішний перед Богом і перед тобою; я не гідний більше називатися твоїм сином. Дозволь мені бути одним із твоїх наймитів”. 20 І підвівшись, він подався до свого батька. Батько ще здалеку побачив, що він наближається, і сповнився милосердя до нього. Він побіг назустріч синові, обняв його й поцілував».
21 Син промовив до нього: „Батьку, я грішний перед небом і перед тобою. Я більше не гідний називатися твоїм сином”. 22 Але батько наказав слугам: „Мерщій принесіть найкраще вбрання і вдягніть його. Надіньте перстень на руку йому й сандалі на його ноги.
23 І приведіть вгодоване теля. Заріжте його й приготуйте обід—ми будемо святкувати! 24 Бо цей мій син, який помер, а тепер повернувся до життя; загубився, а тепер знайшовся!” І вони почали святкувати».
25 «Тим часом старший син був у полі. Коли він, повертаючись, наблизився до дому, то почув музику й танці. 26 Він покликав одного із слуг і поцікавився, що це все означає. 27 Слуга відповів: „Твій брат прийшов. Батько твій звелів зарізати вгодоване теля на радощах, що повернувся його син живий і здоровий”.
28 Старший син розлютився й не хотів заходити до хати. Отже батько вийшов і намагався заспокоїти його. 29 Та він відповів батькові: „Послухай! Усі ці роки я вірно служив тобі, й жодного разу не було так, щоб я не виконав твій наказ! Але ти жодного разу не дозволив мені зарізати навіть козу, щоб я міг запросити своїх друзів повеселитися! 30 А коли до тебе повернувся твій син, який розтринькав все твоє добро з повіями, ти наказав зарізати для нього вгодоване теля!”
31 Тоді батько сказав йому: „Сину мій, ти завжди зі мною. Все, що я маю, належить тобі. 32 Але ми мусили відсвяткувати цю щасливу подію. Адже брат твій, який помер, повернувся до життя; загубився, а тепер знайшовся!”»
Притча про несправедливого управителя
16 Ісус сказав Своїм учням: «В одного багатія був управитель, якого звинувачували в тому, що він краде гроші свого господаря. 2 Хазяїн покликав свого управителя й запитав: „Що означають ці чутки про тебе? Дай мені докладний звіт про те, як ти розпоряджався моїми грішми, оскільки надалі ти не можеш виконувати ці обов’язки”.
3 Тоді управитель сказав собі: „Як же мені бути? Хазяїн вигнав мене з роботи. Я не такий дужий, щоб землю копати, а жебракувати соромно. 4 Я знаю, що зробити, щоб, коли мене з управління скинуть, люди прийняли мене в своїх оселях”.
5 Він покликав кожного з господаревих боржників. Першого з них запитав: „Скільки ти винен господареві?” 6 Той відповідає: „Сто мір[b] оливи”. Управитель каже: „Візьми свою розписку, сідай і перепиши швидко—хай буде п’ятдесят”.
7 Іншого боржника він запитав: „А ти скільки винен?” Той каже: „Сто мірок[c] пшениці”. Управитель тоді йому: „Візьми розписку й перепиши, зроби вісімдесят мірок”.
8 І господар похвалив свого безчесного управителя за те, що той діяв так винахідливо. Мирський люди більш винахідливі у повсякденних справах одне з одним, ніж духовні. 9 Тож кажу вам: „Витрачайте блага земні, щоб завести собі друзів. Потім, коли ці блага минуться, вас привітають у вічних оселях”.
10 Чоловікові, якому вірять у малому, повірять і у великому, а той, хто безчесний в малому, і у великому чесний не буде. 11 І якщо ви не гідні довіри в багатствах земних, то хто довірить вам справжнє багатство? 12 І якщо ви не гідні довіри в поводженні з тим, що належить іншим, хто дасть вам те, що належить вам?»
Не можна служити двом господарям
13 «Не може слуга служити двом господарям, бо зненавидить одного й полюбить іншого або буде відданий одному і зневажатиме іншого. Не можна водночас поклонятися Богові й грошам»[d].
Закон Божий неможливо змінити
(Мт. 11:12-13)
14 Все те чули фарисеї, та вони насміхалися з Ісуса, бо були ласі до грошей. 15 А Він сказав їм: «Ви ті, хто намагається переконати людей в своїй добропорядності, але Богові відомі ваші серця. Те, що люди вважають цінним, Богові мерзотне.
16 Закон Мойсеїв і пророки існували до приходу Іоана Хрестителя. Але відтоді, як проповідується Благовість про Царство Боже, кожен прагне ввійти в Нього. 17 Швидше зникнуть небо і земля, ніж втратить силу жодна рисочка хоч однієї з літер Закону Мойсеєвого».
Про розлучення
18 «Кожен, хто розлучається зі своєю дружиною і бере шлюб з іншою жінкою, чинить перелюб. І кожен, хто одружується з розведеною жінкою, також чинить перелюб».
Притча про багатія і Лазаря
19 Далі Ісус розповів таку притчу: «Був собі багатий чоловік, який жив у розкоші, та завжди одягався у найвишуканіші шати. 20 А біля його воріт лежав бідний чоловік на ймення Лазар. На тілі його були виразки. 21 Він мріяв наїстися тими залишками, що перепадуть зі столу багатія. Тільки собаки підходили й зализували його рани.
22 А згодом бідняк помер, і Ангели забрали його й віднесли до Авраама. Помер також і багач, і був похований. 23 І в країні мертвих[e], страждаючи від мук, багатій поглянув угору й побачив удалині Авраама, а поруч із ним Лазаря. 24 І вигукнув багач: „Отче Аврааме, змилуйся наді мною, пошли Лазаря, щоб він змочив у воді кінчик пальця й охолодив мій язик, бо я так страждаю в цім вогні!”
25 Та Авраам відповів йому: „Сину мій, пригадай: протягом усього свого життя на землі ти мав усі блага, в той час, як Лазареві на долю випали всі страждання. Та тепер він утішений, а ти терпиш муки.
26 Але опріч усе це, глибока прірва пролягла між нами і вами. Хоч як би хто прагнув перейти звідси до вас,—не зміг би, так само й з вашого боку ніхто не в змозі цю прірву здолати”.
27-28 Той каже: „Тоді я прошу тебе, отче, пошли Лазаря до дому мого батька, бо там у мене п’ятеро братів. Хай він застереже їх, щоб і вони були не потрапили до цього місця страждань”.
29 Та Авраам відповів: „У них є Мойсей та пророки. Хай твої брати їх слухають”. 30 Багатій заперечив: „Ні, отче, це якби до них прийшов хтось із померлих, тоді б вони покаялися”. 31 Але Авраам сказав: „Якщо вони не слухаються Мойсея та пророків, то навіть коли встане хтось із померлих, їх усе одно не переконає”».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International