Beginning

Свічник і святий хліб

24 І мовив Господь Мойсею: ² «Накажи дітям Ізраїлю принести тобі чистої оливи, вичавленої з оливок для світильників, щоб постійно підтримувати світло. ³ Нехай Аарон поставить їх за запоною Угоди в наметі зібрання, щоб світили перед Господом повсякчас—із вечора до ранку. Це закон на віки вічні, для всіх ваших поколінь. ⁴ Він установить світильники на свічнику зі щирого золота, щоб горів перед Господом повсякчас із вечора до ранку.

⁵ Візьми найкращого борошна й випечи дванадцять хлібів із нього. По шістнадцять мірок^[a] на кожен. ⁶ Поклади їх перед Господом у два ряди, по шість у кожному, на стіл зі щирого золота. ⁷ І додай чистого ладану в кожен ряд. І це буде встановлена частка хліба—дар Господу. ⁸ І щосуботи вони розкладатимуть їх перед Господом від дітей Ізраїлю як віковічну Угоду. ⁹ І належатиме хліб Ааронові та його синам, і їстимуть вони його в Святому місці, оскільки він належить Йому, як найсвятіший дар Господу, частка на віки вічні».

Кара богохульнику

¹⁰ Вийшов з-поміж дітей Ізраїлю син ізраїльтянки та єгиптянина, і почалася бійка в таборі між сином ізраїльтянки й справжнім ізраїльтянином. ¹¹ Син ізраїльтянки богохульствовав проти імені Господа. І привели його до Мойсея. (Матір його звали Шеломит, дочка Диврі з коліна Дана). ¹² І взяли його під варту, поки воля Господня не відкриється їм.

¹³ І мовив Господь Мойсею: ¹⁴ «Виведи богохульника геть із табору. Нехай усі, хто чув його, покладуть руки йому на голову^[b], і нехай уся громада закидає його камінням. ¹⁵ І скажи тоді дітям Ізраїлю: „Якщо хтось богохульствуватиме проти свого Бога, той прийме гріх. ¹⁶ І того, хто хулитиме ім’я Господа, слід покарати на смерть. Уся громада мусить закидати його камінням. Хоч чужинця, хоч місцевого жителя—кожного слід покарати на смерть, якщо він хулитиме Ім’я.

¹⁷ Якщо хтось уб’є людину, то чоловіка, що скоїв вбивство, слід убити. ¹⁸ Якщо хтось уб’є чиюсь худобину, той мусить сплатити за неї життям за життя.

¹⁹ Якщо хтось поранить свого ближнього, то нехай йому заподіють теж саме, що й він учинив. ²⁰ Перелом за перелом, око за око, зуб за зуб. Яке ушкодження він заподіяв іншому, таке ж слід учинити і йому. ²¹ Кожен, хто вб’є худобину, мусить відшкодувати за неї. Кожен, хто вб’є людину, мусить бути убитий.

²² Один Закон буде для вас. Він буде єдиний як для чужинця, так і для місцевого жителя, оскільки Я є Господь Бог ваш”».

²³ І сказав тоді Мойсей дітям Ізраїлю, і вивели вони богохульника за табір і закидали камінням. Тож учинили діти Ізраїлю так, як Господь наказав Мойсею.

Рік відпочинку

25 І мовив Господь Мойсею на горі Синай: ² «Скажи дітям Ізраїлю: „Коли ввійдете до землі, що Я даю вам, то земля мусить спочивати, маючи суботу, щоб вшанувати Господа. ³ Шість років поспіль можеш засівати поле і шість років поспіль можеш обрізати виноградник, збираючи його плоди. ⁴ А на сьомий рік буде цілковитий відпочинок для землі, субота, щоб вшанувати Господа. Поля не засіватимеш і виноградника не обрізатимеш. ⁵ Не збирай врожаю, що вродить сам по собі, і не збирай винограду з необрізаної лози. Це буде рік цілковитого спокою для землі.

⁶ І те, що земля вродить сама за рік суботній, буде вам на поживу: для тебе й слуг, і служниць, твоїх наймитів і чужинця, що живе в тебе, ⁷ твоєї худоби і дичини, що є в землі твоїй. Все, що вродить, піде на поживу і всього цього буде вдосталь.

Ювілейний рік

⁸ Відрахуй сім разів по сім років разом із сімома суботніми роками, щоб цей термін складав сорок дев’ять років. ⁹ І засурмиш голосно в баранячий ріг десятого дня сьомого місяця в день очищення. Сурмитимеш по всій землі. ¹⁰ І оголосиш п’ятдесятий рік особливим, і оголосиш волю всім, хто живе на землі. І буде він Ювілейним роком для вас. І кожен із вас повернеться до свого господарства, і кожен повернеться до своєї родини. ¹¹ І буде п’ятдесятий рік для вас Ювілейним. Не сійте нічого й не жніть те, що саме вродить, і не збирайте з необрізаної лози, ¹² оскільки це Ювілей. І буде він для вас священним. І їстимете з поля те, що воно вродить. ¹³ Ювілейного року кожен з вас повернеться до своєї власності^[c].

¹⁴ Якщо продаси щось зі своєї власності ближньому своєму або ж придбаєш у нього, не обдурюйте одне одного. ¹⁵ Купуватимеш у ближнього свого відповідно до кількості років, що залишилися до наступного Ювілею. А той продаватиме тобі відповідно до кількості років і жнив, що лишилися. ¹⁶ Що більше років лишилося, то більшу ціну й встановлюватимеш, а що менше років, то меншу ціну встановлюватимеш, бо продає він тобі кількість жнив. ¹⁷ Не обдурюйте одне одного, побійтеся Бога вашого, бо Я є Господь Бог ваш.

¹⁸ Дотримуйтеся Моїх законів, пам’ятайте Мої настанови й виконуйте їх, щоб жити вам безпечно на своїй землі. ¹⁹ І земля даватиме свої плоди, і ви їстимете досхочу, і житимете на ній безпечно.

²⁰ Якщо ж спитаєте: „Що ми їстимемо сьомого року, якщо не сіятимемо й не збиратимемо врожаю?”— ²¹ то Я дам вам Своє благословення на шостий рік і земля вродить врожай, якого вистачить на три роки. ²² Як будете сіяти на восьмий рік, то ще їстимете зі старого врожаю аж до дев’ятого року, поки не достигне новий врожай.

Закони про володіння землею

²³ Землю не можна продавати назавжди, бо земля належить Мені. Ви ж лише чужинці й подорожні, що живуть у Мене. ²⁴ По всій країні, що володієте нею, ви мусите давати можливість викупу землі. ²⁵ Якщо хтось із братів твоїх зубожіє й продасть частину своєї землі, то його близький родич мусить прийти й викупити те, що той продав. ²⁶ Якщо він не має близьких родичів, але сам знайде достатньо грошей, щоб викупити землю самому, ²⁷ тоді нехай порахує роки відтоді, як продав її, і поверне решту тому, кому він продав її, і тоді повернеться на свою землю. ²⁸ Але якщо не спроможеться рука його на ті кошти, щоб повернути землю, то продане ним залишиться в руках того, хто купив, аж до ювілейного року. В Ювілейний рік землю буде звільнено, і він повернеться до своєї власності.

²⁹ Якщо хтось продасть дім в обнесеному муром місті, то викупити його зможе в межах одного року після продажу. Він має право викупу протягом року. Його право на відшкодування обмежується цим терміном. ³⁰ Якщо до кінця року будинок не викуплено, то цей будинок в обнесеному муром місті перейде в постійну власність того, хто купив його, а також його нащадків і в Ювілейний рік не звільниться. ³¹ Житло в поселеннях, що не мають муру, вважається нарівні з земельним наділом. Його можна викупати, і воно звільнятиметься в Ювілейний рік.

³² Щодо міст левитів, то в містах, що належать їм, левити завжди можуть викупити свій дім. ³³ Якщо хтось із левитів не викупить свій дім, то дім, що продано в місті, звільниться в Ювілейний рік, бо житло в містах левитів—це їхня власність серед дітей Ізраїлю. ³⁴ Та землю навколо їхніх міст продавати не можна, оскільки вона у вічному їхньому володінні.

Закони для рабовласників

³⁵ Якщо брат твій зубожіє і не зможе утримувати себе, допоможи йому, як чужинцю й перехожому, щоб він міг жити в тебе. ³⁶ Ти не повинен мати з нього зиску, побійся Бога, щоб брат твій міг жити з тобою. ³⁷ Не бери відсотків з грошей, що позичаєш, і хліб йому давай не заради вигоди. ³⁸ Я є Господь Бог ваш, Який вивів вас із землі Єгипетської, щоб віддати вам землю Ханаанську і щоб бути вашим Богом.

³⁹ Якщо брат твій зубожіє і продасться тобі, то не примушуй його працювати, як раба. ⁴⁰ Нехай він буде в тебе за наймита, як чужинець живе в тебе; і служитиме він тобі аж до Ювілейного року. ⁴¹ Тоді нехай іде від тебе, він і діти його, і нехай повертаються до своєї землі, до власності своїх пращурів. ⁴² Бо вони—Мої раби. Я вивів їх із землі Єгипетської. Вони не повинні бути продані в неволю. ⁴³ Не будь жорстоким до цієї людини, побійся Бога свого.

⁴⁴ І нехай твій раб і рабиня будуть з навколишніх народів. Купуйте рабів і рабинь із них. ⁴⁵ Можеш також купувати дітей чужинців, які живуть у вас або з їхніх родин, що народились у вашій землі. Вони стануть твоєю власністю, ⁴⁶ і зможеш передавати їх у спадщину своїм дітям після себе, як власність на віки. Вони можуть стати вашими рабами. Але не будьте жорстокими до братів своїх, до будь-кого з дітей Ізраїлю.

⁴⁷ Якщо чужинець або поселенець, що живе у тебе, збагатіє, а брат твій поруч зубожіє і продасться чужинцю або поселенцю, що живуть серед вас або комусь із роду чужинця, ⁴⁸ то після того, як його продано, його можна буде викупити. Хтось із братів може його викупити. ⁴⁹ Чи його дядько, чи двоюрідний брат можуть викупити його, або хтось із близьких родичів з його родини можуть викупити його. Можливо, й сам він, зібравши грошей, зможе звільнитися.

⁵⁰ Він мусить разом із тим, хто купив його, порахувати роки з того часу, як продався, до Ювілейного року, і вартість його звільнення буде відповідною до кількості років. Він мусить бути наймитом. ⁵¹ І якщо ще багато років залишилося, то відповідно до цього та ціни за нього він мусить повернути вартість свого звільнення. ⁵² Якщо ж мало років залишилося до Ювілейного року, то він мусить заплатити за своє звільнення залежно від часу, що залишився. ⁵³ І житиме він у чужинця всі ці роки як наймит. І чужинець не повинен бути жорстоким до нього в очах твоїх.

⁵⁴ Але якщо він не викупиться сам у той чи інший спосіб, то він і діти його стануть вільними в Ювілейний рік. ⁵⁵ І це через те, що діти Ізраїлю—Мої раби. Вони—Мої раби, Я вивів їх із землі Єгипетської. Я—Господь Бог ваш”.