Beginning
Бог обирає Кира для звільнення Ізраїлю
45 Ось що Господь царю-обранцю[a] Киру мовить:
«Тебе за праву руку Я тримаю,
допоможу тобі Я підкорить народи інші,
забрати владу у царів.
Я двері відчиню перед тобою,
щоб брами міста незачинені були.
2 Попереду Я йтиму, розрівняю гори
і розіб’ю ворота металеві,
залізні переріжу Я засуви.
3 Віддам тобі скарби, що в темряві принишкли,
усе багатство, що по схованках лежить,
аби ти знав, що Я—Господь,
Бог Ізраїлю, що на ймення зве тебе.
4 Заради Якова, слуги Мого,
та Ізраїля, вибраного Мною,
назвав тебе таким ім’ям і дав тобі звання[b],
хоча й не знаєш ти Мене.
5 Я є Господь, немає іншого такого;
крім Мене, Бога не існує.
Я укріпив тебе,[c] хоч ти Мене й не знаєш.
6 Я це зробив, аби народи з Заходу до Сходу знали,
немає іншого нікого, орім Мене,
що Я—Господь, що Бога іншого їм не дано.
7 Я створюю пітьму і світло,
приношу Я багатство і несу біду.
Це Я, Господь, усе творю.
8 Хай хмари проливаються добром,
нехай відкриється земля і проросте спасінням,
хай праведності паростки несуть життя.
Це Я, Господь, створив усе його[d]!
Бог керує Своїми творіннями
9 Горе тому, хто вступає у суперечку з Творцем.
Він, як глиняний черепок між багатьох побитих глечиків.
Хіба питає глина гончара, що її ліпить:
„Що ти робиш?” або „Немає руків’я?”
10 Лихо тому, хто питає батька:
„Кого ти зачинаєш?”
Хто звертається до матері з питанням:
„Кого ти народжуєш?”»
11 Ось що Господь говорить,
Святий Ізраїлю, його Творець:
«Мене допитуватись будете ви про дітей Моїх,
а чи накази віддавати щодо того, що Я зробив?
12 Створив Я землю і людей на ній.
Я небеса напнув Своїми власними руками,
військам Небесним[e] Я даю накази.
13 Я Кира спонукав творити добру справу,[f]
Йому Я простелю дорогу рівну.
Він Моє місто знову відбудує,
звільнить Моїх вигнанців без всякої оплати чи винагороди».
Так говорить Всемогутній Господь.
14 Ось що Господь каже:
«Багатства Єгипту, скарби Ефіопії стануть твоїми.
Севійці, високі та дужі, до тебе перейдуть
й покірно йтимуть за тобою в ланцюгах,
до ніг впадуть й молитися до тебе будуть, кажучи:
„З тобою лише Бог, і іншого немає Бога”.
15 Звичайно, Боже, Ти для нас незримий,
Бог Ізраїлю, наш Спаситель.
16 А хто бовванів робить, ті зазнають сором і ганьбу,
в немилості відринуті, підуть.
17 Господь дав порятунок Ізраїлю,
навіки перемогу дарував йому.
Ви не зазнаєте ні сорому, ані зневаги на віки.
18 Господь дав небесам життя.
Він—Бог. Він землю сформував і сотворив,
зробив міцною, витривалою її.
Створив її, аби не пустувала,
аби населена була».
Господь говорить: «Я—Господь,
богів немає інших.
19 Я не робив із цього таємниці,
не говорив у темних тайниках землі.
Нащадкам Якова Я не казав
шукати Мене десь у темних землях, там, де пустка.
Бо Я—Господь, Який каже правду,
все, що говорю,—справедливо».
Господь доводить, що Він—єдиний Бог
20 Усі народи уцілілі, зберіться і прийдіть до Мене.
Усі, хто носить дерев’яних бовванів
і молиться богу, який не може їх спасти,
хто не має знань,
21 прийдіть, порадьтеся між собою і викладіть справу:
«Хто проголосив це з давніх давен?
Хто передбачив це ще в незапам’ятні часи?
Хіба не Я, Господь, зробив це?
Немає Бога іншого, крім Мене,
справедливого Бога, Спасителя.
Я—єдиний Бог!
22 Поверніться до Мене і будете врятовані,
всі народи в усіх кінцях землі.
Тому що Я—Бог, і немає іншого Бога.
23 Своїм іменем Я клянусь
і обіцяю, що правду мовлю.
Ця клятва буде непорушна.
Кожне коліно прихилиться переді Мною,
і кожний язик присягне на послух Мені.
24 Вони казатимуть: „Правда і сила тільки у Господа.
Усі, хто гнівався на Нього,
прийдуть до Нього й будуть осоромлені”».
25 Усі нащадки Ізраїля
знайдуть справедливість у Господа[g]
і будуть Його прославляти.
Лжебоги непотрібні
46 Бел[h] схилився,
а Нево[i] зігнувся в ганьбі переді мною.
Їхніх бовванів поклали на спини худоби та тварин;
вона—важка ноша, яку має тягнути змучена худоба.
2 Обох зганьблених кинули на землю.
Вони не могли врятувати навіть власних бовванів
і самі потрапили в полон.
3 Послухай мене, роде Якова,
усі, хто вцілів у родині ізраїльській!
Я носив вас з народження,
Я підтримував вас з материнського лона,
4 і буду це робити, доки не постарієте.
Навіть коли посивіє ваше волосся, Я носитиму вас.
Я вас створив і піклуватимуся про вас, і вас врятую.
5 З ким ви можете порівняти Мене?
Хто Мені рівний?
6 Ті, хто легко виймає золото з гаманця і витрачає його,
хто важить срібло на терезах,
ті наймають ремісника, і він виплавляє з нього бога.
Вони схиляються перед ним
і вшановують його.
7 Вони піднімають його на плечі, несуть,
встановлюють у певному місці.
Там він і стоїть непорушно.
Коли хтось виплакує свій біль йому,
він не відповідає.
Він нікого не визволить із біди.
8 Пам’ятайте про це і будьте сильними.
Нагадуйте собі про це, грішники.
9 Пам’ятайте про те, що було давно.
Тому що Я—Бог, і нікого іншого з богів немає.
Я—Бог, і немає жодного схожого на Мене.
10 Я говорив вам від початку про те, що буде в кінці,
і вже давно Я розповів вам про те, чого ще не було.
Мої наміри здійсняться, все що Я хочу, Я звершу.
11 Я призву орла з далеких країв,
чоловіка покличу, щоб здійснив те, що Я надумав.
Що Я сказав, те й здійсню,
зроблю те, що задумав.
12 Послухайте Мене,
непоступливі й далекі від справедливості.
13 Вже наближається справедливість,
Моє спасіння не забариться.
Я принесу порятунок Сіону
й наділю славою Ізраїль.
Боже послання до Вавилона
47 О, діво вавилонська, опустись,
сядь в порох земний.
Сиди вже не на троні,
а на землі, дочко халдейська[j].
Тебе не називатимуть тендітною та ніжною.
2 Зніми покривало і жорна у руки візьми,
молоти зерно починай.
Розв’язуй спідницю, відкрий свої ноги,
крокуй через ріки[k].
3 Відкриється твоя голизна, твій сором побачать[l].
Помщуся Я тобі, нікого не помилую, скараю.
4 Спаситель наш Господь Усемогутній—
Святий Ізраїлю.
5 Говорить Господь: «Сиди й мовчи, іди в пітьму,
халдейська дочко».
Не називатимуть тебе більш царицею всіх царств.
6 Я розлютивсь на Свій народ,
позбавив його честі й шани.
Я віддав людей у твої руки,
але ти доброти до них не проявила,
ярмо тяжке звалила навіть на старих.
7 Ти говорила: «Житиму повіки,
царицею навіки буду я».
Ти не подумала про те, що наробила,
ти не замислилась над тим, що трапиться пізніше.
8 Послухай-но тепер, любителько утіх!
Сидиш ти самовпевнено й безпечно,
себе ти переконуєш у тому,
що ти єдина, і нема подібної до тебе:
«Не буду я вдовою і дітей не втрачу».
9 Але пізнаєш те і інше ти раптово,
того ж дня.
Дітей своїх ти втратиш, і не стане чоловіка,
хоча і вмієш ворожити, і великі чари маєш.
10 Себе безпечно почувала ти, хоч зло несла,[m]
ти думала, ніхто тебе не бачить.
Твої знання і мудрість тебе не тим шляхом вели.
Ти думала: «Єдина я така. Нема нікого поруч».
11 Але й сама незчуєшся, коли насуне лихо.
Прийде біда, не зможеш зупинити,
впаде на тебе так раптово горе,
що ти уникнути його не зможеш.
12 Закляттями займайся й далі,
поширюй чари ті, якими з юності займалась,
можливо, поміч матимеш від них,
а, може, ти когось злякаєш.
13 Знесилилась ти вже від радників своїх численних.
Хай звіздарі тобі прийдуть на поміч,
нехай врятують ті, хто зорі споглядає,
хто провіщає, дивлячись на новий місяць,
що станеться з тобою.
14 Поглянь, вони, мов солома,
їх полум’я умить поглине.
Їм не дано себе спасти від нищівної сили ватри,
бо це не вогнище, щоб біля нього грітись,
не те багаття, щоб сидіть навколо.
15 Такими тобі стали всі, з ким працювала,
із ким ти торгувала з юних літ.
Усі вони своїм шляхом підуть,
ніхто тебе не буде рятувати.
Бог править світом
48 Господь говорить: «Вислухай ось що, роде Якова,
який носить ім’я Ізраїль.
Слухайте, нащадки Юди,
що клянуть я іменем Господнім,
хто визнає Бога Ізраїлю,
хоча неправедно й нещиро.
2 Бо ви себе вважаєте дітьми святого Міста[n],
що покладаються на Бога Ізраїлю,
ім’я Якого—Всемогутній Господь.
3 Давно Я вам, прорік усе, що сталося тепер,
Я попередив вас заздалегідь.
Я доніс цю новину до вас,
і ось раптово Я обіцяне звершив.
4 Мені відома ваша непоступливість,
бо шия ваша—то залізні м’язи,
а чола, неначе бронзові вони.
5 Я сповістив про все те наперед,
до того ще, як відбулись ці події.
Я це зробив, щоб ви сказати не могли,
що то боввани все зробили,
що дерев’яні й металеві образи
усе те спричинили.
Бог карає Ізраїль, щоб очистити його
6 Ти чув про це, тож осмисли все ще раз.
А ви хіба не будете розповідати про них?
Тепер же розповім нове,
про ті події, про які ще невідомо.
7 Бо відбувається це зараз, не колись,
ви до сьогодні ще про них не чули,
тому й сказати не зможете: „Я все вже знаю”.
8 Не чув ти і не знав про це,
бо вже давно закриті твої вуха.
Я знав напевне про твою невірність,
що ти повстанцем прозваний із пелюшок.
9 Не буду гніватись заради імені Свого
і стримаюся, щоб не знищити тебе,
аби Моє терпіння люди вихваляли,
щоб не віддати іншим славу ту,
що істинно Мені належить.
10 Я очистив тебе, та не так,
як у полум’ї срібло гартують,
Я тебе перевірив в горнилі страждань.
11 Для Себе, для імені Свого Я це зробив,
бо не повинно осквернятися Моє ім’я,
щоб бовванам не віддати славу ту,
що істинно Мені належить.
12 Народе Якова, послухай,
до вас звертаюся Я, люди Ізраїлю!
Я—Бог, Я—Перший і Останній.
13 Моя рука підвалини землі заклала,
правицею розкинув небеса Я.
Я їх покличу, і вони переді Мною стануть.
14 Зберіться всі разом, послухайте Мене.
Хто з цих бовванів все це передрік?
Кира Господь обрав[o], щоб виконав Господню волю,
щоб з Вавилоном і халдеями зробив усе,
що спланував Господь.
15 Так Я сказав, це Я його покликав.
Це Я його привів, і він уповні виконає справу.
16 До Мене підійдіть і вислухайте ось що!
Ще від початку не робив Я з цього таємниць.
Відтоді, як це сталось, Я був там».
Господь, Володар Мій, послав мене і Дух Свій все це тобі доповісти. 17 Ось що Господь каже, твій Рятівник, Святий Ізраїлю:
«Це Я, Господь, твій Бог, настановляю на добро тебе
і праведним шляхом веди, яким потрібно йти.
18 Коли б ти в заповіти вслухався Мої,
то приливало б, як ріка, твоє добро.
А твій рятунок,
наче як хвиль морських прибій.
19 Було б твоїх нащадків стільки, як піщинок,
не перервався б рід, твоє ім’я
не знищене було б переді Мною.
20 Йдіть з Вавилона, втікайте від халдеїв!
Возрадуйтеся і оповістіть,
розголосіть цю новину усьому світу.
Нехай в усі кутки землі долине:
„Порятував Господь Свого слугу Якова”.
21 Вони не знали спраги, коли Він вів їх по пустелі,
бо змусив воду Бог із скелі потекти,
Він скелю розітнув і ринула вода.
22 „Немає миру злісним, нечестивим”».
Так говорить Господь.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International