Beginning

Меч Божий

21 Удруге слово Господа дійшло до мене: ² «Сину людський, повернись обличчям до Єрусалима й проповідуй проти їхніх святинь, пророкуй проти землі Ізраїльської. ³ Скажи краю ізраїльському: „Ось що Господь Бог говорить: „Я проти вас. Я дістану Свій меч із піхов і вигублю і праведного грішного з-поміж вас. ⁴ Через те, що Я збираюся вигубити з-поміж вас праведного й грішного, меч Мій буде оголено проти і направлено проти кожного з півдня й до півночі. ⁵ Тоді всі знатимуть, що Я, Господь, вихоплю меч Свій із піхов, і він туди не повернеться до тих пір, поки не завершить свою справу. ⁶ Тож стогни, сину чоловічий! Стогни перед ним із розбитим серцем і з гірким сумом”».

⁷ «І коли спитають тебе: „Чого ти стогнеш?”—відповіси: „Через новину, що надходить. Кожне серце пом’якшає від жаху, кожна рука зімліє, кожна душа заслабне і кожне коліно стане немічним, як вода. Вона надходить! Вона, безумовно, справдиться”»,—так проголошує Господь Бог.

Меч покарання

⁸ Слово Господа дійшло до мене. Він сказав: ⁹ «Сину людський, пророкуй і скажи, що говорить Господь:

Жереб Єрусалима

¹⁸ Слово Господа дійшло до мене: ¹⁹ «Сину людський, накресли дві дороги, якими піде меч царя вавилонського. Обидві виходять з однієї країни. Постав знак там, де дорога повертає до міста. ²⁰ Накресли одну дорогу для меча, що прийде на Равву аммонійську, а другу—на Юду та укріплене місто Єрусалим. ²¹ Бо цар Вавилону зупиниться на роздоріжжі, на перехресті обох доріг, щоб кинути жереб. Він ворожитиме на стрілах, радитиметься зі своїми бовванами, розглядатиме печінку^[a]. ²² У правиці його жереб Єрусалима, він налаштує тарани, накаже почати кровопролиття, прокричить бойовим криком, встановить тарани проти брам, насипатиме вали і будуватиме башти для облоги. ²³ Ці знамення здаватимуться хибними людям Ізраїлю, бо вони присягнули на вірність Господу. Однак Він нагадає їм їхню провину й віддасть їх у полон».

²⁴ Через те ось що Господь Бог говорить: «Оскільки ви, люди, нагадали свої провини тим, що відкрито повстали, виявляючи гріхи свої у всьому, що робите,—за все це на вас чекає полон. ²⁵ О, нечестивий та неправедний князю ізраїльський, чий день настав, чий неминучий час покарання вже настав». ²⁶ Ось що Господь Бог говорить: «Скинь тюрбан, зніми корону! Змінилися часи: піднесений правитель принизиться, а принижений піднесеться. ²⁷ Я перетворю це місто на руїну! Однак цього не трапиться, доки не прийде праведний правитель. Йому Я і віддам у володіння місто це».

Аммонійців буде покарано

²⁸ Ти, сину людський, пророкуй і скажи: «Ось що Господь Бог говорить про аммонійців та їхню зневагу:

Пророцтво про Вавилон

³⁰ «Вавилон, сховай у піхви меч. Я судитиму тебе там, де тебе було створено, у землі твоїх предків. ³¹ Я виллю Свою лють на тебе і видихну на тебе палаючий гнів. Я видам тебе жорстоким людям^[b], навченим нищити. ³² Ти станеш паливом для вогню. Кров твоя проллється у твоїй землі, й більше тебе не згадають»,—це Я, Господь Бог, так сказав.

Гріхи Єрусалима

22 Слово Господа дійшло до мене: ² «Сину людський, чи судитимеш ти місто (Єрусалим) за кровопролиття? Чи викриєш перед нею (Єрусалимом) усі її мерзенні вчинки? ³ Скажи їй, що Господь Бог говорить: „О місто, що накликало на себе лиху годину, проливаючи кров посеред себе. Єрусалиме, ти споганила себе тим, що зробила поганих бовванів. ⁴ Ти завинила через кров, яку пролила, ти опоганилася бовванами, яких зробила. Ти наблизила свої дні, кінець рокам твоїм настав. Через те Я зроблю тебе предметом зневаги для всіх країн. ⁵ Близькі й далекі, збиткуватимуться з тебе, о горезвісне місто, повне безладдя.

⁶ Подивись Єрусалиме, як кожен із ізраїльських князів, що живе в тобі, використовує силу свою, щоб кров проливати. ⁷ В тобі вони батька й матір зневажають, в тобі вони пригноблюють чужинця й кривдять сироту й удовицю. ⁸ Ти зневажила Мої святині й осквернила Мої суботи. ⁹ В тобі заколотники прагнули пролити кров невинну, в тобі живуть ті, хто їсть у храмах на узвишшях і коїть негідні вчинки. ¹⁰ В тобі живуть ті, хто ганьбить батьківське ліжко, і ті, хто ґвалтує жінок під час їхніх місячних. ¹¹ В тобі чоловік чинить мерзенний злочин із жінкою свого сусіди, інший вкриває ганьбою невістку свою, а інший ґвалтує сестру свою, дочку свого рідного батька. ¹² В тобі чоловіки беруть хабарі, щоб проливати кров, ти береш лихву й відсотки і через здирство дістаєш неправедні прибутки від сусідів своїх. Ви забули мене”».

Так проголошує Господь Бог: ¹³ «Тепер Я сплесну в долоні та припиню неправедні вчинки твої. Я покараю тебе за вбивство та обман. ¹⁴ Чи витримає твоя мужність, чи будуть сильними руки того дня, коли Я покараю тебе? Я, Господь, промовив це і так зроблю. ¹⁵ Я розпорошу тебе поміж народами і розкидаю по країнах, Я покладу край нечистоті твоїй. ¹⁶ Коли тебе буде опоганено в очах усіх народів, ти знатимеш, що Я—Господь».

Ізраїль—нічого не вартий

¹⁷ І слово Господа дійшло до мене: ¹⁸ «Сину людський, дім Ізраїлю став для Мене жужелицею. Вони для Мене наче мідь, залізо, оливо, свинець—нічого не варті поруч із сріблом». ¹⁹ Через те ось що Господь говорить: «За те, що ви всі стали жужелицею, я зберу вас у Єрусалимі. ²⁰ Так само, як люди збирають срібло, мідь, залізо, свинець й оливо в горнилі, щоб розплавити їх у вогняному потоці, так і Я зберу вас у Моєму гніві й люті посеред міста і розтоплю вас. ²¹ Я зберу вас і дмухну на вас Своєю вогняною люттю, і вас розтопить серед міста. ²² Так само, як срібло плавлять у горнилі, так і вас розтоплять посеред нього, і ви знатимете, що Я, Господь, вилив Свій гнів на вас».

Езекиїль виступає проти Єрусалима

²³ І Слово Господа дійшло до мене: ²⁴ «Сину людський, скажи Ізраїлю: „Ти—нечиста земля^[c], що не матиме дощу, бо прогнівила ти Мене. ²⁵ Її князі^[d] плетуть змову, немов ревучий лев, що роздирає свою здобич. Вони знищили безліч людей, нахапали багато дорогоцінних речей і з їхньої вини в цій землі багато вдів. ²⁶ Її священики чинять насильство над законом Моїм і оскверняють Мої святині. Вони не відрізняють святе від звичайного, вони вчать, що немає різниці між нечистим і чистим, вони зневажають Мої суботи, тож і Мене ганьблять перед людьми. ²⁷ Її князі в місті, мов вовки, що роздирають свою здобич. Вони кров проливають і вбивають людей, щоб дістати неправедні прибутки.

²⁸ Пророки не попереджають людей, вони лише приховують правду. Вони подібні до робітників, що не ремонтують проломи в мурі, а лише забілюють їх. Всі їхні пророцтва, то брехня. Вони віщують: „Ось що Всевишній говорить”,—коли Господь їм не казав нічого. ²⁹ Люди цієї землі займаються здирством і грабунками; вони гноблять бідних і нужденних, знущаються з чужинців, відмовляючи їм у справедливості. ³⁰ Я закликав покаятись народ, шукав серед них людину, яка б відремонтувала проломи у стіні й, ставши переді Мною біля мура, захистила землю цю, щоб Мені не довелося нищити її, але я не знайшов нікого.

³¹ Тож я виллю лють свою на них і пожеру Моїм вогняним гнівом, покараю за всі мерзотні гріхи, що вони накоїли”». Так проголошує Господь Бог.