Beginning

Принось у жертву тільки добрих тварин

17 Не принось у жертву Господу Богу твоєму вола або вівцю, що мають якусь ваду або недугу, бо Господь Бог твій терпіти цього не може.

Кара за поклоніння бовванам

² Якщо знайдеться в якомусь із міст твоїх, які дає тобі Господь Бог твій, чоловік або жінка, що грішать проти Господа Бога твого і порушують Угоду з Ним, ³ і служать іншим богам, низько вклоняючись їм, чи місяцю чи зіркам, що я заборонив, ⁴ і якщо тобі про це розкажуть, і ти почуєш, то ретельно досліди, і якщо виявиться, що це правда, що цей гріх скоєно в Ізраїлі, ⁵ то виведи цього чоловіка чи жінку, які скоїли таку гидоту, до воріт своїх і забий їх камінням на смерть. ⁶ Людину можуть скарати за свідченням двох або трьох свідків, але не тоді, коли є тільки один свідок. ⁷ Свідки перші кидають у неї камінь щоб забити її, а вже потім усі люди. У такий спосіб ви викоріните гріх з-поміж вас.

Складні судові рішення

⁸ Якщо тобі буде занадто важко розсудити справу між однією смертю та другою, між одним позовом та іншим, між однією шкодою та іншою, будь-яку спірну справу по містах твоїх, піди до того місця, яке Господь Бог твій обере. ⁹ Піди до священиків-левитів та судді, який буде на той час. Спитай їх, і вони скажуть тобі рішення. ¹⁰ Зроби саме те, що вони скажуть тобі зробити на тому місці, що Господь обере. І ретельно виконай усе, чого вони навчать. ¹¹ Чини згідно зі вказівками, що вони тобі дадуть, і згідно з рішенням, яке вони приймуть для тебе. Не відхиляйся від того рішення.

¹² Хто поводиться зухвало, не слухаючи священика, який стоїть там, щоб служити Господу Богу твоєму, або суддю, той помре. І так ти викоріниш зло з Ізраїлю. ¹³ Увесь народ почує і боятиметься, і вони більше не будуть зухвалими.

Як обирати царя

¹⁴ Коли ввійдеш ти в землю, що Господь Бог твій дає тобі, і заволодієш нею, і оселишся на ній, і скажеш: «Я поставлю над собою царя, як в усіх народів довкола»^[a], ¹⁵ мусиш бути певним, що ставиш над собою царя, якого Господь Бог твій обирає. Він мусить бути ізраїльтянином, а не чужинцем.

¹⁶ Тільки пильнуй, щоб він не заводив собі все більше й більше коней і не посилав людей назад до Єгипту^[b] купувати їх. Бо Господь наказав вам: «Ніколи не повертайтеся тим шляхом». ¹⁷ І хай не заводить собі багато жінок, інакше він відступиться від Господа, і хай не накопичує собі золота й срібла.

¹⁸ І коли сяде він на престолі царському, мусить він перед священиками-левитами зробити собі список Закону цього. ¹⁹ Хай тримає цей сувій при собі й читає його щодня протягом усього життя, щоб навчитися шанувати Господа Бога свого й ретельно виконувати кожне слово Закону цього. ²⁰ Хай не думає, що він кращий за будь-кого з його народу, хай не відступає від заповідей ні праворуч, ані ліворуч, щоб той цар і нащадки його довго царювали над царством ізраїльським.

Підтримка священиків та левитів

18 «Священики-левити, все коліно Левієве, не матимуть ні клаптика землі в Ізраїлі. Натомість житимуть вони з жертв, що приносяться Господу на вогні. Це спадщина їхня. ² Але коліно Левія не матиме спадщини серед братів своїх, бо Господь—їхня спадщина, як Він і обіцяв їм.

³ Ось що по праву належить священикам від тих, хто приносить жертву вола чи вівцю: вони мають дати священикові лопатку, обидві щелепи й шлунок. ⁴ Віддай йому перший ужинок пшениці твоєї, молодого вина й олії, а також першу вовну, що настрижеш з овець своїх. ⁵ Бо Господь Бог твій обрав левита й нащадків його з усіх колін стояти й правити службу в ім’я Господа, на віки віків.

⁶ Якщо левит лишає свою оселю в одному з міст твоїх, хоч би де було воно в Ізраїлі, в якому живе, і чинить так, як вважає за потрібне, йдучи до храму Господа, ⁷ тоді він матиме право служити при пожертвах в ім’я Господа Бога вашого, як усі брати його левити. ⁸ Вони матимуть рівні частки їжі, крім того, дістануть ще й від продажу родинного майна».

Ізраїль не повинен жити, як інші народи

⁹ «Як прийдеш ти в землю, яку Господь Бог дає тобі, не вчися наслідувати мерзенні вчинки тих народів. ¹⁰ Серед вас не повинно бути такого, хто приносить у жертву своїх дочок і синів у вогні^[c], ворожить або пророкує, або шукає віщих знаків, ¹¹ або чаклує, або розпитує привидів чи духів, розмовляє з померлими. ¹² Кожен, хто робить усе це, огидний Господу. Господь Бог твій виганяє ці народи поперед тебе саме за ці їхні мерзенні звичаї. ¹³ Будь цілком відданим Господу Богу твоєму».

Пророк Господній

¹⁴ «Бо ці народи, що ти їх проганяєш, слухають чаклунів і ворожбитів, а Господь Бог твій не дозволяє тобі цього. ¹⁵ Господь Бог твій піднесе з-поміж твоїх братів-ізраїльтян пророка такого, як я. Слухайтеся його. ¹⁶ Це саме те, про що просив ти Господа Бога свого на горі Хорев, у день зібрання. Ти сказав: „Хай більше ніколи не почую я голосу Господа Бога мого, хай більше ніколи не побачу я цього полум’я великого, щоб не померти мені”.

¹⁷ Тоді Господь сказав мені: „Праві вони в тому, що сказали. ¹⁸ Я підніму з-поміж народу їхнього пророка такого, як ти, і скажу йому, що говорити, і він говоритиме їм усе, що Я накажу йому. ¹⁹ Я приведу до відповіді кожного, хто не слухатиме слів Моїх, які він говоритиме від імені Мого”».

Як упізнати лжепророків

²⁰ «Але пророк, який насмілиться говорити щось, наче від імені Мого, чого Я йому не наказував, або промовлятиме від імені інших богів, смерть тому пророку. ²¹ А якщо ти скажеш собі: „Як же ми розпізнаємо слово, якого Господь не промовляв до нього?” ²² То коли пророк промовляє в ім’я Господа, а це не виповнюється й не справджується, то це слово, якого Господь не промовляв йому. Пророк сказав його самовільно. Не бійся його».

Міста-схованки

19 Коли Господь Бог твій вигубить ті народи, землю яких Він віддає тобі, тобто коли ти виженеш їх і оселишся в містах їхніх, в оселях їхніх, ² виділи три міста в землі своїй.

³ Визнач відстань^[d] і поділи простір землі твоєї, що Господь дав тобі, на три частини, щоб кожен, хто когось убив ненавмисне, міг туди втекти.

⁴ Це правило для того, хто когось убив і втік туди, щоб лишитися живим, хто вбив іншого ненавмисне, без попередньої ворожнечі. ⁵ Наприклад, хтось пішов у ліс із сусідом своїм рубати дрова, підняв сокиру, щоб зрубати дерево, а сокира злетіла з держака, влучила в сусіду, і той помер. То він мусить утекти до одного з цих міст, щоб лишитися живим. ⁶ Інакше розгніваний родич^[e] небіжчика може переслідувати вбивцю, щоб забрати його з міста-схованки і вбити, хоч його злочин і не найстрашніший, бо ненавмисний. ⁷ Тому я й наказую тобі: виділи три міста, що були на близькій відстані одне до одного.

⁸ Але якщо Господь Бог твій збільшить землю, як Він пообіцяв батькам твоїм, і дасть тобі всі ті землі, що Він їх пообіцяв дати батькам твоїм, ⁹ оскільки ти старанно виконуєш усе те, що я заповідаю тобі сьогодні, любитимеш Господа Бога твого і завжди ходитимеш Його дорогами, тоді додай іще три міста до цих трьох. ¹⁰ Тож невинна кров не буде проливатися в землі твоїй, яку Господь Бог твій дозволив тобі посісти, і ти не будеш винний у смерті невинного.

¹¹ Коли ж хтось ненавидів іншого, і чатував на нього в засідці, й убив його, і втік в одне з тих міст, ¹² тоді старійшини міста зажадають забрати його звідти й дозволити родичу небіжчика вчинити кревну помсту. Отак і смерть йому. ¹³ Не жалій його. Ти мусиш змити невинну кров з Ізраїлю, щоб усе в тебе було гаразд.

Межа

¹⁴ Не пересувай каменя на межі сусіди твого, який за давніх часів поставили люди для розподілу спадщини, що ти її одержав у землі, яку Господь Бог твій дає тобі у власність.

Свідки

¹⁵ Один свідок не може свідчити проти людини про будь-який переступ або гріх, який та нібито скоїла. Справа має бути доведена свідченням двох або трьох свідків.

¹⁶ Якщо підступний свідок виступить проти когось і звинуватить його в злочині, ¹⁷ обидва, що сперечаються, мусять стати перед Господом, перед священиками й суддями, що служитимуть на той час. ¹⁸ Судді старанно все розберуть, і якщо свідок свідчить неправдиво проти брата свого, ¹⁹ зробіть із ним те ж, що він замислював зробити з братом своїм. Викорінюй зло з-поміж себе. ²⁰ Інші це почують і злякаються, і вже більше ніколи не скоять такого зла між вами.

²¹ Не жалій його, бо закон простий: за життя, око за око, зуб за зуб, рука за руку, нога за ногу^[f].

Накази про війну

20 Коли ти підеш на війну проти ворогів твоїх і побачиш коней, колісниці та військо більше за твоє, не бійся їх. Бо Господь Бог твій, який вивів тебе з землі Єгипетської, з тобою.

² Перш, ніж ви станете до бою, нехай священик вийде вперед і промовить до війська. ³ Нехай він скаже їм: «Слухай, Ізраїлю! Сьогодні ви стаєте до бою проти ворогів ваших. Нехай не мліє серце ваше, не бійтеся, не лякайтеся й не тремтіть перед ними. ⁴ Бо Господь Бог ваш іде з вами за вас воювати проти ворогів ваших, щоб забезпечити вам перемогу».

⁵ Тоді командири скажуть війську: «Кожен із вас, хто збудував нову оселю, але не освятив її, нехай повернеться додому, інакше може загинути в бою, і тоді хтось інший освятить». ⁶ Або «Чи є тут хтось, хто виноградник насадив і ще не користувався ним? Нехай він повернеться до дому свого, інакше може він загинути в бою, і хтось інший ним користуватиметься». ⁷ Або «Чи є тут хтось, хто заручився з дівчиною, але ще не одружився з нею? Нехай він повертається додому, інакше може загинути в бою, і хтось інший одружиться з нею».

⁸ Тоді командири нехай скажуть війську: «Чи є тут хтось, хто мліє серцем, хто мужність втрачає? Нехай він повертається до дому свого, щоб через нього серце братів його також не зомліло». ⁹ Коли ж командири закінчать промовляти до війська, нехай вони призначать тих, хто військо поведе.

¹⁰ Як наблизишся ти до міста, проти якого воюєш, то спочатку запропонуй їм мир. ¹¹ Якщо вони приймуть твій мир і відчинять браму, тоді всі люди, що в місті, стануть твоїми й працюватимуть на тебе. ¹² Та якщо воно не прийме мир з тобою, і воюватиме проти тебе, тоді ти його обляжеш. ¹³ Потім, як Господь Бог твій дасть тобі захопити його, віддай усіх його чоловіків мечу. ¹⁴ Але можеш взяти собі як здобич жінок, дітей, худобу і все, що в місті тому, і користуватися здобиччю всією, яку Господь Бог твій дає тобі. ¹⁵ Ось що ти зробиш з усіма містами, які від тебе далеко, які не є містами тутешніх народів.

¹⁶ Але не лишай живим нічого, що дихає, в містах народів, які Господь Бог твій дає тобі у спадщину. ¹⁷ Бо мусиш ти вщент вигубити хиттитів, аморійців, ханаанців, перизійців, хивійців та євуситів, як заповідав тобі Господь Бог твій, ¹⁸ щоб вони, бува, не навчили вас чинити всі ті гидоти, які вони чинять зі своїми богами і щоб ви не грішили проти Господа Бога свого.

¹⁹ Якщо ти обложив місто вже давно і воюєш із ним, щоб захопити його, не знищуй дерев його, не рубай їх сокирою, бо ти можеш їсти плоди їхні. Їх же самих не рубай. Хіба ж дерева в полі—люди, щоб ти їх приступом брав? ²⁰ Але ти можеш знищити ті дерева, про які знаєш, що вони не дають плодів. Можеш їх зрубати й робити з них обложні споруди на місто, яке воює проти тебе, доки не захопиш його.