Beginning

Мидіанці захоплюють Ізраїль

6 Ізраїльтяни знову почали чинити зло в очах Господніх. І Господь віддав їх під владу мидіанців на сім років. ² Мидіанці були могутніші за ізраїльтян. Через них ізраїльтяни зробили собі схованки в горах, печерах та важкодоступних місцях. ³ Бо хоч би де ізраїльтяни вирощували свої врожаї, мидіанці, амаликійці й навіть люди зі Сходу приходили й нападали на них. ⁴ Зайди захоплювали їхні землі й знищували те, що земля вродила аж до міста Ґази, не лишаючи нічого на прожиття, жодної вівці, чи вола, чи віслюка. ⁵ Бо приходили вони зі своєю худобою, зі своїми родинами, налітали хмарою, немов сарана. І числа не було ні їм, ні їхнім верблюдам. Вони приходили й спустошували землю. ⁶ Отож Ізраїль страшенно збіднів через мидіанців, і почав народ ізраїльський молити Господа про допомогу.

^7 [a] Якось ізраїльтяни молили Господа про захист від тих мидіанців. ⁸ І Господь послав до Ізраїлю пророка, і той сказав їм: «Ось, що Господь, Бог Ізраїля каже: „Це Я вивів вас із Єгипту, Я визволив вас від рабського життя. ⁹ Я визволив вас із-під влади єгиптян та всіх інших, хто пригнічував вас на цій землі. Я видворив їх, а землі їхні віддав вам. ¹⁰ І Я казав вам: „Я—Господь Бог ваш, ви не повинні поклонятися богам аморійським, хоч і мешкаєте на землях аморійців. Але ви не послухалися Мене”».

Ангел Господній злетів до Ґідеона

¹¹ Ангел Господній спустився й сів біля дуба в Офрі, який належав Йоашу з родини Авіезера. Син Йоаша на ім’я Ґідеон саме молотив пшеницю потай від мидіанців у виноградному давильному пресі. ¹² Ангел Господній явився йому і сказав: «Господь з тобою, о могутній воїне».

¹³ Ґідеон відповів йому: «Вибач мені, володарю, але якщо Господь із нами, то як усе це могло з нами статися? І де ж усі Його чудесні діла, про які розповідали нам предки? Вони казали: „Хіба не Господь вивів нас із Єгипту?” Але зараз Господь покинув нас і віддав під владу мидіанців». ¹⁴ Тоді Господь повернувся до нього й промовив: «Рушай з тією силою, що маєш, і звільни народ Ізраїлю від мидіанців. Чи ж не Я посилаю тебе?» ¹⁵ Ґідеон запитав: «Вибач мені, володарю^[b], але як можу я спасти Ізраїль? Дивись, моя родина найбідніша в коліні Манассієвому, а я найменший у родині батьковій».

¹⁶ Господь відповів йому: «Але ж Я буду з тобою, і ти переможеш мидіанців до одного». ¹⁷ Потім Ґідеон сказав йому: «Якщо Ти вибрав мене, то дай мені знак, що саме Ти говорив зі мною. ¹⁸ Не йди звідси, доки Я не повернусь, не принесу свій дарунок і не покладу перед Тобою». І Він відповів: «Я буду тут до твого повернення».

¹⁹ Отож Ґідеон пішов до оселі, приготував молоду кізочку й опрісноки з двадцяти кварт^[c] муки. Він склав м’ясо у кошик і бульйон налив у горщик, усе те приніс Йому під дуб і подав. ²⁰ Тоді Ангел Господній сказав йому: «Візьми м’ясо і опрісноки й поклади на цей камінь, а бульйон вилий». Так Ґідеон і зробив. ²¹ Тоді Ангел Господній кінцем ціпка, що тримав у руці, торкнувся м’яса й опрісноків, і враз полум’я поглинуло м’ясо й опрісноки. І Ангел Господній зник.

²² Тоді Ґідеон збагнув, що то був Ангел Господній і сказав: «О Господи, мій Володарю, то ж я на власні очі бачив Ангела Господнього». ²³ І сказав Господь: «Хай тобі мир буде. Не бійся, ти не помреш^[d]».

²⁴ І збудував Ґідеон вівтар на честь Господа і назвав той вівтар «Господь—Мир». І сьогодні цей вівтар іще стоїть поблизу Офри, який належить родині Авіезера.

Ґідеон руйнує вівтар Ваала

²⁵ Тієї ж ночі Господь сказав йому: «Візьми бичка твого батька й другого семирічного бичка і зруйнуй вівтар Ваала, який належить твоєму батьку, і порубай дерев’яний стовп Ашери^[e]. ²⁶ Потім збудуй належний вівтар Господу твоєму Богу на вершині пагорба. Другого бика принеси як жертву всеспалення, на тих дровах від стовпа Ашери, який порубаєш».

²⁷ Отож Ґідеон узяв десять чоловік зі своїх слуг і зробив, як наказав йому Господь. Але оскільки він дуже боявся своєї родини й мешканців міста, то зробив він це не вдень, а вночі. ²⁸ Коли ж наступного дня прокинулися мешканці міста, вони вражені були тим, що вівтар Ваала зруйновано і стовпи Ашери порубано, що бик принесений у жертву на вівтарі, збудованому натомість. ²⁹ І почали вони питати одне одного: «Хто зробив це». Після розшуків та розслідувань їм сказали: «Ґідеон, син Йоаша, зробив це».

³⁰ І мешканці міста сказали Йоашеві: «Виведи свого сина, бо мусить він померти за те, що зруйнував вівтар Ваала, порубав стовп Ашери, що стояв поруч». ³¹ Тоді Йоаш звернувся до всіх, хто стояв навколо: «Ви будете заступатися за Ваала? Ви будете рятувати його? Якщо хтось буде за нього заступатися, того буде вбито ще до завтрашнього ранку. Якщо він бог, то сам за себе помститься тому, хто зруйнував його вівтар».

³² Того дня Йоаш сказав: «Нехай Ваал помститься йому, бо він зруйнував свій вівтар»,—і назвав Ґідеона Єруваалом^[f].

Ґідеон просить доказів у Бога

³³ Усі мидіанці, амаликійці та східні народи зібралися разом, перейшли річку Йордан і розбили табори в долині Єзреельській. ³⁴ Дух Господній зійшов на Ґідеона, і засурмив він у сурму і люди Авіезера зібралися до нього. ³⁵ Він розіслав він посланців до родин Манассія, Ашера, Завулона й Нафталі, і ті пішли за ним.

³⁶ Ґідеон сказав Богу: «Якщо це правда, що Ти спасеш народ Ізраїля моїми руками, як Ти казав, ³⁷ то от дивись: я кладу овечу шкуру на току. Якщо роса випаде тільки на шкурі, а вся земля навколо лишиться сухою, то знатиму я, що Ти спасеш народ Ізраїля моїми руками, як Ти й казав».

³⁸ Так і сталося. Коли наступного ранку він удосвіта підвівся й викрутив овечу шкуру, то води була повна миска. ³⁹ Тоді Ґідеон звернувся до Бога: «Не гнівайся на мене, але дозволь мені ще одне випробування із шкурою овечою. Хай шкура буде суха, а вся земля навколо росою вкрита». ⁴⁰ Так Господь і зробив тієї ночі. Вся земля була вкрита росою, і тільки шкура овеча лишалася суха.

Ґідеон збирає військо

7 Єруваал (тобто Ґідеон) і всі його люди виступили рано й розбили табір біля потоку Харод. Табір мидіанців був на північ від них у долині під горою Море.

² Господь сказав Ґідеону: «Дуже вже багато у тебе людей, щоб Я допомагав їм перемагати мидіанців. Тоді люди Ізраїлю прославлятимуть себе, а не Мене й казатимуть: „Ми самі врятували себе”. ³ То зараз оголоси своїм людям таке: „Хто боїться і тремтить, той має на світанку залишити гору Ґілеад і повернутися додому”». Двадцять дві тисячі чоловік повернулося додому, а десять тисяч лишилося.

⁴ Тоді Господь сказав Ґідеону: «У тебе все ще забагато людей. Веди їх униз до води, а Я відберу їх тобі там. Коли Я казатиму: „Цей піде з тобою”,—він піде з тобою. Але хоч би про кого Я сказав: „Цей не піде з тобою”,—той не піде».

⁵ Отож Ґідеон повів їх униз до води. Господь сказав Ґідеону: «Тих, хто хлепче воду язиком, як собака, постав окремо від тих, хто стає на коліна, щоб напитися».

⁶ Тих, хто хлептав воду з долоні, підносячи до рота, було триста чоловік. Усі інші ставали на коліна, щоб води напитися. ⁷ Тоді Господь сказав Ґідеону: «З допомогою тих трьохсот, що воду хлебчуть, Я спасу вас і віддам мидіанців у ваші руки. Усі ж інші мають повернутися додому».

⁸ І залишив Ґідеон ті три сотні, і взяли вони всю провізію і сурми з собою, а решту ізраїльтян він відіслав додому. Табір мидіанців був розташований у долині, що лежала під ними. ⁹ Вночі Господь сказав йому: «Вставай! Іди негайно й напади на табір, бо призначив Я віддати їх у твої руки. ¹⁰ Але якщо ти боїшся нападати, то піди вниз зі слугою своїм Пурою. ¹¹ Ти почуєш, про що вони говорять, і після того станеш значно сміливіший, підеш і нападеш на табір». Тож Гідеон та Пура вирушили до мидіанського табору.

Сон вартового

¹² Мидіанці, амаликійці та народи Сходу зі своїми незчисленними верблюдами займали всю долину, мов сарана. І було їх, як піску на березі моря. ¹³ Коли Ґідеон наблизився, то почув, як один чоловік розповідав свій сон товаришеві. Він казав: «Я бачив сон, як круглий буханець хліба котився по табору мидіанців, докотився до намету і вдарив його. І намет завалився. Той буханець перевернув його й розвалив».

¹⁴ Товариш його відповів: «Це не інакше, як меч Ґідеона, сина Йоашевого, ізраїльтянина. Бог віддав військо мидіанців у їхні руки». ¹⁵ Коли почув Ґідеон про той сон і його тлумачення, то вклонився він Богу, потім повернувся до ізраїльського табору і сказав: «Піднімайтеся! Господь віддав табір мидіанців у ваші руки».

Ґідеонова перемога

¹⁶ Він розділив 300 чоловік на три загони і кожному дав сурми й порожній глечик зі смолоскипом усередині. ¹⁷ Він сказав їм: «Дивіться, що я роблю, і робіть те саме. Коли я підійду до самого табору, робіть те, що й я. ¹⁸ Коли я і всі ті, хто зі мною, сурмитимемо в сурми, то й ви також сурміть у сурми навколо ворожого табору й гукайте: „За Господа і Ґідеона!”»

¹⁹ Коли Ґідеон зі своєю сотнею людей підійшов до самого ворожого табору, там якраз змінилася нічна варта. Засурмили вони в сурми і розбили глечики, що були у них в руках. ²⁰ Тоді люди всіх трьох загонів також засурмили у сурми й розбили глечики, що були у них в руках. У лівій руці у них горіли смолоскипи, а в правій вони тримали сурми, в які сурмили. І вигукували вони: «Меч за Господа і Ґідеона». ²¹ Навколо ворожого табору стояли люди Ґідеона, кожен на своєму місці, а люди в таборі попідскакували, почали репетувати, зчинилася паніка, й вороги кинулися навтіч. ²² Коли ж люди Ґідеона засурмили в триста сурм, Господь повернув мечі мидіанців на братів їхніх. Військо бігло аж до Бет-Шитти, що по дорозі до Зерери, й аж до кордону Авель-Мехоли, що біля Тавата.

²³ І скликав тоді Ґівеон усіх воїнів із колін Нафталі, Ашера та Манассії, і кинулися вони переслідувати мидіанців. ²⁴ Ґідеон розіслав посланців по всіх горах Ефраїмових зі словами: «Йдіть і нападайте на мидіанців, захоплюйте й утримуйте переправи аж до Бет-Бари та Йордану». Отож усіх воїнів коліна Ефраїмового було скликано, й вони захопили всі переправи аж до Бет-Бари та Йордану. ²⁵ Вони захопили двох мидіанських воєначальників: Орева і Зеева. Вони вбили Орева біля скелі Орев, і вони вбили Зеева біля винодавильні Зеева. Вони й далі переслідували мидіанців, а голови Орева та Зеева принесли Ґідеону за Йордан.