Bible in 90 Days
19 Бо коли фараонові колісниці і кіннота ввійшли у море, на них Він пустив морські води, а діти Ізраїлю сушею йшли серед моря.
20 Міріам, пророчиця, Ааронова сестра, взяла в руку бубон, і всі жінки повиходили за нею з бубнами й танцями. 21 Міріам заспівала їм:
«Заспіваю Господу, Який піднесений над нами.
Коня і вершника Він кинув в море».
Обернення гіркої води на питну
22 Мойсей повів Ізраїль від Червоного моря до пустелі Шур. Вони йшли пустелею три дні, не знаходячи води. 23 До Мари[a] дійшовши, не могли пити воду з криниці тієї, бо гірка вона була. Тому й звалося те місце Марою.
24 Люди почали нарікати на Мойсея: «Що ж ми питимемо?»
25 Тож він звернувся до Господа, та Господь вказав йому на дерево. І вкинув він його до криниці, і стала вода гідною для пиття.
Там Господь дав настанови й закони. Та, випробуючи їхню віру, 26 Він сказав: «Якщо ти й справді слухатимешся голосу Господа, твого Бога, чинитимеш праведно в Його очах, дотримуючись Його законів, то не наведу на тебе жодної з моровиць, подібно тим, що найшли на Єгипет. Бо Я—Господь, твій цілитель».
27 Прийшовши до Елима, де було дванадцять джерел і сімдесят пальм, вони стали там табором біля води.
Перепелиці та манна
16 Вони рушили з Елима, і вся громада Ізраїлевих дітей прийшла до пустелі Сін, що між Елимом і Синаєм. Це сталося на п’ятнадцятий день другого місяця, як вони вийшли з Єгипту. 2 Уся громада нарікала в пустелі на Мойсея та Аарона. 3 Народ ізраїльський таке сказав: «Шкода, що не загинули ми від руки Господа в Єгипетській землі, коли сиділи біля казанів з м’ясом і їли хліба досхочу, бо привели ви нас до цієї пустелі, щоб виморити всю громаду голодом».
4 Господь сказав Мойсеєві: «Я зроблю так, що хлібний дощ падатиме вам з неба. Хай народ піде й збиратиме щодня денну частку, щоб Я міг випробувати їх, та побачити, чи дотримуватимуться вони Мого Закону, чи ні. 5 На шостий день нехай приготують вдвічі більше, ніж збирають щоденно, бо субота—день Господній».
6 І сказали Мойсей та Аарон усім Ізраїлевим дітям: «Увечері ви довідаєтеся, що це Господь вивів вас із Єгипетської землі. 7 А вранці ви побачите славу Господа, бо Він почув ваші ремствування на Нього. Ви скаржилися на нас, та хоч зараз нам буде спокій!» 8 І Мойсей сказав: «Коли Господь дасть вам поїсти м’яса ввечері і хліба вранці досхочу, бо Господь почув ваші нарікання на Нього. А ми що, хто ми такі? Ваші ремствування не на нас, а на Господа».
9 Мойсей промовив до Аарона: «Скажи всій громаді Ізраїлевих дітей: „Станьте перед лицем Бога вашого, бо Він почув ваші скарги”». 10 Коли Аарон промовляв це до народу, то, повернувшись до пустелі, вони побачили славу Господа, що з’явилася в хмарі.
11 І Господь сказав Мойсеєві: 12 «Я почув нарікання Ізраїлевих дітей. Скажи їм: „Увечері ви їстимете м’ясо, а вранці матимете хліба досхочу, щоб знали, що Я—Господь, ваш Бог”». 13 Увечері налетіли перепелиці й укрили табір, ставши легкою здобиччю для євреїв, а вранці навколо табору випав шар роси. 14 Коли роса зійшла, то на поверхні пустелі зосталися тоненькі крупинки, ніби паморозь на землі.
15 Побачивши це, Ізраїлеві діти спитали одне одного: «Що це?»[b] Бо вони не знали, що то таке. Мойсей сказав їм: «Це хліб, що Господь дав вам на поживу. 16 Ось як наказав Господь: „Кожен із вас має набрати стільки, скільки може з’їсти. Візьміть по кошику[c] на людину, залежно від кількості людей у кожному намет”».
17 Ізраїлеві діти так і зробили. Дехто з них зібрав багато, а дехто—мало. 18 І коли поміряли кошиком, то з’ясувалося, що той, хто назбирав багато, не мав лишку, а той, хто назбирав мало, тому не бракувало. Кожен назбирав стільки, скільки міг з’їсти.
19 Мойсей сказав їм: «Нічого не лишайте до ранку». 20 Та вони не послухали Мойсея. Дехто лишив трохи на ранок, і завелися там черви, і воно запліснявіло. І Мойсей розгнівався на них. 21 Щоранку кожен із них збирав стільки, скільки міг з’їсти. Та коли сонце припікало, їжа танула. 22 У п’ятницю вони назбирали вдвічі більше—по два кошики на кожного. Всі старійшини громади прийшли й доповіли про це Мойсею. 23 Він же їм сказав: «Ось що наказував Господь: „Завтра день цілковитого відпочинку—свята субота для Господа. Печіть, що маєте пекти, й варіть, що маєте варити, а що залишиться, те відкладіть для себе й тримайте до ранку”».
24 Отже, відклали вони те до ранку, як звелів Мойсей. І не запліснявіло воно, й не позаводилися там черви. 25 Мойсей сказав: «Їжте його сьогодні, бо сьогодні субота для Господа. Сьогодні ви не знайдете нічого в полі. 26 Ви збиратимете протягом шести днів, а на сьомий, в суботу, вам потрібно спочивати».
27 Сьомого дня дехто пішов збирати у пустелю, та не знайшов там нічого. 28 Господь мовив до Мойсея: «Доки ж ви будете відмовлятися виконувати накази й закони Мої? 29 Послухайте, Господь дав вам суботу. Ось чому у п’ятницю Він дає вам їжі на два дні. І кожен із вас мусить лишатися де він є і не працювати сьомого дня».
30 Отже, народ відпочивав сьомого дня. 31 І назвали те сини Ізраїлеві манною. І була вона біла, наче те зерно коріандрове, і на смак, наче коржі з медом. 32 Мойсей сказав: «Ось що Господь звелів: „Слід зберегти кошик з манною для наступних поколінь, щоб вони побачили той хліб, яким Я вас годував у пустелі, коли вивів з Єгипетської землі”».
33 Мойсей сказав Аарону: «Візьми посудину, насип туди повний омер манни й постав його перед Господом зберігатися для наступних поколінь».
34 Як і наказав Господь Мойсею, Аарон поставив його перед Свідоцтвом для зберігання. 35 Ізраїлеві діти їли манну протягом сорока років, доки не прийшли до обіцяної, придатної землі на кордоні країни ханаанської. 36 Омер дорівнював одній десятій ефи[d].
Вода зі скелі
17 І вирушила вся громада Ізраїлевих дітей з пустелі Сін, переходячи з місця на місце, як і звелів Господь. І стали вони табором в Рефідимі, але там не було води людям для пиття. 2 Вони почали нарікати на Мойсея, кажучи: «Дай нам пити!» І відповів їм Мойсей: «Чого ви сваритеся зі мною? Навіщо випробовуєте Господа?» 3 Люди були спраглі й дорікали Мойсею: «Навіщо ти вивів нас із Єгипту, щоб поморити нас, наших дітей і нашу худобу спрагою?»
4 І гукнув Мойсей, звертаючись до Господа: «Що мені робити з цим народом? Ще трохи, й вони закидають мене камінням». 5 Господь сказав Мойсею: «Пройди перед народом. Візьми з собою декого із старійшин Ізраїлю, а в руках тримай той самий ціпок, яким ударив по Нілу. 6 Я стану перед тобою на скелі Хореву. Ти вдариш по скелі, і вода потече з неї, і люди зможуть напитися». Тож Мойсей так і зробив на очах старійшин Ізраїля. 7 І назвав він те місце Масса[e] і Меріва, через те що діти Ізраїля сперечалися й випробовували Господа, кажучи: «Чи є Господь серед нас, чи ні?»
Перемога над амаликійцями
8 Аж ось прийшли амаликійці й почали битися з Ізраїлем в Рефідимі.
9 Мойсей сказав Ісусові: «Підбери людей і виходь битися з амаликійцями. Я ж стану завтра на вершині пагорба, й ціпок Божий буде в моїй руці».
10 Ісус зробив так, як наказав йому Мойсей. Він бився з амаликійцями, а Мойсей, Аарон та Гур зійшли на пагорб. 11 Щоразу, як Мойсей піднімав руку, Ізраїль переважав, та коли він опускав руку, переважали амаликійці. 12 Коли ж руки Мойсея втомилися, то взяли камінь і підклали під нього. Він сів на камінь, а Аарон з Гуром підтримували його руки з обох боків і лишалися його руки повними снаги аж до заходу сонця.
13 І знесилив Ісус амаликійців з усім їхнім військом лезом меча свого. 14 І сказав Господь Мойсею: «Напиши про це в книгу як нагадування і перекажи Ісусу, що Я і пам’ять про Амалика зітру з лиця землі».
15 Тоді Мойсей спорудив вівтар і назвав його «Господь—мій прапор». 16 Він сказав: «Здійняв я руки до престолу Господнього, та, як завжди, Господь переміг амаликійців».
Порада Єтра
18 І почув Єтро, мидіанський священик, Мойсеїв тесть, про те, як допоміг Господь Своєму народові, та вивів Ізраїль з Єгипту. 2-3 Єтро, узяв Циппору, Мойсеєву дружину, після того, як той відіслав її до дому, та обох своїх синів: Ґершона[f], бо Мойсей казав: «Я був зайдою в чужій землі»,— 4 та Еліезера[g] бо, як казав Мойсей: «Бог мого батька—моя поміч. Він урятував мене від фараонового меча». 5 Єтро прийшов до Мойсея з його синами та дружиною, в пустелю, де той стояв табором біля Божої гори. 6 Він послав до Мойсея звістку: «Я—твій тесть Єтро, йду до тебе разом із твоєю дружиною та двома її синами».
7 Мойсей, зустрівши тестя, вклонився й поцілував його. Чоловіки запитали одне одного про справи, потім зайшли до намету. 8 Мойсей розповів своєму тестеві про все, що Господь вчинив фараонові та Єгипту заради Ізраїлю, про всі труднощі, що спіткали їх у дорозі, й про те, як Господь врятував їх.
9 Єтро зрадів усьому тому добру, що Господь зробив Ізраїлеві, коли Він урятував його від руки єгипетської. 10 І сказав Єтро: «Благословенний будь Господь, Який врятував вас з-під влади єгипетської і від руки фараона. 11 Тепер я знаю, що Господь—більший від усіх богів, оскільки Він визволив народ від гноблення єгиптян, які зухвало ставилися до Нього».
12 Єтро приніс жертви спалення та інші пожертви Богові. І прийшли Аарон та старійшини Ізраїлю їсти разом з Мойсеєвим тестем перед Богом.
13 І сів Мойсей судити Ізраїль наступного дня, та народ стояв перед Мойсеєм з ранку до вечора. 14 Єтро бачив усе, що той чинив народові та й мовив: «Що ти робиш з народом? Чому ти сам судиш, а всі ці люди стоять навколо тебе з ранку до вечора?» 15 Мойсей відповів тестеві: «Бо народ приходить до мене запитувати Бога. 16 Коли у них є якісь суперечки, вони приходять до мене, і я розсуджую одного й другого, я відкриваю їм настанови Божі та Його закони».
17 Мойсеїв тесть сказав йому: «Недобре ти чиниш. 18 І ти, й ці люди з тобою виснажитеся, бо занадто тяжка це справа для тебе. Одному тобі з нею не впоратися. 19 Послухай мене. Я пораджу тобі, й Бог буде з тобою. Представляй людей перед Богом і принось до Бога їхні суперечки. 20 Відкривай їм настанови і закони, вкажи їм шлях, яким іти, і що робити. 21 Вибери собі з усього народу гідних людей, що шанують Бога, людей вірних, які ненавидять хабарі. І постав їх над народом начальниками над тисячами, сотнями, півсотнями й десятками. 22 І вони судитимуть людей повсякчас, та доповідатимуть тобі про всяку важливу справу, а про незначне, нехай судять самі. Зроби полегшення собі. Нехай вони несуть тягар разом з тобою. 23 Якщо зробиш так, з Божої волі, то зможеш вистояти, і весь народ ітиме додому з миром».
24 Тож Мойсей послухався тестя і зробив, як той казав. 25 Мойсей вибрав гідних людей з усього ізраїльського народу й поставив їх начальниками над народом: головами над тисячами, сотнями, півсотнями та десятками. 26 І вони судили людей повсякчас. Будь-яку складну справу вони приносили до Мойсея, а все незначне вирішували самі.
27 І відпустив тоді Мойсей свого тестя, і той пішов до своєї землі.
Угода між Богом та Ізраїлем
19 Того дня, коли минуло три місяці, як діти Ізраїля пішли з Єгипту, народ Господній прийшов до Синайської пустелі. 2 Вони рушили з Рефідима, дійшли до Синайської пустелі й там отаборилися. Ізраїль став табором навпроти гори Хорев. 3 Тоді Мойсей піднявся до на гору і звернувся до нього Господь, кажучи: «Так скажеш дому Якова, дітям Ізраїля: 4 „Ви бачили, що Я вчинив єгиптянам. Я підніс вас на орлиних крилах і привів до Себе. 5 Тепер, якщо ви й справді слухатимете Мій голос і будете дотримуватися Мого Заповіту, то станете Моєю власністю з-поміж усіх народів, оскільки вся земля належить Мені. 6 Ви будете для Мене царством священиків і святим народом. Оце ті слова, що ти мусиш переказати дітям Ізраїля”».
7 Мойсей повернувся і скликав старійшин народу, та переказав їм усі ті слова, які Господь йому наказав. 8 Тоді весь народ відповів одностайно так: «Все, що сказав Господь, ми виконаємо». Мойсей повернувся на гору, та переказав Господь, що Ізраїль завжди слухатиметься Божих настанов.
9 Господь мовив до Мойсея: «Я прийду до тебе в густій хмарі, щоб народ чув, як Я говоритиму до тебе, і назавжди тобі повірив». Мойсей переказав Всевишньому слова народу. 10 Господь сказав Мойсею: «Піди до народу й освяти їх сьогодні й завтра, і нехай вони виперуть свій одяг. 11 Нехай будуть готові на третій день, бо третього дня Господь спуститься в людей на очах на гору Синай. 12 Установи довкола межу для людей. Скажеш їм: „Стережіться сходити на гору або торкатися її краю. Кожного, хто торкнеться гори, буде покарано на смерть. 13 Хто торкнеться гори, того буде закидано камінням або пробито стрілою. Хай то людина, чи худоба—не жити їй. Коли ж просурмить сурма, тоді вони зійдуть на гору”».
14 І зійшов Мойсей з гори до народу, та освятив його, і вони випрали свій одяг. 15 Він сказав народові: «Будьте готові через три дні. Не наближайтеся до жінок». 16 І третього дня вранці гримнув грім і спалахнула блискавка, і сіла густа хмара на гору, і голосно засурмила сурма, і весь народ, що був у таборі, затремтів.
17 Мойсей вивів усіх із табору зустрічати Бога, й вони поставали під горою. 18 Гора Синай була вся огорнута димом, та полум’ям, які виривалися з її верхівці, немов із печі, і вся гора здригалася, бо то Господь зійшов на неї. 19 І все гучніше сурмила сурма, коли Мойсей говорив, і Бог відповідав йому голосом, схожим на грім. 20 І зійшов Господь на вершину гори Синай, та покликавши Мойсея, 21 Всевишній сказав йому: «Зійди вниз і застережи Ізраїль, щоб вони не наближалися до Господа, інакше багато з них загине. 22 А також священики, що наближаються до Господа, нехай освятять себе, щоб Всемогутній Бог не вразив їх».
23 Мойсей сказав Господу: «Народ не може зійти на гору Синай, бо Ти Сам застеріг нас такими словами: „Покладіть межу навколо підніжжя й освятіть святу землю”». 24 І Всевишній сказав йому: «Зійди вниз і повернися з Аароном. І нехай священики і народ не рвуться нагору до Господа, щоб Господь не вразив їх». 25 І пішов Мойсей до дітей Ізраїлю й говорив з ними.
Десять заповідей
20 І промовив тоді Господь:
2 «Я—Господь, Бог твій, Який вивів тебе з Єгипетської землі і визволив тебе із рабства.
3 Ти не матимеш ніяких інших богів, окрім Мене.
4 І не створюй собі рукотворних бовванів, чи жодної подоби того, що на небі, ані того, що на землі чи в воді. 5 Не поклоняйся ані служи їм, бо Я—Господь твій, ревнивий Бог[h], Який карає дітей і навіть онуків за гріхи їхніх батьків, які Мене ненавидять, аж до третього й четвертого поколінь. 6 Але Я буду віддано любити тисячі поколінь, тих, що люблять Мене і дотримуються Моїх заповідей.
7 Не клянися іменем Господа, твого Бога, коли не збираєшся дотриматися своєї обіцянки, бо Господь не залишить без покарання того, хто зловживатиме Його ім’ям.
8 Пам’ятай про дотримання дня суботнього, щоб святити його. 9 Шість днів ти можеш працювати й виконувати повсякденну роботу. 10 Та сьомий день—це субота для Господа, твого Бога. Не виконуй ніякої роботи—ні ти сам, ані син або дочка твоя, ані раб, чи рабиня твоя, ані будь-яка худобина, ані чужинець, що живе по містах твоїх. 11 Бо Господь створив за шість днів небо й землю, моря і все, що в них, та сьомого дня Він відпочивав. Ось чому Всемогутній Бог благословив сьомий день і освятив його.
12 Шануй батька і матір свою, щоб довшими були твої дні на землі, яку Господь, твій Бог, дарує тобі.
13 Не вбивай.
14 Не чини перелюбу.
15 Не кради.
16 Не давай неправдивих свідчень проти ближнього свого.
17 Не зазіхай на оселю ближнього свого. Не зазіхай на дружину ближнього свого, ані на його раба чи рабиню, ані на вола чи осла, ані на що-небудь, що належить іншій людині».
Люди бояться Бога
18 Увесь народ бачив і чув грім і блискавку, звук сурми і гору, вкриту димом. Люди чули й тремтіли, й стояли на віддалі. 19 І сказали вони Мойсею: «Говори до нас і ми слухатимемо, та нехай Бог не промовляє до нас, щоб ми не повмирали».
20 І сказав Мойсей народу: «Не бійтеся, адже Бог прийшов, щоб довести любов Свою. Господь прагне щоб ви не грішили, та поважали Його». 21 Народ стояв віддалік, але Мойсей, тим часом, наблизився до густої хмари, де був Бог.
22 Господь мовив до Мойсея: «Скажи дітям Ізраїля так: „Ви бачили, як Я говорив з вами з неба. 23 Не створюйте собі лжебогів із срібла чи золота поруч зі Мною. 24 Ти спорудиш вівтар Мене на землі й приноситимеш пожертви на ньому: жертви спалення й мирні жертви, своїх овець і свою худобу. І то повсюди, де Я накажу вам, щоб пам’ятали ім’я Моє, і тоді Я прийду й благословлю тебе. 25 Якщо спорудиш для Мене вівтар із каменя, то не роби його з тесаного каменя. Бо поклавши різець[i] на нього, опоганиш його. 26 Не ходи сходами до Мого вівтаря, щоб голизна твоя не відкрилася на ньому”».
Закон про рабів
21 Ось ці правила ти даси народові Ізраїлю: 2 коли купиш раба-єврея[j], то він мусить служити шість років, а на сьомий піде на волю без плати. 3 Якщо він прийшов сам, то нехай сам і йде. Якщо ж одружений, то його жінка піде з ним. 4 Якщо його господар дасть йому жінку, і вона народить йому синів або дочок, то жінка з її дітьми належатиме господареві, а він нехай іде собі сам. 5 Та якщо раб скаже: «Я люблю свого господаря, свою жінку й своїх дітей, я не піду на волю». 6 Тоді його господар приведе його до Бога[k], поставить біля дверей чи одвірка й проколе йому вухо шилом, і той служитиме йому довіку.
7 Коли хтось продасть свою дочку в рабство, то вона не вийде з неволі, як виходить раб. 8 Якщо вона не до вподоби господареві, що призначив її для себе, то він може дозволити викупити її. Він не може вирішити продати її чужинцям, бо виявиться невірним до неї. 9 Якщо він візьме її для свого сина, то має ставитися до неї як до дочки.
10 Якщо це господар візьме іншу жінку для себе, то не повинен відмовляти першій в їжі, вбранні чи подружніх правах. 11 Якщо він позбавить її цих трьох речей, то вона може бути вільна без плати.
Різні шкоди
12 Якщо хтось ударить іншого так, що той помре, його самого слід віддати на смерть. 13 Але якщо він зробив це не навмисне, а Бог віддав того йому в руки, то Я вкажу тобі місце, куди він може втекти. 14 Та коли хтось діятиме підступно проти свого ближнього й зумисно вб’є його, то забери його від Мого вівтаря, щоб його самого могли вбити.
15 Якщо хтось ударить свого батька або свою матір, того скарають на смерть. 16 Якщо чоловік викраде когось, то смерть йому—однаково, чи продав він невільника в рабство, чи тримає в себе.
17 Якщо хтось проклинає свого батька чи свою матір, тому смерть. 18-19 Якщо в сварці хтось вдарить іншого каменем чи кулаком і той, кого вдарили, не помре, а буде прикутий до ліжка то того, хто побив його, буде виправдано. Однак винний зобов’язан підтримувати його, та ще й відшкодує побитому за час, що той втратить.
20 Коли хазяїн вдарить свого раба палицею і той помре, то йому, безперечно, буде відплата за вбивство. 21 Та якщо раб житиме і через день чи два одужає, то карати[l] хазяїна не треба, бо він за цього невільника сплатив гроші.
22 Коли двоє б’ються і вдарять вагітну жінку, і дитина вийде з неї, але їй не буде більше ніякої шкоди[m], то на винного чоловік тієї жінки накладе стягнення, і йому слід заплатити відповідно до розпорядження суддів. 23 Якщо ж буде якесь пошкодження, то віддаси життя за життя. 24 Око за око, зуб за зуб, руку за руку, ногу за ногу. 25 Тавро за тавро, рану за рану, стусан за стусан.
26 Коли хтось ударить в око свого раба чи рабиню й пошкодить його, то відпустить на волю за око. 27 Якщо виб’є зуба своєму рабові, чи рабині, то відпустить на волю за зуб.
28 Якщо віл буцне рогами чоловіка чи жінку і той чи та помре, то вола слід закидати камінням, але м’яса його не їсти, а власника вола виправдати. 29 Якщо ж віл той буцався й раніше, а власника попереджали та він не догледів, а той забив чоловіка, чи жінку, то вола слід закидати камінням, а власника покарати на смерть. 30 Якщо на нього накладено плату, то він мусить заплатити викуп за своє життя, згідно з усім тим, що йому присуджено. 31 Якщо ж бик буцне чийогось сина чи дочку, то слід дотримуватися того ж закону. 32 Якщо бик буцне раба чи рабиню, то слід відшкодувати тридцять шекелів срібла (ціну нового раба) власникові, а вола закидати камінням.
33-34 Коли хтось відкриє або викопає криницю й не закриє її, а віл, чи осел упаде туди, то власник криниці мусить відшкодувати. Він повинен заплатити хазяїнові худоби, але мертва тварина залишиться йому. 35 Коли чийсь бик на смерть буцне сусідського бика, то слід продати живого бика, а гроші за нього розділити. Сусідам слід також розділити забитого бика. 36 Якщо відомо, що той бик буцався й раніше, а його господар не догледів, то він, безперечно, має заплатити бика за бика, а забитий належатиме йому.
Про захист майна
22 Якщо хтось украде вола чи вівцю і, забивши, продасть її, то він мусить віддати п’ять биків за одного вкраденого або чотири вівці за одну забиту. 2-4 Якщо ж у нього немає ніякого майна, то злодія буде продано в рабство. У тому ж випадку, коли вкрадена худоба ще знаходиться у крадія, то він мусить відшкодувати по дві тварини за кожну вкрадену. Якщо злодія зловлено, коли він залазить до хати вночі й забито на смерть, то кровної вини не буде на тому, хто вбив його. Якщо ж над ним зійшло сонце, то буде кривавий злочин.
5 Коли хтось використає чуже поле чи виноградник як пасовисько й пустить свою худобу пастися на чужому полі, то він має відшкодувати кращу частину свого врожаю.
6 Якщо хтось вогонь підпалить чагарник, та так, що спалить скирту, жниво чи поле сусіди, то той, хто спричинив пожежу, мусить відшкодувати за збитки.
7 Коли якийсь чоловік дасть гроші чи речі своєму сусідові на схов, а те буде вкрадене з хати, та злодія буде знайдено, крадій мусить удвічі відшкодувати. 8 Якщо ж злодія не буде знайдено, то власник тієї хати мусить стати перед Богом[n], щоб можна було з’ясувати, чи то не він наклав руку на сусідське майно.
9 В кожному випадку суперечки з приводу пропажі бика, осла, вівці, вбрання чи будь-чого іншого, якщо один скаже: «Це належить мені»,—а інший відмовляє: «Ні, це моє»,—то справа обох має постати перед Богом. І кого Бог визначить винним, той і має відшкодувати вдвоє.
10-11 Якщо хто дасть сусідові осла, вівцю чи якусь іншу худобу на догляд і вона згине чи буде скалічена або хтось потай забере її, то він має присягнути перед Господом, що не простягав руки на сусідське майно. Господар, у свою чергу, має визнати і прийняти клятву, та тоді не треба буде відшкодовувати. 12 А якщо справді її вкрав сусід, то він має відшкодувати власникові за втрачену худобу. 13 Якщо ж худобу було задерто, хай принесе йому залишки й тоді не відшкодовуватиме.
14 Якщо хтось позичить худобу у свого сусіда, і з тією станеться каліцтво або вона згине, коли власника немає, то слід уповні відшкодувати. 15 У тому випадку, коли власник був присутній при цьому, відшкодовувати не треба. А також, коли її було найнято за гроші, бо ця платня і є ціна худобі.
16 Коли хтось звабить незаручену дівчину[o] й пізнає її, то мусить дати за неї повний викуп і взяти її собі за жінку. 17 Якщо ж її батько рішуче відмовиться віддавати за нього, то той мусить заплатити гроші відповідно до встановленої плати за цнотливу дівчину.
18 Не дозволяйте відьмі жити.
19 Кожному, хто має статеві стосунки з твариною,—смерть.
20 Кожному, хто приносить жертви іншим богам, а не Господу,—смерть.
21 Не зневажайте і не пригноблюйте чужинця, бо й самі ви були чужинцями в єгипетській землі.
22 Не завдавай лиха ні вдовам, а ні сиротам. 23 Якщо ж учиниш їм зле, вони, напевно, звернуться до Мене. І тоді, почувши їхнє волання, 24 Я розгніваюсь і віддам тебе мечу, а твої жінки стануть вдовами, а діти—сиротами.
25 Якщо позичиш гроші якомусь убогому з-поміж Мого народу, то не будь гендлярем і не вимагай користі з нього. 26 Якщо взяв у заставу одяг свого сусіди, то мусиш повернути йому все ще до заходу сонця. 27 Бо то єдине його вбрання, одяг для його тіла. Чим він укриється на ніч? Коли ж він звернеться до Мене, Я неодмінно почую його, бо Я—Господь милосердний.
28 Не шли прокльони на Бога або правителя свого народу. 29 Не зволікай, принось Мені першу частку свого багатого врожаю та сік плодів. Ти також мусиш віддавати Господу первістка з синів своїх. 30 І так само волів та овець: сім днів воно буде зі своєю матір’ю, а на восьмий ти віддаси його Мені.
31 Будьте святими людьми Моїми. Не їжте м’яса тварин, розірваних у полі звіром, а киньте його собакам.
Не кривди ближнього свого
23 «Не рознось хибні чутки. У суді не будь на боці нечестивого, щоб не стати лжесвідком. 2 Не йди за більшістю на зло. Не свідчи перед позовом, спотворюючи правду тільки тому, що інші так роблять. 3 Не потурай убогому в суді, тому що тобі його шкода. Захищай його тільки коли на ньому нема провини.
4 Якщо натрапиш на бика чи осла, що заблукав, поверни хазяїну, навіть коли він ворог твій. 5 Якщо побачиш осла свого ворога, що впав під своєю ношею, не залишай його, допоможи!
6 Не дозволяй людям перекручувати справедливість проти убогого, навіть він має право на чесний суд. 7 Уникай брехні, не звинувачуй чоловіка без причини. Якщо дозволиш вбити невинного чи праведного, тобі Я цього не прощу. 8 Не бери хабарів, бо хабар сліпить зрячого й нівечить розсудливість справедливих. 9 Не пригноблюй чужинця. Ви знаєте душу чужинця, бо самі були чужинцями в Єгипетській землі.
Свята
10 Шість років ти можеш засівати свою землю і збирати з неї врожай, 11 а на сьомий залиш її під паром і дай відпочити. Вбогі твого народу їстимуть, а дикий звір, що в полі, харчуватиметься тим, що вони залишать. Так само зробиш зі своїми виноградниками й оливними деревами.
12 Шість днів можеш займатися своїми справами, а на сьомий день відпочиватимеш, щоб і воли, й осли твої також могли відпочити, і син твоєї невільниці, й чужинець зможуть відновити сили.
13 Затям усе, що Я сказав, і не згадуй імен інших богів, щоб інші імена не злітали з уст твоїх. 14 Тричі на рік відзначатимеш свята Мої, та приноситимеш Мені пожертви. 15 Дотримуйся свята Опрісноків: сім днів їстимеш прісний хліб, як Я наказав, у призначений час у місяці авіві, бо саме тоді ти вийшов з Єгипту. Кожний повинен принести Мені пожертву!
16 Відзначай свято Седмиць, свято перших плодів твоєї праці, що ти посіяв у полі, а також свято Кущів під кінець року, коли ти збираєш увесь урожай зі свого поля. 17 Тож тричі на рік усі чоловіки мусять явитися перед Господом Богом.
18 Не принось крові Моєї жертви разом із закваскою, а жир Моєї святкової пожертви не повинен залишатися до ранку. 19 Кращі з перших плодів твоєї землі принеси до Дому Господа[p], твого Бога. І не їж м’яса козеняти, звареного в молоці його матері.
Бог допомагає Ізраїлю одержати землю
20 Я посилаю Ангела до тебе стерегти тебе в дорозі й привести до місця, що Я приготував. 21 Будь уважний і слухайся Його. Не будь лихий з ним, бо Він не вибачить твоїх переступів, в Ньому—Моє ім’я[q]. 22 Але якщо ти й справді слухатимешся Його й робитимеш так, як Я кажу, то Я буду ворогом твоїх ворогів і недругом твоїх недругів.
23 Коли Мій Посланець йтиме попереду тебе й приведе тебе до аморійців, хиттитів, перизійців, ханаанців, хивійців та євуситів, Я знищу їх. 24 Не поклоняйся їхнім богам, не служи їм і не наслідуй їхніх вчинків, а повали і вщент порозбивай їхні кам’яні стовпи молельні. 25 Якщо служитимете Господу, вашому Богові, то Я благословлю твій хліб і твою воду і відверну від тебе хвороби. 26 Жодна жінка не викине, й не буде безплідних у твоїй землі. Я примножу число твоїх днів. 27 Я пошлю Свій жах поперед тебе і приведу в замішання всі народи, проти яких ти йтимеш, примушуючи всіх твоїх ворогів тікати з поля бою.
28 Я пошлю шершнів (або Ангелів) поперед тебе, й вони повиганяють хивійців, ханаанців і хиттитів перед тобою. 29 Та не за один рік Я повиганяю їх для тебе, щоб не спустошена була та земля і щоб не примножився дикий звір проти тебе. 30 Поступово Я повиганяю їх від тебе, поки ти примножишся й заволодієш землею. 31 Я встановлю твої кордони від Червоного моря[r] до моря Филистимського[s], й від пустелі до Євфрату. Бо Я віддам у ваші руки всіх мешканців тієї землі, й ти поженеш їх з неї поперед себе. 32 Не укладай ніякої Угоди ні з ними, ні з їхніми богами. 33 Вони не повинні залишатися в твоїй землі, щоб не ввести тебе в гріх переді Мною, бо якщо ти служитимеш їхнім богам, то це буде пасткою для тебе».
Угода з Ізраїлем
24 І мовив Він до Мойсея: «Піднімись до Господа ти, Аарон, Надав, Авігу й сімдесят старійшин Ізраїлю і поклоняйтеся звіддалік. 2 Тоді Мойсей нехай наблизиться до Господа. Вони ж нехай не підходять, та народ нехай не залишиться з ними».
3 Тож Мойсей прийшов і переказав народові всі слова Господа і всі настанови. І всі люди в один голос відповіли так: «Ми виконаємо все, що наказав Господь». 4 Мойсей записав усі слова Господа. Рано вранці він устав і спорудив під горою вівтар на дванадцяти каменях для дванадцятьох колін Ізраїлю. 5 Тоді він послав юнаків з-поміж дітей Ізраїля, і вони принесли жертви всеспалення, а також пожертвували телят як мирні пожертви Господу. 6 Мойсей налив половину крові в чаші, а другою половиною покропив вівтар. 7 Тоді він узяв книгу з Угодою і прочитав, щоб народ почув. Вони сказали: «Все, що Господь наказав, ми виконаємо й будемо слухатися».
8 Мойсей узяв чашу з кров’ю і покропив людей. Він сказав: «Це кров Угоди, що Господь уклав з вами згідно з усіма цими словами».
Мойсей сходить на гору
9 Мойсей, Аарон, Надав, Авігу і сімдесят старійшин Ізраїлю зійшли на гору. 10 Вони побачили Бога Ізраїлю. Під Його ногами було щось ніби вимощене сапфірами, та таке ясне, як саме небо. 11 Та Він не поклав Своєї руки на вождів дітей Ізраїля. Вони бачили Бога, але Господь не побив їх[t], та вони разом їли й пили.
12 Господь мовив до Мойсея: «Зійди до Мене на гору й зачекай там, щоб Я зміг дати тобі кам’яні скрижалі з Законом і заповідями, які Я написав для їхнього навчання». 13 І встали Мойсей та його слуга Ісус, і пішли на Божу гору. 14 А старійшинам він сказав: «Зачекайте нас тут, Аарон і Гур будуть з вами. Якщо хтось матиме суперечку, нехай іде до них».
Зустріч Мойсея з Господом
15 Мойсей зійшов на гору і хмара вкрила її. 16 Слава Господа зійшла на гору Синай, і хмара вкривала її шість днів, а на сьомий день Всевишній покликав Мойсея із хмари. 17 Поява слави Господа була, мов той вогонь, що охопив вершину гори на очах дітей Ізраїля. 18 Мойсей увійшов у хмару й зійшов на гору. І перебував він на горі сорок днів і сорок ночей.
Дари Богу
25 Господь говорив з Мойсеєм так: 2 «Скажи дітям Ізраїля, щоб принесли Мені дари, які серце кожного з готовністю дає. 3-7 Ось ті дари, що ви прийматимете від них: золото, срібло, бронзу, блакитне, пурпурове та ясно-червоне полотно, тонкий льон, козячу вовну, дублені баранячі шкіри, шкури, дерево акації, оливу для світильника, пахощі для оливи помазання й запашного куріння, камінь онікс та інше каміння для прикрашання ефоду й нагрудника[u].
Святилище
8 Нехай діти Ізраїлю зроблять для Мене святилище, і Я зможу перебувати серед них. 9 Зробіть його згідно з тим, як Я покажу вам,—святий намет і все те, що в ньому.
Ковчег Угоди
10 Ковчег зроблять з акації. Він має бути завдовжки два з половиною лікті[v], півтора лікті[w] завширшки й півтора лікті заввишки. 11 Ти покриєш його щирим золотом зсередини та ззовні й зробиш золотий вінець довкола. 12 Виллєш для нього чотири золоті кільця й прикріпиш їх по чотирьох кутках—два з одного боку і два з іншого. 13 Зробиш жердини з акації і покриєш їх золотом. 14 Вставиш жердини в кільця з боків ковчегу, щоб його носити. 15 Жердини треба повсувати у кільця ковчегу й не слід виймати їх звідти.
16 Покладеш у ковчег Свідоцтво (кам’яні скрижалі з 10 заповідями), що Я тобі дам. 17 Зробиш віко для відпущення гріхів із щирого золота два з половиною лікті завдовжки і півтора завширшки. 18 Зробиш із золота два Херувими карбовані й прикріпиш з обох кінців віка для відпущення гріхів. 19 Одного Херувима помістиш на одному кінці, а другого—на другому. Зробиш так, щоб Херувими були єдиним цілим із віком для відпущення гріхів з обох кінців. 20 І здійматимуть Херувими крила свої і повернені будуть обличчями одне до одного, звернені до віка для відпущення гріхів, а крилами затулятимуть віко для відпущення гріхів. 21 Поставиш те віко для відпущення гріхів зверху на ковчег і покладеш у ковчег Свідоцтва, що Я тобі дам. 22 Там, над віком для відпущення гріхів, Я зустрічатимуся з тобою між двома Херувимами зверху на Ковчезі свідчення. Я скажу тобі про все, що наказуватиму дітям Ізраїля.
Стіл
23 Зробиш стіл з акації два лікті[x] завдовжки, один лікоть[y] завширшки й півтора лікті заввишки. 24 Покриєш його щирим золотом і зробиш золотий вінець довкола. 25 Зробиш обід в долоню завширшки й золотий вінець довкруги ободу. 26 Зробиш чотири золоті кільця й прилаштуєш із чотирьох кутів, біля чотирьох ніжок столу. 27 Кільця мусять бути коло ободу. Вони триматимуть жердини, щоб носити стіл. 28 Зробиш жердини з акації і вкриєш їх золотом. На них носитимуть стіл. 29 Зі щирого золота зробиш до нього тарілки, кадильниці, кухлі й чаші для ливних пожертв. 30 На стіл постійно кластимеш переді Мною хліб присутності.
Світильник
31 Зробиш світильник зі щирого золота. Світильник, його основа й держак мусять бути карбовані. Його чашечки, бруньки й пелюстки, немов у квітки, будуть єдиним цілим. 32 Шість галузок простягатимуться з боків—три галузки світильника з одного й три з другого боку основи. 33 На одній галузці має бути три чашечки, немов квіти мигдалю, кожна з брунькою та пелюсткою і три чашечки, немов квіти мигдалю, кожна з брунькою і пелюсткою на іншій галузці. Такий вигляд повинні мати всі шість галузок, що простягаються від світильника. 34 На самому світильнику мусить бути чотири чашечки, немов квітки мигдалю з бруньками та пелюстками. 35 Під кожною парою галузок повинна бути брунька, і так на всіх шести галузках, що простягатимуться від світильника. 36 Ті бруньки й галузки мають бути єдиним цілим і викарбувані з єдиного самородка щирого золота. 37 Зробиш сім лампад до світильника. Ці лампади слід поставити так, щоб вони світили поперед нього. 38 Щипці до нього й таці мають бути зі щирого золота. 39 Його разом з усім приладдям слід зробити з таланту[z] щирого золота. 40 Гляди ж, зроби відповідно до зразка, показаного тобі на горі».
Священна скинія
26 Зробиш святий намет з десяти покривал із тонкого льону й блакитного, пурпурового та яскраво-червоного полотна, з вправно виготовленими Херувимами на них. 2 Кожне покривало має бути двадцять вісім ліктів[aa] завдовжки й чотири лікті[ab] завширшки. І всі вони мусять бути одного розміру. 3 П’ять покривал з’єднаєш між собою, і так само інші п’ять мусять бути з’єднані між собою. 4 Зробиш завіси з блакитного полотна по краю останнього покривала з перших з’єднаних полотен. Так само зробиш по кінцях крайнього покривала другого комплекту. 5 Зробиш п’ятдесят завіс на одному покривалі й п’ятдесят завіс на кінці покривала з другої групи з’єднаних полотен. Завіси мусять бути одна навпроти одної. 6 Зробиш п’ятдесят гачків із золота і з’єднаєш покривала між собою цими гачками так, що скинія стане єдиним цілим. 7 Зробиш запони з козячої вовни для намету поверх скинії. Таких запон зробиш одинадцять штук. 8 Кожна запона мусить бути тридцять ліктів[ac] завдовжки й чотири лікті завширшки. Всі одинадцять запон повинні бути одного розміру. 9 З’єднаєш між собою п’ять запон, і так само з’єднаєш між собою інші шість, а шосту запону складеш удвоє спереду намету.
10 Зробиш п’ятдесят завіс по краю останньої запони з перших п’яти і п’ятдесят завіс по краю інших з’єднаних запон. 11 Зробиш п’ятдесят бронзових гачків. Повставляєш гачки в завіси й з’єднаєш намет разом, щоб він став єдиним цілим. 12 Щодо половини покривала, що залишилося, то почепиш її позаду скинії. 13 Залишиться по ліктю[ad] з обох боків намету, й вони звисатимуть з одного й другого боків скинії, щоб усе позакривати. 14 Зробиш покриття для намету з дублених баранячих шкір, а зверху покриття зі шкури.
15 Зробиш бруси-підпори з акації для святого намету. 16 Кожен брус мусить бути десять ліктів[ae] завдовжки і півтора лікті[af] завширшки. 17 Кожен брус матиме по два кріплення для з’єднання між собою. Зробиш їх для кожного бруса скинії. 18 Зробиш двадцять брусів для скинії з південного боку. 19 Також виготовиш сорок срібних поставців під двадцять брусів. По два поставці буде під кожен брус для двох його кріплень і два поставці під інший брус для двох його бокових кріплень. 20 З іншого, північного боку скинії зробиш двадцять брусів. 21 До них сорок поставців із срібла—по дві під кожним брусом. 22 Позаду скинії, з західного боку, поставиш шість брусів.
23 Зробиш два бруси для кутків позаду скинії. 24 Вони мусять сходитися внизу окремо, а зверху приєднані до одного кільця. Так повинно бути з обома брусами по кутах. 25 Усіх брусів буде вісім, і ще буде шістнадцять срібних поставців для них—по два поставці під кожним брусом.
26-27 Зробиш засуви з акації—п’ять для брусів з одного боку скинії і п’ять засувів для брусів з іншого боку скинії, а також п’ять засувів для брусів позаду скинії, з західної сторони.
28 Середній засув, проходитиме через середину брусів від одного краю до іншого. 29 Покрий бруси золотом. Зроби кільця з золота, щоб тримати засуви, і їх також покрий золотом. 30 Споруди скинію за тим зразком, що показано тобі на горі.
Всередині священної скинії
31 Зроби запону з блакитного, пурпурового та ясно-червоного полотна й тонкого льону. Зроби майстерно з Херувимами на ній. 32 І почепиш її на чотирьох стовпах з акації, покритих золотом, з золотими гачками, на чотирьох поставцях. 33 Почепиш завісу на гачки. Внесеш всередину за запону ковчег Угоди. Ця запона відділить святилище від Святеє Святих. 34 Покладеш віко для відпущення гріхів зверху на ковчег Угоди в Святеє Святих. 35 Ззовні запони поставиш стіл і світильник навпроти, з південного боку святого намету. Стіл поставиш з північного боку.
Двері священної скинії
36 Зроби гаптовану запону для входу до намету з блакитного, пурпурового та ясно-червоного полотна й тонкого льону. 37 Зроби п’ять стовпів з акації для запони й покрий їх золотом, а також зроби гачки з золота. І вилий для них п’ять поставців із бронзи.
Вівтар для жертвоприношення
27 Зробиш вівтар з акації п’ять ліктів[ag] завдовжки і п’ять ліктів завширшки. Вівтар мусить бути квадратний, три лікті[ah] заввишки. 2 Зробиш ріжки на ньому по чотирьох кутках. Ріжки повинні бути суцільні з вівтарем. Обклади його бронзою. 3 Зробиш усе приладдя до нього з бронзи: глечики, лопатки, кропильниці й таці. 4 Зробиш решітку для вівтаря—бронзове мереживо. Зробиш на решітці по чотирьох кутках чотири бронзові кільця. 5 Поклади її під край вівтаря, щоб решітка доходила знизу до половини вівтаря.
6 Зробиш жердини для вівтаря з акації, і покриєш їх бронзою. 7 Жердини мусять входити в кільця з боків вівтаря, щоб його носити. 8 Зробиш його з дощок, порожнім усередині. Нехай так його зроблять, як тобі було показано на горі.
Подвір’я священної скинії
9 Влаштуєш подвір’я для святого намету. З південного боку подвір’я буде запона з тонкого льону в сто ліктів[ai] завдовжки. 10 Там повинно бути двадцять стовпів до них і двадцять бронзових поставців, а гачки на стовпах і кільця до них—срібні. 11 Так само слід зробити з північного боку—запону у сто ліктів завдовжки з двадцятьма стовпами й двадцятьма бронзовими поставцями, з гачками на стовпах і кільцями із срібла.
12 Подвір’я на захід має бути п’ятдесят ліктів[aj] завширшки з десятьма стовпами й десятьма поставцями для них. 13 Спереду на схід подвір’я має бути п’ятдесят ліктів завширшки. 14 Запона з одного боку буде п’ятнадцять ліктів[ak] на трьох стовпах і трьох поставцях під ними. 15 І з другого боку запона буде п’ятнадцять ліктів завдовжки—на трьох стовпах і трьох поставцями під ними.
16 При вході на подвір’я буде гаптована завіса в двадцять ліктів[al] із блакитного, пурпурового та ясно-червоного полотна й тонкого льону—на чотирьох стовпах і чотирьох поставцях під ними. 17 Усі стовпи навколо подвір’я мусять бути з’єднані срібними гачками й на бронзових поставцях. 18 Подвір’я має бути сто ліктів завдовжки, п’ятдесят ліктів завширшки і з завісою в п’ять ліктів заввишки з тонкого льону на поставцях із бронзи. 19 Все начиння скинії для різного використання та всі кілки для подвір’я мають бути бронзовими.
Олива для світильника
20 Накажи дітям Ізраїля принести тобі чистої оливи для того, щоб світильник завжди горів. 21 Аарон зі своїми синами влаштує його з вечора до ранку перед Господом в наметі зібрання за запоною, що перед ковчегом Свідчення. І цей закон на віки вічні для всіх поколінь дітей Ізраїля.
Священне вбрання
28 Приведи Аарона, твого брата, і його синів Надава, Авігу, Елеазара та Ітамара, дітей Ізраїля, до себе, щоб вони були Моїми священиками. 2 Справиш священне вбрання Аарону, своєму братові, для слави й краси. 3 І скажи всім, хто мудрий серцем, кого Я наповнив духом мудрості, щоб вони справили Ааронові вбрання на посвячення, щоб він міг служити Мені.
4 Ось яке вбрання вони мають справити: нагрудник[am], ефод, ризу, плетений хітон, тюрбан і пасок. Вони зроблять священне вбрання Ааронові, твоєму брату, щоб він міг бути Моїм священиком. 5 Нехай візьмуть золота, блакитного, пурпурового та ясно-червоного полотна й тонкого льону. 6 Нехай зроблять ефод з золотого, блакитного, пурпурового та ясно-червоного полотна й тонкого льону. Цю робота треба виконана досконало. 7 З обох кінців його мають бути прив’язані два наплічники, з’єднані між собою.
8 Пасок на ефоді мусить бути зроблений з тієї ж тканини: золотого, блакитного, пурпурового та ясно-червоного полотна й тонкого льону.
9 Візьмеш два камені оніксу й викарбуєш на них імена синів Ізраїля. 10 Викарбуєш шість імен на одному камені й решту шість на другому за їхнім народженням. 11 На двох каменях викарбуєш імена синів Ізраїля так само, як робить різбляр, вирізуючи печатку, й оправиш їх у золоті гнізда. 12 Ти прикріпиш ці два камені до наплічників ефоду у пам’ять про синів Ізраїля. Аарон носитиме їхні імена перед Господом на обох своїх плечах як пам’ятку. 13 Виготовиш золоті гнізда. 14 Змайструєш два ланцюжки щирого золота, звиті, як мотузка, і приєднаєш ланцюжки до гнізд.
Нагрудник
15 Зробиш судний нагрудник майстерної роботи. Зробиш його так само, як і ефод—із золота, блакитного, пурпурового та ясно-червоного полотна й тонкого льону. 16 Він буде квадратний, складений удвоє, одна п’ядь[an] завдовжки й одна п’ядь завширшки. 17 Повправляй у нього чотири ряди коштовного каміння. В першому ряду мають бути сердолік, топаз і смарагд. 18 В другому ряду—бірюза, сапфір та ізумруд. 19 У третьому ряду—яхонт, агат і аметист. І всі вони мусять бути в золотих оправах. 20 У четвертому ряду—топаз, онікс і яшма. 21 Всього буде дванадцять каменів зі своїми іменами, згідно з іменами синів Ізраїля. На кожному мусить бути викарбувано, як на печатці, ім’я одного з дванадцяти колін.
22 Зробиш для нагрудника ланцюжки, звиті, немов мотузки, із щирого золота. 23 Зробиш два золоті кільця й прилаштуєш їх до двох кінців нагрудника. 24 Пропустиш два звиті золоті ланцюжки через два кільця на кінцях нагрудника. 25 Причепиш обидва кінці ланцюжків до двох гнізд, прикріпивши їх спереду до наплічників ефоду. 26 Зробиш іще два золоті кільця й прикріпиш їх до двох кінців нагрудника з внутрішнього боку.
27 Зробиш іще два золоті кільця й приєднаєш їх до двох наплічників спереду ефоду біля рубця над паском ефоду. 28 Приєднаєш кільця нагрудника до кілець ефоду стрічкою блакитного полотна так, щоб він був над самим паском ефоду, і щоб нагрудник не спадав. 29 Аарон носитиме імена синів Ізраїля на судному нагруднику, коло серця, як постійну згадку перед Господом, коли заходитиме до святилища.
30 Покладеш до судного нагрудника урим і туммим, і коли Аарон приходитиме до Господа, вони будуть коло його серця. Аарон постійно носитиме перед Господом суд дітей Ізраїля коло свого серця. 31 Зробиш ризу до цього ефоду, виткану цілком із блакитного полотна. 32 Посередині зверху в ній буде отвір для голови. Навколо цього отвору край мусить бути обшитий на зразок отвору в панцирі, щоб не рвалося.
33 З блакитного, пурпурового та ясно-червоного полотна зробиш гранати й прикрасиш по подолу, а також золотими дзвіночками поміж ними. 34 І буде дзвіночок і гранат, дзвіночок і гранат, і так по всьому подолу навколо ризи. 35 І хай вона буде на Ааронові, коли він служитиме. І дзвін буде чути, коли він входитиме до святилища перед Господом й коли виходитиме, щоб він не помер.
36 Зробиш пластинку зі щирого золота й викарбуєш на ній, як той різбляр, що робить печатки: «Святиня для Господа». 37 Прив’яжеш її блакитною стрічкою спереду тюрбана. 38 І буде вона в Аарона на чолі, і він нестиме провини вид тих святих речей, що діти Ізраїля освятять як свої священні дари, завжди на його чолі як знак благовоління перед Господом. 39 Витчеш плетений хітон з тонкого льону і зробиш із тонкого льону тюрбан і гаптований пасок.
40 Аароновим синам справиш хітони, поробиш паски й тюрбани для слави й краси. 41 Вбереш їх: Аарона, твого брата, і його синів разом з ним й помажеш їх, рукоположиш і освятиш їх, щоб вони могли служити Мені священиками. 42 Справ їм лляну нижню білизну, щоб закрити наге тіло від крижів до стегон. 43 Це вбрання мусить бути на Ааронові та його синах, коли вони заходитимуть до намету зібрання або коли йтимуть до вівтаря служити в святилищі, щоб не навести гріх на себе й не померти. І це навіки правило для нього та його нащадків, що будуть після нього.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International