Bible in 90 Days
Пам’ятай Господа
8 Дотримуйтеся старанно всіх заповідей, що я вам даю, щоб жили ви й множилися і увійшли, й зайняли землю, яку Господь пообіцяв батькам вашим. 2 Пам’ятай увесь той шлях, яким Господь Бог твій вів тебе всі ці сорок років пустелею. Він зробив так, щоб упокорити тебе, випробувати й дізнатися, що на серці в тебе, чи дотримуватимешся Його заповідей. 3 Він упокорив тебе, Він примусив тебе голодувати, Він годував тебе манною, якої не знали ні батьки ваші, ані ти, аби навчити тебе, що не одним лише хлібом живе людина, а живе людина всім тим, що виходить із уст Господа. 4 Одяг твій не зносився, ноги твої не спухли за всі сорок років. 5 Пам’ятай, що Господь Бог твій навчав тебе так само, як батько навчає і виховує сина свого.
6 Тож дотримуйся заповідей Господа Бога твого, ходи дорогами Його й шануй Його. 7 Бо Господь Бог твій вводить тебе в добру землю, край потоків і струмків, і підземних джерел, що б’ють на рівнинах і в горах, 8 у край пшениці та ячменю, винограду, смокви та гранатів, у край олив і меду, 9 у край, де ти їстимеш удосталь хліба, де залізо в скелях, де добуватимеш ти мідь із гір. 10 Ти матимеш, що їсти досхочу, тож хвали Господа Бога твого за добру землю, що Він тобі дав.
Пам’ятай діла Господні
11 Дивись, щоб не забув ти Господа Бога твого, не додержуючись заповідей Його, настанов та вказівок, які я даю тобі сьогодні. 12 Ти завжди їстимеш досхочу, побудуєш добрі оселі і в них заживеш. 13 І худоба твоя, й вівці твої розплодяться, і гроші твої помножаться. 14 Тоді пильнуй, щоб ти не запишався й не забув Господа Бога твого, що вивів тебе з землі Єгипетської, з дому неволі, 15 Який привів тебе в ту величезну і страхітливу пустелю, повну отруйних змій та скорпіонів, у суху землю, де не було води, Хто пустив для тебе воду зі скелі, 16 Хто в пустелі тебе нагодував манною, щоб упокорити й випробувати тебе і щоб зрештою все було в тебе гаразд. 17 Пильнуй, щоб не сказав ти собі: «Мої сила й міць здобули мені всі ці багатства». 18 Тож пам’ятай Господа Бога твого, бо Він Той, Хто дає тобі силу, щоб здобути багатства, тож сьогодні Він може дотриматись Своєї Угоди, яку Він уклав з предками твоїми.
19 Якщо ж забудеш ти Господа Бога свого й ходитимеш за іншими богами, і їм служитимеш, і поклонятимешся їм, я остерігаю вас сьогодні, що ви загинете напевне, 20 як ті народи, що їх Господь вигублює перед вами, так і ви загинете за те, що не слухали голосу Господа Бога вашого.
Господь буде з Ізраїлем
9 «Слухай, Ізраїлю, сьогодні ти перейдеш Йордан, щоб увійти на свою землю й вигнати народи, більші й дужчі за тебе, з великих міст, у яких укріплення аж до неба. 2 Дужий і високий народ анакійці. Ти знаєш, що про них кажуть: „Хто встояти може проти анакійців?” 3 Знай же, що сьогодні Господь Бог твій переходить Йордан перед тобою, немов вогонь всепоглинаючий. Він вигубить їх, Він їх підкорить перед тобою, і ти виженеш їх геть, і вигубиш їх негайно, як Господь пообіцяв тобі.
4 Коли Господь Бог твій вижене їх від тебе, не кажи собі: „Через праведність мою привів мене Господь, щоб землю цю зайняти”. Господь проганяє народи ті від тебе за нечестивість їхню. 5 Ти займеш землю їхню не тому, що ти праведний і чесний, ні, Господь Бог твій проганяє народи ці перед тобою радше за їхню нечестивість і щоб дотриматися обітниці, яку Він дав батькам твоїм Авраамові, Ісаакові та Якову. 6 Тож знай, не за праведність твою дає тобі цю добру землю Господь Бог твій, бо ти народ впертий».
Пам’ятай про гнів Господній
7 «Пам’ятай, не забувай, як прогнівили ви Господа твого Бога в пустелі. Ви повставали проти Господа від днів, коли залишили землі єгипетські, і до приходу сюди[a]. 8 Ви розгнівали Господа на горі Хорев, і був Господь у гніві Своєму ладен вигубити вас. 9 Коли я зійшов на гору, щоб отримати кам’яні скрижалі з Заповітом, що Господь уклав із вами, я лишався на горі сорок днів і сорок ночей. Я нічого не їв і не пив. 10 Господь дав мені дві кам’яні скрижалі, на яких було написано Його власною рукою. На них були всі ті заповіді, що їх Він промовив до вас на горі, з вогню, того дня, коли вас там було зібрано».
11 Після сорока днів і сорока ночей Господь дав мені дві кам’яні таблиці, скрижалі Угоди. 12 Господь промовив до мене: «Встань! Мерщій спускайся звідси, бо твій народ, який ти вивів з Єгипту, зіпсувався. Вони швидко повстали проти того, що Я заповів їм робити. Вони вилили собі з металу боввана».
13 Тоді Господь сказав мені: «Я придивився до народу цього, справді, це народ впертий. 14 Відійди від Мене, щоб Я вигубив їх, і ніхто про них не пам’ятатиме. А з твоїх нащадків Я виведу сильний і ще численніший народ, ніж вони».
Золотий тілець
15 Тоді я повернувся й спустився з гори. Вона вогнем палала. Я ніс дві кам’яні скрижалі Угоди. 16 Я помітив, що ви згрішили проти Господа Бога вашого, виливши для себе боввана металевого—подобу тельця. Ви швидко відвернулися від того, що Господь заповідав вам. 17 Тож схопив я скрижалі, кинув їх обома руками й розбив їх на ваших очах. 18 Тоді, як і раніше, впав я долілиць на землю перед Господом на сорок днів і сорок ночей. Я нічого не їв і не пив[b] через увесь той гріх, що ви скоїли. Бо вчинили те, що Господь вважає лихим, і прогнівили Його.
19 Злякався я обурення та гніву, бо Господь був такий розлючений на вас, що ладен був вас вигубити. Та Господь вислухав мене й того разу. 20 І був Господь розгніваний на Аарона достатньо, щоб знищити його. Але того разу я молив і за Аарона. 21 Тоді взяв я гріховну річ, що зробили ви,—тельця, і спалив його у вогні, поламав його на шматки, ретельно розтовк, доки не став він тонким, мов порох. Тоді кинув я той порох у потік, що біг з гори.
Мойсей просить Бога простити Ізраїль
22 «І у Тавері, Массі, Ківрот-Гаттааві[c] прогнівили ви Господа. 23 Коли Господь послав вас із Кадеш-Барнеа і сказав: „Вставайте і займіть землю, яку Я вам дав”. Та відмовилися ви слухатися веління Господа Бога вашого. Не повірили ви Йому, не слухали голосу Його. 24 Ви бунтували проти Господа з першого дня, як я знаю вас.
25 Тож лежав я долілиць перед Господом сорок днів і ночей, бо Господь сказав, що намірився Він вигубити вас. 26 Я благав Господа і сказав: „Господи, Володарю мій, не губи народ Свій, власність Свою. Ти визволив їх Своєю силою великою. Ти вивів їх із Єгипту Своєю могутньою рукою. 27 Пригадай слуг Твоїх Авраама, Ісаака, Якова. Не зважай на впертість народу цього, на його нечестивість та гріх. 28 Інакше в землі, з якої Ти вивів їх, скажуть: „Оскільки Господь не може привести їх до землі, що пообіцяв їм, і оскільки Він ненавидить їх, Він вивів їх, щоб убити в пустелі”. 29 Вони народ Твій, Твоя власність. Ти вивів їх із Єгипту Своєю силою великою й простертою рукою”».
Нові скрижалі
10 Сказав тоді мені Господь: «Витеши дві кам’яні скрижалі, подібні до перших, і зійди до Мене на гору. Зроби також дерев’яну скриню. 2 Я напишу на них ті ж заповіді, що були на перших скрижалях, які ти розбив, тоді поклади їх до скрині».
3 Тож зробив я скриню з дерева акації і витесав дві такі ж кам’яні скрижалі, подібні до перших. Тоді піднявся я на гору з двома скрижалями. 4 І написав Господь на скрижалях ті ж слова, що Він написав першого разу—десять заповідей, які Господь промовив до вас на горі з вогню того дня, коли ви там зібралися. Тоді Господь віддав їх мені. 5 Тоді повернувся я й пішов з гори і поклав скрижалі в скриню, яку виготовив. Там вони лишилися, як і заповів мені Господь.
6 Діти Ізраїля рушили від колодязів народу Яакана до Мосери. Аарон помер і був похований там. Натомість священиком став син його Елеазар. 7 Звідти вони помандрували до Ґудґода, а звідти—до Йотвати, краю водних потоків. 8 Господь призначив тоді рід Левія носити скриню Заповіту Господнього, стояти перед Господом[d] і служити Йому[e], і благословляти ім’я Його. (Вони й донині це роблять). 9 Через це коліно Левія не має власного наділу землі, як інші коліна. Господь—ось його наділ, як Господь Бог його обіцяв йому.
10 Я перебував на горі сорок днів і сорок ночей, як і першого разу. І Господь знову послухав мене й вирішив не губити тебе. 11 Господь сказав мені: «Встань, іди і рушай на чолі народу, і ввійдуть вони, і займуть землю, яку Я пообіцяв батькам їхнім дати їм».
Чого насправді хоче Бог
12 Тепер чого Господь Бог твій хоче від тебе. Тільки того, щоб ти шанував Його, жив, як Він каже, любив Його, служив Йому всім серцем своїм, 13 дотримувався заповідей Господа і Його настанов, які я даю тобі сьогодні на добро.
14 Поглянь, кожен клаптик небес, земля і все на ній належать Господу. 15 То Господу сподобалися батьки твої, і полюбив Він їх і вас обрав з-поміж народів, нащадків їхніх, як це є сьогодні.
16 Вповні віддайте себе Господу[f], відкиньте впертість свою[g]. 17 Бо Господь Бог ваш—це Бог усіх богів і Господь над владиками. Він великий, могутній і страшний Бог, Який не зважає на особи й не бере хабарів. 18 Він захищає вдів і сиріт. Він любить чужинця і дає Йому хліб і одяг. 19 І ви любіть чужинця, бо ви самі були чужинцями в землі Єгипетській.
20 Поклоняйся Господу Богу своєму, бійся Його, служи Йому, будь відданий Йому і Його іменем присягайся. 21 Він єдиний, кого величати маєш, Він Бог твій. Він Той, Хто зробив для тебе все те величне й страшне, що ти бачив на власні очі. 22 Твоїх предків було лише сімдесят, коли прийшли вони в Єгипет, а тепер Господь Бог твій зробив тебе таким численним, як зірки на небі.
Пам’ятай Господа
11 Люби Господа Бога свого і завжди виконуй настанови й накази Його, дотримуйся законів Його та Його заповідей. 2 Пам’ятай сьогодні, що то не діти ваші знали й бачили науку Господа Бога вашого, велич Його, велику силу Його й міць[h] 3 знаки Його та діла, які Він вчинив у Єгипті над фараоном, царем єгипетським і всім його краєм, 4 і що зробив Він з військом єгипетським, з кіньми й колісницями, коли примусив води Червоного моря зімкнутися над ними, коли вони гналися за вами (тож Він остаточно вигубив їх до цього дня), 5 і що робив Він для вас у пустелі, доки ви не прийшли сюди, 6 і що зробив Він якраз посеред Ізраїлю з Датаном та Авірамом, синами Еліава з родини Рувима, коли земля роззявила пащу свою і поглинула їх і разом з ними родини їхні, і намети їхні, і все живе слідом за ними. 7 Ні, то були ви самі, хто бачив усі великі діла, які Господь зробив.
8 Підкоряйтеся кожному наказу, що я даю вам сьогодні, щоб були ви достатньо сильними, щоб увійти й заволоділи землею, якою саме йдете, щоб посісти її, 9 і щоб жити довго на цій землі, що тече молоком і медом, яку Господь пообіцяв віддати вашим батькам і нащадкам їхнім. 10 Бо земля, яку ти посядеш, не схожа на твій колишній дім у землі Єгипетській, де ти сіяв зерно і зрошував її стопами своїми[i] немов город. 11 Земля, якою ти маєш заволодіти,—це земля з горами й долинами зрошуваними дощем небесним. 12 Це земля, про яку дбає Господь Бог твій і за якою стежить невтомно від початку до кінця року.
13 «Якщо ви дотримуватиметеся Моїх заповідей, які Я сьогодні вам даю: любити Господа Бога вашого і служити Йому всім серцем своїм і всією душею, 14 тоді Я дам дощ землі вашій у належний час, осінній дощ і дощ весняний, і ви зберете хліб, молоде вино й оливу. 15 І дам Я траву полям твоїм для худоби, і матимеш ти їжі вволю».
16 Стережися, щоб не спокуситися, не збочити й не служити іншим богам і не поклонятися їм. 17 Бо тоді Господь розлютиться на вас і замкне небеса, і більш не буде дощу, і земля більше не родитиме врожаю. Тоді ви швидко загинете на добрій землі, яку Господь дає вам.
18 Пам’ятайте завжди ці мої заповіді і прив’яжіть їх як знак собі на руку й на чоло стрічкою. 19 Навчіть їх дітей своїх, переповідаючи, коли сидите в оселях своїх, коли йдете дорогою, коли лягаєте і встаєте. 20 Напиши їх на одвірках дому свого й на воротах, 21 щоб ви й діти ваші довго жили на землі, яку Господь пообіцяв дати батькам вашим, так довго, як небеса будуть над землею.
22 Якщо будете ви пильно дотримуватись усіх цих заповідей, що я наказую вам виконувати,—любити Господа Бога вашого, жити так, як Він вам велить, лишатися відданими Йому, 23 тоді Господь прожене всі ті народи перед вами, і ви запануєте над народами, численнішими й могутнішими за вас. 24 Кожне місце, куди ступить нога ваша, належить вам. Земля ваша буде від пустелі до Ливану, від ріки Євфрат до Західного моря. 25 Ніхто не встоїть проти вас. Господь Бог ваш змусить боятися вас народи по всій землі, хоч куди б ви пішли, як пообіцяв Він вам.
Вибір Ізраїлю: благословення чи прокляття
26 Бачиш, я даю вам вибір між благословенням і прокляттям: 27 благословенням, якщо ви слухаєтеся заповідей Господа Бога вашого, які я даю вам сьогодні, 28 і прокляттям, якщо ви не слухаєтеся заповідей Господа Бога вашого, якщо збочите з того шляху, яким я заповідаю вам сьогодні йти, якщо підете за іншими богами, яких ви не знаєте.
29 Коли Господь Бог твій приведе тебе в землю, в яку ти входиш, щоб заволодіти нею, мусиш проголосити благословення на горі Ґеризим, а прокляття на горі Евал. 30 Як ти знаєш, ці гори на західному березі Йордану[j], де заходить сонце, в землі ханаанців, що живуть у пустелі біля Ґілґала, поряд з дібровою Море. 31 Як перейдете Йордан, увійдіть і заволодійте землею, що Господь Бог ваш дає вам, і ви заволодієте нею і житимете на ній. 32 Старанно виконуйте всі настанови й накази, що я сьогодні даю вам.
Місця поклоніння Богу
12 Ось настанови й накази, які ви маєте старанно виконувати на землі, яку Господь Бог твоїх предків дав тобі у володіння, доки ви житимете на цій землі. 2 Як посядете ви землю, то зруйнуйте вщент усі ті місця, де народи поклонялися богам своїм: на горах високих і узвишшях, і під кожним деревом зеленим. 3 Знищіть вівтарі їхні й потрощіть на скалки кам’яні стовпи їхні, спаліть стовпи Ашери і порубайте на тріски подоби богів їхніх. Так ви зітрете імена їхні з місць цих.
4 Не поклоняйтеся Господу Богу вашому так, як це роблять інші. 5 Але шукайте те місце, яке Господь Бог ваш вибере серед усіх колін ваших, щоб поставити там ім’я Своє, як оселю Свою, і туди ходитимете. 6 Туди будете приносити жертви всеспалення, пожертви, десятину від всього, що дістали, дари ваші, всілякі обітниці, добровільні пожертви, первістків худоби вашої і овець. 7 Ви будете їсти там у присутності Господа Бога вашого і радітимете з усього того, до чого руку свою приклали, ви й родини ваші, бо Господь Бог твій благословив тебе.
8 Не робіть так, як оце сьогодні кожен робить те, що йому здається добрим. 9 Бо ви ще не прийшли до місця спочинку й до землі, яку Господь Бог твій дає вам. 10 Та скоро ви перейдете Йордан і оселитеся на землі, яку Господь Бог ваш дає вам. Він дасть вам спочинок від усіх ворогів ваших, і житимете ви у безпеці.
11 Однак приносьте все, що я заповідаю вам, до того місця, яке вибере Господь, щоб там перебувало ім’я Його. Це включає ваші жертви всеспалення, пожертви, десятину врожаю й худоби, що ви набули, дари—все найдобірніше, що ви пообіцяли Господу. 12 Радіти будете в присутності Господа Бога вашого, ви, сини й дочки ваші, слуги й служниці, левити по містах ваших, (бо не мають вони ні власної частки, ні спадщини поміж вас)[k]. 13 Пильнуйте, щоб не приносити жертв всеспалення де заманеться. 14 Але принось свої жертви всеспалення тільки в тому місці, яке обере Господь поміж колінами твоїми, і роби там усе, що я заповідаю тобі.
15 Та коли схочеш, можеш різати й їсти м’ясо в усіх містах твоїх стільки, скільки Господь Бог твій дає тобі. Нечисті й чисті люди можуть їсти так, ніби то лань або олень. 16 Тільки не їжте крові. Ви мусите виливати її на землю, мов ту воду.
17 Не їж у містах твоїх окремої десятини зерна свого, молодого вина або оливи, первістків великої худоби та овець, тобто всього того, що ти обіцяв віддати як добровільну пожертву й особливі дари. 18 Їж усе це тільки в храмі Господа Бога твого. Це для тебе, твоїх синів і дочок, твоїх слуг і служниць—левити мешкають у твоєму місті. Насолоджуйся в присутності Господа твого Бога всім тим, що нажив. 19 Пильнуй, щоб не забути про левита, поки живеш ти на землі своїй.
20 Коли Господь твій Бог поширить край твій, як пообіцяв Він тобі, скажеш: «Дозволь мені їсти м’ясо, бо ти схотів м’яса, то їж стільки м’яса, скільки хочеш». 21 Якщо храм Господній далеко від тебе, можеш зарізати щось із худоби й овець, яких Господь дав тобі, так, як я наказував тобі. Можеш їсти стільки, скільки хочеш, по містах твоїх. 22 Можеш їсти все це так само, як лань або оленя[l]. І чисті, й нечисті люди можуть їсти це. 23 Та пильнуй, щоб не їсти крові, бо життя—то кров, тож не їж життя з м’ясом. 24 Не їж її. Вилий її на землю, мов ту воду. 25 Не їж її, щоб усе було в тебе гаразд, і в дітей твоїх по тобі, бо мусиш робити те, що є правильним в очах Господа.
26 Однак візьми свої святі й обіцяні принесення й піди до того місця, яке Господь обрав. 27 Тоді принеси свої жертви, м’ясо й кров на вівтар Господа Бога твого. Кров жертв своїх вилий на вівтар Господа Бога твого, а м’ясо можеш їсти. 28 Старанно дотримуйся всіх цих заповідей, які я даю тобі сьогодні, щоб усе було гаразд у тебе й нащадків твоїх, бо ти чиниш так, як є добре в очах Господа Бога твого.
29 Коли Господь Бог твій винищить перед тобою народи, землі яких ти посядеш, коли виженеш їх і житимеш у землі їхній. 30 Стережися, щоб не впійматися в пастку, наслідуючи їх, після того, як їх вигублено перед тобою, і не питай про богів інших, і не кажи: «Як ці народи служили богам своїм? І я робитиму так само». 31 Не служи так Господу Богу своєму, бо вони чинили для богів своїх усілякий гріх, який Господь ненавидить. Бо вони навіть спалювали синів і дочок своїх у вогні для богів своїх. 32 Тож пильно виконуйте все, що я вам заповідаю. Нічого не додавайте до цього й не віднімайте нічого.
Лжепророки
13 Якщо пророк або сновида з’явиться між вами й пообіцяє вам якесь знамення або чудо, 2 і це знамення або чудо, що він пообіцяє, сповниться, і він скаже: «Ходімо за іншими богами, яких ви не знаєте, і служитимемо їм»,— 3 не покладайтеся на слова пророка того або сновиди. Бо Господь Бог ваш випробовує вас, щоб дізнатися, чи віддані ви Господу Богу вашому всім серцем своїм і всією душею. 4 Чиніть, як каже Господь Бог ваш, бійтеся Його. Дотримуйтесь заповідей Його й слухайте Його. Поклоняйтесь, будьте віддані Йому.
5 Того пророка або сновиду треба вбити, бо він закликав вас бунтувати проти Господа Бога вашого, Який вивів вас із землі Єгипетської, визволив з неволі. Той чоловік намагався відвернути тебе від життя, яким Господь Бог наказав тобі жити. Викорінюй зло з-поміж себе. 6 Якщо твій брат (чи син матері твоєї), твій син чи дочка, чи кохана дружина, чи найкращий душевний друг потай підмовляє тебе, кажучи: «Ходімо служитимемо іншим богам, яких ні ти, ні предки твої не знали, 7 деяким богам довколишніх народів, що поруч із тобою або далеко від тебе, з одного краю землі до другого»,— 8 не погоджуйся з людиною тією, не слухай її! Не жалій людину ту і не захищай її в суді. 9 Бо мусиш людину ту вбити. Будь першим, хто вб’є ту людину, а за тобою підуть усі інші. 10 Закидай її камінням на смерть, бо намагалась вона збити тебе з путі Господа Бога твого, Який вивів тебе з землі Єгипетської, з дому неволі. 11 Тоді почує весь Ізраїль і злякається, й більше не коїтимуть вони такого зла серед тебе.
Міста, що мають бути зруйновані
12 Коли ти почуєш, як кажуть про одне з міст, що Господь Бог твій дає тобі, щоб жити в ньому: 13 «Лихі люди з’явилися між тебе, і збили з пантелику мешканців цього міста, кажучи: „Ходімо служитимемо іншим богам, яких ви не знаєте”,— 14 докладно з’ясуй це, вияви, що це правда, що ця нечестива справа вчинена поміж тебе, 15 і віддай мечу людей, що живуть у місті. Геть вигуби мечем його і всіх, хто в ньому, і всю його худобу. 16 Збери всі його коштовності на середину майдану і спали місто й усі коштовності його вогнем, як одну жертву всеспалення Господу Богу твоєму. Хай воно назавжди стане купою каміння й ніколи не буде відбудоване. 17 Нехай нічого з відданого Богу не прилипне до руки твоєї, щоб Господь більше не розлютився, щоб виказав тобі співчуття і був милосердним до тебе, і зробив народ численнішим, як Він і пообіцяв предкам твоїм. 18 Так буде, якщо послухаєшся ти Господа Бога твого і дотримуватимешся всіх його заповідей, які я даю тобі сьогодні, і робитимеш те, що правильне в очах Господа Бога твого».
Ізраїль, Богообраний народ
14 Ви—діти Господа Бога вашого. Не ріжте себе й не голіть собі голови, коли хтось помер[m]. 2 Бо народ твій святий для Господа Бога твого, Господь вибрав тебе з усіх народів на землі, що був ти Його улюбленим народом.
Чиста й нечиста їжа
3 Не їж ніякої гидоти. 4 Ось тварини, які ви можете їсти: корів, овець, козлів, 5 оленів, сарн, диких кіз, ібісів, диких овець, антилоп і гірських баранів[n]. 6 Можна їсти будь-яку тварину, що має роздвоєні копита і жує жуйку. 7 Але й серед тих, хто має роздвоєні копита або жує жуйку, не можна їсти таких: верблюдів, зайців і тушканчиків, бо вони жують жуйку, але не мають роздвоєних копит. Вони нечисті для вас. 8 І не можна їсти свиней, бо вони мають роздвоєні копита, але не жують жуйку. Вони для вас нечисті. Не їжте їхнього м’яса й не торкайтеся їхнього падла.
9 З усього того, що в воді, ви можете їсти все, що має плавці й луску. 10 Все, що не має плавців і луски, не можна їсти. Воно для вас нечисте.
11 Можна їсти чисту птицю. 12 А ось те, чого не можна їсти: орла, стерв’ятника, грифа, 13 шуліки, сокола, 14 ніякого ворона, 15 сову, пугача, чайку, всіх різновидів яструба, 16 маленьку сову, велику сову, білу сову, 17 пустельну сову, ібіса, баклана, 18 лелеку, всіх різновидів чаплі, одуда й кажана.
19 Ніяка крилата комаха не є чиста для вас. Їх не можна їсти. 20 Можна їсти будь-якого чистого птаха.
21 Не їжте падлої тварини. Або віддайте чужинцю в місті твоєму (щоб він їв), або продайте йому. Бо ти народ святий для Господа Бога твого. Не вари козеня в молоці матері його.
Десятина
22 Ти мусиш віддавати одну десятину з того врожаю, що виростає на твоїх полях щороку. 23 Ти їстимеш десятину свого зерна, молодого вина й оливи, як і первістків великої та малої худоби в храмі Господа Бога твого, щоб навчився ти завжди боятися Господа Бога твого. 24 Однак якщо живеш ти занадто далеко, й нести до храму недоречно, то якщо Господь Бог твій зробить це можливим, 25 тоді ти обміняєш її на срібло, і візьмеш срібло з собою, і підеш до місця, яке Господь Бог твій обере. 26 Витратиш гроші на що забажаєш: худобу, овець, воли, п’янкі напої—що тобі заманеться. І ти, й родина твоя будете їсти й радіти в присутності Господа Бога твого. 27 Не забувай про левитів, що в містах твоїх, бо немає в них власної землі, як у тебе.
28 Раз на кожні три роки мусиш принести десятину всього врожаю з полів за той рік і складеш у містах своїх. 29 Тоді прийдуть левити, бо немає в них спадщини, як у тебе, а також чужинці, сироти, вдови, що у містах твоїх, і їстимуть вони досхочу, що Господь Бог твій благословив.
Рік скасування боргів
15 Наприкінці кожного сьомого року скасуєш борги. 2 Ось як це має бути: кожен, хто позичив гроші іншому єврею, мусить скасувати цей борг. Він не буде примушувати сусіду свого чи родича сплатити, бо настав час скасування боргів на честь Господа. 3 Можеш вимагати сплати боргу від чужинця, але повинен скасувати будь-що, заборговане тобі братом твоїм. 4 Тож не буде бідних серед тебе, бо Господь напевно благословив тебе в тому краї, що Він дає тобі у спадок і володіння, 5 якщо тільки ти слухатимешся Господа Бога твого й ретельно виконуватимеш усе, що я заповідаю тобі сьогодні. 6 Коли Господь Бог твій благословив тебе, як Він обіцяв, ти можеш позичати багатьом народам, але сам не братимеш у борг; і правитимеш ти багатьма народами, а вони тобою не правитимуть.
7 Якщо є серед тебе нужденний, будь-хто з твоїх братів-ізраїльтян в одному з міст твоїх у землі, що Господь Бог твій дає тобі сьогодні, не будь жорстоким, твердим серцем і не відмовляй у допомозі своєму нужденному братові. 8 Будь щедрим до нього й позич йому, хоч би що він потребував.
9 Дивись, щоб жодна лиха думка не промайнула в голові твоїй, мовляв, сьомий рік, коли скасовуються борги, вже близько, тож подивишся на свого нужденного сусіду вовком, і не даси йому нічого, а він поскаржиться Господу на тебе, і стане це гріхом твоїм.
10 Давай йому щедро, не будь скнарою, коли даєш йому, бо за цей вчинок Господь Бог твій благословить тебе в кожній праці твоїй і в усьому, що ти робиш. 11 Оскільки завжди в землі цій будуть нужденні люди, то я й заповідаю тобі: щедро давай сусідові своєму, бідному й нужденному в землі своїй.
Відпущення рабів
12 Якщо хтось із братів твоїх продасть тобі себе, єврей чи єврейка, то ця людина служитиме тобі шість років, а на сьомий рік відпустиш її на волю[o]. 13 І коли відпустиш цю людину на волю, не відсилай її з порожніми руками. 14 Щедро обдаруй її з отари твоєї, хлібом і вином. Даси їй з того, чим Господь Бог твій благословив тебе. 15 Пам’ятай, що ти був невільником у Єгипті, й Господь визволив тебе. Тож я й даю тобі цю заповідь сьогодні.
16 Якщо він скаже тобі: «Я не піду від тебе»,—оскільки він любить тебе й родину твою, бо йому було добре в тебе. 17 Тоді візьми шило й приколи його через мочку вуха до дверей. Тоді він стане рабом твоїм повік. Так само зроби і з рабинею своєю.
18 Не шкодуй, коли відпускаєш його на волю, бо ті шість років, що він служив тобі, дорівнюють половині платні наймита. І Господь Бог твій благословить тебе в усьому, що ти робиш.
Закон про первістків худоби
19 Відбери для Господа Бога твого кожного первістка-самця великої та дрібної худоби. Не запрягай до роботи первістка бика, не стрижи вовни з первістка з отари твоєї. 20 Ти й родина твоя щороку будете їсти його в присутності Господа Бога твого, в місці, яке обере Господь.
21 Коли ж у нього буде якась вада, якщо він кульгавий або сліпий, чи будь-яка інша вада, не принось його в жертву Господу Богу своєму. 22 Можеш їсти його в містах своїх. Їсти можуть як чисті, так і нечисті люди, як ту лань чи оленя. 23 Але крові його не їж; вилий її на землю, як ту воду.
Пасха
16 Пам’ятай про місяць авів і святкуй Пасху на честь Господа Бога твого, бо в місяці авіві Господь Бог твій вивів тебе ввечері з Єгипту[p]. 2 Принеси до храму Господа Бога твого як пасхальну жертву велику чи дрібну худобу. 3 Не їж із цим нічого, що зроблено з дріжджами. Протягом семи днів їж хліб, замішений без дріжджів. Це—«хліб недолі», бо ти поспіхом покинув землю Єгипту. 4 Сім днів у всій землі не повинно бути дріжджів, а з м’яса, що ти заб’єш увечері першого дня, нічого не лишай до ранку.
5 Не можна приносити пасхальну жертву в будь-яких містах твоїх, що їх Господь Бог твій дає тобі. 6 Тільки в тому місці, де храм Господа, приноситимеш пасхальну жертву. Роби це ввечері, як раз під час заходу сонця—час, коли ти вийшов з Єгипту. 7 Ти варитимеш м’ясо і їстимеш у тому місці, яке Господь Бог твій обере. Тоді вранці знову повернешся до наметів своїх. 8 Шість днів мусиш їсти хліб, замішений без дріжджів, а на сьомий день вчини свято для Господа Бога твого, і не виконуй ніякої роботи.
Свято Седмиць
9 Відрахуй сім тижнів. Почни рахувати сім тижнів від того часу, коли почнуться жнива. 10 Тоді відзначатимеш свято Седмиць на честь Господа Бога твого[q]. Принеси дарунки свої щедрою рукою згідно з тим, як благословив тебе Господь Бог твій. 11 Радій перед Господом Богом твоїм: ти і сини, й дочки твої, слуги твої і служниці, левити по містах твоїх, чужинці, сироти і вдови між тебе. Роби це в храмі Господа Бога твого. 12 Пам’ятай, що ти був рабом у Єгипті, і пильно дотримуйся цих настанов.
Свято Кущів
13 Відзначай свято Кущів протягом семи днів після того, як збереш урожай з току й винокурні[r]. 14 Радій під час свят: ти й сини, й дочки твої, слуги й служниці твої, левити і чужинці, сироти і вдови по містах твоїх. 15 Відзначай це свято на честь Господа Бога твого протягом семи днів у тому місці, яке Господь обере, і Він благословить тебе у всіх врожаях твоїх і у всій роботі твоїй. І буде твоє життя сповнене втіхи.
16 Тричі на рік кожен із твоїх чоловіків мусить з’являтися перед Господом Богом твоїм у тому місці, яке Він обере, на свято Опрісноків, на свято Седмиць й на свято Кущів. Ніхто не може з’являтися перед Господом з порожніми руками. 17 Кожен дає скільки може, відповідно до того, скільки благословення Господа Бога твого дало тобі.
Судді й урядовці для народу
18 Признач суддів та урядовців для колін твоїх по всіх містах, що Господь Бог твій дає тобі. Вони мусять судити людей праведно. 19 Не перекручуй Закон, не зважай на особу, не бери хабарів, бо хабар засліплює очі мудрих і перекручує слова в устах справедливих. 20 Справедливість! Чини за справедливістю, щоб жив ти і володів землею, яку Господь Бог твій дає тобі.
Бог ненавидить бовванів
21 Не встановлюй жодного стовпа дерев’яного, як для Ашери, біля вівтаря Господа Бога твого, що спорудиш. 22 І не встановлюй кам’яного стовпа. Господь Бог твій їх ненавидить.
Принось у жертву тільки добрих тварин
17 Не принось у жертву Господу Богу твоєму вола або вівцю, що мають якусь ваду або недугу, бо Господь Бог твій терпіти цього не може.
Кара за поклоніння бовванам
2 Якщо знайдеться в якомусь із міст твоїх, які дає тобі Господь Бог твій, чоловік або жінка, що грішать проти Господа Бога твого і порушують Угоду з Ним, 3 і служать іншим богам, низько вклоняючись їм, чи місяцю чи зіркам, що я заборонив, 4 і якщо тобі про це розкажуть, і ти почуєш, то ретельно досліди, і якщо виявиться, що це правда, що цей гріх скоєно в Ізраїлі, 5 то виведи цього чоловіка чи жінку, які скоїли таку гидоту, до воріт своїх і забий їх камінням на смерть. 6 Людину можуть скарати за свідченням двох або трьох свідків, але не тоді, коли є тільки один свідок. 7 Свідки перші кидають у неї камінь щоб забити її, а вже потім усі люди. У такий спосіб ви викоріните гріх з-поміж вас.
Складні судові рішення
8 Якщо тобі буде занадто важко розсудити справу між однією смертю та другою, між одним позовом та іншим, між однією шкодою та іншою, будь-яку спірну справу по містах твоїх, піди до того місця, яке Господь Бог твій обере. 9 Піди до священиків-левитів та судді, який буде на той час. Спитай їх, і вони скажуть тобі рішення. 10 Зроби саме те, що вони скажуть тобі зробити на тому місці, що Господь обере. І ретельно виконай усе, чого вони навчать. 11 Чини згідно зі вказівками, що вони тобі дадуть, і згідно з рішенням, яке вони приймуть для тебе. Не відхиляйся від того рішення.
12 Хто поводиться зухвало, не слухаючи священика, який стоїть там, щоб служити Господу Богу твоєму, або суддю, той помре. І так ти викоріниш зло з Ізраїлю. 13 Увесь народ почує і боятиметься, і вони більше не будуть зухвалими.
Як обирати царя
14 Коли ввійдеш ти в землю, що Господь Бог твій дає тобі, і заволодієш нею, і оселишся на ній, і скажеш: «Я поставлю над собою царя, як в усіх народів довкола»[s], 15 мусиш бути певним, що ставиш над собою царя, якого Господь Бог твій обирає. Він мусить бути ізраїльтянином, а не чужинцем.
16 Тільки пильнуй, щоб він не заводив собі все більше й більше коней і не посилав людей назад до Єгипту[t] купувати їх. Бо Господь наказав вам: «Ніколи не повертайтеся тим шляхом». 17 І хай не заводить собі багато жінок, інакше він відступиться від Господа, і хай не накопичує собі золота й срібла.
18 І коли сяде він на престолі царському, мусить він перед священиками-левитами зробити собі список Закону цього. 19 Хай тримає цей сувій при собі й читає його щодня протягом усього життя, щоб навчитися шанувати Господа Бога свого й ретельно виконувати кожне слово Закону цього. 20 Хай не думає, що він кращий за будь-кого з його народу, хай не відступає від заповідей ні праворуч, ані ліворуч, щоб той цар і нащадки його довго царювали над царством ізраїльським.
Підтримка священиків та левитів
18 «Священики-левити, все коліно Левієве, не матимуть ні клаптика землі в Ізраїлі. Натомість житимуть вони з жертв, що приносяться Господу на вогні. Це спадщина їхня. 2 Але коліно Левія не матиме спадщини серед братів своїх, бо Господь—їхня спадщина, як Він і обіцяв їм.
3 Ось що по праву належить священикам від тих, хто приносить жертву вола чи вівцю: вони мають дати священикові лопатку, обидві щелепи й шлунок. 4 Віддай йому перший ужинок пшениці твоєї, молодого вина й олії, а також першу вовну, що настрижеш з овець своїх. 5 Бо Господь Бог твій обрав левита й нащадків його з усіх колін стояти й правити службу в ім’я Господа, на віки віків.
6 Якщо левит лишає свою оселю в одному з міст твоїх, хоч би де було воно в Ізраїлі, в якому живе, і чинить так, як вважає за потрібне, йдучи до храму Господа, 7 тоді він матиме право служити при пожертвах в ім’я Господа Бога вашого, як усі брати його левити. 8 Вони матимуть рівні частки їжі, крім того, дістануть ще й від продажу родинного майна».
Ізраїль не повинен жити, як інші народи
9 «Як прийдеш ти в землю, яку Господь Бог дає тобі, не вчися наслідувати мерзенні вчинки тих народів. 10 Серед вас не повинно бути такого, хто приносить у жертву своїх дочок і синів у вогні[u], ворожить або пророкує, або шукає віщих знаків, 11 або чаклує, або розпитує привидів чи духів, розмовляє з померлими. 12 Кожен, хто робить усе це, огидний Господу. Господь Бог твій виганяє ці народи поперед тебе саме за ці їхні мерзенні звичаї. 13 Будь цілком відданим Господу Богу твоєму».
Пророк Господній
14 «Бо ці народи, що ти їх проганяєш, слухають чаклунів і ворожбитів, а Господь Бог твій не дозволяє тобі цього. 15 Господь Бог твій піднесе з-поміж твоїх братів-ізраїльтян пророка такого, як я. Слухайтеся його. 16 Це саме те, про що просив ти Господа Бога свого на горі Хорев, у день зібрання. Ти сказав: „Хай більше ніколи не почую я голосу Господа Бога мого, хай більше ніколи не побачу я цього полум’я великого, щоб не померти мені”.
17 Тоді Господь сказав мені: „Праві вони в тому, що сказали. 18 Я підніму з-поміж народу їхнього пророка такого, як ти, і скажу йому, що говорити, і він говоритиме їм усе, що Я накажу йому. 19 Я приведу до відповіді кожного, хто не слухатиме слів Моїх, які він говоритиме від імені Мого”».
Як упізнати лжепророків
20 «Але пророк, який насмілиться говорити щось, наче від імені Мого, чого Я йому не наказував, або промовлятиме від імені інших богів, смерть тому пророку. 21 А якщо ти скажеш собі: „Як же ми розпізнаємо слово, якого Господь не промовляв до нього?” 22 То коли пророк промовляє в ім’я Господа, а це не виповнюється й не справджується, то це слово, якого Господь не промовляв йому. Пророк сказав його самовільно. Не бійся його».
Міста-схованки
19 Коли Господь Бог твій вигубить ті народи, землю яких Він віддає тобі, тобто коли ти виженеш їх і оселишся в містах їхніх, в оселях їхніх, 2 виділи три міста в землі своїй.
3 Визнач відстань[v] і поділи простір землі твоєї, що Господь дав тобі, на три частини, щоб кожен, хто когось убив ненавмисне, міг туди втекти.
4 Це правило для того, хто когось убив і втік туди, щоб лишитися живим, хто вбив іншого ненавмисне, без попередньої ворожнечі. 5 Наприклад, хтось пішов у ліс із сусідом своїм рубати дрова, підняв сокиру, щоб зрубати дерево, а сокира злетіла з держака, влучила в сусіду, і той помер. То він мусить утекти до одного з цих міст, щоб лишитися живим. 6 Інакше розгніваний родич[w] небіжчика може переслідувати вбивцю, щоб забрати його з міста-схованки і вбити, хоч його злочин і не найстрашніший, бо ненавмисний. 7 Тому я й наказую тобі: виділи три міста, що були на близькій відстані одне до одного.
8 Але якщо Господь Бог твій збільшить землю, як Він пообіцяв батькам твоїм, і дасть тобі всі ті землі, що Він їх пообіцяв дати батькам твоїм, 9 оскільки ти старанно виконуєш усе те, що я заповідаю тобі сьогодні, любитимеш Господа Бога твого і завжди ходитимеш Його дорогами, тоді додай іще три міста до цих трьох. 10 Тож невинна кров не буде проливатися в землі твоїй, яку Господь Бог твій дозволив тобі посісти, і ти не будеш винний у смерті невинного.
11 Коли ж хтось ненавидів іншого, і чатував на нього в засідці, й убив його, і втік в одне з тих міст, 12 тоді старійшини міста зажадають забрати його звідти й дозволити родичу небіжчика вчинити кревну помсту. Отак і смерть йому. 13 Не жалій його. Ти мусиш змити невинну кров з Ізраїлю, щоб усе в тебе було гаразд.
Межа
14 Не пересувай каменя на межі сусіди твого, який за давніх часів поставили люди для розподілу спадщини, що ти її одержав у землі, яку Господь Бог твій дає тобі у власність.
Свідки
15 Один свідок не може свідчити проти людини про будь-який переступ або гріх, який та нібито скоїла. Справа має бути доведена свідченням двох або трьох свідків.
16 Якщо підступний свідок виступить проти когось і звинуватить його в злочині, 17 обидва, що сперечаються, мусять стати перед Господом, перед священиками й суддями, що служитимуть на той час. 18 Судді старанно все розберуть, і якщо свідок свідчить неправдиво проти брата свого, 19 зробіть із ним те ж, що він замислював зробити з братом своїм. Викорінюй зло з-поміж себе. 20 Інші це почують і злякаються, і вже більше ніколи не скоять такого зла між вами.
21 Не жалій його, бо закон простий: за життя, око за око, зуб за зуб, рука за руку, нога за ногу[x].
Накази про війну
20 Коли ти підеш на війну проти ворогів твоїх і побачиш коней, колісниці та військо більше за твоє, не бійся їх. Бо Господь Бог твій, який вивів тебе з землі Єгипетської, з тобою.
2 Перш, ніж ви станете до бою, нехай священик вийде вперед і промовить до війська. 3 Нехай він скаже їм: «Слухай, Ізраїлю! Сьогодні ви стаєте до бою проти ворогів ваших. Нехай не мліє серце ваше, не бійтеся, не лякайтеся й не тремтіть перед ними. 4 Бо Господь Бог ваш іде з вами за вас воювати проти ворогів ваших, щоб забезпечити вам перемогу».
5 Тоді командири скажуть війську: «Кожен із вас, хто збудував нову оселю, але не освятив її, нехай повернеться додому, інакше може загинути в бою, і тоді хтось інший освятить». 6 Або «Чи є тут хтось, хто виноградник насадив і ще не користувався ним? Нехай він повернеться до дому свого, інакше може він загинути в бою, і хтось інший ним користуватиметься». 7 Або «Чи є тут хтось, хто заручився з дівчиною, але ще не одружився з нею? Нехай він повертається додому, інакше може загинути в бою, і хтось інший одружиться з нею».
8 Тоді командири нехай скажуть війську: «Чи є тут хтось, хто мліє серцем, хто мужність втрачає? Нехай він повертається до дому свого, щоб через нього серце братів його також не зомліло». 9 Коли ж командири закінчать промовляти до війська, нехай вони призначать тих, хто військо поведе.
10 Як наблизишся ти до міста, проти якого воюєш, то спочатку запропонуй їм мир. 11 Якщо вони приймуть твій мир і відчинять браму, тоді всі люди, що в місті, стануть твоїми й працюватимуть на тебе. 12 Та якщо воно не прийме мир з тобою, і воюватиме проти тебе, тоді ти його обляжеш. 13 Потім, як Господь Бог твій дасть тобі захопити його, віддай усіх його чоловіків мечу. 14 Але можеш взяти собі як здобич жінок, дітей, худобу і все, що в місті тому, і користуватися здобиччю всією, яку Господь Бог твій дає тобі. 15 Ось що ти зробиш з усіма містами, які від тебе далеко, які не є містами тутешніх народів.
16 Але не лишай живим нічого, що дихає, в містах народів, які Господь Бог твій дає тобі у спадщину. 17 Бо мусиш ти вщент вигубити хиттитів, аморійців, ханаанців, перизійців, хивійців та євуситів, як заповідав тобі Господь Бог твій, 18 щоб вони, бува, не навчили вас чинити всі ті гидоти, які вони чинять зі своїми богами і щоб ви не грішили проти Господа Бога свого.
19 Якщо ти обложив місто вже давно і воюєш із ним, щоб захопити його, не знищуй дерев його, не рубай їх сокирою, бо ти можеш їсти плоди їхні. Їх же самих не рубай. Хіба ж дерева в полі—люди, щоб ти їх приступом брав? 20 Але ти можеш знищити ті дерева, про які знаєш, що вони не дають плодів. Можеш їх зрубати й робити з них обложні споруди на місто, яке воює проти тебе, доки не захопиш його.
Якщо когось знайдуть убитим
21 Якщо в полі знайдуть убитого, на землі, що її Господь Бог твій дає тобі у власність, і невідомо хто цю людину вбив, 2 то твої старійшини й судді хай виміряють відстань від вбитого до навколишніх міст. 3 Старійшини з найближчого до вбитого міста мають тоді взяти молоду ялівку, що її не брали до роботи, що ніколи під ярмом не ходила, 4 і привести її до долини, яку ніколи не орали й не засівали і де є потік. У тій долині вони мусять переламати карк телиці. 5 Тоді священики, що походять від Левія, мають виступити вперед, бо Господь Бог твій обрав їх служити Йому й благословляти ім’ям Його. І кожна суперечка й кожна шкода має вирішуватися словом їхнім. 6 Усі старійшини найближчого до вбитого міста мають умити руки над тілом телиці, якій зламано карк у долині. 7 Вони мусять сказати: «Руки наші не проливали цієї крові, а очі наші не бачили того, що сталося. 8 Прийми спокуту цю від народу твого ізраїльського, який Ти, о Господи, привів назад. Не звинувачуй народ Свій ізраїльський у вбивстві невинного». Так вони уникнуть звинувачення у смерті тієї людини. 9 Оскільки ти зробив те, що праведне в очах Господа. Ти знімеш з себе провину за вбивство невинного.
Жінки, захоплені на війні
10 Коли йдеш на війну проти ворогів твоїх, і Господь віддає їх тобі в руки і береш полонених, 11 і бачиш серед полонених гарну жінку, яка сподобалася тобі, і хочеш її взяти собі за дружину, 12 тож приводиш її до дому свого, тоді вона мусить обстригти голову свою, й обрізати нігті, 13 зняти невільницький одяг і лишитися в домі твоїм, і плакати за батьком і матір’ю своєю цілий місяць. Після того ти можеш увійти до неї і стати її чоловіком, і вона буде жінкою твоєю. 14 Але якщо ти нею не будеш задоволений, тоді відпустити її, хай іде куди хоче, не продавай. Не поводься з нею брутально, бо ти знечестив її.
Старший син
15 Коли чоловік має двох жінок, одну любу, а другу нелюбу, і обидві приведуть йому синів, а первісток народиться від нелюбої, 16 то того дня, коли він заповідатиме майно своє синам своїм, не можна йому вважати сина любої за первістка й дати йому перевагу над сином нелюбої, первістком. 17 Він мусить визнати первістком сина нелюбої жінки й дати йому подвійну частку всього, що має, бо він перший довів, що батько його спроможній мати дітей, і право первородства належить йому.
Непокірливі діти
18 Якщо хтось має непокірливого і впертого сина, що не слухається батька свого й матір свою, повчає його, а він не слухає, 19 тоді його батько й матір мають взяти його й привести до старійшин міста, до брами міста свого. 20 Вони мають сказати старійшинам міста: «Оцей наш син упертий і непокірливий, не слухається нас, він ненажера й п’яниця». 21 Тоді всі люди міста повинні закидати його на смерть камінням. У такий спосіб ви маєте усунути лиху людину з-поміж себе, тож увесь Ізраїль почує і злякається.
Покарання й повішення злочинців
22 Коли людина винна в злочині, що карається смертю, і її вбивають, повісь її на дереві. 23 Не лишай мертве тіло на цілу ніч на дереві. Мусиш поховати його того ж самого дня, бо повішений—проклятий Богом. Ти не повинен поганити землю, яку Господь Бог твій дає тобі у власність.
Інші закони
22 Якщо побачиш ти вола чи вівцю іншого ізраїльтянина, що заблукала, не будь байдужим до них. Поверни їх власнику. 2 Якщо той ізраїльтянин живе далеко від тебе і ти його не знаєш, тоді приведи худобу до свого дому й тримай її, доки власник не прийде по неї. Тоді поверни її. 3 Так само зроби з віслюком його і з одягом його, і з усім, що він загубить, а ти знайдеш. Не будь байдужим до цього.
4 Не будь байдужим, коли побачиш, що осел чи віл іншого ізраїльтянина впав на дорозі, допоможи йому підняти тварину.
5 Жінка не повинна вдягатися в чоловічий одяг, а чоловік не повинен носити жіноче вбрання, бо кожен, хто робить це, ображає Господа Бога твого.
6 Коли знайдеш пташине гніздо, на дереві чи на землі, з пташенятами чи яйцями, й мати сидить на пташенятах чи яйцях, не бери матері з малечею. 7 Відпусти матір, пташенят можеш взяти, щоб все було для тебе гаразд і ти довго жив на світі.
8 Коли будуєш новий дім, зроби по краю даху невисоку стінку[y]. Тоді ти не будеш відповідальний, як упаде щось із даху на когось і завдасть йому шкоди.
Те, що не може бути разом
9 Не засівай виноградник змішаним насінням. Інакше все змарнуєш, залишишся без усього, що посіяв, і без врожаю виноградника твого.
10 Не ори волом і ослом разом.
11 Не носи одяг, зроблений з вовни й льону разом.
12 Зроби китиці по чотирьох кінцях плаща, який носиш.
Шлюбні закони
13 «Коли чоловік бере собі дружину й лягає з нею, а потім незлюбить її, 14 наговорить на неї і ославить її, кажучи: „Я взяв цю жінку, та коли приступив до неї, вона не була незайманою”,— 15 тоді батько молодої жінки й мати її мусять взяти й принести доказ незайманості молодої жінки старійшинам міста до воріт[z]. 16 Батько молодої жінки мусить сказати старійшинам: „Я віддав дочку свою за цього чоловіка, та він її незлюбив. 17 Ще й наговорив на неї, кажучи: „Я знайшов, що твоя дочка не була незайманою”. Ось вам доказ незайманості дочки моєї”. Тоді він має розгорнути тканину[aa] перед старійшинами міста. 18 Тоді старійшини міста мають взяти чоловіка цього й покарати його. 19 Вони мають накласти на нього пеню в сто срібних шекелів[ab] і віддати їх батькові молодої, бо дівчину ізраїльську обмовлено. Вона лишається дружиною його, він не зможе розлучитися з нею.
20 Та якщо звинувачення виявиться правдою, і доказів незайманості молодої жінки знайдено не буде, 21 то вони мають привести її до дверей батьківського дому, і всі чоловіки міста заб’ють її на смерть камінням, бо вона скоїла ганебний вчинок в Ізраїлі, бо чинила розпусту до шлюбу. У такий спосіб вилучиш зло з Ізраїлю».
Статевий гріх
22 «Якщо виявиться, що чоловік лежить з жінкою, яка є чужою дружиною, то обом мусить бути смерть: чоловікові, що з жінкою лежав, і жінці. У такий спосіб ти викоріниш зло з Ізраїлю.
23 Якщо незайману заручену дівчину хтось перестріне в місті й ляже з нею, 24 тоді обох приведіть до брами міста того й забийте на смерть камінням: жінку молоду за те, що не звала на допомогу, хоч те було в місті, а чоловіка—що він знечестив дружину сусіда свого. Так ти викоріниш зло з-поміж вас.
25 Та якщо чоловік зустріне заручену дівчину в полі й схопить її і зґвалтує, тоді тільки чоловікові смерть. 26 Не роби нічого дівчині. Вона не скоїла гріха, що заслуговує на смерть, бо це так само, як коли людина нападає на сусіду свого і вбиває його[ac]. 27 Оскільки він зустрів її в чистім полі, заручена дівчина могла кричати, але нікому було її рятувати.
28 Якщо чоловік зустрічає цнотливу незаручену дівчину й силоміць лягає з нею і їх спіймають, 29 то чоловік, який лежав із нею, віддасть батькові дівчини п’ятдесят шекелів срібла як посаг. Тоді вони одружаться, бо він її знеславив. І він не зможе розлучитися з нею, доки живе.
30 Чоловік не може брати батькової дружини й ганьбити батька свого».
Хто може пристати до зібрання
23 Жоден чоловік, в якого роздавлені яєчка або ж відрізано статевий орган, не може входити в зібрання Господнє.
2 Хто народився поза шлюбом, не може входити в зібрання Господнє. Не мають такого права і нащадки їхні до десятого коліна. 3 Жоден аммонієць або моавієць не може входити в зібрання Господнє. І нащадки їхні аж до десятого коліна не можуть входити в зібрання Господнє повіки. 4 Бо не вийшли вони зустріти вас хлібом і водою на дорогу, коли вийшли ви з Єгипту, бо найняли проти тебе Валаама, сина Беора з Петора з північно-західної Месопотамії, щоб проклясти тебе[ad]. 5 Та Господь Бог твій відмовився слухати Валаама, а обернув прокляття на благословення твоєї справи, бо Він любить тебе. 6 Ніколи, поки живеш, не бажай їм миру й добра.
Кого мають приймати ізраїльтяни
7 Не ненавидь едомійця, бо він брат твій. Не ненавидь єгиптянина, бо ти був чужинцем у країні його. 8 Їхні предки можуть увійти в зібрання Господнє[ae].
Військовий табір тримайте в порядку
9 Коли виходиш військом проти ворогів своїх, мусиш уникати всього нечистого. 10 Коли є серед тебе хтось нечистий через свою нічну нестриманість, він мусить залишити табір і не повертатися, доки 11 не викупається ввечері. Він може повернутися в табір після заходу сонця.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International