Beginning

Дари Духа Святого

12 Щодо духовних дарів, брати і сестри мої, то я не хочу, щоб ви залишалися в незнанні. ² Пам’ятайте, що коли ви були невіруючими поганами, то ходили на поклоніння до німих бовванів, неначе вас силоміць тягнули туди.

³ Тож кажу я вам, що ніхто не може мовити: «Будь проклятий, Ісусе!»—з допомогою Духа Божого. Ніхто не зможе сказати: «Ісус—Господь»,—інакше, як Святим Духом. ⁴ Різні є дари, та всі вони—від Єдиного Духа. ⁵ Є багато різних засобів служити, але усі вони—Єдиному Господу. ⁶ По-різному Всевишній діє серед людей, та тільки Єдиний Бог дає спроможність робити все. ⁷ А вияв Духа дано кожному на користь усіх. ⁸ Одній людині Дух дає слово мудрості, іншій—слово знання дається тим самим Духом. ⁹ Комусь дано духовну віру, а ще хтось має дар зцілення—від Єдиного Духа. ¹⁰ Хтось має силу робити чудеса, а хтось—здатність пророкувати, хтось уміє розпізнавати духів, а хтось—розмовляти різними мовами, а ще хтось—тлумачити мови.

¹¹ Та Один і Єдиний Дух чинить усе це, наділяючи кожного тим, чим вважає за потрібне.

Тіло Христове

¹² Через те, що кожен із нас має одне тіло, яке складається з багатьох частин, то хоч і багато частин, все одно вони становлять одне тіло. Так і Христос. ¹³ Бо одним Духом хрестилися ми всі, щоб стати єдиним тілом: як юдеї, так і погани, як раби, так і вільні. І всім нам даний один Дух^[a].

¹⁴ Тіло людське складається не з одного члена, а з багатьох. ¹⁵ Навіть якщо нога скаже: «Через те, що я не рука, я не належу тілу»,—то хіба вона від того перестане належати тілу? ¹⁶ А якщо вухо скаже: «Через те, що я не око, я не належу тілу»,—чи перестане воно через це належити тілу? ¹⁷ Якби все тіло складалося лише з ока, як тоді б ми слухали? Якби складалося тільки з вуха, чим би тоді відчували запахи?

¹⁸ Насправді Бог розмістив члени тіла, кожне з них, там, де хотів. ¹⁹ Якби всі члени тіла були однаковими, то де ж тоді було б тіло? ²⁰ А так хоч частин багато, а тіло одне. ²¹ Око не може сказати руці: «Ти мені не потрібна». Або голова не може сказати ногам: «Ви мені не потрібні». ²² Навпаки, ті частини тіла, які ми вважаємо слабшими, насправді дуже потрібні. ²³ А про ті, що вважаємо не дуже почесними на тілі, піклуємося більше. Про непристойні ж дбаємо з більшою сором’язливістю.

^24-25 Водночас пристойні частини тіла не потребують особливої турботи. Та Бог створив наше тіло так, щоб більше шани було тим частинам, які потребували того, щоб не було розбрату в тілі, а щоб усі частини однаково дбали одна про іншу. ²⁶ Коли одна з них страждає, то й усі інші страждатимуть. Коли одна в пошані, то й усі інші радіють із нею.

²⁷ Тож усі ви разом є Тілом Христовим, а окремо—частинами Його. ²⁸ До того ж Бог першими поставив у церкві апостолів, другими—пророків, третіми—вчителів, потім чудотворців і людей, які мають дар зціляти. За ними—ті, хто допомагають іншим, ті, які мають хист вести за собою людей, а також ті, котрі мають здібності до різних мов. ²⁹ Та не всі є апостолами, не всі є пророками, чи не так? Не всі є вчителями або чудотворцями. ³⁰ Не всі обдаровані здібністю зціляти чи розмовляти різними мовами. І не всі ж, певно, можуть тлумачити мови?

³¹ Тож дбайте про всі Духовні дари, що є найважливішими для вас, а я вам зараз покажу навіть краще життя.

Любов—найкращий дар

13 Якщо я можу розмовляти різними людськими мовами, якщо знаю мову навіть Ангелів, та не маю любові, то я лиш подібний до гучного дзвону або брязкітливого кімвалу. ² Якщо ж маю пророчий дар, знаю всі таємниці і сповнений знань усяких; якщо маю таку віру, що можу пересувати гори, але не маю любові, то я—ніщо. ³ Якщо я роздам усе своє майно, а тіло своє віддам на спалення, але при тому не матиму любові, я не дістану нічого.

⁴ Любов терпляча, добра, не заздрісна, не хвалькувата, не пихата. ⁵ Вона не поводиться непристойно, не егоїстична, не скора на гнів, не злопам’ятна. ⁶ Любов ніколи не радіє злу, але радіє правді. ⁷ Любов завжди терпить, завжди вірить, завжди сподівається, завжди стійка.

⁸ Дар пророцтва, дар мов, дар знання—усе це зникне, але любов ніколи не скінчиться. ⁹ Бо знання й пророцтва наші—недосконалі. ¹⁰ Та коли приходить досконалість, то все недосконале зникає.

¹¹ Коли я був дитиною, то й розмовляв по-дитячому, я думав і міркував як дитина. Але тепер, коли я став дорослим, я залишив усе дитяче.

¹² Зараз ми дивимося на Господа ніби на відображення в дзеркалі, але згодом подивимося Йому в обличчя. Зараз мої знання—часткові, тоді ж, я знатиму усе досконало, подібно тому, як Бог знає мене.

¹³ Тим часом лишаються ці три: віра, надія і любов. І найбільша з них—любов.

Духовні дари для зміцнення церкви

14 Прагніть любові й щиро дбайте про дари духовні, але особливо про дар пророцтва. ² Бо хто має дар говорити іншою мовою, той розмовляє не з людьми, а з Богом. Адже ніхто не розуміє того, що він каже. Він говорить таємне, котре йде від Духа.

³ Той же, хто має дар пророцтва, зміцнює, підбадьорює, і втішає людей. ⁴ Хто має дар говорити іншою мовою, духовно зміцнює себе, а хто має дар пророцтва, духовно зміцнює церкву.

⁵ Тож хочу я, щоб ви володіли даром говорити різними мовами. Та ще більше хочеться мені, щоб ви могли пророкувати. Той, хто пророкує—вищий за того, хто розмовляє іншими мовами, хіба що він перекладе, що каже, аби духовно збагатилась і зміцніла церква. ⁶ А тепер, брати і сестри мої, якщо прийду я до вас, розмовляючи іншими мовами, то яка з того для вас користь, коли не принесу вам ні одкровення, ні знання ніякого, ні Послання, ані вчення Божого?

⁷ Це так само, як бувають бездушні інструменти—флейта чи ліра. Якщо вони видають нечіткі звуки, то як дізнатися, яка мелодія звучить? ⁸ Коли сурми невиразно сурмлять, то хто ж знатиме, що треба готуватися до бою?

⁹ Так само коли ви використовуєте незрозумілі слова, то як інші зрозуміють, що ви кажете? Ви говоритимете у повітря. ¹⁰ Без сумнівів, є багато різних мов у світі, і кожна має своє значення. ¹¹ Тож коли я не розумію мови, то буду чужинцем для того, хто розмовляє нею, і він буде чужинцем для мене.

¹² Те саме стосується й вас. Коли ви прагнете духовних дарів, то намагайтеся збагатитися тими, що зміцнюють і укріпляють церкву.

¹³ А хто говорить іншою мовою, нехай молиться, щоб уміти пояснити те, про що говорить. ¹⁴ Бо коли я молюся іноземною мовою, дух мій молиться, та розуміння залишається безплідним. ¹⁵ Що ж робити в такому разі? Молитимусь я тоді не лише духом, а й розумом своїм. Буду співати не лише моїм духом, а також і розумом своїм. ¹⁶ Бо якщо ти благословлятимеш лише духом, то як же тоді простий слухач скаже «амінь» на твою молитву подяки? Він же не знає, про що ти кажеш. ¹⁷ Ти можеш прекрасно віддавати подяку Богу молитвою своєю, та інша людина від цього не зміцнюється духовно.

¹⁸ Я дякую Богу за те, що більше розмовляю іншими мовами, ніж будь-хто з вас. ¹⁹ Але в церкві я краще скажу п’ять слів з розумом, щоб інших навчити, ніж десять тисяч слів іншою, незнайомою їм мовою!

²⁰ Брати і сестри мої, не думайте як діти! В лихому будьте дітьми, але в думках будьте дорослими. ²¹ В Писанні^[b] сказано:

Так каже Господь.

²² Тож дар розмовляти різними мовами є знаменням не для віруючих, а для невіруючих. Пророчий же дар—не для невіруючих, а для віруючих. ²³ І, якщо тоді вся церква збереться разом, і всі розмовлятимуть різними мовами, то чи не скажуть сторонні або невіруючі, що ви збожеволіли? ²⁴ Та якщо всі пророкують слово Боже і ввійде хтось сторонній або невіруючий, то відкриються всі гріхи його, та вашими словами засуджений він буде. ²⁵ Всі таємниці серця його виявляться. І впаде він долілиць, і поклониться Богу, кажучи: «Справді, Бог серед вас!»^[c]

Нехай збори ваші зміцнюють церкву

²⁶ Брати і сестри мої, що ж робитимете ви далі? Коли ви посходитеся разом до церкви, один матиме псалом, інший—повчання, ще інший—одкровення. Хтось говорить іншою мовою, хтось перекладає. Та все мусить робитися для розбудови церкви. ²⁷ Якщо хтось збирається говорити чужою мовою, то двоє, найбільше троє, нехай мовлять по черзі, а один нехай тлумачить сказане. ²⁸ Якщо ж немає кому тлумачити, то нехай чужинець мовчить на зібранні, нехай промовляє лише до себе й до Бога.

Пророки в церкві

²⁹ Двоє чи троє людей з пророчим даром нехай говорять, а решта мають перевіряти, що вони кажуть. ³⁰ Коли ж якесь одкровення відкриється тому, хто сидить, то перший нехай замовкне. ³¹ Бо всі ви можете пророкувати по черзі, щоб інші навчалися й утішалися. ^32-34 Духи пророків коряться пророкам, через те що Бог є Богом не безладдя, а миру.

Жінка мусить мовчати в церкві

Як у всіх церквах людей Божих, жінкам вашим слід мовчати на зібраннях, бо їм не дозволяється говорити. Вони мусять перебувати в покорі, як сказано в Законі Мойсея. ³⁵ Якщо вони хочуть чогось навчитися, то їм слід спитати своїх чоловіків удома, бо непристойно жінці говорити на зібранні в церкві.

³⁶ Хіба від вас прийшло Слово Боже? Чи, може, до вас самих воно прийшло? ³⁷ Якщо хтось вважає, що він є пророком чи має духовний дар, то нехай визнає, що те, що я пишу вам—Заповідь Господня. ³⁸ А якщо хтось не визнає цього, то і його самого не буде визнано.

³⁹ Отже, брати і сестри мої, будьте завзятими, пророкуючи, й нікому не забороняйте говорити іншими мовами. ⁴⁰ Та все треба робити належним чином і статечно.