Beginning
Вітання
1 Вітання від Якова, слуги Всевишнього Бога і Господа Ісуса Христа, всім Божим людям[a], розпорошеним по світу!
Про віру і мудрість
2 Брати і сестри мої, вважайте для себе за радість велику, коли на долю вашу випадають різні випробування. 3 Бо ви ж знаєте, що віра, проходячи через випробування, народжує терпіння. 4 Нехай ваше терпіння якнайкраще себе виявляє у всьому, що ви робите. Тож ви зможете стати досконалими й довершеними, щоб нічого вам не бракувало.
5 Отже, якщо комусь із вас бракує мудрості, то нехай просить у Бога. Він щедро і з радістю дарує всім людям і не дорікає нікому. 6 Але треба просити з вірою і без сумнівів. Той, хто сумнівається, подібний до хвилі морської, яку ганяє і носить вітер. 7 Нехай така людина й не сподівається щось дістати від Господа, 8 бо вона думає про різні справи одночасно і ніколи не може вирішити, що їй далі робити.
Про справжнє багатство
9 Якщо віруючий бідний, нехай пишається з того, що Бог дав йому духовне багатство[b]. 10 А багатий нехай пишається з приниження свого, бо дні його минуть[c], наче дика квітка. 11 Як сонце сходить і спека настає, квітка в’яне, цвіт її опадає, і краса зникає, так само й багатий загине разом зі справами своїми.
Випробування не йдуть від Бога
12 Щаслива та людина, яка стоїть перед спокусами і залишається непохитною, бо як подолає їх, то дістане вінець життя вічного, якого Бог обіцяв тим, хто любить Його. 13 Ніхто у спокусі не повинен казати: «Це мене Бог спокушає». Бог не має нічого спільного зі злом. Він ніколи нікого не спокушає. 14 Спокушають людину її ж власні бажання, які зваблюють і затягують її. 15 Тоді бажання породжують гріх, а гріх, як утвердиться, породжує смерть.
16 Брати і сестри мої любі, не дозволяйте обдурювати себе. 17 Кожен добрий і довершений дар приходить згори, від Отця, Який створив усі світила небесні. Бог є постійним і незмінним. 18 Він назвав нас дітьми Своїми в Посланні істинному, щоб стали ми найважливішими з усіх Його створінь.
19 Пам’ятайте це, брати і сестри мої: намагайтеся більше слухати, ніж говорити, і не піддавайтеся гніву. 20 Гнів людський стоїть на заваді життю праведному, якого вимагає Бог.
Виконавці Божого Слова
21 Отож відкиньте усіляку нечистоту й зло в своєму житті, яких так багато. Прийміть покірливо вчення Боже, що посіяне в серцях ваших і може спасти душі ваші.
22 Виконуйте Слово Боже, а не лише слухайте Його, бо інакше ви обдурюєте самі себе. 23 Хто тільки слухає Слово Боже, та не виконує його, той подібний до людини, яка дивиться на своє відображення в дзеркалі. 24 Вона пильно дивиться на себе, а як відійде, тієї ж миті забуде, як виглядає. 25 Досконалий Закон Божий несе свободу людям. І той, хто уважно вивчає його й живе згідно з ним, хто втілює його в своє життя, а не просто, вислухавши, забуває, той неодмінно отримає благословення Боже.
Справжня побожність
26 Якщо хтось вважає себе побожним, та не вгамовує язика свого, він лише обманює себе. Побожність цієї людини нічого не варта. 27 Побожність же, чиста й непорочна перед Богом і Отцем, виявляється в піклуванні про вдів та сиріт, які знаходяться в скруті, та у збереженні себе самого у чистоті від лихого світу.
Полюбіть ближнього свого
2 Любі брати і сестри мої, тримайтеся віри в нашого славного Господа Ісуса Христа. Не ставтеся до одних людей краще, ніж до інших. 2 Скажімо, прийдуть на ваше зібрання людина в гарному вбранні та з золотим перснем і бідна людина у зношеному одязі. 3 Якщо ви виявите особливу увагу тому, хто в пишному вбранні і скажете: «Сідай тут, на гарному місці», а до бідного: «Стій там» або «Сідай біля ніг моїх»,— 4 чи не є свідченням того, що ви поділяєте людей на більш і менш важливих? Таким чином, ви стаєте непобожним суддею з лихими думками.
5 Слухайте ж, любі брати і сестри мої! Чи не вибрав Бог бідних цього світу бути багатими вірою й спадкоємцями Царства, яке Бог обіцяв тим, хто любить Його? 6 А ви зневажили убогих! Та хіба ж не багаті пригноблюють вас? Хіба не вони тягнуть вас до суду? 7 І хіба не вони паплюжать добре ім’я Христа, котре було дано вам?
8 Якщо ви справді виконуєте царський Закон, що записаний у Святому Писанні: «Люби ближнього[d] свого, як себе самого»(A),—то чините праведно. 9 Та коли ви щось робите, зважаючи на особу, ви чините гріх, і будете покарані як порушники Закону. 10 Бо хто дотримується Закону в цілому, але порушує його в чомусь одному, той вважатиметься порушником усього Закону. 11 Всевишній, Який заповідав: «Не чини перелюбу»(B), також сказав: «Не вбивай»(C). Отож, якщо не чиниш перелюбу, але вбиваєш, то ти є порушником усього Закону.
12 Говори і дій як людина, яку судитимуть за Законом, що дає свободу. 13 Бо суд Божий буде безжалісним до того, хто не виявляв милосердя. Проте милосердний не боятиметься суду.
Віра й добрі справи
14 Брати і сестри мої, яка з того користь, коли людина стверджує, що має віру, але нічого не робить на підтвердження тієї віри? Хіба може така віра спасти? 15 Скажімо, брат або сестра мають потребу в одязі або їжі повсякденній, 16 а хтось із вас їм каже: «Я сподіваюсь, що ти в теплі і маєш, що їсти. Іди собі з миром!»—але не дасть необхідного. Чи буде з цього користь? 17 Так само й віра: якщо вона не супроводжується вчинками, то сама по собі вона мертва.
18 Хтось може сказати: «У тебе віра, а в мене вчинки. Але кажу вам: без справ неможна довести, що ви маєте віру, а я виявляю свою віру у добрих вчинках своїх. 19 Ти віриш, що Бог єдиний? Добре! Але навіть демони вірять у це і тремтять від страху».
20 Нерозумний! Ти хочеш доказів того, що віра без діл мертва? 21 Хіба предок наш Авраам не був виправданий Богом за вчинки свої, коли приносив у жертву свого сина Ісаака? 22 Як бачите, віра сприяла вчинкам його і ставала довершеною завдяки ділам. 23 Отак здійснилося сказане у Святому Писанні: «Авраам вірив у Бога, й ця віра була зарахована йому у праведність»(D), і тому Авраам був названий другом Бога(E). 24 Отож ви бачите, що людину перед Богом виправдовують її вчинки, а не сама лише віра.
25 І так само хіба не була розпусниця Рааб виправдана перед Богом за свої вчинки, коли надала притулок шпигунам і допомогла їм утекти іншою дорогою?[e] 26 Ось чому, як тіло мертве без духу, так і віра мертва без діла!
Стежте за тим, що говорите
3 Брати і сестри мої, небагатьом із вас доведеться стати вчителями, бо ви ж знаєте, що вчителів чекає більш суворий суд.
2 Я попереджаю про це, оскільки всі ми часто впадаємо в гріх. І якщо людина не грішить у словах своїх, то вона досконала, та вміє тіло своє контролювати. 3 Ми вкладаємо вуздечки до рота коням, щоб вони слухалися нас і ми могли керувати всім їхнім тілом. 4 Це справедливо й щодо кораблів: хоч які вони великі, і хоч якими б їх сильними вітрилами носило, але ж воля керманича скеровує їх дуже невеличким кермом.
5 Отак і язик наш, хоч і невеличка частка тіла, а багатьма ділами великими вихваляється. Від маленького полум’я може згоріти цілий ліс. 6 Язик—це полум’я. Він є осередком зла поміж частин нашого тіла. Він оскверняє все тіло і спалює все наше буття. Сам же язик запалюється від пекельного вогню.
7 Різноманітних звірів, птахів, плазунів, різні морські створіння людина може приборкати і приборкала. 8 Але жодна людина не може приборкати язик. Він є злом нестримним, повним смертельної отрути. 9 Ним ми прославляємо Господа і Отця і ним же проклинаємо людей, які створені за подобою Божою[f]. 10 Ті ж самі уста і благословляють, і проклинають. Брати і сестри мої, так не повинно бути. 11 Хіба можуть з одного джерела текти чиста й брудна вода? 12 Брати і сестри мої, чи може фіґове дерево родити оливки, а виноград—смокви? Отак і солона та прісна вода не течуть з одного джерела.
Справжня мудрість
13 Хто серед нас насправді мудрий та розумний? Нехай той доведе це доброю поведінкою, своїми смиренними вчинками, породженими мудрістю. 14 Та якщо серце ваше сповнене гіркої заздрості й себелюбства, то у вас немає підстав вихвалятися, бо це просто приховування брехні за істиною. 15 Це не та мудрість, що сходить з небес, а земна, недуховна й диявольська. 16 Бо там, де є заздрість й себелюбство, там безладдя і усіляке лихо. 17 А мудрість, що сходить з небес, насамперед чиста, по-друге, мирна, добра, покірлива, багата на милосердя і добрі справи. Вона неупереджена і щира. 18 Плоди праведності отримають ті, хто мирно працює, щоб досягти миру.
Присвячуйте себе Богу
4 Звідки виникають ворожнеча і сварки між вами? Чи не від егоїстичних бажань, що вирують у ваших тілах? 2 Ви чогось бажаєте, та все ж не одержуєте. Ви вбиваєте, заздрите іншим, і все одно не можете одержати того, що бажаєте. Ви сваритеся і ворогуєте, бо не просите Бога. 3 Та коли ви просите, то не одержуєте, бо просите ви не на добро, а для того, щоб використати це для свого задоволення.
4 Невірні, хіба ви не знаєте, що любов до земного життя, те ж саме, що й ворожнеча з Богом? Той, хто хоче бути в дружбі зі світом, стає ворогом Бога. 5 Чи ви думаєте, що у Святому Писанні даремно сказано: «Дух, який Бог вселив у нас, любить ревно»[g]. 6 Але Всевишній дав нам ще більшу милість, ось чому сказано у Писанні: «Бог—проти пихатих, покірливим Він дарує благодать»(F).
Підкоряймося Богу
7 Тож підкоріться Богу. Спротивляйтесь дияволові, і він утече від вас. 8 Наблизьтеся до Бога, і Він наблизиться до вас. Омийте руки свої грішні й очистіть ваше життя від гріха[h]. Не слідуйте водночас за Богом і світом! 9 Сумуйте, страждайте і плачте! Нехай сміх ваш обернеться в сльози, а радість—в смуток. 10 Станьте покірними перед Богом, і Він вознесе вас.
Не судіть одне одного
11 Брати і сестри, не судіть одне одного, бо хто лихословить проти свого брата або сестри своєї у Христі, чи осуджує їх, насправді ганьбить і осуджує Закон. А коли людина судить Закон, то вона стає не виконавцем його, а суддєю. 12 Є лише один Законодавець і Суддя, Який може спасти чи погубити. А хто ти такий, щоб судити ближнього?
Покладаймося на Бога
13 Деякі з вас казатимуть: «Сьогодні або завтра вирушимо ми в те чи інше місто, де пробудемо рік. Там ми будемо торгувати й заробляти гроші». 14 Але ви ж не знаєте, що станеться у вашому житті завтра. Бо ваше життя, неначе туман, який з’являється на деякий час, а потім зникає. 15 Натомість необхідно казати: «Як буде на те воля Божа, ми будемо жити і робити так і так». 16 Ви ж, пишаючись, вихваляєтеся, а таке вихваляння—зло! 17 Отже, коли ви знаєте, як творити добро, та не робите його, то чините гріх!
Багатих буде покарано
5 Слухайте ви, багачі! Плачте й ридайте, бо велике лихо наближається до вас. 2 Багатство ваше згніє, а одяг ваш міль поточить. 3 Золото й срібло ваше зіржавіє, а та іржа буде свідчити проти вас і з’їсть ваше тіло, неначе вогонь. Ви зібрали скарби свої в останні дні.
Платіть робітникам як належить
4 Погляньте! Робітники, які обробляли ваші поля і в котрих ви утримали плату, голосять. І бідкання женців дійшли до слуху Господа Саваота[i]. 5 Ви жили у розкошах та надмірній насолоді, і розгодувалися[j], як на заколення. 6 Ви засуджували і вбивали невинних, які не могли вам протистояти.
Щасливий той, хто вірить і має довготерпіння
7 Отож будьте терплячі, брати і сестри, аж до дня приходу Господа. Пам’ятайте, хлібороб чекає дорогоцінного врожаю від землі своєї, він терпляче чекає на ранні й пізні дощі[k]. 8 Ви також маєте чекати терпляче. Не втрачайте надії, бо Господнє пришестя близько. 9 Браття і сестри, перестаньте скаржитися одне на одного, щоб не бути осудженими. Дивіться, Суддя вже стоїть біля дверей!
10 Браття і сестри, згадайте пророків, котрі говорили від імені Бога, як зразок страждань і довготерпіння. 11 Пам’ятайте, що ми вважаємо блаженними тих, хто потерпає. Ви чули про довготерпіння Йова[l] і знаєте, що після усіх страждань, Господь допоміг йому. Господь—милосердний і співчутливий.
Не присягайтеся
12 І насамперед, брати і сестри мої, перестаньте присягатися небом і землею чи іншими якимись клятвами. Ваше «так» має бути «так», а «ні» має бути «ні», щоб не бути вам засудженими.
Сила молитви
13 Якщо хтось із вас потрапив в біду, нехай молиться. А як у радості, хай співає псалми. 14 Якщо хтось із вас занедужав, то нехай покличе старійшин із церкви, щоб вони помолилися за нього, помазавши його оливою[m] в ім’я Господнє. 15 І молитва з вірою спасе недужого, й Господь зцілить його. Якщо він вчинив гріх, то Господь пробачить йому.
16 Отож завжди сповідуйте один одному гріхи, які ви чините, і моліться одне за одного, щоб зцілитися. Бог зглянеться на вас, бо молитва праведників може дуже багато. 17 Ілля був такою ж людиною, як і ми з вами. Він палко молився, щоб дощ не падав на землю, і дощу не було на землі три з половиною роки. 18 Потім він знову помолився, і з неба пішов дощ, і земля знову почала давати врожай.
19 Брати і сестри мої, якщо хтось із-поміж вас відійшов від істини, а інший повернув його до неї, 20 то знайте, що людина, яка повернула грішника на дорогу правди, врятувала ту людську душу від смерті, та спричинила прощення багатьох гріхів.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International