Beginning

Вітання филип’янам

1 Павло і Тимофій, слуги Ісуса Христа, шлють вітання всім вам, Божим людям в Ісусі Христі, які живуть у Филипах разом зі старійшинами^[a] і особливими слугами вашими. ² Благодать і мир вам від Бога, Отця нашого Господа Ісуса Христа.

Павлова молитва

³ Щоразу дякую я своєму Богові, згадуючи про вас. ⁴ Кожна моя молитва за всіх вас сповнена радості. ⁵ Адже ви допомагали мені проповідувати Добру Звістку від найпершого дня й донині. ⁶ Я певний у тому, що Господь, Який розпочав благодійну справу серед вас, продовжуватиме її аж до того дня, коли Христос прийде знову й завершить її.

⁷ Мені так і належить думати про вас, бо ви дуже близькі серцю моєму. І не лише у в’язниці, а й коли я захищаю й непохитно утверджую Добру Звістку, ви завжди були спільниками моїми у милості Божій. ⁸ І Бог мені свідок, що я дуже сильно хочу бачити вас, бо люблю усіх вас любов’ю Ісуса Христа.

⁹ Ось молитва моя за вас:

Щоб любов ваша все більше зростала разом із знанням і розумінням. ¹⁰ Молюся я, щоб ви повсякчас були спроможні розрізняти важливе від нікчемного, і завжди могли вибрати найкраще, й залишатися чистими і бездоганними до Дня приходу Христового; ¹¹ щоб ви з допомогою Ісуса Христа сповнилися плодами праведності на славу і хвалу Божу.

Павлові випробування допомагають у праці Господній

¹² Браття і сестри, я хочу, щоб ви знали, що все, що сталося зі мною, сприяло поширенню Доброї Звістки. ¹³ Бо вся сторожа палацу та всі інші дізналися, що причиною мого ув’язнення є те, що я служу Христу. ¹⁴ До того ж, через моє ув’язнення більшість братів у Господі підбадьорилася. Вони проповідують Слово Боже більш відверто і без страху.

¹⁵ Це правда, що дехто з них проповідує Христа через заздрість і суперечки. Та інші—завдяки своїй добрій волі. ¹⁶ Такі люди роблять це через свою любов, бо знають, що Бог поставив мене захищати Добру Звістку. ¹⁷ Інші ж говорять про Христа через своє егоїстичне честолюбство і нещиро, бо думають, що зможуть зробити мені прикрість, поки я ув’язнений.

¹⁸ Та яке це має значення? Важливо те, що так або інакше, з корисливих міркувань чи щиро, проголошують Христа, а те мені на радість. Це тішитиме мене і надалі. ¹⁹ Адже знаю я, що матиму визволення^[b] завдяки вашим молитвам і допомозі від Духа Ісуса Христа. ²⁰ Моє ревне чекання і надія, що я не буду посоромлений нічим, а з усією своєю сміливістю, як завжди, і особливо тепер, вихвалятиму Христа у тілі своєму—байдуже, чи житиму я, чи помру. ²¹ Бо життя для мене—це Христос, а смерть—надбання^[c].

²² Якщо ж і надалі житиму я в цьому тілі, то продовжуватиму свою працю в ім’я Господнє. Отже, не знаю, що мені вибрати. ²³ Мені важко зробити вибір. Інколи, я маю бажання піти з цього життя і бути з Христом, бо було б це значно краще для мене. ²⁴ Але ж вам необхідно, щоб я залишався жити. ²⁵ І оскільки я переконаний в цьому, то знаю, що залишатимуся тут і буду з вами всіма заради вашого духовного розвитку і втіхи, що йдуть від віри. ²⁶ Коли я знову до вас прийду, ви пишатиметеся тим, що Ісус Христос зробив, допомагаючи мені.

²⁷ Але у всякому разі живіть так, щоб життя ваше приносило шану Добрій Звістці про Христа. Тоді, будучи разом з вами, чи далеко від вас, зможу почути, що ви стійко, з єдиним серцем і душею боретеся за віру, яка проголошена в Добрій Звістці. ²⁸ Не лякайтеся тих, хто проти вас. Ваша мужність є доказом від Бога, що всі вороги ваші будуть знищені, а ви—врятовані. ²⁹ Бо привілей, дарований вам—не лише вірити в Христа, але також і страждати за Нього. ³⁰ Ви вступили в ту ж саму боротьбу, в яку, як ви бачили, було втягнуто й мене. Тож вам необхідно пройти через усі ті труднощі, що випали й на мою долю.

Єднайтесь і дбайте одне про одного

2 Отже, поміркуйте, що ми маємо у Хресті: втіху, яку Він дарував нам, радість, що йде від Його любові, спільність Духу, співчуття і милосердя, які Він відкрив нам. ² Тож доповніть радість мою, думаючи однаково, маючи одну й ту саму любов, з’єднавшись у досягненні однієї мети, живучи у злагоді. ³ Не робіть нічого через заздрість або нікчемну пиху. Краще, в покірливості своїй, вважайте іншого кращим за себе. ⁴ Кожен має переслідувати не лише свої інтереси, а й зважати на інтереси інших.

Приклад Христа

⁵ У житті своєму ви повинні думати й чинити так, як Ісус Христос.

Будьте бездоганними та щирими

¹² Тож любі друзі мої, як ви корилися мені не лише коли я був серед вас, але ще навіть більше коли я далеко, так само продовжуйте працювати заради вашого спасіння з повним благоговінням перед Богом. ¹³ Бо це Господь працює в вас, викликаючи прагнення і вчинки, бажані Йому.

¹⁴ Робіть усе без нарікань та суперечок, ¹⁵ щоб могли ви бути невинними й чистими дітьми Божими, бездоганними поміж розбещених і зіпсованих людей, серед яких ви сяєте, як зірки у темному світі. ¹⁶ Несіть Послання, що дарує життя. Робіть так, щоб я пишався вами у День повернення Христа, побачивши, що змагався я і трудився не даремно.

¹⁷ І навіть якщо кров моя проллється як пожертва, що йде з приношеннями, та служінням віри вашої, все одно я щасливий і радію разом з усіма вами. ¹⁸ У свою чергу вам також слід звеселитися і ділити свою радість зі мною.

Тимофій та Епафродит

¹⁹ Я маю надію в Господа Ісуса послати скоро до вас Тимофія, щоб утішитися, коли почую про вас. ²⁰ І хочу я послати саме його, бо не маю тут більше нікого, хто розділяє мої хвилювання і так щиро піклується про ваше благополуччя. ²¹ Адже всі інші переслідують лише свої інтереси, нехтуючи інтересами Ісуса Христа. ²² Вам відомо, що він за чоловік, і що, як син батькові своєму, служив він зі мною, поширюючи Добру Звістку.

²³ Тож маю надію негайно відіслати його до вас, як тільки побачу, як ідуть мої справи. ²⁴ Я впевнений, що Господь допоможе мені незабаром прийти до вас.

²⁵ Я вважаю за необхідне послати до вас Епафродита, мого брата в Христі, товариша в праці та соратника, і якого ви відправили допомогти мені у скруті моїй. ²⁶ Я вирішив це зробити, бо він сумує за вами всіма, й дуже занепокоївся, коли ви дізналися, що він хворів. ²⁷ Він і справді дуже хворів, мало не вмер. Та Бог змилувався над ним, і не лише над ним, а й наді мною, щоб я не мав ще більшого горя. ²⁸ І тому я ще більш прагну послати його, щоб ви, побачивши його, зраділи знову, і щоб мені позбутися свого смутку.

²⁹ Тож вітайте його в Господі з великою радістю, шануйте таких людей. ³⁰ Його слід шанувати, бо він мало не вмер, працюючи в ім’я Христове. Він був готовий віддати своє життя, щоб служити мені так, як ви не могли.

Христос понад усе

3 Більш того, брати і сестри мої, радійте в Господі. Мені не важко писати вам знову про одне й те саме, а для вас це повчально. ² Стережіться «собак», чиї вчинки приносять лише лихо! Стережіться тих, хто калічать^[d] тіла ваші! ³ Бо ми—це ті, хто справді обрізані^[e], служить Господу Духом Святим, хто пишається Христом Ісусом і не покладає надії на власні сили.

⁴ Хоча сам я маю підстави довіряти своїм можливостям, я ніколи цього не зроблю. І якщо хтось вважає, що він має підстави покладатися на свої власні сили, то я їх маю більше. ⁵ Та ось чому: мені зробили обрізання, коли мені було вісім днів від народження, й належу я народові ізраїльському, з коліна Веніаминового. Я чистокровний єврей, як і мої батьки, а за своїм ставленням до Закону—фарисей. ⁶ Я ревно переслідував церкву. Щодо відданості моїй релігії^[f], то я був бездоганним.

⁷ Завдяки Христові все те, що колись було надбанням для мене, зараз я вважаю втратою своєю. ^8-9 Крім того, я все вважаю за ніщо порівняно з величчю пізнання Христа Ісуса, Господа мого. Заради Нього я зрікся всього і вважаю все за нікчемне сміття, нездатним допомогти здобути Христа і знайти себе самого в Ньому з праведністю, що йде не від Закону, а від віри^[g] в Христа, з праведністю, що йде від Бога й зумовлена вірою.

¹⁰ Я хочу пізнати Христа і ту силу, що виявилася під час Його воскресіння із мертвих. Я також хочу розділити страждання Христа і уподібнитися Йому навіть в Його смерті. ¹¹ Так я сподіваюся досягти воскресіння з мертвих.

Намагайтеся досягти мети

¹² Я не маю на увазі те, що вже досягнув мети або став досконалим. Я й далі докладаю зусилля, щоб досягти того, заради чого мене вибрав Ісус Христос.

¹³ Браття і сестри, я не вважаю, що вже досягнув мети. Та є одна річ, якої я завжди дотримуюся. Я не думаю про те, що лишилося у минулому, а роблю все можливе, щоб досягти того, що попереду мене, у майбутньому. ¹⁴ Я докладаю зусиль, щоб здобути ту Небесну винагороду, яку Бог покликав мене одержати через Христа Ісуса.

¹⁵ Тож нехай всі з нас, хто є Духовно зрілими, думають саме так. Якщо ж ви маєте іншу думку про те чи інше, то Бог і це вам пояснить. ¹⁶ Давайте триматися лише тієї істини, яку ми вже пізнали.

¹⁷ Браття і сестри мої, наслідуйте мене. Дивіться на тих, хто живе за прикладом, що ми його вам показали. ¹⁸ Бо як я вам уже багато разів казав і зараз, плачучи, кажу знову, багато хто живе як ворог хресту Христовому. ¹⁹ Доля їхня—загибель, їхній бог—власні бажання. Вони вихваляються тим, чого слід було б соромитися, та думають лише про справи земні. ²⁰ Наше громадянство—на небі! Звідти ми також чекаємо на Спасителя Господа Ісуса Христа. ²¹ Силою, якою Він може підкорити Собі все, змінить Він наші принижені тіла, щоб вони стали подібними до Його славного тіла.

Що робити

4 Отже, брати і сестри мої любі, Я дуже за вами сумую і хочу вас бачити. Ви—щастя моє і гордість моя. Будьте стійкими у вірі своїй, як я казав вам.

² Я закликаю Еводію та Синтихію бути в згоді між собою в Господі. ³ Я також прошу тебе, мій вірний соратнику: допомагай цим жінкам, які важко працювали разом зі мною, Клементом, та іншими соратниками, поширюючи Добру Звістку, і чиї імена занесені до Книги Життя^[h].

⁴ Радійте в Господі і робіть це завжди. І знову я кажу: радійте!

⁵ Нехай ваша доброта стане відома усім, бо Господь вже близько. ⁶ Ні про що не турбуйтеся. За будь-яких обставин, через молитву прохайте Господа про що потребуєте, та завжди дякуйте Йому за все, що маєте. ⁷ І мир, який йде від Бога, що вище людського розуміння^[i], буде стерегти серця ваші та думки в Христі Ісусі.

⁸ На закінчення, брати і сестри мої, скажу вам таке: думайте лише про те, що правдиве, благородне, справедливе, чисте, приємне, почесне, відмінне, й гідне похвали! ⁹ Робіть те, чого навчилися, що одержали й почули від мене. Наслідуйте мого прикладу: робіть усе так, як, ви бачили, роблю я. І Бог, джерело миру, буде з вами.

Павлова подяка

¹⁰ Я вельми зрадів у Господі, бо ви знову почали піклуватися про мене. Звісно ж, ви й раніше піклувалися, але не мали можливості показати це.

¹¹ Кажу так не тому, що маю потребу в цьому. Бо я навчився бути задоволений в будь-яких умовах. ¹² Я знаю, що то значить жити в нестатках і в достатку. За будь-яких обставин я навчився бути задоволений: ситий я, чи голодний, в статках чи в бідності. ¹³ Я все можу витерпіти завдяки Христу, Який зміцнює мене.

¹⁴ Та ви добре зробили, що розділили турботи мої. ¹⁵ Ви, филип’яни, самі знаєте, що на початку проповідування Доброї Звістки, коли я покинув Македонію, жодна церква не стала моїм спільником і не підтримала мене у той час, коли мені була потрібна допомога, окрім вас. ¹⁶ Бо навіть коли я перебував у Солуні, неодноразово ви надсилали допомогу мені у скруті. ¹⁷ І це не тому, що я прагну дарунків, а тому, що хочу, щоб ви мали добро, що приходить, коли віддаєш. ¹⁸ Я маю сповна і навіть більше. Я маю більше, ніж потребую, відтоді, як одержав від Епафродита дарунок, надісланий вами. Ваш дарунок запашний, пожертва бажана і приємна Богові. ¹⁹ І Бог мій задовольнить усі ваші потреби через славне багатство Своє в Ісусі Христі. ²⁰ Слава Богові нашому й Отцю на віки вічні! Амінь.

²¹ Вітайте всіх людей Божих у Христі Ісусі. Браття, які зі мною, вітають вас. ²² Усі люди Божі вітають вас, а особливо ті, хто з цезаревого дому. ²³ Нехай благодать Господа Ісуса Христа буде з вами.