Beginning
Привітання
1 1-2 Вітання від Павла, апостола Ісуса Христа, за велінням Бога, нашого Спасителя, та Ісуса Христа, надії нашої, до Тимофія, істинного сина мого у вірі. Благодать, милість і мир тобі від Бога Отця і від Ісуса Христа, Господа нашого.
Остерігаймося неправдивого вчення
3 Перед тим, як вирушити до Македонії, я попрохав тебе залишитися в Ефесі. Я хочу, щоб ти наказав деяким людям припинити навчати брехні 4 і не звертати уваги на вигадки і нескінченні родоводи, що приводять лише до суперечок, а не служать задуму Божому, який виконується через віру.
5 Мета цієї настанови—любов, що йде від доброго серця, чистого сумління і щирої віри. 6 Але деякі люди збочили і відхилилися від усього цього, віддавшись безглуздому марнословству, яке не несе ніякої користі. 7 Вони бажають бути вчителями Закону[a], та не розуміють ні того, що кажуть, ані того, в чому запевняють.
8 Ми знаємо, що Закон добрий, якщо користуватися ним належним чином. 9 Ми також знаємо, що Закон існує не для праведних, а для порушників і заколотників, непоштивих і грішних, нечестивих і безбожників, убивць батьків і матерів, душогубів, 10 розпусників, мужоложців, работорговців, брехунів, лжесвідків і тих, хто діє проти істинного вчення Божого, 11 яке підкоряється славній Добрій Звістці, що йде від благословенного Бога. Мені було довірено нести її людям.
Подяка за милість Божу
12 Я дякую Ісусу Христу, Господу нашому, Який дав мені сили, бо визнав мене гідним і призначив на служіння Собі, 13 хоч до того я був богозневажником, гонителем Божої церкви і зухвальцем. Але Господь дарував мені прощення, оскільки чинив я те в невірі й незнанні. 14 Та безмірна милість Господа нашого перелилася в мене разом з вірою і любов’ю, які знайшов я в Ісусі Христі.
15 Ось істина, яка гідна повного і безсумнівного сприйняття: Христос Ісус прийшов у цей світ, аби спасти грішників, а я—найгірший з-поміж них. 16 Саме з цієї причини мені було дано милість, щоб, використавши мене, найгіршого з грішників, Христос Ісус зміг би показати Своє довготерпіння, як приклад для тих, хто пізніше повірив би у Нього й отримав вічне життя. 17 Цареві вічному, невмирущому й невидимому, єдиному Богу честь і слава на віки вічні. Амінь.
18 Я довіряю цей наказ тобі, Тимофію, сину мій, згідно з пророцтвами[b] про тебе, що були зроблені в минулому, щоб ти міг використати їх у праведному бою віри. 19 Адже ти маєш віру Господа і чисте сумління. Дехто зрікся цього і втратив[c] свою віру. 20 Серед них Ґіменей і Олександр, яких я передав сатані, щоб вони навчилися не говорити супроти Бога.
Моліться за всіх
2 Насамперед я благаю, щоб прохання, молитви, клопотання й подяки ваші були за всіх людей, 2 а особливо за правителів і тих, хто має владу. Моліться за них, щоб ми мали тихе й мирне життя у повній відданості й шанобливості Господу. 3 Це є добре й приємне Богові, нашому Спасителю. 4 Він хоче, щоб усі люди спаслися й повною мірою пізнали істину.
5 Існує лише один Господь і лише один посередник між Богом і людьми—Ісус Христос, Який Сам був людиною. 6 Він віддав Самого Себе в жертву, щоб викупити всіх людей[d], й це свічення прийшло до нас у належний час.
7 Мене ж було призначено проповідником і апостолом, щоб поширювати це свідчення. (Правду кажу я, не брешу!) Мене також було призначено вчителем віри й істини для поган.
Деякі правила для чоловіків та жінок
8 Тож я хочу, щоб усі чоловіки повсюдно молилися. Вони повинні бути відданими Богу і, молячись, нехай здіймають руки без гніву й суперечок.
9 Так само хочу я, щоб жінки одягалися скромно і розумно, в те, що їм личить. Не варто робити розкішних зачісок, прикрашати себе золотом, перлами чи дорогим вбранням. 10 Натомість, як і личить жінкам, що присвятили себе Богові, їм слід прикрашати себе добрими вчинками.
11 Жінка мусить вчитися мовчки і в повній покірливості. 12 Я не дозволяю жінці навчати або мати владу над чоловіком. Їй належить бути мовчазною. 13 Кажу я так, бо спочатку Адама було створено, а потім уже Єву. 14 І не Адама було обдурено, а жінку, яка впала потім у гріх[e]. 15 Але жінки, які виконують свій материнський обов’язок, спасуться, коли житимуть у вірі, любові й святості, а також у стриманості.
Старійшини
3 Істину кажу вам: якщо хтось бажає стати старійшиной в церкві[f], то він прагне виконувати добру справу. 2 Старійшина[g] мусить жити таким життям, щоб люди не могли йому дорікнути. Він повинен мати лише одну жінку; мусить бути стриманим, розсудливим, мати самовладання, бути порядним і гостинним. Йому слід бути доладним учителем. 3 Опікуну також не можна зловживати вином або бути надто гарячковим; він повинен бути лагідним, миролюбним і не пожадливим до грошей. 4 Він має добре керувати своєю родиною, мусить дбати, щоб його діти були слухняними й поважали його. 5 Якщо хтось не знає, як керувати своєю родиною, то як же він зможе піклуватися про Божу церкву?
6 Він не може бути новонаверненим, щоб не запишатися. Інакше він зазнає такого ж осуду, як і диявол за свою пиху.
7 Він також повинен користуватися повагою чужинців, щоб не зганьбитися, не впасти в немилість і не потрапити до пастки дияволової.
Особливі слуги
8 Так само й особливі слуги повинні бути шанованими людьми, слову яких можна було б вірити. Вони не повинні бути охочі до вина або такі, хто прагне наживи нечесним шляхом. 9 Вони повинні дотримуватися глибоких істин нашої віри, які Бог виявив нам. Сумління їхнє має бути чисте. 10 Ці люди, передусім мають бути випробувані. І якщо нічого не буде проти них, лише тоді вони зможуть стати особливими слугами.
11 Так само і жінки[h] мають бути гідними поваги. Вони не повинні говорити зле про інших, але мають бути стримані й вірні у всьому.
12 Чоловікам, які є особливими слугами, слід мати лише одну жінку[i]. Вони мусять керувати добре своїми дітьми і своїм господарством. 13 Бо той, хто добре служить, здобуде почесне місце для себе й досягне великої впевненості у вірі в Ісуса Христа.
Таємниця нашої віри
14 Пишу я вам про це, хоча маю надію незабаром прийти до вас, 15 щоб, якщо затримаюсь, ви знали, як слід поводитися в Божому домі[j], який є церквою Бога живого, стовпом і основою правди. 16 Безперечно, великою є таємна істина нашої віри:
Він[k] з’явився нам в тілі людському,
Духом довів[l] Він Свою правоту;
Його бачили Ангели.
Благовість про Нього рознеслась
поміж народами.
В Нього повірили люди всього світу,
і був Він взятий у славі на Небеса.
Попередження про лжевчителів
4 Дух ясно каже, що настануть часи, коли дехто зневіриться. Вони наслідуватимуть облудних духів і дотримуватимуться вчень, що приходять від демонів. 2 Ці вчення йтимуть від лицемірів—брехунів, які не в змозі розрізнити добре і зле, неначе їхнє сумління було зруйноване розжареним залізом. 3 Вони заборонятимуть людям одружуватися й навчатимуть їх відмовлятися від деякої їжі, створеної Богом на те, щоб і віруючі, й ті, хто пізнав істину, із вдячністю споживали її. 4 Бо все створене Богом—добре, і ніщо не повинно відкидатися, якщо воно прийняте з вдячністю. 5 Адже все освячується словом Божим і молитвою.
Будь добрим слугою Ісуса Христа
6 Якщо навчиш цього братів і сестер своїх, то це буде свідченням того, що ти є добрим слугою Ісуса Христа. Ти покажеш, що зростав в істинній вірі та доброму вченні, які ти наслідував. 7 Уникай мирських байок, які суперечать істині Господній. Краще постійно вчись віддано служити Богу. 8 Тілесні вправи цінні лише в одному, а служба Богу має загальну цінність, бо вона несе благословення, як у цьому житті, так і в майбутньому. 9 Ось істина, яку слід повністю дотримуватися: 10 ми покладаємо свої надії на живого Бога, Який є Спасителем усіх людей і, насамперед, віруючих. Ось заради чого ми тяжко трудимося й боремося.
11 Проповідуй і навчай цього. 12 Нехай ніхто не зневажає тебе за твою молодість. Але будь взірцем для віруючих у слові своєму, поведінці, любові, у своїй вірі, у чистоті життя свого.
13 Доки я не прийду, і далі читай людям Святе Писання й заохочуй і навчай їх. 14 Не нехтуй даром своїм, який був даний тобі через пророцтва[m], коли старійшини поклали свої руки на тебе. 15 Піклуйся про ці обов’язки весь час. Віддайся їм, і тоді твої успіхи стануть очевидними для всіх. 16 Дбай про своє життя і вчення. Будь наполегливим у цьому, бо так ти спасеш і себе, і тих, хто тебе слухає.
Про стосунки між людьми
5 Ніколи не докоряй старшому, а вмовляй його, наче батька свого. З молодими ж чоловіками поводься, наче з братами. 2 Стався до старших жінок, як до матерів, а до молодших—як до сестер, з цілковитою чистотою і повагою.
Про вдів
3 Піклуйся про вдів, які насправді потребують допомоги. 4 Якщо вдова має дітей чи внуків, то нехай вони насамперед навчаються побожно дбати про свою власну родину, і так вони віддадуть належне своїм батькам, бо то бажано Богові. 5 Вдова, яка насправді потребує допомоги—самотня, про яку немає кому подбати, тільки на Бога покладає вона свою надію. День і ніч вона молиться, благає Бога допомогти їй. 6 Вдова ж, яка живе в своє задоволення, насправді мертва, хоч і живе. 7 Тож дайте людям Божим ці настанови, щоб ніхто не мав права їм дорікнути.
8 Якщо ж хтось не піклується про ближніх, а особливо про власну родину, той зрікається віри. Той поводиться гірше за невіруючого.
9-10 Вдову можна вносити до списку[n], якщо їй щонайменше років шістдесят і якщо вона мала лише одного чоловіка[o], й відома тим, що робить добро людям, виростила своїх дітей, була гостинна, обмивала ноги[p] Божим людям, допомагала тим, хто потрапив у біду, та якщо присвятила себе добрим вчинкам.
11 Але відмовляй в цьому молодшим вдовам, бо коли їхні тілесні бажання беруть гору над відданістю Христу, то вони знову хочуть заміж. 12 І тоді вони гідні осуду, бо порушують первісну обітницю. 13 Разом із тим вони звикають ледарювати і, ходячи з дому в дім, базікають про що не слід. Вони не тільки стають ледачими, а й розпускають плітки і втручаються в чужі справи. 14 Тому мені хотілося б, щоб молодші вдови виходили заміж, виховували дітей, вели господарство й не давали приводу ворогам нашим для лихослів’я. 15 Кажу так, бо деякі вдови збочили й пішли за сатаною.
16 Якщо віруюча жінка має у своїй родині вдів, то нехай сама[q] підтримує їх, щоб не обтяжувати церкву, яка повинна допомагати тим вдовам, які справді того потребують.
Про старійшин та деякі інші справи
17 Старійшини, які добре керують церквою, гідні подвійної шани[r], особливо ті, хто проповідує і навчає. 18 Бо у Святому Писанні сказано: «Не зав’язуй рота волові, що молотить»(A). І ще: «Кожен робітник гідний своєї платні»(B).
19 Не приймай звинувачень проти старійшин, хіба що їх підтвердять два або три свідки. 20 Перед усією церквою осуджуй тих, хто вперто грішить, щоб то було попередженням усім.
21 Перед Богом, Ісусом Христом та вибраними Ангелами я урочисто наказую тобі дотримуватися всього цього без упередження. Нічого не роби з пристрасті або схильності до когось.
22 Не покладай нерозважливо на жодного руки, щоб посвятити його у старійшини. Не розділяй чужих гріхів, та залишайся завжди чистим і бездоганним.
23 Тимофію, у подальшому, не пий лише воду. Вживай потроху й вино. Це корисно для шлунку, і ти не будеш так часто хворіти.
24 Гріхи одних людей очевидні, та є ознакою неминучого засудження, але гріхи інших відкриваються лише згодом. 25 Так само й добрі вчинки: деякі з них помітні одразу, а деякі, навіть якщо їх важко розгледіти, не можуть бути сховані назавжди.
Раби й пани
6 Усім рабам, які працюють під тяжким ярмом невіруючих панів, слід вважати володарів своїх гідними усілякої пошани, щоб не ганьбити ім’я Боже і вчення наше. 2 Ті ж раби, які мають хазяїв віруючих, не повинні зневажати їх, бо вони—брати у вірі. Їм слід служити ще завзятіше, оскільки ті, на кого вони працюють—брати у вірі, яких вони повинні любити.
Наставляй і навчай людей чинити так!
Хибні вчення та істинні багатства
3 Якщо деякі люди навчають інакше і не згодні з благотворними вченнями Господа нашого Ісуса Христа і з ученням про істинне служіння Богові, 4 то вони—самовдоволені і нічого не розуміють. Вони мають хвору пристрасть до суперечок і словоблудства, від яких виникають заздрість, сварки, наклепи, лукаві підозри 5 і постійна колотнеча поміж людьми. Вони спантеличені й позбавлені істини, та вважають, що служіння Богові—це шлях до наживи.
6 Звісно, служіння Богові й насправді є великим багатством, але тільки коли воно приносить задоволення людині від того, що вона вже має. 7 Бо ми нічого не принесли в цей світ, і то зрозуміло, що нічого не заберемо з собою. 8 Маючи що поїсти і в що вбратися, будемо щасливими з цього. 9 Хто хоче збагатитися, потрапляє у пастку спокуси й безлічі безглуздих та шкідливих бажань, які штовхають людей на лихо й загибель. 10 Бо любов до грошей—корінь усілякого зла. Деякі люди у своєму потягу до них відійшли від справжньої віри й завдали собі багато горя і болю.
Про що не варто забувати
11 Ти ж, чоловіче Божий, уникай усього цього. Веди праведне життя і борись за служіння Богу, за віру, любов, довготерпіння й лагідність. 12 Борися що є сили, щоб не втратити віри своєї. Виграй змагання за вічне життя, до якого ти був покликаний прийнявши Ісуса Христа—чудову істину, про яку ти відкрито свідчив багатьом людям.
13 Я наказую тобі перед Богом, Який дає життя всьому, і перед Ісусом Христом, Який свідчив про ту ж саму чудову істину перед Понтієм Пилатом: 14 бездоганно і чисто виконуй те, що тобі наказано, аж поки не прийде Господь наш Ісус Христос. 15 Бог відкриє нам це у належний час. Він—благословенний і єдиний Господар, Цар царів і Володар володарів. 16 Він єдиний має безсмертя. Він живе у світлі недосяжному. Його ніхто не бачив і не може побачити. Честь Йому і влада вічна! Амінь.
17 Наказуй багатим у цьому світі, щоб не були пихатими, щоб покладали свої надії не на багатство (воно таке нестійке), а на Бога, Який щедро забезпечує нас усім для нашого задоволення. 18 Наказуй їм творити добро й збагачуватися цим, бути щедрими й охоче ділитися тим, що вони мають. 19 Цим вони складуть собі скарб Небесний—добру основу для майбутнього, щоб одержати істинне життя.
20 Тимофію! Бережи все те, що довірено тобі Господом. Уникай безбожних порожніх балачок, та так званих «істин», що брехливо називаються «знанням». 21 Бо дехто прийняв його і через те відійшов від віри нашої.
Нехай благодать Божа буде з усіма вами.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International