Bible in 90 Days
Мудрість утримає від розпусти
7 Сину мій, слухайся моїх настанов
і бережи в собі заповіти мої.
2 Тримайся моїх заповідей і живи,
бережи, як зіницю ока, мою науку.
3 Зав’яжи їх на пальцях,
впиши їх у скрижалі свого серця.
4 Скажи мудрості: «Ти—моя сестра».
Назви далекоглядність своєю родичкою,
5 щоб врятували тебе від повії,
від розпусниці з облесливими словами.
6 Бо якось глянув я у вікно,
крізь ґрати глянув, подивився вниз,
7 і помітив юнаків простодушних,
і побачив серед молоді юнака нерозумного.
8 Він ішов вулицею до рогу, до її оселі.
9 Були вже сутінки, вечоріло,
насувалася ніч, пітьма.
10 Назустріч йому наближалася хтиво жінка,
вбрана, як повія, бажаючи його спокусити.
11 Вона—нахабна й норовлива,
ніколи вдома не сидить.
12 Ось вона на вулиці, ось вона на майдані,
ось вона на кожному розі вичікує, чатує.
13 Вона його хапає,
впивається поцілунком і сміливо каже:
14 «Мені довелося сьогодні скласти пожертви,
і я виконала свої обіцянки.
15 Тому я вийшла з нетерпінням, шукаючи тебе.
І я тебе знайшла!
16 Я постелила на ліжко кольорові покривала
з єгипетського полотна.
17 Я покропила постіль мирром,
алое та цинамоном.
18 Прийди, до ранку питимемо чашу кохання,
насолоджуватимемося любов’ю.
19 Чоловіка немає вдома, він поїхав далеко.
20 Узяв мішечок срібла з собою
і не повернеться аж до повного місяця».
21 Вона звабила його своїм щебетом,
спокусливими устами звела його.
22 Він одразу ж іде за нею бездумно,
немов віл на бійню, немов олень, що скаче в пастку,
23 доки стріла не проткне печінку.
Він схожий на пташку, що летить в сіті,
не знаючи, що заплатить за це своїм життям.
24 І тепер, сини, послухайте мене,
прислухайтеся до слів, які мовлять уста мої.
25 Не дозволяйте серцю збочити на її шлях,
не збийтеся на її манівці.
26 Адже вона вже багатьох до смерті довела,
не злічити її жертв.
27 В її домі дороги до Шеолу,
вони ведуть униз до покоїв смерті.
Мудрість—добра жінка
8 Хіба не кличе Мудрість?
Хіба не озивається розум?
2 Стоїть вона на вершинах гір,
на перехрестях, вздовж доріг.
3 Вона гукає біля брами, біля входу до міста,
при міських воротах:
4 «До тебе, мій народе, я звертаюсь.
Мій голос лине до синів людських.
5 Невігласи, розсудливість пізнайте,
затямте, що є розважливість, ви, нерозумні!
6 Послухайте, бо маю вам сказати щось важливе,
я справедливості навчаю вас.
7 Мої уста лиш правду мовлять,
облудність не для губ моїх.
8 Усі слова, що з вуст злітають, справедливі,
немає фальші, ані підступу у них.
9 Вони ясні для розуміння
й ясні для того, хто шукає знань.
10 Візьміть напучування, а не срібло,
знання, а не найщиріше золото.
11 Бо Мудрість краща за корал,
скарби ніякі не зрівняться з нею».
Що робить Мудрість
12 «Я, Мудрість, з прозорливістю живу,
знаннями й передбаченнями володію.
13 Господній страх—то ненависть до зла.
Ненавиджу я зверхність і гординю,
лихі діла й слова облудні.
14 Пораду добру маю і знаннями поділюся,
я володію розумом і силу маю.
15 З моєю допомогою правителі царюють,
закони справедливі пишуть можновладці.
16 Я допомагаю владикам правити,
а мужі державні—справедливі[a].
17 Усіх люблю я тих, хто її любить,
будь-хто мене знайде, аби шукав лиш.
18 Багатство й почесті зі мною,
і праведність, і статки неминущі.
19 Мої плоди коштовніші за найчистіше золото,
прибуток мій щедріший, ніж найкраще срібло.
20 Крокую я шляхами праведності,
дорогою закону йду.
21 Даю Я спадок тим, хто мене любить,
скарбниці їхні вщерть наповню.
22 Господь мене першою створив, за наміром Своїм,
я виплекана так давно, задовго до всього.
23 З’явилась я в часи далекі,
ще до народження землі.
24 Я роджена, як не було ще хвиль морських,
ще не було струмків бурхливих,
25 ще гори на свої місця не стали,
я народилася, як пагорбів ще не було,
26 коли Він не створив іще ні суші, ні полів,
тоді ще порошинки жодної не існувало.
27 Я вже була, коли Він небеса на місце ставив,
коли окреслив обрій на поверхні океану,
28 коли Він укріпив на небесах хмарини
і ринули фонтани із безодні океану.
29 Це сталося, коли Бог морю межі встановив,
щоб хвилі берега трималися,
коли намітив Він землі основи.
30 Була я майстром[b] поряд з Ним,
я насолодою Його була щодня,
завжди я жартувала з Ним.
31 Знайти відраду можу в світі, створеному Ним,
і радощі мої—з людськими синами.
32 Тепер ж, діти, слухайтесь мене:
хто йде моїм шляхом, той матиме талан.
33 Прислухайтеся до напучувань і помудрішайте,
не відкидайте настанов моїх.
34 Тому, хто слухає мене,
біля дверей моїх пильнує денно,
чекає сторожко біля дверей,
тому всміхнеться доля.
35 Хто мене знайде, той життя знайде,
того благословить Господь.
36 А хто мене не відшукає, життя своє погубить.
Всі, хто ненавидить мене, шукають смерті».
Мудрість і Глупота
9 Мудрість збудувала собі дім,
поставила його на семи стовпах[c].
2 Вона приготувала м’ясо й розбавила вино,
накрила на стіл.
3 Вона послала своїх служниць до міста,
щоб ті зійшли на найвище місце в місті
й сповістили від її імені:
4 «Приходьте до мене всі,
хто має потребу в мудрості».
А кому бракує розуму, вона каже:
5 «Приходьте, почастуйтеся тим,
що маю, випийте вина, яке я зробила.
6 Залиште нерозумних і живіть!
Зростайте на шляху мудрості».
7 Хто повчає богохульника, дістає зневагу,
а хто ганить кривдника, той страждає.
8 Не повчай богохульника, бо він зненавидить тебе,
дорікни мудрому, і він полюбить тебе.
9 Поясни мудрому,
і він набереться ще більше мудрості,
повчи праведника, і він ще глибше пізнає.
10 Мудрість бере свій початок зі страху Господнього,
пізнання святості—це розум.
11 Зі мною твої дні примножаться,
роки життя твого додадуться.
12 Якщо ти наберешся мудрості,
це буде тобі на користь, якщо будеш надмірним,
сам страждатимеш від цього.
13 Глупота—то жінка невгамовна, нерозумна,
вона не знає нічого.
14 Вона сідає на порозі дому свого,
всідається на найвищому місці міста
15 і галасливо зачіпає перехожих,
що поспішають у справах:
16 «Приходьте до мене всі нерозумні».
Невігласу вона каже таке:
17 «Солодка крадена вода,
а хліб, здобутий потай,—найсмачніший».
18 І не здогадується він,
що там гостюють лише мерці,
її гостям місце в глибинах Шеолу.
Соломонові приказки
10 Ось Соломонові приказки:
Мудрий син—то радість батьку,
а нерозумний син—то матері печаль.
2 Багатство, нажите безчесно, добра не принесе,
а праведність від смерті порятує.
3 Господь не дасть голодувати праведному,
Він наміри лихого чоловіка відверне.
4 Ледачі руки—запорука бідності,
рука дбайлива до збагачення веде.
5 Розумний син, який врожай збирає влітку,
ганьба тому, хто спить в жнива.
6 Праведним—благословення,
а в словах зловмисників приховане насильство.
7 Пам’ять про праведника благословенням буде,
ім’я негідника—прокляттям.
8 Мудрий і обачливий сприймає заповіді,
базікало пустоголове згине.
9 Хто обирає чесний шлях, іде безпечно,
хто збочує з путі, той буде викритий.
10 Хто кліпає з нечистого сумління,[d] той спричиняє біль,
а базікало пустоголове згине[e].
11 Уста праведника—то джерело життя,
уста злостивця приховують насильство.
12 Ненависть розбурхує сварки,
але любов прощає всі образи.
13 Мудрість живе на вустах розумного,
а різка потрібна для спини нетямущого.
14 Мудрий накопичує знання,
уста дурного до занепаду ведуть.
15 Статки багатого—його фортеця,
погибель бідних—їхні злидні.
16 Винагорода праведника—це життя,
безбожника прибуток—покарання.
17 Дорогою життя ведуть повчання,
хто не зважає на них, блукає манівцями.
18 Якщо приховуєш ненависть, уста твої брешуть,
та справжній дурень той, хто обмовляє інших.
19 Багато слів—кінця нема образам,
хто стримує язик, той чинить мудро.
20 Язик праведника—то чисте срібло,
розум безбожника ні шеляга не вартий.
21 Уста праведника опікуються багатьма,
а дурні гинуть, адже розуму бракує.
22 Благословення Господа—ось що дає багатство,
і смутку жодного воно не додає[f].
23 Для дурня задум злий—то лиш розвага,
а для обачливого—в мудрості утіха.
24 Чого боїться нечестивий, те й дістане,
чого бажає праведний, те йому й прийде.
25 Коли минає буря, кривдники зникають,
а праведний завжди підгрунтя має.
26 Як оцет на зуби, як дим на очі,
так і ледачий діє на володаря.
27 Господній страх подовжує життя,
роки безбожника вкорочені.
28 Надії праведним приносять радість,[g]
а сподівання злих нічого не дають.
29 Господня путь—то для невинного твердиня,
зловмисникам Господь несе погибель.
30 Ніколи праведний не похитнеться,
безбожному ж не жити на землі.
31 Уста справедливого дарують мудрість,
язик блюзнірський відрізаний буде[h].
32 Уста праведного знають те, що тішить слух,
а з уст безбожника лише розпуста лине.
11 Ваги брехливі Господу огидні.
Йому приємні точні міри.
2 За самовпевненістю йде ганьба,
а скромність поряд з мудрістю крокує.
3 Веде правдивих їхня чистота,
зрадливих же лукавство губить.
4 В день гніву вас багатство не спасе,
а праведність від смерті порятує.
5 Чесноти праведного роблять шлях його прямим,
а злий впаде, своїм же злом підтятий.
6 Правдивих праведність рятує,
зрадливі ж потраплять в пастки власних забаганок.
7 Коли вмирає зла людина,
із нею разом гинуть і надія,
і сподівання на добробут.
8 Праведний рятується з біди,
а на зловмисника чекає зовсім інша доля.
9 Своїми теревенями безбожник убиває ближніх,
а праведних рятує розум.
10 Як праведним сприяє успіх, то радіє з ними місто,
а як негідник гине, веселяться всі.
11 Благословенням праведності місто процвітає,
а від зловмисного пащекування гине.
12 Той нерозумний, хто збиткується із ближніх,[i]
а мудрий чоловік мовчить.
13 Пліткар розбовкує таємниці,
порядний язика тримає за зубами.
14 Без керівництва мудрого народ занепадає,
коли ж багато добрих радників, він перемагає.
15 Хто поручиться за чужинця, постраждає сам,
а хто відмовиться, себе убереже.
16 Добра й ніжна здобуває шану,
жорстокий чоловік—лише багатство.
17 Якщо ти добрий, то твоє багатство,
якщо жорстокий, то твої збитки.
18 Безбожник має лиш удаваний прибуток,
а той, хто сіє праведність,
той справжню вигоду пожне.
19 Хто непохитно праведність сповідує, той довго житиме,
хто чинить зло, той загине передчасно.
20 Підступні люди Господу огидні,
а чесні люди до душі Йому.
21 Не сумнівайтеся: зловмисників—тих знайде кара,
а учнів праведності порятунок жде.
22 Золоте кільце на рилі у свині?
То приваблива жінка, позбавлена розуму.
23 Бажання справедливих приносять їм благословення,
бажання злих приносять Божий гнів.
24 Хто щедро роздає, збагачується більше,
хто все своє добро приховує, той збідніє.
25 Людині щедрій і воздасться щедро;
хто іншим помагає, сам дістане допомогу.
26 Прокляття упадуть на того, хто ховає хліб,
благословення випаде тому,
хто продає зерно на користь людям.
27 Той, хто добра жадає, втіху дістає,
а хто шукає зло, в його ж лещатах буде.
28 Хто на багатство сподівається, той збідніє,
а чесний розростеться, мов зелене листя.
29 Хто про своє майно не дбає, той пожне вітер;
а дурень стане мудрого рабом.
30 Плід праведника—дерево життя,
а мудрий—джерело життя для інших.[j]
31 Якщо воздасться доброму в житті,
то грішним і безбожним—й поготів!
12 Хто любить знання, той визнає навчання,
а хто ненавидить напучування, той дурний.
2 Господь благословляє доброго,
підступного Він зневажає.
3 Нікому зло не дасть безпеки,
але засади праведних не похитнуться.
4 Добра дружина—корона для чоловіка,
а безсоромна—то ракова пухлина у кістках.
5 Наміри праведника чисті,
безбожників поради—то брехня.
6 Слова нечестивих—то прагнення крові,
а праведних уста людей рятують.
7 Поскидай кривдників, і їх уже немає,
стоятиме оселя праведника твердо.
8 Людині воздається за її праведні думки,
а кручені думки всі зневажають.
9 Краще бути ніким і мати слугу,
ніж видавати себе за вельможу й не мати хліба.
10 Праведний дбає і про худобу,
а «співчуття» нечестивця—то жорстокість[k].
11 Хто обробляє землю, той має харчі,
хто за примарами женеться, розуму не має.
12 На здобич злодіїв безбожник зазіхає,
корінь праведника—непорушний[l].
13 Негідник ловиться на власні теревені,
а праведний таку халепу оминає.
14 Що з уст злетить, те принесе плоди;
і витвір рук—твоя винагорода.
15 Дурний вважає правильними свої вчинки,
та мудрий той, хто дослухається порад.
16 Дурний вихлюпує свій гнів одразу,
та мудрий знає, як приховати приниження своє.
17 Чесний свідок каже правду,
а брехливий свідок дурить.
18 Плітки ранять, як меча удари,
а мудре слово зціляє.
19 Устам правдивим жити вічно,
язик брехливий житиме лише мить.
20 У серці тих, хто замишляє зло,—брехня,
тому, хто добре дасть пораду—радість.
21 З праведним не трапиться біди,
в житті неправедних—самі нещастя.
22 Уста брехливі Господу огидні,
Йому приємні ті, хто заслуговує довіри.
23 Людина мудра не показує свої знання,
а серце дурня вихваляється невіглаством.
24 Роботящим рукам—керувати,
рукам ледачим—лише наймитувати.
25 Тривога крає серце,
а добре слово дарує щастя.
26 Людина праведна для інших відкриває шлях,
а шлях безбожника його ж в оману вводить.
27 Вайлакуватий не засмажить дичини,
а працьовитий матиме коштовність найдорожчу.
28 Життя—то значить праведним шляхом іти,
а інший шлях завжди веде до смерті[m].
13 Розумний син порадам батьківським радіє,
насмішник відмітає повчання.
2 Плоди людського розуму—на благо,
а лицемірам лиш насильство дістається.
3 Хто стежить за вустами, той береже своє життя,
хто не тримає за зубами язика, той себе губить!
4 Нероба має прагнення великі, та марно,
а працьовитий має всього вдосталь.
5 Людина праведна ненавидить брехню,
безбожник чинить недостойно і немилосердно.
6 Цнотливого боронить справедливість,
а грішника зборює зло.
7 Один заможним прикидається, не маючи нічого,
а інший злиднем прикидається, хоча й багатий.
8 Багатий платить за життя своїм багатством,
а вбогий навіть не звертає уваги на погрози.
9 Праведника світло звеселяє[n],
а світильник безбожника гасне.
10 Пиха породжує сварки самі,
мудрі ті, хто радиться з іншими.
11 Безчесно нажите багатство зведеться нанівець,
багатство, нажите у поті чола, незмірно зросте.
12 Довге чекання спустошує душу,
а здійснене бажання—це дерево життя.
13 Хто зневажає настанови, той собі зашкодить,
а хто накази шанує, матиме винагороду.
14 Вчення мудреця—то джерело життя,
воно не дасть потрапити в лабети смерті.
15 Добрий розум приносить втіху,
шлях безвірних веде до погибелі.
16 Кожна розумна людина діє розважливо,
а нерозумна виставляє свою тупість напоказ.
17 Неправедний посланець спричиняє біду,
а праведний приносить порятунок.
18 Хто не зважає на повчання,
того чекають бідність і зневага;
всі поважатимуть того, хто застереження шанує.
19 Бажання сповнене—то втіха для душі,
а відвернутися від зла—для дурня то відраза.
20 Хто з мудрими спілкується, мудрішим стане,
хто з телепнями водиться, потрапить у халепу.
21 Грішників переслідують невдачі,
на праведних чекає добра доля.
22 Добра людина залишає спадок онукам,
а грішника добро до праведника перейде.
23 Необроблена земля бідака може дати гарний врожай,
та нерідко його наділ несправедливо відбирають[o].
24 Хто з малку не повчає дитину,
той її не любить, а сина любить той,
хто поспішає навчити мудрості його.
25 Праведний має їжі вдосталь,
а шлунок неправедного буде порожній.
14 Жіноча мудрість будує дім,
а нерозважливість сама[p] його руйнує.
2 Хто йде в житті чесним шляхом, той Бога шанує,
а хто блукає манівцями, той зневажає Його.
3 Дурні вуста собі на спину різки накликають,
а вуста розумного його ж і захищають.
4 Без волів ясла порожні,
а добрий віл дає прибуток.
5 Правдивий свідок не збреше,
а лживий свідок дихає брехнею.
6 Чванько шукає мудрості, та не знаходить,
а мудрий легко всотує знання.
7 Уникай нерозумного,
бо переконливого слова для нього не знайдеш.
8 Розумний мудрістю керується своєю,
а дурня власна дурість дурить.
9 Бентежить покарання дурня,
а мудрий знає, що воно—на благо.
10 Кожне серце має свою гіркоту,
і радість його не розділить ніхто.
11 Оселю безбожника буде зруйновано,
оселя праведника буде процвітати.
12 Людині може шлях здаватися прямим,
та зрештою він приведе до смерті.
13 Навіть від сміху може боліти серце,
а радість може скінчитися смутком.
14 Непокірливий дорого заплатить за скоєне,
а добрий буде винагороджений за діла свої.
15 Простодушний вірить кожному слову,
а обачливий зважує кожен свій крок.
16 Мудра людина обережна і цурається зла,
а нерозумна—відчайдушна й самовпевнена.
17 Запальний чинить нерозумно,
підступного ж ненавидять усі.
18 Наївні успадкують глупоту,
а помірковані увінчані знанням.
19 Зло схиляється перед добром,
а лиходії—перед брамою праведників.
20 Жебрака ненавидить навіть ближній,
а в багатія—чимало шанувальників.
21 Хто зневажає ближнього,—грішить,
а той, хто добрий до нужденного,—
обласканий долею.
22 Хіба не збочують ті, хто намислив лихе?
А хто добро творити прагне,
знаходять любов і вірність.
23 Тяжкий труд приносить здобутки,
вуста базікала ведуть його до бідності.
24 Короною мудрого є його багатство,
а вінцем неука—глупота.
25 Правдивий свідок життя рятує,
брехливий свідок плодить брехню.
26 Знайдеш безпеку в поклонінні Господу;
це надійний притулок для Його дітей.
27 Благоговіння перед Господом—
то життєдайне джерело,
та спасіння від капканів смерті.
28 Слава царя—то численний народ,
а без народу правитель—ніхто.
29 Розсудливість терплячий проявляє,
гарячкуватий лиш примножує дурниці.
30 Здоровий глузд плекає здорове тіло,
а заздрощі—то ракова пухлина на кістках.
31 Хто збиткується з бідних, той ображає Творця,
хто милосердний до злидня, той шанує Творця.
32 Підкошує лихого власна злість,
а праведник і через смерть зміцнить віру[q].
33 Мудрість мешкає в розумного у серці,
а дурням вона невідома.
34 Праведність окрилює народ,
а гріх його приводить до ганьби.
35 Цар виявляє ласку спритному слузі,
а на нікчемного впаде царевий гнів.
15 Сумирна відповідь вгамовує гнів,
різкі слова розбурхують лють.
2 Уста мудреця жаданими роблять знання,
а вуста нерозумних скипають дурницями.
3 Очі Господні повсюди,
вони стежать за злом і добром.
4 Лагідна мова—це життєдайне дерево,
а підступний язик роз’ятрює душу.
5 Нерозумний зневажає батьківські поради,
а хто прислухався до настанов,
той набирається розуму.
6 Дім праведного нагромаджує скарби,
а надбання безбожника несуть йому нещастя.
7 Вуста мудреця поширюють знання,
а душі нерозумних—ненадійні.
8 Пожертва негідника Господу гидка,
молитва чесного Його втішає.
9 Шлях безбожника огидний Господу;
Він любить того, хто прагне праведності.
10 Сувора кара жде на того,
хто праведну путь зневажить;
загине той, хто зневажає повчання.
11 Усе, що трапляється, навіть після смерті—
для Господа не таємниця,
тим більше—серця людські!
12 Насмішник не любить, коли його повчають,
він не піде по науку до мудрого.
13 Радісне серце випромінює щастя,
а щемне серце дух руйнує.
14 Серце тямущого тягнеться до знань,
уста нерозумного живуть глупотою.
15 У злидаря всі дні тяжкі,
бадьоре серце має вічне свято.
16 Ліпше вдовольнятися малим і шанувати Господа,
ніж мати скарб великий і тремтіти від небезпеки.
17 Смачніша тарілка овочів, піднесених з любов’ю,
аніж телятина найкраща, приправлена ненавистю.
18 Запальна людина розбурхує суперечку,
а поміркована втихомирює сварку.
19 Шлях ледачого, наче лабіринт,
а путь цнотливого—то шлях прямий.
20 Мудрий син тішить батька,
а нерозумний зневажає матір.
21 Глупота приваблива для нерозумного,
а розважлива людина ходить прямим шляхом.
22 Без доброї поради наміри приречені.
Коли ж багато радників, то плани будуть втілені.
23 Людина може тішитися своєю відповіддю,
але яке важливе слово, мовлене в хвилину слушну!
24 Щоб не скотитися в Шеол,
мудрий ітиме вгору[r] дорогою життя.
25 Господь зруйнує вщент оселю зарозумілого,
та захистить межу вдови.
26 Злі наміри огидні Господу,
а дружнє слово чисте в Його очах.
27 Хто ласий до наживи, той руйнує власний дім,
а хто ненавидить хабар, той житиме.
28 Людина праведна замислюється, як відповідати,
уста лихого випльовують думки огидні.
29 Господь цурається безбожників,
та Він відгукується на молитви праведних.
30 Дружнє сяйво очей[s] наповнює радістю серце,
а добрі новини зміцнюють кістки.
31 Хто прислухається уважно до життєвих засторог,
той житиме серед мудрих.
32 Хто зневажає навчання, той нехтує своїм життям;
хто прислухається до повчань,
той набирається розуму.
33 Страх Господній—наука мудрості,
а скромність—перший крок до Господньої поваги.
16 Людина плекає наміри що промовить,
але Господь вирішує, що з уст її злетить.
2 Всі шляхи людини видаються їй праведними,
але її наміри судить Господь.
3 Довірся у всіх своїх діях Господу,
і твої задуми збудуться.
4 Господь створив усе з належною метою,
навіть зловмисника для лихої днини.
5 Огидний Господу будь-хто зверхній;
тож, певно, йому не уникнути кари.
6 Вірністю й правдивістю спокутуються гріхи,
а біди уникають страхом Господнім.
7 Коли Господь схвалює шляхи людські,
тоді Він перетворює на друзів навіть ворогів.
8 Краще мало, але справедливо нажитого добра,
ніж багато нечесних прибутків.
9 Розум людський вибудовує шлях,
та лиш Господь спрямовує її мандрівку.
10 Цареві вуста закон провіщають;
вирок царя в суді несхибний.
11 Точні терези та гирі—ось про що дбає Господь;
Він дбає про ваги в торбині.
12 Царям огидні ганебні вчинки,
лише справедливістю зміцнюється правління.
13 Праведні уста тішать царів;
їм до вподоби ті, хто каже правду[t].
14 Гнів царський багатьох веде до смерті,
та мудрий відведе його.
15 Царева ласка дарує життя;
його милість, мов темна хмара,
що приносить дощ весняний.
16 Багато краще мати мудрість, аніж золото!
Здобути тяму важливіше, аніж срібло найщиріше!
17 Праведні уникають нещасть на своєму шляху;
хто намагається не заплямувати себе, боронить своє життя.
18 Бундючність веде до погибелі,
пиха є причиною падіння.
19 Краще бути сумирним із бідним,
ніж ділити здобич з пихатим.
20 Хто сприймає науку, збагне, що є добро;
благословенний той, хто вірує у Господа.
21 Людину з мудрим серцем розумною назвуть,
розмова милостива щедро вродить.
22 Здоровий глузд—джерело життя для мудрих,
невігластво породжує лиш дурість.
23 Розумний стежить за тим, що злітає з його уст;
що з його уст злетить, примножує знання.
24 Ласкаві слова, ніби щільники з медом,
солодкі для душі, приємні для тіла.
25 Людині видається шлях прямим,
насправді ж він веде до смерті.
26 Людина трудиться,
бо до того її змушує голод.
27 Негідник замишляє лихо,
і з уст його вогонь злітає.
28 Крутій плодить сварки,
а наклепник розводить найближчих друзів.
29 Кривдник ошукує друга
і зводить його на слизьке.
30 Хто очі відводить, той сіті обману плете,
хто міцно стуляє уста, той накоїв лиха.
31 Сивина—вінець слави,
вона знаменує праведний шлях.
32 Краще бути терплячим, ніж сильним,
краще тримати себе в руках, аніж взяти в облогу місто.
33 Жеребок кидають у пелену,
а рішення повністю залежить від Господа.
17 Краще мати скоринку хліба й жити з миром,
ніж мати багатий дім й сваритися.
2 Мудрий слуга може правити нікчемним сином
і розділити спадщину з його братами.
3 Для срібла—тигель, для золота—горнило,
а для випробувань—Господь.
4 Злочинець уважний до слова лихого;
брехун і сам зважає на брехливе слово.
5 Хто збиткується з убогого, той ображає Творця;
хто радіє з нещастя ближнього,
той буде сам покараний.
6 Старі увінчані онуками своїми,
а славою синів є їхні батьки.
7 Не годиться нерозумному бути пишномовним,
тим більше можновладцеві—брехливим.
8 В очах хабарника хабар, як талісман удачі,
куди не повернеться, там йому щастить.
9 Хто прощає і забуває про образу, той сприяє дружбі,
а хто переповідає її, той розбиває дружбу.
10 Одне застереження більше впливає на розумну людину,
ніж сто ударів на дурня.
11 Та й непокірний той, хто прагне зла!
Та ж він діждеться невблаганного посланця,
який здійснить Господню кару!
12 Краще натрапити на ведмедицю,
в якої украли малят,
ніж на дурня з його дурницями.
13 Якщо відплатиш злом за добро,
з твоєї оселі ніколи не щезне зло.
14 Сварка починається з необережних слів,
тож ліпше замовкни,
доки суперечка не розгорілася.
15 І той, хто виправдовує винного,
і той, хто засуджує невинного,—
обидва огидні Господу.
16 Яка користь з грошей в руках у дурня?
Хіба ж він купить мудрість, як розуму не має?
17 Друг залишається другом завжди,
а брат народжується, щоб розділити нещастя.
18 Нерозважливий той,
хто поспішно ближньому дає під заклад,
або ручається за ближнього свого.
19 Кому подобається ображати, той любить сварки,
як заколотник до скандалу,
так і скупий веде до злиднів[u].
20 Підступний не знайде добра,
улесливий накличе собі лихо.
21 Хто народжує дурня, пожинає смуток,
батько лайдака не знатиме втіхи.
22 Веселе серце—то міцне здоров’я,
а дух пригнічений підточує сили.
23 Неправедний нишком бере хабарі,
аби не панувала справедливість.
24 Розважливий мудрістю керується,
а нерозумний ніколи не зосередиться.
25 Нерозумний син засмучує батька
і сповнює серце матері гіркотою.
26 То зле, коли карають невинних
або катують праведних за їхню чесність.
27 Освічений знає ціну словам,
розумний вміє стримувати себе.
28 Навіть дурень, коли мовчить, здається мудрим;
коли не розпускає язик,
справляє враження розумного.
18 Себелюбець обстоює лиш власні інтереси,
злісно відкидаючи здоровий глузд.
2 Нерозумний прагне не зрозуміти,
а лише висловити свої погляди.
3 З неправедністю приходить ганьба,
а з безчестям—образа.
4 Слова, що з уст злітають, немов вода глибока;
джерело мудрості—то невичерпний потік.
5 Бік кривдника тримати—то проти закону,
як і засуджувати праведного—зле.
6 Уста невігласа викликають сварку,
його рот розбурхує бійку.
7 Язик дурня—то його загибель,
уста його—для нього ж пастка.
8 Слова наклепника, мов патока солодка,
вони ідуть на найчорніше дно душі.
9 Безперечно, ледацюга—
брат руйнівнику.
10 Господнє ім’я—то могутня вежа,
в ній праведник знаходить порятунок.
11 Багатство заможного—це укріплене місто,
воно йому ввижається мурами нездоланними.
12 Руїні передує пиха,
а скромність передує славі.
13 Нерозумно і соромно
поспішати відповісти, ще не послухавши.
14 Дух чоловіка допомагає йому долати хворобу,
а дух зламаний нікому не допоможе[v].
15 Розумний знання здобуває,
вухо мудреця прагне знань.
16 Подарунок прокладає шлях людині,
і приводить до можновладців.
17 Перший, хто пояснює справу, здається правим
доки не прийде інший і не висловить сумнів.
18 Кинутий жереб кладе край суперечкам
і замирює сильних суперників.
19 Повернути ображеного брата складніше,
ніж завоювати укріплене місто;
такі суперечки подібні до ґрат тюремних.
20 Життя наповнюється плодами уст,
людина насичується тим, що злітає з уст її.
21 Смерть і життя—під владою язика,
той, хто любить його, пожне плоди.
22 Хто знаходить собі дружину,
дістає щастя й благословення Господнє.
23 Бідняк говорить чемно,
а багатій відповідає зухвало.
24 Із деякими друзями приємно бути[w],
а інші—рідніші за кровного брата.
19 Краще бідний, та чесний,
аніж з лукавими устами, та дурний.
2 Звісно, бажання без знання пусті;
а той, хто надто поспішає, губить шлях.
3 Невігластво підточує життя людині,
вона ж гнівається на Господа за це.
4 Багатство притягує друзів,
а вбогого друзі залишають.
5 Лжесвідок не уникне покарання,
не врятується свідок брехливий.
6 Багато людей підлещуюється до щедрого вельможі,
записуються в друзі до того, хто обдаровує.
7 Злидаря зневажають усі його брати,
а що вже говорити про друзів!
Ті його сахаються: він просить поради, а їх немає.
8 Хто любить життя, той набирається розуму.
Хто шанує знання, той збагне, що є добро.
9 Брехливий свідок не залишиться без покарання,
неправдивий свідок загине.
10 Пустоголовому багатію не годиться наживати скарби,
це так безглуздо, як і рабу керувати князями.
11 Здоровий глузд породжує терпіння,
людину звеличує вміння прощати образи.
12 Царський гнів, немов лева рик,
а ласка його, мов роса на траві.
13 Нерозумний син—нещастя для батька,
а пащекувата дружина дратує,
як неспинне крапання дощу крізь дірявий дах.
14 Дім і багатство успадковуються від батьків,
а розважлива дружина—від Господа.
15 Лінощі навівають глибокий сон,
бажання ледакувати веде до голоду.
16 Хто підкоряється заповітам, той зберігає життя,
хто не шанує Божий шлях—загине.
17 Давати жебраку, що позичати Господу.
За ваше милосердя Бог воздасть вам.
18 Напучуй свого сина, в тому—єдина надія;
не роблячи цього, тільки зла йому завдаєш.
19 Запальна людина повинна нести покарання;
навіть якщо помилуєш її, потім усе повториться.
20 Вислухай пораду й прислухайся до повчань,
щоб зрештою набратися мудрості.
21 Багато задумів у серці людському,
але Господь вирішує, що має статися.
22 Скнарість—то ганьба,
краще бути бідним, ніж брехливим.
23 Страх Господній дає прекрасне життя;
тож роки минають без страху, що нагряне біда.
24 Лінько опускає в миску руку,
та навіть до рота повернуть її не може.
25 Скарай пихатого, і дурень набереться розуму;
Дай настанови розсудливому,
і він сам помудрішає.
26 Хто не шанує батька й проганяє матір,
той негідний і зганьблений син.
27 Слухайся повчань, мій сину,
якщо бажаєш утекти від дурних помилок невігласів.
28 Нікчема висміює справедливість,
а вуста неправедного живляться несправедливістю.
29 Покарання існує для пихатих самолюбців,
а удари—для спин дурнів.
20 З вина—насмішництво, із пива—галас;
хто напивається, той нерозумний.
2 Царський гнів—як рик лева,
розлютиш його—попрощаєшся з життям.
3 Хто уникає суперечок, той шляхетно чинить,
а якийсь невіглас одразу зчиняє сварку.
4 Восени лінько не оре землі,
а в жнива шукає врожай, та його немає.
5 Добрі знання, як глибокий колодязь з життєдайною водою,
але розумний знає як її дістати.
6 Багато-хто вихваляється своєю вірністю,
але де знайти того, кому справді можна довіритися?
7 Праведник живе чесно й достойно,
благословенні будуть його діти.
8 Цар сидить на суддівськім престолі,
він розганяє поглядом всіляке зло.
9 Хто може стверджувати:
«Я очистив серце, я очистився від гріха?»
10 Обважування й обмірювання однаково огидні Господу.
11 Навіть юнак розкриває свою сутність у вчинках:
чи порядно й справедливо чинить він, чи ні.
12 Це Господь створив вухо, що чує,
та око, що бачить!
13 Не люби спати, бо проспиш добробут,
розплющ очі, щоб мати вдосталь хліба.
14 Покупець галасує: «Дорого, дорого»,—
а як відійде, радіє що вдало виторгував.
15 Є золото і розсипи рубінів,
та мудра мова—найкоштовніша прикраса.
16 Візьми його одяг, бо він поручився за незнайомця,
візьми заставу від нього заради чужинки.
17 Смакує хліб, здобутий обманом,
але згодом на зубах жорства.
18 Порада сприяє здійсненню намірів,
тому шукай поради, як ведеш війну.
19 З базікалом не варто мати справи,
такий розплеще таємниці всі.
20 Погасне світло в сутінках для того,
хто проклинає батька й матір.
21 Коли спадок рано дістається,
то потім не буде благословенний[x].
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International