Bible in 90 Days

Пророцтво про гори ізраїльські

36 Сину людський, пророкуй про гори ізраїльські і скажи їм, щоб вони почули слова Господа. ² Ось що Господь Бог говорить: «Ворог сказав про тебе: „Ура! Стародавні висоти^[a] стали нашим володінням”. ³ Через те пророкуй і скажи, що Господь Бог говорить: „Вони спустошували й переслідували тебе з усіх боків, так що став ти належати всім, про тебе лихословили й пліткували злі люди”. ⁴ За це, о гори Ізраїлю, почуйте слово Господа Бога. Ось що Господь Бог говорить горам і узвишшям, ущелинам і долинам, безлюдним руїнам і спустошеним містам, пограбованим і висміяним рештою народів, що живуть довкола них. ⁵ Ось що Господь Бог говорить: „У вогні Моїх ревнощів Я підніс голос проти решти народів і проти Едому, бо зі злою втіхою в серцях зробили вони землю Мою своїм володінням, щоб грабувати й плюндрувати її”».

⁶ Тож пророкуй щодо землі Ізраїлю і скажи горам і пагорбам, ущелинам і долинам, що Господь Бог говорить: «Я промовляю в ревнивій люті через те, що зазнали ви наругу від народів. ⁷ Через те ось що Господь Бог говорить: „Присягаюся з піднятою рукою, що навколишні народи теж зазнають наруги. ⁸ А ви, гори Ізраїлю, дасте нове гілля та плоди моєму народу ізраїльському, бо вже скоро повернеться він додому. ⁹ Я турбуюся про вас, Я дивлюсь на вас; люди Мої оратимуть вас і засіватимуть. ¹⁰ Я примножу людей у вас, весь дім Ізраїлю житиме тут. Міста будуть заселені, а руїни відбудовані. ¹¹ Я збільшу кількість людей та тварин у вас, і будуть вони плодитися й множитися. Я оселю людей у вас, як колись, і дам вам процвітання ти більше, ніж раніше. Тоді ви знатимете, що Я Господь. ¹² Так, Я приведу до вас Мій народ ізраїльський. Вони володітимуть вами і будете ви спадщиною їхньою; ніколи більше ви не позбудетеся дітей їхніх”».

¹³ Ось що Господь Бог говорить: «Оскільки вам кажуть, що ви пожираєте людей і позбавляєте народ свій дітей його, ¹⁴ то ви більше не пожиратимете людей, не зробите народ свій бездітним. Так проголошує Господь Бог. ¹⁵ Більше не змушуватиму Я вас слухати кепкування народів, більше не зазнаватимете ви наруги від них, більше не дам упасти народу вашому». Так проголошує Господь Бог.

Господь захистить Своє добре ім’я

¹⁶ Слово Господа дійшло до мене: ¹⁷ «Сину людський, коли народ Ізраїлю жив на своїй власній землі, ганьбив він її звичаями та вчинками своїми. Звичаї їхні подібні були до щомісячної жіночої нечистоти в очах Моїх. ¹⁸ Тож Я вилив лють Свою на них за те, що вони кров пролили в цій землі, що осквернили її бовванами своїми. ¹⁹ Я розкидав їх поміж народами і розвіяв по країнах. Я судив їх за звичаї їхні та вчинки. ²⁰ І хоч куди б пішли вони поміж народами, неславили вони Моє ім’я святе, бо про них сказано: „Що то за Господь, що навіть Його народ залишив землю Божу?”

²¹ Я захищу Своє ім’я святе, яке дім Ізраїлю знеславлює поміж народами, де живе. ²² Тож скажи дому Ізраїлю, що Господь Бог говорить: „Не заради тебе, о доме Ізраїлю, намірився Я все це зробити, а заради Свого Імені святого, яке ганьбив ти поміж народами, до яких пішов. ²³ Я виявлю святість Мого імені великого, що його ви зганьбили поміж народами, імені, що його ви знеславлювали поміж ними. Тоді народи знатимуть, що Я—Господь, коли через вас явлю Себе святим в очах їхніх”».

Так проголошує Всевишній Бог: ²⁴ «Я заберу Я вас з-поміж народів, Я позбираю вас із усіх країн і приведу назад у вашу власну землю. ²⁵ Я скроплю вас чистою водою, і будете ви чисті. Я очищу вас від усього вашого бруду і від усіх бовванів ваших. ²⁶ Я вкладу в вас новий розум і дам вам новий дух. Я заберу геть ваше кам’яне серце і дам вам серце з плоті. ²⁷ Я вкладу Мій Дух у вас,^[b] навчу вас сумлінно дотримуватися законів й настанов Моїх. ²⁸ Ви житимете на землі, яку Я дав пращурам вашим, і ви будете народом Моїм, а Я буду Богом вашим.

²⁹ Я врятую вас від усієї нечистоти вашої, Я пошлю вам багатий врожай, і не дам напасти на вас голодомору. ³⁰ Я збільшу плоди на деревах і врожай на полях, щоб ви більше не зазнавали наруги поміж народами через голодомор. ³¹ Тоді згадаєте ви свої лихі звичаї та нечестиві вчинки й гидуватимете самі собою за гріхи й мерзенні звички ваші. ³² Я хочу, щоб знали ви, що Я роблю це не заради вас, а заради імені Мого, Неслава та ганьба вам за поведінку вашу, о доме Ізраїлю». Так проголошує Господь Бог.

³³ Ось що Господь Бог говорить: «У той день, коли очищу Я вас від усіх гріхів ваших, Я поновлю міста ваші, руїни ваші відбудовані будуть. ³⁴ Люди оброблятимуть сплюндровану землю, та не лежатиме вона спустошена перед очима всіх, хто проходить нею. ³⁵ Вони скажуть: „Земля ця, що лежала занедбана, стала мов сад Едема. Міста, що лежали в руїнах, спустошені й зруйновані, зміцніли й заселилися”.

³⁶ Тоді народи, що лишилися довкола вас, знатимуть, що Я, Господь, відбудував зруйноване і засадив спустошене. Я, Господь, так сказав, і я зроблю це».

³⁷ Ось що Господь Бог говорить: «Іще раз Я зважу на благання дому Ізраїлю й зроблю це для них: Я зроблю народ його таким численним, як вівці. ³⁸ Таким численним, як отари для пожертв в Єрусалимі під час призначених свят. Тож зруйновані міста й руїни знову будуть заповнені отарами людей. Тоді вони знатимуть, що Я—Господь».

Ведіння сухих кісток

37 Сила Господа зійшла на мене, Дух^[c] Господній вивів мене й поставив серед долини^[d]; вона була повна кісток. ² Він водив мене туди й сюди між ними, і побачив я силу силенну кісток по долині, і всі вони були вже пересохлі. ³ Він спитав мене: «Сину людський, чи можуть ці кістки жити?» Я відповів: «О Господи Боже, тільки Ти знаєш». ⁴ Тоді Він сказав мені: «Пророкуй цим кісткам і скажи їм: „Кістки сухі, почуйте слово Господа!” ⁵ Ось що Господь Бог говорить цим кісткам: „Я зроблю так, щоб дух увійшов у вас і ви ожили. ⁶ Я прикріплю сухожилля до вас і примушу плоть лягти на вас і вкрию вас шкірою; Я вдихну життя в вас, і ви оживете. Тоді ви знатимете, що Я Господь”».

⁷ Тож я пророкував, як мені було наказано. І поки я пророкував, був шум, якесь деренчання, і кістки складалися кістка до кістки. ⁸ Я глянув, а на них з’явилися сухожилля та плоть, і шкіра вкрила їх, але духу в них не було.

⁹ Тоді Господь Всемогутній сказав мені: «Пророкуй вітру^[e], сину людський, і скажи йому, що Господь Бог говорить: „Прийди з чотирьох вітрів, о вітре, й дихни на цих побитих, щоб ожили вони”. ¹⁰ Тож я пророкував, як Він наказав мені, й дух ввійшов у них, тож вони ожили й підвелися на ноги. Їх було величезне військо».

¹¹ Тоді Він сказав мені: «Сину людський, ці кістки—весь дім Ізраїлю. Вони кажуть: „Життєва сила полишила нас,^[f] надія залишила нас, нас вигублено”. ¹² Тож пророкуй і скажи їм, що Господь Бог говорить: „О народе Мій, ось Я відкрию могили твої і виведу тебе з них. Я поверну тебе в землю Ізраїлю. ¹³ Тоді ти, народе Мій, знатимеш, що Я—Господь, коли Я відкрию могили твої й виведу тебе з них. ¹⁴ Я вдихну Дух^[g] Мій у тебе, й ти житимеш. Я поселю тебе на твоїй власній землі. Тоді ти знатимеш, що Я, Господь, так сказав, і зробив це”». Так проголошує Господь Бог.

Об’єднання Ізраїлю та Юдеї

¹⁵ Слово Господа дійшло до мене: ¹⁶ «Сину людський, візьми дерев’яну палицю й напиши на ній: „Належить Юді та його друзям^[h], народу Ізраїлю”. Тоді візьми ще одну дерев’яну палицю й напиши на ній: „Палиця Ефраїма, що належить Йосипові та його друзям, усьому народу ізраїльському”. ¹⁷ З’єднай їх в одну палицю, щоб вони стали єдиним в руці твоїй.

¹⁸ Земляки спитають тебе, що це означає? ¹⁹ Скажи їм, що Господь Бог говорить: „Візьму я палицю Йосипа, яка у руці Ефраїма, та всіх його друзів: всі коліна ізраїльські—і з’єднаю її з палицею Юди, роблячи з них єдину дерев’яну палицю, і вони стануть єдиним в руці моїй”.

²⁰ Тримай перед ними палиці, на яких ти писав. ²¹ Скажи їм, що Господь Бог говорить: „Я заберу ізраїльтян від народів, між якими вони зараз і поверну їх до власної землі. ²² Я зроблю їх одним народом у цій землі, на горах ізраїльських. Над ними всіма буде один цар, і ніколи більше не будуть вони двома народами, не будуть розділені на два царства. ²³ Більше вони не поганитимуть себе бовванами своїми і гидотними подобами, ані будь-якими з їхніх злочинів, бо Я врятую їх від усіх їхніх гріхів; Я очищу їх. Вони будуть народом Моїм, а Я буду Богом їхнім.

²⁴ Слуга мій Давид буде царем над ними, і всі вони матимуть одного пастиря. Вони дотримуватимуться законів Моїх і ревно йтимуть за настановами Моїми. ²⁵ Вони житимуть на землі, яку дав Я слузі Моєму Якову, на тій землі, де батьки їхні жили. Вони й діти їхні, і діти дітей їхніх житимуть там повік, і Давид, слуга Мій, буде царем їхнім повіки. ²⁶ Я укладу з ними Угоду миру, й це буде віковічний союз. Я домовлюсь і примножу число їх, і поставлю святиню Мою серед них назавжди. ²⁷ Святий намет Мій буде з ними, Я буду Бог їхній, а вони—народ Мій. ²⁸ Тоді народи знатимуть, що Я, Господь, зробив Ізраїль святим, коли храм Мій збудований буде на землі їхній”».

Пророцтва проти Ґоґа

38 Слово Господа дійшло до мене: ² «Сину людський, повернись обличчям проти Ґоґа, в землі Маґоґа, верховного правителя Мешеха й Тувалу^[i], пророкуй проти них. ³ І скажи їм, що Господь Бог говорить: „Я проти тебе, Ґоґе, верховний князь Мешеха й Тувалу. ⁴ Я схоплю тебе й виведу разом із усім твоїм військом. Я зажену гаки в губи твої й виведу тебе разом із твоїми кіньми і вершниками у повному озброєні, з великим юрмищем, озброєним мечами, великими й малими щитами. ⁵ Воїни Персії, Ефіопії та Путу будуть із ними також, усі зі щитами й у шоломах. ⁶ І буде з ними Ґомер з усім своїм військом і Тоґарма^[j] з далекої півночі з усім своїм військом—багато народів буде з тобою.

⁷ Будь напоготові разом з усіма ватагами, що пристали до тебе, будь їм охоронцем. ⁸ Через багато днів тебе покличуть до зброї. В останні роки захопиш країну, що оговталася від війни, народ якої було зібрано з багатьох народів до гір ізраїльських, що довго були спустошені. Їх привели з-поміж народів і зараз усі вони живуть безпечно. ⁹ Ти і всі війська твої, і багато народів разом з тобою встанете, насунетесь, мов буря, мов та хмара, що вкриває землю”».

¹⁰ Ось що Господь Бог говорить: «Того дня спаде тобі на думку лихий план. ¹¹ Ти скажеш: „Я вторгнуся в країну неукріплених мурами поселень. Я нападу на мирних людей, які нічого не підозрюють, адже гадають вони, що живуть в безпеці: без мурів, без брам, без засувів. ¹² Я розіб’ю тих людей і заберу здобич, я підведу руку на заселені знову руїни і людей, зібраних з-поміж народів, багатих худобою і крамом, що живуть у центрі^[k] землі”».

¹³ Шеба, Дедан, купці Таршиша й усі міста, з якими вони торгують, запитають тебе: «Чи прийшов ти, щоб грабувати? Чи зібрав ти війська свої, щоб забрати й вивезти срібло, золото, худобу, крам й захопити здобич велику?»

¹⁴ Отож, сину людський, пророкуй і скажи Ґоґу, що Господь Бог говорить: «Того дня, як народ Мій ізраїльський житиме безпечно, знатимеш ти про те? ¹⁵ Ти прийдеш зі свого краю на далекій півночі, ти й багато народів з тобою, усі вони верхи на конях—юрмисько величезне, військо могутнє. ¹⁶ Ти насунеш на народу Мій ізраїльський, мов хмара, що закриває землю. Настане час, Ґоґе, Я приведу тебе проти землі Моєї, щоб народи познали мене, як через тебе явлюсь Я святий перед очі їхні».

¹⁷ Ось що Господь Бог говорить: «У ті часи люди пригадають, що Я говорив про тебе через слуг своїх пророків: „Я приведу тебе для битви проти них”».

¹⁸ «Ось що станеться того дня: коли Ґоґ нападе на землю Ізраїльську, проллється Мій палкий гнів,—проголошує Господь Бог.— ¹⁹ У запалі Своєму, в палаючий люті обіцяю, що буде тоді землетрус великий у землі Ізраїльській. ²⁰ Риби морські, птахи небесні, звірі польові, кожна істота, що рухається по землі, і всі люди на землі затремтять від жаху у присутності Моїй. Перевернуться гори, розваляться кручі і стіни всі на землю впадуть».

²¹ «В горах ізраїльських Я наведу жах^[l] на Ґоґа,—проголошує Господь Бог.—Меч кожного його воїна обернеться на брата його. ²² Я покараю його чумою та кров’ю, Я проллю зливу, кам’яний град, палаючу сірку на нього й на військо його, і на багато народів із ним. ²³ І так покажу Я велич Свою і святість Свою і зроблю Себе знаним в очах багатьох народів. Тоді вони знатимуть, що Я—Господь».

Смерть Ґоґа та його війська

39 Сину людський, пророкуй проти Ґоґа і скажи йому, що Господь Бог говорить: «Я проти тебе, Ґоґе, верховний князю Мешеха та Тувала. ² Я схоплю й поверну тебе з далекої півночі й пошлю воювати проти гір Ізраїлю. ³ Тоді я виб’ю лук із лівої руки твоєї і примушу стріли випасти з правої руки. ⁴ Впадеш ти на горах ізраїльських, ти й усі війська твої, і народи, що з тобою. Я віддам тебе на поживу птахам-стерв’ятникам та диким звірям. ⁵ Тобі не ввійти у місто, впадеш ти в чистому полі. Так Я сказав!» Так проголошує Господь Бог.

⁶ Господь говорить: «Я нашлю вогонь на Маґоґа й тих, хто безпечно мешкає на узбережжі, і вони знатимуть, що Я Господь. ⁷ Я зроблю знаним ім’я Моє святе серед Мого народу ізраїльського. Не дам я більше неславити ім’я Моє святе, і народи знатимуть, що Я—Господь, святий в Ізраїлі. ⁸ Цей час не за горами! Це неодмінно станеться. Це той день, про який Я кажу». Так проголошує Господь Бог.

⁹ «Тоді ті, хто живе в містах Ізраїлю, вийдуть і пустять зброю на дрова і спалять її: малі й великі щити, луки і стріли, булави і списи. Сім років спалюватимуть вони її. ¹⁰ Не треба буде їм збирати дрова в полях, чи рубати їх у лісах, через те що вони використовуватимуть зброю як паливо. І грабуватимуть вони тих, хто грабував їх, і обдиратимуть тих, хто їх обдирав»,—проголошує Господь Бог.

¹¹ «У той день надам я Ґоґу місце поховання в Ізраїлі у долині Мандрівників^[m] на схід до моря^[n]. Воно перекриє дорогу подорожнім, оскільки Ґоґ і всі його юрмища буде там поховано, тож називатимуть її долиною Юрмищ Ґоґових. ¹² Сім місяців дім Ізраїля ховатиме їх, щоб землю очистити. ¹³ Усі люди краю ховатимуть їх, і в цей день прославляться вони, у день, коли Я здобуду Свою шану»,—проголошує Господь Бог.

¹⁴ Господь говорить: «Робітникам завжди буде робота: очищати землю й ховати померлих, які ще лишатимуться на поверхні. Сім місяців вони ходитимуть по землі. ¹⁵ Коли вони йтимуть краєм, і хтось із них побачить людську кістку, то поставить при ній знак, щоб могильники поховали її в долині Юрмищ Ґоґових. ¹⁶ Те місто назване буде Гамона^[o]. І так очиститься земля».

¹⁷ Сину людський, ось що Господь Бог говорить: «Погукай все птаство, усіх диких звірів: „Збирайтеся, приходьте звідусіль на свято пожертви, яке Я вам готую, велике свято пожертви на горах ізраїльських: там ви їстимете плоть і питимете кров. ¹⁸ Ви їстимете плоть могутніх воїнів і питимете кров князів землі, так ніби вони барани та ягнята, козли та бики, вгодована худоба з Башану. ¹⁹ Зі свята пожертви, що Я готую для вас, ви їстимете жирні шматки, доки не наїстеся, і питимете кров, доки не сп’янієте. ²⁰ За столом моїм ви досхочу наїстеся кіньми й вершниками, чоловіками могутніми й воїнами різними”». Так проголошує Господь Бог.

²¹ Сказав Всевишній: «Я славу Мою явлю перед народами, і усі народи відчують повагу до Мене, коли побачать Мою силу. ²² Відтоді й надалі дім Ізраїлю знатиме, що Я—Господь, їхній Бог. ²³ І народи знатимуть, що люди Ізраїлю пішли в полон за гріх свій, за те, що були невірні Мені. Тож сховав Я від них обличчя Своє і видав їх ворогам їхнім, і всі вони полягли від меча. ²⁴ Вони забруднили себе гріхом, тож Я відвернувся від них, повівшись з ними згідно з нечистотою і провиною їхньою».

²⁵ Тож ось що Господь Бог говорить: «Я тепер поверну рід Якова з полону, виявивши милість до народу Ізраїльського. Я ревно постою за ім’я Своє святе. ²⁶ Забудуть вони ганьбу свою і зрадливість, що виявили до Мене, живучи в безпеці на землі своїй, коли ніхто не загрожував їм. ²⁷ Після того, як поверну Я їх із-поміж народів, та заберу із країн ворогів їхніх, тоді побачать інші землі святість Мою. ²⁸ Тоді вони знатимуть, що Я Господь їхній Бог, бо хоч і віддав їх у полон поміж народами, Я зберу їх до власної землі, й не залишу нікого. ²⁹ Проллю я Дух Мій на дім Ізраїлю, та більше не відвертатимусь ніколи Я від них». Так проголошує Господь Бог.

Новий храм

40 На двадцять п’ятий рік нашого полону, на початку року, в десятий день місяця, на чотирнадцятий рік після падіння Єрусалима,^[p] того самого дня сила Господа була на мені, і з’явився Він мені у видінні. ² У з’яві Бог узяв мене в землю Ізраїлю й поставив мене на дуже високу гору, на південному боці якої стояло кілька будівель, що нагадували місто. ³ Він узяв мене туди, і побачив я чоловіка, на сяяв на вигляд ніби бронза; він стояв у воротах із лляною мотузкою, та вимірювальною тичкою в руці. ⁴ Чоловік сказав мені: «Сину людський, подивись очима своїми і почуй вухами своїми і затям усе, що Я ось покажу тобі, бо саме на те тебе сюди й приведено. Розкажи дому Ізраїлю про все, що побачиш!»

Східна Брама

⁵ Побачив я мур, що оточував увесь храм. Вимірювальна тичка була шість ліктів^[q] завдовжки, якщо міряти довгою мірою^[r]. Той чоловік міряв мур, який був одну тичку завтовшки і одну заввишки. ⁶ Тоді пішов він до брами, оберненої на схід. Зійшовши по сходах, він зміряв поріг при брамі. Той був в одну тичку заввишки, й інші поріжки брами були в одну тичку завширшки. ⁷ Ніші для варти були одна тичка завдовжки й одна завширшки, а мури, що виступали між нішами,—п’ять ліктів^[s] завтовшки. Поріг брами, що поруч із ґанком, оберненим до храму—одна тичка завглибшки. ⁸ Тоді заміряв він ґанок. ⁹ Той мав довжину вісім ліктів^[t], а підпори—два лікті^[u] завтовшки. Ґанок повернений був до храму. ¹⁰ Всередині східної брами було по три ніші з кожного боку; всі три мали однаковий розмір, і поверхні перегородок між нішами з кожного боку мали однакові розміри. ¹¹ Тоді виміряв він ширину входу до брами, яка була вона десять ліктів^[v], а довжина її—тринадцять ліктів^[w]. ¹² Перед кожною нішою була перегородка в один лікоть^[x] заввишки і в один завширшки, а самі ніші були квадратні—по шість ліктів кожна сторона.

¹³ Тоді зміряв він браму від верху дальньої стіни однієї ніші до верху протилежної. Відстань становила двадцять п’ять ліктів^[y] від одного проходу в перегородці до протилежного. ¹⁴ Виміряв він поверхню перегородок зсередини брами—по шістдесят ліктів^[z] кожна. Навколо брами було подвір’я. ¹⁵ Відстань від переднього краю брами до дальнього кінця галереї становила п’ятдесят ліктів^[aa]. ¹⁶ Ніші й перегородки всередині брами закінчувалися всюди вузькими проходами, так само і як галерея. Проходи скрізь вели всередину, а поверхні перегородок прикрашали пальми.

Зовнішній двір

¹⁷ Тоді привів він мене у зовнішній двір. Там побачив я кілька кімнат і цегляний поміст, збудований по всьому двору. Кімнат на помості було тридцять. ¹⁸ Він примикав з боків до брам і був такий самий завширшки, як вони завдовжки. Це був нижній поміст. ¹⁹ Тоді зміряв він відстань від нижньої брами всередині до внутрішнього двору ззовні. Це становило сто ліктів^[ab] по східній стороні, так само як і по північній.

Північні ворота

²⁰ Тоді зміряв він довжину і ширину браму, звернену на північ, що веде до зовнішнього двору. ²¹ Її ніші, три з кожного боку, перегородки та ґанок мали ті ж самі виміри, що й у першій брамі: п’ятдесят ліктів завдовжки та двадцять п’ять завширшки. ²² Їхні проходи, ґанок та оздоблення пальмами мали ті ж самі виміри, що й у воріт, звернених на схід. Сім сходинок вели до них, а ґанок був звернений усередину. ²³ Там була брама, що вела до внутрішнього двору, звернена до північної брами, так само, як і на сході. Він заміряв відстань від однієї брами до протилежної, які були по сто ліктів.

Південні ворота

²⁴ Тоді привів він мене до південної стіни, і побачив я браму, звернену на південь. Зміряв він підпорки її ґанок, і мали вони ті ж самі виміри, що й інші. ²⁵ Брама й ґанок її мали вузькі вікна з усіх боків, як в усіх інших брамах. Була вона п’ятдесят ліктів завдовжки і двадцять п’ять завширшки. ²⁶ Сім сходинок вело до неї, а навпроти—ґанок; поверхні перегородок на кожній стороні мали оздоблення пальмами. ²⁷ Внутрішній двір також мав браму, звернену на південь, і він зміряв відстань від цієї брами до зовнішніх воріт на південній стороні; вона становила сто ліктів.

Брама до внутрішнього двору

²⁸ Тоді він мене привів до внутрішнього двору через південну браму і зміряв він південну браму, яка мала ті ж самі розміри, що й інші. ²⁹ Її ніші, перегородки та ґанок мали ті ж самі розміри, що й в інших. Брама й ґанок мали вікна по всіх стінах. Була вона п’ятдесят ліктів завдовжки й двадцять п’ять завширшки. ³⁰ Ґанки брам навколо внутрішнього двору були двадцять п’ять ліктів завширшки й п’ять ліктів углиб. ³¹ Ґанок був звернений до зовнішнього двору, пальми прикрашали підпори, й вісім сходинок вели до нього.

³² Тоді він мене привів до внутрішнього двору на східній стороні й зміряв браму. Вона мала ті ж самі розміри, що й інші. ³³ Її ніші, перегородки, ґанки мали ті ж самі розміри, що і інші брами. Брама та ґанок її мали вікна по всіх стінах. Брама була п’ятдесят ліктів завдовжки і двадцять п’ять завширшки. ³⁴ Ґанок її дивився на зовнішній двір, а пальми прикрашали підпори з обох боків, і вісім сходинок вели до неї.

³⁵ Тоді він мене повів до північної брами і зміряв її. Вона мала ті ж самі розміри, що й інші, ³⁶ так само й ніші, перегородки й ґанок. І мала вона вікна по всіх стінах. Вона була п’ятдесят ліктів завдовжки й двадцять п’ять завширшки. ³⁷ Її ґанок дивився на зовнішній двір, пальми прикрашали підпори з обох боків, і вісім сходинок вели до неї.

Приміщення для підготовки жертв

³⁸ З боку кожної брамної стіни знаходилася внутрішня кімната з входом, де обмивали жертви всеспалення. ³⁹ У ґанку брами було по два столи з кожного боку, на яких забивали жертви всеспалення: жертви за гріхи та провини. ⁴⁰ Біля зовнішньої стіни ґанку, коло сходинок, що вели до північної брами, знаходилися два столи, і з другого боку сходинок іще два столи. ⁴¹ Тож усього було там чотири столи з одного боку брами і чотири з другого—вісім столів загалом, на яких забивали жертви. ⁴² Було там також чотири столи з тесаного каменя для жертв всеспалення, кожен півтора лікті^[ac] завдовжки, півтора лікті завширшки і лікоть заввишки. На них клалися знаряддя для забивання жертв всеспалення та інших жертв. ⁴³ Гаки з подвійними зубцями, кожен завдовжки в долоню висіли вздовж стін. Там також знаходилися й столи для жертовного м’яса.

Приміщення для священиків

⁴⁴ За воротами, які вели у внутрішній двір, розташовувалися два приміщення^[ad]: одне з боку північної брами, звернене на південь, а друге—з боку південної^[ae] брами, звернене на північ. ⁴⁵ І сказав він мені: «Кімната, звернена на південь, відводилася для священиків, що служать у храмі. ⁴⁶ А кімната, звернена на північ, призначалася для священиків, що служать при вівтарі. Це сини Задока, вони є єдині левити, що можуть наблизитися до Господа, щоб служити перед Ним». ⁴⁷ Тоді зміряв він двір. Двір був квадратний—сто ліктів завдовжки й сто ліктів завширшки. Жертовник же був перед храмом.

Ґанок храму

⁴⁸ Привів він мене до галереї храму і зміряв підпори галереї, які були п’ять ліктів завширшки з кожного боку. Ширина входу була три лікті^[af] з кожного боку. ⁴⁹ Галерея була двадцять ліктів^[ag] завширшки і дванадцять ліктів^[ah] від початку до кінця. До неї вели сходинки; при підпорах з кожного боку були пілястри, по одному з кожного боку.

Святая святих

41 Тоді чоловік привів мене у святе місце храму і зміряв підпори. Ширина підпор була шість ліктів^[ai] з кожного боку^[aj]. ² Вхід був десять ліктів^[ak] завширшки, а перегородки з кожного боку його—п’ять ліктів^[al] завширшки. Зміряв він також скинію, яка налічувала сорок ліктів^[am] завдовжки і двадцять ліктів^[an] завширшки. ³ Тоді ввійшов він усередину і зміряв підпори входу. Кожна була два лікті^[ao] завширшки. Вхід був шість ліктів завширшки, а перегородки з кожного боку його—сім ліктів^[ap] завширшки. ⁴ І зміряв він довжину приміщення, яка була вона двадцять ліктів, і ширина—двадцять ліктів. І сказав він мені: «Це—Святеє Святих».

⁵ Тоді зміряв він стіну храму, яка була шість ліктів завтовшки, і кожне бокове приміщення довкола храму було чотири лікті^[aq] завширшки. ⁶ Бокові приміщення були на трьох рівнях: одне над одним, по тридцять кімнат на кожному рівні. По всіх стінах храму були виступи, що правили за підпори боковим приміщенням. Таким чином підпори ці стояли осібно від стіни храму. ⁷ Бокові приміщення довкола храму були ширші на кожному наступному рівні. Споруду, що оточувала храм, збудовано було висхідними рівнями. Тобто приміщення розширювалися, коли хтось підіймався вгору. Сходи йшли вгору від нижнього поверху до верхнього через середній.

⁸ Довкола храму я бачив підмурівок, що утворювали підвалини бокових кімнат. Був він довжиною в цілу міру, тобто шість довгих ліктів. ^9-10 Зовнішня стіна бокових приміщень була п’ять ліктів завтовшки. Вільний простір між боковими приміщеннями храму і кімнатами священиків був двадцять ліктів завширшки довкола храму. ¹¹ Двері з бічних приміщень вели на вільний простір: один на північ, другий на південь. Підмурівок був п’ять ліктів завширшки.

¹² Споруда, звернена до двору храму на західній стороні була сімдесят ліктів^[ar] завширшки. Стіна споруди була усюди п’ять ліктів завтовшки, а довжина її—дев’яносто ліктів^[as].

¹³ Тоді зміряв він храм, який був сто ліктів^[at] завдовжки; двір храму і будівля зі стінами її також були сто ліктів завдовжки. ¹⁴ Східна сторона храму та храмового подвір’я на сході, включаючи фасад налічувала сто ліктів. ¹⁵ Тоді зміряв він довжину будівлі, зверненої на храмове подвір’я ззаду, включаючи ґанки з кожного боку. Становила вона сто ліктів.

¹⁶ Ґанки, пороги, вузькі вікна, підлоги, ходи на поверхах—усе було обшите деревом. Вікна було заґратовано. ^17-18 Стіни над дверима були зашиті деревом. Довкола внутрішнього й зовнішнього святилищ на однаковій відстані було вирізьблено Херувими й пальми, які чергувалися між собою. Кожен Херувим мав два обличчя. ¹⁹ Чоловіче обличчя було звернене до пальми з одного боку, а левине обличчя—до пальми з другого боку. Їх було вирізьблено довкруж усього храму. ²⁰ Від підлоги аж до верху дверей на стінах було вирізьблено Херувимів та пальми. Такі ж різьблення йшли навколо Святеє Святих.

^21-22 Одвірки на вході до Святеє Святих були чотиригранні, а навпроти Святеє Святих було щось на зразок дерев’яного жертовника: три лікті^[au] заввишки і два лікті завдовжки. Кути його, підніжжя та сторони були дерев’яні. Чоловік сказав мені: «Це той стіл Господній». ²³ Як зовнішнє святилище, так і Святеє Святих, мали подвійні двері. ²⁴ Кожні двері мали по два крила, кожне на двох завісах. ²⁵ А на дверях зовнішнього святилища вирізьблено було Херувимів та такі самі пальми, що й вирізьблені по стінах. Над ґанком—дерев’яний дашок. ²⁶ По бокових стінах ґанку були вузькі вікна з пальмами, вирізьбленими з кожного боку. Бокові приміщення храму також мали дашки.

Приміщення для священиків

42 Тоді повів мене чоловік на північ, на зовнішнє подвір’я, і привів до приміщень навпроти храмового двору зовнішнього муру на північному боці. ² Будівля, двері якої дивилися на північ, була сто ліктів^[av] завдовжки і п’ятдесят ліктів^[aw] завширшки. ³ Вздовж стін тієї споруди йшли галереї в три яруси, що дивилися одна на одну. Між внутрішнім подвір’ям та помостом зовнішнього подвір’я була відстань у двадцять ліктів^[ax]. ⁴ Перед приміщенням був внутрішній перехід десять ліктів^[ay] завширшки і сто ліктів завдовжки. Двері його були звернені на північ.

⁵ Верхні приміщення були вужчі, ніж приміщення нижнього та середнього поверхів будівлі, бо галереї віднімали в них місце. ⁶ Приміщення йшли в три яруси, верхні не мали колон як ті, що виходили на подвір’я, тож вони мали меншу площу, ніж приміщення нижнього та середнього поверхів.

⁷ Зовнішня стіна була паралельна приміщенням і зовнішньому двору. Вона тяглася вздовж приміщень на п’ятдесят ліктів. ⁸ Якщо ряд приміщень з боку зовнішнього двору був п’ятдесят ліктів завдовжки, то ряд з боку до святилища був сто ліктів завдовжки. ^9-10 Вхід був під приміщеннями східної сторони, щоб люди заходили з зовнішнього двору в самому початку стіни. Зі східного боку по зовнішній стіні йшли приміщення. ¹¹ Перед ними був прохід, мали вони такий самий вигляд, як приміщення з північного боку; вони мали таку ж саму довжину й ширину, таке саме планування. ¹² Двері в південних приміщеннях було розташовано так само, як і в північних. При початку переходу були двері, що вели на схід, паралельно стіні. Через них можна було потрапити до кімнат.

¹³ І сказав мені той чоловік: «Північні й південні приміщення звернені до закритого двору—святі. Це кімнати, де священики, наближені до Господа, споживатимуть пресвяті пожертви. Там вони приноситимуть найсвятіші пожертви: підношення за зерно, гріх, та провину, бо це—святе місце. ¹⁴ Тільки-но вийшовши зі святого місця, священики не повинні виходити в зовнішнє подвір’я доки не залишать вбрання своє, в якому правили службу, бо воно святе. Вони мусять вбратися в інший одяг, перш ніж наблизяться до місць, відведених для людей».

Зовнішнє подвір’я

¹⁵ Закінчивши вимірювати всередині храмової площі, він вивів мене через східну браму, й почав вимірювати її ззовні. ¹⁶ Зміряв він вимірювальною тичкою східну сторону. Вона становила п’ятсот ліктів^[az]. ¹⁷ Зміряв він північну сторону. Вона становила п’ятсот ліктів за вимірювальною тичкою. ¹⁸ Зміряв він південну сторону. Вона становила п’ятсот ліктів за вимірювальною тичкою. ¹⁹ Тоді перейшов він на західну сторону й виміряв її. Вона становила п’ятсот ліктів за вимірювальною тичкою. ²⁰ Тож зміряв він мур з усіх чотирьох сторін. Він був п’ятсот ліктів завдовжки і п’ятсот ліктів завширшки. Цей мур відокремлював святу частину храму від несвятої.

Господу жити серед Його народу

43 Тоді чоловік привів мене до воріт, звернених на схід. ² І побачив я славу Бога Ізраїлю, що надходила зі сходу. Голос його був, мов рев хвиль, і земля випромінювала славу його. ³ З’ява, що я бачив, була подібна до тієї, що я бачив біля каналу Кевар, коли прийшов Він, щоб зруйнувати місто. Я впав долиць. ⁴ Слава Господа ввійшла в храм крізь браму, звернену на схід.

⁵ Тоді Дух^[ba] підняв мене й переніс у внутрішнє подвір’я, і слава Господа сповнила храм. ⁶ Стоячи біля чоловіка, я почув, як хтось промовляє до мене з-середини храму. ⁷ Той голос сказав: «Сину людський, це місце престолу Мого, місце для стіп Моїх ніг. Тут Я житиму серед ізраїльтян повік. Дім Ізраїлю ніколи більше не осквернятиму Моє святе ім’я, ні самі вони, ні царі їхні, своєю розпустою або похованням трупів царів своїх у святому місці. ⁸ Вони поставили свій поріг при Моєму порозі: одвірки свої при Моїх одвірках—лиш стіна була між Мною та ними. Вони ганьбили Моє ім’я святе своїми мерзенними звичками. Тож Я вигубив їх у гніві. ⁹ Тепер же вони заберуть від Мене розпусту свою і неживі подоби царів своїх і Я житиму серед них повік. ¹⁰ Сину людський, змалюй храм, який бачив у з’яві, народу ізраїльському, щоб соромно їм стало гріхів їхніх, хай вони обміркують планування храму. ¹¹ І якщо їм соромно за те, що вони чинили, дай їм знати, як влаштовано храм: його устрій, виходи і входи, всі установи його й закони. Запиши це для них, щоб вони могли йти за цим планом і дотримуватися всіх настанов.

¹² Це закон храму: весь навколишній простір на вершині гори буде пресвятим місцем. Такій закон про храм.

Жертовник

¹³ Ось розміри жертовника в довгих ліктях, цей лікоть містить лікоть^[bb] і долоню^[bc]. Жолоб його в лікоть глибиною і лікоть завширшки, а обід—одну п’ядь^[bd] по всьому краю. А ось висота жертовника: ¹⁴ від землі вгору до нижнього краю—два лікті^[be] заввишки і лікоть завширшки, а від меншого виступу вгору до більшого виступу—чотири лікті^[bf] заввишки й лікоть завширшки. ¹⁵ Вогнище жертовника—чотири лікті заввишки, чотири роги кути над вогнищем, що нагадували роги. ¹⁶ Вогнище жертовника було квадратне: дванадцять ліктів^[bg] завдовжки, дванадцять ліктів завширшки. ¹⁷ Верхній виступ також квадратний, чотирнадцять ліктів^[bh] завдовжки і чотирнадцять завширшки, із ободом у півліктя^[bi] і жолобом у лікоть по колу. Сходи жертовника звернені на схід».

¹⁸ І сказав той чоловік мені: «Сину людський, ось що Господь Бог говорить: „Оце будуть правила для принесення пожертви, для пожертви всеспалення та скроплення кров’ю жертовника, коли збудують його. ¹⁹ Ти мусиш дати молодого бика як жертву за гріх священикам, які є левитами з роду Задока, що приступають до Мене, щоб служити. Так проголошує Господь Бог. ²⁰ Ти мусиш взяти крові бика й помазати її на чотири роги жертовника і на чотири кути верхнього виступу і навколо ободу, і так очистиш вівтар і зробиш спокуту. ²¹ Мусиш взяти бика як жертву за гріх і спалити його в належній частині храмової площі за межами святилища. ²² На другий день принесеш козла без вади як жертву за гріх, і вівтар треба очистити, так само, як його очищали биком. ²³ Коли скінчиш очищати його, ти мусиш принести молодого бичка й барана з отари, обох без вад.

²⁴ Тобі необхідно принести їх перед Господом і священики повинні кинути (скропити) на них солі і принести їх у жертву як жертву всеспалення Господу. ²⁵ Сім днів даватимеш по козлу щоденно як жертву за гріх; даси також молодого бичка й барана із отари, обох без вад. ²⁶ Сім днів вони мусять робити спокуту за вівтар і очищати його. В такий спосіб його буде освячено. ²⁷ Після тих семи днів, починаючи із восьмого й далі, священики мусять принести ваші жертви всеспалення й мирні пожертви на вівтарі. Тільки тоді прийму Я вас”». Так проголошує Господь Бог.

Зовнішні ворота

44 Тоді чоловік привів мене назад, до зовнішньої брами святилища, тієї, що звернена на схід. Вона була зачинена. ² Господь сказав мені: «Ця брама мусить лишатися зачинена. Її не можна відчиняти, та ніхто не може входити через неї. Вона мусять лишатися зачинена через те, що Господь, Бог Ізраїлю, зайшов через неї. ³ Лиш цар—єдиний, хто може сидіти в брамі й споживати їжу в присутності Господа. Він мусить заходити через ґанок брами й тим же шляхом виходити».

Святість храму

⁴ Тоді чоловік привів мене через північну браму до фасаду храму. Глянув я і побачив славу Господа, що сповнювала храм Господній. І впав я долілиць. ⁵ Господь сказав мені: «Сину людський, дивись пильно, слухай уважно і затям усе, що кажу Я тобі щодо правил храму Господа. Зверни увагу на вхід до храму й усі виходи святилища. ⁶ Скажи бунтівному дому Ізраїлю, що Господь Бог говорить: „Облиш свої мерзенні звички, доме Ізраїлю! ⁷ Ви приводили чужинців до храму Мого. А вони ж не були обрізані ні в душі^[bj], ані на тілі. Вони оскверняли храм Мій, поки ви приносили мені їжу, жир та кров. Ви порушили Заповіт Мій. ⁸ Замість того, щоб виконувати обов’язок свій щодо святинь Моїх, ви поставили чужинців доглядати храм Мій”».

⁹ Ось що Господь Бог говорить: «Жоден чужинець необрізаний ні в душі, ні на тілі не повинен заходити до храму Мого, навіть з-поміж тих чужинців, що живуть серед синів Ізраїля. ¹⁰ Левити ж, які віддалилися від Мене, коли Ізраїль збився з путі й пішов манівцями за бовванами своїми, відповідатимуть за гріхи свої. ¹¹ Вони обрані були служити у храмі Моєму, охороняючи брами, забиваючи худобу на жертви всеспалення та інші жертви. Їх було обрано служити людям і для людей. ¹² Але за те, що служили вони їм при бовванах їхніх і призвели дім Ізраїлю до гріха, поклявся Я з піднятою рукою, що мусять вони відповідати за гріх свій». Так проголошує Господь Бог.

¹³ «Вони не наблизяться до Мене, правлячи службу як священики, не торкнуться вони будь-якої зі святинь Моїх, ані найсвятіших пожертв; нести їм ганьбу за мерзенні вчинки їхні. ¹⁴ Однак призначу Я їх служити в храмі й виконувати різноманітні роботи, що мають робитися в ньому.

¹⁵ Всі священики належать до коліна Левитів, але тільки нащадки Задока служили храму Моєму, коли ізраїльтяни відвернулися від Мене. Тож вони й наблизяться до Мене й служитимуть Мені. Вони стоятимуть переді Мною, приноситимуть Мені пожертви жиру та крові,—проголошує Господь Бог.— ¹⁶ Тільки вони входитимуть до святилища мого; тільки вони зможуть наблизитися до столу Мого, щоб служити переді Мною і правити службу Мою. ¹⁷ Коли входитимуть в браму внутрішнього двору, вони мусять бути вбрані в лляний одяг. Вони не повинні носити жодного вовняного вбрання під час служби при брамі внутрішнього двору чи всередині храму. ¹⁸ Вони мусять носити лляні завої на головах і лляну білизну. Вони не повинні носити нічого, що б спричинило спітніння. ¹⁹ Коли виходитимуть вони у зовнішній двір, де є люди, мусять знімати одяг, у якому правили службу, й залишати його в священних приміщеннях. А виходити вони мусять в іншому вбранні, щоб не давати людям торкатися свого священного вбрання.

²⁰ Вони не повинні голити голови, ані відпускати довге волосся^[bk]. Їм належить тримати волосся на головах підстриженим. ²¹ Жоден священик не повинен пити вина, перед тим, як входить до внутрішнього подвір’я. ²² Вони не повинні одружуватися з удовицями або розлученими жінками. Вони можуть брати за жінок тільки дівчат ізраїльського походження або священицьких удів.

²³ Вони мусять навчати народ Мій різниці між святим і повсякденним, показуючи людям, як розрізняти нечисте й чисте. ²⁴ У кожній суперечці священики мусять бути за судей і вирішувати суперечку згідно з Моїм Законом. Вони мусять дотримуватися законів Моїх, настанов Моїх щодо всіх Моїх свят, і мусять вони свято дотримуватися субот Моїх. ²⁵ Священик не повинен оскверняти себе наближенням до померлого. Однак якщо померлий був батьком його або матір’ю, сином чи дочкою, братом чи незаміжньою сестрою, тоді він може осквернити себе. ²⁶ Після очищення він повинен чекати сім днів. ²⁷ Того дня, коли він заходить на внутрішнє подвір’я храму, щоб служити в святилищі, він сам мусить принести жертву за гріх».

Так проголошує Господь Бог: ²⁸ «Я—єдина спадщина, яку мають священики. Ти не повинен нічого не давати їм у володіння в Ізраїлі. Я буду володінням їхнім. ²⁹ Вони їстимуть хлібні жертви, жертви за гріх і за провину. І все в Ізраїлі, посвячене Господу,^[bl] належатиме їм. ³⁰ Найкращі з усіх першоплодів, усі дари особливі належатимуть священикам. Ти мусиш дати їм першу частку своєї їжі, першу частку зеленого борошна, щоб благословення зійшло на дім твій. ³¹ Священик не повинен нічого їсти: ні птаха ні тварини, знайдених мертвими чи роздертих дикими звірами».

Розподіл землі

45 «Коли будете ділити за жеребом землю між колінами ізраїлевими, частину мусите виділити місце для святої землі. Розміри її повинні бути двадцять п’ять тисяч ліктів^[bm] завдовжки і двадцять тисяч ліктів^[bn] завширшки^[bo]. ² В тому числі частина п’ятсот на п’ятсот ліктів мусить бути для святилища, і ще п’ятдесят ліктів навколо для вільного простору. ³ У Святеє Святих відміряй частину в двадцять п’ять тисяч ліктів завдовжки і десять тисяч ліктів завширшки. Там стоятиме храм, святе місце. ⁴ Це буде священна частина землі для священиків, що служать у храмі, і тих, хто допомагає готувати службу Господню. Це також буде місце для їхніх будинків і святе місце для храму. ⁵ Площа двадцять п’ять тисяч ліктів завдовжки й десять тисяч ліктів завширшки належатиме левитам, що служать у храмі, для їхніх міст, де вони житимуть.

⁶ Місту віддай у власність площу п’ять тисяч ліктів завширшки та двадцять п’ять тисяч ліктів завдовжки, поруч із священною землею; вона належатиме всьому дому Ізраїлю. ⁷ Цар матиме землю, що межує як зі священною площею, так і з власністю міста. Вона простягатиметься від західного до східного кордонів. А завширшки вона буде така ж, як і наділ Ізраїлю. ⁸ Ця земля буде володінням правителя в Ізраїлі. І правитель мій більше не гнобитиме народ мій, а дасть дому Ізраїлю володіти землею відповідно до колін їхніх»,—Господь Бог говорить.

⁹ «Ви зайшли досить далеко, правителі Ізраїлю! Припиніть насильство і гноблення, будьте справедливі й праведні. Не виганяйте Мій народ з його дому»,—проголошує Господь Бог.

¹⁰ «Не дурите людей, дотримуйся точної ваги, точної ефи^[bp] й бату^[bq]. ¹¹ Ефа і бат мусять бути однакової міри: бат вміщатиме одну десяту гомера, і ефа—одну десяту гомера, гомер мусить бути стандартною мірою для обох. ¹² Шекель^[br] мусить дорівнювати двадцяти ґерам. Двадцять шекелів плюс двадцять п’ять шекелів плюс п’ятнадцять шекелів дорівнює одній міні.

Пожертви і свята

¹³ Ось спеціальне підношення, яке мусите приносити:

Ці принесення підуть на хлібні жертви і жертви всеспалення, на мирні жертви, щоб очистити людей від гріха»,—проголошує Господь Бог.

¹⁶ «Увесь народ землі цієї братиме участь у цьому особливому підношенні для правителя ізраїльського. ¹⁷ Та правитель буде зобов’язаний приносити жертви всеспалення, офіри та возливання на свята Новолуння та суботи, щоб спокутувати гріхи дому Ізраїлю.— ¹⁸ Господь Бог говорить.—Першого місяця, першого дня мусите взяти молодого бичка без вад для очищення храму. ¹⁹ Священик мусить взяти крові від жертви за гріх і покропити нею одвірки храму, чотири кути верхнього виступу жертовника й одвірки брами внутрішнього подвір’я. ²⁰ Ви мусите робити теж саме на сьомий день того ж місяця для кожного, хто грішить ненавмисне чи від незнання, так ви очищатимете храм.

²¹ Чотирнадцятого дня першого місяця маєте святкувати Пасху, яка триватиме сім днів. Протягом цього часу їстимете хліб, замішений без дріжджів. ²² Того дня правитель принесе за себе й за всіх людей Ізраїлю бика як жертву за гріх. ²³ Щодня протягом семи днів свята він мусить давати сім биків і сім баранів без вад як жертви всеспалення для Господа, і козла як жертву за гріх. ²⁴ Він мусить давати на хлібне підношення ефу ячменю за кожного бика й ефу ячменю за кожного барана, а також гін^[bt] олії за кожну ефу зерна. ²⁵ Протягом семи днів Свята Кущів, що починається в сьомий місяць на п’ятнадцятий день, правитель мусить так само принести жертви всеспалення та оливу за гріх».

Цар і свята

46 Ось що Господь Бог говорить: «Брама внутрішнього двору, звернена на схід, мусить бути зачинена протягом шести робочих днів, але в суботу і в день нового місяця мусить бути відчинена. ² Правитель увійде з двору через ґанок брами й стане в воротах. Священики принесуть його жертви всеспалення й мирні жертви. Він помолиться на порозі брами, а потім вийде, але браму не буде зачинено аж до вечора. ³ А в суботу й Новолуння люди країни також молитимуться в присутності Господа при виході до цієї брами.

⁴ Жертвами всеспалення, що цар принесе Господу в суботу, будуть шість ягнят і баран—усі без вад. ⁵ З бараном він мусить дати ефу зерна, а з ягнятами він може дати стільки, скільки йому заманеться. Але з кожною ефою він мусить дати один гін оливи.

⁶ На Новолуння він мусить принести молодого бичка, шість ягнят і барана без вад. ⁷ З биком він мусить дати ефу зерна і з бараном ефу зерна, а з ягнятами стільки, скільки схоче дати, але неодмінно з гіном оливи на кожну ефу.

⁸ Коли князь заходить, він мусить пройти крізь ґанок східної брами, і виходити він має тим самим шляхом.

⁹ Коли прості люди прийдуть поклонитися Господу на призначені свята, то хто входить через північну браму, виходити мусить через південну, а хто входить через південну браму, виходить мусить через північну. Ніхто не повинен повертатися через ту браму, через яку заходив, кожен мусить виходити через протилежну^[bu]. ¹⁰ Цар повинен бути серед людей: як вони заходять, то й він заходить, як вони виходять, то й він виходить.

¹¹ В урочисті дні й свята, з биком завжди треба давати ефу зерна як хлібну жертву, і з бараном ефу, а з ягнятами стільки, скільки людина схоче, але з гіном оливи на кожну ефу. ¹² Коли князь приносить добровільну пожертву Господу, чи жертву всеспалення, чи мирні жертви—східна брама мусить бути відчинена для нього. Він приносить свої жертви всеспалення чи мирні жертви так само, як робить він це в суботу. Після того, як він піде, браму слід зачиняти.

Денні пожертви

¹³ Щодня ви мусите принести ягня-однолітка без вад як жертву всеспалення Господу. Це слід робити щоранку. ¹⁴ Ви мусите також разом із ним щоранку приносити офіру з шостої частини ефи та з третьої частини гіна оливи, щоб замісити тісто. Ця щоденна пожертва Господу назавжди. ¹⁵ Тож ягня, хліб і олива будуть принесені щоранку як повсякчасна жертва всеспалення».

Закони наслідування для царя

¹⁶ Ось що Господь Бог говорить: «Якщо правитель передає в дар одному з синів своїх зі спадщини своєї, то ця земля належатиме й його синам, вона стане й їхньою спадщиною. ¹⁷ Якщо ж цар дарує землю зі спадщини своєї одному з рабів своїх, той може тримати її до ювілею^[bv], а по тому подарунок повернеться до володаря. Спадщина його належить тільки синам його, вона їхня. ¹⁸ Володар не повинен брати нічого зі спадщини людей, ані змушувати їх залишити свою землю. Він мусить виділяти синам своїм спадщину зі своєї особистої власності, щоб ніхто з народу Мого не позбувся власності».

Особливі кухні

¹⁹ Тоді чоловік вивів мене через вхід, що збоку від брами, до священних приміщень, звернених на північ, що належали священикам, і показав мені приміщення на західному краї. ²⁰ І сказав він мені: «Це те місце, де священики готуватимуть жертву за провину й жертву за гріх. І пектимуть хлібну жертву, щоб не виносити ці святі речі в зовнішній двір, де всі люди».

²¹ Тоді він привів мене у зовнішній двір і повів по всіх його чотирьох кутах. І побачив я в кожному куті інше подвір’я. ²² У чотирьох кутах зовнішнього двору було чотири закритих^[bw] подвір’я сорок ліктів^[bx] завдовжки, і тридцять ліктів^[by] завширшки. Всі вони були однакові за розмірами. ²³ У середині кожного з чотирьох подвір’їв був кам’яний виступ; під виступом, довкола, було влаштовано місця для вогню. ²⁴ І сказав він мені: «Це кухні, де ті, що служать у храмі, варитимуть пожертви, принесені народом».

Ріка, що тече від храму

47 Чоловік привів мене назад до входу в храм і побачив я воду, що витікала з-під порогу храму на схід (бо храм звернений був на схід). Вода текла з-під південної сторони храму, південніше жертовника. ² Тоді він вивів мене крізь північні ворота й повів до зовнішніх воріт, звернених на схід, а вода втікала з південної сторони.

³ Чоловік пішов на схід із вимірювальною мотузкою в руці. Він відміряв тисячу ліктів^[bz], а тоді перевів мене через воду, якої було по кісточки. ⁴ Відміряв він іще одну тисячу ліктів і перевів мене через воду, якої було по коліна. Відміряв він іще одну тисячу ліктів і перевів мене через воду, яка була до пояса. ⁵ Відміряв він іще одну тисячу, але тепер то вже була ріка, яку я не міг перейти, бо вода піднялась і була вже досить глибока, щоб плисти. То була ріка, яку ніхто не міг перейти. ⁶ І спитав він мене: «Сину людський, чи бачиш ти це?» Тоді привів він мене знову до берега ріки.

⁷ Прийшовши туди, побачив я дуже багато дерев на кожному березі ріки. ⁸ І сказав він мені: «Вода ця тече на схід, до Арави. Потім тече далі і впадає в Мертве Море, аж у Мертвому морі стає чистою. ⁹ Безліч живих істот оселиться скрізь, хоч би де протікав цей потік. Буде там і багато риби, бо ріка ця зробить солону воду прісною, тож де ріка тече, все житиме. ¹⁰ Рибалки стоятимуть вздовж берега. Від Ен-Ґеді до Ен-Еґлаїма вони ставитимуть сіті. Риби буде дуже багато, як у Середземному морі. ¹¹ Але болота й драглисті береги не стануть чистими, їх лишать на сіль. ¹² Різноманітні плодові дерева ростимуть по обох берегах ріки. Листя їхнє не в’янутиме, не падатимуть плоди їхні. Щомісяця вони родитимуть, оскільки вода з храму тече до них. Плоди їхні підуть на поживу їжу, а листя—на ліки».