Bible in 90 Days
Стражденний слуга Божий
13 Мовить Господь: «Погляньте, Мій слуга матиме талан[a].
Його поважатимуть і високо шануватимуть.
14 Як багато людей були вражені,
побачивши спотворену зовнішність його і постать,
що й людиною її важко визнати.
15 Як багато народів будуть зачудовані,
а царі оніміють від подиву.
Бо вони побачать те, про що їм не сказали,
і осягнуть те, про що не чули».
53 Хто повірив у наше послання?
Кому відкрилася рука Господня?
Хто істинно сприйняв Господнє покарання?
2 Він виріс перед Всевишнім,
мов кволий паросток,
як корінь у сухій землі.
Не було в Ньому ні краси, ні величі,
які б звертали на себе увагу.
Не було в Ньому принади,
яка б привернула нас до Нього.
3 Люди зневажали й уникали Його,
як такого, хто постійно хворів.
Достоту Він знав, що таке страждання,
на Кого люди відмовляються дивитись[b],
Його зневажали.
4 Звичайно, Він узяв на Себе наші страждання
й терпів наші болі,
але ми гадали, що саме його покарав Бог,
побив і змусив страждати.
5 Але Його рани були за наші переступи,
Його було вражено за наші лихі вчинки.
Покарання, що зцілювало нас, упало на Нього,
і завдяки Його ранам ми зцілилися.
6 Усі ми розбрелися, як вівці, хто куди;
кожен пішов своїм шляхом.
Господь змусив Його страждати від покарання,
яке заслужили ми всі.
7 З ним жорстоко повелися, та Він був покірливий,
Він не розтулив уста,
мов ягня, якого повели на бійню,
мов овечка, яку стрижуть.
8 Його схопили, присудили до смерті беззаконно,
і ніхто не замислювався над Його долею[c].
Його розлучили з цим живим світом,
покарали[d] за провини Мого[e] народу.
9 Його поховали в могилі злочинців, у ямі з багатіями,[f]
хоч Він не зробив нічого поганого
і не сказав неправди.
10 Але Господь схвалив гноблення Свого стражденного[g].
Коли принесе Він Свою душу як втішну жертву,
то побачить Він нащадків, довго проживе,
через Нього здійсниться воля Господня.
11 Після нестерпних страждань Він побачить світло[h]
і матиме велику втіху з того, що пізнав.
Так говорить Господь: «Цей праведник, Мій слуга,
зробить багатьох людей праведними,
бо візьме на Себе покарання за їхні гріхи.
12 Тому зроблю Його рівним серед найбільших,
і Він матиме Свою частку в здобичі сильних.
Бо Він віддав Себе на смерть,
дав вважати Себе таким же,
як злочинці вистраждав кару за гріхи багатьох,
викупив їхні переступи».
Бог поверне додому Свій народ
54 «Радій, безплідна жінко,
навіть якщо не мала ти дітей ніколи!
Співай і веселись, ти не зазнала породіллі мук.
Дітей багато матиме покинута дружина,
їх буде більше, ніж в заміжньої жінки[i]»,—
Господь так обіцяє.
2 Розшир для намету місце,
зроби вхід до намету якомога ширшим.
Доточи мотузки довші до намету
й кілочки ще міцніше укріпи.
3 Тому що ти поширишся праворуч і ліворуч,
твої нащадки здобудуть народи інші,
поселишся в колись залишених містах.
4 Не бійся, не зганьблять тебе,
і мужність не втрачай, бо ніхто не дорікне.
Ти забудеш молодості сором,
не пам’ятатимеш зневаги вдових літ.
5 Бо чоловіком[j] став тобі Творець,
Його ім’я—Господь ваш Всемогутній.
Спаситель[k] твій—Святий Ізраїлю,
Він Богом званий на усій землі.
6 Господь тебе до Себе погукав,
немов покинуту і опечалену дружину,
мов молодичку, чоловіком кинуту.
7 Твій Бог говорить:
«Тебе на самоті лишив Я на короткий час,
але з великою добротою заберу до Себе.
8 На мить обличчя відвернув від тебе Я в пориві гніву,
за вічною прихильністю явлю добро тобі».
Так каже Господь-Визволитель.
Бог завжди любив Свій народ
9 «Як схоже це на Ноєві часи для Мене.
Але ж обіцяв Я,
що Ноєва повінь ніколи більш не вкриє землю.
Тож Я поклявся більш ніколи
ні гніватись, ані карати тебе.
10 Хоч гори можуть рушить зі свого місця,
хоча узвишшя можуть затрястись,
але Моя прихильність лишиться з тобою,
Моя обіцянка про мир, добробут не порушиться ніколи»,—
Господь, Який доброту являє, так сказав.
11 «Невтішне місто, бите бурями—ворожими навалами,
скріплю твоє каміння розчином надійно
і закладу твої основи із сапфірів.
12 З рубінів башти побудую,
брами й мури охоронні зусібіч
коштовним каменем покрию.
13 Господь твоїх дітей навчатиме, як жити,
і матимуть вони благополуччя й мир в країні.
14 Укріпишся ти в правді, звільнися від гноблення,
бо страху ти не матимеш, насилля не зазнаєш,
бо до тебе не докотиться воно.
15 Якщо війною піде хтось на тебе, знай,
не Я його послав.
Хоч хто на тебе нападе,
тобою буде він розбитий.
16 Поглянь, створив Я коваля, який розпалює вогонь вугіллям й виготовляє інструменти для роботи. Створив Я також руйнівника для битви. 17 Але націлена на тебе зброя не матиме успіху, хто свідчить проти тебе, того вину ти доведеш. Така є спадщина Господніх слуг—це їхня перемога[l] від Мене»,—так сказав Господь.
Господь дарує справжню їжу
55 Всі спраглі, йдіть води напитись,
і ви, хто геть грошей не має,
приходьте щось поїсти.
Візьміть вина чи молока—
все задарма, платити не потрібно.
2 Навіщо гроші витрачати на те,
що неїстівне?
Навіщо викидати зароблене на те,
що ситості не дасть.
Мене послухайте уважно,
і їстимете добру їжу, найвишуканіші їства.
3 Прислухайтесь, що Я кажу, і йдіть до Мене,
почуйте, щоб вам життя не втратити навіки.
Угоду з вами Я навічно укладу,
як і Давиду обіцяв Я вірним бути.
4 Поглянь, його зробив Я свідком багатьом народам,
правителем і повелителем племен.
5 Народи, невідомі вам, до себе погукаєте,
вони, хоч і не знають вас, та прибіжать.
Тому що біля вас Господь, ваш Бог,
Святий Ізраїлю, Який вас возвеличив.
6 Шукайте Господа, доки знайти ще можна,
покличте, поки ще близенько Він.
7 Безбожники нехай припинять зло творити,
зловмисникам хай викинуть із голови лихі думки.
До Господа нехай повернуться,
Він дасть їм милосердя.
До Бога хай навернуться,
бо Він пробачить їм провини щедро.
Ніхто не може розуміти Бога
8 Господь каже:
«Мої думки відмінні від ваших,
шляхи, якими йдете ви—то не Мої шляхи.
9 Як небо вище, ніж земля,
так і шляхи Мої вище ваших,
так і думки Мої витають високо над вашими думками.
10 Як падають із неба дощ та сніг,
туди не повертаючись,
аж поки землю не промочать.
Тоді земля змусить паростки зійти,
ще й дати зерно для селянина на поживу.
11 Так і слово Моє, що з уст злітає,
назад не вернеться без результату,
доки не виконає те, що Я бажаю,
не виконає все, що Я послав його зробити.
12 Тож ви підете з радістю, повернетеся з миром.
І гори, й пагорби зірвуться стоголосими піснями,
дерева ж у полях заплещуть у зеленій долоні.
13 Не терни, а кипариси підуть в ріст,
замість колючої шипшини мирт зросте.
І все це буде славу множити Господню,
як вічний знак обіцянки Його, яку не зруйнувати».
Всі народи підуть за Господом
56 Ось що каже Господь:
«Захищайте справедливість і праведно чиніть.
Бо незабаром прийде від Мене спасіння
й відкриється моя рятівна справедливість.
2 Хто й далі чинить правильно,
дотримується суботи й утримується осторонь від зла—
саме той дістане Божого благословення.
3 Чужинець, що повернувся до Господа, хай не каже:
„Господь мене, безперечно, відділить від Свого народу”.
Не повинен і євнух твердити:
„Погляньте, я, як сухе дерево, бо не можу мати дітей.
Я переконаний, що Господь мене не прийме”».
4 Ось що Господь відповідає:
«Деякі євнухи дотримуються Моїх законів про суботу,
роблять те, що тішить Мене,
й дотримуються Моєї угоди[m].
5 Тому Я поставлю для них пам’ятник у стінах храму.
На ньому буде викарбувано їхні імена,
що залишаться навічно[n] й ніколи не забудуться.
Це краще, ніж мати синів та дочок.
6 Деякі чужинці прийдуть до Господа,
щоб служити Йому, любити ім’я Господнє,
бути Його слугами.
Вони не осквернятимуть закон про суботу
й наслідуватимуть Мій Заповіт.
7 Тоді Я їх приведу на Святу гору
й подарую їм радість у Моєму домі молитв.
Їхні жертви всеспалення й інші пожертви
будуть прийняті на Моєму вівтарі.
Мій храм назвуть домом молитви для всіх народів».
8 Ось пророцтво Господа, мого Володаря,
Який збирає вигнанців Ізраїлю:
«Я приєднаю й інших до тих, хто вже зібрався».
Господь закликає всіх служити Йому
9 Всі дикі звірі, всі тварини в лісі,
приходьте й їжте.
10 Ізраїльські охоронці[o]—сліпі,
усі вони пустоголові, нічогісінько не знають.
Усі вони, мов пси німі, що гавкати не вміють,
лежать і мріють; люблять спати.
11 Вони, мов пси голодні,
яких нічим не можна вдовольнити,
вони, мов пастирі без розуміння.
Усі пішли своїм шляхом, всі розбрелися,
шукає кожний щось своє, собі на користь.
12 Вони говорять: «Приходьте, я вина дістану,
давайте пити досхочу п’янкий напій.
А завтра буде схоже на сьогодні,
наллємо знов вина багато».
Ізраїль не йде за Богом
57 Праведники помирають,
але ніхто не журиться за тим.
Зібрали разом вірних Богу, і ніхто з них не розуміє,
що добрих збирають,
щоб захистить від зла, що тут панує.
2 Вони відходять в мир та спокій.
Усі, хто не згинався на цім світі,
знайде спочинок на останнім ложі.
3 Ви ж, відьмине насіння, йдіть сюди,
ви, діти звабників й розпусниць хтивих.
4 Над ким збиткуєтесь і зуби шкірите кому?
Кому язик показуєте ви?[p]
То ж ви—гріховне сім’я,
брехні нащадки молоді.
5 Любовним втіхам віддаєтесь ви серед дубів священних,
під кожним деревом зеленим[q] стрінеш вас.
Ви ріжете в ярах дітей,
вбиваєте в ущелинах гірських.
6 Ви поклоняєтеся гладенькому камінню, що у ріці,
для них вина дещицю ллєте ви в жертву,
для них принесли хлібну жертву.
Та крім того каміння в вас нема нічого.
Чи ви гадаєте, що втіху маю Я з цього?
Ні, мене ці жертви втіхи не дають!
7 Ти своє ложе стелеш на горі високій,
куди піднялися принести жертви.
8 Ви лягаєте у ложе з лжебогами,
та проти Мене гріх справляєте,
кохання їм віддаючи[r].
Від Мене відступились ви, оголились,[s]
та мали справу з лжебогами.
Ви любили їхні ліжка,
та бачили їхню голизну,
заради них покинувши Мене.
9 На себе вилили ви пахощі духмяні і оливу,
як вирішили до Молоха[t] дістатися.
Далеко розіслали ви гінців своїх
шукати собі коханців.
Та ці гріхи зведуть вас до глибин Шеолу.
Треба вірити в Бога, а не в бовванів
10 Стомилися в численних мандрах,
але ніяк сказати не хотіли: «Це безнадійно».
Дістали нової моці й не ослабли.
11 За ким ви побивалися, кого лякались,
що ви Мені брехали і Мене не пам’ятали
і не впускали в серце?
Хіба ж Я не мовчав, чи ж не сховався?
Тому тепер ви страху переді Мною не маєте?
12 Про вашу «доброту» Я розповім, про ваші справи,
але добра вони вам не дадуть.
13 Коли волати будете про допомогу,
нехай рятують вас боввани ваші.
Їх подих вітру вимете, підхопить,
а той, хто порятунку у Мені шукає,
дістане землю і святу Мою гору[u].
Господь спасе Свій народ
14 Хтось скаже: «Побудуйте, побудуйте,
підготуйте дорогу, розчистіть для мого народу шлях».
15 Ось що каже Бог, піднесений високо,
життя Якого вічне, а ім’я—святе:
«Живу Я високо, в святому місці
зі зламаними і сумирними людьми,
щоб дати новий поштовх духу присмирілих,
щоб оживити зламаних людей серця.
16 Не вічно буду звинувачувати Я,
і лютувати буду не завжди,
інакше дух людський зав’яне,
і люди, Мною створені, помруть.
17 Я гнівавсь на користолюбство нечестивців,
тому і покарав їх.
Розлючений, від них Я відвернувся,
але вони однак своїми йшли шляхами.
18 Я бачив ті шляхи, але Я їх зцілю
і поведу, і втішу їх і тих, хто за тими тужить.
19 Тоді слова подяки будуть на устах у них за те,
що дам їм мир, усім—хто біля Мене й хто далеко.
Я їх зцілю». Так сказав Господь.
20 Та лихі люди, мов те бурхливе море,
що не перестає кипіти ні на мить
і хвилями жбурляє мул та піну.
21 «Не буде спокою і миру лиходіям»,—
каже мій Бог.
Народ мусить іти за Богом
58 Кричи щодуху, крик не стримуй,
хай голос твій звучить сурмою.
Народ Мій сповісти про неподобства їхні,
і роду Якова про їхні всі гріхи.
2 Щодня приходять поклонятися Мені,
здається, хочуть осягнуть Мої шляхи.
Немов народ, який живе по правді,
який не відторгнув Господню справедливість.
Вони шукають справедливих рішень,
до Бога прагнуть бути ближче.
3 Люди кажуть: «Навіщо ми постились,
якщо Ти не помітив цього?
Навіщо ми були смиренні,
якщо Ти навіть не довідався про це?»
Але Господь відповідає:
«Послухайте, у дні посту ви робите те,
що вам самим приємно,
несправедливі з усіма своїми рабами.
4 Ви поститесь і водночас заводите суперечки й бійки.
Ваші злісні кулаки роздають стусани навсібіч.
Якби ви хотіли, щоб ваш голос було чути в Небесах,
ви б не постилися так, як тепер.
5 Хіба це той піст, який Я вибрав,
той день, коли треба усмирити себе,
коли треба схиляти голову, як очерет,
підстилати під себе верету,
лягати на розсипаний попіл?
Хіба це можна назвати постом,
днем догоджання Господу?
6 Я віддаю перевагу іншому посту:
скинути кайдани несправедливості,
порвати віжки ярма, звільнити гноблених
і розірвати всі пута.
7 Хіба цей піст не для того,
щоб розділити хліб з голодним
і ввести у дім бездомного жебрака.
Або побачивши голого, дати йому в що вбратися,
й не ховатися від своїх родичів?
8 Тоді засяє вранішньою зіркою твоє світло,
а твої рани загояться враз.
Твоя перемога[v] йтиме перед тобою,
а Слава Господня буде твоїм захистом ззаду.
Треба жити праведно
9 Коли ти покличеш Господа, Він озветься,
ти попросиш допомогти, Він скаже: „Ось Я!”
Якщо ти звільнишся від ярма, що живе в тобі,
перестанеш тикати пальцем
і здіймати інших на кпини.
10 Якщо ти поділишся з голодним
і задовільниш потреби знедолених,
тоді засяє вранішньою зіркою твоє світло,
і морок засяє, мов полуденне сонце.
11 Господь вас постійно направлятиме,
потреби ваші Він задовольнить у посушливих землях
і зміцнить ваші кістки.
Ви будете, як сад, щедро напоєний водою,
як струмок джерельної води,
який ніколи не пересохне.
12 Ти зведеш місто на древніх руїнах,
відбудуєшся на старих підвалинах.
Тебе назвуть „будівничим зруйнованих стін”,
„відбудовником вулиць жилих”.
13 Якщо ви утримаєтеся від мандрівок у суботу,
й не займатиметеся ділами в Мій святий день,
якщо ви назвете суботу чарівною,
якщо назвете святий Господній день шанованим,
якщо ви дотримуватиметесь його,
уникаючи подорожей, справ і зайвих балачок,
14 тоді ви знайдете радість у спілкуванні з Господом.
Я вознесу вас на земні висоти.
Ви знайдете радість, живучи на землі,
яку Я обіцяв вашому предку Якову».
Це мовили уста Господні.
Лихі люди мусять змінити своє життя
59 Послухайте, у Господа достатньо сил,
щоб врятувати вас.
Він почує вас, коли просите в Нього допомоги.
2 Але ваші гріхи стали поміж вами й Богом.
Ваші гріхи сховали Його обличчя від вас,
і Він не чує вас.
3 Бо руки ваші заплямовані кров’ю, а пальці—виною,
ваші уста плетуть брехню,
а язики бурмочуть щось лихе.
4 Ніхто не звинувачує правдиво,
ніхто не виправдовується чесно,
добиваючись правди.
Усі покладаються на облудні докази, всі брешуть.
Вони вагітніють лихом і народжують зло.
5 Вони народжують зло,
немов гадюка кладе яйця.
Хто ці яйця їсть, той вмирає,
бо з розбитих яєць виповзають отруйні змії.
Вони брехню, неначе павутиння тчуть.
6 Павутиння обману цих людей—не одяг,
вони не зможуть приховатися за облудними намірами.
Вони чинять зло,
чинять насильство власноруч.
7 Ноги несуть їх до злих вчинків,
вони квапливо вбивають невинних людей.
Їхні наміри кривдні.
Хоч би де вони з’являлися,
всюди приносять розруху й руїну.
8 Вони не знають шляхів до миру,
на їхніх життєвих стежках немає справедливості.
Вони зробили свої шляхи плутаними,
а тому кожен, хто стає на такий шлях,
не знатиме миру й спокою.
Гріх Ізраїлю
9 Тому від нас далеко милосердя Бога,
спасіння не дійде до нас від Нього.
На світло ми чекаємо, та живемо в пітьмі,
ми хочемо яскраве світло бачить,
а мусимо іти крізь темряву густу.
10 У пошуках дороги, попідтинню, як сліпі,
йдемо і ми, незрячі, все шукаєм шлях.
Ми спотикаємось опівдні, наче уночі,
мов мертві падаєм до долу.
11 Ревемо, як ведмеді, стогнемо,
знесилившись, мов голуби.
Чекаєм справедливості, її ж немає,
чекаєм на спасіння, а воно не йде.
12 Багато чим перед Тобою завинили,
гріхи засвідчують провини наші,
свого беззаконня ми свідомі.
13 Повстали проти Господа і зрадили у вірі,
від Бога відвернулися,
натомість все теревенили про гноблення й непослух,
плели брехню, що виношена у серцях.
14 Ми справедливість відштовхнули,
ми праведність прогнали,
на вулицях ледь шкутильгає правда,
а чесності закритий вхід у місто.
15 Немає правди, всіх,
хто не приймає зла, грабують.
Господь побачив це й засумував,
бо справедливості немає.
16 Помітив Він, що не лишилося нікого,
хто б кинувся допомогти. Він прогнівився.
Тоді здобув Він перемогу силою власною,
і власна доброта Йому підтримкою була.
17 Господь у лати доброти вдягнувся,
шолом спасіння укріпив на голові,
накинув шати справедливості,
ще й мантією великої любові[w] обгорнувся.
18 Він ворогам відплатить, як годиться:
своїм неприятелям—гнівом,
покаранням—ворогам,
відплатить тим, хто заслужив в краях далеких.
19 Тому на заході почнуть від страху шанувати ім’я Господнє,
на сході поважати стануть Його славу.
Він прийде, як ріка нестримна,
яку несе Господній вітер.
20 Так каже Господь: «Визволитель[x] прийде в Сіон,
до тих із роду Якова,
хто відвернувсь від лиходійства».
21 Господь каже: «Я укладу з ними Угоду. Мій Дух, що з вами живе, і Мої слова, які Я вклав у ваші уста, ніколи не залишать ні вас, ні ваших дітей, ні дітей ваших дітей відтепер і повіки». Так звелів Господь.
Бог наближається
60 «О Єрусалиме, підведись,
засяй,[y] твоє Світло прийшло!
Слава Господня зійшла над тобою.
2 Ще над землею темрява висить,
народи ще пітьма вкриває.
Та вже Господь сіяє над тобою,
і Його слава над тобою зійде.
3 Народи на Твоє зійдуться світло,
царів приманить сяйво Твого сонцесходу.
4 Зір відведи й поглянь навколо,
вони збираються, вже йдуть—
це здалека сини твої крокують,
а дочок няньки на руках несуть.
5 Тоді побачиш їх і просіяєш,
заб’ється серце радісно і сильно.
Скарби заморські прийдуть до тебе,
до тебе потечуть багатства із країв чужих.
6 Стада верблюдів по землі пройдуть.
Це будуть каравани з Мидіана й Ефи,
і з Шеби молоді верблюди прийдуть,
нав’ючені скарбами золотими й запашним курінням.
Вславлятимуть ім’я Господнє люди.
7 Зберуть тобі усіх овець Кедара.
Усіх баранів невайотських приженуть,
щоб прислужитися Тобі.
На вівтарі Моєму Я прийму їх, як пожертву,
і славним я зроблю Свій храм.
8 Хто всі оті, що линуть, наче хмари,
летять, як голуби до гнізд своїх?
9 То ж справді ждуть Мене краї далекі,
а кораблі Таршиша—перші з-поміж них.
Вони чекають, щоб привезти здалеку дітей твоїх
із їхніми скарбами: золотом і сріблом,
в ім’я Господнє, Бога вашого, святого Ізраїлю,
тому що Він тебе прославив.
10 Сини чужинців відбудують твої стіни,
а їхні царі служитимуть тобі.
Це трапиться тому, що в гніві Я тебе скарав,
але у милості Своїй тобі Я милосердя подарую.
11 Завжди відчинені твої ворота будуть,
не зачинятимуться ні удень, ні уночі,
щоб тобі зносили свої скарби народів,
щоб вводили туди чужих царів.
12 А той народ чи царство,
що не служитимуть тобі,
згинуть, будуть вигублені вщент.
13 Усе найкраще з Ливана буде віддано тобі:
Мій храм[z] прикрасять його кедри, сосни й кипариси.
І Я прославлю місце те,
де спочиватимуть Мої стопи.
14 Нащадки тих, хто тебе гнобив,
схилятимуться перед тобою,
всі, хто ненавидів тебе, поклоняться тобі у ноги.
Вони назвуть тебе Господнім містом,
Сіоном, що належить Святому Ізраїлю.
Новий Ізраїль—земля миру
15 Не будеш більше ти самотнім,
не будуть більше ненавидіти тебе і обминати,
зроблю тебе Я гордістю навіки,
ти радість даруватимеш нащадкам.
16 І сосатимеш ти молоко народів,
ти питимеш з грудей царів[aa].
Тоді знатимеш ти, що Я, Господь, твій Визволитель,
Визволитель твій, Бог Якова Могутній.
17 Я замість бронзи золото тобі віддам,
замість заліза срібло принесу.
Я дерево на бронзу заміню,
замість каміння Я залізо дам.
Я дорікну твоїм наглядачем,
тож мир і справедливість будуть правити тобою.
18 Насильству місця на твоїй землі не буде,
в твоїх кордонах не буде розрухи й руїни.
Назвеш ти свої стіни „Порятунком”,
а брами називатимеш „Хвалою”.
19 Не сонце вдень світитиме тобі,
не місяць уночі сіяти буде,
Господь для тебе вічним сяйвом стане,
Твій Бог твоєю буде славою завжди.
20 Це твоє сонце вже ніколи не зайде,
ніхто не забере у тебе місяць,
Господь для тебе вічним сяйвом буде,
скінчаться дні усіх твоїх турбот.
21 І весь народ твій матиме добробут,
він землю населятиме завжди.
Вони—то паростки, які Я посадив,[ab]
зростив Я їх Своїми руками.
22 Бо Я—Господь. Коли надійде час,
Я швидко все влаштую»,—мовить так Господь.
Господнє послання про волю
61 Зійшов на мене Дух Господній,
бо Господь, мій Володар, помазав мене.
Він послав мене,
щоб бідним сповістити радісну новину
й зцілити розбиті серця,
оголосити полоненим жадану свободу,
а в’язнів визволити з каземату.
2 Господь мене послав, щоб я оголосив той час,
коли Він виявить Свою доброту,
коли Бог скарає лиходіїв,
щоб утішити засмучених,
3 щоб подбати про сумний народ у Сіоні,
та підготовити його для святкування.
Я подарую йому корону замість суму,
оливу щастя замість жалоби,
щоб забрати їхній смуток
і замінити його святковими шатами.
Цей народ називати «деревами порятунку»,
«славетним пагінням Господнім».
4 Вони піднімуть із руїн міста,
відновлять усе, сплюндроване колись.
Вони відбудують зруйновані міста,
що лежали в руїнах протягом поколінь.
5 Вороги прийдуть та працюватимуть на вас:
пасти ваших овець, а на полях й виноградниках
працюватимуть їхні діти.
6 Вас називатимуть священиками Господніми,
слугами нашого Бога.
Багатство всіх народів вас годувати буде й тішити,
і ви будете пишатися тими скарбами.
7 Замість сорому матиме Мій народ усього вдвоє,
замість зневаги—подвійну радість.
Частка його на його землі буде подвійною;
навіки буде він щасливий.
8 Тому що Я, Господь, люблю справедливість,
ненавиджу грабіжництво й кривду.
Я буду справедливим і дам їм нагороду,
яку заслужили, і укладу з ними повічний Заповіт.
9 Нащадків їхніх знатимуть народи,
про їхніх дітей весь рід людський гомонітиме.
Хто бачитиме їх, признає відразу,
що то народ, благословенний Господом.
Слуга Господній несе спасіння
10 Мене зробив Господь щасливим,
усе єство моє щасливе завдяки Всевишньому.
Мов нареченого Він мене у шати спасіння вбрав,
мов наречену Він одягнув мене в правдивість.
11 Подібно як земля дає рослині силу,
як сад насіння спокушає прорости.
Так само і Господь Володар
дасть праведності й славі вкорінитися поміж людей.
Новий Єрусалим—місто добра
62 Люблю Сіон, тож я продовжу говорить до неї.
Люблю Єрусалим, тож я невпинно
промовлятиме про неї.
Я говоритиму аж доки її перемога не засяє, мов світанок,
а її спасіння[ac], мов ясний світильник.
2 Всі племена тоді побачать твою доброту,
царі всі твою славу осягнуть.
Тебе назвуть новим ім’ям,
що сам Господь його надасть.
3 Господь пишатиметься тобою,
в Його руках станеш ти вінцем прекрасним.
4 Ніхто тебе не називатиме забутим Богом краєм,
не називатимуть пустелею цей край.
Та вас назвуть народом, любим Богу,
а землю зватимуть нареченою Господньою,
бо у тобі Господь знаходить втіху,
бо край Йому належатиме, як дружина.
5 Немов юнак, який до шлюбу просить юнку,
так Відбудовник скріпить з вами шлюб.
Мов наречений, з нареченою щасливий,
так Бог радітиме із вас.
6 Поставив варту[ad] Я на єрусалимських мурах.
Щодень, щоночі не змовкатиме сторожа,
буде молитиметься вона за вас.
І ви, хто Господеві молиться,
собі спочинку не давайте.
7 В молитві не давайте собі спочинку,
поки Єрусалим з руїн Господь не підніме,
земною славою[ae] її не зробить.
8 Господь правицею клянеться,
могутню руку піднімає:
«Ніколи більш не дам зерна твого
на їжу ворогам твоїм.
Чужинці не пізнають смак вина п’янкого, молодого,
яке дісталося тобі таким трудом.
9 Хто врожаї збирає, той із хлібом буде
і славитиме Господа,
хто виноград збирає, питиме вино
на Моєму святому подвір’ї».
10 Проходьте, проходьте у брами міські,
дорогу звільніть для народу.
Будуйте, розчистіть дорогу, каміння зберіть,
здійміть корогву, щоб бачили народи.
11 Послухайте, Господь оголосив на всі кутки землі:
«Скажіть дочці Сіону, що скоро визволення вже прийде.
Погляньте-но, Його відплата—в Нього,
несе Він вам винагороду».
12 Їх називатимуть святим народом,
народом, викупленим[af] Господом.
Тебе, Сіоне, наречуть «Богом Врятованим»,
«Богом Благословенним».
Господь судить Свій народ
63 «Хто йде із Едома,
хто з Боцри в червоне убраний?
Хто виступає так потужно у прекрасних шатах?
Це Я, Господь, про перемогу сповіщаю,
це Я, Хто має силу врятувати вас»,—мовить Господь.
2 Чому червоний колір на Твоїм убранні?
Чом одяг в плямах, наче в винороба?
3 Він відповідає: «Один з давильним пресом Я справлявся,
ніхто з народів не допомагав.
Ходив по них Я в гніві, чавив їх у люті.
Ці плями на вбранні—то їхній сік[ag].
4 Бо Я призначив день для покарання,
і рік настав, коли народ Мій треба визволяти.
5 Дивився Я, але не мав підмоги.
Я здивований, але ніхто не допоміг.
Мої лиш сили привели до перемоги,
Мій гнів Мені підтримкою служив.
6 Топтав народи Я у гніві, лютуючи, Я їх зломив,
проливши їхню кров[ah] на землю».
Господь був добрий до Свого народу
7 Я вам повідаю про доброту Господню,
про справи, за які Його оспівавути слід.
Я повідаю про все, що нам Господь зробив:
милосердя й доброту до роду Ізраїля,
які Він виявив, піклуючись про нас.
8 Сказав Господь: «Це справді Мій народ,
це Мої діти незрадливі».
Так їм Господь рятівником у всіх нещастях став.
9 В негоді їх Господь не кинув,
любов’ю й милосердям їх спасав,
Сам янгола спасіння їм послав на порятунок.
Впродовж віків завжди підносив їх,
й до місця порятунку приносив,
так буде й до кінця часів.
10 Та збунтувалися вони і засмутили Дух Його святий,
так ворогом їм став Господь,
й почав боротись з ними.
11 Тоді Його народ згадав давно минулі дні,
часи Мойсея.
Де Той, Хто їх по морю вивів,
із пастухами Свого стада?
Де Той, Хто в Мойсея втілив Дух Святий?
12 Де Той, Хто вів Мойсея Своєю правицею,
Своєю чудесною владою?
Де Той, Хто води розділив перед народом,
щоби навік прославити Своє ім’я?
13 Де Той, Хто їх провів через глибокі води,
не давши їм спіткнутися, немов коню в пустелі?
14 Мов тій худобі, що спускається в долину,
так нам подарував спочинок Дух Господній.
Здобув Собі навічно славу Ти,
безпечно так провівши Свій народ.
15 Поглянь з небес, на землю подивися,
кинь погляд зі Свого святого і славного дому.
Де зник вогонь палкий любові й сили,
де співчуття і милосердя?
Чому ховаєш ти від мене Свою любов велику?
16 Ти—наш Отець, якщо нас не признає Авраам,
якщо не визнає нас Ізраїль.
Ти, Господи, наш Батько,
Твоє ім’я віддавна—Визволитель наш.
17 Чому Ти, Господи, дозволив нам зійти з шляхів Твоїх,
чом скам’янив серця, що вже Тебе не боїмося?
Заради слуг Твоїх вернись,
заради племен, які Твоїм є спадком.
18 Невдовзі нас, народ Твій,
вороги прогнали з землі, що Ти у спадок дав,
і потоптали вороги Твій храм.
19 Ми довго так жили,
як ніби Ти не правиш нами,
так начебто не звали нас Твоїм ім’ям.
Молитва про спасіння
64 Якби Ти Небеса розкрив, зійшов униз,
перед Твоїм лицем розтанули би гори!
2 Немов огонь, що спопеляє гори як кущі
і скелі змушує кипіти.
Спустися, щоби Твоє ім’я неприятелі взнали,
щоб затремтіли зі страху народи перед Тобою.
3 Коли Ти неймовірні чудеса творив,
яких ми бачити не сподівались,
зійшов Ти вниз, і гори враз застугоніли перед Тобою.
4 Ніхто не чув уже давно,
ніяке вухо не сприймало,
не бачило ніяке око, щоб інший був, крім Тебе,
хто міг би дбати так про тих, хто покладається на Нього.
5 Ти підбадьорюєш усіх, хто праведні шляхи торує,
хто пам’ятає про Твої путі.
Послухай-но, коли Ти за гріхи на нас гнівився,[ai]
в ті давні часи, ми б врятуватися могли!
6 В гріху брудними стали ми немов нечистий чоловік,
всі наші добрі вчинки,
мов одяг, кров’ю заплямований.
Мов лист пожухлий, падаємо, гинем,
гріхи, неначе вітер нас несуть.
7 Нема нікого, хто б ім’я Твоє згадав,
хто прагнув би Твоєї допомоги,
тому що Ти від нас своє обличчя заховав
і залишив нас знищувати себе провинами своїми.
8 Але ж бо Ти—Отець наш, Боже,
усі ми—глина, Ти—гончар,
ми всі—творіння рук Твоїх.
9 Не гнівайся довічно, Господи, на нас,
забудь колись провини наші.
Поглянь на нас, будь ласка!
10 Твої святі міста на пустище звелись,
Сіон перетворився на пустелю,
Єрусалим лежить, зруйнований ущент.
11 Наш храм святий, прекрасний,
де Тебе все прославляли наші предки,
вже вогонь поглинув,
пожер усе дорогоцінне, чим ми дорожили.
12 Як довго будеш, Господи,
Ти нас цуратись після цього?
Чи будеш мовчки нас карати безпощадно?
Відповідь Господа
65 Господь сказав: «Я був готовий відповісти тим,
хто не звертався до Мене.
Я був готовий, щоб Мене знайшов хто не шукав.
Я відповів народу, який не промовляв Мого імені:
„Ось Я! Ось Я!”
2 Я руки простягав до впертих людців,
чекаючи на їх прихід, готовий їх прийнять до Себе.
Та вони продовжували йти неправедним шляхом,
прислухаючись лише до задумів свого лихого серця.
3 Ці люди постійно гнівили Мене
своїми вчинками у Мене на очах:
приносячи жертви бовванам в садах,
спалюючи запашне куріння на цегляних вівтарях,
поклоняючись лжебогам.
4 Вони сидять серед могил,
чекають на послання від померлих,
живуть серед мерців, їдять свинину,
а їхні ножі брудні від гнилого м’яса!
5 Вони кажуть:
„Не підходь, не підступайся до мене,
доки я тебе не очищу!”
Такі люди, ніби дим у Моїх очах,
і полум’я їх цілий день палає.
Ізраїль мусить бути покараний
6 Поглянь, ось є рахунок переді Мною,
що вказує, що винні ви.
Я не мовчатиму, а сповна відплачу за всі ваші гріхи,
жодного не залишу Я безкарним:
7 ні ваші гріхи, ні провини ваших предків».
Каже Господь:
«Вони спалювали запашне куріння на горах,
ображаючи Мене.
Я спершу подивлюся, якої вони заслужили кари,
а потім і покараю, як їм належить».
Бог не зруйнує Ізраїль ущент
8 Ось що Господь каже:
«Коли у виноградному ґроні ще залишається сік,
люди кажуть, що не треба викидати його,
бо там ще є щось корисне.
Так і Я обійдуся з Моїми слугами:
Я не знищу їх усіх заради їхнього ж блага.
9 Я дам нащадків Якову, дам спадкоємців Юді,
вони володітимуть горами Моїми.
Мої обранці успадкують землю,
Мої слуги поселяться там.
10 Тоді долина Шарон стане пасовиськом для отар,
а долина Ахор[aj] перетвориться на місце відпочинку худоби.
Все це станеться з Моїм народом,
який шукає допомоги в Мене.
11 Але ви, хто відцурався Господа
й забув Мою Святу гору[ak],
хто приносить харчі й вино богам „Везіння” й „Долі”[al],
12 Я призначу вам упасти від меча,
ви всі підете на заріз.
Адже Я вас кликав, а ви не відповіли,
Я попереджав, а ви не слухали.
Ви вчинили те, що Я називаю злом,
ви вибрали не те, що Мене тішить».
13 Тому ось що говорить Господь, мій Володар:
«Мої слуги їстимуть, а ви, зловмисники, голодні будете.
Мої слуги питимуть,
а ви, лиходії, будете спраглі.
Мої слуги веселитимуться,
а ви, напасники, будете посоромлені.
14 Мої слуги співатимуть, бо серця їхні повні добра,
ви ж ридатимете, бо у ваших серцях—печаль,
ви голоситимете, бо дух ваш зламано буде.
15 Вашими іменами будуть мої обранці проклинати.
Господь-Володар пошле вас на смерть,
а слугам своїм Він дасть інше ймення.
16 Кожний, хто захоче бути благословенним,
попросить благословення у Бога праведного.
Кожний, хто присягає на землі,
присягатиметься Богом праведним,
тому що колишні біди забуті й сховані від Моїх очей.
Надходять нові часи
17 Погляньте, Я створю нові небеса і нову землю
і все що сталося, не відгукнеться в серці,
ми згадувати не будемо його.
18 Тож веселіться і радійте вічно з того, що Я творю,
бо Я зроблю Єрусалим щасливим містом,
народ його Я радісним зроблю.
19 Щасливий буду Я з Єрусалима,
і порадію Я зі Свого народу.
У ньому не лунатимуть
ні плач, ані журливі схлипи.
20 Там немовля не помиратиме, проживши день,
не помиратимуть старі, що не дожили свого віку.
Вважатись буде молодим, хто йде з життя в сто років,
вважатиметься проклятим, хто не дожив до ста.
21 Вони зведуть оселі й стануть жити в них,
посадять виноградники й втішатимуться їхніми плодами.
22 Так більш не буде, що одні будують, а інші живуть,
хтось сади саджає, а хтось лиш їсть плоди.
Вони житимуть так довго, як дерева.
Моїм обранцям буде щастя пізнати плоди своїх трудів.
23 Вони не будуть працювати задарма,
і не даватимуть життя синам,
приреченим на смерть.
Бо всі вони й нащадки їхні—
народ, благословенний Господом.
24 Вони ще говоритимуть, а Я вже відгукнуся,
не встигнуть слово мовити, а Я вже почую.
25 Вовк і ягнятко їстимуть разом,
лев сіно споживатиме, як бик,
змії земні нікому більш не заподіють зла,
не злякають жодного на Моїй Святій горі».
Так сказав Господь.
Бог судитиме всі народи
66 Ось що говорить Господь:
«Мій престол—небеса,
а земля—то підніжок для Мене.
Яку ж оселю ви б для Мене збудували,
який куточок для спочинку?
2 Адже Я сам усе створив, усе довкруги».
Каже Господь:
«Але Я потурбуюся про бідних і смиренних,
які тремтять, зачувши Моє слово
і які Мене шанують.
3 Де-хто з людей вбиває вола в пожертву Господу,
але в той же час б’є людину.
Хто жертвує ягня,
й собаці скрутить шию.
Той, хто дарує хліб,
не гребує і кров’ю свині[am].
Хто спалює запашне куріння,
благословляє і боввана.
Вони обрали власний шлях,
знаходять насолоду в цих мерзенних справах.
4 Жорстоку кару виберу для них
і дам їм те, чого вони бояться.
Тому що Я їх звав, але ніхто не відізвався,
Я говорив до них, та ніхто не прислухався.
Вони чинили те, що Я вважаю злом.
Вони обрали те, чого Я не люблю».
5 Послухайте, що каже Господь,
почуйте усі, хто тремтить від Його слова:
«Ваші брати, що вас ненавидять
і відсахнулися від вас.
Оскільки ви Мене шануєте, вони сказали:
„Нехай Господь проявить Свою славу і порятує вас,
щоб ми змогли побачить вашу радість!
Та на них ганьба чекає”».
Кара і новий народ
6 Послухайте! Галас доноситься з міста!
З храму долітає шум!
Це голос Господа,
Який відплачує ворогам те, що вони заслужили.
7 Хіба можливо, що жінка,
не зазнавши породільних мук, вже народила,
ще не відчувши болю, вже дала життя сину.
8 Хто таке колись чув, хто таке колись бачив?
Хіба країна виникає за один день?
Хіба народ народжується за єдину мить?
Як тільки Сіон відчула пологові болі,
так і народила дітей, народ чисельний.
9 «Чи ж Я доведу до пологів і не дам народити?—
Каже Господь.—
Чи ж Я закрию материнську утробу,
якщо Саме Я викликаю пологи?»
Так каже наш Бог:
10 «Веселіться разом з Єрусалимом,
порадійте всі, хто її любить.
Дайте волю радості усі, хто сумував за нею.
11 Радуйтесь при ній
і втішайтесь лоном материнським.
Пийте щедре молоко
й насолоджуйтесь ним».
12 Ось що каже Господь:
«Послухайте, Я місту цьому принесу мир,
що розіллється, як ріка.
Скарби народів на неї поллються потоком невпинним.
Вас доглядати будуть, на руках носити,
плекати на колінах материнських.
13 Я вас втішатиму, як мати втішає дитину.
Ви знайдете в Єрусалимі щастя».
14 Ви побачите таке, що звеселиться серце ваше
тіла розпрямляться, мов свіжі паростки трави.
Господні слуги відчують силу Його,
а вороги—Його гнів.
15 Бо Господь наближається з вогнем,
Його колісниці мчать, мов буря,
щоб покарати тих людей Господнім гнівом
і дати відсіч їм нищівним полум’ям.
16 Господь судитиме вогнем,
мечем Він покарає всіх людей.
Багатьох скарає Господь.
17 «Ці люди освячуються й очищаються в священних садах і ходять по колу. Вони їдять м’ясо свиней, щурів та іншу гидоту. Тож всі вони разом знайдуть свій кінець»,—каже Господь. 18 «Я знаю, чим вони займаються, і що вони думають. Я йду, щоб зібрати всі народи й мови. Вони прийдуть і побачать Мою славу.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International